CC BY
17
© Кущ О. С.
УДК 612.821.6:159.928 Кущ О. С.
ТВОРЧЮТЬ ЯК ОНТОЛОГННА ПРОБЛЕМА В БЮЛОГИ
Кременчуцький нацiональний унiверситет iменi Михайла Остроградського
(м. Кременчук)
akushch2005@gmail.com
Робота виконана згiдно плану науково-дослщ-ницьких робiт Кременчуцького нацiонального уы-верситету iменi Михайла Остроградського та вщ-повiдно до науково-дослiдноI теми «Удосконалення програмно-нормативних основ фiзичного вихован-ня у навчальних закладах» (№ державно! реeстрацiI 0111и001733).
До^дження психолопчних феноменiв творчос-тi в силу !х складностi та багатоаспектностi змушенi обмежуватися аналiзом лише певного кола проблем при абстрагуванн вiд Ыших. У той же час вщповщ-но до актуального на сьогодншнм день мульти-дисциплiнарного пiдходу, таю до^дження можуть в значнiй мiрi пiдвищити свою об'eктивнiсть, якщо вони будуть враховувати розумiння нерозривностi юнування в iндивiдуальних особливостях людини зовншых (психологiчних) i внутрiшнiх (бiологiчних) чинниюв. Це робить актуальним аналiз антропогенезу як онтолопчно! проблеми творчостг
Метою роботи було узагальнити положення на-уково! лiтератури, якi стосуються дослiдження феномену творчостi в бюлоги, висвiтлити основнi тео-ретичнi поняття.
Виклад основного матер1алу. У сучасних на-укових пiдходах до розумЫня природи людини до-слщники орieнтуються на певнi рiвнi оргаызацп людсько! iндивiдуальностi, якi взаeмопов'язанi мiж собою i перетiкають один в шшмй: бiологiчний, пси-хофiзiологiчний, психолопчний, соцiальний. З точки зору бюлоги у просторi i часi життя представлене трьома взаемодючими дискретними автономними етапами^внями: а) життевий цикл клггин (а не на-явна клггина), б) онтогенез органiзмiв (а не даний оргаызм), в) екологiчна сукцеЫя бiогеоценозiв (а не конкретний бюценоз) (О. I. Цебржинский, 1993, 2014) [9,18].
Рушмйними протирiччями живого е спадковють i мiнливiсть, асимiляцiя i дисимiляцiя, подразливiсть i авторегуляцiя, гомеостазування (гомеоморфозис, гомеорезис, гомеостазис як пщтримання вщповщ-но сталостi структури, процеЫв, функцiй) i автопоез (самовiдтворення, розмноження), адапта^я та па-тологiя. Це забезпечуе самооргаызацю тимчасово-го Ытервалу життя i самого живого [2, 9-18]. Таким чином, життя - це не рiвноважна вщкрита система, що характеризуемся потоками матерiI, енергп та iнформацiI (за В. О. Енгельгардтом (1969), [19]), як забезпечують вiдповiдно морфологiчнi структури, метаболiчнi процеси, фiзiологiчнi функцiI. Однак, у цьому визначенн проявляеться нерiвнозначнiсть понять, де матерiя - це фiлософське, енерпя та ш-
формацiя - природничi поняття. У цьому синтезi полягае сутнють життя. Звичайно, окремi елемен-ти системи виступають як технолопчы еволюцiйно стабiльнi блоки, що беруть участь у багатьох живих утвореннях i тому ггерують (багаторазово повторю-ються) в рiзних модифiкацiях (згщно з О. М. Уголе-вим (1987), [8]). Живе як загальне характеризуемся рiзноманiтнiстю особливих i одиничних автономних шдивщуальних форм; порiвняння параметрiв орга-нiзмiв показуе такий розподт: а) загальнi для всiх особин групи (уыверсальы, наприклад, рiвень глю-кози в кровi), б) ункальы (генотип, дерматоглiфiка), в) унiкальнi особливост унiверсальних показникiв (дiапазон норми). Бюлопчний змiст мае фiзико-хi-мiчну форму, причинно-наслiдковi вiдносини визна-чають юнування i адаптацiю, а в поеднанн з ймовiр-нiсною випадковiстю визначають iндивiдуальнiсть i еволюцiю. Оновлення живого е змЫою його Ыдив^ дуальних форм, що враховують попереды, ктькюы та якiснi змiни, формують шдивщуальы вiдмiнностi органiзму [18,19].
Розглядаючи антропогенез, дослщники-бюлоги виокремлюють чотири основнi параметри (О.1. Цеб-ржинський, 2014): 1) генетичний, 2) нейрофiзiоло-гiчний, 3) еколопчний, 4) етологiчий (особливо по-еднання форм гальмування спонтанно! «тваринно!» активностi: iерархiя, iмпритинг, iмiтацiя, штердик^я, парадоксальнi рефлекси, сугестiя, дiпластiя, штер-iоризацiя) i стадно-сiмейний характер життя (з iе-рархiею i координащею iндивiдiв у групi, статевою конкурен^ею i альтру!змом), елементи розсуду, обмЫ сигналами [11,16,17]. Як наслiдок у людини з'явилися схильност i здiбностi до свiдомостi (рефлексп та творчост в рамках мислення - роз-суд i розум, емоци, воля), комункацп та предметно! дiяльностi. Людина стала людиною тод^ коли з'явилася особистiсть, тобто тод^ коли у людини з'явилися власне «Я», рефлекЫя, що вiдрiзняе !! вiд iнших. Потiм виникае мова, де мова мае функцю зовншнього спонукання (iнтердикцiю для iнтенцi! -спрямованост^ до дi! (навiювання, сугес™) i само-навiювання як скасування заперечення, заборони дм (контрсугестiя). У процес системно! еволюцi!, що дала рiзноманiтнiсть типiв клiтин, органiзмiв, бiоценозiв, з'явилась (стала формуватись) Ыдив^ дуальнють. Генетичний та екологiчний фактори вза-емодiють на рiвнi органiзму. Ц фактори визначають неповторнiсть, iндивiдуальнiсть оргаызму. 1ндивщу-альнiсть клiтин i бiогеоценозiв залежить теж вiд цих чинниюв, але супроводжуеться бiльш складними зв'язками вщповщно мiж собою та у цтюност сво!х
частин [4,5,7,18]. Аналiзуючи антропогенез, фiзiо-логiя вищо! нервово! дiяльностi зараз коливаеться мiж рефлексною теорiею та молекулярно-юберне-тичним пiдходом. Зауважимо, що рефлексами не можливо пояснити поведЫку людини, оскiльки тодi вона стае не вщповщною за вчинки. Молекулярно-ю-бернетичний пiдхiд поки ще накопичуе данi. У деяких тварин можна вщзначити окремi риси оргаызацп по-ведiнки, що мають подiбнiсть у вищих приматiв («со-щальна поведiнка»). У хижих е Ымейна зграйна або стадна органiзацiя, у левiв спарювання не лiмiтуеть-ся циклом i дуже органiзоване сумюне полювання, дельфiни мають складну стадно-Ымейну поведiнку. Цi тварини здатнi до кор (iмiтацiя), приручення, на-вчанню по аналогам природно! дiяльностi, складним ритуалам, попереднiм спаровування. Слiд вщмгги-ти, що кожна тварина у згра! мае iндивiдуальнi риси та риси загальн для виду. ДетермЫують поведiнку генетично закладенi рiвнi центрiв реакцiI [18].
Таким чином, на рiвнях-етапах життевого циклу клiтин, онтогенезу органiзмiв, екологiчноI сукцесiI дiють рiзнi регуляторнi чинники (наприклад, бюх^ мiчнi - генетичнi, рецепторнi, ессенцiальнi у кгмтиы; фiзiологiчнi - просторовi сггки нейронiв та iмуно-цитiв, рефлекс i контроль клiтин органiзму; харчовi ланцюги у бiоценозi). Вони сприяють утворенню но-вацiй у природк утворенню життя, еволюцiI таксонiв, людини, шдивщуальност органiзмiв.
Всi вище наведен данi узгоджуються з iдеею 1.П. Павлова (1916) [6] про значення рефлексу мети в житп особистостг Розвиток цiеI iдеí можливо ви-явити в теорiI функцiональних систем П. К. Анохша (1975), де одним з основних виступае теза про те, що мета випереджае дю, будучи системоутворю-ючим фактором поведшки особистостi, де в якос-тi спрямовуючого вектора виступае мотива^я [1]. П. К. Анохiн також вказав на те, що для досягнення мети необхщний план дм, який залежить вщ двох складових: психофiзiологiчного стану органiзму i зовншых обставин. Органiзацiя поведiнки, що пе-редуе дИ - афферентний синтез - включае в себе аналiз iнформацiI про стан органiзму i зовнiшнього середовища i подальше пред'явлення з пам'ят вщ-повiдних схем поведЫки. На основi аналiзу даних уЫх складових приймаеться рiшення про стратеги досягнення мети. Тобто, мета виступае як певна модель результату, а прийняте ршення мае iмператив-ний характер i спрямовуеться на задоволення одые! домшуючо! потреби, яка формуе одну переважну мотивацю досягнення пщ впливом яких (домшуюча
потреба; мотивацiя, що превалюе) обираеться одна лiнiя поведiнки.
Таким чином, мотивацмне збудження, спрямо-ване на задоволення провщно! потреби оргаыз-му, формуе i спрямовуе дiяльнiсть на досягнення поставлено! мети. А осктьки особистють та II д^ яльнють, формуеться середовищем, в якому вона (особистють) функцюнуе i розвиваеться, то зовнш нi умови, якими визначаеться специфка данного середовища, мають провщне значення. Одним же з головних процеЫв, що визначае функцiонування свщомост особистостi е процес органiзацiI особис-тiстю поведiнковоI дiяльностi. Вiн формуеться пщ впливом вiдповiдно, двох факторiв: 1) об'ективних умов життя; 2) штерпретацп даних умов особистю-тю, напрямок та якiсть яко! залежить вщ спрямова-ностi особистостi, що визначаеться II (особистост^ властивостями. Рефлекс мети також корелюеть-ся з поняттям «критичне мислення», що е одним з основних понять фтософп К. Поппера, де згщно з положеннями його еволюцмно! епiстемiологiI, будь-який живий оргаызм дiе як певний «виршувач проблем»: данi з навколишнього свiту використову-ються для пщтвердження або спростування гiпотез, що попередньо сформульован [3]. Тобто, знання завжди е результатом усунення гiпотез i теорiй, що не витримали перевiрки. Однак якщо спiввiднести позицiю К. Поппера з цього питання з даними, отри-маними В. С. Роттенбергом i В. В. Аршавским в ре-зультатi дослiдження пошуково! активностi i адап-тацiI, то можливо зробити висновок, що активнють в пошуку знань корелюеться з пошуковою активню-тю, а остання, в свою чергу, з толерантнютю i креа-тивнiстю [3].
Висновки. Творчють особистостi розглядалась логiчно, юторично, а також з медико-бiологiчних i психологiчних позицiй. Природознавство пщго-тувало створення синергетики, яка намагаеться системно виявити мехаызми самооргаызацп та еволюци. У представленому в статтi матерiалi твор-чiсть розглядаеться онтологiчно. Навчити творчост неможливо, але пiдготувати до творчост необхщ-но; для цього важливо знати генетичну схильнiсть людини до певно! дiяльностi. Таким чином, описан вище дослiдження пiдтверджують правомiрнiсть та наукову об'ективнiсть вивчення особливостей творчост у нерозривнiй едностi з вивченням психо-фiзiологiчних i генетичних пщстав як психiки в цто-му, так i окремих характеристик творчо! особистостi, що е перспективами подальших дослiджень.
Лiтература
1. Анохин П. К. Методологический анализ узловых проблем условного рефлекса / П. К. Анохин. - Очерки по физиологии функ-
циональных систем. - М.: Медицина, 1975. -540 с. - С. 263-264.
2. Данько Я. Н. Проблема происхождения жизни / Я. Н. Данько. - Сумы: Университетская книга, 2001. - 95 с.
3. Колесникова Г. И. Неоклассическая психология: методологическое, естественнонаучное, философское обоснование /
Г.И. Колесникова. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/
4. Кордюм В. А. Эволюция и биосфера / В. А. Кордюм. - К.: Наукова думка, 1982. - 264 с.
5. Моисеев Н. Н. Проблема возникновения системных свойств / Н. Н. Моисеев // Вопросы философии. -1992. - № 11. -
С. 25-33.
6. Павлов И. П. Рефлекс цели: Доклад на съезде экспериментальной педагогики, 1916 год / И. П. Павлов. - Рефлекс свобо-
ды. - СПб.: Питер, 2001. - 424 с.
7. Тимофеев-Ресовский Н. В. Краткий очерк теории эволюции / Н. В. Тимофеев-Ресовский, Н. Н. Воронцов, А. В. Яблоков // -
М.: Наука, 1969. - 408 с.
8. Уголев А. М. Естественные технологии биологических систем / А. М. Уголев. - Л.: Наука, 1987. - 317 с.
9. Цебржинский О. И. Некоторые логические особенности живого как эволюционирующей системы. Системно-антисистем-
ная регуляция в норме и патологии / О. И. Цебржинский. - Киев, 1993. - С. 15-18.
10. Цебржинський О. I. Творчють як фтософська проблема / О. I. Цебржинський. - Обдароваш д1ти. Виявлення, д1агностика I розвиток. Матер1али м1жнародного сем1нару. - Полтава, 1995. -С. 52-54.
11. Цебржинский О. И. Проблемы аналогий стереотипов химических регуляций. Организменный и клеточный эколого-эволю-ционные уровни / О. И. Цебржинский // Вестник проблем биологии и медицины. -1998. -Вып. 4. - С.4-20.
12. Цебржинський О. I. Проблема основ регуляцм на р1зних р1внях живого / О. I. Цебржинський // Вюник Кш'вського ДУ. Сер1я Ф1зюлопчна регуляц1я. - К.: КДУ, 2000. - Випуск 6. - С. 61-64.
13. Цебржинский О. И. Избранные лекции по антропологи / О. И. Цебржинский. - Полтава, 2003. - 32 с.
14. Цебржинский О. И. Эффект Кирлиан: история, современность, перспективы / О. И. Цебржинский, В. В. Ковалевич // Фшософсью проблеми гумаштарних наук. Альманах Кшвського нацюнального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченко. -2006. - № 10-11. - С. 200-205.
15. Цебржинский О. И. Философские основания построения теоретической биологии / О. И. Цебржинский, В. В. Ковалевич // Граш. - 2007. - № 3 (53). - С. 90-94.
16. Цебржинский О. И. Теоретическая биология и философия. Монография / О. И. Цебржинский. - Полтава - Николаев, 2008. - 49 с.
17. Цебржинский О. И. К биологическим предпосылкам возникновения человеческого сознания / О. И. Цебржинский // Стратепя соц1ально-психолопчного та медико-бюлопчного забезпечення життед1яльност1 людини: Зб. наук. праць. -МиколаУв: МДУ, 2004. - С.227-235.
18. Цебржинський О. I. Творчють: життя, здоров'я, соц1ал1зац1я / О. I. Цебржинський. - Полтава: Пол1мет, 2014. - 48 с.
19. Энгельгардт В. А. Проблема жизни в современном естествознании / В. А. Энгельгардт // Ленин и современное естествознание. - М.: Мысль, 1969. - С. 250-286.
УДК 612.821.6:159.928
ТВОРЧЮТЬ ЯК ОНТОЛОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА В БЮЛОГИ
Кущ О. С.
Резюме. У статт представлено лтературний огляд pi3HMX пiдходiв до дослщження творчост як онтолопчно! проблеми в бюлоги. Вказуеться, що системний пщхщ до дослщження творчост включае розгляд даного феномена з деюлькох позицй з позицп рефлексно! теори та молекулярно-юбернетичного пщходу. Вказано, що в процес онтогенезу, на становлення органiзмiв впливають рiзнi регуляторы чинники: бюлопч-н - генетичы, рецепторы, ессен^альы; фiзiологiчнi, рефлекс; та психофiзiологiчнi - афферентний синтез, мотивацмне збудження. Вони сприяють утворенню новацм у природ^ еволюцi! таксоыв, людини, Ыдивщу-альностi органiзмiв. Незважаючи на рiзнi теоретико-методологiчнi позицi!, бтьшють сучасних дослiджень творчостi подiляють думку про необхщнють вивчення бiологiчних основ як одного з важливих елемен^в об'ективного i всебiчного наукового вивчення творчостк
Ключовi слова: рефлекс, афферентний синтез, мотивацмне збудження, асимiляцiя, авторегуля^я, го-меостазування, творчiсть.
УДК 612.821.6:159.928
ТВОРЧЕСТВО КАК ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА В БИОЛОГИИ
Кущ А. С.
Резюме. В статье представлен литературный обзор различных подходов к исследованию творчества как онтологической проблемы в биологии. Указывается, что системный подход к исследованию творчества включает рассмотрение данного феномена с нескольких позиций: с позиции рефлексной теории и молеку-лярно-кибернетического подхода. Указано, что в процессе онтогенеза на становление организмов влияют различные регуляторные факторы: биологические - генетические, рецепторные, эссенциальные; физиологические, рефлексы; и психофизиологические - афферентный синтез, мотивационное возбуждение. Они способствуют образованию новаций в природе, эволюции таксонов, человека, индивидуальности организмов. Несмотря на различные теоретико-методологические позиции, большинство современных исследований творчества разделяют мнение о необходимости изучения биологических основ как одного из важных элементов объективного и всестороннего научного изучения творчества.
Ключевые слова: рефлекс, афферентный синтез, мотивационное возбуждение, ассимиляция, авторегуляция, гомеостазис, творчество.
UDC 612.821.6:159.928
CREATIVITY AS AN ONTOLOGICAL ISSUE IN BIOLOGY
KushchО.
Abstract. The article presents a literary review of different approaches to the study of creativity as an ontologi-cal problems in biology. Indicates that a systematic approach to the study of creativity includes consideration of the phenomenon from several positions: from the position of the reflex theory and molecular-cybernetic approach. Stated that in the process of ontogenesis, the formation of organisms is influenced by various regulatory factors: biological, genetic, receptor, essential; physiological, reflex; and psychophysiological - afferent synthesis, motivational arousal. They contribute to the formation of novelties in nature, the evolution of taxa, human, individuality
of organisms. Despite different theoretical and methodological positions, most contemporary studies of creativity share the opinion about the necessity of studying the biological basis as one of the important elements of objective and comprehensive scientific study of creativity. Considering the anthropogenesis, the researchers-biologists, there are four primary parameters: 1) genetic, 2) neurophysiology, 3) environmental, 4) ecology (especially the combination of the forms of inhibition of spontaneous «animal» activity: hierarchy, spriting, imitation, interdicta, paradoxical reflexes, suggestion, diplasma, interiorista) and herd-the nature of family life (with the hierarchy and coordination of individuals in the group, sexual competition and altruism), the elements of discretion that the exchange of signals. As a result has appeared the person has the propensity and capacity for mindfulness (reflection and creativity as part of thinking - discretion and reason, emotions, will), communication and meaningful activities. Man became man when there was a personality.
Analyzing the anthropogenesis, physiology of higher nervous activity now varies between reflective theory and molecular-cybernetic approach. Thus, the levels-stages of the life cycle of cells, the ontogeny of organisms, ecological succession, there are various regulatory factors (biochemical, genetic, receptor; physiological - dimensional grid of neurons and immunocytes, reflex and control of the body's cells; food chains in ecosystem). They contribute to the formation of innovations in nature: the formation of life, the evolution of taxa, human, individuality of organisms.
The organization of behavior, the previous activity - afferent synthesis includes the analysis of information about the state of the organism and the external environment and the subsequent presentation from memory of relevant behavioral patterns. Based on the analysis of data of all components accepted of the decision about the strategy of achieving the goal. The motivational excitation, aimed at meeting the leading needs of the body, forms and directs the activities to achieve the goal. One of the main processes determining the functioning of the consciousness of personality is the process of organizing personality behavioral activity. He is influenced, respectively, of two factors: 1) the objective living conditions; 2) the interpretation of these conditions of the personality, direction and quality of which depends on the orientation of the individual properties. In the article presented the material creativity is seen ontologically. To teach creativity is impossible, but to prepare for the work required; for this it is important to know the genetic predisposition of a person to certain activities. The above studies confirm the validity and scientific objectivity study the characteristics of creativity in unity with the study of the physiological and genetic bases of the psyche as a whole and the individual characteristics of the creative person, is that prospects for further research.
Keywords: reflex, afferent synthesis, motivational arousal, assimilation, autoregulation, homeostasis, creativity.
Рецензент - проф. Цебржинський О. I.
Стаття надшшла 27.10.2015 року
