CC BY
10
9. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люо-господарського об'еднання мЧеркасилiсм. Том П. Книга I. Таксацшний опис поквартально!' суми площ та загальних запаав насаджень Монастирищенського люництва. - 1рпшь, 2005. - 181 с.
10. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Частина I. Таксацшний опис поквартально'! суми площ та загальних запаав насаджень Потаського люництва. - !рпшь, 2005. - 315 с.
11. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Таксацшний опис поквартально'! суми площ та загальних запаав насаджень Синицького люництва. - !рпшь, 2005. - 234 с.
12. Проект организации и развития лесного хозяйства Уманского гослесхоза Черкасского государственного лесохозяйственного объединения "Черкассылес"/ А.Д. Заремский, Н.Ф. Кравчук, Я.М. Минчук. - Умань, 1993. - 281 с.
13. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Таксацшний опис поквартально'!' суми площ та загальних запаав насаджень Юрювського люництва. - !рпшь, 2005. - 224 с.
14. Швиденко А.И., Цыганов П.А. Культура ореха чёрного. - Львов: Выща школа, 1978. - 92 с.
15. Щепотьев Ф.Л. та ш. Горiхи/ Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О.А. Рiхтер. - К.: Урожай, 1987. - 184 с.
16. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы. - М.: Изд-во ин. лит-ры, 1959. - 508 с.
УДК 582.736.3 Acnip. В.Д. Мазуренко - Уманський державный
аграрный ун-тет
ТВЕРДОНАСШШСТЬ ДЕЯКИХ ВИД1В ROBINIA L. ТА СПОСОБИ II УСУНЕННЯ
Обгрунтовано необхщнють передпоавно! тдготовки насшня видiв робшш; наведено ефективш способи усунення !х твердонасшносп, а саме: мехашчний, термiч-ний i хiмiчний та пвдбрано оптимальш умови !х проведения.
Ключов1 слова: робЫя, насiння, твердонасiннiсть, усунення, обробка.
Post-graduate V.D. Mazurenko - Uman'state agrarian university Seeds hardness of false Robinia L. varieties and ways of overcoming it
Necessity of pre-sowing treatment of false Robinia L. seeds is grounded, slim efficient ways of overcoming seed hardness, namely mechanical, thermal and chemical ones are given, optimal terms of their application are found.
Види роду робтя (Robinia L.) e цшними люогосподарськими та деко-ративними культурами. Рщ нараховуе близько 20 вид1в, поширених у Швшч-нш i Центральны Америщ. В умовах природного ареалу види робшш здатш до вщтворення як насшним (самошвом), так i вегетативним шляхами (пневою та кореневою поросллю) [1].
Починаючи з XVIII ст. у культурi в Укршт вiдомi шють видiв роду i бiльше десяти садових форм: робшя псевдоакацiя (бша акацiя) (R. pseudoacacia L.) i li форми, робiнiя щетинисто-волосиста (R. hispida L.), робiнiя зе-ландсько-мексиканська (R. neo-mexicana), робiнiя пишна (R. luxurians (Dieck) C.K. Schneid.), робiнiя клейка (R. viscosa Vent.), робшя сумнiвна (R. ambigua Poir.). Всi названi види робiнiй здебшьшого зосередженi у колекцiях боташч-них установ i тшьки R. pseudoacacia та декшька ii форм використовують в озелененнi мiст та в люомелюративних цiлях регiону. Так, наприклад, в умо-
вах Уманського державного люового господарства впродовж 1930-2000 рр. на землях держшсфонду та колективного сшьськогосподарського користуван-ня було створено бшьше 1500 га рiзних насаджень з участю R. pseudoacacia.
За нашими спостереженнями в умовах культури у Правобережному Люостепу Укра!ни види робшш зазвичай вiдтворюються тшьки вегетативно (кореневими та пневими порослевими пагонами), хоча одним iз ефективних способiв масового розмноження робiнiй для отримання садивного матерiалу у люогосподарських та декоративних цiлях е насшне.
Метою роботи е дослiдження методiв усунення твердонасiнностi ви-дiв робшш при насшному розмноженнi. Пiд час проведення лабораторних дослщжень користувалися рекомендащями Д.М. Дербенюка, М.1. Калiнiна, М.М. Гузь, Н.М. Дудик, М.Г. Николаево!, М.У Разумово!, В.Н. Гладково! [3, 5, 9].
Об'ект дослiджень - насшний матерiал Robinia pseudoacacia L., Robinia viscosa Vent. та Robinia ambigua Poir. (R.p. x R.v.).
Обговорення результатiв дослiджень. Плщ у робiнiй - 6í6; його морфолопчна характеристика: розкривний, сухий, лшшно-видовжений, з прямим або зiгнутим шилоподiбним коротким носиком, багатонасiнний (насшня видiляеться), звужений до верхiвки i основи, iз крилоподiбним черев-ним швом, малопомггною сiткою жилок; справжнш, апокарпний. Довжина плоду перебувае в межах 35-120 мм, ширина 8-10 мм. Зрша насшина скла-даеться iз великого зародка, оточеного залишками ендосперму, i спермодер-ми. Зародок мютить двi сiм,ядолi, збоку знаходиться коршець, мiж Ым'ядоля-ми - зачаткове стебельце, яке закшчуеться брунькою [2]. Насiння кампшот-ропне, дрiбне, видовжено-ниркоподiбно! чи широко-овально-ниркоподiбно! форми, приплюснуте з бокiв [2, 3]. Насшна шкiрка гладенька, мае голу, мато-ву чи злегка блискучу поверхню, чорно-коричневого або коричневого кольо-ру iз темним плямистим рисунком або без нього. Фушкулюс 0,15-0,25 см зав-довжки, сiрого кольору, з^нутий г-подiбно. Насiнний рубчик 0,9-1 мм у дь аметрi, маленький, округлий, ув^нутий, матовий, шорсткий. Рубчиковий вар-то мае вигляд борозенки у цен^ насшного рубчика. Мжропше крапкоподiб-не, округле, увiгнуте, коричневе. Варто халази мае форму темного горбика.
Дiапазон температур, за яких можливе проростання насiння, залежить вщ географiчного походження рослин. Для видiв Robinia дiапазон температур знаходиться в межах помiрних величин - 15-25 °С [4]. Оптимальна температура проростання насшня для дослiджених видiв Robinia знаходиться в межах 18-25 °С, саме тому для робшш рекомендован пiзньовеснянi строки по-сiву насiння [5]. Водночас у робшш у ходi еволюци виробилась здатшсть на-сiння знаходитись в оргашчному споко!, що проявляеться у повнш вщсутнос-тi проростання чи значною мiрою зниженiй схожостi його за добрих умов. На глибину спокою насшня нерщко значний вплив мають умови, в яких проходить формування насшня, стушнь його зршосп i умови зберiгання.
Зпдно з класифiкацiею типiв спокою насшня, розробленою авторами [4], для видiв Robinia характерний екзогенний (А) фiзичний (Аф) тип оргашч-ного спокою, якому властива повна водонепроникшсть насшних покривiв -твердонасiннiсть i повна зупинка ростових процеЫв. Фiзичний спокш насiння
робши викликаний особливостями будови спермодерми: наявшстю кутикули i добре розвинено! палюадно! епiдерми.
±0 7
Середнi показники довжини i ширини насiння R. pseudoacacia - 5,0 i 2,2±0'3 мм, R. viscosa 5,0±0'6 i 2,0±0'3 мм [7], Robinia ambigua - 5,7±0'9 i 3,8±0'4. Стан твердонасшносп у робiнiй розвиваеться поступово, на останнш фазi дозрiвання насшня в мiру його висихання. Спочатку насшня вiддае вологу всiею поверхнею шкiрочки, а потiм з розвитком твердонасшност втрата во-логи проходить через насшневий рубчик. Встановлена особливють на-сiнневого рубчика залишатися вщкритим у сухому повiтрi, а з шдвищенням вологостi - закриватися [6]. Насшня, в яке не проникае волога, не здатне про-ростати. При порушенш твердонасшност воно бубнявiе i за сприятливих умов через 3-5 дш проростае, що свiдчить про вiдсутнiсть спокою зародка на-сiнини. М.1. Гордiенко вщзначае, що у природних умовах насшня робшш поступово i дуже повшьно може втрачати твердiсть [3].
В умовах м. Умаш фаза дозрiвання плодiв, коли стулки бобiв шдсиха-ють i набувають буро-коричневих вщтшюв, припадае на серпень. Насiння, зiбране у першiй та другiй декадах серпня, ще не втратило вологи i через 57 дшв було здатне проростати без будь-яко! обробки у вологiй камерi чашок Петрi. Це свiдчить про зршсть насiння i вiдсутнiсть спокою його зародка.
На практищ твердонасiннiсть порушують застосуванням рiзних меха-нiчних, хiмiчних та термiчних заходiв [4, 5, 7, 8]. З щею метою було складено схему дослiдiв, яка включала скарифжацш, термiчне оброблення та оброблен-ня концентрованою сiрчаною кислотою. Для кожного iз варiантiв було взято по 100 шт. насшин кожного виду. Повторшсть дослiду трикратна. Шсля обробки насiння вишвали у контейнери i утримували в теплищ, де були створенi оптимальш умови зволоження, тепла i освгглення. Контролем слугувало нiчим не оброблене насшня, вишяне в грунт i утримуване за тих же самих умов.
1. Скарифшащя. Полягала у мехашчному пошкодженнi твердих насш-них покривiв обережними рухами у ступщ з крупнозернистим пiском впро-довж 2, 4 i 6 хв. Шсля цього насшня ретельно промивали, залишали у водi на 12 год., шдсушували до стану сипкост i висiвали у вологий грунт. Найкрашд результати для всiх видiв робiнiй були отриманi пiсля 4-ох хвилинно! скари-фжаци пiском (табл. 1).
Табл. 1. Вплив мехашчного обробтку (тском) на проростання настня eudie Robinia L.
Тривалшть обробггку Кшьшсть пророслого насшня, %
Robinia pseudoacacia Robinia viscosa Robinia ambigua
Контроль 1,3 1,6 0,3
2 хв. 77,8 63,3 44,3
4 хв. 87,3 72,0 56,0
6 хв. 30,7 15,7 6,3
Н1Р = 3,16
Так, найвища схожють у R. pseudoacacia - 87,3 %, дещо нижча в R. viscosa та R. ambigua - 72,0 % та 56,0 %о вщповщно. Збшьшення тривалост мехашчного обробггку насшня (6 хв) призводить до його травмованост та зниження вщсотка пророслого (6,3-30,7 %).
2. TepMÍ4Ha обробка. Насiння видiв робiнiй у першому BapiaHTi зану-рювали на 5 с в окрш з подальшим залишенням у прохолоднiй водi на 12 год. У другому варiантi насiння заливали водою дещо нижчо!' температури (80-85 °С), першi 10-15 хв. перемiшували i також залишали у водi на 12 год. Набубнявше насiння висiвали в грунт. Отримаш результати дослiду свщчать (табл. 2), що кращi результати, отримаш у варiантi обробiтку насшня водою 80-85 °С, було отримано 50.3, 54.3 i 83.0 % пророслого насшня робшш.
Табл. 2. Вплив термiчного обробнтку водою на проростання насшня eudie Robinia L.
Особливост1 обробигсу H2O Кшьк1сть пророслого насшня, %
Robinia pseudoacacia Robinia viscosa Robinia ambigua
Контроль 0,6 0,3 0
Водаt= 100°С 72,6 22,3 19,6
Вода t = 80-85°С 83,0 54,3 50,3
Н1Р = 2,51
3. Хiмiчний обробггок полягае у порушенш твердонасiнностi пiд впли-вом концентровано!' Ырчано!' кислоти протягом 20 хв., 1.5 i 2 год. з подальшим обов'язковим промиванням у водь Результати дослгду свщчать, що найрезультатившшим е пiвторагодинний обробггок кислотою - 70,3-81,3 %.
Недостатньо тривале витримування насшня у кислот залишае багато твердого, про що свгдчать данг 20-хвилинного обробгтку - 11,6-20,6 %. Дещо нижчг результати маемо пгсля 2-годинного обробгтку поргвняно з 1,5-годин-ним - 61,6-73,0 %. У частини дослгдних насгнин через надмгрний вплив кислоти було виявлено пошкодження зародка.
Табл. 3. Вплив хiмiчного обробнтку (H2SÜ4) на проростання насшня eudie Robinia L.
Тривалшть обробику H2SO4 Кшьк1сть пророслого насшня, %
Robinia pseudoacacia Robinia viscosa Robinia ambigua
Контроль 0 0,3 0
20 хвилин 20,6 16,3 11,6
1,5 години 81,3 73,3 70,3
2 години 73,0 69,3 61,6
Н1 Р = 3,26
Т.А. Мулюджанян i Т.А. Соколова [9] зазначають, що велик парти насшня обробляють за допомогою спещальних машин, забезпечуючи мехашч-не пошкодження спермодерми крупнозернистим шском, а також вказують на можливють застосування короткочасно! ди перегрио! пари (t = 150 °С при тисковг 0,4-0,5 МПа). Такий спошб мае перевагу перед шшими, оскшьки майже не пошкоджуе зародки насшня, а тшьки руйнуе оболонку та утворюе мжротрщини, як полшшують доступ повпря та води до зародка.
Незначний вщсоток пророслого насiння робшш у контролг (1,3-5,6 %) шдтверджуе висновки окремих авторiв про можливють отримання само-сшних дерев в умовах Правобережного Люостепу Укра'ни [8]. Висновки
1. Дослщження показали, що R. pseudoacacia, R. viscosa та R. ambigua в умовах штродукцп в центральнш частит Правобережного Л!состепу Ук-ра!ни формуе яюсне насiння.
2. Зародок насiння робшш не мае тривалого органiчного спокою.
3. У Bcix трьох видiв робшш стан твердонасшносп розвиваеться однако-во - в Mipy пiдсихання стулок плодiв, ступiнь ïï подiбний.
4. ПередпосГвна пiдготовка насiння е обов'язковою для виведення насiння 3i стану анабюзу та отримання дружнiх сходiв. Застосування ïï дае змогу тдвищити схожiстъ у R. pseudoacacia на 81,3-86,0 %, R. viscosa - 54,0-73,0 % та R. ambigua - 50,3-70,3 %.
5. ДослГджуват методи усунення твердонасшносп е ефективними i можуть бути придатними у використаннг Однак найкращi результати схожостГ для R. pseudoacacia - отримат пiсля скарифiкацiï насiння (86,0 % пророслого). Також позитивний вплив обробггку насiння R. pseudoacacia окро-пом (83,0 %), до того ж метод е простим i найдоступтшим, особливо в умовах розсадникгв. Шсля застосування хгмгчного методу у R. pseudoacacia отримали незначну ргзницю мгж показниками схожостг поргвняно з термгчним i механгчним - 4,7 %. Для R. viscosa i R. ambigua хгмгчний обробгток дав найкрашд результати 73,3 та 70,3 % вгдповгдно, однак тру-домГсткгсть його полягае в обов'язковш наявносп лабораторних умов i вимагае особливо1' технiки безпеки у робот зг сiрчаною кислотою.
Лiтература
1. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. - New York, 1949. - 996 h.
2. Дудик Н.М. Визначник штродукованих бобоцв1тих за плодами i насшням. - К.: Наук. думка, 1973. - 164 с.
3. Дудик Н.М. Морфология плодов бобоцветных в связи с эволюцией. - К.: Наук. думка, 1979. - 212 с.
4. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - 348 с.
5. Горд1енко М.1., Корецький Г.С., Маузер В.М. Лсов1 культури. - К.: Вид-тво "Сшь-госпосвгта", 1995. - 328 с.
6. Мазуренко В.Д., Бабш Л.О. Насшнева продуктивнють вид1в Robinia pseudoacacia L. та Gleditschia triacantos L. в умовах Люостепу Украши МатерГали II Мжнародно1 науково'1 конференцп студенпв та астранпв "Молодь i поступ бюлогп". - ЛьвГв, 2006. - С. 105.
7. Дербенюк Д.М. Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. ЛГсове насшництво. - ЛьвГв: Св1т, 1988. - 432 с.
8. Горд1енко М.1., Горд1енко Н.М. ЛшвничГ властивосп деревних рослин. - К.: Либщь, 2005. - 816 с.
9. Мулкиджанян Т.А., Соколова Т.А. Древесно-кустарниковые питомники и основы дендрологии. - М. : Агропромиздат, 1989. - 207 с._
УДК332.3(477.87) 1нж. П.Г. Повк -Львiвський державный аграрный ун-тет ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ ЗАКАРПАТТЯ
Висвгглено питання ращонального використання земель сшьськогосподарсько-го призначення в агроландшафтах Закарпатсько'1 областi за допомогою агроеколопч-ного пiдходу до оптимiзацiï землекористування.
Ключов1 слова: використання земель, агроеколопчний пiдхiд, оптимiзацiя землекористування.
Eng. P.G. Povk - Lviv State Agricultural University
Use of the grounds in agricultural landscapes the Zakarpattya
Questions of rational use of the grounds of agricultural assignment in agricultural landscapes the Zakarpattyaarea with the help agricultural and ecological the approach to optimization of land tenure are considered.
Keywords: use of the grounds, agricultural and ecological the approach, optimization of land tenure.
