CC BY
12
5. Beall F.C. Acoustic Emission and Acousto-Ultrasonics. Nondestructive Evaluation of Wood compiled and edited by Roy F. Pellerin and Robert J. Ross. Forest Products Society Madison, WI.
- 2002. - Pp. 37-48.
6. Ewald, D. Riegelahorn - Vermehrung und Anbauversuch. In: Forstliche Genressourcen als Produktionsfaktor / Ewald, D., Schneck, V., Liesebach, H. // In: Tagungsband 26. Tagung der Arbeitsgemeinschaft Forstgenetik und Forstpflanzenzüchtung, Fuldatal, 20. - 22.10.2005. J. Bohnens (Red.). Hann. Münden: Hessen-Forst 2006. - S. 131-132.
7. Hemery, G. COST Action E42: Growing valuable broadleaved tree species / Hemery, G., Spiecker, H., Aldinger, E., Kerr, G., Collet, C., Bell, S. // Final Report. - 2008. - 40 pp.
8. Laminat Magazin Supplement von Holz-Zentralblatt and HK, DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co KG / Magazin Laminat // Leinfelden Echterdingen, issues 2008, 2009.
9. Risto H. Curly birch (Betula pendula var. carelica) and its management in Finland. Presentation / H. Risto // COST Action E42: Growing valuable broadleaved tree species. - 2007. - 21 p.
10. Surface Magazin, Supplement von Holz-Zentralblatt and HK, DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co KG / Surface Magazin // Leinfelden Echterdingen, issues 2008, 2009, 2010.
11. Wheeler E.A. IAWA of microscopic features for hardwood indentification / Wheeler E.A., Baas P., Gasson P.E. // International Association of Wood Anatomists at the Rijksherbarium, Leiden.
- IAWA Bulletin. - 1989. - Pp. 221-332.
12. Zobel B.J. The changing quality of the world wood supply / B.J. Zobel // Wood Sci. and Technol. 18. - 1984. - Pp. 1-17.
Сопушинский И.М. Особенности строения древесины клена-явора "птичий глаз"
Особенности строения древесины клена-явора (Acerpseudoplatanus L.) "птичий глаз" проведен в контексте создания модели диагностирования высокодекоративной древесины. Подан статистический анализ изменения количества сосудов, сердцевинных лучей и среднего диаметра сосудов аномальной и прямоволокнистой древесины. Установлена зависимость между анатомическими элементами в структуре древесины и определены основные принципы для диагностической модели древесины "птичий глаз".
Sopushynskyy I.M. Anatomical features of sycamore wood "birdseye"
Anatomical features of sycamore wood (Acer pseudoplatanus L.) "birdseye" have been studied in the context of the diagnostic model of high-quality decorative wood. In the scientific paper are presented statistical analyze of the variability of the number of vessels in 1 mm2, the number of rays in 1 mm and the mean diameter of vessel in the normal and anomalies wood. The relationships between the anatomical elements and the principal criteria of diagnostic model of "birdseye" wood are determined.
УДК 630[161:577.1]:581.141:582.632.1 Астр. А.С. Жила;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФВЮЛОГО-Б1ОХШ1ЧНИЙ АНАЛ1З СКЛАДУ НАС1ННЯ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1 (СвКУЬШ свьитА К)
Здшснено фiзiолого-бiохiмiчний аналiз насшня лщини деревовидно'1 (Соту1т соЫтпа Ь). Визначено вмют "сирого" жиру, бшюв, вуглеводiв, фенолiв та важких металiв. Вивчено вплив екстракпв з рiзних частин плодiв на ростовi процеси шляхом бютестування. Показано вщмшносп впливу обгорток горiхiв, ядер горiхiв та шкара-лупи на проростання насшня.
Ключов1 слова: лщина деревовидна, насшня, ядро, шкаралупа, бiохiмiчний склад, бютестування.
Лщина деревовидна (Соту1ш со1игпа Ь.) - дерево, висота якого може досягати до 25 м \ вище. Плодоносити починае з 14-20 роюв. Врожайшсть насшня з одного дерева становить 7-15 кг у молодих дерев, а у старих особин
врожайшсть може бути навггь бiльшою [5]. Цю породу дедалi iнтенсивнiше використовують у люовому господарствi Укра'ни, проте залишаеться мало-дослiдженою. Зокрема, це стосуеться бiохiмiчного складу насiння та особли-востей фiзiологiчних процесiв, що вщбуваються у горiхах та 1х обгортках. Здшснення зазначених дослiджень е актуальним, тому що ця порода е перспективною для використання як горiхоплiдноl та пришвидшить вирощуван-ня садивного матерiалу ще1 породи. У науковш лiтературi наведено рiзнi по-казники бiохiмiчного складу насiння, однак лише для горiхiв, якi пройшли стратифiкацiю, або принаймнi процес висушування та зберiгання, тодi як ш-формаци про склад свiжозiбраного насшня практично немае.
Вiдомо, що склад достигаючого i проростаючого або готового до про-ростання насiння рiзко значно рiзниться [9]. Але при цьому немае даних що-до впливу складу шкаралупи та обгортки горiхiв на ростовi процеси. Тому метою дано! роботи було вивчення бiохiмiчних показниюв свiжозiбраного насшня лщини деревовидно' з рiзних мюць зростання та вплив витяжок з ядра, шкаралупи i обгортки насшня на ростовi процеси. Ми дослщжували такi бiохiмiчнi показники насшня лщини деревовидно': "сирий" жир, бшки, вуг-леводи, феноли та важк метали.
Объектом до^дження було насшня лщини деревовидно!' та 1х обгортки. Для вивчення горiхiв ми окремо дослщжували 1'х шкаралупу та ядра. Дослщний матерiал було зiбрано в шести рiзних мiсцях зростання дерев виду восени 2009 р. (табл. 1).
Визначення "сирого" жиру виконували методом Рушковського в апа-рат Сокслета екстрагуванням диетиловим ефiром [2]. Вмiст бiлку визначали спектрофотометричним методом за допомогою реактиву Бредфорда за екстракци етиловим спиртом [12], вмют вуглеводiв - за методом Дюбойса [14]. Суму фенольних сполук визначали за методом Запрометова [3], вмют золи - спалюванням наважки у муфельнш печi за температури 400-450 °С iз подальшим 11 зважуванням. Для визначення вмюту важких металiв наважку золи розчиняли в амоншноацетаному буферi рН 4.8, фшьтрували через склянi фiльтри Шота № 2 i визначали вмют металiв на атомно-адсорбцiйному спек-трофотометрi ААС-130 з селективними свiтлофiльтрами [11]. Визначення ростово' активностi виконували шляхом розтирання в рщкому азотi окремо взятих частин плодiв (ядро, шкаралупу, обгортки), далi 1х настоювали 24 год в етиловому спирт у сшввщношенш 0,5 г у 10 мл. Шсля чого розчин фiльтрували i випарювали у потоцi холодного повiтря. Залишок екстрагували водою i цю витяжку використовували у бiотестi на проростання насшня опр-кiв. Насшня сорту "Конкурент" розкладали в чашки Петрi на фiльтрувальний папiр i доливали дослiднi витяжки. Чашки закривали i ставили у темний термостат на 7 дiб за температури 22 °С, пiсля чого вимiрювали довжину i масу отриманих внаслiдок вирощування пагона та кореня [15].
Шд час дослiджень бiохiмiчного складу плодiв лiщини деревовидно' насамперед ми визначали вмют "сирого" жиру. Термш "сирий" жир вжи-ваеться тому, що шд час використання петролейного або диетилового ефiру внаслщок екстракци видiляеться досить багато супутшх сполук. Результати дослiдження вмiсту "сирого" жиру в ядрах наведено у табл. 1. У цш таблиц
мiсця збирання насшня подано розширено, у наступних таблицях !х подано у дещо скороченому виглядi.
Табл. 1. Влист "сирого " жиру в ядрах настня лщини деревовиднон
М1сце збирання насшня Вм1ст жиру в ядр1, %
М±т % до контролю
Льв1вська обл., Самб1рський р-н, с. Вишня 69,08±0'6 100,0
м. Льв1в, Ботсад НЛТУ Укра!ни 53,23±2'03 77,1
м. Ки!в, Нащональний ботсад 1м М.М. Гришка 65,22±7'33 94,4
Черкаська область, м. Умань Нащональний дендро-лопчний парк "Софивка" 63,82±0'65 92,4
В1нницька обл., Бершадський р-н, с. Шляхова 61,56±175 89,1
ДП "Уманський ЛГ" кв. 107, вид. 31 56,31±123 81,5
Середне значення 61,54 -
Вмют "сирого" жиру в ядрах горiхiв змiнюеться вiд 53,23 % (м. Львiв) до 69,08 % (с. Вишня Львiвсько! обл.). Плоди останнього походження ми взяли за контроль. З даних лiтератури [5, 7, 9, 17] вщомо, що вмют жиру у горiхах фундука, залежно вiд сорту, перебувае в межах 40-65 %, тому наявнють у середньому (незалежно вiд мюця збирання) 61,54 % позитивно характеризуе лiщину дерево-видну як досить перспективну горiхоплiдну культуру для дотджуваного регiону.
Важливим показником будь-якого насшня, зокрема i лiщини дерево-видно!, е вмют бшку. Як вже було зазначено, це горiхоплiдна порода, тому у свiжозiбраному насiннi визначали не загальний валовий вмiст бшку, який за рiзними джерелами лггератури [17-18] сягае 14-20 %, а його розчинш форми. Саме вщ них залежать особливостi метаболiзму i життездатностi горiхiв, тоб-то в основному це ензиматичш, вiльнi бшки, альбумiнового та глютелiнового походження. В ядрi горiхiв, яке восени перебувае у сташ спокою, практично бшьшють бiлкiв перебувае у зв'язаному, кон'югованому станi i участi у про-цесах життедiяльностi не беруть, а слугують запасною формою для участ у процесi проростання насiння весною [9].
Визначення вмюту бшку (табл. 2) показало, що в ядрi е бшьша його кшькють, нiж у шкаралупi, приблизно вдвiчi. Як видно з результатiв, вмют розчинних бшюв в ядрi змшюеться вiд 4,2 мг до 15 мг/100 г маси.
Табл. 2. Влист розчинного бтку в насшш лщини деревовиднон
М1сце збирання насшня Вм1ст бшку (у мг/г сиро! маси)
ядро шкаралупа
М±т % до контролю М±т % до контролю
с. Вишня 0,15±0'02 100 0,071±0'013 100,0
м. Льв1в 0,138±0'04 92,0 0,03 7±0'008 52,1
м. Ки!в 0,133±0'01 86,7 0,073±0'006 102,8
м. Умань 0,042±0'001 26,7 0,061±0'012 85,9
с. Шляхова 0,09±0'008 60,0 0,053±0'019 74,6
ДП "Уманський ЛГ" 0,047±0'003 31,3 0,025±0'003 36,5
Середне значення 0,1 - 0,053 -
Роль розчинних бшюв у шкаралуш у принцип е невщомою, можна лише висловити припущення, що за холодно! стратифшаци та оводненнi при цьому шкаралупи, цi бiлки можливо поступають в ядро i таким чином
сприяють проростанню зародка. З iншого боку, враховуючи сучаснi тенденци до створення безвдаодних технологiй виробництва, шкаралупу пiсля вилу-щення ядра можна використовувати шсля перемелювання як харчову бiлкову добавку на корм худобi або птищ. Велике вiдхилення мiж показниками кшь-костi дослiджуваних бiлкiв у шкаралуш мiж наважкою з м. Умань та ДП "Уманський ЛГ" можна пояснити рiзницею в едафiчних умовах зростання на-саджень.
Результати експериментального визначення вуглеводiв в ядрi та шкаралуш горiхiв подано у табл. 3.
Табл. 3. Влист вуглевод'кву насшшлщини деревовиднон
М1сце збирання насшня Вм1ст вуглевод1в (у мг/г сиро! маси)
ядро шкаралупа
М±т % до контролю М±т % до контролю
с. Вишня 1,18б±0,006 100,0 0,509±0'04 100,0
м. Льв1в 1,113±°'°°6 93,8 0,715±0'06 140,5
м. Кшв 1,120±°'ии6 94,4 0,718±0'04 141,1
м. Умань 1,116±0'004 94,1 0,694±0,1 136,3
с. Шляхова 0,972±0'09 82,0 0,709±0,02 139,3
ДП "Уманський ЛГ" 1,102±0'02 92,9 0,640±0'06 125,7
Середне значення 1,101 - 0,664 -
Цшком закономiрно, що вмiст вуглеводiв в ядрi е значно бшьшим, нiж у шкаралупi. Хоча вмют розчинних вуглеводiв е достатньо малий, вочевидь основна маса вуглеводiв нагромаджена у виглядi запасних вуглеводiв, пере-важно у крохмалi (до 46 %) та частково у целюлозi та гемщелюлоз^ що тд-тверджуеться даними л^ератури [9, 14]. З фiзiологiчного погляду, це е цшком закономiрним, оскiльки насiння або входить, або вже перебувае у сташ спокою пiсля досягнення останньо! фази стиглостi - морфолопчно!.
Вмют фенольних сполук також е одним з фiзiологiчних показникiв, якi впливають на ростовi процеси насiння. Як вщомо, його проростання залежить вщ кiлькостi та спiввiдношення фiтогормонiв, а саме: стимуляторiв росту (п-берелши, ауксини, цитокiнiни) та iнгiбiторiв росту (деяк фенольнi сполуки, абсцизова i жасмонова кислоти, етилен та шш^ [3-4, 8-9, 13]. Тому наступним етапом дослщжень було вивчення суми фенольних сполук в ядрi i шкаралупi насiння. Результати отриманих експериментальних даних подано у табл. 4.
Табл. 4. Фенольш сполуки в насшш лщини деревовиднсн
М1сце збирання насшня Вм1ст фенольних сполук (у мг/г сиро! маси)
ядро шкаралупа
М±т % до контролю М±т % до контролю
с. Вишня 5,73±0'42 100,0 5,6±0'32 100,0
м. Льв1в 5,35±0'89 93,4 6,81±0'09 121,6
м. Кшв 4,92±0'19 85,9 4,45±0'3 79,5
м. Умань 4,24±0'24 73,9 4,36±0'3 77,9
с. Шляхова 5,25±0'14 91,6 6,56±0'26 117,1
ДП "Уманський ЛГ" 3,15±0'19 54,9 5,17±0'28 92,3
Середне значення 4,77 - 5,49 -
Як бачимо, вмют цих сполук був вщносно однаковим i в ядрi, i у шка-ралупi насiння. Варто звернути увагу, що все ж таки вмют фенолiв у шкара-лупi може бути певним фiзiологiчним показником якостi та стану горiхiв. Ос-кiльки пiд час вiзуального огляду i пiдготовки горiхiв для анашзу у с. Шляхо-ва (Вшницько! обл., Бершадського р-н) були плiснявi горiхи i вмiст фенолiв у шкаралупi був пiдвищений до 117 %, а львiвське насшня мало 121 % фенолiв у шкаралуш й одночасно - досить багато порожшх горiхiв без ядра. Можли-во, це збiг, а може i нi, це покажуть подальшi бiохiмiчнi дослiдження.
Враховуючи глобальне та мiсцеве забруднення атмосфери i грунту рiз-ними антропогенними чинниками, важливим фiзiологiчним i харчовим показником е вмiст у горiхах важких металiв (табл. 5).
Млсце збирання насшня Вм1ст золи, % Важк метали, (мг/кг)
Сг Си РЬ Со са Бе гп
с. Вишня 2,6±0'8 1,166 0,408 0,302 0,187 0,028 1,466 0,833
м. Льв1в 11,6±35 0,158 0,353 0,178 0,009 0,002 0,966 0,917
м. Ки!в 4,8±2'5 0,280 0,372 0,215 0,015 0,001 1,069 0,809
м. Умань 3,2±'>4 0,234 0,390 0,333 0,003 0,012 1,043 0,818
с. Шляхова 2,5±0'4 1,756 0,366 0,304 0,001 0,010 1,009 0,889
ДП "Уманський ЛГ" 1,7±0'5 0,523 0,403 0,341 0,002 0,024 1,068 0,990
ГДК для харчових продукпв - 0,2 5,0 0,4 5,0 0,03 - 10,0
Кларковий вм1ст - 75,0 20,0 10,0 8,0 0,5 - 50,0
Визначення вмюту важких металiв показало, що коефщент бюлопч-ного нагромадження горiхами важких металiв (вiдношення вмiсту металу у тканинi до вмiсту у групп) е меншим за 1. З цього можна зробити висновок, що для вЫх металiв насшня не е !х концентратором, а скорiше уникачем [1, 6, 10]. Стосовно величини гранично допустимо! концентрацп (ГДК), то дос-татньо близький до ГДК вмют кадмiю, особливо у горiхiв, зiбраних у Львовь Практично у всiх наважках горiхiв (виняток - горiхи з с. Вишня, в яких одночасно найбшьший вмют золи) спостерiгаеться перевищення ГДК за хромом. Найбiльшi перевищення цього значення е в горiхах зi Львова та с. Шляхова. Можливо це пояснюеться наявнiстю певних джерел локального забруднення - передуЫм викидiв автомобiльного транспорту.
Внаслщок вивчення впливу екстрактiв з ядра i шкаралупи горiхiв у тест! на ростову активнiсть було виявлено негативний вплив як витяжок з ядра, так i зi шкаралупи на довжину та масу пагошв i коренiв 7 добових проростюв огiркiв сорту "Конкурент". Результати експериментальних дослiджень подано у табл. 6, 7. Аналiз ростово! активности впливу екстрактiв з обгортки було також здшснено, але у дослщах отримано повне iнгiбування проростання i тому даних не наведено.
Табл. 6. Вплив екстрагованих сполук на морфометричш показники проростке
М1сце збирання насшня Частина насшини Морфометричш показники
довжина пагону довжина коретв
М±т % М±т %
1 2 3 4 5 6
Контроль - вода - 7,66±0'33 100 6,85±0'57 100
с. Вишня Ядро 4,73±0'3 61,8 7,76±0'51 113,3
1 2 3 4 5 6
Шкаралупа 5,36±0'23 69,9 8,72±°"" 126,2
м. Льв1в Ядро 6,38±0'17 83,3 9,60±0'41 140,2
Шкаралупа 2,3 0±0'25 30,0 4,20±0'3' 60,8
м. Кш'в Ядро 4,85±0'59 63,3 8,00±0'66 116,8
Шкаралупа 3,00±0'25 39,2 4,00±2'0 57,9
м. Умань Ядро 5,05±0'45 65,9 8,64±0'28 126,1
Шкаралупа 2,67±0'44 34,9 4,37±1,62 63,2
с. Шляхова Ядро 2,5±1Д9 32,6 5,87±2'2 85,7
Шкаралупа 4,53±0'23 59,1 7,17±0'4 103,8
ДП "Уманський ЛГ" Ядро 2,32±0'35 30,3 4,46±0'82 65,1
Шкаралупа 4,64±0'3/ 60,6 6,45±0'42 93,3
Середне Ядро 4,31 56,20 7,39 107,87
Шкаралупа 3,75 48,95 5,82 84,20
Р1зниця у % (за 100 % ядро) 87,1 - 78,6 -
Табл. 7. Вплив екстрагованих сполук на масу проросттв
М1сце збирання насшня Частина насшини Морфометричт показники
маса пагону, мг маса коретв, мг
М±т % М±т %
Контроль - вода - 170,0±16'9 100 63,0±2,3 100
с. Вишня ядро 166,4±106 97,9 108,8±113 172,7
шкаралупа 181,3±7'2 107,08 88,1±60 139,84
м. Льв1в ядро 192,6±7'6 113,3 126,1±13'6 200,2
шкаралупа 77,6±3'9' 45,83 48,8±10'8 77,46
м. Кшв ядро 179,1±1634 105,4 100,3±11,1 159,2
шкаралупа 66,3±34'4 39,16 28,3±15'9 44,71
м. Умань ядро 177,6±12'6 104,5 96,1±/р 152,5
шкаралупа 91,5±31'2 54,04 66,8±22'4 106,03
с. Шляхова ядро 105,8±421 62,2 56,8±20'8 90,2
шкаралупа 141,9±''3/ 83,39 76,1±65 120,79
ДП "Уманський ЛГ" ядро 99,7±10'9 58,5 62,2±12'3 98,7
шкаралупа 136,5±9'9 80,63 64,6±5'8 102,53
Середне ядро 165,68 97,52 94,50 151,32
шкаралупа 103,32 64,21 59,80 94,88
Пзниця у % (за 100 % ядро) 60,3 - 58,1 -
Отримаш дат (табл. 6, 7) св^ить про наявшсть iнгiбiторiв росту та вщсутшсть або малу кiлькiсть вiльних стимуляторiв росту i особливо в обгор-тцi. Водночас у лiтературi е свiдчення, що висiвати насiння лiщини деревово-видно! краще з обгорткою, оскiльки при цьому весною воно дае крашд сходи [5]. Треба зазначити, що це не суперечить отриманим даним про великий вмют iнгiбiторiв росту i малий стимуляторiв у складових частинах плодiв (ядрах, шкаралут та обгортках). Вщомо, що протягом тривало! стратифжаци вщбуваються корiннi змiни у балансi стимуляторiв-iнгiбiторiв на користь сти-муляторiв росту рослин. Тому у кшщ перюду стратифжаци насiння спостерь гаеться протилежна картина: е багато стимуляторiв i мало або взагалi немае iнгiбiторiв росту. Так, зокрема Джефрi [16] для насшня видiв роду лщини (Согу1ш) встановив, що весною вмют гiберелiнiв може зростати у 30-80 разiв, порiвняно з !хтм вмютом восени i взимку. Крiм цього, вуглеводи, бшки та ш-
шi сполуки можуть переходити в ядро ropixa або бути субстратом для перег-нивання, таким чином створюючи поживну зону для проростання насшня.
Пщсумовуючи викладене, можна зазначити, що лщина деревовидна е перспективною для промислового вирощування як горiхоплiдноi, а можливо, i олшно! культури. Крiм цього, перемелену шкаралупу горiхiв можна вико-ристовувати як харчову добавку. У свiжозiбраному насiннi е багато шпбгго-рiв, якi обмежують його передчасне проростання. Тому для забезпечення його високо! схожостi, необхiдно вивести шпб^ори 3i складу насiння шляхом здшснення рiзноманiтних варiантiв стратифжацп.
Лггература
1. Гуральчук Ж.З. Механизмы устойчивости растений к тяжелым металлам / Ж.З. Гу-ральчук // Физиология и биохимия культурних растений. - 1994. - № 2. - С. 107-117.
2. Ермаков А.И. Методы биохимического исследования растений / А.И. Ермаков. - Л. : Изд-во "Колос". - 1972. - С. 220-225.
3. Запрометов М.Н. Биохимические методы у физиологии растений / М.Н. Запрометов.
- М. : Изд-во "Наука", 1971. - 191 с.
4. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста и фитогормоны / В.И. Кефели. - М. : Изд-во "Наука". - 1974. - 183 с.
5. Косенко 1.С. Лщини в Укрш'ш / 1.С. Косенко. - К. : Изд-во "Академперюдика". -2002. - 266 с.
6. Кошкин Е.И. Физиология устойчивости сельскохозяйственных растений / Е.И. Кошкин. - М. : Изд-во "Дрофа". - 2010. - 438 с.
7. Крамер П.К. Физиология древесных растений / П.К. Крамер. - М. : Гослесбумиздат.
- 1963. - 563 с.
8. Кулаева О.Н. Цитокинины, их структура и функции / О.Н. Кулаева. - М. : Изд-во "Наука". - 1973. - 263 с.
9. Лир Х. Физиология древесных растений / Х. Лир, Г. Польстер, Г. Фидлер. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1974. - 424 с.
10. Медведев С.С. Физиология растений / С.С. Медведев. - СПб. : С.-Петерб. ун-ет. -2004. - 321 с.
11. Методические указания по определению тяжелых металлов у почвах сельскохозяйственных угодий. - М. : Изд-во ЦИНАО. - 1992. - 59 с.
12. Мус1енко М.М. Спектрофотометричш методи у практищ фiзюлоrii, бiохiмii та еко-логп рослин / М.М. Муаенко, Т. В. Паршикова, П.С. Славний. - К. : Изд-во "Фггосоцюцентр".
- 2001. - С. 49-50.
13. Николаева М.Г. Методы определения фитогормонов и фенолов у семенах / М.Г. Николаева. - Л. : Изд-во "Наука". - 1979. - 78 с.
14. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений : учебник [для студ. ВНЗ] / Б.П. Плешков. - М. : Изд-во "Колос". - 1976. - С. 115-117.
15. Ракитин Ю.В. Первичная биологическая оценка химических соединений у качестве регуляторов роста растений и гербицидов / Ю.В. Ракитин, В.Е. Рудник // Методы определения регуляторов роста и гербицидов. - М. : Изд-во "Наука". - 1967. - С. 182-197.
16. Jeffereys T.G. The gibberellin fermentation / T.G. Jeffereys // Advances in applied microbiology. - 1970. - Vol. 13. - № 4. - Р. 283-316.
17. Ninic-Todorovic J. Postharvest physiklogy of turkish filbert (Corylus colurna L.) seeds / J. Ninic-Todorovic // Information bulletin of the research network on nuts "Nucis". - 2000. - № 9. -Р. 27-31. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iamz.ciheam.org/ingles/nucis9.pdf
18. Rakicevic M. The study of populations of hazelnut C. avelana L. and turkish hazelnut C. colurna L. And their selecton / M. Rakicevic, R. Miletic, M. Mitrovic, M. Blagojevic, Z. Karakajic-Stajic // Genetika. - 2007. - Vol. 39, № 1. - Р. 13-22. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.doiserbia.nbs.bg.ac.yu/img/doi/0534-0012/2007/053400120701013M.pdf
Жила А.С. Гузь Н.М. Физиолого-биохимический анализ состава семян лещины древовидной (Corylus colurna L.)
Проведен физиолого-биохимический анализ семян лещины древовидной (Corylus colurna L.). Определено содержание сырого жира, белков, углеводов, фено-
лов и тяжелых металлов. Изучено путем биотестирования влияние экстрактов из различных частей плодов на ростовые процессы. Показаны отличия влияния оберток орехов, ядер и скорлупы орехов на прорастание семян.
Ключевые слова: лещина древовидная, семена, ядро, скорлупа, биохимический состав, биотестирование.
Zhyla A.S., Guz M.M. The phisiological-biochemical analysis of structure of the seeds constantinople-nuts (Corylus colurna L.)
The physiological and biochemical analysis of the seeds of the constantinople-nut (Corylus colurna L.). The content of oil, protein, carbohydrates, phenols and heavy metals was determined. The effect of extracts from different parts of the fruit on the growth processes was studied by using biotests. The differences influence involucre of the nuts, kernels and shells on growing seeds are shown.
Keywords: Constantinople-nut, seeds, kernels, shell, biochemical composition, biotest.
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ В1КОВО1 СТРУКТУРИ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО В УКРА1Н1
Здшснено аналiз вшово! структури та TeprnopianbHoro поширення чистих та мь шаних деревосташв дуба червоного бореального в умовах Укра!ни. Встановлено не-piBHOMipHy вшову структуру та територiальне поширення насаджень дуба червоного бореального. Оптимiзацiя вшово! структури та територiального розташування спри-ятиме значному покращенню еколого-лшвничо! ситуацп зазначених репошв Украши.
Ключов1 слова: формування, вшова структура, насадження, дуб червоний боре-альний, територiальний розподш, люорослинш умови, люистють.
Дуб червоний бореальний (Quercus borealis Mich.) устшно культи-вуеться в Укра!ш вже майже 200 роюв. Його насадження усшшно зростають у вЫх наявних люогосподарських областях, за винятком прського Кримсько-го та прського Карпатського люогосподарських окрупв.
Значення дуба червоного бореального для люового господарства важ-ко переоцшити, оскшьки за своею продуктившстю його насадження переви-щують майже вс основш л1сотв1рш породи [1, 2]. Проте поширення ще! породи в Укра!ш з р1зних причин вщбувалося вкрай не р1вном1рно та дискретно. Переважно це пов'язано з суб'ективним ставленням до дуба червоного бореального у кожнш як люогосподарськш, так i адмшютративнш областях. Те-ритор1альний розподш плошд дшянок, вкритих люовою рослиншстю з перевагою дуба червоного бореального, за вшовими групами подано в табл. 1.
Табл. 1. Шкова структура насаджень дуба червоного бореального
Насадження Розподш площ1 насаджень за вшовими групами, га
до 20 р. з них чистих, % 21-40 р. з них чис- тих, % 41-60 р. з них чистих, % 61 i бшь-ше р. з них чис- тих, % разом з них чис- тих, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
АР Крим
Чисп 3,1 29,5 3,1 29,5
Мшаш 7,4 7,4
Разом 10,5 10,5
