CC BY
15
Встановлено, що кращими субстратами для пророщування насшня дослiджуваних видiв кизильнику е тсок, тирса та мох. Перегнiй та Грунт не доцшьно використовувати як субстрати для стратифжацп насiння через не достатню аерацiю.
Л1тература
1. Гревцова А.Т. Атлас - Кизильники Cotoneaster (Medic. ) Bauhim / А.Т. Гревцова. - К. : Вид-во "Д1м, сад, город", 1999. - 372 с.
2. Гревцова А.Т. Карполопя плод1в та насшня представнигав роду Cotoneaster (Medic.) Bauhim 1нтродукщя та збереження рослинного р1зномашття / А.Т. Гревцова, Л.Г. Ревунова. -К. : Вид. центр "Кшвський ушверситет". - 1999. - Вип. 1. - С. 58-59.
3. Гревцова А.Т. Кизильники в Украине / А.Т. Гревцова, Н.А. Казанская. - К. : Изд-во "Нива", 1997. - 192 с.
4. Колесников В.А. Практикум по плодоводству / В.А. Колесников. - М. : Изд-во "Колос", 1974. - 188 с.
5. Сидорчук Л.Г. Способи страфжаци насшня плодових / Л.Г. Сидорчук // Пропозищя. -2001. - № 1. - С. 59-61.
6. Хессайдов Д.Т. Всё о декоративных деревьях и кустарниках / Д.Т. Хессайдов. - М. : Изд-во "Кладезь", 1996. - 127 с.
Орел А.М. Стратификация и всхожесть семян видов рода Cotoneaster (Medic.) Bauhim
Приведены результаты исследований по изучению влияния субстрата на прорастание семян видов рода Cotoneaste (Medic.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены лучшие субстраты для стратификации семян. Исследуемые виды сгруппированы в зависимости от срока подготовки семян к посеву. Показана физическая характеристика и проанализированы различия морфологических признаков семян исследуемых видов кизильника.
Ключевые слова: стратификация, субстрат, вид, кизильник, прорастание семян.
Orel A.M. Stratification and germination of seebs species family Coto-neaster (Medic.) Bauhim
The results of studies on the influence of the substrate on seed germination of species of Cotoneaste (Medic.) in elder Ukraine. Defined best substrates for seed stratification. The studied species are grouped according to the period of preparation for seeding. Filed physical description and analysis of the differences of morphological characters studied seed species Cotoneaster.
Keywords: stratification, substrate, type, Cotoneaster, seed germination.
УДК 582.736.2:712 Викл. Н.Л. Пискун - Уманський НУС
ПОРУШЕННЯ ТВЕРДОНАС1ННОСТ1 LABURNUM ANAGYROIDES MED. ТА LABURNUM ALPINUM MILL
Проведено дослщження для виявлення ефективних шляив порушення твердо-насшностг Встановлено перевагу хiмiчноl скарифжаци (за 20-хвилинного витриму-вання у концентрованш шрчанш кислот^ над термiчним обробленням i мехашчною скарифжащею. Вщзначено задовшьшсть наведених методiв усунення твердонасш-ностг
Ключовг слова: твердонасшшсть, скарифжащя, термооброблення, шрчана кислота, L. anagyroides, L. alpinum.
Вступ. Проростання насшня е одним з найважливших i вразливих етатв онтогенезу рослини. Вщомосп про регулювання спокою, проростання
насшня, довгсгачносп декоративних i рiдкiсних видiв рослин необхщш для збереження виду в природi та його розмноження.
У процеш еволюцп насiння багатьох видiв виробило здатнiсть перебу-вати у сташ органiчного спокою. Властивiсть насшня тривалий час зберiгати життездатнють, не проростаючи, е важливим чинником пристосування дерев-них рослин, до перенесення в насшневш стадп несприятливих умов навко-лишнього середовища. Ця властивють проявляеться в тому, що зупиняеться рют зародка пiсля його дозрiвання i насiнина переходить до стану спокою. Такий стан обумовлюеться фiзiологiчно-бiохiмiчними змiнами в насiнинi, що вщображають змiни ритмiв умов навколишнього середовища (наприклад се-зонiв року) [5].
Тривалють перiоду спокою неоднакова для насшня рiзних видiв рослин i мае велик! межi залежно як вiд умов навколишнього середовища, так i вiд бюлопчних особливостей рослинного виду. Особливо важко проростае насшня, що знаходиться у ф!зичному споко! i часто вiдзначаеться термшом "твердонасiннiсть" та характеризуеться водонепроникнiстю. Своею чергою, твердiсть насiння зумовлена будовою насшно! оболонки - наявнiстю кутику-ли i сильно розвиненого шару палюадних кштин, який перетинаеться одшею чи декiлькома свилими лшями. Природа останшх ще цшком не з'ясована, але часто простежуеться !х зв'язок з водонепроникшстю [4].
До рослин, що вщр!зняються твердонасiннiстю, належать види роду Laburnum Med. Плщ - крупний нерозкривний бiб. Насiння з великим зарод-ком, оточеним тонкою ендоспермальною пл!вкою. Насшна шкiрка тверда. Видам цього роду властивий екзогенний ф!зичний тип спокою, причина яко-го - водонепроникнють шюрки. Насшня перед вишвом необхiдне для пору-шення непроникностi насшно! оболонки [1, 2].
Метою роботи е виявлення залежносп схожост насiння двох вид!в роду Laburnum Med. вщ строюв зберiгання та вщ впливу р!зних факторiв на подолання !х твердонасшносп.
Об'ект i методика досл1дження. Вихщним матерiалом було виповне-не i вiзуально життездатне, непошкоджене насiння золотого дощу звичайного L. anagyroides та золотого дощу альпшського L. alpinum, що збер^алося в ла-бораторних умовах вщ 1 до 5 роюв, зiбране в 2007-2011 рр. !з середньовiкових генеративних рослин, що зростають у дендропарку "Софпвка" НД1 НАН Ук-ра!ни. При визначенш схожосп i енергп проростання насшня використовува-ли загальноприйнят в насшневому контрол! методики, ГОСТ 13056.6-75[2].
Насшня пророщували по 100 шт. в 3-кратнш повторносп в чашках Петр! на лож! !з зволоженого фшьтрувального паперу за юмнатно! темпера-тури (20-25 °С) i природного освгглення. Пророслим вважаеться насшня, в якого коршець сягае половини розм!ру само! насшини. Ддрахунок насшня для визначення енергп проростання проводили через 5 дшв шсля замочуван-ня, а для визначення схожосп - через 10 дшв. Твердим вважали не скарифь коване насшня, яке протягом 10 дшв, перебуваючи в сприятливих для проростання умовах, не бубнявшо та збершало первюний вигляд [5].
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекщя, насiнництво, генетика, бiотехнологiя
139
У зв'язку з наявнiстю твердонасiнностi Ь. anagyroides та Ь. а1ртыш постае питання про пошук найефективнiших способiв передпоЫвне об-роблення насiння замiсть трудомктко! ручно! скарифжацп. Для цього вивча-ли вплив на насiння, що мало рiзний термiн зберiгання, концентровано! шр-чано! кислоти, мехатчно! скарифжаци та термооброблення; контролем слу-гувало необроблене насiння. Оброблення концентрованою Ырчаною кислотою проводили при експозици 5; 10; 15; 20; 25 i 30 хв. з наступним 5-разовим промиванням, механiчну скарифiкацiю кожно! насiнини проводили вручну, надпилюючи шюрку на протилежному вiд проростка бощ, термообробку проводили шляхом занурювання насшня в окрiп.
Результати дослiдження. Дослщженням пророщування скарифжова-ного насiння Ь. anagyroides i Ь. арпит, що збер^алися один рiк, виявлено, що в середньому схожють пророслого насшня становить 67,3 % та 59,1 % вщповщно. На вщмшу вщ iнших видiв бобових, схожють насiння яких зберь гаеться протягом багатьох роюв, у дослiджуваних видiв вiдзначено значне зниження схожосп теля двох роюв збер1гання за кшнатних умов (рис. 1).
10090-
- Ь.апаёугхмёеБ
- Контроль -Ь. а1ртит
1 2 3 4 5 Термш збер1гання, роки
Рис. 1. Схожють насшня залежно вiд стротв зберШння та мехатчног скарифшаци
Дослщженнями штучного подолання твердонасшноси виявлено, що найбшьш ефективною передпоЫвною обробкою насiння е оброблення шрча-ною кислотою за експозици 20 хв, за яко! лабораторна схожiсть Ь. anagyro-ides становить 91,3 %, а Ь. alpinum - 88,6 %, тодi як у контролi цей показник становить 9,5 % та 8,7 % вщповщно (рис. 2). 100- .....
.6
91 3
£
59 1
"43,1 17
-36 4-
0 Ь. апа§уго1ёез
1 IЬ. а1ртит
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Орчана кислота, 20 хв Скарифкащя Термообробка Контроль Способи обробггку Рис. 2. Схож^ть насшня Ь. апазугоьйез та Ь. арпит зарiзних способiв передпоЫвне оброблення
9,5
Пщ час мехашчно1 скарифжацп лабораторна схожiсть L. anagyroides i L. alpinum становила 67,3 % та 59,0 % вщповщно, що на 24,2 % та 22,6 % бшьше, шж при термообробцi. Однак, якщо порiвняти трудомiсткiсть вико-нання цих обробок, то термооброблення е менш енергозатратною. У таблицi подано схожiсть та енерпю проростання дослiджуваних видiв.
Табл. Схожкть та енергiя проростання насшня L. anagyroides та L. alpinum залежно в'д способу оброблення в лабораторних умовах
L. anagyroides L. alpinum
Споиб оброблення схо- енергш про- схо- енерпя про-
жють, % ростання, % жють, % ростання, %
Контроль 9,5 0 8,7 0
5 хв Н2 SO4 27,7 18,2 26,9 17,4
10 хв Н2 SO4 56,2 23,4 55,4 22,6
15 хв Н2 SO4 71,4 47,0 70,6 46,2
20 хв Н2 SO4 91,3 69,7 88,6 68,1
25 хв Н2 SO4 70,5 41,5 69,7 40,7
30 хв Н2 SO4 0,1 0,0 1,4 0,8
Скарифiкацiя 67,3 36,3 59,1 35,5
Термооброблення (окрш) 43,1 10,1 36,4 9,3
Н1Р 15,4
Виявлено, що кожен спошб оброблення мае специфiчний вплив на схожють насшня. Анатз отриманих даних св^ить, що вш дослщжуваш спо-соби оброблення сприяють усуненню твердонасiнностi, руйнуванню покри-вiв i кращому проростанню насiння. Найбiльш ефективним способом е оброблення насшня концентрованою шрчаною кислотою впродовж 20 хв.
Висновки:
1. Види роду Laburnum Med. належать до рослин, що вiдрiзняються твердонасшнютю. Видам цього роду властивий екзогенний фiзичний тип спокою, причина якого - водонепроникнють шюрки. Плiд - великий нероз-кривний бiб. Насiння з великим зародком, оточеним тонкою ендоспермаль-ною плiвкою. Насiнна шкiрка тверда, яку перед вишвом необхiдно порушити.
2. Дослщжено вплив мехашчно1 скарифжацп, термооброблення та оброблення концентрованою ирчаною кислотою на схожють насшня. Встанов-лено, що вс дослiджуванi способи оброблення сприяють усуненню твердона-сшносп.
3. Найбiльш ефективним способом е оброблення насшня концентрованою шрчаною кислотою протягом 20 хв.
Л1тература
1. Горд1енко М.1. Л1сов1 культури / М.1. Горд1енко, Г.С. Корецький, В.М. Маузер. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1995. - 328 с.
2. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
3. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 63 с.
4. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию семян / М.Г. Николаева, М.Г. Разумо-ва, В.Н. Гладкова. - Л. : Изд-во "Наука", Ленинград. отд-ние, 1985. - 215 с.
5. Попцов А.В. Биология твердосемянности / А.В. Попцов. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - 157 с.
Штучне лковщновлення, лкорозведення, селекщя, насшництво, генетика, бютехнолопя
141
Пискун Н.Л. Нарушение твердосемянности Laburnum anagyroides Med. и Laburnum alpinum Mill.
Проведено исследование для выявления эффективных путей нарушения твердосемянности. Установлено преимущество химической скарификации (при 20-минутном выдерживании в концентрированной серной кислоте) над термической обработкой и механической скарификацией. Отмечена удовлетворительность приведенных методов устранения твердосемянности.
Ключевые слова: твердосемянность, скарификация, термообработка, серная кислота, L. anagyroides, L. alpinum.
Piskun N.L. Breach hardness seed Laburnum anagyroides Med. and Laburnum alpinum Mill.
The organized experiences on finding the efficient ways of the breach hardness seed. The installed superiority chemical scarification (under 20-minute endurance in concentrated by chamois to acid) on thermal processing. It is noted satisfactory result brought methods of the removal hardness seed.
Keywords: hardness seed, scarification, thermal processing, chemical scarification, L. anagyroides, L. alpinum.
УДК 625.1/5:630 *228 Астр. А.В. Попов1 - Уманський НУС
СН1ГОВ1 ЗАМЕТИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 IX ВПЛИВУ НА СТАН ЗАХИСНИХ Л1СОНАСАДЖЕНЬ
Горизонтальне перемщення сшгових часток у приземному шарi атмосфери спричиняе замети об'екпв затзничного транспорту. Для зменшення негативного впливу несприятливих природних фактс^в, зокрема сшгових заме™, на затзницях застосовують рiзнi методи, серед яких, як показуе практика, захисш лiсовi насаджен-ня е найбшьш ефективним, надшним та екож^чним засобом захисту. Наведено особливосп формування сшгових заме™, 1х властивосп та вплив на стан захисних люонасаджень.
Ключовг слова: снiговi замети, сшгозахисш люонасадження, щшьшсть сшгу, затзничний транспорт.
Вступ. Люов1 насадження, розмщеш вздовж транспортних шлях1в, е основним засобом захисту 1х вщ багатьох несприятливих природних явищ: сшгових та тщаних замепв, виру, р1зких коливань температур, нерегульова-ного стоку паводкових вод та зливових опад1в, ерозп вщкоав земляного полотна тощо.
Мета роботи - розкрити процес утворення сшгових замелв шляхом вдосконалення захисних люонасаджень зал1зничного транспорту.
Методи дослiджень - аналиичш, л1с1внич1, люокультурш, пор1вняль-но1 екологп.
Результати дослiдження. Придорожш захисш насадження викону-ють функцп шженерних споруд, що використовуються у систем! заход1в 1з забезпечення безпечного i безперебшного руху по1зд1в, сприяють зниженню соб1вартост1 перевезень. Залiзничники Укра1ни мають великий досвщ захисту транспортних магютралей вiд снiгових заметiв, однак постшно працюють над
1 Наук. к^вник: проф. В.П. Шлапак, д. с.-г. наук
