CC BY
21
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.6
УДК 633:631.53.01:582.711 Астр. А.М. Орел1 - Уманський НУС
СТРАТИФ1КАЦ1Я ТА СХОЖ1СТЬ НАС1ННЯ ВИД1В РОДУ COTONEASTER (MEDIC.) BAUHIN
Наведено результати дослiджень з вивчення впливу субстрату на проростання насiння видiв роду Cotoneaste (Medic.) в умовах Правобережного Лiсостепу Укра!ни. Визначено кращi субстрати для стратифжаци насiння. Дослiджуванi види згрупова-но залежно вщ термiну пiдготовки насшня до висiву. Подано фiзичну характеристику та проаналiзовано вiдмiнностi морфолопчних ознак насiння дослiджуваних видiв кизильнику.
Ключовг слова: стратифжащя, субстрат, вид, кизильник, проростання насшня.
Вступ. Важливим народногосподарським значенням на сьогодш е зба-гачення культурно! флори новим асортиментом малопоширених садових рос-лин. Перспективними у цьому аспект е представники пол1морфного роду кизильнику - Cotoneaster (Medic.) Bauhin з родини розоцвиих (Rosaceae L.). Рщ Cotoneaster нараховуе вщ 175 до 230 таксошв. У Свропейськш частит визначено 18 вид1в, у Криму - 3, на Кавказ1 - 11, решта поширеш в Швшчнш, Се-реднш, Схщнш, Центральны i Швденнш Азп [1].
Кизильники доцшьно використовувати для озеленення у мюьких скверах та парках, на кам'янистих дшянках, пiд час залюнення схилiв, упорядку-вання невисоких бордк^в та живоплотiв. Вони е незамшними у разi ство-рення ландшафтних композицiй, якi забезпечують сприятливi мжрокшматич-нi та санiтарнi умови для проживання населення. Використання !х у поеднан-нi з деревними формами або мiж собою сприяе розширенню асортименту в лiсовому i садово-парковому господарствь
Успiшнiсть широкого використання кизильниюв у зеленому будiвниц-твi значною мiрою обумовлено !хньою здатнiстю до розмноження. Вщ цього залежать результати введення у широку культуру перспективних видiв [3, 6].
Метою дослщжень було визначення оптимального виду субстрату для стратифжацп насiння, що е важливою умовою штродукцп та освоення рослин у культурь
Об'ектом дослщжень - процеси стратифжацп та схожост насiння восьми видiв кизильнику: Cotoneaster lindleyi Steud., C. przewalskii Pojark, С. lucidus Schltdl., С. divaricata Rehd.et Wils., С. horizontalis Decaisne., С. damme-ri Schneid., C. atropurpureus Hylmo., C. megalocarpus M. Popov.
Методика дослщжень. Основу роботи складають матерiали польових i лабораторних дослщжень, проведених на колекцшних дшянках Уманського нацюнального унiверситету садiвництва i Нацюнального дендрологiчного парку "Софпвка" протягом 2010-2011 рр.
Заготiвлю насiння проводили з розвинених, не вражених хворобами та шкодниками кущiв, оскiльки тшьки в цьому випадку можна отримати мщш, з позитивними спадковими властивостями шянщ. Насiння кизильникiв збирали в перюд повно! зрiлостi. Термiн збирання плодiв, для заготiвлi насiння, проводили з жовтня по грудень [2]. Дослщження з насiнневого розмноження ви-
1 Наук. кер1вник - проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук
Штучне л1сов1дновлення, л1сорозведення, селекщя, нас1нництво, генетика, б1отехнолог1я
135
дiв роду Cotoneaster (Medik) проводили згiдно з методикою В.А. Колесшкова [4]. Насшня кизильникiв мае тривалий перiод спокою та йому притаманна висока твердють i низька життездатнiсть. Перед стратифжащею насiння ycix дослiджyваних видiв намочували протягом 24 год.
Проводили стратифжащю насiння у таких субстратах: чистий рiчко-вий пiсок (контроль), тирса листяних порщ дерев, верховий торф, мох, перег-нiй, Грунт (верхiвковий, родючий шар чорнозему опiдзоленого), що е типо-вим для регюну проведення дослiджень [5]. Для дослщження використовува-ли насiння кiлькiстю 50 шт. у 3-кратнш повторностi в кожному варiантi дос-лiдy. Сумш насiння i субстрату поливали та перемiшyвали протягом усього перiодy стратифжацп. Товща субстрату в дослiджyваних варiантах становила 10-15 см. Зберiгали сумш у дерев'яних ящиках за температури 5-7 °С.
Результати дослiджень. За результатами наших дослщжень (табл. 1), найбшьша маса 1000 насiнин виявилась у Cotoneaster lindleyi Steud. - 48,56 г, найменша - у виду Cotoneaster atropurpureus Hylmö. - 9,35 г. Чисельнють кшькост насшин у плодi iстотно змiнюеться залежно вiд виду. Максимальну кiлькiсть насшин (горшюв) 5 шт. зафiксовано у виду C. dammeri Schneid., а у виду C. przewalskii Pojark. - найменшу кшькють - 1-2 шт. Маса 1000 насшин у середньому за видами становить 22,31 г. Морфолопчш ознаки насшня досль джуваних видiв мають певш вiдмiнностi. Проте розмiри насiнин ютотно не змiнюються. Однак у виду С. divaricata Rehd.et Wils. спостер^аемо найбшь-ший розмiр насiнини - 8x6 мм. Тодi як у виду С. horizontalis Decaisne. розмiри насiнини значно меншi - 4x3 мм. Вiчнозелений кизильник С. dammeri Schneid. мае тригранне насшня. Через зрослу перегородку насiння виду C. przewalskii Pojark. важко роздшяеться, виповнене насшня тшьки в однш комiрцi.
Табл. 1. Характеристика насшня достджуваних виды; роду Cotoneaster (Medic.,)
Види Кшьюсть нась нин у плодi Забарвлення Розмiри, мм Маса 1000 шт., г
C. lindleyi 2 коричневе 4-5x3 48,58
C. atropurpureus 2-3 коричневе 3-4x4-5 9,35
C. dammeri 5 коричневе 4-5x2-3 11,30
С. horizontalis 2-3 cвiтло-коричневе 4x3 12,65
C. m egalocarpus 2 коричневе 4x5 26,40
C. przewalskii 1-2 коричневе 5x4 24,10
С. divaricate 2 коричневе 8x6 17,02
С. lucidus. 2-3 коричневе 4x5 29,08
Оскшьки тривалють тдго товки насшня до ш эшву в дослщж куваних ви-
дах роду Cotoneaster (Medik) pi3Ha, то !х можна згрупувати. До першо! групи вiдносимо важкопроростакта види, якi потребують 8-12 мюящв стратифжацп насiння. Це листопаднi кизильники: С. lucidus, C.megalocarpus, C. przewalskii, C. lindleyi. До друго! групи - середньо! важкосп проростання - 3-7 мюящ: C. atropurpureus, С. horizontalis, С. divaricate. У третю групу було вiднесено вид C. dammeri з перюдом стратифжацп 1 -2 мюящ. Виходячи з даних табл. 2, проростання насшня дослщжуваних видiв залежало вщ субстрату стратифь кацп. Для важкопроростаючих видiв кизильнику з перюдом стратифжацп 8-
136
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.6
12 мюящв, сприятливим виявися субстрат контрольного Bapiaffra. Зокрема вихщ пророслого нaсiння в шску виду Cotoneaster lindleyi Steud. становить 68,3 %, у виду C. megalocarpus M. Popov. - 67,3 %, у виду C. przewalskii Po-jark. - 57,0 % та у кизильника С. lucidus Schltdl. - 58,6 %. Найменший вихiд нaсiння спостеpiгaли у субстрат торфу виду C. przewalskii Pojark. - 31,3 %.
Табл. 2. Вплив субстрату на проростання настня досльджуваних видьв
кизильнику (2010-2011 р р.), %
Види Субстрат C. lindleyi Steud. C. atropurpu-reus Hylmö. C. dammeri Schneid. С. horizontalis Decaisne. C. megalocarpus M. Popov. C. przewalskii Pojark. С. divaricata Rehd.et Wils. С. lucidus Schltdl.
nicoK (контроль) 68,3 64,0 41,3 61,3 67,3 57,0 57,3 58,6
Тирса 65,3 67,3 45,0 65,0 63,3 47,3 60,0 53,0
Мох 59,6 52,6 48,6 54,6 57,0 46,3 54,6 50,3
Грунт 46,6 40,3 40,0 52,0 44,6 52,0 47,0 44,0
Перегнш 40,3 36,0 36,3 45,6 42,0 39,3 33,0 37,6
Торф 37,6 36,6 32,0 42,6 40,6 31,3 34,6 35,0
Н1Р05 А 1,85
В 1,60
Також встановлено, що кращим субстратом для кизильниюв друго!' групи, з термiном стратифжаци 3-7 мiсяцi, виявилась тирса. Найвищу кшь-юсть пророслого насiння спостер^али у представника Cotoneaster atropurpu-reus Hylmö. - 67,3 %. Не значне зменшення виходу пророслого насшня вщ-значено у видiв: С. horizontalis Decaisne. - 65,0 %, С. divaricata Rehd. et Wils. - 60,0 %o. Для виду C. dammeri Schneid., з термшом стратифжаци 1-2 мiсяцi, кращим субстратом виявився мох - 48,6 %. Загальний стушнь впливу факто-рiв до^ду на проростання насiння становить 96 % (рис.). На частку впливу фактора А (дослщжуват види) припадае 15 %, а фактора В (субстрат) - 69 %. На частку результат взаемоди факторiв АВ припадае 12 %.
Рис. Частка впливу факторiв на проростання настня, 2010-2011 рр.:
А - до^джувам види кизильнику; В - субстрат
Аналiз показниюв проростання насшня уЫх дослщжуваних видiв у рiзних субстратах показав, що достовiрно менший вихiд пророслого насiння вiдзначено у субстратах грунт, торф та перегнш.
Висновки. Проведенi дослiдження в умовах Правобережного Люосте-пу Укра'ни показали, що чисельшсть кiлькостi насiнин у плодi iстотно змь нюеться залежно вiд виду. При цьому зазначено, що вiчнозелений кизильник С. dammeri Schneid. мае таку морфолопчну ознаку, як триграншсть насшня, а вид C. przewalskii Pojark. важко роздшяеться через зрослу перегородку та мае виповнене насшня тшьки в однш комiрцi.
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекцiя, насшництво, генетика, бштехнолопя
137
Встановлено, що кращими субстратами для пророщування насшня дослiджуваних видiв кизильнику е тсок, тирса та мох. Перегнiй та Грунт не доцшьно використовувати як субстрати для стратифжацп насiння через не достатню аерацiю.
Л1тература
1. Гревцова А.Т. Атлас - Кизильники Cotoneaster (Medic. ) Bauhim / А.Т. Гревцова. - К. : Вид-во "4ím, сад, город", 1999. - 372 с.
2. Гревцова А.Т. Карполопя плодiв та насшня представнигав роду Cotoneaster (Medic.) Bauhim 1нтродукщя та збереження рослинного рiзноманiття / А.Т. Гревцова, Л.Г. Ревунова. -К. : Вид. центр "Кшвський ушверситет". - 1999. - Вип. 1. - С. 58-59.
3. Гревцова А.Т. Кизильники в Украине / А.Т. Гревцова, Н.А. Казанская. - К. : Изд-во "Нива", 1997. - 192 с.
4. Колесников В.А. Практикум по плодоводству / В.А. Колесников. - М. : Изд-во "Колос", 1974. - 188 с.
5. Сидорчук Л.Г. Способи страфжаци насшня плодових / Л.Г. Сидорчук // Пропозищя. -2001. - № 1. - С. 59-61.
6. Хессайдов Д.Т. Всё о декоративных деревьях и кустарниках / Д.Т. Хессайдов. - М. : Изд-во "Кладезь", 1996. - 127 с.
Орел А.М. Стратификация и всхожесть семян видов рода Cotoneaster (Medic.) Bauhim
Приведены результаты исследований по изучению влияния субстрата на прорастание семян видов рода Cotoneaste (Medic.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены лучшие субстраты для стратификации семян. Исследуемые виды сгруппированы в зависимости от срока подготовки семян к посеву. Показана физическая характеристика и проанализированы различия морфологических признаков семян исследуемых видов кизильника.
Ключевые слова: стратификация, субстрат, вид, кизильник, прорастание семян.
Orel A.M. Stratification and germination of seebs species family Coto-neaster (Medic.) Bauhim
The results of studies on the influence of the substrate on seed germination of species of Cotoneaste (Medic.) in elder Ukraine. Defined best substrates for seed stratification. The studied species are grouped according to the period of preparation for seeding. Filed physical description and analysis of the differences of morphological characters studied seed species Cotoneaster.
Keywords: stratification, substrate, type, Cotoneaster, seed germination.
УДК 582.736.2:712 Викл. Н.Л. Пискун - Уманський НУС
ПОРУШЕННЯ ТВЕРДОНАС1ННОСТ1 LABURNUM ANAGYROIDES MED. ТА LABURNUM ALPINUM MILL
Проведено дослщження для виявлення ефективних шляхiв порушення твердо-насшностг Встановлено перевагу хiмiчноl скарифжаци (за 20-хвилинного витриму-вання у концентрованш шрчанш кислот^ над термiчним обробленням i мехашчнок скарифжащек. Вщзначено задовшьшсть наведених методiв усунення твердонасш-ностг
Ключовг слова: твердонасшшсть, скарифжащя, термооброблення, шрчана кислота, L. anagyroides, L. alpinum.
Вступ. Проростання насшня е одним з найважливших i вразливих етатв онтогенезу рослини. Вщомосп про регулювання спокою, проростання
138
Збiрник науково-техшчних праць
