CC BY
74
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280202
Article received 22.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 581.[4+9]:58.006:634.524
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ж
©
gg] Correspondence author Т. B. Vakulenko botanicukr@gmail.com
Г. Т. Гревцова1, Т. Б. Вакуленко2
1 Ботатчний сад iM. акад. О. В. Фомта Кшвського нацюнальногоушверситету iM. Тараса Шевченка, м. Ктв, Украта
2 Нащональний ботатчний сад iM. М. М. Гришка НАН Украши, м. Кжв, Украта
ЗБЕРЕЖЕННЯ EX SITU КИЗИЛЬНИК1В ФЛОРИ СИБ1РУ У БОТАН1ЧНОМУ САДУ IM. АКАД. О. В. ФОМ1НА КШВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ IM. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Ввдзначено, що колекщя видiв роду Cotoneaster Medik. у боташчному саду iM. акад. О. В. Фомина КиТвського национального ушверситету iM. Тараса Шевченка - найбшьша у Схиднш Сврош, наличуе 200 видив та культиварив, серед яких килька представниюв флори Сибиру: С. rnmmixtus (C. K. Schneider) Flinck et Hylmo;; С. kyachticus, species nov.; C. laxiflorus Jacq. ex Lindl.; C. logginovii Grevtsova; C. lucidus Schlecht.; C. megalocarpus M. Popov.; C. mongolicus Pojark.; C. neo-popovii Czerepa-nov sp. nov.; C. tjulinae Pojark.; С. yacuticus J. Fryer et B. Hylmo. Зазначено, що C. kyachticus, sp. nov., який тривалий час у боташчному саду культивовано тд назвою C. melanocarpus Fisch.ex Blytt, тсля знайомства з гербарием природних зборив Си-биру (м. Новосибирськ) виокремлено в шший таксон. Наведено детальний опис пагошв, листкив, квиток, плодив та насшня ш-тродукованих кизильниюв сибирсько! флори, видшено диагностичш ознаки, що сприяють вдентифжацп таксошв. Наголоше-но, що анализ морфолопчних ознак C. neo-popovii та C. tjulinae дае ва шдстави вдаовити ц види у списках флори Сибиру, з яких упродовж останнього часу вони вилучеш. Встановлено, що на цей час в Боташчному саду им. акад. О. В. Фомина КиТвського национального университету им. Тараса Шевченка зберигаеться ex situ дев'ять видив Cotoneaster флори Сибиру та три форми тжродового гибриду х Sorbocotoneasterpozdnjakovii Pojark.
Krnuoei слова: интродукция; морфолопчш ознаки; щиток; гипостиль.
Вступ. Наприкшщ XX - початку XXI ст. штродук-щя рослин стае основною ланкою збереження бюлопч-ного р1зноманитя в умовах ex situ. Багато зниклих та зникаючих вид1в знайшли притулок у боташчних садах, дендрар1ях, альшнар1ях, заказниках та заповщниках. Ботатчний сад iM. акад. О. В. Фомша на територп Украши став центром збереження представниюв роду Cotoneaster Medik. (Кизильник). Колекцш рослин створю-вали з 1972 р. за методом родових комплекав Ф. Н. Русанова (Rusanov, 1971), на сьогодш нал1чуе 200 вид1в та культивар1в i е найбшьшою у Схщнш £врош. Залучен-ня вихвдного матер1алу вщбувалося шляхом виписки насшня за каталогами боташчних сад1в та збор1в насш-ня i живого матер1алу in situ (Grevtsova, 1999).
Ареал бшьшосп вид1в Cotoneaster охоплюе прсьш райони Азп, 1нди, Монголп, Китаю, Б1рми, Непалу. За даними Жанет Фраер i Бертил Пльмо (Fryer & Hylmo, 2009), у свгговш флор1 пол1морфний р1д Cotoneaster представлений 462 таксонами, що належать до двох тдрод1в (Chaenopetalum та Cotoneaster), 11 секцш та 37 серш Дев'ять вид1в кизильнишв флори Сиб1ру належать до чотирьох секцш та чотирьох серш тдроду Cotoneaster; i тшьки один - C.multiflorus - до тдроду Chaenopetalum, section Multiflori, series Multiflori.
У новггаьому видант "Древесные растения Азиат-
ской России" (Koropachinskiy & Vstovskaya, 2002) авто-ри для флори Сибиру вщзначаютъ п'ять видив кизильниюв: C. lucidus Schlecht., C. megalocarpus M. Popov, C. melanocarpus Fisch.ex Blytt, C. multiflorus Bunge, C. uniflorus Bunge, а також акцентують увагу на тому, що немае серйозних тдстав на цей час залишати у списку сибирських видив C. tjulinae Pojark., C. popovii Pojark., C. neo-popovii Czerepanov, C. mongolicus Pojark., оскшьки вони потребують ретельшшого та всебичного вивчення.
Мета дослщження - проанализувати морфолопчш особливосп пагошв, листав, квиток, плодив и насшня кизильнишв сибирсько! флори, штродукованих до Бота-шчного саду им. акад. О. В. Фомина, що забезпечить уточнення обсягу таксошв та виявлення нових !х даг-ностичних ознак.
Матер1али та методи дослiдження. Для дослвджен-ня використано живи рослини, гербарш зразки, плоди и насшня штродуценпв. Для опису морфолопчних ознак застосовано загальноприйняту схему (Fedorov et al., 1956). Забарвлення морфолопчних оргашв подано за шкалою кольорив А. С. Бондарцева (Bondartsev, 1954). Плоди та насшня фотографували за допомогою свило-вого микроскопа Stemi-2000. Фотозшмки рослин вико-нали О. Шевченко та Г. Гревцова.
1нформащя про aBTopiB:
Гревцова Галина Терентпвна, д-р бiол. наук, професор, провiдний науковий ствробЬник сектору. Email: grevtsova_1940@ukr.net
Вакуленко Тетяна Бориавна, канд. бiол. наук, ст. науковий спiвробiтник вдошу природноТ флори. Email: botanicukr@gmail.com Цитування за ДСТУ: Гревцова Г. Т., Вакуленко Т. Б. Збереження ex situ кизильнишв флори Сибiру у боташчному саду iM. акад. О.
В. Фомша КиТвського нацюнального ушверситету iM. Тараса Шевченка. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2018, т. 28, № 2. С. 20-25. Citation APA: Grevtsova, H. Т., & Vakulenko, Т. B. (2018). Maintenance of ex situ of Cotoneasters of Siberian Flora in Academic A. V. Fomin Botanical Garden of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 20-25. https://doi.org/10.15421/40280202
Результата дослщження та ix обговорення. Нижче наводимо описи морфолопчно! будови дослвджених таксошв.
Section Cotoneaster, series Melanocarpi
Cotoneaster laxiflorus Jacq. ex Lindl. - кизильник рихлоквигсовий (рис. 1, 2). Вирощено з насшня рослин дендрарш Сторожинецького люового технiкуму (Укра-!на), як1 заыз В. К. Терлецький Í3 Сибiру.
г 4 т в to tj Рис. 1. Гaбiтус Cotoneaster laxiflorus Jacq. ex Lindl.
Дорсальна сторона / щиток ri поста ль
Рис. 2. Плоди та юсточки Cotoneaster laxiflorus Jacq. ex Lindl.
Пряморослий, ширококронний чагарник заввишки 3,5 м. Молодi пагони блaкитно-зеленi (и-5), повстяш, пiзнiше темно-зеленi (м-4), волосистi, тьмяш. Однорiч-нi пагони темно-оливковi (е-4) 3i спадаючим бiлим нальотом; дворiчнi - брудно-фiолетовi (м-3); трирiчнi -темно-фiолетовi (з-2). Листки яйцеподiбнi чи елштичш, 28-50^20-27 мм, на стерильних пагонах ледь загостре-нi, 50-70^35-45 мм; верхiвкa заокруглена, основа ши-
рокотрикутна. Забарвлення листков зверху темно-трав'янисто-зелене (м-4), з волосистою облжшвкою, що пiзнiше зникае. Зiсподу листки спочатку блакитш (л-4), дaлi синювaто-сiрi (и-3), щетинисто-волосистi, iз висту-паючою густо опушеною центральною жилкою та 4-ма парами бiчних. Черешки завдовжки 3-6 мм, шетинисто-волосистi. Прилистки шилоподiбнi, 4-6 мм завдовжки, фюлетово-кармшов^ повстянi. Квитки у звисаючих во-лотеподiбних суцвитях у пазухах iз 2-3-х листав або на кшцях гiлочок. Суцвитя 13-15-квiтковi iз 3-х нашв-зонтишв. Квiтконоси завдовжки 20-30 мм, кшткошжки - (7) 15-20 мм, волосиста Вiночок 4-6 мм у дiaметрi, пелюстки рожевi, прямостоячi або ледь ввдхилет. Ча-шолистики широкотрикутнi, заокруглеш або гострува-тi, голi. Тичинок (18) 20, тичинковi нитки та пиляки 6í-лi. Маточка iз 2-3-х стовпчик1в. Плоди округлi, у по-никлих щитках, по (2-3) 5-8 (11), темно-пурпуровi (г-1), кaштaновi (к-4), сливово-чорнi (о-1), 9-10*8-9 мм, тьмяш, голц плодоноси завдовжки 10-15-20 мм, плодо-нiжки - 5-12 мм, з поодинокими плодами завдовжки 10-25 мм. Гшантш не зрослий, iз залишками тичинок, голий. Юсточок 2-3 (4), 5*4 мм, овальш, обернено яйцеподiбнi, на верхiвцi зaокругленi, при основi заокруглеш або широкотрикутнi. Гiпостиль з дорсально!
сторони оливково-зелений (з-1), бютровий (к-7), тьмя-ний, гладенький. Щиток займае % або бшьше дорсаль-но1 сторони шсточки, випуклий, з поздовжньою асимет-ричною заглибиною; шк1рясто-бурий (д-4), попелясто-сiрий (к-2). Лiнiя розподiлу щитка i гiпостилю чiтка, ri-постиль нависае над щитком. Юсточки з вентрально1' сторони при двох шсточках плескуватi, з помiтною центральною лшею та слабким виступом; при трьох кисточках - двогранш, з гладенькими боками i виступа-
ючим ребром. Стовпчик прикрiплений з вентрально1 сторони кисточки на вщсташ % ïï довжини вiд верхiвки. Плоди дозрiвають у серпнi.
Section Megalocarpi, series Megalocarpi C. megalocarpus M. Popov - кизильник великопло-дий (рис. 3, 4). Вирощений з насшня рослин дендрарш Сторожинецького лiсовоrо технiкуму (Украïна), як1 за-вiз В. К. Терлецький iз Сибiру.
Рис. 3. Габiтус Cotoneaster megalocarpus M. Popov
Нейтралы!;! сторона Рис. 4. Плоди та юсточки Cotoneaster megalocarpus M. Popov
Пряморослий, ширококронний, густогшлястий ча-гарник до 3,5 м заввишки. Молодi пагони жовто-зелеш (б-3), повстянi, пiзнiше синювато-зелеш (б-2).Однорiчнi пагони брудно-фiолетовi (м-3), зi спадаючим бiлим нальотом; дворiчнi - темно-умбровi (п-2), з редкими бь лими чечевичками, трирiчнi - темно-сiрi (а-2). Листки довгасто яйцеподiбнi, довгасто елштичш, ромбовидно яйцеподiбнi, 22-33*7-12 мм, на стерильних пагонах за-гострено яйцеподiбнi, 30-55*17-36 мм; на верхiвцi часто з вiстрям, бшя основи заокруrленi, клиноподiбнi, широкотрикутнi; зверху оливково-зелеш (з-1), спочатку волосистi, попм з редкими волосками по центральнш жилцi; зiсподу зеленi (е-3), спочатку повстяш, потiм зi слабким опушениям по центральнш жилш i трьом па-
рам слабопомiтних бiчних жилок. Черешки завдовжки 5-8 мм, густоволосисп. Прилистки шилоподiбнi, завдовжки 3 мм, опушеш, фiолетово-кармiновi. Квiтки в горизонтально-розпростертих пониклих щитках. Суц-витя (1) 3-10 (17)-квiтковi, у пазухах з трьох листав або на шнцях гшочок. Квiтконоси завдовжки 10-20 мм, опушеш, квггкошжки 7-10 (15) мм, з густшим опушен-ням. Вiночок 7-10 мм в дiаметрi, пелюстки рожево-бiлi, майже розпростертi, 3*4 мм. Чашолистки широкотри-кутнi, на верхiвцi з фiолетово-кармiновою смугою, сла-боопушенi. Чашечка майже гола. Тичинок 13, тичинко-вi нитки та пиляки бiлi. Маточка iз 1-2-х стовичишв.
Плоди у щитках по (3) 4-7 (9), шноварно-червош (п-7), фiолетово-кармiновi (н-6), тьмянi або слабко лискучi 8-13*7-13 мм; плодоноси вед 5 до 35 мм завдовжки. ri-пантiй не зрослий, iз залишками тичинок. Кiсточок 2-3, овальш, обернено-яйцеподiбнi, 6*4 мм, на верхiвцi за-окруrленi, у основi заокруrленi або широкотрикутнi. ri-постиль з дорсальноï сторони оливково-жовтий (б-7), тьмяний, гладенький. Щиток займае % дорсальноï сторони кисточки, випуклий, з реберцем посередине тера-котовий (о-2), жовто-бурий (б-5). Лiнiя розрiзу щитка i гшостилю чiтка, гшостиль нависае над щитком. Юсточ-ки з вентрально1' сторони при двох шсточках плескувап iз помiтним реберцем; при трьох шсточках - двогранш, бугрист^ з виступаючим по центру ребром. Стовпчик кршиться до верхiвки кисточки. Плоди дозрiвають у липш - на початку серпня.
Section Megalocarpi, series Megalocarpi
C. mongoliens Pojark. - кизильник монгольский (рис. 5, 6).
Рис. 5. Габпус Cotoneaster mongolicus Pojark.
Привезено живою рослиною з Росп: Читинська обл., Борзiнський р-н, оз. Зун-Бурун Торей (в 40 км вщ ст. Соловйовськ), в ущелинах скель, уздовж селевих пото-шв (15.08.1983 р.).
Пряморослий, слабогiллястий чагарник заввишки до 3 м. Молодi пагони блiдо-бiрюзовi (а-7), повстистi, тз-нiше зверху темно-коричневi (л-5), знизу зелеш, потiм оголюються. Однорiчнi пагони брудно-фiолетовi (м-3), зi спадаючим бшим нальотом; дворiчнi - брудно-фюле-товi (м-3), зрвдка з бiлими чечевичками; трирiчнi - тем-но-умбровi (п-2) з великою к1льк1стю чечевичок. Бшь-шiсть листков на фертильних пагонах ланцетоподiбнi, 25-37^9-19 мм, на верхiвцi заокругленi, iнодi з вiстрям, б™ основи заокругленi або ширококлиноподiбнi; рщ-ше трапляються листки яйцеподiбнi, широкояйцеподiб-нi, 15-27x11-18 мм, округлi, 10x10 мм, на верхiвцi часто з ви!мкою, бiля основи заокруглеш або ширококли-ноподiбнi. На стерильних пагонах листки загострено яйцеподiбнi, 20-55x15-29 мм, зверху темно-зелеш (ж-7), по краю волосист^ потiм голг Зiсподу молодi листки спочатку блiдо-бiрюзовi (а-7), повстянi, згодом зелено-сiрi (и-4), з рясним опушенням по центральнш жилцi та з 4-ма парами слабопомiтних бiчних жилок. Черешки 2-5 мм, опушеш Прилистки шилоподiбнi, 3-4 мм, гус-товолосистi, фюлетово-кармшов^ Квiтки у горизон-
тально-розпростертих та пониклих щитках. Суцвитя 6-9-квггков^ у пазухах з 2-7 листав, утворенi двома на-пiвзонтиками, обов'язково з одним бутоном на довгш оа. Квiтконоси i квiтконiжки завдовжки 5-15 мм, опу-шенi. Вшочок 7-10 мм в дiаметрi.
Пелюстки рожево-бiлi, бiлi, 3x4 мм. Чашолистки ши-рокотрикутнi, чашечка гола. Тичинок 9, тичинковi нитки та пиляки бiлi. Маточка iз 1-2-х стовпчишв. Плоди у щитках по 3-5, округл^ округло елiптичнi, елштичт, 9-11x8-12 мм, кiноварно-червонi, фiолетово-кармiновi, лискучi або тьмянi, голi; плодоноси завдовжки 7-10 мм, плодошжки 5-13 мм (до 30 мм з поодинокими плодами). Ппантш не зрослий, iз залишками тичинок, голий.
Юсточок 1-2, 6x4 мм, обернено яйцеподiбнi, на вер-хiвцi заокругленi, у основi широкотрикутнi. Гiпостиль з дорсально! сторони червонувато-бурий (з-5), коричне-вий (б-7), тьмяний, гладенький. Щиток займае бiльше % дорсально! сторони шсточки, випуклий, iз виступаючим по центру реберцем, рщше з поздовжньою заглибиною, шк1рясто-бурий (д-4), попелястий (к-2). Лшя розпод^ щитка i гiпостилю чита. Гiпостиль нависае над щитком. Юсточки з вентрально! сторони плескувап, з поз-довжнiми виступаючими реберцями. Стовпчик кршить-ся до верхiвки кисточки. Плоди дозрiвають у серпш
м
Рис. 6. Плоди та юсточки Cotoneaster mongolicus Pojark
Section Cotoneaster, Series Melanocarpi
Cotoneaster neo-popovii Czerepanov - кизильник Попова новий. Привезено живою рослиною з Рос!!: 1р-кутська обл., сел. Л!ствен!чное (порт Л!ствянка), по вул. Куликова в 1,5 км в!д селища, зл!ва в!д болота, у сосно-во-модриновому л!с!, б!ля гори Крестовая (10.08.1983 р.)
Пряморослий, широког!ллястий чагарник заввишки 3,5 м. Молод! пагони жовто-зелен! (б-3), повстян!, по-т!м трав'янисто-зелен! (л-4), густо-волосист!; однор!чн! - темно-оливков! (е-4), з! спадаючим б!лим нальотом та коричневими чечевичками; двор!чн! - сливово-чорн! (о-1); трир!чн! - темно-каштанов! (о-7). Листки ел!птичн!, яйцепод!бн!, загострено ел!птичн!, 30-48*20-29 мм, на стерильних пагонах загострено елштичш, обернено яйцепод!бн!, елштичш, 50-75*27-35 мм; на верх!вц! за-округлен!, редко ви!мчаст!, загострен!, з в!стрям або без; б!ля основи заокруглен!; зверху зелено-малах!тов! (и-7), гол!; з!споду зелен! (е-5), щетинисто-волосист!, з висту-паючою повстяною центральною жилкою та 3 (4)-ма парами б!чних жилок. Черешки 3-5 мм, густоволосист!. Прилистки шилопод!бн!, 4-6 мм, ф!олетово-карм!нов!, густоволосист!. Кв!тки у звисаючих волотепод!бних суцв!ттях, у пазухах з 2-3-х листав або на г!лочках зав-довжки 10 мм. Суцв!ття 9-15-кв!тков!, з трьох нап!взон-тик!в. Кв!тконоси 30-45 мм, кв!ткон!жки 10-15 мм, спо-чатку опушен!, пот!м гол!. В!ночок 5-7 мм у д!аметр!, пелюстки рожев!, прямостояч!, округл!, 2*2,5 мм, без н!гтика. Чашолистки широкотрикутн!, з карм!новою плямою на верх!вц!, чашечка спочатку опушена, пот!м гола. Тичинок 17-20, тичинков! нитки б!л!, пиляки жов-туват!. Маточка з 3-4-х стовпчишв.
Плоди у щитках, округл!, яйцепод!бн!, по 2 -5-7, д!-аметром 9-10 мм, темно-умбров! (г-1), темно-каштанов! (к-4), !з сизим нальотом, лискуч! або тьмян!. Плодоноси завдовжки 10-40 мм, плодон!жки 10-25 мм. Г!пант!й не зрослий, !з залишками тичинок, голий. К!сточок 2-3, 5*4 мм; обернено яйцепод!бн! та двогранн! при трьох шсточках. Ппостиль з дорсально! сторони коричнево-бурий (в-2), гладенький, лискучий. Щиток займае % дорсально! сторони, часто з пом!тною борозенкою по центру, буруватий (б-4), гор!ховий (к-5), восково-жов-тий (з-3). Л!н!я розпод!лу г!постилю та щитка ч!тка. Характер вентрально! поверхн! залежить в!д шлькост! к!с-точок у плод!. При двох шсточках - вентральна повер-хня одн!е! мае виступи, !ншо! - ви!мки. При трьох шс-
точках - боков! поверхн! ледь випукл! або ви!мчаст!, !з ч!тким ребром. Стовпчик прикр!плений з вентрально! сторони юсточки на в!дстан! % !! довжини в!д верх!вки. Плоди дозр!вають у друг!й половин! липня.
Окр!м описаних вище, у колекцп зростае багато ви-д!в, привезених з м!сць природного зростання кизильников у Сиб!ру, куди було зд!йснено дв! експедиц!!: перша (Якутська) у 1982 р. (10.08-29.08) за маршрутом: Ки!в - Новосиб!рськ - 1ркутськ - Томськ - Красноярськ - Алдан - Томмот - Алдан - 1ркутськ - Ки!в; друга (Центрально-Сиб!рська) у 1983 р. (24.07-17.08) за маршрутом: Ки!в - 1ркутськ - Давша - Нижне-Ангарськ -Северо-Байкальск - Улан-Уде - Кяхта - 1ркутськ - Чита- Москва - Ки!в.
С. commixtus (C. K. Schneider) Flinck et Hylmo - кизильник зм!шаний. Привезено живими рослинами з Бурят!!: м. Кяхта, околиц! м!ста, б!ля пивзаводу (06.08.1983 р).
С. kyachticus, species nov. - кизильник кяхтинський. Привезено живою рослиною з Бурят!!: м. Кяхта, околиц! м!ста, б!ля пивзаводу (06.08.1983 р.).
C. logginovii Grevtsova, sp. nov. - кизильник Логг!но-ва (Grevtsova, 2015). Привезено живою рослиною з Росп: Читинська обл., Борзинський р-н, оз. Зун-Бурун-То-рей (в 40 км вед ст. Соловйовськ, в ущелинах скель, ви-копаний з-п!д материнсько! рослини C. mongolicus (15.08. 1983 р.).
Cotoneaster tjulinae Pojark. - кизильник Тюлино!. Привезено живими рослинами з Бурят!!: м Нижньо-Ангарськ, 8-10-й км по трас! на П!вн!чно-Байкальск, скел! за насипом БАМ, п!сля покажчика "Маг!стральн! тунел!", швденний схил, степова д!лянка (03.08.1983 р).
Cotoneaster yacuticus J. Fryer et B. Hylmo - кизильник якутський. Привезено живою рослиною з Якут!!: м Алдан - Томмот, 102 км вниз за теч!ею по р. Алдан, сопка вище Гольцевого поясу, у сосновому р!дкол!сс! (20.08.1982 р.).
Окр!м цього, у колекцп зростають рослини м!жродо-вого г!бриду х Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark (го-робинокизильника Позднякова), привезеного з Якутсь-ко! експедиц!! у 1982 р. (Grevtsova et al., 2015) та Coto-neaster lucidus Schlecht. (кизильник блискучий), виро-щений з нас!ння рослин дендрар!ю Сторожинецького л!сового техн!куму (Укра!на), який зав!з В. К. Терлець-кий !з Сиб!ру.
Варто зазначити, що C. kyachticus, sp. nov. тривалий час у Ботан!чному саду був п!д назвою C. melanocarpus. Проте шсля знайомства з гербар!ем природних збор!в Сиб!ру у Гербар!! !м. М. Попова (м. Новосиб!рськ) з'явилися п!дстави для виокремлення цього зразка в !н-ший таксон. Опис цього зразка наделано до матер!ал!в м!жнародно! конференц!! "Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии" (Барнаул, 2018). Висновки
1. На основ! пор!вняльного анал!зу морфолопчних ознак дослщжених кизильниюв вважаемо, що Cotoneaster neo-popovii та C. tjulinae мають вс! тдстави для пере-бування у списках флори Сиб!ру.
2. На цей час у Боташчному саду !м. акад. О. В. Фом!на Кшвського нацюнального ушверситету !м. Тараса Шевченка збер!гаеться ex situ дев'ять вид!в Cotoneaster флори Сиб!ру та три форми м!жродового пбриду х Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark.
Щиро дякуемо за допомогу i консультац!! директору 1ркутського ботан!чного саду Беловежець Галин! Пет-
piBHi, сшвробиникам Баргузинського заповiдника: Фе-доровш Мари Олександрiвнi, ТрощькШ Натали 1вашв-ш, ЧернЫну £вгену Михайловичу, ЧернЫнш Людми-лi Дмигрiвнi; Шyнковiй Зшащ Григорiвнi (Улан-Уде). Особлива подяка студентщ географiчного факультету Кшвського державного ушверситету iM. Тараса Шев-ченка Гревцовш Натали В'ячеславiвнi за роздiленi тяготи надзвичайно важко1' подороже 1983 р.
Перелш використаних джерел
Bondartsev, A. S. (1954). Scale of colors. Moscow-Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. 28 p. [in Russian].
Fedorov, Al. L., Kirpichnikov, M. E., & Artiushenko Z. T. (1956). Atlas on descriptive morphology of higher plants. Sheet. Moscow-Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. 302 p. [in Russian].
Fryer, J., & Hylmo, B. (2009). A Comprehensive Guide to Shrubs for Flowers, Fruit and Foliage. London-Portland: Timber Press. 344 p.
Grevtsova, H. T. (1999). Atlas Coppersmiths Cotoneaster (Medic.) Bauhin. Kyiv: Home, garden, garden. 372 p. [in Russian].
Grevtsova, H. T. (2015). The cotoneaster Logginov is a new species of Cotoneaster for the flora of Southern Siberia. Problems of botany of Southern Siberia and Mongolia. Collection of scientific articles on the materials of the Fourteenth International Scientific and Practical Conference, (pp. 135-139), May 25-29, Barnaul. [in Russian].
Grevtsova, H. T., Vakulenko, T. B., & Mikhaylova, I. S. (2015). Ex situ conservation of x Sorbocotoneaster pozdnjakovii Poyark. In the Academic Fomin Botanical Garden. Agrobiodiversity for improving nutrition, health and life quality. Part I. Nitra. (pp. 196-200). [in Ukrainian].
Koropachinskiy, I. Yu., & Vstovskaya, T. N. (2002). Cotoneaster Medic. Cotoneaster. Woody plants of Asian Russia, (pp. 310-316). Novosibirsk: Izdatel'stvo SB RAS, Geo. [in Russian].
Rusanov, F. N. (1971). The method of generic complexes in the introduction of plants. Bulletin GBSAN USSR, 81, 15-20. [in Russian].
r. T. Греeцоeаí, T. E. BaKyAeHKO2
1 Ботанический сад им. акад. О. В. Фомина Киевского национального университета им. Тараса Шевченко, г. Киев, Украина
2 Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины, г. Киев, Украина
СОХРАНЕНИЕ EX SITU КИЗИЛЬНИКОВ ФЛОРЫ СИБИРИ В БОТАНИЧЕСКОМ САДУ ИМ. АКАД. А. В. ФОМИНА КИЕВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМЕНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО
Отмечено, что коллекция видов рода Cotoneaster Medik. в ботаническом саду им. акад. О. В. Фомина Киевского национального университета им. Тараса Шевченко - наибольшая в Восточной Европе, насчитывает 200 видов и культиваров, среди которых несколько представителей флоры Сибири: С. rnmmixtus (C. K. Schneider) Flinck et Hylmo;; С. kyachticus, species nov.; C. laxiflorus Jacq. ex Lindl.; C. logginovii Grevtsova; C. lucidus Schlecht.; C. megalocarpus M. Popov.; C. mongolicus Pojark.; C. neo-popovii Czerepanov sp. nov.; C. tjulinae Pojark.; С. yacuticus J. Fryer et B. Hylmo. Указано, что C. kyachticus sp. nov., который длительное время в ботаническом саду культивировался под названием C. melanocarpus Fisch.ex Blytt, после знакомства с гербарием природных сборов Сибири (г. Новосибирск) выделен в другой таксон. Приведено детальное описание побегов, листьев, цветков, плодов и семян интродуцированных кизильников сибирской флоры, выделены диагностические признаки, которые способствуют идентификации таксонов. Подчеркнуто, что анализ морфологических признаков C. neo-popovii и C. tjulinae дает все основания восстановить эти виды в списках флоры Сибири, откуда они в последнее время изъяты. Отмечено, что в настоящее время в Ботаническом саду им. акад. О. В. Фомина Киевского национального университета имени Тараса Шевченко сохраняется ex situ девять видов Cotoneaster флоры Сибири и три формы межродового гибрида х Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark.
Ключевые слова: интродукция; морфологические признаки; щиток; гипостиль.
H. Т. Grevtsova1, Т. B. Vakulenko2
i The Academic Fomin Botanical Gardens of the Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, Ukraine
2 M. M. Gryshko National botanical garden, NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine
MAINTENANCE OF EX SITU OF COTONEASTERS OF SIBERIAN FLORA IN ACADEMIC A. V. FOMIN BOTANICAL GARDEN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV
The collection of representatives of the genus Cotoneaster Medik. in A. V. Fomin Botanical Garden of Taras Shevchenko National University of Kyiv has been developed since 1972 based on the method of generic complexes. Today the collection comprises 200 species and cultivars and is the largest one in Eastern Europe. The source material was obtained due to extracting seeds from the catalogues of botanical gardens. Moreover, two expeditions were carried out to the place of natural growth of cotoneasters in Siberia, in 1982 and 1983. In world flora, the cotoneaster polymorphic genus is represented by 462 taxa belonging to two subgenus (Chaeno-petalum and Cotoneaster), 11 sections and 37 series. Nine species of cotoneaster flora of Siberia are located in four sections and four series of cotoneaster subgenus; and only one (C. multiflorus) belongs to the subgenus Chaenopetalum, Section Multiflori, Series Mul-tiflori. There are five species of cotoneaster in the latest studies of the Siberian flora: C. lucidus Schlecht., C. megalocarpus M. Popov, C. melanocarpus Fisch. ex Blytt, C. multiflorus Bunge, C. uniflorus Bunge. Cotoneaster tjulinae Pojark., C. popovii Pojark., C. neo-popovii Czerepanov, C. mongolicus Pojark were removed from the list of the Siberian species because they require a more thorough and comprehensive study. The authors conducted the analysis of the morphological characteristics of shoots, leaves, flowers, fruits, and seeds of cotoneasters of the Siberian flora, introduced in A. V. Fomin Botanical Garden in order to clarify the volume of taxa and identify new diagnostic features. A common scheme was used to describe the morphological features. As a result, the study suggested a detailed description of the shoots, leaves, flowers, fruits and seeds of the introduced Siberian floral cotoneasters. Moreover, the study outlines the diagnostic features that facilitate identifying the taxa. The research indicates that C. kyachticus, sp. nov., which has been cultivated for a long time in the botanical garden under the name C. melanocarpus, is isolated in another taxon after the detailed study of the herbarium of natural assemblies of Siberia (Novosibirsk). Consequently, the analysis of the morphological features of C. neo-popovii and C. tjulinae provides all grounds for the restoration of these species in the lists of Siberian flora. The study reveals that nine species of cotoneaster flora of Siberia and three forms of the interbred hybrid x Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark are now preserved ex situ in A. V. Fomin Botanical Garden of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv.
Keywords: introduction; morphological features; shield; hypostyle.
