CC BY
19
ISSN 1994-7836 (print) Г. Т. Гревцова, З. Г. Бонюк, I. С. Михайлова
ISSN 2519-2477 (online) „ „ . . . ^ „ . г. ..
Ьоташчнии сад 1м. акад. О. В. Фомша Кшвського нащонального ушверситету
УДК 581 522 4'582 734' 'м. Тараса Шевченка, м. Кшв, Украша
635.965
Article info ГРУНТОПОКРИВН1 РОСЛИНИ РОД1В COTONEASTER MEDIK. I
ReceiVed 0Оз.04.2017 р. SPIRAEA L. КОЛЕКЦИ БОТАН1ЧНОГО САДУ 1М. АКАД. О.В. ФОМ1НА,
ПЕРСПЕКТИВН1 ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ В УКРА1Ш
У Ботанiчному саду îm. акад. О.В. Фомiна Кшвського национального унiверситету îm. Тараса Шевченка, починаючи з 1965 р., методом родових комплексiв Ф.М. Русанова (1971) здшснюють iнтродукцiю деревних рослин родiв: Cotoneaster, Crataegus, Spiraea, Rhododendron, Magnolia та ш. Станом на 2016 р., ц роди представлеш вiдповiдно: 200, 71, 135, 172, 72 видами та внутршньовидовими таксонами. Створена колекщя е осередком для подальшого вивчення рослин цих родiв та культивування в Укра'лш. Наведено данi про рют, розвиток, сезоннi змiни, морфологiчнi особливосп представникiв родiв Cotoneaster Medik. та Spiraea L., штродукованих у Боташчному саду. Виявлено перспективнi rрунтопокривнi росли-ни - 13 таксонiв роду Cotoneaster та 7 культиварiв роду Spiraea. Це невибагливi приземкуватi рослини, котрi iнтенсивно розростаються по поверхш грунту за допомогою кореневищ, надземних сланких паго-нiв та кореневих паросткiв, створюючи щiльний грунтовий покрив заввишки 0,2-0,3 м. Одна з причин недостатнього використання грунтопокривних деревних рослин в озелененш - це ввдсутшсть iнформацiï про \'хш бюлопчш та декоративнi властивостi, ефективне розмноження, брак садивного матерiалу, а та-кож недостатня 1'х популяризацiя. Наведено боташчну характеристику та ефективнi способи вирощуван-ня цих рослин. Описано дмнки Ботанiчного саду, де вони представлеш як грунтопокривш килимовi, на схилах та в куртинах. Надано рекомендацп щодо розмноження та використання 1'х у зеленому будiвниц-твi з метою збагачення асортименту декоративних рослин у сучасному довкiллi.
Kni040ei слова: вид; культивар; вiчнозеленi; листопаднц бiологiчнi особливостi; килим; куртина.
Вступ. Збереженням культивовано!' дендрофлори переймаються боташчш сади, дендропарки, науково-дослiднi станцп упродовж багатьох десятирiч. Потенщ-ал нових видiв дерев i кущгв перебувае у свiтовiй флорi. 1нтродукщею та аклiматизацiею рослин асортимент аборигенно!' дендрофлори Украши розширено бiльше як у шкть разiв (Кохно i Пархоменко, 2000). На юнець ХХ ст. в Украшу штродуковано 3206 видгв i форм деревних рослин, з яких % зосереджено у лкостеповш, а У - у степовш зонах (Кохно та ш, 1987). У Боташчно-му саду ш. акад. О. В. Фомша, починаючи з 1965 р., методом родових комплекав Ф. М. Русанова (Русанов, 1971) здшснюють штродукщю деревних рослин родгв: Cotoneaster, Crataegus, Spiraea, Rhododendron, Magnolia та ш. Станом на 2016 р., Ц роди представлеш вщповвд-но 200, 71, 135, 172, 72 видами та внутршньовидовими таксонами. За 50^чний перюд виявлено i передано для використання в рiзнi галузi нащонального господарства Украши велику юльюсть iнтродукованих вид1в. У цiй публжацп звертаемо увагу на групу рослин родiв Cotoneaster, Spiraea, як мають карликовий рiст, стеляться по земш, створюючи щiльний килим. Грунтопокривш деревш рослини - невiд'емнi елементи ландшафтно!' ар-хiтектури. Зазвичай дерева i кущi розмiщують у парках ландшафтними групами. Аби урiзноманiтнити пейзаж, усередиш кожно!' iз них потрiбно створювати закритi чи напiввiдкритi мжроландшафти, роздiленi яскравим трав'яним покривом або газонами, на фон яких ство-рюеться композицiя. Але у кожнш ландшафтнiй компо-зици парку обов'язково знайдеться мкце для грунтопокривних рослин, де вони стануть незамшним його елементом. Особливо добрий вигляд мае грунтове пок-
риття вiчнозеленими чи листопадними сланкими кущами на фош експозици хвойних рослин, у нашвзатшених мiсцях тощо. Таю куртини багаторiчнi, потребують мь шмального догляду у першi роки шсля створення наса-джень i в подальшому зменшуються всi затрати на !хне утримання. Однieю з головних вимог для таких Грунтопокривних рослин е щiльнiсть покриття Грунту i низь-корослiсть. Щ1льне покриття захищае вiд перегрiвання у спекотну погоду на ввдкритих сонячних мкцях, сприяе збереженню вологи у Груни, перешкоджае про-ростанню бур'ян1в. Це невибагливi приземкуватi рослини, котрi iнтенсивно розростаються по поверхнi Грунту за допомогою кореневищ, надземних сланких пагошв, що добре вкорiнюються, та кореневих паростюв. 1х ви-сота не перевищуе 0,2-0,3 м. Одна з причин недостатнього використання Грунтопокривних деревних рослин в озелененш - це вщсутшсть шформаци про !хш 6i-ологiчнi та декоративш властивостi, ефективне розмноження, брак садивного матерiалу, а також недостатня !х популяризац1я. У Ботанiчному саду iм. акад. О. В. Фомша упродовж останнх десятюв рок1в пройшли пер-винне випробування грунтопокривнi рослини родiв: Akebia (Lardizabalaceae), Cotoneaster, Spiraea (Rosa-ceae), Daphne (Thymelaeaceae), Euonymus (Celastraceae), Hedera (Araliaceae), Hydrangea (Hydrangeaceae), Sym-phoricarpos (Caprifoliaceae), Taxus (Taxaceae), Vinca (Apo-cynaceae) тощо. У колекци наявш види, форми i сорти Cotoneaster i Spiraea, яю ще мало вiдомi в культурi.
Мета наших дослщжень - виявити серед рiзнома-нiття рослин полiморфних род1в Cotoneaster, Spiraea, яю пройшли первинне випробування в умовах Ботанч-ного саду iм. акад. О. В. Фомша, перспективш у лан-
Цитування за ДСТУ: Гревцова Г. Т. Грунтопокривш рослини род1в Cotoneaster Medik. i Spiraea L. колекци боташчного саду iM. акад. О.В. Фомша, перспективы для культивування в УкраТ'ш / Г. Т. Гревцова, З. Г. Бонюк, I. С. Михайлова // Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 15-21 Citation APA: Grevtsova, G. T., Bonyuk, Z. G., & Mikhailova, I. S. (2017). Groundcover Plants of Genera Cotoneaster Medik and Spiraea L. in Collection of O.V. Fomin Botanical Garden, Prospective for Cultivation in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 15-21. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/352
дшафтному дизайн HOBi таксони для культивування в УкраЫ.
Матерiал i методи дослвдження. Об'ектами досль джень слугували 13 таксон1в роду Cotoneaster Medik. (з-помiж яких два листопаднi) та 6 сорпв i один гiбрид роду Spiraea L. Дослвдження проводили шляхом систе-матичних фенологiчних спостережень за методиками (Лапин i Сиднева, 1973). П1д час аналiзу використано дан феноспостережень за 1975-2016 рр. Отриман ре-зультати дослiдження обробляли статистичними методами (Зайцев, 1983). Стушнь пошкодження рослин виз-начали щорiчно у травнi - червнi за семибальною шкалою (Лапин, 1973) I - пошкоджень немае; II - пошко-дженi квiтковi бруньки у листопадних, напiввiчнозеле-них i вiчнозелених або листки вiчнозелених; III - обмерзли кiнцi однорiчних пагонiв; IV - однорiчнi пагони повшстю обмерзли; V - обмерзли 1-3^чш пагони; VI -обмерзла крона до рiвня снiгового покриву; VII - рос-лини вимерзли повшстю. Боташчний опис рослин проводили за (Бонюк, 2008; Businsky i Businska, 2002; Fryer et Hylmo, 2009; Krussmann, 1978).
Результата дослщження та ix обговорення. Серед видiв i сорт1в полiморфного роду Cotoneaster е значна кшьюсть вiчнозелених грунтопокривних рослин з дов-гими сланкими гiлками, якi в експозищях Ботанiчного саду утворюють звивистi куртини площею до 15-40 м2 i заввишки 0,2-0,4 м. Рослини зимують пiд снiгом або пiд невеликим укриттям, цвиуть i плодоносять. Наведемо короткий опис грунтопокривних рослин, високодекора-тивних упродовж усього вегетацiйного перюду та неви-багливих у вирощуванш. Вони зростають на одному мкщ без пересаджування доволi тривалий перюд i збе-рiгають декоративнiсть.
C. atropurpureus Flinck et Hylmo - кизильник тем-но-багряний. Батьк1вщина: Швденно-Схщний Китай. Нашi рослини вирощенi з насшня, отриманого з бота-шчних сад1в Roven (Францiя, 1973) та Rostock (Шмеч-чина, 1974) тд назвами C. horizontalis var. ascendens, C. horizontalis var. saxatilis. В умовах Киева - це слан-кий кущ заввишки 0,3-0,4 м, який по периметру формуе коло. Плки стеляться по земл або висхвдш, арковi. Мо-лодi пагони розчешреш, окремi дворяднi, червоно-пур-пуров^ Листки папiрчастi, на стерильних пагонах обер-нено-яйцеподiбно округлi, 9-14*8-12 мм, на верх1вщ ту-пi або уичеш, гострокiнцевi; бiля основи туш або загос-тренi, по краю злегка хвилястц зверху темно-зеленi, лискуч^ зiсподу свiтло-зеленi, на жовто-волосистих черешках завдовжки 1 -2 мм. Фертильш гшочки завдов-жки 9-10 мм, з трьома листочками. Квггки по (1)-3 (2) на волосистих квiтконiжках 0,2-1 мм завдовжки. Вшо-чок 3-5 (6) мм у дiаметрi, закритий або слабо вщкритий. Шелюстки прямостоячо-увiгнутi, темно-червонi з пур-пурово-темною цяточкою знизу та бшою вузькою обля-м1вкою на верхiвцi. Плоди обернено-яйцеподiбнi, 78 мм у дiаметрi, помаранчево-червонi, майже гол^ Юс-точок 2 (3). Цвие у травнi, плодоносить у вересш -жовтнi. В умовах Ботсаду морозостшкий, зимуе пiд легким укриттям. Компактний, декоративний пiд час цвь тiння, плодоношения та в осшньому забарвленнi. За весь перюд культивування проведено тшьки одне омо-лодження у 2012 р.
C. atropurpureus 'Variegatus' - кизильник темно-багряний 'Строкатий' (Osborn K. H., 1916) (рис. 1). Живу рослину придбано у 2007 р. Листопадний, сланкий кущ, заввишки до 0,3 м iз хаотично розмiщеними паго-нами, як повертаючись по колу, утворюють невелику куртину. Листки свило-зелеш, по краю з бшою, а восе-ни рожевою смужкою. Край листково! пластинки iнодi хвилястий. Вiночок 3-5 мм у дiаметрi, пелюстки темно-червош з кармiновою цяточкою знизу, по краю зi свгт-лою облжшвкою, прямостоячо-увiгнутi, злегка вiдкритi. Квiток мало, плоди дуже дрiбнi, 3-(5) мм у дiаметрi, по-одинокi. У Боташчному саду зимуе пiд укриттям. Насшня, здатного проростати, ще не отримували. Вiдомий у культурi як C. horizontalis 'Variegatus'. Як декоративну рослину у 1993 р. нагороджено Received RHS Award у Garden Merit.
Рис. 1. C. atropurpureus 'Variegatus' - кизильник темно-багряний 'Строкатий'
C. cochleatus (Franchet) Klotz - кизильник ракови-ноподiбний. Батьювщина: Швденно-Схвдний Китай. У Ботанiчному саду з 1973 р. Рослини вирощеш з насшня, отриманого вщ боташчних садiв Захвдно! бвропи. Bi4-нозелений, розлогий або сланкий, густопллястий кущ заввишки 0,2-0,4 м. Молодi пагони жовтувато-зелеш, пiзнiше червонувато-бурi, щетинисто-волосистi. Листки розмщеш спiрально, шкiрястi, переважно оберне-но-яйцеподiбноелiптичнi, 5-14*3-9 мм, на верх1вщ та бiля основи заокруглеш, по краю злегка загорнутi донизу, зверху темно-зелеш, глянсуватi; зкподу попелястi, на опушених черешках завдовжки1-2 (4) мм. Квiтки по-одиною, рiдко парнi, на кiнцях бiчних пагонiв, з 24 листочками. Вшочок 8-10 мм у дiаметрi. Пелюстки розлогi, бiлi. Плоди поодиною, майже кулястi, 5-6 мм у дiаметрi, переважно пониклi, гранатово-малиновi, тьмя-нi, дуже гiркi. Цвiте у травш, плодоносить у жовтнi. Ку-щi приваблюють забарвленням листя упродовж року, рясним цвiтiнням i яскравим кольором плодiв. Зимос-тiйкiсть II-III (V) балiв, тому на зиму потребуе укриття. Незамiнний для дшянок з камiнням.
C. congestus Baker. - кизильник щщьний (рис. 2). Батьювщина: Непал, Iндiя, Кашмiр, Бутан. Нашi рослини вирощенi з насшня Арборетуму сшьськогосподарсь-кого шституту (Брно, Чехiя), зiбраного у 1995 р. Bi4ro-зелений густогiллястий кущ заввишки 0,2-0,5 м. Плки пряморо^ або звисл^ часто стеляться по земл та вко-рiнюються. Молодi г1лочки спiральнi, пурпуровi. Листки на гиках сшральш, обернено-яйцеподiбнi, оберне-
но-елштичш, обернено-яйцеподiбно видовженi, 4-13*38 мм; на верхiвцi заокругленi або вшмчасп, бшя основи клиноподiбнi або широко клиноподiбнi; зверху гла-денькi, блiдо-зеленi або зелеш, тьмянi, зiсподу свило-аро-зелеш, на тонких часто червонуватих черешках завдовжки 3-5 мм. Фертильш гщочки завдовжки 1025 мм, облистнеш чотирма листочками, на верхiвцi з 1 (2) квггками на квикошжках завдовжки 3-7 мм. Вшо-чок 9 мм у дiаметрi. Пелюстки розпростертi, бiлi. Плоди приплюснуто-кулясп, 8-10 мм, малиновi до вишне-вих, тьмянi. Кiсточок 2 (3). Цвие у травнi, плодоносить у жовтш. У Ботанiчному саду рослини зимують пiд лис-тяним укриттям. В останнi теплi зими !х не вкриваемо. Декоративнi кущ^ привабливi габiтусом, забарвленням листкiв, поодинокими великими, яскравими плодами. Перспективний для схи.пв швденно! експозицп.
Рис. 2. C. congestus - кизильник щшьний, куртина
C. congestus 'Nanus' - кизильник щшьний 'Карлико-вий'. Вирощений з насiння, отриманого iз Боташчного саду Iнституту ботанiки АН Угорщини (Вакратот) п1д назвою C. congestus (вх. № 66566) у 1996 р. Названий шзшше, у 2003 р. A. Nogel як 'Nanus'. Вiчнозелений, сланкий, укорiнюваний, слаборослий кущик заввишки до 0,1 м. Плочки, доторкаючись до землi, вкоршюють-ся створюючи щiльний килим. Пагони розмщуються спiрально або дворядно. Однорiчнi гщочки завдовжки (5) 10-20 (28) мм. Листки шюрясп, елiптичнi, обернено-яйцеподiбнi, обернено-яйцеподiбно видовженi, на вер-хiвцi з вiстрям, бiля основи заокруглеш, 7-15*3-8 мм; зверху темно-зеленi, тьмяш, по краю загнутi догори iз жовтуватою, а восени рожево-малиновою каймою; зк-поду трав'яно-зеленi, на черешках завдовжки 3-5 мм. Квики поодиною, на верх1вках мiнi-гiлочок. Пелюстки бШ, розлогi. Вiночок 3-7 мм у дiаметрi. Плоди пооди-нокi, малиново-червош, кулястi, до 5 мм у дiаметрi, на пониклих плодонiжках, розмщуються знизу п1д листками. Юсточок 2. Цвгге у травнi. Плодоносить у жовтш. Карликова форма, перспективна для альшнарив та як горшечкова культура.
C. dammeri Schneid. - кизильник Даммера. Батьюв-щина: Швшчно-Схщний Китай. Нашi рослини (вх. № 68355) отримаш з насiння Арборетуму Дiбровськоl т-сово! достдно! станцп (Рос1я) та вирощенi iз живцiв боташчного саду Львiвського нацiонального унiверситету ш. Iвана Франка. Вiчнозелений, килимовий кущ з дов-гими (2-3 м), розлогими по земт, укорiнюваними гиками заввишки 0,1-0,2 м. Молодi гщочки дворядш або
спiральнi, зеленувап до коричневих, з густими сочевич-ками. Листки шкiрястi, на стерильних пагонах дворяд-нi, елiптичнi, обернено-яйцеподiбнi, рiдко майже куляс-тi, 15-40*7-23 мм, на верхiвцi тупi, заокруглеш або гос-труватi, бiля основи клиноподiбнi або тупi, зверху зморшкувап, свiтло-зеленi або зеленi, блискучi, зкподу сiро-зеленi, сiтчастi, на черешках завдовжки 2-9 мм. Фертильш гщочки завдовжки 20-40 мм, облистнеш чотирма листочками, з (1) 2-3 (4) квиками, на щетинисто-волосистих квггкошжках завдовжки 4-15 мм. Вшочок 10-12 мм, пелюстки розлоп, бiлi. Плоди поодиною, ку-лястi, 6-7 мм у дiаметрi, блискучi, голi. Юсточок (4) 5. Цште у травш, плодоносить у жовтнi. Дуже витрива-лий, зимуе пiд опалим листям. Швидко наростае за дос-татнього поливу. Декоративний упродовж року, особливо п1д час цвiтiння. Незамiнний для кам'янистих дщя-нок, схилiв тощо. У культурi поширений п1д назвами: C. dammeri var. radicans та C. dammeri 'Major'.
С. procumbens Klotz. - кизильник лежачий. Батьшв-щина: П1вденно-Захщний Китай. У Боташчному саду з 1984 р., вирощений з насшня (вх. № 60204), отриманого з боташчного саду Страсбурзького ушверситету ш. Лу! Пастера (Франщя). Вiчнозелений, сланкий, укорiнюва-ний, густогщлястий кущ, заввишки 0,2 м, а в старшому вщ 0,3 м. Молодi пагони розмiщуються спiрально або дворядно, коричнева Листки майже шюрясп, обернено-яйцевподiбнi, 9-13*5-9 мм на верхiвцi заокругленi, часто вшмчасп, iнколи тупi; бiля основи клиноподiбнi; зверху темно-зеленi, зiсподу бiлувато-зеленi, на опуше-них черешках завдовжки 2-5 мм. Фертильш пагони 820 мм, з 3-4-ма листочками, одноквгтков^ квiтконiжки завдовжки 3-5 мм. Вшочок 8-10 мм у дiаметрi, пелюстки розлоп, бШ. Плоди кулясп або приплюснуто-ку-лястi, 5-6 мм у дiаметрi вiд блiдо-червоних до малино-вих. Кiсточок 2 (3). Цвие у травнi. Плодоносить у жовтш. Стшкий до мороз1в, зимуе пiд легким листяним укриттям. Утворюе щщьний килим. Привабливий пiд час цвiтiння та плодоношения, а також облистнений стан. Неперевершений для дщянок з камшням.
C. salicifolius Franch. 'Herbstfeuer' - кизильник верболистий 'Осшне полум'я'. Культивар виявлено серед саджанц1в, що були придбаш у Вiльморена з Парижа, розсадник H. Bruns (Werstentede, 1930). У Ботанч-ному саду з 1987 р., вирощений iз живщв Нiкiтського ботанiчного саду. Вiчнозелений, сланкий, з довгими (до 2-3 м) слабо укоршюваними пагонами, густогщлястий, заввишки 0,3-0,5 м. Листки дворядш або сшральш, лан-цетнi, широколанцетш, тонкошкiрястi, гладенькi або слабозморшкуватi, 40-35*16-23 мм, а на стерильних пагонах 70-87*30-40 мм, на верхiвцi витягнуп, з вктрям або без нього, бщя основи вузькоклиноподiбнi, густово-лосистi, на густо-волосистих черешках 3-6 мм (на стерильних пагонах 5-8 мм). Квгтки у щщьних парасолько-подiбних щитках по 18-40 шт. на кшцях гщочок завдовжки 25-30 мм, з 2-5 листочками. Вшочок 8-10 мм у дь аметр^ Пелюстки розлоп, бШ. Цвiте у червнi упродовж 14-20 днiв. Плоди кулястоподiбнi, у щитках по 15-30, яскраво-червош, волосист^ гiркi, з 2-3 кисточками, дос-тигають наприкiнцi жовтня, на кущi утримуються пiд укриттям до весни. Зимуе шд легким укриттям, бал зи-мостiйкостi I, без укриття - II-III. Утворюе надзвичайно декоративш куртини, особливо рано навеснi.
C. salicifolius 'Minimus' - кизильник верболистий 'Найменший'. Культивар отримано у Боташчному саду ¡м. акад. О.В. Фомша. Вирощений з насшня Арборету-му сшьськогосподарського шституту м. Брно (Чех1я), з1браного у 1995 р. шд назвою C. salicifolius 'Saldam' (вх. № 101441). У 2003 р. названий Антоншом Ногелем (Antonin Nohel) як 'Minimus'.
Сходи отримано у 1998 р. В1чнозелений, сланкий кущик, заввишки до 0,1 м. Слаборослий, з короткими (0,5-0,7) м пагонами, як галузяться по колу, утворю-ючи невеличку пляму. Молод1 пагони дуже мал1 (510) мм, зверху червош, знизу оливково-зелен1. Листки розмщуються сп1рально, шк1ряст1, ел1птичн1, видовже-но-яйцепод1бш, 8-18 (20)*4-8 мм, зверху темно-зелеш, лискуч1; з1споду с1ро-зелен1, на черешках завдовжки 14 мм. Кв1тки на верх1вках коротких г1лочок по 1-3 (5). Вшочок 3-5 мм у д1аметр1 Пелюстки розлог1, кремово-б1л1, б1л1. Плоди яйцепод1бно-куляст1 або куляст1, 35 мм у д1аметр1, спочатку помаранчево-червон1, пот1м червош та коричнювато-червош, тьмян1. К1сточок 2 (3). Цв1те у червн1, плодоносить наприкшщ жовтня - листопад!. Зимуе шд легким листяним вкриттям. Зимос-т1йкий. Перспективний для невеликих плям у г1рських
Рис. 3. C. salicifolius 'Repens' - кизильник верболистий 'Повзучий': a ) куртина; б) - гшка з плодами
C. salicifolius 'Repens' - кизильник верболистий 'Повзучий' (рис. 3). Вдабрано у 1948 р. B. Haalboon з Drierbergin (Нщерланди). У Боташчному саду з
1986 р. С екземпляри, вирощеш з живцiв Нттського ботанiчного саду та и насшня, зiбраного у 1985 р. у Ар-боретумi м. Брно (Чехiя). Вiчнозелений, сланкий, не укорiнливий. Утворюе куртини заввишки 0,3-0,4 м, у старшому вщ до 0,5 м, формуе густий килим. Листки оберненоланцетш, 25-35*8-15 мм, зверху слабко змор-шкуватi, зеленi, зiсподу свiтло-зеленi, на черешках завдовжки 4 мм; восени незначна частина листюв забар-влюеться у жовтий колiр. Кв^ки в рихлих пониклих щитках по 3-10. Вшочок 5 (6) мм у дiаметрi. Пелюстки розлоп, бш. Цвiте у червнi 15-20 дшв. Плоди кулястi, червонi, пiзнiше коричнювато-червош, лискуч^ потiм тьмянi, 5-6 мм у дiаметрi, кiсточок 4-5. Плоди в пониклих щитках по 3-5 (7), зверху закрип листками, через що вiзуально плодоношения слабке, а знизу гшок - ряс-не та дуже рясне. Плоди збертаються до лiта. Утворюе чудовий грунтовий килим, який декоративний упро-довж року. Дуже поширений в озелененш кра'ш Захщ-но'1 Свропи.
Рис. 4. C. х suecicus - кизильник шведський
C. X suecicus Klotz - кизильник шведський (рис. 4). Описав Г. Клотець у 1982 р. (Klotz G., 1982) як новий пбрид C. dammeri Schneid. х C. conspicuus Marquand. Шзшше G. Klotz (в культур^ виявив понад 40 пбридш. HamMOBipHrne, що наша рослина, яка вщома пiд цieю назвою, i е однieю з-помiж них. Кизильник вирощено i3 живцiв (вх. № 63417), привезених у 1984 р. з Боташчно-го саду АН Латвп (Сaлaспiлс) пiд назвою C. dammeri. Вiчнозeлeний, сланкий, густо гшлястий кущ, заввишки 0,3-0,5 м, утворюе щшьне грунтове вкриття. Окpeмi гш-ки зiгнутi у виглядi арки. Там, де гшки доторкаються до земл^ вони укоpiнюються. Листки пашрчасп або майже шкipястi, eлiптичнi, 10-23*4-10 мм, на вepхiвцi заокруг-леш або вшмчасп, бiля основи клиноподiбнi. Зверху тeмно-зeлeнi, блискучi, спочатку опушеш piдкими дов-гими волосками, зюподу сipо-зeлeнi, на червоних черешках до 1-3 мм. Фертильш пагони завдовжки 4-8 мм з 3-4 листочками та 2-6 кв^ками у щитку. Вшочок у дь aмeтpi 5-7 мм. Пелюстки 6ini, розлоп. Плоди майже ку-лястi, червош, 4-7 мм у дiaмeтpi. Юсточок 2-4. Цвiтe у тpaвнi, плодоносить у жовтш. Декоративний у перюд цвтння. Плодоношення не рясне, оскшьки бiльшiсть червоних плодiв у пониклих щитках сховаш у густому лист! Холодоспйкий. Пiд невеликим листяним укрит-тям перезимовуе за I балом зимостшкость Дотепер це куртина площею до 20 м2. Також щ рослини прикраша-
ють у Боташчному саду пiдпiрнi стiнки. Перспективний для використання у культурфiтоценозах на nÍBH04Í Украши.
C. х suecicus 'Coral Beaty' - кизильник шведський 'Прекрасний Корал' (Hoogendorn, 1967) (рис. 5). Нашi рослини (вх. № 71312) вирощеш з живщв Нiкiтського ботанiчного саду (1983). Вiчнозелений сланкий кущ до 0,2-0,4 м заввишки з довгими пасмами елегантних ri-лок. Листки папiрчастi, обернено-елштичш, 18-20x7-10 мм, зверху темно-зелеш, лискучi, зiсподу св^ло-зе-ленi. Кв1гки зiбранi в щитках по 3-5 (7) на мнцях коротких гшочок завдовжки (5) 10-15 мм. Вшочок 8-10 мм. Пелюстки розлоп, 6ini. Плоди кулястi, помаранчево-червош, 5-9 мм у дiаметрi. Цв^е у травнi, плодоносить у жовтш Холодостiйкий. Пiд легким листяним укрит-тям перезимовуе за I балом зимостшкостг Надзвичайно декоративний у перюд цвiтiння. Незамiнний для схилiв твденних експозицiй.
Рис. 5. C. x suecicus 'Coral Beaty' - кизильник шведський 'Прекрасний Корал', килим
Рис. б. C. x suecicus 'Skogholm' - кизильник шведський 'Skogholm', куртина
C. x suecicus 'Skogholm' - кизильник шведський 'Skogholm'. (Syn. C. dammeri Mrs. Kennedy) ^ис. б). Kyльтивap вiдiбpaно y 1941 p. з pозсaди C. dammeri B. Geransson з Hindby по6лизу Maimo y Швеци. Нaшi pослини (вх. № б9903) виpощенi з насшня ботaнiчного сaдy м. Ессен y Шмеччиш y 1987 p. Вiчнозелений, гш-лястий, дyже pозгaлyжений кущ заввишки 0,3-0,б м. Гшки довгi (2-3 м), pозлогi, мюцями apочнi, якi опyскaючись, тоpкaються землi i вкоpiнюються. Листки
пашрчасп, лискуч^ елiптичнi, видовжено-елiптичнi, обернено-вузькояйцеподiбнi, 20-24 (30)x9-10 (12) мм, на верхiвцi i бiля основи заокругленi, на черешках до 12 мм. Квики у щитках по (3) 5-7, на кшцях коротких ri-лочок завдовжки 10-15 (30-40) мм, з 3-4 листочками. Вшочок 12-15 мм у дiаметрi. Пелюстки розлоп, бш. Плоди у пониклих щитках, майже кулясп або яйцепо-дiбно-кулястi, 6-8^8-9 мм, помаранчево-червош, лиску-чi. Кюточок 3-4. Цвiте у травнi, плодоносить у жовтш. Холодостшкий. Зимуе тд легким листяним укриттям, в останш роки не вкриваеться. Швидко наростае, утворю-ючи густi укорiнливi заросп. Дуже поширений в озеле-ненш краш Захiдноï Свропи. Перспективний для еродо-ваних дiлянок, гiрських садiв, пiдпiрних стiн, бiля дорь жок на схилах. Надзвичайно декоративний у перюд цвь тшня. Плоди зберпаються до весни.
Серед велико!' млькосп видiв i культиварiв полГф-морфного роду Spiraea L. е низькоросга, листопадш ку-щi, до 0,2-0,3 м заввишки, зi щщьною кроною, ям роз-множуються кореневими паростками. Зимостшмсть рослин 1 бал.
S. japonica L. fil. 'Golden Elf - таволга японська 'Золотий Ельф'. Карликовий кущ, заввишки 20 см, з по-душкоподiбною до сланко'1 кроною, листки вiд ясно- до золотисто-зелених, дрiбнi, квiтки свiтло-рожевi, цвие у червнi упродовж 15-20 дшв. Кущi щiльно вкривають поверхню густою кроною iз тонких сланких гшок.
Дуже рiдко трапляеться в озелененш S. japonica 'Bullata' (S. bullata Maxim.) - таволга пухирчаста родом з Япони. Описав К.1. Максимович у 1879 р. як вид (C.J. Maximowicz, 1879). Карликова мутащя, морфоло-гiчно вiдмiнна вiд уах iнших форм, 0,15-0,20 м заввишки з дрiбними, темно-зеленими здутими листками. Мае атитчно короткi, маленьм, густi суцвiття яскраво-ма-линового кольору. Цвгге у серединi червня яскраво-ма-линовими квiтками, що зiбранi у невелим суцвiття -щитки. Для створення Грунтового покриття потрiбно на 1 м2 висаджувати не менше десяти рослин. Росте по-вшьно, потребуе поливання та мульчування. Розмно-жуеться живцями.
Доволi декоративнi та витривалi сорти S. nipponica Maxim. - таволги ншпонсько'1 родом з Япони. Це невисом або карликовi кущi з щiльною кроною, цвiтуть у червш, одночасно з S. nipponica, квитки бiлi. Серед них S. nipponica 'Snowmound' - У Боташчному саду з 1984 р., компактний кущ з мщними прямими пагонами, росте повшьно, у вщ 32 ромв досягае висоти 0,3-0,4 м, проекщя крони 0,4x0,4 м; S. nipponica 'June Bride' -компактний карликовий кущ 0,2-0,3 м заввишки, проек-щя крони 0,4^0,4 м; S. nipponica f. tosaensis 'Nana' cv. nov. - культивар з колекци Боташчного саду iм. акад. О.В. Фомша, який описано у 2002 р. (Бонюк, 2008). Ви-сота рослин 0,25 м, проекщя подушкоподiбноï крони 0,4x0,4 м; цвгге рясно, квггки бiлi, зiбранi у щитки. Роз-множуеться л^шми живцями.
S. x pumilionum Zab. - таволга карликова. Пбрид, який описав Герман Цабель у 1897 р. (Krüssmann G., 1978). У Боташчному саду з 1984 р. Кущ сланкий з тд-нятими квиконосними пагонами, висота в 34-р1чному вщ 0,25-0,3 м, дiаметр крони 1,2 м. Цвие рясно у чер-вш - липш, квики бш, зiбранi у складш щитки. Насш-ня не зав'язуеться. Добре розмножуеться живцями, вщ-
садками. Зимостшка, посухостшка, декоративна упро-довж усього вегетацшного перiоду. Застосовуеться у низьких бордюрах, кам'янистих садах, на квикових клумбах та як грунтопокривна. Стшка до витоптування.
S. bella Sims. 'Green Moundlet' - таволга привабли-ва 'Green Moundlet', описана R. Busynsky у 2002 р. (Busynsky, 2002). За габиусом под!6ш до S. х pumili-onum, але рослини тшьки вегетують i не цштуть.
Види i культивари рекомендованих рослин усшшно приживаються, розмноження !х можливе як насiнневим, так i вегетативним способами. За розмноження садив-ного матерiалу вегетативним способом заготовляють живщ, як! укоршюють у теплицях або у ввдкритому грунт!. Рослини розмножують лигами не здерев'янши-ми живцями або ввдплками в теплицi, а зимовими жив-цями - у вщкритому Грунт!. Кизильники розмножують укорiненими вщплками, зеленими живцями та насш-ням (перiод стратифшаци 4-6 тсяцш). Укоршеш живщ, с1янщ дорощують у розсаднику впродовж 2-3-х роюв. Густоту садшня потр!6но розраховувати залежно ввд площ! розростання рослин. Догляд за грунтопокривни-ми рослинами зводиться до перюдичного видалення бур'ян1в у першi роки шсля садiння, омолодження кур-тини шляхом видалення старих г1лок, шдживлення та поливу за потреби.
Висновки. За результатами штродукци пол!мор-фних род!в Cotoneaster i Spiraea у дендрари Боташчно-го саду 1м. акад. О.В. Фомша вид1лено ряд таксонiв для ширшого використання !х в озелененнi, ландшафтнш архiтектурi та декоративному оформленнi р!зних об'ект1в. Перспективними грунтопокривними рослинами серед вид!в i сорт1в род!в Cotoneaster i Spiraea е: C. atropurpureus, C. atropurpureus 'Variegatus'; C. cochle-atus, C. congestus, C. congestus 'Nanus'; C. dammeri, С. procumbens, C. salicifolius 'Herbstfeuer', 'Minimus', 'Repens'; C. x suecicus, C. x suecicus 'Coral Beaty', 'Skog-holm'; Spiraea decumbens W. Koch; S. japonica 'Golden Elf, 'Bullata'; S. nipponica 'Snowmound', 'June Bride', S. nipponica f. tosaensis 'Nana', cv. nov.; S. х pumilionum Zab., S. bella 'Green Moundlet'. Ц рослини створюють стшкий щшьний грунтовий покрив, довгор!чш, декора-тивш впродовж всього вегетацiйного перiоду i майже
не потребують догляду. Грунтовий покрив деревними карликовими, сланкими рослинами бажано створювати у парках, скверах, на освплених сухих схилах чи зволо-жених мкцях, рабатках, на фош стовбур1в дерев, де складно забезпечити регулярне скошування трави та поливання. Грунтопокривш деревш рослини мають важливе значення як бюлопчний фактор стшкосп ство-рюваних насаджень у р1зних еколопчних ншах, що дае змогу ур1зноман1тнити асортимент рослин для озеле-нення та декоративного сад1вництва.
Перелiк використаних джерел
Bonyuk, Z. G. (2008). Tavolhy (Spiraea L.): monograph. Kyiv: Publishing and printing center "Kyiv University", 248 p. [in Ukrainian]. Businsky, R., & Businska, L. (2002). The genus Spiraea in cultivation in Bohemia, Moravia and Slovakia. Acta Pruhoniciana, 72. Pruho-nice, 165 p.
Council of Botanical Gardens. (1975). Methodology of phenological observations in botanical gardens of the USSR. Moscow: GBS, 27 p. [in Russian].
Fryer, J., & Hylmö, B. (2009). Cotoneasters. A Comprehensive Guide to Shrubs for Flowers Fruit and Foliage. Timber Press: Portland -London, 344 p.
Klotz, G. (1982). Synopsis der Gattung Cotoneaster Medic. I. Beiträge zur Phytotaxonomie. Jena. Folge10, 47 p. Kohno, N. А., Kurdyuk, A. M., Shupryna, N. J. (ed.) (1987). Catalog of trees and shrubs of the Botanical Gardens of the Ukrainian SSR. Kyiv: Scientific thought. [in Russian]. Kohno, M. А., & Parhomenko, L. I. (2000). To the question about the numerical limit on plant introduction in Ukraine. Scientific Bulletin of National Academy of Agricultural University. Kyiv: Arboriculture.- Rel. 25. [in Ukrainian]. Krüssmann, G. (1978). Handbuch der Laubgeholze. 2 Aufl., Bd. III.
Berlin-Hamburg: Paul Parey, 496 p. Lapin, P. I., & Sidneva, C. V. (1973). Evaluation of the prospects of introduction of woody plants according to visual observations. The experience of introduction of woody plants. Moscow: Science, 674 p. [in Russian].
Maximowicz, C. J. (1879). Adnotationes de Spiraeaceis. Acta Horti
Petropolitani, VI, 105-261. Fasciculus I. Rusanov, F. N. (1971). The method of generic complexes in the introduction of plants and its further development. Bul. GBS AN SSSR, 81, 15-20. [in Russian]. Zaizev, H. N. (1983). Optimum and rate in plant introductions. Moscow: Science, 270 p. [in Russian].
А. Т. Гревцова, З. Г. Бонюк, И. С. Михайлова
ПОЧВОПОКРОВНЫЕ РАСТЕНИЯ РОДОВ COTONEASTER MEDIK. И SPIRAEA L.
КОЛЛЕКЦИИ БОТАНИЧЕСКОГО САДА ИМ. АКАД. А. В. ФОМИНА, ПЕРСПЕКТИВНЫЕ ДЛЯ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ В УКРАИНЕ
В Ботаническом саду им. акад. А.В. Фомина Киевского национального университета им Тараса Шевченко с 1965 г., методом родовых комплексов Ф.Н. Русанова (1971) осуществляется интродукция древесных растений родов: Cotoneaster, Crataegus, Spiraea, Rhododendron, Magnolia и др. На 2016 г. эти роды представлены соответственно: 200, 71, 135, 172, 72 видами и внутривидовыми таксонами. Изложены результаты роста, развития, сезонных изменений, морфологические особенности представителей родов Cotoneaster Medik. и Spiraea L., интродуцированных в Ботаническом саду. Выявлены перспективные почвопокровные растения - 13 таксонов рода Cotoneaster и семь культиваров рода Spiraea. Это неприхотливые приземистые растения, которые интенсивно разрастаются по поверхности почвы при помощи корневищ, надземных ползучих побегов и корневых отпрысков, создавая плотный почвенный покров высотой 0,2-0,3 м. Одна из причин недостаточного использования почвопокровных древесных растений в озеленении - это отсутствие информации об их биологических и декоративных свойствах, эффективном размножении, брак посадочного материала, а также недостаточная их популяризация. Приведены ботаническая характеристика и эффективные способы выращивания этих растений. Даны рекомендации по использованию их в зеленом строительстве с целью обогащения ассортимента декоративных растений почвопокровными древесными растениями. Описаны участки Ботанического сада, где они используются как почвопокровные ковровые в куртинах и на склонах.
Ключевые слова: вид; культивар; вечнозеленые; листопадные; биологические особенности; ковер; куртина.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни, 2017, т. 27, № 3
G. T. Grevtsova, Z. G. Bonyuk, I. S. Mikhailova
GROUNDCOVER PLANTS OF GENERA COTONEASTER MEDIK AND SPIRAEA L. IN COLLECTION OF O. V. FOMIN BOTANICAL GARDEN, PROSPECTIVE FOR CULTIVATION IN UKRAINE
The introduction of the woody plant genera such as Cotoneaster, Crataegus, Spiraea, Rhododendron, Magnolia and others has been conducted with the help of generic complexes of F.M. Rusanov (1971) in O. V. Fomin Botanical Garden since 1965. Over the 50 year period a significant amount of introduced species were found and handed over for use in various Ukrainian industries. By the end of 2016, these families have been submitted in accordance: 200, 71, 135, 172, 72 species and intraspecies taxa. In the collection there are types, forms and varieties of Cotoneaster and Spiraea, which are still not well-known in the culture in Ukraine. The aim of our study is to identify among the variety of Cotoneaster, Spiraea plants, the collections of the Botanical Garden, which are perspective in landscape design as the new taxa for cultivation in Ukraine. In this publication we draw attention to a group of plant genera Cotoneaster, Spiraea, which have a dwarf growth and are capable to create a dense soil covering. These undemanding squat plants can cover the soil surface intensively by means of rhizomes, aboveground creeping shoots and root sprouts. Their height does not exceed 0.2-0.3 meters. The objects of the research became 13 taxa of the genus Cotoneaster (two of which are deciduous) and six varieties as well as one hybrid genus Spiraea. The study was conducted through the systematic phenological observations during 1975 and 2016. The results were processed by the statistical methods. The promising groundcover plants were 13 varieties of Cotoneaster and 7 kinds of Spiraea. Reproduction of the recommended species and cultivars is possible by seed or vegetative means. When planting the multiplication material in the vegetative way the cuttings should be provided (they are to take roots in the greenhouse conditions or in the open field first). The rooted cuttings or seedlings should be grown in the nursery for 2-3 years. The planting density should be calculated depending on the growth area of plants. The care for the groundcover plants is reduced to periodic removal of weeds, the rejuvenation of the curtain by removing old branches, watering and fertilizing of plants. These curtains are perennial, so they require minimal care during the first couple of years after planting, and further the costs of their maintenance are reduced.
Keywords: species; cultivar; evergreen; deciduous; winter; hardiness; biological characteristics; carpet; curtain.
1нформащя про aBTopiB:
Гревцова Ганна Терентмвна, доктор бюл. наук, професор, Боташчний сад iM. акад. О. В. Фомша КиТвського нацюнального уш-верситету iM. Тараса Шевченка, м. КиТв, УкраТна. Email: grevtsova_1940@ ukr.net
Бонюк ЗшаТ'да Григорiвна, канд. бюл. наук, старший науковий ствробггник, зав. сектору дендрологи, Боташчний сад iM. акад. О. В. Фомша КиТвського нацюнального ушверситету iM. Тараса Шевченка, м. КиТ'в, УкраТна. Email: zina.bonyuk@ukr.net
Михайлова 1рина Сергмвна, здобувач, Боташчний сад iм. акад. О. В. Фомша КиТвського нацюнального ушверситету iм. Тараса Шевченка, м. КиТв, УкраТна. Email: irna@ukr.net
