CC BY
14
Юншчна пед1атр1я
УДК 616.233-002+616.24-002+613.954
КОСТИРКО Н.1., СИНОВЕРСЬКА О.Б, ЛИТВИНЕЦЬ Л.Я. ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний ун/верситет» ЧОП'ЯК Ю.Г., ОДКЛ м. 1вано-Франювсыка ЛАЩОВ В.М., ОФПЦ м. 1вано-Франювська
ЦИТОМОРФОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЦИДИВУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ БРОНХОЛЕГЕНЕВО1' СИСТЕМИ В Д|ТЕЙ
Резюме. Провiдну позицт середзахворювань оргашв дихання в дтей займаютьрецидивуючiзахворювання, що становлять серйозну загрозу здоров'ю дитини, оскльки часто мають тенденцт до ускладненого перебщ та трансформаци в бльш складн форми з наступною iнвалiдизацieю. Устаттi проведено аналiз цитоморфологiчнихзмн слизово'Х бронхiв при ускладненому перебщ бронхолегеневоХ патологпза даними, одержаними при проведенн браш-бюпсп у 46 хворих дтей дошкльного вку. Установлен особливостi змт дихального еттелт, характерт длярецидивуючого бронхту та затяжноХ пневмони. Наведет та-кожрезультати мiкробюлогiчного доЫдження та встановлено типову для даноХпатологПмкрофлору. Ключовi слова: рецидивуючi бронхолегеневi захворювання, браш-бопая, цитоморфологЬя.
За останш роки офщшш статистичш даш та результати численних дослщжень свщчать про попр-шення стану здоров'я та фiзичного розвитку дггей i шдитшв в Укра!ш [1]. Сьогодш дитячий оргашзм зазнае все бшьшого впливу негативних факторiв зо-вшшнього середовища, пов'язаних iз техногенною дiяльнiстю та еколопчним неблагополуччям. По-стiйне високе навантаження на адаптацшш мехашз-ми в дитячому вщ призводить до зриву адаптацп та виникнення захворювання. Особливо фахiвцi вщмь чають стабiльне зростання кшькосп дiтей, якi часто i тривало хворiють на респiраторнi захворювання [5]. Так, за останш 10 рошв серед дитячого населення кшьысть захворювань оргашв дихання зросла у 3,6 раза [1, 4, 10]. При цьому провщну позицт у струк-турi пульмонолопчно! патологи в дггей (75—250 ви-падкiв на 1000 дией на рiк) посщають рецидивуючi захворювання, зокрема рецидивуючий бронхи (РБ) та повторна пневмонiя (ПП), що становлять серйозну загрозу здоров'ю дитини, оскшьки при недостат-нш ефективностi дiагностики та лшування мають тенденцiю до тривалого та ускладненого перебиу, трансформаци в бшьш складнi форми з наступною швалщизашею [2, 6]. Незважаючи на усшхи у ви-вченнi етюлоги, патогенезу, лшування i профшак-тики рецидивуючо! бронхолегенево! патологи, в останнi роки спостериаються певний патоморфоз цих захворювань i тенденцiя до !х хрошзаци [3, 8].
До цього часу не юнуе чiтких критерив, як дозволять своечасно прогнозувати трансформацш
легких форм захворювання в бшьш тяжш упродовж динамiчного спостереження дитини. Найбшьш ш-формативним методом для оцшки активностi запального процесу в бронхах при рецидивуючш чи хрошчнш бронхолегеневiй патологи за сучасних умов е бронхоскошчне дослiдження. Воно не тшь-ки дозволяе вiзуально оцiнити характер та поши-решсть запального процесу в слизовiй бронхiв, але завдяки лаважу та бюпси дае можливiсть поглибле-ного вивчення клгтинного складу бронхоальвео-лярно! рщини, мiкрофлори, стану слизово! бронхiв та факторiв мiсцевого захисту [7, 9, 11]. Упм при обстеженнi дией раннього вiку виникають певнi труднощ^ пов'язанi з обмеженням абсолютних по-казань та травматичнiстю класичного ендоскошч-ного дослiдження, специфiкою забору «чистого» матерiалу iз просвiту бронхiв для подальшого бак-терiологiчного дослiдження. Саме тому виникае необхшшсть розробки, доведення ефективност та широкого впровадження в практичну охорону здоров'я методик ендоскопiчного обстеження пащ-ентiв, адаптованих для дгтей усiх вiкових перiодiв.
На сьогодш юнують певнi складностi дiагнос-тики ступеня запального процесу як клМчно, так i лабораторно та iнструментально, що, вiдповiдно, утруднюе вибiр обсягу й тактики лшувальних захо-дiв. Тому подальше удосконалення методiв дiагнос-тики РБ та ПП, розробка додаткових критерив оцш-ки тяжкост !х перебiгу е одним iз важливих завдань дитячо! пульмонологи, розв'язання якого сприяти-
1(28) • 2011
Кл1тчна пед!атр!я
ме удосконаленню орган1заци л1кувального процесу та реабштацп вказаного контингенту д1тей.
Мета роботи — встановити залежшсть м1ж цито-морфолог1чними зм1нами бронх1ального ештелш, складом бронхоальвеолярного секрету та переб1гом рецидивуючих бронхолегеневих захворювань у д1-тей дошк1льного в1ку.
Матер1али та методи
П1д спостереженням були 46 дгтей дошк1льного в1ку з рецидивуючими бронхолегеневими захво-рюваннями, як1 знаходилися у 2007—2009 рр. на стащонарному л1куванн1 в пульмонолог1чному, пе-д1атрично-д1агностичному, алерголог1чному (1му-нолог1чн1 л1жка) та оториноларинголопчному вщ-д1леннях ОДКЛ. Серед обстежених була 31 (67,4 %) дитина з рецидивуючим бронх1том та 15 (32,6 %) — 1з затяжним чи рецидивуючим переб1гом (повтор-ний еп1зод пневмони протягом останшх трьох м1сяц1в чи наявн1сть трьох i б1льше пневмон1й в анамнез!) пневмони. Середнiй вiк пацieнтiв стано-вив 4,1 ± 0,8 року. Дiагноз рецидивуючого бронхиу та пневмони верифшували на пiдставi клшшо^а-гностичних критерив зпдно з Протоколом надання медично! допомоги диям за спецiальнiстю «дитяча пульмонолопя», затвердженим наказом № 18 МОЗ Укра!ни вщ 13.01.2005. У дослщження не включа-лися пащенти !з вродженими вадами бронхолегене-во! системи.
Для уточнення глибини та характеру цитомор-фолопчних змш бронхiального епiтелiю вам па-щентам проводилася дiагностична бронхоскошя !з браш-бюпмею слизового прошарку 6ронх!в, забором бронхоальвеолярно! рщини з подальшим вивченням його мшробного пейзажу та чутливосп флори до антибактерiальних препаратiв.
Бронхолопчне обстеження дiтей проводилося за допомогою жорсткого бронхоскопа Фрiделя та фь бробронхоскопу Ф!рми Olympus (Япошя). Бронхоскошя включала: огляд трахеобронхiального дерева, проведення бронхоальвеолярного лаважу як !з дiагностичною, так i лшувальною метою, вико-нання нетравмуючих бюпсшних втручань (браш-бюпшя за допомогою щпочки ВС-100) для цито-морфолопчного дослiдження слизово! оболонки 6ронх!в. Бронхолопчний висновок Грунтувався на пiдставi юнуючо! класифiкацi'i ендобронхiтiв, за-пропоновано! О.В. Клiманською (1972).
Вивчався цитоморфолопчний склад мазшв з бюпсшного матерiалу слизового прошарку бронх1в, бронхiальний епiтелiй, а також клпинний склад
мiжклiтинних щшин слизово! бронхiв. Мшроско-пiя мазшв проводилася пiд мiкроскопом ОИтрш СХ 21 FS 1, фарбування мазшв експрес-методом за Н.Г. Алексеевим.
Бронхолопчне обстеження iз забором бронхоальвеолярно! рщини та браш-бiопсiя слизово! оболонки бронхiв проводилися з дотриманням правил бюетики за наявностi дозволу батьшв дитини.
Групу порiвняння становили 12 дггей аналопч-ного вшу, у яких бронхоскошя проводилася з сана-цiйною метою у зв'язку з асшращею стороннього тiла.
Результати досл1джень та Тх обговорення
Бронхоскопiчнa картина у дiтей, хворих на РБ та ПП, в^^знялася (табл. 1). Так, якщо для РБ ха-рактерним був кaтaрaльно-гнiйний процес рiзного ступеня поширення, то для ПП — дифузний ката-рально-гншний чи локaлiзовaний гнiйний проце-си. При цьому катаральний ендобронхп характе-ризувався помiрною гiперемiею слизово! оболонки та наявшстю слизово! мокроти, катарально-гнш-ний — яскравою гiперемiею та набряком слизово! оболонки, нашаруванням на стшках бронхiв секрету слизово-гншного характеру, що значно звужував !х просвiт. При гнiйному ендобронхiтi гiперемiя слизово! мала цiaнотичний вiдтiнок, визначався !! набряк та нaявнiсть в'язкого гншного секрету, що важко евакуювався з просвiту бронхiв.
Iнфiкувaння бронхiaльного секрету як при РБ, так i при ПП вiдбувaлося переважно aсоцiaцiею грампозитивно! та грамнегативно! бaктерiaль-но! мiкрофлори (табл. 2) i особливо! рiзницi мiж мiкробним пейзажем у правому i лiвому бронхах не виявлялося. У той же час поеднання грампозитивно! флори з анаеробною вiрогiдно часпше спосте-рiгaлося при ПП i бшьш типовим було для iнфiку-вання правого бронха.
Участь бaктерiaльного компонента в реaлiзaцi! бронхiaльного запалення в дiтей iз рецидивуючою бронхолегеневою пaтологiею пiдтверджувaлaся й високим рiвнем нейтрофiлiв та лiмфоцитiв (рм < 0,001) у цитограмах слизового прошарку бронхiв, що е свщченням aктивностi запального процесу. У результат проведеного кореляцiйного aнaлiзу вста-новлено пряму залежшсть мiж вирaженiстю ендо-бронхiту та нaявнiстю iнфiкувaння грампозитив-ною, грамнегативною й анаеробною мшрофлорою бронхiaльного секрету при РБ (вщповщно г = 0,69; г = 0,53; г = 0,52) та ПП (вщповщно г = 0,73; г = 0,58;
Таблиця 1. Структура ендобронх'!ту при рецидивуючому бронхт та повторнй пневмони в дтей
за даними бронхоскопмного дослдження
Вид патологи Характер ендобронх1ту
Катаральний Локалiзов. катарапьно-гнмний Дифузний катарально-гншний Локалiзов. гншний Дифузний гншний
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
РБ (n = 31) 2 6,5 7 22,6 16 51,6 4 12,9 2 6,5
ПП (n = 15) - - 1 6,7 2 13,3 8 53,3 4 26,7
Таблиця 2. Характер бронхiальноï мкрофлори при рецидивуючй бронхолегеневй патологи у дтей
Вид мшрофлори Вид патологи
РБ (n = 31) ПП (n = 15)
Грампозитивна флора
Streptococcus epidermidis 5 (16,1) 1 (6,7)
Streptococcus pneumoniae 1 (3,2) 3 (20,0)
Streptococcus pyogenes 1 (3,2) -
Staphylococcus epidermidis 2(6,4) 1 (6,7)
Staphylococcus aureus 4 (12,9) 4 (26,7)
Грамнегативна флора
Pseudomonas aeruginosa 8 (25,8) 8 (25,8)
Klebsiella pneumoniae 5 (16,1) 1 (6,7)
Escherichia coli 4 (12,9) 2 (13,3)
Enterobacter aerogenes 2(6,4) -
Proteus mirabilis 9 (29,0) 4 (26,7)
1нша флора
Сandida 6 (19,3) 5 (33,3)
Bacteroides fragilis 1 (3,2) 4 (26,7)
Примтки: ус дан1 подано в абсолютних цифрах; у дужках подано в'щсоток хворих з виявленою флорою в'щ загально/ клькост пац1ент1в у групi.
Таблиця 3. Стан клiтин вйкового еп1тел1ю у здо-рових та дтей з рецидивуючими бронхолегеневи-ми захворюваннями (М ± т)
Вид Вид кл^ин вмкового ештелш, %
патологП" Пролiферативнi Нормапьы Дистрофiчнi
РБ 1,6 ± 0,1 15,4 ± 1,2 81,5 ± 1,1
(n = 31) PN < 0,001 PN < 0,001
ПП 1,8 ± 0,8 22,1 ± 1,7 p < 0,05 PN < 0,001 73,6 ± 1,9
(n = 15) Pn < 0,001
Здоровi (n = 12) 2,4 ± 0,3 96,1 ± 3,1 1,2 ± 0,1
Примтки: тут i в табл. 4, 5: р — В1ропдн1сть р'з-ниц показниюв мiж патентами i3 РБ та ПП; ры — вiрогiднiсть рiзницi показниюв м'ж здоровими та пацентами i3 рецидивуючими бронхолегене-
r = 0,68), збшьшенням кшькосл нейтрофшв при РБ (r = 0,84) та ПП (r = 0,94), лiмфоцитiв (вщповщ-но r = 0,51; r = 0,55), дистрофiчно змшених клгтин вшчастого ештелш (вщповщно r = 0,85; r = 0,95) у слизовш оболонш 6poHxiB, що е Biporin^M свщ-ченням активацп запального процесу.
Значних змш при рецидивуючому запальному процес зазнае i структура бpoнхiальнoгo ештелш, що е наслщком постшного контакту його з нега-тивними чинниками зовшшнього середовища та збудниками шфекцш. Важливим у цитоморфоло-гiчнoму аналiзi бpoнхiальнoгo епiтелiю е вивчення вшкових клiтин, тому що в основному вщ ÏX функ-цioнування залежить мукoцилiаpний транспорт слизово! оболонки бpoнхiв. Установлено, що при РБ, на вщмшу вiд ПП, у бшьшого вiдсoтка дiтей у перюд загострення запального процесу вщбувалося зниження до критичних цифр нормальних клгтин вiйкoвoгo епiтелiю (pN < 0,001) i збшьшення клiтин з дистpoфiчними змiнами (pN < ,001) (табл. 3).
Поряд iз дистpoфiчними змiнами та знижен-ням питомо! ваги нормального вiйкoвoгo епiтелiю структурно-функцюнальна перебудова бpoнхiаль-ного епiтелiальнoгo шару у хворих iз рецидивуючою бронхолегеневою патoлoгiею проявлялася також збiльшенням кшькосл келихoпoдiбних i базальних клiтин. Так змiни були практично однаковою мь рою виpаженi як у пашенпв iз РБ (90,3 %), так i iз ПП (80,0 %) та вказували на наявнiсть частково! де-сквамацп епiтелiю з шдвищенням кiлькoстi секре-торних клiтин (табл. 4).
При дослщженш ультраструктури миготливого ештелш виявлено значш мopфoлoгiчнi порушен-ня у клiтинах: гiпеpплазiя келихoпoдiбних клiтин, утворення «пакепв» вiйoк, обмежених одшею мембраною, поява сосочкових скупчень цилш-дричного епiтелiю з ознаками гшерплази piзнoгo ступеня та двоядерних кштин миготливого еште-лiю. Наявшсть указаних цитoмopфoлoгiчних змiн у дгтей iз рецидивуючою бронхолегеневою патоло-пею е прогностично несприятливою, бо свщчить про порушення цiлiснoстi епiтелiальнoгo шару та ендoбpoнхiальнoгo клipенсу, активацiю продукцп муцинiв, що пoгipшують роботу вшчастого ештелш, змшюють мукoцилiаpний транспорт слизово! оболонки бpoнхiв.
Слiд зазначити, що чим бшьш виражений сту-шнь запалення слизово! оболонки бpoнхiв, тим вища iнфiкoванiсть бpoнхiальнoгo секрету, актив-нiсть запального процесу слизово! оболонки брон-
вими захворюваннями.
Таблиця 4. Цитоморфолопчна характеристика бронх'1ального ептелю у здорових та дтей з рецидиву
ючою бронхолегеневою патолог'ею (M ± m)
Вид патологП Вид кл^ин бронхiального ештелш, %
Келихоподiбнi Вмчасп Базальы Вставь
РБ (n = 31) 5,6 ± 0,5 81,5 ± 2,9 11,1 ± 0,7 1,1 ± 0,1
PN < 0,001 PN < 0,05 PN < 0,01 PN < 0,001
ПП (n = 15) 5, 8± 0,6 82,0 ± 3,3 9,7 ± 0,9 1,9 ± 0,1
PN<0,001 PN < 0,05 PN < 0,01 Pn < 0,001
Здоровi (n = 12) 1,7 ± 0,1 92,6 ± 3,4 5,7 ± 0,9 0,9 ± 0,1
1(28) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
Таблиця 5. Цитоморфолопчна характеристика бронхоальвеолярно/ рдини у здорових та дтей ¡з рецидивуючою бронхолегеневою патологею (M ± m)
Вид патологП Вид кл1тин бронхоальвеолярно! рщини, %
Альвеолярн макрофаги Нейтрофтьы лейкоцити Лiмфоцити
РБ (n = 31) 86,7 ± 3,1 6,3 ± 1,4 PN < 0,01 6,8 ± 0,5
ПП (n = 15) 78,4 ± 3,2 PN < 0,02 14,2 ± 1,9 р < 0,01 Pn < 0,001 7,2 ± 0,7
Здоровi (n = 12) 91,6 ± 2,9 1,9 ± 0,2 5,7 ± 0,7
хiв ь як наслщок, зменшена кiлькiсть в нiй бронхь ального епiтелiю (Я = —0,74) та нормальних клпин вiйкового ештелш (Я = —0,83), у той час як дис-трофiчнi змши вiйчастого епiтелiю збiльшуються (Я = 0,85).
У той же час при рецидивуючш бронхолегене-вiй патологи мали мюце також i змши клгтинного складу бронхоальвеолярно! рiдини (табл. 5). Так, у цитограмах бронхоальвеолярно! ршини дгтей iз РБ та ПП переважали нейтрофши i бронхiальний епiтелiй iз високим ступенем деструкци i низьким умiстом клiтинних факторiв захисту респiраторного тракту — альвеолярних макрофапв, тобто мала мю-це патолопчна ексфолiацiя епiтелiальних клiтин. Поза тим спостериали наявнiсть велико! кшькосп десквамованого бронхiального епiтелiю з ознаками його ушкодження, багато слизу, значну кшьшсть нейтрофiльних лейкоцитiв, бiльша частина яких дегенероваш, вiдсутнiсть миготливого бронхiаль-ного епiтелiю.
Слiд зазначити, що цитоморфологiчнi характеристики бронхiального змиву визначалися фазою перебиу запального процесу. Так, при загостренш як РБ, так i ПП у складi бронхоальвеолярно! рiдини переважали нейтрофiли та дегенеративно змшений епiтелiй iз частково або повшстю зруйнованою цитоплазмою, гшерхромними ядрами й поодинокими альвеолярними макрофагами. У той же час у перь одi згасання запальних явищ вiдмiчали зменшення вмiсту у бронхоальвеолярнш рiдинi деструктивно змiнених нейтрофшв та еозинофiлiв i збiльшення кшькосп альвеолярних макрофагiв, що слугувало показником ефективносп лiкування. Збереження низького вмюту альвеолярних макрофагiв у препарат^ на нашу думку, свiдчить про знижену захисну реакцш органiзму та сприяе рецидивуючому характеру запального процесу.
Таким чином, вивчення цитоморфолопчних характеристик слизового прошарку бронхiв та складу бронхоальвеолярно! ршини у дiтей iз рецидивуючою бронхолегеневою патолопею вказуе на те, що глибша структурно-функщональна перебудова ештелш бронхiв iз зменшенням його нормальних складових i зростанням дистрофiчно змiнених клi-тин притаманна РБ, у той час як для ПП типовим е збiльшення питомо! ваги дегенеративно змшеного епiтелiю на тлi зниження кшькосп альвеолярних
макрофагiв. TaKi змши в дггей i3 рецидивуючими бронхолегеневими захворюваннями iндукують по-гiршення ендобронхiaльного клiренсу, порушення мукоцилiaрного транспорту та сприяють шфшу-ванню бронхiaльного секрету i3 наступним рециди-вуванням запального процесу.
Перспектива подальших досл1джень. Плануемо продовжити вивчення цитоморфологiчних осо-бливостей рiзних вaрiaнтiв рецидивуючо! бронхо-легенево! патологи у дiтей та !х зaлежнiсть вiд фази запального процесу та застосовано! лiкувaльно! технологи.
Висновки
1. Використання брaш-бiопсi! слизово! оболон-ки бронхiв при рецидивуючих бронхолегеневих за-хворюваннях у дiтей у плаш верифiкaцi! дiaгнозу е високошформативним та малотравматичним методом дослшження.
2. Доповнюючи бронхоскопiчну картину результатом мшроскопи бронхiaльного вмiсту можна прогнозувати характер запального процесу не тшь-ки в частиш трaхеобронхiaльного дерева, доступнiй огляду, але й у його бшьш дистальних вщдшах.
3. При РБ у дгтей в перiодi загострення запального процесу спостериаеться збiльшення кiлькостi нейтрофшв, порушення сшввшношень клгтин-них популяцш бронхiaльного епiтелiю за рахунок збшьшення келихоподiбних клiтин та зменшення кшькосп клiтин вiйчaстого епiтелiю, при ПП — збшьшення питомо! ваги дегенеративно змшеного ештелш на rai зниження кшькосп альвеолярних макрофапв.
Список л1тератури
1. Антипкш Ю.Г., Арабська Л.П., Смирнова О.А. та in. Сучаст nidxodu до дiагностики, профыактики рецидивуючих i хротчних 6ponximie у дтей. — К., 2003. — 121 с.
2. Антонов Н.С. Эпидемиология бронхолегочных заболеваний в России //Пульмонология. — 2006. — № 4. — С. 83-88.
3. Артамонов Р.Г. Бронхиты у детей// Рос. педиатр. журнал. — 2000. — № 5. — С. 58-59.
4. Банадига Н.В. Клтко-патогенетичт аспекти хротчних i рецидивуючих неспецифiчних бронхолегеневих захворювань у дитячому вгщ та ¡'хлжування: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Кшв, 1999. — 36 с.
5. Больбот Ю.К., Бородш Т.А. Новiможливосmiреабытаци дтей з гострою пневмотею // Педiаmрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2007. — № 3. — С. 27-30
6. Вкнер А.Б, Банадига Н.В. Клiнiко-бронхологiчна картина загострення хротчних неспецифiчних захворювань легень у дтей // Педштры, акушерство та гiнекологiя. — 2001. — № 2. — С. 29-30.
7. Гавалов С.М., Завалов С.М., Зеленська В.В. Особливостi клшчних nроявiв i протжання рiзних форм бронхолегеневоХ патологи у дтей з малими формами дисплази сполучноХ ткани-ни // Современная педиатрия. — 1999. — № 1. — С. 49-52.
8. Ильенко Л.И., Холодова И.Н., Сырьева Т.Н. и др. Новые возможности повышения качества здоровья часто болеющих детей // Русский медицинский журнал. — 2008. — Т. 16, № 18. — С. 1166-1169.
9. Нестеренко З.В. Новые перспективы в лечении рецидивирующих атипично протекающих пневмоний у детей с врожденной дисплазией соединительной ткани // Перинатология и педиатрия. — 2007. — № 4. — С. 85-87.
10. Проворотов В.М., Великая О.В. Влияние сурфактанта на клиническое течение медленно разрешающейся пневмонии // Пульмонология. — 2004. — № 7-8. — С. 105-108.
11. Соодаева С.К. Окислительный стресс и антиоксидант-ная терапия при заболеваниях органов дыхания у детей//Пульмонология. — 2006. — № 5. — С. 122-126.
Отримано 24.11.10 □
Костырко Н.И., Синоверская О.Б., Аитвинец А.Я. ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
Чопьяк Ю.Г., ОДКБ г. Ивано-Франковска Аащов В.М., ОФПЦ г. Ивано-Франковска
ЦИТОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЦИДИВИРУЮЩИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ БРОНХОЛЕГОЧНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. Ведущую позицию среди заболеваний органов дыхания у детей занимают рецидивирующие заболевания, которые представляют серьезную угрозу здоровью ребенка, поскольку часто имеют тенденцию к осложненному течению и трансформации в более сложные формы с последующей инвалидизацией. В статье проведен анализ цитоморфологи-ческих изменений слизистой бронхов при осложненном течении бронхолегочной патологии по данным, полученным при проведении браш-биопсии у 46 больных детей дошкольного возраста. Установлены особенности изменений дыхательного эпителия, характерные для рецидивирующего бронхита и затяжной пневмонии. Приведены также результаты микробиологического исследованиия и установлена типичная для данной патологии микрофлора.
Ключевые слова: рецидивирующие бронхолегочные заболевания, браш-биопсия, цитоморфология.
Kostyrko N.I., Synoverska O.B., Lytvynets L.Ya.. SHEI «Ivano-Frankivsk National Medical University> Chopyak Yu.G, RCCH of Ivano-Frankivsk Laschov V.M., RPPC of Ivano-Frankivsk, Ukraine
CYTOMORPHOLOGYCAL CHARACTERISTIC RECURRENT BRONCHOPULMONARY DISEASES IN CHILDREN
Summary. Recurrent diseases lead among respiratory diseases in children and pose a serious threat to child's health, as often tend to have complicated course and transformation into more complex forms followed by disability. The article analyzes the cytomorphologycal changes in bronchial mucosa in complicated course of bronchopulmonary diseases according to the data obtained during the brush-biopsy in 46 patients — pre-school children. There were determined the features of respiratory epithelial changes typical for recurrent bronchitis and protracted pneumonia. There are also presented the results of microbiological observation and determined the microflora typical for this pathology.
Key words: recurrent bronchopulmonary diseases, brush-biopsy, cytomorphology.
