CC BY
19
16. Whiting D.R. IDF diabetes atlas: global estimates of the prevalence of diabetes for 2011 and 2030 / D.R. Whiting, L. Guariguata, C.Weil [et al.] // Diabetes Res Clin Pract. - 2011.- Vol.94(3).- P.311-321.
Реферати
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ОСНОВА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КЛЕТОК СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ КОЖИ КРЫС В УСЛОВИЯХ ОЖОГОВОЙ ТРАВМЫИ ГИПЕРГЛИКЕМИИ Натрус Л. В., Рыжко И. Н., Козак А. И., Кривошеева О.
И., Стеченко Л. А.
В статье представлены ультраструктурные исследования динамики (7, 14, сутки) заживления ожоговой раны кожи белых половозрелых крыс-самцов линии Вистар массой 180-210 г без соматической патологии (контроль) (п=14) и стойкой нелеченной гипергликемией смоделированной стрептозотоцином (п=14). Особое внимание было уделено изучению характера клеточных реакций в соединительнотканном регенерате дермы экспериментальных животных. Выявили существенную перестройку структурной организации фибробластов и макрофагов. Фибробласты имеют более округлую форму, небольшое количество отростков, которые значительно укорочены и признаки задержки дифференцировки в специализированные клетки. Макрофаги также теряют часть своих отростков, имеют деструктивно измененные кристы и отек матрикса. В макрофагах уменьшается количество лизосом, накапливаются остаточные тельца с элементами поврежденных органелл. Обнаружены признаки задержки ангиогенеза и нарушения трофики подлежащих тканей дермы за счет расширения размеров средней оболочки в сосудах артериального типа и интенсивного образования гликозаминогликанов. Сопоставление полученных данных с ранее выявленными особенностями регенерации кожи у животных с ожоговой травмой и нарушением углеводного обмена путем патоморфологического и гистохимического анализа дают основание заключить, что в значительной степени ухудшение и пролонгация заживления ран обусловлено изменением межклеточного взаимодействия в соединительнотканном регенерате.
Ключевые слова: клеточные реакции соединительной ткани, ожоговая травма, стойкая нелеченная гипергликемия.
Стаття надшшла 23.08.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-162-165 УДК 616.311-314:576:636.4
ULTRASTRUCTURAL BASE OF THE CONNECTIVE TISSUE SKIN' CELLS INTERACTIONS AT BURN INJURY IN THE HYPERGLYCEMIC WHITE RATS Natrus L.V., Ryzhko IN., Kozak A.I., Kryvosheieva O.I., Stechenko L.A.
The article presents an wound burn healing kinetics (7, 14 days) of the skin was studied by ultrastructural methods. The uncorrected hyperglycemia was modeled by streptozotocin on white adult male rats of the Wistar line weighing 180-210 g (n=14), and rats without somatic pathology showed control (n=14). The peculiarities of derma cellular reactions in connective tissue regeneration of the experimental animals have been studied especially carefully. We identified a significant restructuring in the fibroblasts and macrophages structural organization during the electron microscopic study in the rats with burn injury and hyperglycemia. Fibroblasts have a more rounded shape, a small number of outgrowths that are short, and they have signs of delayed differentiation into specialized cells. Macrophages also do not have many outgrowths, have destructively altered cristae and edema of the matrix. The amount of lysosomes is reduced in macrophages, and residual corpuscles with elements of damaged organelles accumulate in macrophages. We detected signs of delayed angiogenesis. Trophic of the dermis tissue is disrupted because of the in the size of the middle shell in arterial-type vessels increases and the glycosaminoglycans formation more intensive. We compiled these data and our data of pathomorphological, histochemical analysis about features of skin regeneration in animals with a burn injury and the disturbance of glucose metabolism. Changing the course of cellular reactions and intercellular interaction during connective tissue regeneration is the cause of impairment and prolongation of wound healing.
Key words: reactions in connective tissue, burn injury, stable uncorrected hyperglycemia
Рецензент Срошенко Г.А.
1.Ю. Попович, Т.О. Петрушанко, Г.А. брошенко, О.М. Жага ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академш», м. Полтава
ЦИТОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕП1ТЕЛ1Ю ЯСЕН СВИНЕИ В НОРМ1
e-mail: ivanstomat@ukr.net
В робота були вивчет особливосп клгшнного складу ясен свиней в нормт Встановлет тинкт^альт особливосп ясенних ештелюципв у цитограмах свиней дозволяють вщнести слизову оболонку ясен до жувального типу. Ввдсоткове стввщношення еттелюципв вiдрiзнясться ввд аналопчного для людини в сторону переважання поверхневих клiтин (у людини в цитограмах основну масу клгшн складають промiжнi епiтелiоцити, а кiлькiсть поверхневих е мiнiмальною).
К.почош слова: слизова оболонка ясен, свиш, цитограма.
Робота э фрагментом НДР «Мехатзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус oci6 i3 соматичною патологieю, шляхи Их корекцп та блокування» (№ держреестрацп 0115U001138).
Свиш посши значне мюце у повсякденному i науковому житп людства. Щ тварини е бюлопчною експериментальною моделлю i частиною меню нашого рацiону. Периiмплантит е важливою медико-соцiальною проблемою, оскiльки показники розповсюдженосп складають близько 28-56% [7]. Щоб на майбутне зрозумiти розвиток i розробити стратегiю профiлактики i лiкування ускладнень необхiднi перевiренi моделi тварин.
Зпдно даних лтератури, мшрофлора порожнини рота свиней в HopMi представлена Actinobacillus suis, Bacteroides pecies, Bacteroides fragilis, Escherichia coli, Pasteurella aerogenes, Pasteurella multocida, Proteus species, Staphylococcus aureus (метицилш-резистентний), Staphylococcus species (коагулазо-негативний), Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae
[5].
Тому, вивчення цитолопчних особливостей епiтелiю ясен свиней в норм^ а також анатз нормально! мiкрофлори !х ротово! порожнини е актуальним дослiдженням, що дозволить розширити i обновити науковi даш для розробки рекомендацiй з бюлопчного моделювання i медично! мшробюлогп, оскшьки цi науковi данi досить обмежеш у вiтчизняних i закордонних джерелах [4].
Завдяки доступност i легкост отримання матерiалу епiтелiй слизово! оболонки порожнини рота е традицшним об'ектом цитолопчних дослщжень.
Метою роботи було встановлення особливостей кттинного складу ясен свиней в нормь
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проведено на 10 свинях породи укра!нська велика бша вагою 70+4,5 кг, кастрованих самцях вiком 6±1 мiсяць, як утримувались на звичайнiй системi вирощування (дворазове стандартне харчування сухим комбшормом з вiльним доступом до води) в 1нститут свинарства i агропромислового виробництва нацюнально! академн аграрних наук Укра!ни. Утримання iндивiдуальне. Тварин седували за допомогою кетамiну (5 мг / кг внутршньом'язово). Забирали по два мазка на тварину. Зразки отримували шляхом зскрiбка за допомогою серпоподiбно! гладилки зi слизово! оболонки ясен нижньо! щелепи.
У всiх тварин не було клшчних ознак шфекцп або будь-яких захворювань порожнини рота. Експериментальш маншуляцн проводили у вщповщносп з принципами Свропейсько! конвенцн про захист хребетних тварин (Страсбург, 1986), «Загальними принципами експериментiв на тваринах», схваленими I Нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001) [3] та вимогами «Порядку проведення науковими установами дослав, експериментiв на тваринах» (2012).
В подальшому забраний матерiал наносили на стерильне предметне скло. Висушування мазкiв проводили методом сухо! фшсацн при кiмнатнiй температурi, за умов вщкритого доступу повiтря. Мазки помщали в контейнер для скелець i опускали в спецiальну емнiсть з барвником -фшсатором Май-Грюнвальда [6].
Фшсували мазки 5 хвилин, промивали водою i забарвлювали розчином барвника Май-Грюнвальда (10 мл барвника на 100 мл дистильовано! води), шсля чого скельця промивали водою i розкладали в спещальний штатив для висушування.
Аналiз цитограм проводили за допомогою мiкроскопа Biorex-3 BM-500T з цифровою мiкрофотонасадкою DCM-900 з адаптованими для даних дослщжень програмами, використовуючи збiльшення 1000.
Кшьюсш показники визначали шляхом пiдрахунку кл^инних елементiв у 5 полях зору [1], при цьому фшсували кшьюсть в абсолютних цифрах та визначали середш показники за допомогою програми Exel [2]. Останнi використовували для визначення вiдсоткового спiввiдношення рiзних класiв епiтелiальних клiтин для встановлення нормативних показникiв.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Вiдповiдно до цитолопчно! класифшацн, в мазках-зiшкрябах слизово! оболонки ясен свиней можуть бути виявлеш базальш, парабазальнi, промiжнi, поверхневi кттини i роговi лусочки.
Базальнi кттини мають невеликi розмiри i округлу форму, базофшьну цитоплазму, в ядрах переважае конденсований хроматин. Ядерно-цитоплазматичне сшввщношення е високим. В нормi в мазках--зшкрябах не виявляються, що шдтвердили результати нашого дослiдження.
При аналiзi цитограм визначенi парабазальнi кл^ини, якi мали невеликi розмiри i округлу форму. Цитоплазма слабо базофшьна. Ядерно-щтоплазтичне спiввiдношення нижче, нiж в базальних клiтинах. Iнодi на полюсах кштин зустрiчались оптично щiльнi дшянки, що вiдповiдають адгезивних контактiв (рис.1). На вивчених мазках--зшкрябах кшьюсть !х в полi зору була невеликою.
Промiжнi клiтини полионально! форми, зi свiтлою базофiльною цитоплазмою виявлялись в цитограмах частiше пара базальних. Ядра округло! або овально! форми мютили хроматин, конденсащя якого була меншою, порiвняно iз парабазальними кттинами. Цитоплазма формувала численнi загорнутi кра! та тенденцiю до видовження (рис. 2).
Рис. 1. Парабазальш ештелюцити в цитограмi ясен свиней. Забарвлення за Май-Грюнвальдом. 36.: Об. х 100. ок. х 10:
• АГ /
щ.
4
4 •
* * •
•ч •
V •
• * * ,1 • л
•
Рис. 2. Промiжний ештелюцит в цитограмi ясен свиней. Забарвлення за Май-Грюнвальдом. 36.: Об. х 100. ок. х 10:
Рис. 3. Поверхневий ештелюцит в цитограмi ясен. Забарвлення за Май-Грюнвальдом. Зб.: Об. х 100, ок. х 10:
Рис. 4. Контамшащя мiкроорганiзмiв на поверхневих ештелюцитах ясен свиней. Забарвлення за Май-Грюнвальдом. Зб.: Об. х 100, ок. х 10:
Поверхнев! ештелюцити у цитограмах ясен свиней за розм1рами були бшьш! иром1жних кттин, характеризувались округлою формою та нер!вним контуром плазмалеми. Ядра невелик!, щшьш, пперхромш. Слщ зазначити, що клпини розмщувались як скупченнями, так { поодиноко (рис.3). Пром!жш кттини становили абсолютну бшьшють кттинних елеменпв у вивчених цитолопчних препаратах. Особливу увагу привертала штенсившсть мшробно! контамшацл на поверхш пром1жних { поверхневих ештелюципв (рис.4).
Рогов! лусочки переважно мали гексагональну форму, цитоплазма була слабо базофшьною, ¿з центральним розташуванням контур1в ядра, втраченого в процес диференщацн ештел!ально! клпини. В перинуклеарному простор! виявлялись тонофшаментш включення, як утворювали спчасту структуру. Гранули кератопалшу збернались. В мазках-зшкрябах з1 слизово! оболонки ясен свиней рогов! лусочки були поодинокими.
У процес цитолопчного анал1зу ми визначили, базальт ештелюцити в норм! не виявляються в мазках-зшкрябах з1 слизово! оболонки ясен свиней. Середш значення кшькосн в пол! зору пере базальних клпин становить 4,41±0,80. Показник середньо! кшькосп в пол! зору пром1жних клпин становить 8±1,32 (табл.).
Таблиця
Кл!тини Базальш Парабазальн! Пром!жн! Поверхнев! Рогов! лусочки
абс 0 4,41±0,8 8±1,32 114,85±9,3 1,1±0,01
% 0 3,43 6,24 89,55 0,78
Найбшьшою в мазках-зшкрябах е кшьюсть поверхневих ештелюципв - 114,86±9,3 в пол! зору. Рогов! лусочки в цитограмах ясен свиней визначаються дуже зрщка ! в середньому складають 1,1±0,01 в пол! зору (табл.). Вщсоткове сп!вв!дношення р!зних клас!в ештелюципв,
залежно вщ ступеня ïx диференщаци становить 0 : 3,43 : 6,24 : 89,55 : 0,78 (табл.) вiдрiзняються вщ аналопчних показниюв у людини [1], де в цитограмах пара базальт клггини не зустрiчаються, близько 60 % складають промiжнi клггини, до 10 % - поверxневi i близько 30 % припадае на роговi лусочки. Визначеннi особливосп клiтинноï органiзацiï ясенних епiтелiоцитiв у кл^инному складi цитограм ясен свиней в ^pMi та визначенi вiдсотковi спiввiдношення рiзниx класiв клiтин характеризують функцiональну належнiсть слизовоï оболонки до жувального типу.
Встановленi тинкторiальнi особливостi ясенних епiтелiоцитiв у цитограмах свиней дозволяють вiднести слизову оболонку ясен до жувального типу. Визначене вщсоткове сшввщношення епiтелiоцитiв вiдрiзняеться вщ аналогiчного для людини в сторону переважання поверхневих клiтин (у людини в цитограммах основну масу складають промiжнi ештелюцити, а кiлькiсть поверхневих е мшмальною).
1. Hasiuk NV, Yeroshenko HA. Zastosuvannia morfolohichnykh metodiv doslidzhennia u diahnostytsi ta prohnozuvanni klinichnoho perebihu heneralizovanoho parodontytu. Metodychni rekomendatsii. 2015. 22.
2. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Exel. 2000, Kiev: Morion: 320.
3. Obschie eticheskie printsipyi eksperimentov na zhivotnyih: materialyi I Natsionalnogo kongressa po bioetike. 2001. - K.: NANU. - 16 c.
4. Becker ST, Do'rfer C, Graetz C, Buhr WD, Wiltfang J, Podschun R. A pilot study: microbiological conditions of the oral cavity in minipigs for peri-implantitis models. Laboratory Animals. 2011; 45:179-183. DOI: 10.1258/la.2011.010174.
5. Declercq P, Petre' D, Gordts B, Voss A. Complicated community-acquired soft tissue infection by MRSA from porcine origin. Infection 2008; 36:590-592.
6. Gasyuk NV, Yeroshenko GA. Feature of cellular composition of the gums in generalized periodontitis. CBiT MegmnHn i 6iojiorii. 2015, 1 (48): 17-20.
7. Zitzmann NU, Berglundh T. Definition and prevalence of peri-implant diseases. J Clin Periodontol 2008; 35: 286-91.
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭПИТЕЛИЯ ДЕСНЫ СВИНЕЙ В НОРМЕ Попович И.Ю., Петрушанко Т.А., Ерошенко Г.А., Жага АН
В работе были изучены особенности клеточного состава десен свиней в норме. Установленные тинктори-альные особенности десневых эпителиоцитов в цитограммах свиней позволяют отнести слизистую оболочку десны к жевательному типу. Процентное соотношение эпителиоцитов отличается от аналогичного для человека в сторону преобладания поверхностных клеток в мазках (у человека в цитограммах основную массу клеток составляют промежуточные эпителиоциты, а количество поверхностных минимальна).
Ключевые слова: слизистая оболочка десен, свиньи, цитограмма.
Стаття надшшла 12.08 2017 р.
CYTOLOGICAL FEATURES OF THE EPITHELIA OF
THE PIG'S GUMS IN THE NORM Popovych I.Yu., Petrushanko T.A., Yeroshenko G., Zhaga AN.
In the research the features of the cellular composition of the pig's gums were studied. The established tinctorial features of the gingival epitheliocytes in the pigs' cytograms make it possible to classify the gingival mucosa as a masticatory type. The percentage ratio of epithelial cells differs from a similar for a human in the direction of the prevalence of surfical cells in smears (in humans' cytograms the majority of cells are intermediate epitheliocytes, and the amount of surfical cells is minimal).
Key words: mucosa of the gums, pigs, cytogram.
Рецензент Гасюк Н.В.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-165-168 УДК 616.71-007.234-076:616.61-036
В. Ф. Черемкчна. А. I. Бере'.няког.а IliiiiioiM.iMiiiM ф:1|>м:пкг.......... унтерiiu-i. м. Чафкт
СТАН АГРЕГАЦН ТРОМБОЦИТ1В I Д1Я 1НТЕРЛЕЙК1Н1В 4 ТА 6 ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АЛЬВЕОЛШ
e-mail: cheremishav@gmail.com
В робота представлен результата по виявленню взаемозв'язкв тж вмютом цитокiнiв та функцюнальною активнiстю тромбоцитiв у щурiв з порушенням обмiну кiстковоï тканини пародонта при альвеолт. При цьому захворюванш пiдвищуеться рiвень 1Л-4, скорочуеться час досягнення максимальноï швидкостi агрегацiï при концентраци АДФ 2,5 мкмоль/л, а також виявляеться взаемозв'язок мiж ступенем агрегаци тромбоцитав та рiвнем 1Л-6 при концентрацiï АДФ 10,0 мкмоль/л.
Ключош слога: агрегацiя тромбоцитiв, штерлейкши, кiсткова тканина, альвеолiт.
Одне iз найважливiшиx мiсць у патогенетичних мехашзмах розвитку остеопорозу вiдiграють порушення в системах регуляци гомеостазу, змiн юстково1' тканини та визначають розвиток напрямiв цих процесiв. Провiдну роль при цьому выводиться мiжклiтинним медiаторам
