CC BY
11
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
УДК:616.311.2-002
Гасюк Н.В., Мошель Т.М., Попович 1.Ю.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННОГО СКЛАДУ МАЗК1В ЯСЕН ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ КАТА-РАЛЬНИЙ Г1НГ1В1Т
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Запальш захворювання тканин пародонта в загальнш структур{ патолог{чних процеЫв займа-ють перше м^це. Варто в{дзначити, що серед них переважають саме катаральт процеси, на перебгг яких впливають г{г{ена порожнини рота, шк{длив{ звички, i найпоширешша з них -тютюнопалтня. Проведен нами дослiдження тдтверджують думку про посилюючий вплив тютюнопалтня на перебк запальних захворювань в тканинах пародонта, а також про тдви-щення патогенност1 мтрофлори за рахунок умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. Наведен вище клiнiчнi дослiдження мають чтке морфологiчне обгрунтування у виглядi цитологiчного дослi-дження. При цьому в мазках, узятих з ясен при хрошчному катаральному гiнгiвiтi, визнача-еться дискератоз, проявом якого е порушення процеЫв дозрiвання i диференщацп клтин.
Ключов1 слова: ясна, еттелш, пнпвп", зроговЫня, пародонт.
Запальн захворювання пародонта на сього-дшшнш день в загальнш CTpyKTypi патологи цих тканин посщають перше мюце. Слщ зауважити, що серед них переважають катаральн процеси в яснах [3,5,6,11]. Особливо!' актуальност набу-вае це питання в зв'язку з тим, що контингент хворих - це переважно особи молодого вку [17]. Зазначен змши без своечасного втручання в подальшому призведуть до бтьш тяжких проце-ав в тканинах пародонта та передчасно!' втрати зубiв. Враховуючи вищенаведен факти, та роз-глядаючи слизову оболонку ясен як iмунокомпете-нтний орган, викликае штерес змша клггинного складу мазш хворих на хроычний катаральний у порiвняннi iз мазками оаб iз iнтактними яснами.
Мета дослвдження
Метою дослiдження е дiагностика запалення в яснах та вивчення кл^инного складу мазкiв хворих на хрошчний катаральний гiнгiвiт, а також проведення порiвняльноï характеристики iз мазками оаб з штактними яснами.
Матерiали та методи дослiдження
Матерiали та методи дослiдження: було проведено обстеження 54 оаб чоловiчоï стат вiком 18-25 рокiв без супутньо'1 соматично!' патологiï, якi зверталися за консульта^ею на кафедру те-рапевтично' стоматологiï ВДНЗ Укра'ни «УМСА». Всi чоловiки проходили стоматолопч-ний огляд iз визначенням поширеностi карiесу, хвороб тканин пародонта та оцшки гiгiени порожнини рота iз урахуванням шкiдливих звичок, таких як палшня. Показники клiнiчного стомато-лопчного обстеження рееструвались у медичних картках стоматолопчного хворого форми 043/8. Гтешчний iндекс (Г1) розраховували за J.C.Green, J.R.Wermillion (OHI-S, 1964). Ступiнь запалення ясен об'ективiзували на основi аналн зу папiлярно-маргiнально-альвеолярного iндексу (РМА) у модифкацп C.Parma (1960) [19,20].
Цитолопчне дослiдження епiтелiю ясен про-
водили методом забору матерiалу у 54 оаб чо-ловiчоï стaтi шляхом зшкрябу, перенесення його на стерильне предметне скло, висушування мазш 2-3 хв. при вiдкритому доступ повiтря з на-ступним забарвленням отриманого мaтерiaлу за методом Грама. Дaлi проводили морфологiчний aнaлiз цитолопчних мaзкiв з урахуванням дозрн вання кл^ин багатошарового плоского епiтелiю в нормi та при хронiчному катаральному запалены в яснах [4,8].
Результати та ïx обговорення
Результати дослщження: при проведены стычного обстеження оаб чоловiчоï стaтi основ-ними скаргами були кровоточивiсть ясен пщ час чищення зубiв, неприемний запах з порожнини рота, перюдичний бть та неприемнi вiдчуття в яснах.
Детальне кл^чне обстеження показало, що iз 54 оглянутих чоловiкiв 14 оаб (25,9 %) не мали кaрiозних уражень зубiв. При цьому слщ за-значити, що 10 iз них не палили, а ще 2 чоловки вважають вiдсутнiсть кaрiозних порожнин спад-ковим фактором.
Необхщно вiдмiтити, що середнi показники рiвня гiгiени порожнини рота чоловiкiв, як па-лять, вiдповiдaли рiвню задовтьного стану та склали 0,77±0,03 бaлiв, а чоловiкiв, якi не па-лять, - рiвню доброго стану гтени порожнини рота (0,44±0,03 бaлiв).
Ретельне обстеження тканин пародонта показало, що iз 54 чоловтв 40 (74,0%) пaцiентiв мали наявн клiнiчнi змiни тканин пародонта запального характеру. Реестрували переважно хроычний катаральний пнпв^. При цьому за ш-дексом РМА у чоловтв, що не палять, в^^ча-лася перевага легкого пнпв^у, показник шдексу складав 16,6 %. У па^ен^в, якi палять, в^^ча-лася превага середнього (РМА 47,7%) та тяжкого пнпв^у (РМА 88,8 %).
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Враховуючи малошвазивнють та високу ш-формативнiсть цитолопчного методу дослщжен-ня, нами проведений детальний морфолопчний аналiз клiтинного складу зiшкрябiв iз ясен хво-рих на хрошчний катаральний гiнгiвiт у порiвнян-ш ¡з мазками па^енгпв з ¡нтактними яснами.
Рис. 1. Забарвлення за Грамом. Збльшення *100
1. Базальний еттелюцит. 2. Ядро етелюци-ту. 3. Нейтрофтьш гранулоцити. 4. Паличкова мiкрофлора. 5. Кокова мiкрофлора.
Так, у мазках хворих на хрошчний катаральний пнпвп", як не палять, при забарвленш за Грамом визначаеться велика ктькють епiтелiа-льних клiтин. Серед них виявляються базальнi епiтелiоцити округлоТ форми з темними ядрами та високим ядерно-цитоплазматичним сшввщ-ношенням, що свщчить про глибоке ураження запальним процесом тканин ясен. Характерною особливютю мазш хворих на хронiчний катаральний пнпвп" е вiдсутнiсть парабазальних кттин. Слiд вiдмiтити велику ктькють нейтрофтьних гранулоцитiв на рiзних стадiях фагоцитозу, що мають чiтко сегментоваш ядра. Звертае на себе увагу штенсивна мiкробна заселенiсть, серед представниш якоТ переважають палички та коки.
ъ
1
Рис.2. Забарвлення за Грамом. Збльшення:*100 Характерним е наявнють промiжних кл^ин, якi мають полiгональну форму, оптично св^лу цитоплазму, ексцентрично змiщене овальне ве-
зикулярне ядро. Ядерно-цитоплазматичне сшв-вiдношення зменшуеться в сторону ядра. Слщ зауважити, що промiжнi кл^ини, якi переважають в мазках оаб iз iнтактними яснами i е показ-ником дозрiвання та диферен^ацп епiтелiоцитiв, зустрiчаються в мазках хворих на хрошчний катаральний пнпв^ значно в меншш ктькосп у порiвняннi iз мазками штактних тканин. Вищена-ведене свiдчить про порушення процесiв дозрн вання епiтелiального пласта ясен в результатi запального процесу.
1. Промiжнi клiтини. 2. Ядро еттелюцита. 3. Роговi лусочки. 4. 1Мкрофлора.
Максимальний рiвень дозрiвання епiтелiаль-них кл^ин вiдповiдае появi в мазках з ясен хворих рогових лусочок, як мають багатокутну форму, в процеа зроговшня втратили ядро та iнодi в мюц його локалiзацiТ визначаеться ядерна тшь. Слiд зазначити, що кiлькiсть рогових лусочок в порiвняннi iз мазками контрольноТ групи значно нижча. Вищенаведене свiдчить про порушення зроговшня.
Висновок: в результат проведених нами клн нiчних та цитолопчних дослiджень 54 осiб чоло-вiчоТ статi вiком вiд 18 до 25 рош встановлено украження тканин пародонта у 40 обстежених (74,0%). Це пщтверджуе думку про пщвищення патогенностi мiкофлори ротовоТ порожнини при запальних змшах в тканинах пародонта за раху-нок пролiферацiТ умовно-патогенних мiкроорга-нiзмiв. Вищенаведенi клiнiчнi дослщження мають морфологiчне обфунтування i представленi порiвнянням цитологiчноТ картини мазш хворих на хронiчний катаральний пнпв^ та мазкiв осiб iз штактними яснами. Так, характерним для мазкв хворих на хронiчний катаральний пнпв^ е поява поодиноких базальних еттелюци^в, що вщо-бражае iнтенсивнiсть запального процесу. При цьому вщбуваеться порушення зроговшня етте-лiального пласта, що проявляеться у виглядi порушення процеав дозрiвання та диференцiацiТ кл^ин.
Лiтература
1. Автандилов Г. Г. Воспаление, как ответная реакция организмов на повреждение / Г. Г. Автандилов, В. С. Барсуков. - М. : МИА, 1993. - 12 с.. - (Архив патологи; вып. 1).
2. Анатомия и топография головы. Гистология органов полости рта / [Андреев И. М., Мухина И. А., Орлов С. Б. и др.]. - Казань : КГМУ, 2005. - 144 с.
3. Артюшкевич А.С. Клиническая периодонтология / А. С. Артюш-кевич, Е. К. Трофимова, С. В. Латышева. - Минск, 2002. - 303 с.
4. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. П. Афанасьев, Н. А. Юрина. -М. : Медицина, 1999. - 236 с.
5. Балин В. Н. Практическая периодонтология / В. Н. Балин, А. К. Иорданишвили, А. К. Ковалевский. - СПб. : Питер, 1995. -257 с.
6. Барер Г. М. Болезни пародонта. Клиника, диагностика, лечение: [учебно-методическое пособие] / Г. М. Барер, Т. И. Лемец-кая. - М. : Медицина, 1996. - 86 с.
7. Быков В. Л. Секреторные механизмы и секреторные продукты тучных клеток / Быков В. Л. - Спб. : Питер, 1999. - 72 с. -[Морфология т. 115, вып. 2].
8. Быков В. Л. Цитология и общая гистология / Быков В. Л. - СПб. : СОТИС, 1998. - 150 с.
9. Быков В. Л. Частная гистология человека / Быков В. Л. - СПб. : СОТИС, 1997. - 103 с.
Том 11, Випуск 4(36)
9
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
10. Быков В. Л. Дендритные антиген-представляющие клетки слизистой оболочки полости рта в норме и при патологических состояниях / Быков В. Л. - Спб. : Питер, 1997. - 72 с. - (Арх. патологии, вып. 2).
11. Борисенко А. В. Заболевания пародонта / Борисенко А. В. - К. : Здоровье, 2000. - 464 с.
12. Виноградов В. В. Тучные клетки / В. В. Виноградов, Н. Ф. Воробьев. - Новосибирск : Наука, 1973. - 126 с.
13. Волкова О. В. Гистология, цитология и эмбриология / О. В.Волкова, Ю. К.Елецкий, Т. К.Дубовая - М. : Медицина, 1996. - 151 с.
14. Гизатулина Э. Р. Структурные и биохимические особенности слизистой оболочки десны : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук: спец. 14.03.09. «Пстолопя, цитолопя, емб-рюлопя» / Э. Р. Гизатулина. - Уфа, 2006. - С. 87 - 100.
15. Гемонов В. В. Развитие и строение органов ротовой полости и зубов / В. В.Гемонов, Э. Н.Лаврова, Л. И.Фалин - М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - 87 с.
16. Горбатова Е. А. Топографические особенности отделов десны / Е. А.Горбатова // Ж. Пародонтология. - 2003. - № 4. - С. 1920.
17. Григорян А. С. Ключевые звенья патогенеза заболеваний па-родонта в свете данных цитоморфометрического метода исс-
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
ледования / А. С. Григорян, А. И. Грудянов // Ж. Стоматология.
- 2001. - № 1. - 34 с.
Гунин А. Г. Гистология в таблицах и схемах / Гунин А.Г. - М. : Медицина, 2005. - 67 с.
Данилевский М. Ф. Терапевтична стоматолопя / М. Ф.Данилевский, А. В.Борисенко, А. В.Полпун - К. : Здоров'я, 1996. - 240 с.
Данилевский М. Ф. Заболевания пародонта / М. Ф.Данилевский, Е. А.Магид, Н. А.Мухин. - М. : Медицина, 1993.
- 320 с.
Данилов Р. К. Руководство по гистологии / Данилов Р.К. - М. : Медицина, 2001. - 126 с.
Дельцова О. I. Пстолопя та ембрюлопя оргашв ротовоТ порож-нини / О. 1.Дельцова, Ю. Б.Чайковський, О. 1.Геращенко. - 1ва-но-Франювськ : Кальварiя, 1994. - 96 с.
Дмитриева Л. А. Современные аспекты клинической пародон-тологии / Дмитриева Л. А. - М. : МЕДпрес, 2001. - 128 с. Елисеев В.Г. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов / [В. Г. Елисеев., Ю. П. Афанасьев, Е. Ф. Котовский и др.]. - М. : Медицина, 2004. - 145 с.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЕТОЧНОГО СОСТАВА МАЗКОВ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНЫМ ГИНГИВИТОМ
Гасюк Н.В., Мошель Т.Н., Попович И.Ю.
Ключевые слова: десна, эпителий, гингивит, ороговение, пародонт.
Воспалительные заболевания тканей пародонта в общей структуре патологических процессов занимают первое место. Стоит отметить, что среди них преобладают именно катаральные процессы, на течение которых влияют гигиена полости рта, вредные привычки, и самая распространенная из них -табакокурение. Проведенные нами исследования подтверждают мнение об усугубляющем влиянии табакокурения на течение воспалительных заболеваний в тканях пародонта, а также о повышении патогенности флоры за счет условно-патогенных микроорганизмов. Вышеприведенные клинические исследования имеют четкое морфологическое обоснование в виде цитологического исследования. При этом в мазках, взятых из десны при хроническом катаральном гингивите, определяются дискера-тоз, проявлением которого есть нарушение процессов созревания и дифференциации клеток.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CELL CONTENT IN SMEARS TAKEN FROM PATIENTS WITH CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS
Gasiuk N.V., Moshel' T.N., Popovich I.Yu.
Кеу words: gum, pregnancy, epithelium, cornification, periodontium.
Inflammatory diseases of periodontal tissues rank the first place in the general structure of pathological processes. It should be stresses it is the catarrhal processes that prevail and their course is mainly affected by oral hygiene, pernicious habits, especially tobacco smoking. Our studies have proved the opinion of aggravating effect produced by smoking on the inflammatory course in periodontal tissues as well as of increasing in oral flora pathogenicity due to opportunistic microorganisms. These clinical studies have accurate morphological grounds presented with cytological analyses. Smears taken from the gums under chronic catarrhal gingivitis have shown dyskeratosis, which is manifested with disturbances in cell maturation and differentiation.
