CC BY
17
В.Г. Хоперiя, Н.1. Белемець, О.О. Гузь
ЦИТОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 МЕДУЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Медулярний рак (МР) - злоякюна пухлина щитопод1бноТ залози (ЩЗ) ¡з С-кл1тин - скла-дае близько 5-10% в¡д ус¡х злоякюних новоут-ворень ЩЗ [1]. Найбшьш поширеною е спорадична форма МР, що зазвичай вражае людей середнього в¡ку ¡ мае бшьш сприятливий прогноз - середне 5-р¡чне виживання становить близько 70% [2]. Прогноз МР залежить вщ вку пац¡eнта, розм¡ру пухлини та и характеру - спорадичного або спадкового. МР може бути ок-ремим захворюванням або входити до складу синдром^ множинноТ ендокринноТ неоплазм -МЕН 2а та МЕН 2Ь, в останньому випадку вн мае г¡рший прогноз. Спадков¡ форми МР вра-жають людей молодого вку, характеризуются агресивн¡шим переб¡гом, багатофокусним ростом, наявыстю метастаз¡в на момент постановки д^гнозу. Пацюнти з МРЩЗ можуть мати пд вищений р¡вень сироваткового кальцитон¡ну [3]. Це використовуеться для скрин¡нгу родин з¡ спадковими формами, дозволяе рано встано-вити д¡агноз ¡ призначити л^вання, не допус-тити розвитку великих пухлин з ¡нвазюю.
Роль тонкоголковоТ асп¡рац¡йноí пункц¡йноí б¡опс¡í (ТАПБ) е надзвичайно важливою у ран-ньому виявленн¡ пац¡eнт¡в з¡ спорадичною формою МР, яку важко запщозрити клЫнно [4]. Хоча цитолопчы ознаки МР добре описано в лтера-тур¡, розмаТття кл¡тинних титв будови усклад-нюе д¡агностику МР [5, 6]. 1муноцитохЫчне визначення кальцитоыну в кл¡тинах пухлини е корисним допомжним методом д¡агностики, але, на жаль, не завжди доступним ¡ над¡йним [3]. Тому вивчення та розызнавання спектру ци-толог¡чних вар^н^в МР е дуже важливим.
Метою нашоТ роботи було вивчення та ¡ден-тиф¡кац¡я пост¡йних цитолог¡чних ознак, харак-терних для МР.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Ретроспективно проведено цитолог¡чний анал¡з 17 випадк¡в МР, д^гностованих за допо-
могою ТАПБ, у пацюн^в, яким було проведено х^урпчне л¡кування в УкраТнському науково-практичному центр¡ ендокринноТ х¡рург¡Т, трансплантаци ендокринних орган¡в ¡ тканин МОЗ УкраТни 2008-2011 роками.
ТАПБ вузл^ ЩЗ виконували п¡д контролем УЗД. Цитолопчы мазки забарвлювали за методом Май-Грюнвальда-Пмзи. Пщ час цитолопч-ного анал¡зу препарат¡в оц¡нювали таю парамет-ри: кл¡тинн¡сть, тип будови, тло, форма кл™н, контури кл™н, цитоплазматичн¡ включення, ба-гатоядерн¡сть або двоядерысть, розташування ядра, характеристики хроматину, ядерець та ам¡лоТду.
lмуноцитох¡м¡чне дослщження проводили у 6 випадках.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Ус¡м пац¡eнтам ¡з МР виконано тиреоТдекто-м¡ю з радикальною лмфатичною дисекц¡eю з подальшою патог¡столог¡чною верифкацюю д¡агнозу. У 15 пац¡eнт¡в виявлено спорадичну форму захворювання, у 2 - спадкову. ЖЫок було 6, чоловкв - 11, в¡к пацюн^в складав в¡д 18 до 76 роюв, у середньому 47±4,2 року. Розм^ пухлини коливався вщ 0,1 см до 8 см (2,12±0,3 см). Багатофокусний р¡ст пухлини визначено у 6 ви-падках, метастази у репональних л¡мфовузлах на момент д^гностики раку - у 5 випадках, ек-страорганну ¡нвазю - в 1 випадку.
Характеристику виявлених цитолопчних ознак наведено у таблиц 1.
Асп¡рати з пухлинних вузл^ мали, як правило, високу кл¡тинн¡сть. Kл¡тини розташовувались або окремо, або у вигляд¡ синцитюпод^них пласт¡в. У б¡льшост¡ випадк¡в еытел^льы кл™-ни розташовувались окремо (рис. 1). Чисте тло препарату спостер^али в ус¡х випадках, ам¡лоТд -у 76% випадюв. Пол¡морф¡зм кл™нних елемен-т¡в було виражено рюною м¡рою. Виявляли три типи кл™н: округло-овальн¡, велик¡ пол¡гональн¡ та веретенопод^ы (рис. 2), майже у третиы
Kл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 4(37) 2011
11
Таблиця 1
Цитоморфолопчш особливост медулярного раку щитопод1бно1 залози (п=17)
сл\дження позитивну реакц\ю на кальцитон\н виявлено у 6 випадках.
Цитологiчна ознака
Частота виявлення (%)
Кштиннють
висока 58,82
середня 23,53
низька 17,65
Будова клiтин
синцитм, пласти 29,42
окремi кглтини 70,58
Тло еритроцити
"чисте тло" 100
Форма кштин
кругло-овальна 35,29
веретеноподiбна 35,29
змiшана 29,42
Клiтиннi межi
чiткi 35,29
нечiткi 64,71
Двоядернють, багатоядернiсть 70,58
Ексцентрично розташоване ядро 0,65
Хроматин
"сшь i перець" 88,24
"гантельки" 11,76
Ядерця
великi 29,42
дрiбнi 70,58
одне 29,49
>1 70,58
Ядерн борозн и 76,47
Внутрiшньоядернi включення 29,42
Цитоплазматичн вiдростки 64,71
Азурофiльнi гранул и 64,71
Амiлоíд 76,47
випадк1в переважали округло-овальн1 та вере-тенопод\бн\ кл\тини. Ядра були кругл\ г\перхромн\, з др\бноглибчастим хроматином нейроендо-кринного типу ("с\ль \ перець") \ частое розта-шовувались ексцентрично (рис. 3). У 76% випадк\в спостер\гали ядерн\ борозни. Др\бн\ внутр\шньоядерн\ включення виявлялися лише у третин\ випадк\в, ядерця - в ус\х випадках, переважно др\бн\ й численн\. Двоядерн\ та ба-гатоядерн\ кл\тини спостер\гали у понад 70% ви-падк\в. Цитоплазма визначалась в\д скудно! до рясноТ, з довгими цитоплазматичними в\дрос-тками та еозиноф\льними гранулами, що Тх ви-являли у 65% випадк\в. Контури кл\тин були не-ч\ткими. За результатами \муноцитох\м\чного до-
Рис. 1. Дисперсно розташована популяц/я кл/тин медулярно! карциноми. Май-Грюнвальд-Пмза. х100.
Рис. 2. А. Поеднання двох кл/тинних тип/в -овальних / веретенопод/бних. Май-Грюнвальд-Пмза. х200. Б. Поеднання трьох вид/в кл/тин (округл/, пол/гональн/, веретенопод/бн/). Май-Грюнвальд-Г/мза. х100.
г*.; у* ¿'V
Рис. 3. Ядра кл/тин медулярного раку: характерне ексцентричне розташування (А) / хроматин нейроендокринного типу (Б).
Май-Грюнвальд-Г/мза. х400.
Надзвичайна вар\ативн\сть морфолог\чноТ картини визначае труднощ\ не лише цитолог\ч-ноТ, а й г\столог\чноТ д\агностики МР. МР необ-х\дно диференц\ювати з фол\кулярним, пап\ляр-ним, низько диференц\йованим раком ЩЗ, \з парагангл\омою, карциноТдом, меланомою, саркомою, л\мфомою. Наш досв\д св\дчить, що до
12
Кл\н\чна ендокринолог\я та ендокринна х\рург\я 4(37) 2011
CTATTI
характерних цитолопчних ознак MP можна вд нести: розмаТття тиыв кл1тин за розм1ром i формою, под1бнють хроматину до такого плазма-тичних клiтин, виражену гiперхромнiсть ядер, наявысть значноТ кiлькостi дрiбних ядерець, па-тологiчних мiтозiв, двоядерних i багатоядерних ^тин, часте iзольоване розташування пухлин-них клiтин.
Отже, ТАПБ е досить надiйним методом дiагностики MP, але для пiдтвердження дiагно-зу доцiльно проводити iмуноцитохiмiчне дослд ження кальцитонiну та визначення його сиро-ваткового рiвня.
висновки
1. ТАПБ - ефективний дiагностичний метод передоперацмно'Т оцiнки вузлiв ЩЗ.
2. До характерних цитологiчних ознак MP можна вщнести: дисперсне розташування uni-тин рiзноï форми, двоядерысть i багатоядер-нiсть, ексцентричне розташування ядра, хроматин нейроендокринного типу, числены ядерця, неч™ контури кл™н, наявнiсть цитоплазматич-них вiдросткiв, азурофшьних гранул, амiлоïду, чисте тло препарату.
Л1ТЕРАТУРА
1. Rosai J. Thyroid gland / Rosai and Ackerman's surgical pathology. - St. Louis: Mosby, 2004. -P. 515-594.
2. Bose S., Kapila K., Verma K. Medullary carcinoma of the thyroid: a cytological, immunocytoche-mical and ultrastructural study // Diagn Cytopat-hol - 1992. - Vol.8 - P. 28-32.
3. Boi F., Maurelli I., Pinna G. et al. Calcitonin measurement in wash-out fluid from fine needle aspiration of neck masses in patients with primary and metastatic medullary thyroid carcinoma // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - Vol.92. - P. 2115-2123 .
4. Collins B.T., Cramer H.M., Tabatowski K. et al. Fine needle aspiration of medullary carcinoma of the thyroid: cytomorphology immunocytochemis-
try and electron microscopy // Acta Cytol. - 1996. - Vol. 39. - P. 920-930.
5. Kini S.R., Miller J.M., Hamburger J.I., Smith M.J. Cytopathologic neuroendocrine chromatin and plasmacytoid appearfeatures of medullary carcinoma of the thyroid // Arch. Pathol. Lab. Med. -1984. - Vol.108. - P. 156-159.
6. Forrest C.H., Frost F.A., de Boer W.B. et al. Medullary carcinoma of the thyroid: Accuracy of diagnosis of fine-needle aspiration cytology // Cancer. - 1998. - Vol.84. - P. 295-302.
РЕЗЮМЕ
Цитологические особенности медуллярного
рака щитовидной железы
В.Г. Хоперия, Н.И. Белемец, О.А. Гузь
При ретроспективном цитологическом анализе 17 случаев гистологически верифицированной медуллярной карциномы были обнаружены цитологические признаки, которые могут быть основой диагноза MP: дисперсное расположение отдельных округлых и веретенообразных клеток, двуядерность и многоядерность, эксцентрично расположенное ядро, хроматин нейроэндокринного типа, многочисленные мелкие ядрышки, нечеткие контуры клеток, цитоплазматические отростки, азурофильные гранулы, амилоид, чистый фон препарата.
Ключевые слова: тонкоигольная аспирацион-ная пункционная биопсия, медуллярный рак щитовидной железы, цитологические признаки.
SUMMARY
Cytomorphology of medullary thyroid carcinoma V. Hoperia, N. Belemets, O. Guz
A retrospective review of 17 cases of histologically confirmed medullary thyroid carcinoma was conducted. Certain cytologic features, such as eccentric nuclei, neuroendocrinelike nuclei, nucleoli, binucleation and multinucleation, ill-defined cytoplasmic borders, and a clean background were frequantly present. The authors found that MTC could be adequately diagnosed by fine needle aspiration, despite the frequent cytomorpholo-gic variations, based on a set of features consistently present in majority of cases included in this study.
Key words: fine-needle aspiration, medullary thyroid carcinoma, cytologic features.
Дата надходження до редакцп 10.09.2011 p. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4(37) 2011
