Научная статья на тему 'Роль выявления мутации V600E при проведении ТАПБ узлов щитовидной железы'

Роль выявления мутации V600E при проведении ТАПБ узлов щитовидной железы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
250
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПАПИЛЛЯРНЫЙ РАК / BRAF-МУТАЦИЯ / ТОНКОИГОЛЬНАЯ АСПИРАЦИОННАЯ ПУНКЦИОННАЯ БИОПСИЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Хоперия В. Г.

Мутация BRAF является спцифической для папиллярного рака (ПР) щитовидной железы (ЩЖ) и коррелирует с инвазивностью. Определение V600E-мутации при проведении тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии (ТАПБ) может повысить точность цитологического диагноза у пациентов с узловым зобом. Целью настоящего исследования была оценка возможности определения BRAF-мутации на стандартно окрашенных цитологических препаратах ТАБП. Материалом для исследования послужили 134 цитологических препарата ТАБП узлов ЩЖ, окрашенных по методу Май-Грюнвальда-Гимза. Из них по резултатам цитологического анализа подозрительные и злокачественные составили 30 и 104 случая соответственно. После проведения патогистологического исследования доброкачественные опухоли составили 10, а злокачественные 124 случая. В случаях с подозрительными цитопластическими выводами ТАПБ BRAF-мутация была обнаружена у 2/30 (6%) пациентов (2 ПРЩЖ). В случаях злокачественных ТАПБ BRAF-мутацию обнаружили у 47/104 (45,2%) больных. Определена значительная корреляция мутации BRAF в цитологических препаратах ТАПБ опухолей с признаками экстраорганной инвазии и метастазами в лимфотических узлах. Таким образом, стандартно окрашенные цитологические препараты ТАПБ узлов ЩЖ можно использовать для выделения ДНК и оценки мутации BRAF. Определение данной мутации имеет ограниченное значение в диагностике злокачественности в случаях подозрительных ТАБП. В случаях злокачественных ТАБП мутации BRAF может быть полезным дополнением для определения опухолей с высоким риском экстраорганной инвазии и метастазов в предоперационный период.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Роль выявления мутации V600E при проведении ТАПБ узлов щитовидной железы»

В.Г. Хоперiя

РОЛЬ ВИЯВЛЕННЯ МУТАЦ11 БЯЛЕ У600Е П1Д ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТАПБ ВУЗЛ1В ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ

Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантащг ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв

ВСТУП

Папшярний рак (ПР) щитопод1бноТ залози (ЩЗ) е найпоширеышою формою злояюсних пухлин залози ¡ складае понад 80% ус1х випад-юв раку органа [1, 2]. Бшьшють пацюн^в ¡з ПР ефективно пщдаються стандартн¡й схем¡ лку-вання (тиреоíдектом¡я та рад¡ойодтерап¡я), але у 20% хворих розвиваються рецидиви хвороби [3-8]. Обсяг первинно'|' операцп у л¡куванн¡ ПР значною м^ою впливае на пооперац¡йний прогноз. Наприклад, тиреоíдектом¡я, на в¡дм¡ну вщ лобектом¡í, сприяе зменшенню ризику пролон-гац¡í/рецидиву хвороби та смерт¡. З ¡ншого боку, з тиреоíдектом¡eю пов'язано п¡двищений ризик х¡рург¡чних ускладнень. Загальновизнано, що дисекцт шиí з видаленням макроскопнно ви-димих метастаз¡в зменшуе ризик рецидиву ПР, проте профшактична центральна дисекц¡я су-проводжуеться бшьшим ризиком ускладнень, тому необх¡дн¡сть и проведення залишаеться дискус¡йною. Ц¡ протирнчя значною м¡рою обу-мовлено неточнютю в оц¡нц¡ ризику агресивност¡ раку щитопод^но'( залози (РЩЗ) на п¡дстав¡ кл¡н¡чних даних у передоперац¡йний перюд.

Нараз¡ тонкоголкова асп¡рац¡йна пункц¡йна бюпая (ТАПБ) вважаеться найб¡льш ефектив-ним методом для морфолопчно'( д¡агностики вузлових утворень ЩЗ. У бшьшосл установ ТАПБ устшно застосовуеться як метод скри-н¡нгу вузл¡в ЩЗ, що вимагають хфурпчного втручання [9]. Традицшно результати ТАПБ под¡ляють на чотири категорп: ненформатив-н¡, доброяк¡сн¡, сумшвы та злояк¡сн¡. Ефектив-н¡сть даного методу для д^гностики добро-яюсних ¡ злояк¡сних випадк¡в е досить високою. У сумывних випадках ТАПБ д^гноз раку за да-ними остаточного патопстолопчного досл¡д-ження виставляеться у 10-60% випадк¡в [10]. Водночас можливост¡ ТАПБ в оц¡нц¡ агресив-ност¡ ПРЩЗ (екстраорганна ¡нваз¡я, метастази у л^фовузлах, стад¡я пухлини, агресивний пс-толог¡чний п¡дтип) часто е обмеженими.

Передоперац¡йне ультразвукове досл¡джен-ня (УЗД) л^фатичних вузл¡в шиí рекомендовано для в^х пац¡eнт¡в з¡ злояк¡сними цитолог¡ч-ними висновками ТАПБ. ПщозрЫ л¡мфатичн¡ вузли виявляються у 20-31% таких випадюв, що обумовлюе зм¡ну обсягу х¡рург¡чного втручання у 20% пацюн^в. У передоперацмний пер¡од визначаються лише 50% л^фатичних вузл¡в, решта виявляються у ход¡ операц¡í [11]. Очевидно, що ¡снуе необх¡дн¡сть у додаткових методах стратифкацп ризику, таких як виявлення молекулярних характеристик, пов'язаних ¡з б¡льшою агресивн¡стю пухлини.

Mутац¡ю ВЯДР поширено серед злояк¡сних пухлин людини, надто у меланомах ¡ РЩЗ, де и частота складае 66-83% у [12]. Яа^кшаза е компонентом РАБ^РАР^МЕК^ЕРК/МАР-ю-назного сигнального шляху, що вщ^рае клю-чову роль у регуляцп росту кл¡тин, íх подшу та прол¡ферац¡í [13-14]. Онкогенн¡ мутацп ВРДР часто виявляються у ПРЩЗ (близько 45%) ¡ в деяких анапластичних РЩЗ [15-30]. У наших попередшх дослщженнях встановлено залеж-шсть м¡ж наявн¡стю мутац¡í ВРДР, клнко-мор-фолог¡чними ознаками агресивност¡ ПР, що включають екстраорганну ¡нвазю, метастази у л^фатичних вузлах, г¡столог¡чний п¡дтип, ¡ несприятливим прогнозом захворювання [21]. За даними нещодавн¡х досл¡джень запропо-новано виявлення мутац¡í ВРДР у передопе-рац¡йний пер¡од на цитолопчних препаратах ТАПБ як новий метод для визначення груп пацюнлв високого ризику ¡з ПР. Метою даного дослщження було встановлення можливос-т¡ застосування рутинно забарвлених цитолопчних препаратш ТАПБ для видшення ДНК та оц¡нки ВРДР У600Е мутац¡í. Також у дан¡й ро-бот¡ оц¡нено ефективн¡сть цього методу у цитолопчнм д¡агностиц¡ сумн¡вних ТАПБ ¡ мож-лив¡сть ¡дентиф¡кац¡í пацюнтш ¡з високим ризиком розвитку метастаз^ у груп¡ з цитоло-г¡чно д¡агностованим ПРЩЗ.

24

КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 3(36) 2011

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

Ретроспективно дослщжено 134 цитолопчы препарати пащен^в, яким на 6a3i УкраТнського науково-практичного центру ендокринноТ xipyp-ги, тpaнсплaнтaцiТ ендокринних оpгaнiв i тканин МОЗ УкраТни виконано ТАПБ вyзлiв ЩЗ. yci ци-тологiчнi препарати ТАПБ забарвлювали за методом Мaй-Гpюнвaльдa-Гiмзи (МГГ). Цитологiчнi висновки pозподiлено на двi кaтегоpiТ: cyмнiвнi (30 випaдкiв) i злоякicнi (104 випадки). Уciм патентам виконано тиpеоТдектомiю i, за необхд ноcтi, центральну та/або латеральну дисекцю лiмфaтичниx вyзлiв шиТ. Пстолопчний дiaгноз встановлено подвiйним cлiпим методом двома патологоанатомами (В.Г. Xопеpiя i В.В. Васько) згiдно з пстолопчною клacифiкaцieю пухлин ВООЗ 2004. Серед випадюв iз cyмнiвними ци-толопчними висновками ТАПБ пicля остаточного патопстолопчного доcлiдження виявлено 5 фол^лярних аденом (ФА), 5 аденом iз клiтин Гюртля (АКГ), 10 фолкулярних paкiв (ФР) i 10 фол^лярних вapiaнтiв ПР (ФВПР). В у^х ви-падках зi злоякicними висновками ТАПБ пюля остаточного гicтологiчного дослщження встановлено дiaгноз РЩЗ: 11 випадюв ФВПР i 93 випадки класичного ПР. Видшення ДНК проведено з рутинно забарвлених цитолопчних пре-пapaтiв ТАПБ за допомогою комплекту для екс-тpaкцiТ ДНК (Zymo Research, lpвiн, Кaлiфоpнiя, США) вщповщно до процедури виробника. Пюля додавання буферу та протеТнази К мaтеpiaл iнкyбyвaли за температури 55°С протягом 4 год. i за температури 98°С протягом 10 хвилин. Видшення ДНК проводили за стандартною методикою iз застосуванням комплекту для чистки та екстракци ДНК (Zymo Research, 1рвЫ, Кали форыя, США) вiдповiдно до процедури виробника. Виявлення мутаци BRAF V600E проведено за допомогою прямого секвестування геномноТ ДНК i колориметричного методу з використан-ням набору PCR Master Mix (SABiosciences, Фредерк, Меpiленд, США). Статистичний ана-

лiз проведено за допомогою SPSS програмно-го забезпечення, де вipогiдними вважали ре-зультати iз р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Оц1нка ктькост/ кл'пинного матер1алудля молекулярного тестування. З метою оцнки можливого застосування виявлення мутацм BRAF як доповнення до стандартного цитоло-пчного aнaлiзy ТАПБ доcлiджено ДНК на рутинно забарвлених цитолопчних препаратах ТАПБ. Попередньо на цитолопчних препаратах вияв-ляли дшянки з високою щшьнютю кл™н, що ста-новлять нтерес для видiлення ДНК. Кiлькicть ДНК, що ТТ оцiнювaли перед молекулярним тес-туванням, коливалась вiд 1 мкг до 5 мкг. Якють ДНК оцнювали пiд час ПЛР-aмплiфiкaцiТ гена BRAF. На вcix цитолопчних препаратах ТАПБ виявлено достатню якють ДНК, що дозволило застосувати менше вщ 35 ци^в aмплiфiкaцiТ.

Виявлення мутаци BRAF в сумшвних ви-падках ТАПБ. З метою оцнки ефективнос^ застосування виявлення мутаци BRAF у цитоло-пчый дiaгноcтицi сумывних випaдкiв ТАПБ вив-чено цитолопчы препарати ТАПБ 30 хворих iз cyмнiвними висновками. За цитологiчними кри-теpiями cyмнiвнi результати ТАПБ було розпо-дiлено на двi тдгрупи: фолiкyляpнa пухлина (20 випaдкiв) i пiдозpa на рак (10 випадюв). Частоту мyтaцiТ BRAF залежно вщ пaтогicтологiчного дi-агнозу наведено у табл. 1. У грут сумывних ТАПБ BRAF-мутацш виявлено у 2/30 (6%) випадках (1 фолкулярний вapiaнт ПР i 1 класичний ва-piaнт ПР). Обидва BRAF позитивы випадки було дiaгноcтовaно як сумывы за даними стандартного цитолопчного aнaлiзy. У жодному з цитолопчних препара^в фолiкyляpноТ аденоми мутаци BRAF не виявлено.

Виявлення мутаци BRAF у випадках 3i зло-яюсними висновками ТАПБ. На цитолопчних препаратах ТАПБ 104 па^ен^в iз ПР виявляли мутацю BRAF та aнaлiзyвaли ТТ зв'язок iз клни

Таблиця 1

Результати виявлення мутаци BRAF у сумшвних випадках ТАПБ

Пстолопя Фол^улярна неоnлазiя (n=20) Пщозра на рак (n=10)

BRAF (+) BRAF (-) BRAF (+) BRAF (-)

ФА (10) 0 9 0 1

ФР (5) 0 4 0 1

ФВПР (10) 0 7 1 2

ПР (5) 0 0 1 4

Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipypгiя 3(36) 2011

25

ко-морфолог¡чними характеристиками пухлин. Mутац¡ю ВРДР виявлено у 43 (45%) ¡з 93 випад-к¡в ¡з класичним ПР ¡ в чотирьох (36,3%) з 11 випадюв фол¡кулярного вар^нта ПР, що зага-лом склало 45,2%. Результати аналгёу зв'язку мж наявн¡стю мутац¡í ВРДР, в¡ком ¡ статтю паци eнт¡в наведено у табл. 2. Зпдно з результатами однофакторного аналгёу не було виявлено в^о-г¡дноí кореляц¡í м¡ж наявнютю мутац¡í ВРДР У600Е ¡ вком або статтю пац¡eнта. Частота му-тац¡í ВРДР ¡стотно не вщргёнялася серед па-ц¡eнт¡в в¡ком на момент операци до 45 роюв ¡ хворих в¡ком 45 роюв ¡ б¡льше. Наявн¡сть мутаци ВРДР У600Е було пов'язано з такими клнко-морфолог¡чними параметрами, як розмф пухлини, багатофокусний р¡ст, екстраорганна ¡н-ваз¡я та наявн¡сть метастаз^ у л¡мфовузлах. Частоту мутаци ВРДР У600Е залежно в¡д розм^у пухлини наведено у табл. 3. Виявлено бшьшу частоту мутац¡í ВРДР У600Е у пухлинах розми ром 3 см ¡ б¡льше пороняно з пухлинами невеликих розм^в, але р¡зниця не була статистич-но значущою.

Результати, що демонструють зв'язок мж мутац¡eю ВРДР У600Е ¡ чинниками несприятли-

вого прогнозу пухлин ЩЗ, наведено у табл. 4. Багатофокусний рют частше виявлявся у ВРДР-позитивних, ыж у ВРДР-негативних ПР, проте ця ргёниця не була в^огщною. Встанов-лено зв'язок м¡ж наявнютю BРДР-мутац¡í на цитолог¡чних препаратах ТАПБ ¡ чинниками негативного прогнозу (ознаки екстраорганно!' ¡нваз¡í та метастази у л^фатичних вузлах), ви-явленими пюля патог¡столог¡чного досл¡дження операц¡йного матер^лу тканини залози.

Результатами молекулярних дослщжень про-демонстровано зв'язок м¡ж мутацюю ВРДР ¡ РЩЗ. Експериментальн¡ дослщження, у тому числ¡ модел¡ на трансгенних мишах, показали здатн¡сть мутаци ВРДР сприяти агресивност та прогресуванню ПРЩЗ. За результатами кшькю-ного багатовим^ного анал¡зу, наявн¡сть мутац¡í ВРДР е незалежним чинником ризику пролон-гац¡í/рецидиву ПРЩЗ. У даному дослщженш оц¡нено можлив¡сть доповнення цитолог¡чного аналЬу асп¡рат¡в ТАПБ вузл¡в ЩЗ використан-ням рутинно забарвлених препарат¡в для гене-тичного тестування. Наш¡ результати показали, що ДНК може бути устшно ¡зольована з¡ зви-чайно забарвлених цитолопчних препарат¡в

Таблиця2

Результати оцшки впливу в1ку та стат пацгёнтт ¡з папшярним раком щитопод1бно1

залози на частоту мутаци ВРДР

ВИДР (+) ВИДР (-) Р

(п=47) (п=57)

Вiк на момент дiагнозу, роки 42,4±13,3 40,3±17,3 0,49

Стать (м/ж) 8/39 13/44 0,62

Зв'язок м¡ж наявн¡стю мутаци ВРДР ¡ розм¡ром пухлини

Таблиця 3

Розмiр пухлини

ВИДР (+)

Всього

1 см i менше

2-2,9 см

3-3,9 см

4 см i бiльше

4 15 15 13

36,6% 38,4% 53,5% 54,1%

11

39 28 24

Таблиця4

Зв'язок мш наявнютю мутаци ВРДР ¡ чинниками несприятливого прогнозу пап¡лярного

раку щитоподгёно! залози

Чинник BRДР (+) ВИДР (-) Р

(П=47) (п=57)

Багатофокусний рют 21 (44,6%) 16 (28,1%) 0,1

Екстраорганна iнвазiя 35 (74,4%) 24 (42,1%) 0,001

Метастази у лiмфатичних вузлах 37 (78,7%) 28 (49,1%) 0,002

26

КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 3(36) 2011

ТАПБ. Якють ДНК, видшено)' ¡з забарвлених npenapaTiß, була належною для генетичного ана-л¡зy. Кiлькiсть видшено)' ДНК була бiльшою поpiвняно ¡з зазначеною у результатах тих до-слщжень, де нyклeïновi кислоти видшяли з ма-тepiaлy, що залишився у голцi пiсля ТАПБ. Нaшi результати дозволяють припустити, що цитоло-гiчнe дослiджeння забарвлених пpeпapaтiв може бути корисним для вибору дшянки з достатньою клiтиннiстю для подальшого видiлeння ДНК. За даними попередых дослiджeнь припускали, що iдeнтифiкaцiя мутаци BRAF в астратах ТАПБ вyзлiв ЩЗ може сприяти дифepeнцiйнiй дiaгнос-тицi добpоякiсних i злоякiсних пухлин у випадках обмежено)' ефективност стандартного ци-тологiчного aнaлiзy. Ми розглянули статус мутаци BRAF у сери цитолопчних препара^в, як пюля стандартного цитолопчного дослiджeння класифковано як сyмнiвнi. Harni результати показали, що виявлення мутаци BRAF мало обмежену дiaгностичнy цiннiсть у випадках ¡з сум-нiвними цитологiчними висновками ТАПБ. У патента зi злоякюними цитологiчними висновками мyтaцiю BRAF було виявлено у 45% випадюв.

Öi результати поpiвняннi з paнiшe опублко-ваними даними про пошиpeнiсть BRAF у ПРЩЗ. Частота мутаци BRAF у випадках фолкулярного вapiaнтa ПР була бiльшою поpiвняно з поперед-нiми даними. Cлiд зазначити, що лише 10 ¡з 21 гютолопчно пiдтвepджeних випaдкiв ФВПР було дiaгностовaно як злоякiснi за результатами цитолопчного дослщження. У майже 50% випад-кiв ФВПР не було виявлено характерних для ПР ядерних ознак, аби встановити дiaгноз раку, i тому ц випадки класиф^вали як сумывы або пщозр^ на рак за даними цитолопчного дослщження. Частота мутацм BRAF у ФВПР, як були класифковаы як сyмнiвнi за даними цитолопчного дослщження, була низькою (1 ¡з 10 випадюв), що вщповщае paнiшe опублкова-ним даним. Öi результати показали, що ФВПР ¡з BRAF-мyтaцieю мають бiльш виpaжeнi ядерн моpфологiчнi особливостi ПР поpiвняно з ФВПР без мутаци BRAF.

Патолопчы характеристики несприятливого прогнозу за ПРЩЗ, що пщвищують ризик про-лонгаци/рецидиву хвороби та смepтi (ознаки екстраорганно'|' iнвaзiï, метастази у лiмфaтич-них вузлах, стaдiя пухлини, агресивний гютоло-гiчний пiдтип), як правило, погано або зов^м не визначаються перед операщею. Числeннi дослiджeння ПРЩЗ у пащен^в piзних eтнiчних i

географнних труп продемонстрували асощацю мутаци BRAF з агресивним перебком захворю-вання. Результати даного дослщження показу-ють, що на п1дстав1 виявлення мутаци BRAF на цитолопчних препаратах ТАПБ ПР, тобто на пе-редоперацмному етат, дозволяе передбачити наявнють чинниюв несприятливого прогнозу (ознаки екстраорганноТ ¡нвази, метастази у л1м-фатичних вузлах).

Загальновизнано, що обсяг первинноТ опе-рац¡ï з приводу ПР значною м^ою впливае на рецидив захворювання. Оцнка ризику агресив-ност¡ РЩЗ на п¡дстав¡ кл¡н¡чних даних ¡ тесту-вання перед операц¡eю може допомогти у ви-бор¡ вщповщно'Т х¡рург¡чноï тактики. Mожливост¡ УЗД у передоперацмнш оц¡нц¡ агресивност¡ хвороби за ПР часто обмежено, надто щодо виявлення метастаз^ у л¡мфатичних вузлах центрального в^шу шиТ. Отже, новий параметр, а саме мутацт BRAF, для передоперац¡йноï оц¡нки ризику може виявитися надзвичайно цн-ним у вибор¡ оптимальноТ тактики лкування за ПРЩЗ.

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що забарвлеш цитолог¡чн¡ препарати ТАПБ вузл^ ЩЗ можна використо-вувати для видшення ДНК та оцнки наявност¡ мутац¡ï BRAF V600E.

2. Виявлення даноТ мутац¡ï мае обмежене значення для д¡агностики злояк¡сного процесу у випадках ¡з сумн¡вними цитолопчними висновками ТАПБ.

3. Виявлення мутаци BRAF V600E у випадках злоякюних ТАПБ може бути корисним для передоперацмного визначення пухлин ¡з висо-ким ризиком екстраорганно!' ¡нваз¡ï та метаста-з¡в у л^фовузлах.

Л1ТЕРАТУРА

1. Hundahl S.A., Fleming I.D., Fremgen A.M., Menck H.R. A National Cancer Data Base report on 53,856 cases of thyroid carcinoma treated in the U.S., 1985-1995 // Cancer. - 1998. - Vol. 83. - P. 2638-2648.

2. Paterson I.C., Greenlee R., Adams Jones D. Thyroid cancer in Wales 1985-1996: a cancer registry-based study // Clin. Oncol. (R. Coll. Radiol). -1999. - Vol. 11. - P. 245-251.

3. HayI.D., Bergstralh E.J., GoellnerJ.R., EbersoldJ.R., Grant C.S. Predictingoutcome in papillary thyroid carcinoma: development of a reliable prognostic scoring system in a cohort of 1779 patients surgically treated at one institution during 1940 thro-

Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хipypгiя 3(36) 2011

27

ugh 1989 // Surgery. - 1993. - Vol. 114. - P. 1050-1057.

4. Mazzaferri E.L., Jhiang S.M. Long-term impact of initial surgical and medical therapy on papillary and follicular thyroid cancer // Am. J. Med. - 1994. -Vol. 97. - P. 418-428.

5. Fonseca E., Soares P., Rossi S., Sobrinho-Simo-es M. Prognostic factors in thyroid carcinomas // Verh. Dtsch. Ges. Pathol. - 1997. - Vol. 81. - P. 82-96.

6. Gilliland F.D., Hunt W.C., Morris D.M., Key C.R. Prognostic factors for thyroid carcinoma. A population-based study of 15,698 cases from the Surveillance, Epidemiology and End Results (SEER) program 1973-1991 // Cancer. - 1997. -Vol. 79. - P. 564-573.

7. Sherman S.I., Brierley J.D., Sperling M., Ain K.B., Bigos S.T., Cooper D.S., Haugen B.R., Ho M., Klein I., Ladenson P.W., Robbins J., Ross D.S., Specker B., Taylor T., Maxon H.R. 3rd Prospective multicenter study of thyroid carcinoma treatment: initial analysis of staging and outcome. National Thyroid Cancer Treatment Cooperative Study Registry Group // Cancer. - 1998. - Vol. 83. - P.1012-1021.

8. LiVolsi V.A., Fadda G., Baloch Z.W. Prognostic factors in well-differentiated thyroid cancer // Rays. - 2000. - Vol. 25. - P. 163-175.

9. Heim. M. et al. La cytoponction a l aiguille fine des nodules thyroidiens. Valeur diagnostique et place dans la strategie therapeutique // Rev. F. Endocrinol. Clin. - 1984. - Vol. 25, № 1. - P. 37-42.

10. Gharib H. Fine-needle aspiration biopsy of thyroid nodules: advantages, limitations, and effect // Mayo Clin. Proc. - 1994. - Vol. 69, № 1. - P. 44-49.

11. AACE/AAES medical/surgical guidelines for clinical practice: management of thyroid carcinoma. American Association of Clinical Endocrinologists. American College of Endocrinology // Endocr. Pract. - 2001. - Vol. 7, № 3. - P. 202-220.

12. Cohen Y., Xing M., Mambo E., Guo Z., Wu G., Trink B., Beller U., Westra W.H., Ladenson P.W., Sidransky D. BRAF mutation in papillary thyroid carcinoma // J. Natl. Cancer. Inst. - 2003. - Vol. 95. - P. 625-627.

13. Mercer K.E., Pritchard C.A. Raf proteins and cancer: B-Raf is identified as a mutational target // Biochim. Biophys. Acta. - 2003. - Vol. 1653. - P. 25-40.

14. Hilger R.A., Scheulen M.E., Strumberg D. The Ras-Raf-MEK-ERK pathway in the treatment of cancer // Oncology. - 2002. - Vol. 25. - P. 511-518.

15. Kimura E.T., Nikiforova M.N., Zhu Z., Knauf J.A., Nikiforov Y.E., Fagin J.A. High prevalence of BRAF mutations in thyroid cancer: genetic evidence for constitutive activation of the RET/PTC-RAS-BRAF signaling pathway in papillary thyroid carcinoma / / Cancer. Res. - 2003. - Vol.63. - P. 1454-1457.

16. Cohen Y., Xing M., Mambo E., Guo Z., Wu G., Trink B., Beller U., Westra W.H., Ladenson P.W., Sidransky D. BRAF mutation in papillary thyroid carcinoma // J. Natl. Cancer. Inst. - 2003. -Vol.95. - P. 625-627.

17. Soares P., Trovisco V., Rocha A.S., Lima J., Castro P., Preto A., Maximo V., Botelho T., Seruca R., Sobrinho-Simoes M. BRAF mutations and RET/ PTC rearrangements are alternative events in the etiopathogenesis of PTC // Oncogene. - 2003. -Vol. 22. - P. 4578-4580.

18. XuX., Quiros R.M., Gattuso P., Ain K.B., Prinz R.A. High prevalence of BRAF gene mutation in papillary thyroid carcinomas and thyroid tumor cell lines // Cancer Res. - 2003. - Vol. 63. - P. 45614567.

19. Fukushima T., Suzuki S., Mashiko M., Ohtake T., Endo Y., Takebayashi Y., Sekikawa K., Hagiwara K., Takenoshita S. BRAF mutations in papillary carcinomas of the thyroid // Oncogene. - 2003. - Vol. 22. - P. 6455-6457.

20. Namba H., Nakashima M., Hayashi T., Hayashida N., Maeda S., Rogounovitch T.I., OhtsuruA., Saenko V.A., Kanematsu T., Yamashita S. Clinical Implication of hot spot BRAF mutation, V599E, in papillary thyroid cancers // J. Clin. Endocrinol. Metab. -

2003. - Vol. 88. - P. 4393-4397

21. Nikiforova M.N., Kimura E.T., Gandhi M., Biddin-ger P.W., Knauf J.A., Basolo F., Zhu Z., Giannini R., Salvatore G., Fusco A., Santoro M., Fagin J.A., Nikiforov Y.E. BRAF mutations in thyroid tumors are restricted to papillary carcinomas and anap-lastic or poorly differentiated carcinomas arising from papillary carcinomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 88. - P. 5399-5404.

22. Cohen Y., Rosenbaum E., ClarkD.P., Zeiger M.A., Umbricht C.B., Tufano R.P., Sidransky D., Westra W.H. Mutational analysis of BRAF in fine needle aspiration biopsies of the thyroid: a potential application for the preoperative assessment of thyroid nodules // Clin. Cancer. Res. - 2004. - Vol. 10. - P. 2761-2765.

23. Xing M., Vasko V, Tallini G., Larin A., Wu G., Udels-man R., Ringel M.D., Ladenson P.W., Sidransky D. BRAF T1796A transversion mutation in various thyroid neoplasms // J. Clin. Endocrinol. Metab. -

2004. - Vol. 89. - P. 1365-1368.

24. Xing M., Tufano R.P., Tufaro A.P., Basaria S., Ewertz M., Rosenbaum E., Byrne P.J., Wang J., Sidransky D., Ladenson P.W. Detection of BRAF mutation on fine needle aspiration biopsy specimens: a new diagnostic tool for papillary thyroid cancer // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. -Vol. 89. - P. 2867-2872.

25. Xing M., Cohen Y., Mambo E., Tallini G., Udels-man R., Ladenson P.W., Sidransky D. Early occurrence of RASSF1A hypermethylation and its mutual exclusion with BRAF mutation in thyroid tumorigenesis // Cancer Res. - 2004. - Vol. 64. -P. 1664-1668.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

28

K.niH¡HHa eHflOKpMHO^orifl Ta eHflOKpMHHa xipypria 3(36) 2011

26. Trovisco V., Vieira de Castro I., Soares P., Maximo V., Silva P., Magalhaes J., Abrosimov A., Guiu X.M., Sobrinho-Simoes M. BRAF mutations are associated with some histological types of papillary thyroid carcinoma // J. Pathol. - 2004. -Vol. 202. - P. 247-251.

27. Puxeddu E., Moretti S., Elisei R., Romei C., Pascucci R., Martinelli M., Marino C., Avenia N., Rossi E.D., Fadda G., Cavaliere A., Ribacchi R., Falorni A., Pontecorvi A., Pacini F., Pinchera A., Santeusanio F. BRAF(V599E) mutation is the leading genetic event in adult sporadic papillary thyroid carcinomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2004. - Vol. 89. - P. 2414-2420/

28. Begum S., Rosenbaum E., Henrique R., Cohen Y., Sidransky D., Westra W.H. BRAF mutations in anaplastic thyroid carcinoma: implications for tumor origin, diagnosis and treatment // Mod. Pathol. - 2004. - Vol. 17. - P. 1359-1363.

29. Kim K.H., Kang D.W., Kim S.H., Seong I.O., Kang D.Y. Mutations of the BRAF gene in papillary thyroid carcinoma in a Korean population // Yonsei Med. J. - 2004. - Vol. 45. - P. 818-821.

30. Fugazzola L., Mannavola D., Cirello V., Vannucchi G., Muzza M., Vicentini L., Beck-Peccoz P. BRAF mutations in an Italian cohort of thyroid cancers / / Clin. Endocrinol. (Oxf). - 2004. - Vol. 61. - P. 239-243.

РЕЗЮМЕ

Роль выявления мутации V600E при проведении ТАПБ узлов щитовидной железы В.Г. Хоперия

Мутация BRAF является специфической для папиллярного рака (ПР) щитовидной железы (ЩЖ) и коррелирует с инвазивностью. Определение BRAF-мутации при проведении тонкоигольной аспираци-онной пункционной биопсии (ТАПБ) может повысить точность цитологического диагноза у пациентов с узловым зобом. Целью настоящего исследования была оценка возможности определения BRAF-мута-ции на стандартно окрашенных цитологических препаратах ТАПБ. Материалом для исследования послужили 134 цитологических препарата ТАПБ узлов ЩЖ, окрашенных по методу Май-Грюнвальда-Гим-за. Из них по результатам цитологического анализа подозрительные и злокачественные составили 30 и 104 случаев соответственно. После проведения па-тогистологического исследования доброкачественные опухоли составили 10, а злокачественные - 124 случая. В случаях с подозрительными цитологичес-

кими выводами ТАПБ BRAF-мутация была обнаружена у 2/30 (6%) пациентов (2 ПРЩЖ). В случаях злокачественных ТАПБ BRAF-мутацию обнаружили у 47/104 (45,2%) больных. Определена значительная корреляция мутации BRAF в цитологических препаратах ТАПБ опухолей с признаками экстраорганной инвазии и метастазами в лимфатических узлах. Таким образом, стандартно окрашенные цитологические препараты ТАПБ узлов ЩЖ можно использовать для выделения ДНК и оценки мутации BRAF. Определение данной мутации имеет ограниченное значение в диагностике злокачественности в случаях подозрительных ТАПБ. В случаях злокачественных ТАПБ выявление мутации BRAF может быть полезным дополнением для определения опухолей с высоким риском экстраорганной инвазии и метастазов в предоперационный период.

Ключевые слова: папиллярный рак, BRAF-му-тация, тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия.

SUMMARY

Role of detection BRAFV600E mutation on fine needle biopsies (FNAB) of thyroid nodules V. Hoperia

The BRAF mutation is specific for thyroid papillary cancer (PTC) and correlates with PTCs invasiveness. Detection of BRAF mutation on fine needle biopsies (FNAB) can improve accuracy of cytological diagnosis in patients with thyroid nodules.

This study investigated whether detection of BRAF mutation can be performed on routinely stained FNABs. One hundred thirty four FNABs samples stained by May-Grunwald/Geimsa technique were classified as suspicious (30 cases) or malignant FNABs (104 cases). Postoperative diagnoses were 10 benign and 124 malignant tumors. In suspicious FNABs, BRAF mutation was found in 2/30 (6%) of cases (2 PTC). In malignant FNABs, BRAF mutation was detected in 47/104 (45.2%) There was a significant association of BRAF mutation in preoperative FNAB specimens with the presence of extra-thyroidal extension and lymph node metastases. Stained FNAB specimens can be used for DNA extraction and assessment of BRAF mutation. Detection of BRAF mutation has a limited value in diagnosis of malignancy in cases of suspicious FNABs. In malignant FNABs, detection of BRAF mutation could be a useful adjunct for preoperative identification of tumors with a high risk of extra-thyroidal extension and metastases.

Key words: papillary carcinoma, BRAF mutation, fine needle biopsies.

Дата надходження до редакцП 13.04.2011 p. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipypгiя 3(36) 2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.