Научная статья на тему 'Роль BRAF-мутации в определении прогноза папиллярного рака щитовидной железы'

Роль BRAF-мутации в определении прогноза папиллярного рака щитовидной железы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
359
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
BRAF-МУТАЦИЯ / РАК ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ / ПРОГНОЗ / МОЛЕКУЛЯРНЫЕ МАРКЕРЫ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Хоперия В.Г.

Целью настоящего многоцентрового исследования было изучение прогностического значения BRAF-мутации у пациентов с папиллярным раком (ПР) щитовидной железы (ЩЖ). Результатами множественного анализа подтверждена связь BRAF-мутации с подтипами ПР высокого риска, а также ее роль в формировании и прогрессии ПР. Также мы продемонстрировали связь BRAF-мутаций с рецидивами ПР, даже у пациентов с начальной стадией болезни, но с высокой агрессивностью опухоли. Сделан вывод, что наличие BRAF-мутации является маркером неблагоприятного прогноза при ПРЩЖ. Определение BRAF-мутации на аспиратах пункций узлов ЩЖ позволит проводить стратификацию риска ПР на предоперационном этапе. Характеристика BRAF-мутации может способствовать оптимизации как первичного лечения, так и долгосрочного наблюдения пациентов с рецидивом ПР.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Роль BRAF-мутации в определении прогноза папиллярного рака щитовидной железы»

В.Г. Хоперiя

РОЛЬ БЯЛЕ-МУТАЦП У ВИЗНАЧЕНН1 ПРОГНОЗУ ПАП1ЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ

Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантацп ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв

ВСТУП

Яа^кшаза е компонентом ВАЗ^ЯАР^ ^МЕК^ЕЯК/МАР-юназного сигнального шляху, який вщ^рае ключову роль у регуляци росту кл1тин, ¿х подшу та пролферацп [1, 2]. Серед ¡нших форм Яа^юназ В-тип, або ВЯАР, е най-сильышим активатором низх¡дного сигнального шляху МАР-юнази. Aктивац¡я цього шляху при-зводить до утворення пухлини. Мутаци ВЯАР виявлено у рюних формах раку людини, найчас-тше у меланомах [3]. Hайтипов¡шою ВЯАР-му-тац¡eю е 11 Т1799А трансверст у 15-му екзон гена, яка призводить до У600Е ам¡нокислотноí замни у бтку та подальшоí активацп к¡нази [3]. Hещодавн¡ досл¡дження показали, що ВЯАР-му-тац¡я виявляеться у патлярних раках щитопо-д¡бноí залози (ПРЩЗ) ¡з частотою в¡д 29% до 83% [4-19]. Т1799А ВВАР-мутацп визначаються лише за ПР, а також за анапластичного раку ЩЗ, що розвиваеться ¡з ПР, ¡ не визначаються у нормально тканин залози, доброяк¡сних пух-линах, фол^лярному (ФР) або медулярному (МР) раках ЩЗ.

ПРЩЗ - найбшьш розповсюджена форма раку ЩЗ, частота якого складае понад 80% зло-яюсних пухлин органа [20, 21]. Зазвичай ПР розглядаеться як злояк¡сна пухлина з¡ сприят-ливим прогнозом, проте розвиток мюцево'( ¡н-ваз¡í за меж¡ капсули залози та/або вщдалених метастаз¡в обумовлюе слабку в¡дпов¡дь на радю-йодтерап¡ю з подальшою прогресюю та пщви-щенням р¡вня смертност [22-27]. Отже, прогнос-тична оцнка ПР мае велике значення для вияв-лення пац¡eнт¡в ¡з високим ризиком рецидиву з метою застосування бшьш агресивно)' терап¡í та моыторингу. Прогнозування за ПР традиц¡йно фунтувалося на наявност¡ або в¡дсутност¡ пев-них кл¡н¡чних ¡ патог¡столог¡чних чинниюв, таких як в¡к пац¡eнта, стать, розм^ пухлини та íí псто-лог¡чний п¡дтип, екстраорганне та метастатич-не розповсюдження [22-27]. Проте ц критер¡í часто не дають впевненост щодо пухлинноí

прогрес¡í та рецидиву. Кр^ цього, патопстоло-г¡чн¡ ознаки зазвичай не виявляються у перед-операцшний пер¡од ¡, в¡дпов¡дно, не можуть допомогти у прийнятт ршення щодо оптимального обсягу первинного х^урпчного втручання.

З огляду на важливу роль мутаци ВЯАР у ту-морогенез¡ ПРЩЗ було висловлено припущен-ня про íí можливе прогностичне значення. Зпдно з даними №тЬа Н. е1 а1. [9], ¡снуе взае-мозв'язок м¡ж мутацюю ВЯАР ¡ розвитком вд далених метастаз^ за ПР. За результатами МкИогоуа М.1Ч. е1 а1. [10], ВВАР-мутацп асоцю-ються з ознаками екстраорганно'( ¡нваз¡í. Описано зв'язок мутац¡í ВЯАР ¡з метастазуванням до л^фатичних вузл¡в [18]. Hатом¡сть в ¡нших дослщженнях зв'язку м¡ж мутацюю ВЯАР ¡ пато-г¡столог¡чними чинниками високого ризику не виявлено [16, 19]. Не проводилися дослщжен-ня з використанням багатом^ного аналюу, а також не оцнювалася ймов¡рн¡сть зв'язку ВЯАР-мутац¡í ¡з рецидивом ПР та агресивыстю пухлини. Тому для встановлення зв'язку ВВАР-мутацп з кл¡н¡ко-морфолог¡чними характеристиками, рецидивами ПРЩЗ ¡ для визначення прогнос-тично'( рол¡ цього генетичного чинника ми провели багатоцентрове обстеження пацюн^в ¡з ПРЩЗ, використовуючи множинний аналю.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

Досл¡дження проводили на баз¡ Украшсько-го науково-практичного центру ендокринно'( хи рург¡í, трансплантацп ендокринних оргаыв ¡ тканин МОЗ Укра'ши (УНПЦЕХТЕОТ) ¡ медичних факультета Ун¡верситету Джона Хопк¡нса, Йельського ун¡верситету, шпиталю Болонсько-го уыверситету: 32, 147, 17 ¡ 29 випадюв вщпо-в¡дно. Всього до дослщження ув¡йшли 219 випадк¡в ПРЩЗ, серед яких пстолопчно було ви-д¡лено так¡ вар¡анти ПР: класичний (125), фоли кулярний (77), висококл™нний (16) ¡ колоно-кл¡тинний (1). У^м пац¡eнтам було проведено тиреощектомю, л¡кування рад¡оактивним йодом

i спостереження протягом 14 роюв. В ycix ви-падках пстолопчне доcлiдження проведено зпд-но 3 рекомендащями щодо морфологiчного доcлiдження пухлин ЩЗ. Патогicтологiчний дiагноз випадкiв ПР встановлено на забарвле-них гематоксилЫ-еозином препаратах вщповщ-но до класифкацп ВООЗ пухлин ЩЗ (2004). Анапластичний i низько диференцiйований РЩЗ i3 доcлiдження виключено. Рецидив ПР тдтвер-джували у випадках позитивного сканування з радюйодом, пiдвищеного сироваткового рiвня тиреоглобyлiнy та/або наявноcтi локально! пух-лини ПР, дiагноcтованоí пiд час цитолопчного або гicтологiчного доcлiдження. Результати ви-значення BRAF-мyтацií у частин випадкiв ПР наведено у наших попередых працях [5, 11-14]. У^м пацieнтам iз ПР виконано тотальну або майже тотальну тирео'щектомю. Кл^чний Ытер-вал спостереження для пащен^в iз рецидивом хвороби визначався перюдом часу вiд первин-ного xiрyргiчного втручання до виявлення рецидиву. Для пащен^в без рецидиву нтервал спостереження визначався перiодом вщ первин-ного xiрyргiчного втручання до отримання ос-таннix резyльтатiв клЫчних доcлiджень.

Вид'шення ДНК ¡з пухлин ЩЗ. 1^кродисек-цiю та видшення ДНК проведено зi cвiжозамо-рожених або парафЫових препаратiв пухлин ПР зпдно з методом [28]. Пюля 8-годинно! оброб-ки ксилолом за юмнатно! температури парафи новi зрiзи залишали в розчинi 1% додецилсуль-фату натрiю (SDS) i 0,5 мг/мл проте'шюнази К за температури 48°С протягом 48 год. Видшення ДНК проводили за стандартною методикою iз застосуванням фенол-хлороформово! ек-cтракцií та етанолово! преципiтацií.

Виявлення BRAF-Myrajii. Зважаючи на ви-соку частоту виявлення трансверси T1799A му-тацií BRAF у ПРЩЗ, ми проаналiзyвали дану мyтацiю в рiзниx типах ПР. Виявлення мyтацií BRAF T1799A проведено за допомогою прямого секвенсування геномно'( ДНК i колориметрич-ного методу з використанням набору Mutector (TrimGen, США) [11, 13].

Сгагисгичний aнaлiз. Категорiальнi дан уза-гальнено з використанням частот i вiдcоткiв. Проведено аналiз розподшу ycix безперервних змiнниx, крiм в^ на момент встановлення дiаг-нозу. U,i данi було узагальнено з медiанами та iнтерквартильними дiапазонами. Групи порiвнян-ня категорiальниx змiнниx розподшено з використанням критерiю xi-квадрат i точного тесту

Фiшера. Непараметричний статистичний аналiз використовували для порiвняння безперервних змiнниx. Порiвняння двох груп оцЫено з рангового сумарного тесту, порiвняння трьох груп -за допомогою тесту Крускала-Уоллюа. За допомогою багатовимiрного аналiзy лопстично'( регреcií проаналiзовано незалежну аcоцiацiю му-тацií BRAF з екстраорганною iнвазieю, ре^iонар-ними метастазами, cтадieю злоякюного процесу [26] i рецидиву пухлини, з поправкою на рiзнi встановлеы клiнiко-прогноcтичнi чинники. Для аналiзy впливу мутацп BRAF на розвиток рецидиву пухлини було проаналiзовано результати л^вання I-131 шляхом граничного результативного аналiзy виживання з використанням ранго-во-логарифмiчного критерiю. Для оцЫки ризику рецидиву пухлини, пов'язаного з мута^ею BRAF, проведено пропорцiйний випадково-регресмний аналiз рецидиву пухлини [30]. Ми також порiвня-ли виxiднi демографiчнi данi з клiнiчними характеристиками залучених до дослщження медич-них закладiв. Стать, вiк на момент встановлення дiагнозy, наявнicть мyтацií BRAF, багатофокус-нicть росту пухлини, cтадiя, розмiр пухлини та подальший Ытервал ("follow-up") не вiдрiзняли-ся. Рiзницю виявлено для гicтологiчного типу пухлини, метаcтазiв до лiмфатичниx вyзлiв, екстра-органноí iнвазií, рецидиву пухлини та дози I-131. Довiрчi Ытервали (Д1) обчислено за стандартни-ми методиками. Аналiз проводили з використанням SAS верси 9.0 i 9,12 програмного забезпе-чення (SAS Institute, США).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

У попередых дослщженнях у хворих на ПРЩЗ було виявлено високу частоту (46%) BRAF-му-тацií, яка не рiзнилаcя вiрогiдно серед па^ен^в 4 рiзниx медичних закладiв (табл. 1; точний кри-терiй Фшера, p=0,47).

У даному доcлiдженнi загальна частота BRAF-мyтацií виявилася дещо нижчою порiвняно з даними лтератури, що пояснюеться значною кiлькicтю випадюв фолiкyлярного варiанта ПР, якi включено до дослщження.

За результатами аналiзy встановлено зв'язок мiж BRAF-мyтацieю та екстраорганною iнвазieю, метастазуванням до лiмфатичниx вyзлiв, cтадieю пухлинного процесу (табл. 2). Загально визна-но, що ^ ознаки пов'язано з високим ризиком рецидиву РЩЗ. Не було визначено кореляци мiж BRAF-мyтацieю та вком i статтю пацieнта або багатофокусыстю росту пухлини.

Таблиця 1

К\льк\сть випадк\в \ розповсюджен\сть ВЯДР-мутаци

Медичний науковий Кшькють виnадкiв Кiлькiсть ВЯДР-позитивних Розповсюджешсть

заклад ПР випадкiв BRAF-мутацii (%)

Уыверситет Джона Хопюнса 141 64 45

Йельський уыверситет 17 8 47

Шпиталь Болонського 32 19 59

унiверситету

УНПЦЕХТЕОТ 29 16 55

Всього 219 107 49

Таблиця 2

Пор\вняльна характеристика кл\н\ко-морфолог\чних ознак залежно в\д наявност\

ВЯДР-мутаци у пац\ент\в \з ПРЩЗ

Показник

БЯДР +

БЯДР

Загальна кiлькiсть

Вiк на момент встановлення дiагнозу, роки Стать, чол. Розмiр пухлини, см Багатофокуснiсть Екстраорганна iнвазiя Метастази у л/в Стадiя пухлини I

IV

Ш/1У

Рецидиви

Кшькють курсiв 1-131 0 1 2

Перюд спостереження, мiс.

107

43 (35-56)

29 (27%) 2,0 (1,4-3,0)

45 (42%)

44 (41%) 58 (54%)

44 (42%)

30 (29%) 29 (28%)

2 (2%)

31 (30%) 23 (25%)

19 (22%) 68 (77%) 1 (1%) 16,5 (5-30)

112

45 (38-55) 29 (26%) 2,4 (1,5-3,5)* 42 (38%) 18 (16%)* 24 (21%)*

39 (35%) 57 (51%)

15 (13%)* 1 (1%)

16 (14%)* 9 (9%)*

26 (28%) 67 (71%) 1 (1%) 14,0 (2-28)

Прим/тка: * - в1рогщна залежн:сть.

Рецидив пухлини значно частое виявляли у пацюнтш ¡з ВЯДР-позитивними ПР: 25% випад-юв проти 9% (р=0,004). Бшьшють рецидив^ виявлено у латеральних колекторах, паратра-хеальнм дшянщ, лож¡ залози; 5 пацюнтш мали метастази у мед^стинальних л¡мфовузлах, ле-генях ¡ юстках. Не було також значноТ рюнищ у сп¡вв¡дношенн¡ ВЯДР-позитивних ¡ ВЯДР-негатив-них ос¡б серед пац¡eнт¡в, як отримали поопе-рац¡йний курс л^вання рад¡оактивним йодом (табл. 2). Заслуговуе на увагу той факт, що ро-зм¡ри пухлин у ВЯДР-позитивних пац¡eнт¡в були меншими, н¡ж у негативна груп¡ (табл. 2), що свщчить про можливий зв'язок ВЯАР-мутаци з

появою агресивност¡ пухлини на вщносно ран-н¡х стад¡ях канцерогенезу.

За результатами пор^няння, частота ВЯДР-мутац¡í, екстраорганноТ ¡нваз¡í, метастаз¡в у лм фатичних вузлах, стад¡й пухлинного процесу та рецидивш в¡др¡знялася для рюних п¡дтип¡в ПРЩЗ. Ус¡ ц особливост¡ е найб¡льш характер-ними для висококл™нного вар¡анта, менше -для класичного ¡ найменше - для фолкулярно-го вар¡анта ПРЩЗ (табл. 3).

Встановлено зв'язок мж BRДF-мутац¡eю та чинниками негативного прогнозу (екстраорганна ¡нвазт, метастази у л^фатичних вузлах, рецидив), пом^ыший для висококл¡тинного та кла-

Таблиця 3

Залежнють клшшо-патолопчних характеристик вщ наявност BRAF-мутацм у р1зних

пстолопчних пiдтипaх ПРЩЗ

Характеристика Класичний ПР Фол^улярний варiант ПР Висококл^инний варiант ПР

Загальна кiлькiсть 125 77 16

Мутацм BRAF 81 (65%)* 11 (14%)* 14 (88%)*

BiK на момент встановлення дiагнозу, роки 44 (38-56) 44 (35-52) 64 (39-73)

Стать, чол. 35 (28%) 17 (22%) 5 (31%)

Po3Mip пухлини, см 2,0 (1,5-2,7)* 2,8 (1,5-3,5)* 2,3 (1,9-3,5)*

Багатофокуснiсть 55 (44%) 25 (32%) 7 (44%)

Екстраорганна iнвазiя 47 (38%)* 5 (6%)* 9 (56%)*

Метастази у л/в 65 (52%)* 7 (9%)* 9 (56%)*

Стадiя пухлини

I 48 (39%) 31 (40%) 4 (25%)

II 43 (35%) 39 (51%) 4 (25%)

III 30 (24%) 6 (8%) 8 (50%)

IV 2 (2%) 1 (1%) 0 (0%)

III/IV 32 (26%)* 7 (9%)* 8 (50%)*

Рецидиви 21 (21%)* 5 (7%)* 5 (31%)*

Кшькють курсiв I-131

0 25 (26%) 16 (24%) 3 (20%)

1 71 (72%) 52 (76%) 12 (80%)

2 2 (2%) 0 (0%) 0 (0%)

Перюд спостереження, Mic. 16,5 (5-30) 13,0 (2-27) 20,5 (8-34)

Прим/тка: * - залежнють в:ропдна.

сичного BapiaHTiB пор1вняно з нечастим фолку-лярним вapiaнтом ПРЩЗ (табл. 4).

Як було показано раыше, BiK патента на момент встановлення дiaгнозу, стать, pозмip пухлини, бaгaтофокуснiсть росту та пстолопч-ний пiдтип ПР пов'язано з несприятливими кли нiчними наслщками для пaцieнтiв iз ПРЩЗ. З метою визначення незалежноТ коpеляцií мiж на-явнiстю мутaцiТ BRAF i кожного з цих трьох па-тологiчних чинникiв високого ризику (екстраор-ганною iнвaзieю, метастазами у л/в, прогресив-ною стaдieю хвороби) та рецидивом пухлини

було застосовано множинний aнaлiз iз поправкою на ц чинники.

Для оцiнки рецидиву пухлини враховано до-даткову поправку на тератю paдiоaктивним йодом, адже результати цieТ теpaпiТ можуть впли-вати на клiнiчнi нaслiдки. Множинний aнaлiз показав значне збшьшення piзницi мiж цими трьома патолопчними особливостями високого ризику рецидиву пухлини для BRAF-позитивних випaдкiв iз поправкою на вк пaцieнтa, стать, pозмip пухлини та бaгaтофокуснiсть росту.

Нав^ь за додатковоТ поправки на екстраор-

Таблиця4

Biрогiднiсть зв'язку BRAF-мутацм та клiнiко-пaтологiчних характеристик серед

трьох пщтишв ПР (р)

Ознака Висококлп'инний проти фол^улярного Класичний проти висококл^инного Класичний проти фол^лярного

Мута^я BRAF <0,001 0,09 <0,001

Екстраорганна iнвазiя <0,001 0,06 <0,001

Метастази у л/в <0,001 0,80 <0,001

Стадiя пухлини III/IV <0,001 0,07 0,003

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Рецидив пухлини 0,02 0,34 0,02

ганну iнвaзiю тa cтaдiю пyxлини III/IV зв,язoк мyтaцiï BRAF iз мeтacтaзaми у л/в зaлишaвcя вipoгiдним, щo дae мoжливicть пpипycтити, щo мyтaцiя BRAF e нeзaлeжним чиннишм, який ви-знaчae пpoгнoз i, мoжливo, впливae нa пpoцec мeтacтaзyвaння дo лiмфaтичниx вyзлiв.

Зa peзyльтaтaми aнaлiзy виживaння Kaплa-нa-Maepa визнaчeнo знaчнo бiльшy ймoвipнicть peцидивy пyxлини cepeд пaцieнтiв iз BRAF^o-зитивними ПP, нiж у пaцieнтiв бeз мyтaцiï. Зa peзyльтaтaми пpoпopцiйнoгo випaдкoвo-peгpe-ciйнoгo aнaлiзy з ypaxyвaнням вку нa мoмeнт вcтaнoвлeння дiaгнoзy, CTa^, poзмipy пyxлини, бaгaтoфoкycнocтi pocтy тa зaгaльнoï дoзи I-131, кoeфiцieнт pизикy для peцидивiв пyxлини, пoв,язaниx iз BRAF-мyтaцieю, cклaв 3,2. З ypaxy-вaнням eкcтpaopгaннoï iнвaзiï, мeтacтaзiв у лiм-фaтичниx вyзлax i cтaдiï paкy дaний кoeфiцieнт cтaнoвив 2,4, щo мaлo бiльшy cтaтиcтичнy знa-чyщicть. Дaнi peзyльтaти cвiдчaть пpo пpoгнoc-тичнe знaчeння BRAF-мyтaцiï у визнaчeннi нe-cпpиятливoгo пepeбiгy ПP.

Peцидиви PЩЗ чacтiшe визнaчaлиcя у пa-цieнтiв нa paннiй cтaдiï зaxвopювaння i були бiльш aгpecивними у випaдкax BRAF-пoзитив-ниx пyxлин. Ми oцiнили чacтoтy peцидивy PH^ у пiдгpyпi пaцieнтiв iз I тa II клiнiкo-пaтoлoгiчнoю cтaдieю. Peцидиви PЩЗ чacтiшe виявлялиcя cepeд BRAF-пoзитивниx пaцieнтiв зi cтaдieю I/II пopiвнянo з BRAF-нeгaтивними: 14/64 (22%) пpoти 4/83 (5%) вiдпoвiднo (p=0,002). Зa pe-зyльтaтaми aнaлiзy ймoвipнocтi peцидивy для циx пaцieнтiв з ypaxyвaнням вiкy, cтaтi, бaгaтoфo-кycнocтi poCTy, poзмipy пyxлини, нaкoпичeння I-131, мeтacтaзiв у лiмфaтичниx вyзлax, eкcтpa-opгaннoï iнвaзiï тa пiдтипy ПP виявлeнo ïï знaч-ну зaлeжнicть вщ нaявнocтi BRAF-мyтaцiï (rae-фiцieнт iмoвipнocтi - 11,6; 95% кoнтypний ш-тepвaл - 2,2-62,6; p=0,004).

Пoдaльший poзшиpeний aнaлiз чacтoти pe-цидиву PH^ пpoвeдeнo у пiдгpyпax пaцieнтiв з Унiвepcитeтy Джoнa Xoпкiнca, дe бyлo дocтyпнo бiльшe iнфopмaцiï. Бyлo вceбiчнo oцiнeнo дaнi 20 пaцieнтiв iз peцидивaми ПPЩЗ. У BRAF^o-зитивниx пaцieнтiв пopiвнянo з нeгaтивними ви-пaдкaми peцидиви були бшьш чиcлeнними тa вимaгaли зacтocyвaння aгpecивнiшoï тaктики лiкyвaння (xipypгiчнoгo тa пpoмeнeвoгo).

Ha дoдaтoк дo paдioйoдтepaпiï 9 iз 13 (69%) пaцieнтiв iз BRAF-пoзитивними ПPЩЗ пoтpeбy-вaли щoнaймeншe oднoгo дoдaткoвoгo xipypm-нoгo втpyчaння тa/aбo зoвнiшньoï пpoмeнeвoï

тepaпiï, тoдi як лишe 1 iз 7 (14%) xвopиx iз pe-цидивaми бeз мyтaцiï пoтpeбyвaв дoдaткoвoгo xipypгiчнoгo втpyчaння бeз пpoмeнeвoï тepaпiï (p=0,057). Kpiм цьoгo, у 7 iз 13 (54%) випaдкiв peцидивiв BRAF-пoзитивнoï гpyпи пpoти жoд-нoгo з 7 (0%) BRAF-нeгaтивнoï гpyпи виявлeнo змeншeння нaкoпичeння I-131 у дiлянкax pe^-диву пyxлини (p=0,057). Пaцieнти з йoд-нeгa-тивними ПPЩЗ пoтpeбyвaли зacтocyвaння пoвтopниx xipypгiчниx втpyчaнь i зoвнiшньoгo oпpoмiнeння. Cepeд ocí6 iз peцидивaми BRAF-нeгaтивниx ПPЩЗ 6 лiкyвaли лишe пoвтopнoю тepaпieю paдioйoдoм, i для oднoгo пaцieнтa пpo-вeли дoдaткoвe xipypгiчнe втpyчaння з нacтyп-ним ceaнcoм paдioйoдтepaпiï.

Oтжe, викopиcтaння нoвиx iнфopмaтивниx пpoгнocтичниx мapкepiв, дo якиx нa пiдcтaвi нaвeдeниx дaниx мoжнa вiднecти BRAF-мyтaцiю, щo ïï мoжнa виявляти нaвiть нa acпipaтax ТАПБ вyзлa ЩЗ, дae мoжливicть пoлiпшити cтpaтифi-кaцiю pизикy, пpoгнoзyвaння peцидивy пyxлини у пaцieнтiв iз ПPЩЗ, a тaкoж пpиймaти oбфyн-тoвaнi piшeння пpo пepвиннy тa дoвгocтpoкoвy тepaпiю.

T1799A тpaнcвepciя BRAF e нaйвiдoмiшим гeнeтичним yшкoджeнням зa PЩЗ i виявляеть-cя лишe у ПP тa aнaплacтичниx PЩЗ пaпiляpнo-гo пoxoджeння [4-19]. Бyлo виcлoвлeнo гiпoтe-зу пpo тe, щo пpиcyтнicть дaнoï oнтoгeнeтичнoï мyтaцiï мoжe бути пoв,язaнo з пoвeдiнкoю ПP i, мoжливo, з кл^чними нacлiдкaми. Зa peзyль-тaтaми нaшoгo дocлiджeння виявлeнo зв,язoк BRAF T1799A мyтaцiï з дeкiлькoмa чиннишми виcoкoгo pизикy тa peцидивoм пyxлини. Haйчac-тiшe BRAF-мyтaцiï виявляютьcя у ™x пiдтипax ПP (виcoкoклiтинний i клacичний), для якиx чac-то xapaктepнi нaявнicть eкcтpaopгaннoï iнвaзiï, мeтacтaзи у лiмфaтичнi вузли тa poзпoвcюджe-нicть пyxлиннoгo пpoцecy [33]. Öi дaнi пiдтpи-мують iдeю пpo тe, щo BRAF-мyтaцiя мoжe ви дiгpaвaти вaжливy poль у фopмyвaннi, пpoгpeciï тa aгpecивнocтi вiдoмиx клacичниx пiдтипiв ПP виcoкoгo pизикy. Зa дaними лoгicтичнoï peгpe-ciï виявлeнo нeзaлeжний зв,язoк BRAF-мyтaцiï з peцидивoм пyxлини. Peцидив зaxвopювaння у пaцieнтiв iз BRAF-мyтaцiями acoцiювaвcя з втpa-тoю чyтливocтi дo йoдy, oбмeжyючи тaким чи-нoм зacтocyвaння дaнoгo мeтoдy лiкyвaння. Фaктичнo, пaцieнти iз BRAF-пoзитивним ПP пoтpeбyвaли бiльш aгpecивнoгo xipypгiчнoгo ли кyвaння тa зacтocyвaння пpoмeнeвoï тepaпiï у випaдкax peцидивiв. Цeй фaкт пiдтвepджye нe-

щодавн результати дослщження зв'язку BRAF-мутацм з "мовчанням" геыв у ПРЩЗ до апкаль-ного нос1я йоду SLC5A8 (34) та ключового ферменту обмЫу йоду - тирео'щноТ пероксидази [35]. Отже, BRAF-мутацiя е генетичним ¡ндика-тором пршого прогнозу для ПР. Öi кл^чш данi подiбнi до результатiв дослщження на трансген-них мишах, де було продемонстровано роль BRAF-мутацм в ¡жщацм формування та промоцп агресивност ПР [36].

Немае едино)' думки щодо наявност зв'язку BRAF-мутацiï з характерними ознаками високого ризику ПР. В окремих дослщженнях проана-лiзовано зв'язок BRAF-мутацiï з характерними особливостями ПР лише всередиш пщгрупи ПР [16, 19] ¡з вщносно малими обсягами вибiрки [9, 10]. За результатами множинного аналiзу у нашому дослiдженнi пiдтверджено зв'язок BRAF-мутацм ¡з пiдтипами ПР високого ризику, а також ïï роль у формуваны та прогресп ПР [37].

висновки

1. Пщтверджено зв'язок наявностi BRAF-мутацiï з пщтипами ПР високого ризику, а також ïï роль у формуваны та прогресп ПР.

2. Виявлено зв'язок BRAF-мутацп з рецидивами ПР, нав^ь у пащен^в ¡з початковою ста-дieю хвороби, але з високою агресивыстю пух-лини.

3. BRAF-мутацю можна розглядати як маркер несприятливого прогнозу ПР.

4. Визначення BRAF-мутацм на астратах пункцм вузлiв ЩЗ дозволить проводити стра-тифiкацiю ризику ПР на передоперацмному етапi.

5. Характеристика BRAF-мутацм може спри-яти оптимiзацiï як первинного лкування, так i довгострокового спостереження пацieнтiв ¡з рецидивом ПР.

Л1ТЕРАТУРА

1. Mercer K.E., Pritchard C.A. Raf proteins and cancer: B-Raf is identified as a mutational target // Biochim. Biophys. Acta. - 2003. - Vol. 1653. -P. 25-40.

2. Hilger R.A., Scheuten M.E., Strumberg D. The Ras-Raf-MEK-ERK pathway in the treatment of cancer // Onkologie. - 2002. - Vol. 25. - P. 511518.

3. Davies H., Bignell G.R., Cox C., Stephens P., Ed-kins S., Clegg S., Teague J., Woffendin H., Garnett M.J., Bottomley W., Davis N., Dicks E., Ewing R., Floyd Y., Gray K., Hall S., Hawes R., Hughes J., Kosmidou V., Menzies A., Mould C., Parker A.,

Stevens C., Watt S., Hooper S., Wilson R., Jaya-tilake H., Gusterson B.A., Cooper C., Shipley J., Hargrave D., Pritchard-Jones K., Maitland N., Chenevix-Trench G., Riggins G.J., Bigner D.D., Palmieri G., Cossu A., Flanagan A., Nicholson A., Ho J.W., Leung S.Y., Yuen S.T., Weber B.L., Se-igler H.F., Darrow T.L., Paterson H., Marais R., Marshall C.J., WoosterR., StrattonM.R., FutrealP.A. Mutations of the BRAF gene in human cancer // Nature. - 2002. - Vol. 417. - P. 949-954.

4. Kimura E.T., Nikiforova M.N., Zhu Z., Knauf J.A., Nikiforov Y.E., Fagin J.A. High prevalence of BRAF mutations in thyroid cancer: genetic evidence for constitutive activation of the RET/PTC-RAS-BRAF signaling pathway in papillary thyroid carcinoma / / Cancer. Res. - 2003. - Vol. 63. - P. 14541457.

5. Cohen Y., Xing M., Mambo E., Guo Z., Wu G., Trink B., Beller U., Westra W.H., Ladenson P. W., Sidransky D. BRAF mutation in papillary thyroid carcinoma // J. Natl. Cancer. Inst. - 2003. - Vol. 95. - P. 625-627.

6. Soares P., Trovisco V., Rocha A.S., Lima J., Castro P., Preto A., Maximo V., Botelho T., Seruca R., Sobrinho-Simoes M. BRAF mutations and RET/ PTC rearrangements are alternative events in the etiopathogenesis of PTC // Oncogene. - 2003. -Vol. 22. - P. 4578-4580.

7. XuX., Quiros R.M., Gattuso P., Ain K.B., Prinz R.A. High prevalence of BRAF gene mutation in papillary thyroid carcinomas and thyroid tumor cell lines // Cancer Res. - 2003. - Vol. 63. - P. 4561-4567.

8. Fukushima T., Suzuki S., Mashiko M., Ohtake T., Endo Y., Takebayashi Y., Sekikawa K., Hagiwara K., Takenoshita S. BRAF mutations in papillary carcinomas of the thyroid // Oncogene. - 2003. - Vol. 22. - P. 6455-6457.

9. Namba H., Nakashima M., Hayashi T., Hayashida N., Maeda S., Rogounovitch T.I., Ohtsuru A., Sa-enko V.A., Kanematsu T., Yamashita S. Clinical Implication of hot spot BRAF mutation, V599E, in papillary thyroid cancers // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - V.88. - P.4393-4397

10. Nikiforova M.N., Kimura E.T., Gandhi M., Biddin-ger P.W., Knauf J.A., Basolo F., Zhu Z., Giannini R., Salvatore G., Fusco A., Santoro M., Fagin J.A., Nikiforov Y.E. BRAF mutations in thyroid tumors are restricted to papillary carcinomas and anap-lastic or poorly differentiated carcinomas arising from papillary carcinomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 88. - P. 5399-5404.

11. Cohen Y., Rosenbaum E., Clark D.P., Zeiger M.A., Umbricht C.B., Tufano R.P., Sidransky D., Westra W.H. Mutational analysis of BRAF in fine needle aspiration biopsies of the thyroid: a potential application for the preoperative assessment of thyroid nodules // Clin. Cancer. Res. - 2004. - Vol. 10. - P. 2761-2765.

12. Xing M., Vasko V., Tallini G., Larin A., Wu G., Udels-man R., Ringel M.D., Ladenson P.W., Sidransky D.

BRAF T1796A transversion mutation in various 23. thyroid neoplasms // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2004. - Vol. 89. - P. 1365-1368.

13. Xing M., Tufano R.P., Tufaro A.P., Basaria S., Ewertz M., Rosenbaum E., Byrne P.J., Wang J., 24. Sidransky D., Ladenson P.W. Detection of BRAF mutation on fine needle aspiration biopsy specimens: a new diagnostic tool for papillary thyroid cancer // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - 25. Vol. 89. - P. 2867-2872.

14. Xing M., Cohen Y., Mambo E., Tallini G., Udels-man R., Ladenson P.W., Sidransky D. Early occurrence of RASSF1A hypermethylation and its mutual exclusion with BRAF mutation in thyroid tumorigenesis // Cancer Res. - 2004. - Vol. 64. - 26. P. 1664-1668.

15. Trovisco V., Vieira de Castro I., Soares P., Maximo V., Silva P., Magalhaes J., Abrosimov A., Guiu X.M., Sobrinho-Simoes M. BRAF mutations are associated with some histological types of papillary thyroid carcinoma // J. Pathol. - 2004. -Vol. 202. - P. 247-251.

16. Puxeddu E., Moretti S., Elisei R., Romei C., Pascucci R., Martinelli M., Marino C., Avenia N., 27. Rossi E.D., Fadda G., Cavaliere A., Ribacchi R., Falorni A., Pontecorvi A., Pacini F., Pinchera A., Santeusanio F. BRAF(V599E) mutation is the lea- 28. ding genetic event in adult sporadic papillary thyroid carcinomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2004. - Vol. 89. - P. 2414-2420/

17. Begum S., Rosenbaum E., Henrique R., Cohen Y., Sidransky D., Westra W.H. BRAF mutations in anaplastic thyroid carcinoma: implications for tumor origin, diagnosis and treatment // Mod. Pat- 29. hol. - 2004. - Vol. 17. - P. 1359-1363.

18. Kim K.H., Kang D.W., Kim S.H., Seong I.O., Kang D.Y. Mutations of the BRAF gene in papilla- 30. ry thyroid carcinoma in a Korean population // Yonsei Med. J. - 2004. - Vol. 45. - P. 818-821.

19. Fugazzola L., Mannavola D., Cirello V., Vannucchi G., 31. Muzza M., Vicentini L., Beck-Peccoz P. BRAF mutations in an Italian cohort of thyroid cancers /

/ Clin. Endocrinol. (Oxf). - 2004. - Vol. 61. -P. 239-243.

20. HundahlS.A., Flemingl.D., FremgenA.M., MenckH.R.

A National Cancer Data Base report on 53,856 32. cases of thyroid carcinoma treated in the U.S., 1985-1995 // Cancer. - 1998. - Vol. 83. - P. 2638-2648.

21. Paterson I.C., Greenlee R., Adams Jones D. Thyroid cancer in Wales 1985-1996: a cancer registry-based study // Clin. Oncol. (R Coll Radiol). -1999. - Vol.1 1. - P. 245-251. 33.

22. Hay I.D., Bergstralh E.J., Goellner J.R., Ebersold J.R., Grant C.S. Predictingoutcome in papillary thyroid carcinoma: development of a reliable prognostic 34. scoring system in a cohort of 1779 patients surgically treated at one institution during 1940 through 1989 // Surgery. - 1993. - Vol. 114. -

P. 1050-1057.

Mazzaferri E.L., Jhiang S.M. Long-term impact of initial surgical and medical therapy on papillary and follicular thyroid cancer // Am. J. Med. - 1994. -Vol. 97. - P. 418-428.

Fonseca E., Soares P., Rossi S., Sobrinho-Simo-es M. Prognostic factors in thyroid carcinomas // Verh. Dtsch. Ges. Pathol. - 1997. - Vol. 81. -P. 82-96.

Gilliland F.D., Hunt W.C., Morris D.M., Key C.R. Prognostic factors for thyroid carcinoma. A population-based study of 15,698 cases from the Surveillance, Epidemiology and End Results (SEER) program 1973-1991 // Cancer. - 1997. -Vol. 79. - P. 564-573.

Sherman S.I., Brierley J.D., Sperling M., Ain K.B., Bigos S.T., Cooper D.S., Haugen B.R., Ho M., Klein I., Ladenson P.W., Robbins J., Ross D.S., Specker B., Taylor T., Maxon H.R. 3rd Prospective multicenter study of thyroid carcinoma treatment: initial analysis of staging and outcome. National Thyroid Cancer Treatment Cooperative Study Registry Group // Cancer. - 1998. - Vol. 83. - P.1012-1021.

LiVolsi V.A., Fadda G., Baloch Z.W. Prognostic factors in well-differentiated thyroid cancer // Rays. - 2000. - Vol. 25. - P. 163-175. Xing M., Usadel H., Cohen Y., Tokumaru Y., Guo Z., Westra W.B., Tong B.C., Tallini G., Udelsman R., Califano J.A., Ladenson P.W., Sidransky D. Met-hylation of the thyroid-stimulating hormone receptor gene in epithelial thyroid tumors: a marker of malignancy and a cause of gene silencing / / Cancer Res. - 2003. - Vol. 63. - P. 2316-2321. Kaplan E.L., Meier P. Nonparametric estimation from incomplete observations // J. Am. Stat. Assoc. - 1958. - Vol. 53. - P. 457-481. Cox D.R. Regression models and life tables (with discussion) // J. R. Stat. Soc. B. - 1972. - Vol. 34. - P. 187-220.

HayI.D., Grant C.S., Bergstralh E.J., Thompson G.B., van Heerden J.A., Goellner J.R. Unilateral total lobectomy: is it sufficient surgical treatment for patients with AMES low-risk papillary thyroid carcinoma? // Surgery. - 1998. - Vol. 124. - P. 958964.

Salvatore G., Giannini R., Faviana P., Caleo A., Migliaccio I., Fagin J.A., Nikiforov Y.E., Troncone G., Palombini L., Basolo F., Santoro M. Analysis of BRAF point mutation and RET/PTC rearrangement refines the fine-needle aspiration diagnosis of papillary thyroid carcinoma // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 9. - P. 5175-5180. Xing M. BRAF mutation in thyroid cancer // En-docr. Relat. Cancer. - 2005. - Vol. 12. - P. 245262.

Porra V., Ferraro-Peyret C., Durand C., Selmi-Ruby S., Giroud H., Berger-Dutrieux N., Decaus-sin M., Peix J.L., Bournaud C., Orgiazzi J., Bor-son-Chazot F., Dante R., Rousset B. Silencing of the tumor suppressor gene SLC5A8 is associated

with BRAF mutations in classical papillary thyroid carcinomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2005. -Vol. 90. - P. 3028-3035.

35. Giordano T.J., Kuick R., Thomas D.G., Misek D.E., Vinco M., Sanders D., Zhu Z., Ciampi R., Roh M., SheddenK., GaugerP., DohertyG., ThompsonN.W., Hanash S., Koenig R.J., Nikiforov Y.E. Molecular classification of papillary thyroid carcinoma: distinct BRAF, RAS, and RET/PTC mutation-specific gene expression profiles discovered by DNA mic-roarray analysis // Oncogene. - 2005. - Vol. 24(44). - P. 6646-5636.

36. Knauf J.A., Ma X., Smith E.P., Zhang L., Mitsuta-ke N., Liao X.H., Refetoff S., Nikiforov Y.E., Fagin J.A. Targeted expression of BRAFV600E in thyroid cells of transgenic mice results in papillary thyroid cancers that undergo dedifferentiation // Cancer. Res. -2005. - Vol. 65. - P. 4238-4245.

37. Trovisco V., Soares P., Preto A., de Castro I.V., Lima J., Castro P., Maximo V., Botelho T., Morei-ra S., Meireles A.M., Magalhaes J., Abrosimov A., Cameselle-Teijeiro J., Sobrinho-Simoes M. Type and prevalence of BRAF mutations are closely associated with papillary thyroid carcinoma histo-type and patients' age but not with tumour aggressiveness // Virchows Arch. - 2005. - Vol. 446. -P. 589-595.

РЕЗЮМЕ

Роль BRAF-мутации в определении прогноза папиллярного рака щитовидной железы В.Г. Хоперия

Целью настоящего многоцентрового исследования было изучение прогностического значения BRAF-мутации у пациентов с папиллярным раком (ПР) щитовидной железы (ЩЖ). Результатами множественного анализа подтверждена связь BRAF-мутации с подтипами ПР высокого риска, а также ее роль

в формировании и прогрессии ПР. Также мы продемонстрировали связь BRAF-мутации с рецидивами ПР, даже у пациентов с начальной стадией болезни, но с высокой агрессивностью опухоли. Сделан вывод, что наличие BRAF-мутации является маркером неблагоприятного прогноза при ПРЩЖ. Определение BRAF-мутации на аспиратах пункций узлов ЩЖ позволит проводить стратификацию риска ПР на предоперационном этапе. Характеристика BRAF-му-тации может способствовать оптимизации как первичного лечения, так и долгосрочного наблюдения пациентов с рецидивом ПР.

Ключевые слова: BRAF-мутация, рак щитовидной железы, прогноз, молекулярные маркеры.

SUMMARY

The value of BRAF mutation in determining the prognosis of papillary thyroid cancer V. Khoperia

The purpose of this multicenter study was to investigate the prognostic significance of BRAF mutations in patients with papillary thyroid carcinoma (PTC). According to the results of multiple analysis of our research, supplemented by various amounts of sample, mixed risk factors, different compositions of PTC subtypes confirmed BRAF mutation with high-risk subtypes of PTC and its role in the formation and progression of PTC. We also demonstrated the relationship of BRAF mutation recurrent PTC, even in patients at an early stage but with high tumor aggressiveness. Thus, BRAF mutation is a new prognostic marker, which complements the existing traditional prognostic factors of PTC used. Determination of BRAF mutations in thyroid aspirate needle units will conduct risk stratification of PTC in the pre-operative stage. Characteristics of BRAF mutations may contribute to both primary treatment and long-term monitoring of recurrent disease in patients with PTC.

Key words: BRAF mutation, thyroid cancer, prognosis, molecular marker.

Дата надходження до редакцИ' 05.04.2011 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.