CC BY
17
брендових серветок. Така акцiя дала змогу збшьшити продаж продукци на 100 %. Щоб пiдтримувати цю тенденщю i навiть збiльшувати ïï, необхщно докласти немало зусиль [9]. Цьому факту велику увагу також придшяе Компа-нiя Кока-Кола. Вона забезпечуе торговi точки, де найбiльшi обсяги реадiзацiï холодильним обладнанням. Також збшьшенню попиту сприяе проведення pi3-них акцiй. Проведена акцiя "Заглянь пiд кришечку", збiльшила обсяги продажу Компани на 35 %. Ще одним фактором шдвищення попиту е постiйна на-явнiсть у торгових точках повного асортименту продукци Компанiï [9].
Необхiдно зазначити, що маркетинг е основною функщею менеджменту, тому й звщси випливае взаемопов'язанiсть функцiй маркетингу i функцш управлiння.
Висновки. Загалом, можна сказати, що на украшських тдприемствах е всi можливостi для реалiзацiï всiх функцiй маркетингу в управлшш тд-приемством. Ми розглянули новий шдхщ до реалiзацiï функцiй маркетингу на пiдприемствi у контекстi управлшня. Надалi плануемо провести дослщ-ження щодо правильностi сприйняття i здшснення функцiй маркетингу на вiтчизняних тдприемствах.
Лггература
1. Скиб1нський С.В. Маркетинг. Ч.1: Пщручник. - Льв1в, 2000. - 236 с.
2. Войчак А.В. Маркетинговый менеджмент: Пщручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 322 с.
3. Кузьмш O.G., Мельник О.Г. Теоретичш та прикладш засади менеджменту: навч. Поабник. - Льв1в: НУ "Льв1вська под1техн1ка", "1нтелект-Зах1д", 2002. - 228 с.
4. Хмшь Ф.1. Менеджмент: Пiдручник. - К.: Вища школа, 1995.
5. Гакавенко С.С. Маркетинг: Пщручник для вуз1в, 1998. - 384 с.
6. Котлер Ф. Управлшня маркетингом. - Москва, 1980. - 223 с.
7. Петрович О. За покупку "Олейни" - подарунок не вщходячи вщ каси: на ринку бу-тильовано'1 та рафшовано!' оли тшьки три гравщ: "Олейна", "Чумак", "Сонячна долина"// Га-лицью контракти, № 37 10-16 вересня 2001. - С. 20-21.
8. Пилипенко В.М. Чому i як кл1ент обирае маркетингову агенщю?// Маркетинг в Ук-ршш, № 1, 2005. - С. 4-7.
9. http://www.fooddept.gov.ua_
УДК 339.13 Acnip. Н.С. Тимошик - ТернопЫьський державный
техмчний умверситет м. 1вана Пулюя
ЦШОВ1 ТА ЯК1СН1 ТЕНДЕНЦП ХЛ1БОПЕКАРСЬКИХ
тдпрпемств
Розглянуто особливостi та 0CH0BHi напрями дiяльностi хлiбопекарських пщ-приемств для збшьшення обсягу випуску продукци. Доведено доцшьшсть прийняття конкретного рiшення з урахуванням цiн на товари та якосп.
Doctorate N.S. Tymoshyk - Ternopil State Technical University named after Ivan Pulyuj Price and qualitative tendencies at backing enterprises
In the article there have been considered the peculiarities and main directions of the activity of baking enterprises to increase the make quantity. There has been proved the advisability of taking a certain decision along with taking into account the goods price and the quality.
Постiйна змша умов господарювання сучасних шдприемств Украши спричиняе необхiднiсть переосмислення пiдходiв до управлшня дiяльнiстю шдприемств хлiбопекарськоl галузi i збiльшення обсягiв виробництва. Особливо виникае потреба в аналiзi вщповщносп яюсно1 i цшово1 тенденци дiяль-ностi, яка здiйснюеться на шдприемств^ вимогам чинникiв оточення та ре-сурсним можливостям пiдприемства з метою виршення проблеми шдвищен-ня ефективност його господарсько1 дiяльностi.
Ф. Котлер, С. Гаркавенко вважають, що обгрунтована методика встанов-лення щн, системний пiдхiд до формування щново! полiтики i послiдовна реаль защя всiх 11 етапiв - необхiдна умова ефективно! дiяльностi пiдприемства в умо-вах ринку. За В. Л. Коршевим, цiнове рiшення при виборi щново1 полiтики необ-хiдно орiентувати на цiлеспрямоване формування вiдношення "цша-яюсть".
Ми погоджуемось з думкою авторiв, проте висловимо свiй погляд на цю проблему. Анашз досвiду роботи шдприемств щодо збiльшення обсягiв виробництва та покращання на основi цього показниюв дiяльностi показав, що прюритетш шляхи 1х розвитку характеризуються практично однаковими напрямами, яю е найбшьш перспективними для хлiбопекарськоl пiдгалузi у сучасних умовах.
Перший, i головний напрям дiяльностi хлiбозаводiв для збiльшення виробництва - заходи щодо шдвищення якостi продукци. Тiльки за допомо-гою високо1 якостi можна завоювати та вщстояти ринок збуту. Якiсть хлiбо-булочних виробiв - найпотужнiший чинник розширення виробництва та тд-вищення його фшансово1 стабiльностi. Звичайно, проблема якост е багатоп-лановою i повинна вирiшуватися кожним пiдприемством по-своему залежно вiд якостi сировини та технологш, якi використовуються, квалiфiкацil кадрiв, техшчного рiвня виробництва. Однакова кiлькiсть продукци високо1 якостi порiвняно з виробом бшьш низько1 якостi, як правило, дае змогу задовольни-ти бiльшi потреби, що скорочуе матерiальнi, трудовi i фiнансовi ресурси, не-обхщш для задоволення певного обсягу потреб.
Вивчення особливостей мотивацй купiвлi хлiбопекарських продуктiв у рiзних за рiвнем доходiв групах споживачiв засвiдчуе, що в мiру зростання до-ходiв населення послаблюеться дiя чинникiв щни (вiд 41 % - у малозабезпече-них до 0,1 % - у людей з достатком i багатьох громадян). Вiдповiдно iз зрос-танням матерiального добробуту споживачi все менше звертають увагу на цшу продуктiв харчування i бшьше - на якiсть, свiжiсть, еколопчну чистоту, сма-ковi якостi. Про це свщчать дослiдження багатьох втизняних науковцiв. Зок-рема, якщо на початку 70-х роюв думки про те, що яюсть хлiбопродуктiв ва-жить стiльки ж або й бшьше, тж цiна, дотримувалось 30 % споживачiв, то на сьогодш 1х кiлькiсть сягае майже 75 %. Зауважимо, що в розвинутих крашах серед показниюв конкурентоспроможност продукци цша мае менше значення порiвняно з нецiновими чинниками - яюстю, сервiсом, унiкальнiстю.
Усупереч поширенiй думщ, що нiбито для бiльшостi населення Украши цша товару е основним чинником при його кушвл^ дат нашого дослщ-ження показують, що це не так. Цша хлiбопродуктiв - чинник дуже важли-вий, особливо для незабезпечених людей. Проте 1х смак i яюсть залишаються
настшьки актуальними, що укра!нському споживачу далеко не однаково, що споживати, навггь в умовах економiчноl кризи (табл. 1).
Табл. 1. До^дження споживчих переваг покупщв м. Тернополя _при купiвлi хлiбопродукmiв_
№ Показники Споживч1 переваги при кутвл1 товару Значимшть, %
Висока 12
1. Доступтсть щни Низька Пом1рна 29 59
Ставлення до Негативне 68
2. тдвищення щни Позитивне (залежно вщ якост1) 22
3. Споживч1 ор1ентири Марка виробника Цша Яшсть хл1ба Власт уявлення про смак хл1ба 18 22 41 19
4. Надання переваг витканню хл1ба Домаштх умовах Р1зних виробнишв Одного виробника 24 13 63
5. Споживч1 переваги Житньому Житньо-пшеничному Пшеничному На вис1вках Д1етичному 23 19 48 6 4
Малозабезпечет 41
6. Категор1я населення Середньозабезпечет Забезпечет 47 12
Дослщження показують, що переважна бшьшсть тернопшян схильш купувати хлiбобулочнi вироби середньо! вартостi, що, з одного боку, надае можливiсть економно витрачати кошти, а з iншого - купувати хлiбопродукти порiвняно високо! якостi.
У грут людей з достатком ближче до середньозабезпечених таю пара-метри як натуральшсть, свiжiсть, екологiчна чистота та власш уявлення про щншсть продукту вiдiграють важливiшу роль, шж для незабезпечених та ма-лозабезпечених. З'являеться i такий мотив як "тшьки якiсть продукту" (41 %), а частка щни як монопольно визначального чинника в ринковому наборi зни-жуеться до 22 %. На споживчий вибiр таких верств населення ютотний вплив мае марка товару як гарант якост продукту. Монопольно визначальний чин-ник щни у споживачiв з достатком вщсутнш.
Для групи багатих споживачiв критерй вибору хлiбопродуктiв зо-рiентованi, у першу чергу, на сутшст характеристики продукту (натуральшсть, свiжiсть, еколопчна чистота) i власнi уявлення про !х достошства. Цiна на кiнцевий вибiр iстотно не впливае.
Ефектившсть пiдвищення якостi продукцп харчово! промисловост виявляеться за двома основними напрямками. По-перше, при пiдвищеннi якостi харчових продук^в вирiшуеться соцiальне завдання забезпечення населення високояюсними продуктами харчування. По-друге, тдвищення якос-тi харчових продукпв е важливим чинником економй суспшьно! працi, резервом тдвищення ефективност виробництва, рацiонального використання ма-
терiальних, трудових i фiнансових ресурсiв, i, що е важливим, пiдвищення конкурентоспроможностi продукци.
Проблема шдвищення якосп продукци в хлiбопекарськiй промисловос-тi повинна виршуватися комплексно - вiд пiдвищення вимог до якост сиро-вини i технологiчних процесiв до зовнiшнього вигляду й упаковки готово! про-дукцй. II успiшне вирiшення багато в чому залежить вiд здiйснення шших нап-рямюв для удосконалювання розвитку пiдгалузi. З метою пiдвищення якост хлiбобулочних виробiв необхiдно, у першу чергу, використовувати для !х ви-робництва високоякiсне борошно. Наш хлiб виробляеться за класичною техно-лопею. I це забезпечуе продукци висок смаковi якостi. Спецiалiсти пекарi не е прихильниками всiляких розпушувачiв, прискорювачiв технологiчних проце-сiв. Але водночас не варто дистанщюватися вiд свггового досвiду застосування рiзного типу полiпшувачiв, збагачувачiв, добавок i ферментiв, i у першу чергу там, де використовуеться борошно з низькими хшбопекарськими властивостями.
Необхiдно зазначити, що у вшх рецептурах унiфiкована номенклатура сировини. У них вказано один конкретний вид сировини, що використовуеться. Проте допускаеться замша деяких матерiалiв, передбачених у рецептурах, шшими видами, харчова цшшсть яких практично рiвноцiнна. Таю змь ни не призводять до попршення якостi i зниження виходу продукци. Вказiв-ки щодо рецептури хлiбобулочних виробiв по щентичнш замiнi складникiв мають варiанти i норми !х замiни, що е допустимими при виробнищш хлiба i хлiбобулочних виробiв.
Водночас, висловлюючи думку бiльшостi спецiалiстiв, можна з упев-ненiстю заявити, що з рiзноманiття полiпшувачiв, збагачувачiв, добавок i ферментiв найбiльша увага придiляеться ферментам, що можуть ютотно вплинути на продовження термшу свiжостi хлiба i хлiбобулочних виробiв, а також препаратам для запобшання захворювання хлiба "картопляною хворобою". В усьому шшому пекарi повиннi притримуватися основного принципу: "Найкращий полiпшувач - це яюсне борошно".
Розглядаючи показники роботи хлiбозаводiв, що досягли зростання обсягiв виробництва та прибутку, необхщно вiдзначити !х постiйне прагнен-ня до поновлення асортименту (другий напрям розвитку) - вибору таких сор-тiв хлiба, якi бiльш повно вiдповiдають смакам та запитам населення, не по-рушуючи при цьому традицiй свое! мюцевосл. Варто мати на уваз^ що в ос-новi попиту i споживання лежить цiна. За останнi роки на пiдприемствах "Укрхлiбпрому" значно розширився асортимент продукци, особливо булоч-них та кондитерських виробiв. Через дегустацiйну комiсiю "Укрхлiбпрому" щороку проходить бшьше 140 найменувань нових хлiбобулочних виробiв та бiльше 100 кондитерських виробiв. Набагато бiльше нових видiв розроб-ляеться та впроваджуеться безпосередньо на тдприемствах.
Незважаючи на те, що коефщент використання потужностей рiзко зни-зився, багато хлiбозаводiв придбали i змонтували на дшчих площах устатку-вання пекарень мало! потужность Так, бiльшiсть хлiбопекарських тдприемств Тернопiльщини мають пекарнi мало! потужност або ротацiйнi печi. Така сама тенденщя iснуе у Росi! та в шших державах. Зокрема, у Мос^ кожний хлiбо-
завод мае у своему складi пекарш мало! потужностi. Це е виправданим з пог-ляду гнучкостi i розширення асортименту i дае добрi економiчнi результати.
Окремо варто видшити виробництво дiетичних виробiв та продукцп профiлактичного призначення. Незначнi обсяги випуску тако! продукцп не вiдповiдають розрахунковим потребам. Розвитку виробництва дiетичних хль бобулочних виробiв у свiй час була присвячена розроблена ще у всесоюзному ДержНД1ХП концепцiя створення у крш'т малих виробництв - пекарень. Передбачалося, що створенi на базi сучасно! технiки пекарнi зумдать забез-печити населення такими виробами, виршити проблему виробiтки додатко-вого асортименту. На жаль, стихшне створення безлiчi пекарень без належ-них маркетингових дослщжень i чiткого обгрунтування асортименту в ба-гатьох випадках не призвело до виршення завдання i завдало шкоди як влас-никам пекарень, так i ддачим пiдприемствам. Багато пекарень змушенi були закритися, очевидно, цей процес буде продовжуватися доти, поки вони не почнуть орiентуватися на виробггок вiдсутнього в регiонах асортименту або на необхщшсть задоволення попиту окремих груп населення.
Третьою характерною рисою роботи кращих пiдприемств пiдгалузi е збшьшення номенклатури продукцп, до яко! належить широка гама борошня-них кондитерських виробiв, макароннi вироби, зефiр, пастилу, мармелад, схiднi солодощi, нашвфабрикати та багато iншого. Бiльшiсть шдприемств у нових ринкових умовах освоюють альтернативнi виробництва, що невластивi для хлiбозаводiв. Так, на хлiбозаводах вводяться в експлуатацш власнi мли-ни. в дшьнищ з виробництва макаронних виробiв, кормових сумiшей. Вiдповiдно до викладеного вище, можна стверджувати,
• по-перше, що локальний ринок хл1ба та хл1бобулочних вироб1в, кр1м загаль-них характеристик, властивих кожному локальному продуктовому ринку, мае власт специф1чт риси 1 умови функцюнування;
• по-друге, що щновий 1 яюсний чинники впливае по-р1зному на населення з р1з-ними грошовими доходами (малозабезпечених, середньозабезпечених, багатих);
• по-трете, що хл1бопекарська тдгалузь Укра!ни мае ус1 виробнич1 й економ1чт передумови для виробництва хл1бних вироб1в у необх1дн1й к1лькост1 й асорти-мент! з метою забезпечення ус1х верств населення продуктами харчування.
Розглянутi особливостi дiяльностi хлiбопекарських шдприемств дають змогу з об'ективних позицш пiдiйти до процесу формування основних напря-мiв збiльшення обсягу випуску !х продукцil. При цьому конкретне рiшення повинно формуватись як едина штегрована система з урахуванням юнуючого взаемозв'язку цiн на товари в межах одного асортименту та якостй
Лггература
1. Амсофф И. Стратегическое управление/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 674 с.
2. Бугулов В.Н. Ценообразование в условиях рынка: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2001. - 52 с.
3. Василенко В.О. Виробничий (операцшний) менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2003. - 535 с.
4. Гаркавемко С.С. Маркетинг: Пщручник. - К.: Л1бра, 2004. - 712 с.
5. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. - М.: Финстатинформ, 1995. - 192 с.
6. Швальбе Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий/ Пер. с нем. -М.: Республика. 1995. - 416 с. _
