CC BY
46
УДК 504.064.4:349.6.086(4/9)
ДОЦШЬШСТЬ РАТИФ1КАЦП УКРАÏНОЮ КОНВЕНЦП СЕК ООН ПРО ТРАНСКОРДОННИЙ ВПЛИВ ПРОМИСЛОВИХ АВАР1Й
О.В. Малей, асистент, ХНАДУ
Анотаця. Проведено анал1з наслгдюв ратифтацп Украгною КонвенцИ' про транскордонний вплив промислових аварт, оцтка економ1чног доцтъност1 ïïратифтацп та анал1з правових та тституцюнальних мехатзм^в забезпечення еколог^чног безпеки.
Ключов1 слова: техногенна безпека, небезпечна д^ялътстъ, надзвичайн ситуацИ', конвенция, промислов1 аварИ', транскордонний вплив, ратификация.
ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ РАТИФИКАЦИИ УКРАИНОЙ КОНВЕНЦИИ ЕЭК ООН О ТРАНСГРАНИЧНОМ ВОЗДЕЙСТВИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ АВАРИЙ
О.В. Малей, ассистент, ХНАДУ
Анотация. Проведены анализы последствий ратификации Украиной Конвенции о трансграничном воздействии промышленных аварий, оценка экономической целесообразности её ратификации и анализ правовых и институциональных механизмов обеспечения экологической безопасности.
Ключевые слова: техногенная безопасность, опасная деятельность, чрезвычайные ситуации, конвенция, промышленные аварии, трансграничное воздействие, ратификация.
EXPEDIENCE OF RATIFICATION BY UKRAINE OF UN EEC CONVENTION ON TRANSFRONTAL INFLUENCE INDUSTRIAL ACCIDENTS
O. Maley, assistant, KhNAHU
Abstract. The analysis concerning the consequences of ratification by Ukraine the Convention on transfrontal influence of industrial failures, estimation offinancial viability of its ratification and the analysis of legal and institutional mechanisms of ecological safety is carried out.
Key words: technogenic safety, dangerous activity, extraordinary situations, convention, industrial failures, transfrontal influence, ratification.
Вступ
Розвиток виробництва супроводжусться зро-станням числа i масштабiв промислових ава-рш як в усьому свт, так i в Украд'ш. Статистика великих аварш, зумовлених про-мисловою дiяльнiстю сустльства, свщчить, що бшьшють з них пов'язана з небезпечни-ми властивостями наявних на виробництвах речовин. Небезпечш речовини можуть роз-повсюджуватись на значш вщсташ, призво-дячи до забруднення значних територш та незворотних еколопчних наслщюв. З точки
зору технолопчних небезпек за видами дiя-льносп, рiвнi ризику iз часом знижуються в мiру вдосконалювання шженерних ршень i нагромадження досвщу техшчно! експлуата-цп. Разом з тим, як i рашше, е залишковий ризик, що повинен бути постшним об'ектом ефективного керування. В цьому вщношенш все бiльш поширеними стають комплекснi пiдходи, при яких бшьш пильна увага придi-ляеться питанням зниження ризику довго-строкового впливу на навколишне середови-ще, а також миттевого збитку для здоров'я або майна в результат аварiй [1].
Аналiз публжацш
Зменшення збиткiв, людських жертв i еколо-гiчних наслiдкiв неможливе без значних ви-трат на створення безпечних виробництв. Досягаеться це не тшьки внаслiдок усвщом-лення суб'ектами шдприемницько1 дiяльнос-тi необхвдносп пiдвищення рiвня безпеки виробничих процешв, але й шляхом законо-давчого регулювання. Свропейське сшвтова-риство розробило ряд мiжнародних докумен-тiв, яю визначають основнi вимоги до нацюнальних законодавств, спрямованих на запобiгання великим аварiям.
Одним iз таких документа е Конвенцiя ООН про транскордонний вплив промислових ава-рiй, яка розроблена СЕК ООН i укладена 17 березня 1992 року в Хельсшю, набрала чин-ностi 19 кв^ня 2000 року. Конвенцiя засто-совуеться вiдносно запобiгання промисловим аварiям, забезпечення готовностi до них i лшвщацп наслiдкiв, що мають транскордон-ний характер. Прискоренню прийняття конвенци сприяв ряд аварiй на рiчцi Тиса у 2000 р. Основна мета Конвенци - захист людини i навколишнього середовища вщ промислових аварiй настiльки, наскiльки це можливо, який повинен забезпечуватись за рахунок скоро-чення кшькост i зниження ступеня серйоз-ностi промислових аварш, а також за рахунок лшвщаци 1х наслiдкiв у випадку, коли вони вже сталися.
Конвенщя також покликана сприяти активному мiжнародному спiвробiтництву мiж сторонами до, шд час i пiсля промислових аварш. Участь Украши у св^овш системi господарювання вимагае серйозних досл> джень iнтеграцiйних процесiв, вибору вщпо-вiдних шляхiв i форм сшвроб^ництва, що розвиваеться у свiтi. Транскордонне сшвро-бiтництво як особлива сфера зовшшньоеко-номiчноl дiяльностi прикордонних територш мае велике значення в мiжнародних економ> чних вiдносинах. Наявнiсть дiевого законо-давства у галузi регулювання дiяльностi не-безпечних об'ектiв е необидною умовою ратифшаци в Укра1ш ряду базових мiжнаро-дних документа i входження Украши до вщповщних мiжнародних оргашзаци [2].
Мета та постановка задачi
Метою роботи е проведення оцiночного аналiзу щодо фiнансових наслiдкiв у разi
ратифшаци Украшою Конвенци, оцiнка еко-номiчноl доцiльностi И ратифшаци в еконо-мiчному аспектi та аналiз правових й шсти-туцiональних механiзмiв забезпечення еколо-пчно1 безпеки на нацюнальному рiвнi у транскордонному контекстi.
Аналiз мiжнародноl спiвпрацi
у природоохороннiй дiяльностi
Фiнансово-економiчну оцiнку доцiльностi ратифшаци Конвенци можна зробити за дво-ма напрямами:
1) на основi аналiзу статистичних даних щодо кшькосп надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, що сталися в Укра1ш за певний перюд, наприклад, за 10 роюв, та вщ-повiдних !м матерiальних збиткiв;
2) на основi аналiзу фiнансового забезпечення вщповщальносп за шкоду, яка може бути завдана внаслщок авари на об'екп тдвище-но! небезпеки стосовно Украши чи в результат небезпечно! дiяльностi за Конвенцiею.
Результати аналiзу за першим напрямом: до-слщження показали, що за перiод з 1997 до 2007 року в Украш сталося 2515 надзвичайних ситуацш техногенного характеру [3, 4]. В результат цих надзвичайних ситуацш було завдано збитюв на суму 753 млн грн. Загаль-на кшьюсть надзвичайних ситуацiй техногенного характеру у 2007 зменшилась, у по-рiвняннi з 1997 роком, i становила 196 проти 315. Разом з тим не можна констатувати, що спостертаеться тенденщя до щорiчного зниження кiлькостi надзвичайних ситуацш. Вщ-сутня також кореляцшна залежнiсть мiж зби-тками внаслщок надзвичайних ситуацiй та !х кшьюстю. Так, у 1997 роцi при кшькосп НС 315 збитки становили 45 млн грн, а середня величина збитюв на 1 НС становила 142,8 тис. грн, (або 55,7 тис. СПЗ). А у 2007 рощ при кшькосп НС 196 величина збитюв становила 153 млн грн, середня величина збитюв на 1 подда становила 780 тис. грн (або 100 тис. СПЗ). Згщно з Конвенщею вщ-повщальшсть Сторш полягае в наданш тд-тримки вiдповiдним мiжнародним оргашза-щям з розроблення норм, критерив i процедур у сферi вiдповiдальностi. Таким чином, на сьогодшшнш день не юнуе чiткого iнструменту з вщповщальносп Сторiн, а це означае, що Украша пiсля ратифшаци Конвенци може брати участь у розробщ таких
шструмента. Збитки за кожним роком вщ ycix надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, що сталися в Укрш'ш протягом 10 рокiв, коливаються i мають тенденцiю до зростання. Якщо у 1997 рощ ïx сума становила 45 млн грн, то у 2007 - 153 млн грн, що у 3,4 раза бшьше. Аналiз динамши надзвичайних ситуацш, що сталися в Укрш'ш за останш 10 роюв, свщчить, що в Украïнi не було зафшсовано за цей перiод крyпноï ава-рiï, що мала транскордонний вплив. За цей же перюд було зафшсовано кiлька випадкiв транскордонного забруднення Украши з боку Румуни у 2000 рощ (авари на прничовидобу-вних пiдприeмстваx Бая Маре, Бая Борса). Украшська Сторона, вивчивши масштаби забруднення довкiлля в басейш р. Тиса, ощ-нила збитки, завдаш в резyльтатi аварiï. Роз-рахунки збиткiв за забруднення поверхневих вод р. Тиса та трунив прилеглих сшьгосп-yгiдь, виконанi Закарпатським держуправ-лiнням екобезпеки за юнуючими методиками. Загальна площа забруднених земель становить 1 629 гектарiв. Завданi збитки ощ-нюються в 56,125 млн. грн (7,82 млн. СПЗ). Однак основною метою Конвенци, в першу чергу, е саме запоб^ання аварiям i вжиття вшх необxiдниx заxодiв для виключення ри-зику при здiйсненнi небезпечно1' дiяльностi i запобiгання промисловим аварiям. Оскшьки Конвенцiя не регулюе фiнансовиx зобов'язань Сторш, то питання компенсацiï мае розгляда-тися в сyдi. До останнього часу Украша не отримала компенсацiï за цю шкоду.
Хоча це i не мае прямого вщношення до щ-лей Конвенци, але варто розглянути збитки вщ аварiï в Керченськiй протоцi. Згадаемо, 11 листопада 2007 року в Керченськш про-тоцi пiд час шторму шшли на дно чотири судна: танкер «Волгонефть-139», суховантаж-ники «Вольногорск», «Наxiчевань» i «Ковель». Внаслiдок цього лиха у море ви-лилось 7 тис. т шрки i 2 тис. т нафтопродук-тiв. Нафтова пляма заполонила 100 квадрат-них кiлометрiв Чорного моря. Кабшет Мiнiстрiв Украши назвав суму збитюв вiд цiеï катастрофи в 1,5 млрд доларiв. За тдра-хунками експертiв Gврокомiсiï сума збитюв становить близько 25 млн американських доларiв. Пiд час вщрядження до Криму заступник мшстра охорони навколишнього природного середовищам повщомив ЗМ1, що уряд Украши тдготував позови до суду на чотирьох росiйськиx сyдновласникiв про вiдшкодyвання збитюв за забруднення аква-
торiï й украшського берега Керченсько1' протоки. При цьому було пiдкреслено, що про-вина лежить не на Росшськш Федерацiï, а на суб'ектах господарювання Росiï - власниках затонулих кораблiв. Слiд зазначити, хоча в Украш i не зафiксовано за останш десять роюв промислових аварш iз транскордонним впливом, ймовiрнiсть ïx виникнення залиша-еться високою, оскшьки Украша за насичеш-стю територи промисловими об'ектами пере-вищуе розвинеш европейськi держави. В Украïнi знижуеться рiвень безпеки основних промислових виробництв, що зумовлено ресурсним зношенням основних фондiв, за-стосуванням потенцшно небезпечних техно-логiчниx процесiв та застарших систем про-тиаварiйного захисту. На виробництвах застосовуеться застарiле технолопчне облад-нання та недосконалi технологи. Бшьшють (80 %) амiачно-xолодильниx установок морально застарша та фiзично зношена, вiтчиз-няне виробництво комплектуючих до них вiдсyтне. Залишаеться складним стан проми-слово1' безпеки в металурги, машинобуду-ваннi, xiмiчнiй, нафтопереробнш промисло-востi, енергетицi, трyбопровiдномy транспорт^ на об'ектах життезабезпечення. Разом з тим, за ощнками СЕК/ООН, крупна проми-слова аварiя у крашах Свропи вiдбyваеться в середньому 1 раз на рш. Причому аварiï вщ-буваються з однаковою частотою у Крашах Заxiдноï i Схщно1' Свропи.
2) Розглянемо ситуащю на основi аналiзy фiнансового забезпечення вщповщальносп за шкоду, яка може бути спричинена внасл> док авари.
Одним iз сучасних ринково-економiчниx ме-xанiзмiв попередження надзвичайних ситуацш техногенного характеру, в тому чи^ промислових аварiй, е фiнансове забезпечення вщповщальносп за шкоду, що може бути спричинена внаслщок авари. Серед цих меxанiзмiв найчастiше застосовуеться обов'язкове страхування таког в1дпов1далъ-Hocmi. В нацюнальному законодавсга така норма (Закон Украши «Про страхування», «Порядок i правила обов'язкового страхування цившьно1' вщповщальност суб'екта господарювання за шкоду, яка може бути заподiяна пожежами та аварiями на об'ектах тдвищено1' небезпеки, включаючи пожежо-вибyxо-небезпечнi об'екти та об'екти, госпо-дарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварш еколопчного i санiтарно-епiдемiо-
лопчного характеру», затверджеш Постано-вою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 16 листопада 2002 року № 1788 (далi «Порядок i правила») встановлена. За своею постановкою питання така норма у приндиш вщпов> дае завданням Протоколу про дившьну вщпо-вiдальнiсть i компенсадл за збиток, заподiяний транскордонним впливом промислових аварш на транскордонт води до конвенцл 1992 року по охорот й використанню транскордонних водотокiв i мiжнародних озер та до Конвенцп 1992 року про транскордонний вплив промислових аварш.
Висновки
В результат дослщження визначено наступнi позитивш наслiдки ратифшадп Конвендп:
- створення Системи сповщення про проми-словi аварп;
- виявлення небезпечних видiв дiяльностi в межах свое! юрисдикдп iз застосуванням у вiдношеннi до них превентивних заходiв та шформуванням про таку дiяльнiсть причет-них сторш;
- проведення обговорень з причетними сторонами у випадку, коли небезпечш види дiя-льност можуть мати транскордоннi наслiд-ки;
- вжиття вiдповiдних заходiв для запоб^ан-ня промисловим аварiям, включаючи розро-блення i пiдтримання вщповщно1 системи готовност до надзвичайних ситуадiй у випадку промислових аварш, а також вжиття вщ-повщних заходiв з лшвщадп наслiдкiв аварiй у найкоротшi строки з використанням найе-фективнiших методiв;
- забезпечення адекватного шформування широко1 громадськостi у тих районах, як можуть пiддатися впливу промислових аварш, i створення у таких районах можливос-тей участi населення у вiдповiдних процедурах;
- забезпечення роботи вщповщнод' системи шформування, пристосовано1 до отримання i трансляцп iнформацiï у випадках промислових аварiй;
- сприяння розробленню правил, критерiïв та процедур у сферi обов'язкiв та вщповщаль-ностi;
- спiвробiтництво в обмш iнформацieю, до-свiдом, а також у сферi дослiджень, розроб-лення методiв i технологiй i3 запобтання промислових аварiй, забезпечення готовностi до них та лшвщацп 1'х наслщюв.
Лiтература
1. Нацiональна доповiдь про стан техноген-
ноï та природноï безпеки в Украïнi у 2007 р. - К. : МНС Украши, 2008. - 257 с.
2. Законн Украши «Про мiжнароднi договори
Украши» : вщ 22 грудня 1993, № 3767-ХХ11 // Вiдомостi ВР Украïни. - 1994. -№ 10. - Ст. 45.
3. http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. http://www.sta.gov.ua/control/uk/index.
Рецензент: А. В. Гриценко, професор, д. геогр. н., ХНАДУ.
Стаття надшшла до редакцiï 10 грудня 2009 р.
