CC BY
24
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.517.053.2-02 КУЦ Л.В.
Донецький нацюнальний медичний унверситет ¡м. М. Горького
тригеры фактори дитячого biky в розвитку псор1азу
Резюме. Стаття присвячена з'ясуванню тригерних факторiв дитячого вшу, що сприяють виникнен-ню nсорiазу та зумовлюють особливостi його miшчного перебщ. Проведено обстеження 520хворих на n^ius ie використанням клжчних та психологiчних методiв до^дження, дат яких опрацьовувались статистично за допомогою комп'ютерно'1 програми. Вуах обстежених 520хворих на nсорiаз шляхом за-стосування nсихологiчного опитувальника виявлеш ознаки дисморфофобп легкого та середнього ступеня тяжкости Вiрогiдно бльш тяжкий стутнь ii перебщ вiдмiчався при генетично обтяженому анамнезi захворювання. Негативт психоемоцшш впливи вамИчи навчальному закладiможуть стати суттевими тригерними факторами подальшого быьш тяжкого перебгу дерматозу. Це зумовлюе необхiднiсть вико-ристання рiзноманiтних методiв впливу на нормалiзацiю nсихофiзiологiчного стану дтей. Ключовi слова: nсорiаз, тригерт фактори, дисморфофобiя.
Вступ
Зростання частоти виникнення псорiазу в дитя-чому вщ, бшьш тяжкий стутнь переб^ даного захворювання, наявшсть косметичного дефекту, що зумовлюе негативний вплив на яюсть життя таких пащенпв визначають актуальшсть дано! проблеми сучасно! дерматологи [2, 4]. Псорiаз характеризуемся наявнютю псорiатичного висипання, в основi якого лежить гшеркератоз, зумовлений нестрим-ним миозом кератиноципв [6, 10]. Незважаючи на вивчення останшм часом велико! кшькосп рiзно-маштних механiзмiв, яю можуть сприяти розвитку псорiазу, дотепер не iснуе чггко! вiдповiдi на питания, який iз них е основним, i це не дае змоги досягти у бiльшостi випадкiв бажаного клшчного результату лiкувания, зокрема, забезпечення стшко! клшч-но! ремгсп або повного одужання хворих. Завдяки широкому застосуванню iмунологiчних методiв дослiджения чимало праць присвячено вивченню ролi функщонування цитокшово! мереж1 при дано-му дерматоз^ що дозволило виявити дисбаланс в и дiяльностi, та на щй пiдставi розроблено схеми ль кування з використанням антицитокiнових препа-рапв, зокрема адалiмумабу [5, 8, 13]. Це дае можли-вють досягти добрих клiнiчних результатiв, але дана тератя через велику 11 вартiсть не е доступною для широкого кола пащента. Досить добре проведено й аналiз маркерiв ендотоксикаци (молекули серед-ньо! маси), показниюв перекисного окислення лшь дiв та антиоксидантного захисту, бшкового обмiну при псорiазi, змiни яких у сукупност пропонуеться розглядати як загальнобiологiчну реакщю на пато-
логiчне пошкодження [3, 7, 9, 11]. Значна увага при-дшена i генетичним дослщженням, що дозволяють сформувати так званий генетичний паспорт хворого на псорiаз, який хоча й не дае вщповщ на питания, коли проявиться захворювання, але допомагае ви-значити шдивщуальний ризик розвитку хвороби [12]. Та, на жаль, генетичш дослщження сьогодш доступнi не кожному. Bci зазначенi факти стосують-ся псорiатичноl хвороби. У зв'язку з появою нового напрямку дослщжень — предиктивно! медицини (вщ to predict — передбачати) — актуальним залиша-еться визначення предикторiв щодо розвитку псорь азу починаючи з раннього дитячого вжу.
Мета дослщження — виявити психолопчш три-гернi фактори дитячого в^, що можуть сприяти виникненню псорiазу та зумовлювати особливост його клiнiчного перебiгу.
Матер1али та методи
Пiд спостереженням перебували 520 хворих на вульгарний (звичайний) псорiаз, прогресуюча стад1я захворювання, зi збереженою сезонною за-лежиiстю рецидивiв; чоловтв було 280 (53,8 %), жшок — 240 (46,2 %), вжом вщ 16 до 60 роюв. Проводили аналiз клiнiчного обстеження та дослщжен-ня на наявшсть дисморфофобп (психологiчний метод); статистична обробка результата дослщжен-ня виконувалась за допомогою пакета лщензшно!
© Куц Л.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
програми Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5).
Результати та обговорення
Дaнi клшчного обстеження показали, що i3 за-гально! кшькосп (520 осiб) хворих вiком вщ 16 до 39 рокiв було 392 (75,4 %), вщ 40 до 60 роюв - 128 (24,6 %), що вказуе на переважання захворюваностi в молодому вщь
Аналiз анамнезу захворювання встановив, що першi прояви псорiазу частiше виникали у пащ-eнтiв вiком вщ 8 до 25 рокiв (351; 67,5 %). Звертае на себе увагу те, що згiдно з даними, наведеними на рис. 1, клтчш ознаки захворювання найбшьш часто виникають у перiоди «напруження» функщ-ональних систем, якi забезпечують мехашзми за-гального та мiсцевого (у тому числ1 щодо шкiри) гомеостазу, тобто у школярiв вiком 8—11 роюв, пщ-лiткiв (12—15 роюв), студентiв (16—20 рокiв), осiб, яю тiльки розпочинають вирiшувати проблеми пра-цевлаштування та соцiально-побутового характеру (21—25 роюв).
Найбiльш частими факторами, з якими хворi пов'язували появу захворювання, були нервово-психiчнi (276; 53,1 %), а також наявшсть чи заго-стрення хрошчно! супутньо! патологп (235; 45,2 %), перш за все вщзначались розлади з боку оргашв ШКТ, лор-органiв та зубiв, вплив фокально! ш-фекцп. У частини хворих можливими чинниками появи псорiазу були одночасно декiлька провокую-чих факторiв. Така сама закономiрнiсть вiдмiчалась i стосовно подальших рецидивiв та/або загострень цього дерматозу.
Генетично обтяжений анамнез мав мюце у 335 (64,4 %) хворих, причому страждали вщ псорiа-зу частiше батьки хворих (118 iз 335; 35,2 %); у 72 (21,5 %) — матер^ у 49 (14,6 %) — брати i/або сестри, у 96 (28,7 %) — дадуа чи бабусь
З урахуванням мети та завдань дано! роботи ми надавали важливого значення генетичнш детер-мшацп патологiчного процесу i враховували даш В.1. Степаненко та ствавт. [10] про те, що «...остан-н1ми дослiдженнями встановлено мультифакторний характер успадкування псорiазу, при якому високий ризик хвороби спостерпаеться в носпв антигенiв г1СТОСУМ1СНОСТ1 HLAA1, A9, A11, A28; HLAB13, B17, B27, B38, B39; HLACw2, Cw3, Cw4, Cw6; ...бшьшють учених схиляються до уявлення i про патогенез ар-тропатичного псор!азу з позиц1й генералiзовано'l
□ 8-11 poKiB ■ 12-15 poKiB □ 16-20 poKiB ■ 21-25 poKiB ИПонад 25 poKiB
Рисунок 1. BiK хворих при виникненнi псор 'азу
ензимопатп як генетично детермшовано! патолопч-но1 адаптацшно! реакцп». Важливiсть ще! концепцп потребуе подальшого вивчення i передбачае досль дження iнших маркерiв спадково! залежност цього дерматозу, що може внести суттевi доповнення до розумiння патогенезу захворювання.
Зокрема, останшми роками велика увага нада-еться так званш ноцицептивнiй матрицi головного мозку (вищому центру оцiнки ноцицептивних сигналiв з периферп), яка також е генетично детер-мiнованою. Це тим бшьш важливо, оскiльки екс-периментальними дослщженнями та клiнiчними спостереженнями доведено, що не все те, що пщля-гае «рецепцп», «вщчуваеться» (тобто проявляеться суб'ективно), але при цьому реакцiя з боку ноци-цептивно'1 матрицi все ж таки вщбуваеться [14].
Аналiз отриманих результатiв проведеного нами обстеження хворих на псорiаз свщчить, що iз 520 па-цiентiв у 392 (75,4 %) вiдмiчався I тип виникнення та переб^ захворювання (при цьому спадкова залеж-нiсть виявлена у 295 iз 392; 75,3 %); у решти пащен-тiв (128 iз 520; 24,6 %) мав мюце II тип (при цьому спадкова залежшсть виявлена у 40 iз 128 (31,3 %).
Псорiаз I типу асощюеться з системою HLA (близько 85 % випадкiв), вщзначаеться великий ризик появи захворювань у першi два десятирiччя життя. Перебп ще! форми дерматозу бiльш тяжкий, н1ж при II типi, прослщковуеться тенденцiя до ге-нералiзацn процесу, характеризуеться амейшстю. При псорiазi II типу немае чггко вираженого зв'язку з системою HLA, частiше ушкоджуються нiгтi та су-глоби.
Незважаючи на те, що у частини хворих наявшсть косметичного дефекту та незначний стутнь прояву свербежу в ушкоджених дтянках шюри не викликають суттевих депресивних станiв, психо-емоцшний стан таких пацiентiв не можна вважати непорушеним, що вдаеться встановити за допомо-гою спецiального психолопчного опитувальника для визначення ступеня дисморфофобп [1].
Порiвняльний аналiз результатiв обстеження на наявшсть дисморфофобп у хворих на псорiаз I та II титв перебпу захворювання наведено в табл. 1.
Як свщчать даш, наведет в табл. 1, серед уах об-стежених хворих на псорiаз найбiльш часто дисморфофобп виявлялись при I типi переб^ захворювання i наявностi спадково'1 залежност (56,7 %), що вiрогiдно (р < 0,05) вiдрiзнялось як вщ показникiв у хворих iз таким саме типом перебiгу, але без спадково'1 залежносп, так i вiд показникiв пацiентiв, у яких вiдмiчався II тип переб^ псорiазу (незалежно вщ спадково'1 детермшацп).
Оцiнка ступеня вираженостi дисморфофобп в умовних балах вказуе на те, що з 295 хворих, у яких вщзначався перебiг псорiатичноI хвороби як I тип i з пщтвердженою спадковою залежнiстю захворювання, стутнь вираженосп дисморфофобп оцiнювався як 1 у.б. у 27 (9,2 %), як 2 у.б. - у решти 268 (90,8 %); з 97 хворих iз непщтвердженою спадковою залежшс-тю процесу — вщповщно у 82 (84,5 %) та 15 (15,5 %).
Таблиця 1. Розподл хворих iз наявнiстю дисморфофобп залежно вщ типу перебгу ncopia3y
Показники nepe6ir ncopia3y Усього хворих з дисморфофо-бieю
1 тип II тип
Спадково за-лежний Спадково неза-лежний Спадково за-лежний Спадково неза-лежний
Абсолютна шльшсть хворих 295 97 40 88 520
Дисморфофоби, 1 у.б. 27 82 7 79 195
Дисморфофоби, 2 у.б. 268 15 33 9 325
Середнш, у.б. 1,91 1,15 1,83 1,10 -
Примтка: у.б. — умовн1 бали.
Таке саме сшввщношення спостерПалось i у хворих iз II типом перебiгу захворювання: вщповщно у 7 (17,5 %) i 33 (82,5 %) iз 40 та у 79 (89,8 %) i 9 (10,2 %) iз 88. Оаб iз вiдсутнiстю дисморфофобп (0 у.б.) чи наявшстю дисморфофобп високого ступеня (3 у.б.) серед обстежених не було. Тобто кшьюсний аналiз свщчить про те, що у хворих на псорiаз з I типом перебПу патолопчного процесу i пщтвердженою спадковою залежнiстю середнш ступiнь вираженос-тi дисморфофобп (1,91 у.б.) вiрогiдно (р < 0,05) був бшьшим, н1ж при вщсутносп тако1 залежностi (1,15 у.б.) i н1ж при II типi перебяу дерматозу, як з наяв-шстю спадково! детермшацП (1,83 у.б.), так i без не! (1,10 у.б.).
Даш щодо наявностi дисморфофобп пщкрес-люють значення психологiчних впливiв, яю дiють на хворого у дитинств^ тому що згiдно з вщповщ-ним опитувальником, оцiнюючи вiдповiдi на таю запитання, як «реакц1я батьюв на якiсть навчання у школь., досягнення у творчостi, спорп... щодо використання вшьного часу... щодо зовшшносп хворого...» можна вiдзначити значущiсть факторiв психоемоцiйного клiмату в ам'1 i навчальному за-кладi на перебП псорiатичноi хвороби. Особливо це стосуеться випадюв захворювання з генетично об-тяжливим анамнезом стосовно цього дерматозу. Це диктуе необхщшсть проведення спецiальних л^-вально-профiлактичних заходiв (автотренiнг, гете-ротреншг та iн.) у сiм'ях хворих, де дгги страждають вщ псорiазу.
Висновки
У всiх обстежених 520 хворих на псорiаз виявле-ш ознаки дисморфофобп, що були вiрогiдно бiльш вираженими при генетично обтяжливому анам-незi захворювання. Недостатне врахування стану психоемоцiйного напруження дiтей у ам'1 чи навчальному закладi впливае на бшьш тяжкий пере-бiг захворювання. Iснуе необхiднiсть обов'язкового використання рiзноманiтних методiв профiлактики розвитку дисморфофобп з метою зниження ризику тяжких форм перебiгу дерматозу.
Список л1тератури
1. Бочарова-Мараховська Г.В. Дисморфофобп в косметоло-гiчнiй практищ / Г.В. Бочарова-Мараховська, 1.В. Свистунов, О.М. Онищенко [та т.]// Актуальт питання фармацевтичног
i медичног науки та практики. — 2010. — Вип. ХХШ, № 2. — С. 65-68.
2. Галникна С. О. ncopia3 у дтей i тдлттв: клМчт особливостi, л^вання, профыактика/ С.О. Галникша, Г.Б. Го-ляченко, В.Ф. Шутурма//Лжи Украгни. — 2008. — № 4(120). — С. 68-73.
3. Дащук А.М. Перекисное окисление липидов и активность антиоксидантной защиты у больных псориазом / А.М. Дащук, Н.А. Пустовая//Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. — 2009. — № 1-2(12). — С. 27-30.
4. Дерматовенерология: учебное пособие / под ред. В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.И. Степаненко. — Днепропетровск: Свидлер А.Л, 2011. — 652 с.
5. Кочергин Н.Г. Наш первый опыт применения адалимума-ба при псориазе/Н.Г. Кочергин, Н.Н. Потекаев, Л.М. Смирнова [и др.]//Российский журнал кожных и венерических болезней. — 2012. — № 5. — С. 37-41.
6. Кубанова А.А. Иммуноморфология и морфогенез очагов пораженной кожи при псориазе / А.А. Кубанова, О.Р. Катуни-на // Вестник дерматологии и венерологии. — 2010. — № 1. — С. 70-79.
7. Особенности метаболических нарушений при хронических распространенных тяжело протекающих дерматозах различного генеза (псориаз, атопический дерматит, пузырчатка) / Т.В. Копытова, Л.Н. Химкина, Н.А Добротина, Г.А. Пантелеева // Российский журнал кожных и венерических болезней. — 2012. — № 1. — С. 30-34.
8. Пирятинская В.А. Псориаз. Дифференциальная диагностика. Принципы лечения / В.А. Пирятинская, Л.А Карякина, А.Б. Пирятинская // Клиническая дерматология и венерология. — 2011. — № 1. — С. 83-90.
9. Позднякова Л.А Особенности свободнорадикального статуса у больных псориазом / Л.А Позднякова, Д.Р. Ракита // Российский медико-биологический вестник им. академика И.П. Павлова. — 2008. — № 2. — С. 33-37.
10. Степаненко В.1. Псорiаз / В.1. Степаненко, О. О. Си-зон, М.М. Шупенько [та т.] // Дерматологы, венерологы: тдручник / Под ред. проф. В.1. Степаненко. — К. : К1М, 2012. — С. 155-183.
11. Фалько Е.В. Изменения жирнокислотного спектра эпи-дермальных структур при псориазе у пациентов разных возрастных категорий / Е.В. Фалько, Б.С. Хышиктуев // Клиническая лабораторная диагностика. — 2010. — № 12. — С. 11-14.
12. Хайрутдинов В.Р. Генетический паспорт больного псориазом / В.Р. Хайрутдинов // Вестник дерматологии и венерологии. — 2011. — № 4. — С. 14-19.
13. Zaba L.C. Identification of TNF-related apoptosis-inducing ligand and other molecules that distinguish inflammatory from resident dendritic cells in patients with psoriasis / L. C. Zaba, J. Fuentes-Duculan, N.J. Eungdamrong [et al.]// J. Allergy. Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 125, № 6. — P. 1261-1268.
14. Zhang Z. Sensitization of calcitonin gene-related peptide receptors by receptor activity-modifying protein-1 in the trigeminal ganglion / Z. Zhang, C.S. Winborn, B. Marquez de Prado // J. Neurosci. — 2007. — Vol. 27(10). — P. 2693-2703.
Отримано 11.09.13 □
Куц Л.В.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ТРИГГЕРНЫЕ ФАКТОРЫ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА В РАЗВИТИИ ПСОРИАЗА
Резюме. Статья посвящена выяснению триггерных факторов детского возраста, способствующих возникновению псориаза и обусловливающих особенности его клинического течения. Проведено обследование 520 больных псориазом с использованием клинических и психологических методов исследования, данные которых обрабатывались статистически при помощи компьютерной программы. У всех обследованных 520 больных псориазом путем применения психологического опросника выявлены признаки дисморфофобии легкой и средней степени тяжести. Достоверно более тяжелая степень ее течения отмечалась при генетически отягощенном анамнезе заболевания. Негативные психоэмоциональные воздействия в семье или учебном заведении могут стать существенными триггер-ными факторами дальнейшего более тяжелого течения дерматоза. Это обусловливает необходимость использования различных методов воздействия на нормализацию психофизиологического состояния детей.
Ключевые слова: псориаз, триггерные факторы, дисмор-фофобия.
Kuts L.V.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
TRIGGER FACTORS OF CHILDHOOD IN DEVELOPMENT OF PSORIASIS
Summary. The article deals with identification of trigger factors of childhood that contributes to the occurrence and determines features of the clinical course of psoriasis. We have carried out survey of 520 patients with psoriasis using clinical and psychological research methods, data are elaborated statistically using a computer application. In all examined 520 patients with psoriasis using applying psychological questionnaire we detected signs of dysmorphophobia of mild to moderate severity. Significantly more severe degree of clinical course was marked in genetically burdened history of the disease. The negative psychological impacts in the family or in an educational institution may be significant trigger factors of the subsequent severe clinical course of dermatosis. This makes it necessary to use different methods of influence on the normalization of the psychophysiological state of the children.
Key words: psoriasis, trigger factors, dysmorphophobia.
