CC BY
24
УДК: 291.2
Крупник Я.Г., Крупник М.Г. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З.Тжицъкого
ТРИеДИНА еДШСТЬ: БОГ, ДУХ БОЖИЙ, слово
Розглядаетъся у контекст! Буття [Бт. 1, 1-9] Триедина Сдтстъ: Бог, ДухБожии, Слово.
Ключое1 слова: Триедина Сдтстъ: Бог, Дух Божий, Слово; Пресвята Троиця: Отецъ, Син, СвятийДух; ОсобиБожг.
Читаючи одне з перших речень книги Буття, де говориться про Дух Божий, що ширяв над водами [пор.: Бт. 1, 2], доцшьно розважити й над наступними в1ршами, принаймш Бт. 1, 3-9, щоб у контекст! зрозум1ти сшввщношення «Бог - Дух Божий». Разом з тим, беручи до уваги початок £вангел1я вщ Иоана, де сказан! надзвичайно висою й водночас глибинного зм1сту слова [пор.: Йо. 1, 1-3], ми доповнюемо «контекст контекстом», щоб, знову ж таки, зрозум1ти Триедину Сдшсть: Бог, Дух Божий, Слово. Саме так починаеться Буття, - Отець у Дус1 Сво!м, через Духа Святого, народжуе Слово Святе - Сдинородного СинаБожого [пор.: Бт. 1, 1-3].
Саме тому Церква говорить про Пресвяту Тройцю, - Отця, \ Сина, \ Святого Духа, ¿з додаванням найменувань-титул1в, - перша Божа Особа, друга Божа Особа, третя Божа Особа.
Вже знаемо, що Дух Божий, тобто Святий Дух як Божа Особа, еднаеться до народження Слова. Адже, Святого Духа ¿нод1 пор1внюють з подихом, завдяки якому лунае слово. Вщповщно, у Пресвят1й Тройц1 Отець вимовляе Слово (родить Сина) Святим Духом \ «через подих, вимовляючи слово, чути голос» [3, п. 92].
Таким чином, на перший погляд, Святий Дух, мав би мати титул друго! Особи Пресвято! Тройщ, однак, зауважмо, що Син - Слово уже перебувало в Отцевому лон1. Хоча, це ж саме можна см1ливо заявити \ про Духа Божого, який перебувае у Боз1-Духов1 як Божа Мудркть [пор.: 2, п. 292]. Тому, у контекст! Старого Зав1ту, очевидно, недоцшьно акцентувати на зазначених титулах (друга чи третя Бож1 Особи), а говорити про сутн1сть чи едн1сть ус1х Ос1б Пресвято! Тройщ. Адже, виходячи з Догми про Пресвяту Тршцю, Бож1 Особи не дшять м1ж собою единого Божества, але кожна з Них е ц1лим Богом. Тобто Тр1йця едина, хоча Бож1 Особи реально розр1зняються м1ж Собою \ сп1вв1дносн1 м1ж Собою [пор.: 2, п. 253-255].
Беручи до уваги таку едшеть й вникаючи в це ташетво, ми з острахом \ з глибокою покорою перед Духом 1стини звертаемо увагу на пояснения, яке подае нам Катехизм Католицько! Церкви, а саме про те, що Бож1 Особи
© Крупник Я.Г., Крупник М.Г., 2013
397
розр1зняються м1ж Собою стввщношенням походження: «Хто родить, е Отець; хто роджений, е Син; хто ¿сходить, е Дух Святий». Божа Сдшсть Триедина [2, п. 254]. Це пояснения дуже важливе для розумшня Бт. 1, 1-3, як I того, Ким е Той, Хто «ширяв над водами» [Бт. 1, 2], - «живий Бог» [3, п. 94].
Саме з цих м1ркувань насмшимось говорити про Духа Божого як Бога й Божу Особу, що знае суть й глибину усього ташства: «Так само й того, що в Боз1, шхто не знае, кр1м Духа Божого» [I Кор. 2, 11]. Саме ця фраза е «каменем спотикання I скелею падшня» [I Пт. 2, 8] для багатьох.
Дискусшш питания виникають, очевидно, ще й тому, що, як зазначено [4], - «Дух Божий у Старому Завт вщкриваеться ще не як Особа, а як божественна сила (...)».
Дух Божий нероздшьний з Отцем I Сином, Вш вщкривае Себе разом з Ними в 1сус1 Христ1, але в Нього особливий спос1б вщкриття. Вш завжди д1е через особу, котрою оволод1вае I И перетворюе. Дух Божий викликае незвичайш явища, котр1 оновлюють лице земл1 [Пс. 104, 30], але Його дп завжди походять зсередини I тзнають Його також внутршшм особливим вщчуттям [4].
Святий Дух е Особою Божою, р1внопоклоняемою I р1внославимою з Отцем I Сином. Вш ¿сходить вщ Отця, перебувае в Слов1 та Його виявляе [3, п. 91].
Дшсно, тзнання Пресвято! Тройщ - одне з головних питань богослов'я. Так, «Бог - Дух», - говорив нам 1сус Христос [Йо. 4, 24]. I в тому немае й тЫ сумн1ву у того, хто в1руе й поклоняеться Отцев1 у дус1 й правд! [пор.: Йо. 4, 2224]. Це 1стина, Путь й Життя, що знае про нас ще до наш ого народження [пор.: Ср. 1, 5], чуе кожне наше слово, в1дае про вЫ наш1 думки, помисли, бажання. Саме про це ми часто забуваемо, хоча тепер, беручи до уваги стр1мкий науково-техн1чний прогрес, нам набагато легше говорити про нашого Творця й про те, що ми також духовш ¿стоти, I Дух Божий живе у нас [пор.: Рим. 8, 9].
Чому ми про це говоримо й нам це так важливо? Та хоча б тому, якщо I ми знаемо про Божу присутшсть, й нав1ть у нас самих, то чи не важливо нам те, чисто з людських м1ркувань, як про нас думае Господь.
3 цього приводу апостол Павло сказав ч1тко: «Тшесш не можуть подобатися Богов1» [Рим. 8, 8]. А якщо ми дал1 прослщкуемо за думкою Апостола народ1в, то зробимо для себе мов би в1дкриття, що стосуеться нашо! теми. Отож, читаемо дал1: «Ви ж не т1лесн1, але духовш, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христовою не мае, той йому не належить» [Рим. 8, 910]. Отже, Дух Христовий - це Дух Божий. Тим бшьше, - Христос - це Бог.
«Я 1 Отець - одно» [Йо. 10, 30; пор.: Йо. 12, 45] - й тепер говорить 1сус Христос. То як нам бути, коли ми знаемо й твердимо у Символ! в1ри про Сдиного Бога?!
Вщповщь на дане запитання знаходимо у книз1 Буття: «То ж сказав Бог: «Сотвор1мо людину на наш образ I на нашу подобу (...). I сотворив Бог людину на св1й образ; на Божий образ сотворив И» [Бт. 1, 26-27].
То хто е людина: тшо? душа? дух?.. Так, це складна богопод1бна ¿стота, яку сотворив Бог - «чоловжа й жшку, I благословив 1х, I дав 1м ¿м'я «людина»
398
тод1, коли сотворив 1х» [Бт. 5, 2]. Отже по-сучасному, «прототип» Людини -Сам Бог. I якщо людина мае нероздшьш сфери дшсност1 чи реальное^, то Бог, тим бшьше, мае також Cboi «реальности» яю ми називаемо Особи Божг
Бог - «Той, Хто е» - в1чний, незмшний, самодостатнш. BiH Творець й по сьогодш. Однак, неприпустимо говорити про якусь Його еволюцш [5]. 1нша pi4, як BiH давав Себе тзнати людському роду чи конкретнш людиш, тобто в1дкривав Себе.
Бог - Дух [Мк. 14, 62] / Отець Дух Божий [Бт. 1, 2] / Святий Дух Слово [Бт. 1, 3] / Син Божий Той, «Хто був» [Од. 1, 8]
..........Дн...........
Отець «свтло» [Бт 1, 3] ■ ■ Син (Слово)
Божий
Той, «Хто есть» [Од. 1, 8]
Святий
Син (Icyc Христос) Всюди ecu Церква Людина Отець
Дух
Той, «Хто приходить» [Од. 1, 8]
Висновки.
1. 3 перших речень книги Буття для означения живого Бога вживаеться образ «ДухаБожого» (Бут. 1, 2) [3, п. 94].
2. Святого Духа шод1 пор1внюють з подихом, завдяки якому лунае слово. В1дпов1дно, у Пресвят1й Тройщ Отець вимовляе Слово (родить Сина) Святим Духом I «через подих, вимовляючи слово, чути голос» [3, п. 92].
3. Бож1 Особи не дшять м1ж собою единого Божества, але кожна з Них е ц1лим Богом. Тобто Тршця едина, хоча Бож1 Особи реально розр1зняються м1ж Собою 1 стввщносш м1ж Собою [пор.: 2, п. 253-255].
399
Л1тература
1. Святе Письмо Старого та Нового Зав1ту /Переклад тексту - о. 1ван Хоменко, 3-го ЧСВВ. - Рим: MicioHep, 2007.
2. Катехизм Католицько! Церкви / Синод УГКЦ. - Жовква: MicioHep, 2002. - 772 с.
3. Катехизм Украшсько! Греко-Католицько! Церкви: Христос - наша Пасха. - Льв1в: Св1чадо, 2011. -336 с.
4. Словник б1блшного богослов'я. За ред. Ксав'е Леон-Дюфура та ш. /Пер. з фр. Вл. Софрона Мудрого, ЧСВВ. - Жовква: MicioHep, 2010. - 992 с.
5. На шляху до едностк Пщручник з екумен1зму /Пер. з иол. А.Шкраб'юка. -Льв1в: Св1чадо, 1999. -64 с.
Summary Krupnyk Ya.G., Krupnyk M.G.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj TRIANITY OF UNIT: GOD, GODS SPIRIT, WORD
It is observed in the context of Being [B. 1, 1-9] to Trianity of Unit: God, God's Spirit, Word.
Key words: Trianity of Unit: God, God's Spirit, Word; Holy Trinity, God Persons.
400
