CC BY
7
УДК 616.831-005.1-002.1-007.64-089.471-7
ТРИАКС1АЛЬН1 СИСТЕМИ ДОСТУПУ ПРИ ЕНДОВАСКУЛЯРН1Й ЕМБОЛ1ЗАЦ11 ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ ПЕРЕДНЬО1 ЦИРКУЛЯЦП В ГОСТРИЙ ПЕР1ОД РОЗРИВУ
О.Ю. ПОЛКОВН1КОВ, А.М. МАТЕРУХ1Н
Запорiзький державний медичний ушверситет
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлшту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 29.04.19 *Date of acceptance — 15.05.19
*Дата подачi рукопису — 29.04.19 *Дата ухвалення — 15.05.19 *Дата подачи рукописи — 29.04.19 *Дата одобрения к печати — 15.05.19
Мета роботи - оцтити переваги триакЫальних систем з можливгстю «дистального доступу» при ендоваскулярнт ембол1заци церебральних аневризм передньог циркуляци в гострий перюд розриву.
Mamepia^u та методи. П1д час посл1довних 15 операцт - ендоваскулярног ембол1заци церебральних аневризм у гострий перюд розриву - використано триакс1альну систему доступу. До складу системи входили «довгий» iнтродюсер (IVA LONG IVA 6F80, Balt), катетер дистального доступу (Fargo 6F 115 см у 8 випадках, FargoMax 6F 115 см - у 2 i Sofia 6F 115 см - в 1) або провiдниковий катетер (Chaperon 6F у 4 випадках) та мтрокатетер (Vasco+ 10D або Headway 17) з мiкропровiдником (Hybrid 1214, Traxcess 14, Avigo, Agility 14). Для ви-явлення ттраоперацтнихускладнень проаналiзовано дам ангюграфи та вимiряно дiаметр артерш до та тсля втручання. Оцтку ангiографiчних даних виконували в стандартних проекщях, за потреби - у додаткових. Вимiрювання дiаметра судин (A-A-сегменти передньог мозковог артери, М-М-сегменти середньог мозковог артери, петрозний i кавернозний сегмент внутршньог сонног артери) проводили в передньо-заднт проекцгг. УЫм пащентам одразу тсля зактчення операци виконували контрольну комп 'ютерну томографю.
Результати. У всх випадках були вiдсутнi виражет труднощi навиацгг i катетери-заци порожнини аневризми, не було потреби в реконф^ураци ктчика мтрокатетера або замш мiкропровiдника. Мтрокатетер не втрачав «керованостi» навть на тлi вираженог звивистостi брахюцефальних артерш або здухвинних сегментiв. До зактчення операцгг в жодному з випадшв не спостер^али наростання ангюспазму. Вiдзначено регрес виразностi спазму, в 12 випадках - його вiдсутнiсть. Не зафтсовано ттраоперацтних тромоемболiч-них або геморагiчних ускладнень.
Висновки. Триакыальний доступ забезпечуе хорошу проксимальну тдтримку та змен-шуе ризик розвитку ттраоперацтних ускладнень при ендоваскулярнт емболiзацiг аневризм передньог циркуляцИ в гострий перюд розриву. При доступ до аневризм комплексу передньог мозковог-передньог сполучног артери виправдане рутинне використання кате-терiв дистального доступу.
Ключов1 слова: дистальний доступ; церебральна аневризма; ендоваскулярна емболiзацiя.
Э01 10.26683/2304-9359-2019-2(28)-66-72
Перелж скорочень
ВСА Внутр1шня сонна артер1я
ПМА-ПСА Передня мозкова-передня сполучна артер1я
САК Субарахнощальний крововилив
СМА Середня мозкова артер1я
Хоча на частку субарахнощального крово-виливу (САК) внаслщок розриву церебраль-них аневризм припадае 5 % вщ загально'1 кшь-костi випадкiв шсульту, захворювання вражае найчастiше осiб молодого в^ i асоцiюеться iз високою смертнiстю, що свiдчить про ак-туальнiсть проблеми аневризматичного штра-крашального крововиливу [1].
Слiд проводити якомога ранню оклю-зiю аневризми (краще - протягом перших 48 год) через високий ризик повторного розриву аневризми (до 40 % в першi 4 тиж тсля апоплексп) та смерттсть 80 % [2].
Ендоваскулярну емболiзацiю нинi розгля-дають як безпечний та ефективний метод ль кування розiрваних i асимптомних церебраль-них аневризм з низькою частотою ускладнень, пов'язаних з операщею. Однак при втручаннi в гострий перюд аневризматичного крововиливу ризик штраоперацшних ускладнень значно вищий, шж при оклюзп асимптомних аневризм (штраоперацшний розрив аневризми - 12 та 4 % вщповщно, тромбоемболiчнi ускладнення - 7 i 3 %) [3].
У хворих з розривами аневризм судин головного мозку вазоспазм ускладнюе пере-бiг геморапчного iнсульту в 35,7 % випад-кiв, супроводжуючись iшемiчним ураженням
ПОЛКОВН1КОВ Олексш Юршович к. мед. н., доцент кафедри вшськовог медицини та нейрохгрургИ Запор1зького державного медичного утверситету Адреса: 69104, м. Запоргжжя, пр. Маяковського, 26 Тел. моб.: (050) 484-87-71 E-mail: aupolkovnikov@gmail.com ORCID ID: 0000-0003-2174-9849
мозку в 53,5 % хворих. Наростання вазо-спазму на 4-ту-7-му добу тсля САК зарее-стровано у 80 % випадюв, на 11-14-ту добу - в 100 % [4]. Як хiрургiчнi маншуляцп на це-ребральних судинах при мiкрохiрургiчному клшуванш, так i ендоваскулярш маншуляцп провщниковим катетером або мшрокатете-ром, можуть спричинити «мехашчний вазоспазм» [5]. Отже, ^м раннього i вщстрочено-го спазму судин, юнуе iндукований лшуван-ням, або ятрогенний, вазоспазм [6]. Н. Danura зi спiвавт. виявили шдукований спазм у 30 % випадюв при мiкрохiрургiчному клiпуваннi i в 14 % - при ендоваскулярнт емболiзацii це-ребральних аневризм у гострий перюд розриву. Одне з можливих пояснень полягае в тому, що хiрургiчнi маншуляцп на великих артерь альних судинах можуть призвести до спазму мшроциркуляторного русла. Згщно з л^ера-турними даними, ендоваскулярна емболiзацiя асоцiюеться з нижчою частотою вазоспазму i вщстрочено'1 церебрально'1 шемп [7].
Удосконалення нейроiнтервенцiйного ш-струментарiю та способiв емболiзацii цере-бральних аневризм, розробка нових методик дають змогу полiпшити результати лшування i зменшити кiлькiсть iнтраоперацiйних ускладнень. Одним з таких способiв е використання триакаальних систем, до складу яких входить «довгий» штродюсер, провiдниковий катетер дистального доступу i мiкрокатетер.
Мета роботи - ощнити переваги триак-сiальних систем з можливютю «дистального доступу» при ендоваскулярнш емболiзацii церебральних аневризм передньо'1 циркуляцп в гострий перiод розриву.
Матер1али та методи
Пщ час послiдовних 15 операцiй - ен-доваскулярно! емболiзаmi церебральних аневризм у гострий перюд розриву вико-ристано триаксiальну систему доступу. До складу системи входили «довгий» штро-дюсер (IVA LONG IVA 6F80, Balt), катетер дистального доступу (Fargo 6F 115 см у 8 випадках, FargoMax 6F 115 см - у 2 i Sofia 6F 115 см - в 1) або провщниковий катетер (Chaperon 6F у 4 випадках) та мшрокатетер (Vasco+ 10D або Headway 17) з мшропро-вщником (Hybrid 1214, Traxcess 14, Avigo, Agility 14). Довгий штродюсер установлю-вали в загальну сонну артерш обов'язково i3 системою промивки, яку налагоджували при тдготовщ iнтродюсера до введення. Крiзь iнтродюсер у дистальне русло прово-
дили провщниковий катетер або провщни-ковий катетер дистального доступу в шийну частину внутршньо'1' сонно'1' артерп (ВСА). За наявностi вазоспазму тсля проведення провiдникового катетера у ВСА здшснюва-ли iнфузiю 1 мг тмодитну. Потiм проводили мшрокатетер на мiкропровiднику, за яким «тдшмали» провiдниковий катетер при аневризмах ВСА або середньо'1' мозко-во'1' артерп (СМА) до петрозного сегмента, а при аневризмах комплексу передня мозко-ва-передня сполучна артерiя (ПМА-ПСА) катетер дистального доступу «тдшмали» до кавернозного або клшощного сегмента. Виконували катетеризащю порожнини аневризми, за потреби - тсля попереднього проведення балон-катетера (рис. 1).
Для виявлення штраоперацшних усклад-нень проаналiзовано данi анпографп та ви-
Рис. 1. Використання триакаальног ситеми доступу при ендоваскулярног емболгзацИ мшотчатой аневризми ПМА ПСА зл1ва. (Довгий iнтродюсер («IVA LONG»IVA 6F80, катетер дистального доступу Fargo 6F115 cm, мтрокатетер Vasco+ 10D, мiкропровiдник
Traxcess 14). А, Б дооперацюнная селективна ангiографiя ВСА злiва - мшотчата аневризма ПМА ПСА, нерозповсюджений помiрний спазм А1М. В - катетер дистального доступу встановлений в клшогдному сегментi лiво'г ВСА, потiм мтрокатетер проведено в сегмент А . Г, Д тсляоперацтна селективна ангiографiя ВСА злiва -оклюзiя аневризми ПМА ПСА (Raymond 1), вiдсутнiсть вазоспазму
мiряно дiаметр артерiй до i пiсля втручання. Оцiнка ангiографiчних даних виконувалась в стандартних, та при необхщност додат-кових проектях. Оцiнку ангiографiчних даних виконували в стандартних проекщях, за потреби - у додаткових. Вимiрювання дiаметра судин (А1-А2-сегменти ПМА, М1-М2-сегменти СМА, петрозний i кавер-нозний сегмент ВСА) проводили в пере-дньо-заднш проекцп).
Хiрургiчне лiкування проведено у вщдшенш нейрохiрургiï Запорiзькоï облас-но'1 клшично'1 лiкарнi. Операцп виконували з використанням ангiографiчного комплексу Toshiba Infinix INFX 8000V VF-i/SP. Контрольну пiсляоперацiйну нейровiзуалiза-цiю здшснювали за допомогою комп'ютерно'1 томографп головного мозку (томограф Toshiba Asteion Super 4).
Середнш вш пацieнтiв - (48,2 ± 4,6) року. Жшок було 9, чоловiкiв - 6.
За типом виявiв розриву аневризми в 7 спостереженнях вщзначено iзольований САК, у 4 - субарахнощально-вентрикуляр-ний крововилив, у 3 - субарахнощально-паренхiматозний, в 1 - субарахнощально-паренхиматозно-вентрикулярний. Вираз-шсть САК за шкалою Fisher: у 5 випадках -2-й стутнь, в 2 - 3-й стутнь, у 8 - 4-й стутнь. Тяжкiсть САК за шкалою Hunt-Hess: в 1 випадку - 4-й стутнь, у 3 - 3-й стутнь, в 11 - 2-й стутнь.
В 11 спостереженнях аневризми лока-лiзувалися в комплекс ПМА-ПСА, у 2 -у ВСА, в 2 - у дшянт бiфуркацiï СМА. При доступ до аневризм комплексу ПМА-ПСА використовували катетери дистального доступу, для доступу до аневризм СМА i ВСА - стандартн провiдниковi катетери.
Результаты
В 1 випадку оператю проведено на 2-гу добу тсля розриву, в решт випадюв -пiзнiше 3-ï доби. На iнiцiальнiй ангюграфп в 9 спостереженнях вщзначено вазоспазм рiзного ступеня вираженостi [8]: у 6 випадках - нерозповсюджений спазм (не бшьше 2 сегментiв), з них у 2 випадках -виражений, у 3 - поширений (3 сегмента i бшьше), в 1 випадку - виражений.
У разi проведення оперативного втручання на rai спазму, iнтраартерiально
продовжували шфузш шмодипшу в дозi 1 мг/год крiзь провiдниковий катетер протя-гом уае'1 операцп.
У вах випадках були вiдсутнi виражет труднощi навшацп та катетеризацп порож-нини аневризми, не було потреби в рекон-ф^урацп кiнчика мшрокатетера або замiнi мiкропроводнiка. Мiкрокатетер не втра-чав «керованосп» навiть на тл виражено'1 звивистостi брахiоцефальних артерш або здухвинних сегментiв.
До закшчення операцп в жодному випадку не спостер^али наростання ангiоспазму. Вщзначено регрес виразносп спазму, в 12 випадках - його вщсуттсть.
Звертало увагу скорочення часу внутрш-ньосудинних маншуляцш мшропровщни-ком при катетеризацп порожнини аневризм комплексу ПМА-ПСА (до (4,0 ± 1,5) хв) i вщсуттсть необхщносп замiни мшропро-вщника. В жодному випадку не вщзначено труднощiв з катетеризацieю порожнини аневризми, некероватсть мiкрокатетера, спазм ВСА в дшянт розташування провiдникового катетера. Адекватна жорсткють системи дала змогу провести мшрокатетери в А2-сегмент для катетеризацп порожнини дистально'1 аневризми та ïï емболiзацiï.
Не зафiксовано штраоперацшних тромбо-емболiчних або геморагiчних ускладнень.
Обговорення
Щоб внутрiшньосудинне лiкування було простим i устшним, необхiдно мати адек-ватний та стабiльний доступ до внутрш-ньочерепних судинних аномалш. Однак звивистiсть дуги аорти i супрааортальних судин може ускладнити розмщення тера-певтичних пристро'1'в у внутршньочерепнш судиннiй мережi. Недостатня пiдтримка пщ час навшацп по провiдникових катетерах може призвести до 1'х ковзання i повернен-ня в аорту, особливо при розмщенш бало-на або стенту. Згщно з л^ературними дани-ми, звивистiсть судин е найпоширенiшою причиною неефективностi лiкування у па-цiентiв, яким призначено розмщення стенту при внутрiшньочерепних стенотичних ураженнях [9]. Стабшзащя мiкрокатетерiв пщ час операцп необхiдна для безпечно'1 та ефективно'1 емболiзацiï внутршньочереп-но'1 аневризми.
Трансфеморальний доступ для лшування внутрiшньочерепних судинних уражень може бути обмежений аорто-здухвинною хворобою, ектазiею аорти або звивистiстю бра-хiоцефальних судин. Навiгацiя в звивистш цервiкальнiй та внутрiшньочерепнiй арте-рiальнiй мережi з використанням мшрока-тетерiв спричиняе пiдвищену напруженiсть у провщниковому катетерi та знижуе ке-ровашсть мiкрокатетера. Будь-який iз цих феномешв може затруднити суперселектив-ну катетеризащю ураження [10].
Пiдвищена реактивнiсть судинно'1 стiнки в гострий перiод крововиливу, особливо при проведенш ендоваскулярно'1 операцп тзнь ше 3-1 доби тсля розриву аневризми, при-зводить до зростання ризику штраопера-цiйних ускладнень, насамперед так званого шдукованого спазму, причому ризик розви-тку останнього залежить вщ тривалостi та обсягу внутршньосудинних манiпуляцiй. Найчастiше труднощi виникають при супер-селективнiй катетерiзацii аневризм комплексу ПМА-ПСА, особливо при надмiрно гострих кутах вщходження А1-сегмента на тлi атеросклеротичного ураження аорти та п гiлок. Вiдсутнiсть достатньо! проксимально!' пiдтримки призводить до нестабшьнос-тi провiдникового катетера i некерованосп мiкрокатетерiв, що збiльшуе обсяг i час мань пуляцiй. Останне спричиняе розвиток спазму як у проксимальних, так i в дистальних вщ-
References
1. Cepegmn bík na^enrÍB - (48,2 ±van Gijn J, Kerr RS, Rinkel GJ. Subarachnoid haemorrhage. Lancet. 2007 Jan 27;369(9558):306-18. Review. PubMed PMID: 17258671.
2. Ohkuma H, Tsurutani H, Suzuki S. Incidence and significance of early aneurysmal rebleeding before neurosurgical or neurological management. Stroke.2001 May;32(5):1176-80. PubMed PMID: 11340229.
3. Ahn JM, Oh JS, Yoon SM et al. Procedure-related Complications during Endovascular Treatment of Intracranial Saccular Aneurysms. J Cerebrovasc Endovasc Neurosurg. 2017;19(3):162-70. doi:10.7461/jcen.2017.19.3.162
4. Moroz VV. Hirurgichne likuvannya rozryviv arterialnyh anevryzm golovnogo mozku uskladnenyh angiospazmom: Avtoref. dys. kand. med. nauk: specz. 14.01.05 — neyrohirurgiya. Instytut neyrohirurgiyi im. akad. A.P. Romodanova AMN Ukrayiny. K.; 2004. 27 p. (in Ukrainian)
дшах басейну ВСА, що збшьшуе ризик ш-траоперацшних ускладнень та тдсилюе вщ-строчений спазм i3 розвитком вторинного 1шем1чного пошкодження мозку.
Iнтраоперацiйний ангiоспазм е одним з чинниюв несприятливого прогнозу, про що свщчить незадовiльний результат лшування при статистично значущому (р=0,05) змен-шеннi дiаметра СМА на момент завершення операцп порiвняно з ii початком. За сприят-ливого перебiгу спостерiгаеться статистично незначуще (p>0,2) звуження артерп в серед-ньому на 8,4 % порiвняно з вихщним дiаме-тром, а за несприятливого перебшу - статистично значуще (p<0,05) зменшення дiаметра артерп в середньому на 30,1 % [11].
Триакаальний доступ також забезпечуе проксимальну тдтримку i керованiсть за потреби використання асистучих методiв ем-болiзацii аневризм.
Висновки
Триаксiальний доступ забезпечуе опти-мальну проксимальну пiдтримку та зменшуе ризик розвитку iнтраоперацiйних ускладнень при ендоваскулярнш емболiзацii аневризм передньо! циркуляцп в гострий перюд розриву. При доступi до аневризм комплексу передньо! мозковоЛ-передньо! сполучно! артерп виправдане рутинне використання ка-тетерiв дистального доступу.
5. Wanke I, Dorfler A, Dietrich U, Aalders T, Forsting M. Combined endovascular therapy of ruptured aneurysms and cerebral vasospasm. Neuroradiology. 2000;42:926-9
6. Danura H, Schatlo B, Marbacher S et al. Acute angiographic vasospasm and the incidence of delayed cerebral vasospasm: preliminary results. Acta Neurochir Suppl. 2015;120:187-90. doi:10.1007/978-3-319-04981-6_32. PubMed PMID:25366622.
7. Dumont AS, Crowley RW, Monteith SJ et al. En-dovascular treatment or neurosurgical clipping of ruptured intracranial aneurysms: effect on angio-graphic vasospasm, delayed ischemic neurological deficit, cerebral infarction, and clinical outcome. Stroke. 2010 Nov;41(11):2519-24. doi:10.1161/ STR0KEAHA.110.579383. Epub 2010 Sep 2. PubMed PMID: 20813994.
8. Krylov VV, Hutornoj NV. Sosudistyj spazm pri razryve anevrizm golovnogo mozga. Patogenez, diagnostika, hirurgicheskaja taktika. Hirurgija anevrizm golovnogo mozga. М.;2011:325-61. (in Russian)
9. Lylyk P, Cohen JE, Ceratto R et al. Angioplasty and stent placement in intracranial atherosclerotic stenoses and dissections. Am J Neuroradiol. 2002 Mar;23(3):430-6. PubMed PMID: 11901013.
10. Velat GJ, Lawson MF, Hoh BL, Mocco J. Novel application of an intermediate sized bridging catheter as an adjunct to aneurysm coiling in patients with tortuous vasculature. Interv Neuroradiol. 2009 Dec;15(4):448-52. Epub 2009 Dec 28. PubMed
PMID: 20465884; PubMed Central PMCID: PMC3299433. 11. Netlyux AM. Hirurgichne likuvannya hvoryx z rozryvamy vnutrishnocherepnyh arterialnyh anevryzm z uskladnenym klinichnym perebigom. Dys. doktora med. nauk: 14.01.05 - nejrohirurgiya. Instytut nejrohirurgiyi im. akad. A.P. Romodanova NAMN UkrayinyАдоктора. К.;2017. 312 p. (in Ukrainian)
ТРИАКСИАЛЬНЫЕ СИСТЕМЫ ДОСТУПА ПРИ ЭНДОВАСКУЛЯРНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ ПЕРЕДНЕЙ ЦИРКУЛЯЦИИ В ОСТРЫЙ ПЕРИОД РАЗРЫВА
А.Ю. ПОЛКОВНИКОВ, А.М. МАТЕРУХИН Запорожский государственный медицинский университет
Цель работы - оценить преимущества триаксиальных систем с возможностью «дистального доступа» при эндоваскулярной эмболизации церебральных аневризм передней циркуляции в острый период разрыва.
Материалы и методы. При последовательных 15 операций - эндоваскулярной эмболизации церебральных аневризм в острый период разрыва использовали триаксиальную систему доступа. В состав системы входили «длинный» интродюсер (IVA LONG IVA 6F80, Balt), катетер дистального доступа (Fargo 6F 115 см в 8 случаях, FargoMax 6F 115 см - в 2 и Sofia 6F 115 см - в 1) или проводниковый катетер (Chaperon 6F в 4 случаях) и микрокатетер (Vasco+ 10D или Headway 17) с микропроводником (Hybrid 1214, Traxcess 14, Avigo, Agility 14). Для выявления интраопера-ционных осложнений проанализированы данные ангиографии и измерен диаметр артерий до и после вмешательства. Оценку ангиографических данных выполняли в стандартных проекциях, при необходимости - в дополнительных. Измерение диаметра сосудов ^^^сегменты передней мозговой артерии, М1-М2-сегменты средней мозговой артерии, петрозный и кавернозный сегмент внутренней сонной артерии) проводили в передне-задней проекции. Всем пациентам сразу после окончания операции выполняли контрольную компьютерную томографию.
Результаты. Во всех случаях отсутствовали выраженные трудности навигации и катетеризации полости аневризмы, не было необходимости в реконфигурации кончика микрокатетеров или замене микропроводника. Микрокатетер не терял «управляемость» даже на фоне выраженной извитости брахиоцефальных артерий или подвздошных сегментов. К окончанию операции ни в одном из случаев не наблюдали наростание ангиоспазма. Отмечен регресс выраженности спазма, в 12 случаях - его отсутствие. Не зафиксированы интраоперационные тромбоэмболические или геморрагические осложнения.
Выводы. Триаксиальный доступ обеспечивает хорошую проксимальную поддержку и уменьшает риск развития интраоперационных осложнений при эндоваскулярной эмболизации аневризм передней циркуляции в острый период разрыва. При доступе к аневризмам комплекса передней мозговой-передней соединительной артерии оправдано рутинное использование катетеров дистального доступа.
Ключевые слова: дистальный доступ; церебральная аневризма; эндоваскулярная эмболизация.
TRI-AXIAL ACCESS SYSTEMS FOR ENDOVASCULAR EMBOLIZATION OF CEREBRAL ANEURYSMS OF THE ANTERIOR CIRCULATION IN THE ACUTE RUPTURE PERIOD
O.Yu POLKOVNIKOV, A.M. MATERUKHIN Zaporizhzhya State Medical University
Objective - to evaluate the advantages of tri-axial systems with the possibility of «distal access» with endovascular embolization of cerebral aneurysms of the anterior circulation in the acute period of rupture.
Materials and methods. In the course of consecutive 15 operations, endovascular embolization of cerebral aneurysms in the acute rupture period, a triaxial access system was used. The system included a «long» introducer (IVA LONG IVA 6F80, Balt), a distal access catheter (Fargo 6F 115 cm in 8 cases, FargoMax 6F 115 cm in 2 cases and Sofia 6F 115 cm in 1 case) or a guiding catheter (Chaperon 6F in 4 cases) and a microcatheter (Vasco+ 10D or Headway 17) with a microguidewire (Hybrid 1214, Traxcess 14, Avigo, Agility 14). To identify intraoperative complications, angiography data were analyzed and the diameter of the arteries before and after the intervention was measured. Evaluation of angiographic data was performed in standard, and if necessary, additional projections. The diameter of the vessels (Aj-A2-segments of the Anterior Cerebral Artery (ACA), M^M2-segments of the Medial Cerebral Artery (MCA), petrosium and cavernous segment of the Internal Cerebral Artery (ICA) was measured in the anterior-posterior plane. Immediately after the operation, all patients underwent control computed tomography.
Results. In all cases, there were no pronounced difficulties in navigating and catheter-izing the cavity of the aneurysm, there was no need to reconfigure the tip of the microcath-eters or change the microguidewire. The microcatheter did not lose its «controllability» even against the background of the pronounced tortuosity of the brachiocephalic arteries or iliac segments. By the end of the operation, in no case was an increase in angiospasm noted. In all observations, a regression of the severity of spasm was noted, with the absence of the latter in 12 cases. In none of the cases were there intraoperative thromboembolic or hemorrhagic complications.
Conclusions. Tri-axial access provides good proximal support and reduces the risk of developing intraoperative complications during endovascular embolization of aneurysms of the anterior circulation in the acute period of rupture. When accessing the aneurysms of the anterior cerebral anterior communicating artery complex, the routine use of distal access catheters is justified.
Key words: distal access; cerebral aneurysm; endovascular embolization.
