CC BY
71
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-268X print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9103 http://nvlvet.com.ua/
UDC 334.021.1
Trends in agricultural development and its state regulation
O.S. Salamin
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 19.07.2018 Received in revised form
27.08.2018 Accepted 28.08.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-711-13-24 E-mail: [email protected]
Salamin, O.S. (2018). Trends in agricultural development and its state regulation. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(91), 14-18. doi: 10.32718/nvlvet9103
The problems of development and implementation of state regulatory policy in agriculture of Ukraine are considered. An attempt is being made to bring it closer to the principles applied in economic of developed countries. Such an approximation for all years of reforms was carried out without taking into account the initial stages of the formation of market relations in Ukraine. The release of levers of state regulatory influence without a prevailing market regulation mechanism only intensified the problems. In economically developed countries, market relations have been developing for a long time in an evolutionary way in conjunction with state regulation of the agrarian economy to solve problems that have arisen from time to time. The quantitative relations characteristic of economically mature systems cannot be extended to the domestic economic system. An indication of the blind spread of approaches to the state regulatory policy of Ukraine that characterize quantitative ratios in mature economic systems is the implementation of monetary policy. A prerequisite for monetary policy and appropriate macroeconomic analysis is the balance of the economy, in which the needfor a certain amount of money is formed. Such an approach is acceptable for sustainable market systems, where certain trends and patterns are formed, but it cannot be applied for economies where market trends are only emerging. Therefore, the monetary policy in agriculture could not provide the expected results. Proposed commonly accepted in foreign publications factors that determine the need for state regulation of agriculture, taking into account the state of the domestic agricultural sector to complement such as the creation of identical .starting conditions, activation of entrepreneurial activity. Without this, in Ukraine, high-growth entities of a holding type of a large size are formed at a high pace. They use the most advanced technical equipment, involve narrow-profile specialists, they form large commodity batches, which can enter the foreign markets without intermediaries. All agroholdings, however, deprive rural inhabitants of the opportunity to create farms, increase unemployment and social problems in villages. Objective competitive advantages of domestic agriculture, which are determined by fertile black earth, are used by a limited number of persons.
Key words: state regulation of agriculture, organizational forms of management, market mechanism of regulation of economy, socially oriented market economy.
rp ••• • <»
Тенденци розвитку сшьського господарства та иого державне регулювання
О.С. Саламш
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Розглядаються проблеми розробки та здшснення державног регуляторног полтики у стьському господарствi Украгни. Критично аналiзуеться намагання наблизити гг до тих принципiв, що застосовуються в eкономiчно розвинутих крагнах. Таке набли-ження за вЫ роки реформ здшснювалось без урахування початкових етатв становлення ринкових вiдносин в Украгт. Вiдпущeння важeлiв державного регуляторного впливу без сформованого ринкового механзму регулювання лише посилювало проблеми. В eкономiчно розвинутих крагнах ринковi вiдносини формувались тривалий час еволюцшно в поеднанн з державним регулюванням аграрног економти для вирШення проблем, ят перюдично виникали. Не можуть на втчизняну eкономiчну систему поширюватись i к^льтсн спiввiдношeння, характеры для eкономiчно зртих систем. Свiдчeнням слтого поширення на державну регуляторну полтику Украгни пiдходiв, як характеризують альмсм спiввiдношeння у зртих eкономiчних системах, е здтснення монетарное полтики. Передумовою монетарное полтики i вiдповiдного макроeкономiчного аналiзу ерiвновага економти, при якй формуеться
потреба у певнш кiлькостi грошей. Такий пiдхiд прийнятний для сталих ринкових систем, де формуються певж тенденцп та закономiрностi, але вт не може застосовуватись для економк, де ринковi тенденцп ттьки зароджуються. Тому монетарна полтика у втчизняному стьському господарствi не могла забезпечити оч^ваних результатiв. Запропоновано загальноприйнятi у зарубiжних виданнях чинники, що визначають необхiднiсть державного регулювання стьського господарства, з урахуванням стану втчизняног аграрной галузi доповнити такими, як створення однакових стартових умов, активiзацiя тдприемницьког дiя-льност1 Без цього в Украгш високими темпами формуються особливо велит за розмiрами суб'екти господарювання холдингового типу. У них використовуються довершен техшчш засоби, залучаються вузькопрофтьж фахiвцi, вони формують велик товары партп, як можуть без посереднитв виводитись на зовнШш ринки. Все ж агрохолдинги позбавляють можливостi стьських жи-телiв створювати фермерськ господарства, посилюють безробття i сощальш проблеми у селах. Об 'ективш конкурентн переваги втчизняного стьського господарства, як визначаються родючими чорноземами, використовуються обмеженою ктьюстю о^б. Уже в даний час це провокуе сощальж конфлiкти.
Ключовi слова: державне регулювання стьського господарства, оргаМзацЫн форми господарювання, ринковий мехатзм регулювання економти, соцiально орiентованаринкова економта.
Вступ
Проблеми поеднання ринкових регулятор1в альсь-кого господарства, яш диоть автоматично, з держав-ним втручанням у галузь були актуальними завжди. Вони наспльки практично значущ^ що саме пвдхода-ми до !х виршення визначаеться водороздш у погля-дах на подальш1 перспективи розвитку сшьського господарства та його оргашзацшну побудову. Пропо-нуеться весь спектр можливих погляд1в - ввд невтру-чання у д1яльшсть суб'екпв господарювання до прямого адмшстративного впливу. Уа точки зору обгру-нтовуються, наводяться приклади ефективного засто-сування шдход1в, що пропонуються у свгговш еконо-м1чнш ютори. За останш роки в умовах европейсько! штеграци Укра!ни особлива увага звертаеться на на-ближення р1вня та спрямування вичизняно! регуляторно! полиики до загальних засад !! здшснення в кра!-нах Свропейського Союзу. До уваги не завжди бе-реться необхвдшсть виршення актуальних для вичи-зняного сшьського господарства проблем, яш для кра!н не були актуальш школи або виршеш на почат-кових етапах становлення ринкових ввдносин.
Загалом проблеми державного регулювання сшьського господарства складш й багатопланов^ На !хне виршення спрямована значна шльшсть наукових публжацш. Критично ощнюючи сучасну державну регуляторну политику, В.П. Рябоконь та О.М. Супрун зазначають, що така полиика бшьше спрямована на подальше консервування ситуаци, коли альське гос-подарство продовжуватиме дотувати суспшьство дешевим продовольством, шж на виршення проблем сшьського господарства (Riabokon and Suprun, 2012). З ними солшарна Л.В. Молдаван, ввдстоюючи необ-хшшсть паритету цш на сшьськогосподарську та промислову продукцш та державно! пвдтримки умов розширеного ввдтворення в аграрий галуз1 заходами прямого чи опосередкованого впливу на цшоутво-рення (Moldavan, 2012). На низьку ефектившсть прямо! державно! фшансово! тдтримки вказують В.К. Збарзький та В.П. Горьовий (Zbarskyi and Horovyi, 2010).
Метою дослвджень е обгрунтувати теоретичш ос-нови та практичш тдходи до визначення прюритет-них напрям1в державного регуляторного впливу в сшьському господарства Для досягнення мети вирь шувались завдання:
- виявити доцшьшсть та спрямування державно! регуляторно! полпики в сшьському господарста у
р1зних типах ринково ор1ентованих економ1чних систем;
- дослшити вплив державного регулювання сшьського господарства на виникнення i розвиток суб'екпв господарювання за окремими оргашзацшно-правовими формами;
- вивчити вплив державно! политики на вирiшення сощальних проблем у сiльських населених пунктах.
MaTepia™ i методи дослiджень
Застосовувались загальноприйнятi методи досль дження. Економiчно-статистичнi методи використовуються для визначення розмiрiв i частки фермерсь-ких господарств у обсягах виробництва продукци. Монографiчний метод використано для оцшки спря-мованостi державно! регуляторно! политики у сшьсь-кому господарствi.
Результата та Тх обговорення
Реформування сшьського господарства Укра!ни в першiй половиш 90-х рок1в минулого столiття здшс-нювалось ввдпущенням важелiв державного командного впливу на суб'екти господарювання. Вважалось, що лiбералiзацiя державного впливу в поеднанш з ринковими регуляторами, яш дшть автоматично, забезпечить виршення усiх проблем, що нагромади-лись. Помилковють такого подходу пiдтверджено розвитком сшьського господарства у наступш роки. Стереотип поглядiв на всесильнiсть ринку формував-ся в умовах посилення розриву у рiвнях розвитку сшьського господарства в кра!нах з ринковою i планово орiентованою економшою. До уваги не бралось те, що ринок виконуе регуляторнi функцп за умови певного рiвня його сформованосп, насамперед ринково! шфраструктури, де здiйснюеться ринкове генеру-вання цши, яка е основним ринковим регулятором. У кра!нах з розвинутою ринковою економiкою ринковi вiдносини формувались тривалий час еволюцiйно в поеднанш iз застосуванням державних регуляторних аклв для вирiшення проблем, як1 перюдично виника-ли. При цьому поняття "ринкова економжа" е абстра-ктним i при окремих загальних рисах в кожнш кра!нi формуеться своя модель тако! економiки.
Р. Лиан, В. Бомолта, К. Шрамм видшяють такi ти-пи ринкових систем, як олiгархiчний капiталiзм, наш-вдержавний капiталiзм, управлiнський капiталiзм, пiдприемницький капи^зм (Boumol et al., 2007). Без
нaлeжнoгo рeгyлятoрнoгo впливу y пocтcoцiaлicтич-ниx eкoнoмiчниx cиcтeмax фoрмyeтьcя, зaзвичaй oлi-гaрxiчний кaпiтaлiзм, який xaрaктeризyeтьcя зoceрe-джeнням рecyрciв i влaди y рyкax нeбaгaтьox члeнiв cy^^orea. Тaкий кaпiтaлiзм нe зaбeзпeчye eкoнoмi-чнoгo зрocтaння, a збiльшeння чacтки oкрeмиx oci6, як1 пeрeвaжнo пeрeрaxoвyють cвoï при6УТКИ нa рaxy-нки oфшoрниx зoн. Heвeликий eкoнoмiчний рют мoж-ливий лишe для нeдoпyщeння пoлiтичнoï кризи i тощ-aльнoгo вибyxy. В yмoвax oлiгaрxiчнoгo кaпiтaлiзмy вiдмiчaeтьcя вeличeзнa дифeрeнцiaцiя y рiвняx дoxo-дiв нaceлeння. Ha ринкax пeрeвaжaють "нeoфiцiйнi" вiднocини. Oлiгaрxiчний кaпiтaлiзм пoширeний y кoлишнix рecпyблiкax CPCP, бaгaтиx нa нaфтy крш-rax Близькoгo Cxoдy, бaгaтьox крaïнax Африки i Лa-тинcькoï Амeрики (Boumol et al., 2007).
Haпiвдeржaвний кaпiтaлiзм xaрaктeризyeгьcя при-вaтнoю влacнicтю ra зacoби вирoбництвa, aлe дeржaвa cпрямoвye cвoï рecyрcи y нaйбiльш пeрcпeктивнi ra-лyзi. Moжливicть тaкoгo мaнeврyвaння рecyрcaми зaбeзпeчyeтьcя дeржaвнoю бaнкiвcькoю cиcтeмoю. В 1нди, нaприклaд, 75% бaнкiв кoнтрoлюeтьcя дeржa-вoю. Ocнoвнa риca нaпiвдeржaвнoгo кaпiтaлy - cyrre-вий дeржaвний вплив нa eкoнoмiчнi ^O^ct. У Crn-гaпyрi дeржaвний вплив дoзвoлив зaбeзпeчити 3бшь-шeння oбcягiв вирoбництвa дo рiвня eкoнoмiчнo рoз-винyтиx крaïн. Дoцiльнicть тaкoгo дeржaвнoгo ВПЛИВУ нa eкoнoмiкy нинi e oчeвиднoю i для Укрaïни, в т. ч. i для вiтчизнянoгo аль^того гocпoдaрcтвa нa eтaпi фoрмyвaння ринкoвиx вiднocин.
no3a будь якими cyмнiвaми, визнaчaльним в yмo-вax ринкoвo oрieнтoвaнoï eкoнoмiчнoï cиcтeми e рин-кoвий мexaнiзм ïï рeгyлювaння. При цьoмy мiнiмaльнe втрyчaння дeржaвниx oргaнiв мoжливe лишe 3a yмoви нaближeння ринку дo iдeaльнoï мoдeлi чиcтoï тонку-рeнцiï, кoли вiдcyтнiй будь-який мoнoпoльний вплив oкрeмиx cyб'eктiв гocпoдaрювaння. Чинникaми, щo зyмoвлюють дeржaвнe втрyчaння у ринкoвi прoцecи, e циктчний xaрaктeр рoзвиткy eкoнoмiки, зoвнiшнi eфeкти, нecпрoмoжнicть ринку зaбeзпeчити людeй coцiaльними блaгaми, мoнoпoльнi тeндeнцiï oкрeмиx cyб'eктiв гocпoдaрювaння. Для вирiшeння пш^нь cпрямoвaнocтi дeржaвнoгo впливу нa eкoнoмiчнi ^o-цecи у eкoнoмiчнo рoзвинyтиx крaïнax зacтocoвyють рeгрeciйний aнaлiз. Пoбyдoвa рeгрeciйниx мoдeлeй, якi дoзвoляють виявити вплив oкрeмиx eкoнoмiчниx чинникiв га eкoнoмiчнi прoцecи, вивecти мaтeмaтич-ну фoрмyлy eкoнoмiчнoгo рocтy, пeрeтвoрилocь га ocнoвний нaпрям eкoнoмiчнoï нayки тa фoрмyвaння дeржaвнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики. Cвiдчeнням cлiпoгo пoширeння нa дeржaвнy рeгyлятoрнy пoлiтикy Укрш-ни пiдxoдiв, яш xaрaктeризyють кiлькicнi cпiввiднo-шeння у зрiлиx eкoнoмiчниx cиcтeмax, e зд^^нм мoнeтaрнoï пoлiтики. Пeрeдyмoвoю мoнeтaрнoï шль тики i вiдпoвiднoгo мaкрoeкoнoмiчнoгo aнaлiзy e рiв-нoвaгa eкoнoмiки, при якш фoрмyeгьcя пoтрeбa у швнш кiлькocтi грoшeй. Тaкий пiдxiд прийнятний для cтaлиx ринкoвиx cиcтeм, дe фoрмyютьcя пeвнi тeндeнцiï i зaкoнoмiрнocтi, aлe вiн нe мoжe зacтocoвy-вaтиcь для eкoнoмiк, дe ринкoвi тeндeнцiï тiльки 3a-рoджyютьcя. Прoблeми рeгyлятoрнoгo впливу дeржa-ви в yмoвax лiквiдaцiï кoмaнднoï eкoнoмiки i агашв-
лeння ринкoвo oрieнтoвaнoï eкoнoмiчнoï cиcтeми e cпeцифiчними, xaрaктeрними лишe для пicляcoцiaлic-тичниx крaïн. Пiдxoди дo ïx вирiшeння у cвiтoвiй eкoнoмiчнiй нayцi нe рoзглядaлиcь. Тэму пeрeлiк зaпoзичeниx у зaрyбiжниx видaнняx чинник1в, щo зyмoвлюють нeoбxiднicть дeржaвнoгo рeгyлювaння eкoнoмiчниx cиcтeм, вaртo дoпoвнити тaкими, як cтвoрeння oднaкoвиx cтaртoвиx yмoв для пoчaткy вeдeння 6i3œcy, фoрмyвaння ринкoвoгo ceрeдoвищa, aктивiзaцiя п^^р^мни^^' дiяльнocтi.
3aпрoпoнoвaнi пiдxoди дo визнaчeння чинник1в дoцiльнocтi тa cпрямoвaнocтi дeржaвнoгo впливу e рeзyльтaтoм рeтрocпeктивнoгo aнaлiзy рoзвиткy вгт-чизнянoï eкoнoмiки. Heoбxiднicть cтвoрeння рiвниx cтaртoвиx yмoв e ocoбливим чинникoм, щo зyмoвлюe cпрямoвaнicть дeржaвнoï рeгyлятoрнoï пoлiтики нa пoчaткoвиx eтaпax трaнcфoрмaцiï eкoнoмiчнoï CTCTe-ми га ринтовт зacaдax. Фoрмaльнo привaтизaцiя дeржaвнoï влacнocтi здiйcнювaлacь aрифмeтичним рoзпoдiлoм ïï нa кiлькicть привaтизaцiйниx ceртифiкa-тiв, рiвнy чиceльнocтi житeлiв. Уа миттeвo cтaли влacникaми, aлe бшышсть тaк i нe oтримaлa aiajrn, i тим бiльшe нe мoгла впливaти нa cтaн cпрaв у тдпри-eмcтвax, пicля ïx привaтизaцiï'. Пeрeвaжнa бiльшicть рeфoрмoвaниx тaким cпocoбoм пiдприeмcтв прocтo пeрecтaли фyнкцioнyвaти.
Ocнoвними вирoбникaми ciлыcькoгocпoдaрcькoï' прoдyкцiï пicля лiквiдaцiï' кoлгocпiв cтaли ocoбиcтi ceлянcькi гocпoдaрcтвa, як1 e icтoричнo пeрexiднoю фoрмoю гocпoдaрювaння. 3a yмoви зacтocyвaння га-лeжнoï рeгyлятoрнoï пoлiтики щoдo cтвoрeння cтaр-тoвиx yмoв рoзвиткy тaкi гocпoдaрcтвa трaнcфoрмy-ютьcя у ринкoвo oрieнтoвaнi фeрмeрcькi гocпoдaрcтвa тoвaрнoгo типу. В y^arni у 2017 рoцi чacткa фeрмeр-cькиx гocпoдaрcтв в oбcягax вирoбництвa c^^TOro-cпoдaрcькoï' ^o^Rqn у пocтiйниx цiнax 2010 рoкy cклaдaлa лишe 8,7 вiдcoткiв. Приcкoрeнo рoзвивaлиcь ocoбливo вeликi 3a рoзмiрaми пiдприeмницькi струк-тури xoлдингoвoгo типу.
Пeрeвaги вeликиx i ocoбливo вeликиx гocпoдaрcь-rhx cтрyктyр зaбeзпeчyютьcя eфeктoм мacштaбy:
- викoриcтaнням виcoкoпрoдyктивниx тexнiчниx зacoбiв вирoбництвa - трaктoрiв, кoмбaйнiв, як1 нeдo-cтyпнi 3a щтаю для нeвeликиx пiдприeмcтв i ж мo-жуть eфeктивнo викoриcтoвyвaтиcя га нeвeликиx 3a рoзмiрaми зeмeльниx дiлянкax;
- зaлyчeнням вyзькoпрoфiльниx фaxiвцiв, щo га-лeжнoю oргaнiзaцieю вирoбничиx прoцeciв, зacтocy-вaнням дocкoнaлиx тexнoлoгiй зaбeзпeчyють виcoкy врoжaйнicть ciльcькoгocпoдaрcькиx культур тa прo-дyктивнicть твaрин. Цим дocягaeтьcя пiдвищeння прoдyктивнocтi ciльcькoгo гocпoдaрcтвa, щo e ocнoв-ним чинникoм приближeння вiтчизнянoгo ciльcькoгo гocпoдaрcтвa дo вимoг GC. Крiм тoгo, тexнoлoгiï, щo зacтocoвyютьcя i кoнтрoлюютьcя фaxiвцями e при-йнятними для вирoбництвa ^o^^u, якa вiдпoвiдae вимoгaм мiжнaрoдниx cтaндaртiв, в тoмy чиcлi й carn-тaрниx. Тaкa прoдyкцiя мoжe пocтaвлятиcь нa ринки GC;
- дocтyпнicтю знaчниx cyм крeдитiв, щo визнaчa-eтьcя нaявнicтю прeдмeтiв зacтaви;
- зрocтaнням рoзмiрiв тoвaрниx пaртiй oднoрiднoï
^o^Rqn i пiдвищeнням eфeктивнocтi лoгicтичниx oпepaцiй.
Пapтiï тaкoï пpoдyкцiï e пpивaбливими для rocepe-дницькиx cтpyктyp i зa paxyнoк цьoгo вeликi фepмep-cькi гocпoдapcтвa зaбeзпeчyють TO^ype^^ пepeвaги y кaнaлax poзпoдiлy. Рoзшиpюютьcя мoжливocтi ro-шуку aльтepнaтивниx кaнaлiв. Вoни мoжyть зджню-вaти шшук кoнтpaгeнтiв зa peзyльтaтaми бipжoвиx тopгiв. He виключaютьcя мoжливocтi caмocтiйнoгo здешняя ycix збyтoвиx лoгicтичниx oпepaцiй бeз зaлyчeння пocepeдникiв. Цим дoлaeтьcя мoнoпoльний вплив oкpeмиx зaкyпiвeльниx cтpyктyp y тож^му peгioнi, який e ocoбливo ввдчутним для нeвeликиx тoвapoвиpoбникiв. Оcнoвнa кoнкypeнтнa пepeвaгa, якa дocягaeтьcя зa paxyнoк eфeктy мacштaбy - знижeння coбiвapтocтi пpoдyкцiï. У мipy зpocтaння poзмipiв гocпoдapcтв вiдмiчaeтьcя пiдвищeння зaгaльнoгo piв-ня peнтaбeльнocтi виpoбництвa. Bce ж вaгoмiшими e кoнтpapгyмeнти щoдo cтaнoвлeння тa poзвиткy arpo-xoлдингiв. Вoни пoзбaвляють y мaйбyтньoмy мoжли-вocтeй cтвopeння фepмepcькиx гocпoдapcтв аль^ки-ми житeлями, як1 e влacникaми зeмeльниx пaïв, aлe чepeз oбмeжeнi фiнaнcoвi pecypcи i тaкy ж oбмeжeнy дepжaвнy фiнaнcoвy пiдтpимкy нoвocтвopeниx фep-мepcькиx гocпoдapcтв нe мoжyть ïx викopиcтoвyвaти. Вiльний пpoдaж зeмлi в yмoвax нeзaвepшeнocтi дoкy-мeнтaльнoгo oфopмлeння влacнocтi нa нeï толишшми члeнaми кoлгocпiв, пoляpизaцiï cycпiльcтвa зa таявнь cтю фiнaнcoвиx pecypciв i мoжливicтю пpидбaння зeмлi пpизвeдe дo iзoляцiï вiд нeï бiльшocтi аль^к^ житeлiв, "пpoлeтapизaцiï" ciльcькoгo нaceлeння, го-cилeння coцiaльниx пpoблeм.
He зaпepeчyючи тeндeнцiй yкpyпнeння фepмepcь-киx гocпoдapcтв y Gвpoпi, вapтo вiдмiтити, щo зa дa-ними Gвpocтaтy cepeднiй poзмip тaкoгo гocпoдapcтвa cклaдae 20 га. У пepeвaжнiй бiльшocтi фepмepcькиx гocпoдapcтв £С нa пocтiйнiй ocнoвi нe зaлyчaeтьcя нaймaнa пpaця. Зaзвичaй, нaймaнi пpaцiвники зaлy-чaютьcя лишe ceзoннo нa пepioд нaпpyжeниx po6rr.
Спpиймaючи нaйм пpaцiвникiв як xapaктepнe для eкoнoмiчнoï cиcтeми, щo бaзyeтьcя нa pинкoвиx ввд-нocинax i ^rnararn фopмi влacнocтi явищe, в^ ж кoнцeнтpaцiя зeмeльниx yгiдь Укpaïни y влacнocтi oбмeжeнoï гpyпи oci6, пoявa знaчнoï кiлькocтi бeззe-мeльниx ceлян пocилювaтимe coцiaльнy нaпpyжe-нють, пpoвoкyвaтимe, ocoбливo y нacтyпниx штолш-няx, coцiaльнi кoнфлiкти. Heпpийнятнicть "таймиту-вaння" для бiльшocтi ciльcькиx житeлiв пiдтвepджy-eтьcя пpoблeмaми iз шшутом нaймaниx пpaцiвникiв для poбoти y фepмepcькиx гocпoдapcтвax в yмoвax бeзpoбiття.
Пopiвнюючи cтaн i тeндeнцiï poзвиткy фepмepcь-киx гocпoдapcтв y £С, cпpямoвaнicть Спiльнoï aipap-нoï шлюшки £С iз тpивaлим пepioдoм peфopмyвaння вiтчизнянoгo ciльcькoгo гocпoдapcтвa, пpoгoлoшeним нaближeнням peгyлятopнoï пoлiтики y ciльcькoмy гocпoдapcтвi Укpaïни дo пpинципiв £С в yмoвax eв-poпeйcькoï iнтeгpaцiï, вapтo зaзнaчити вiдxилeння вiдxилeння цieï шл^ики coцiaльнoï opieнтaцiï. Чacткa фepмepcькиx гocпoдapcтв в £С, плoщa кoжнoгo з якт нe пepeвищye 5 га, cклaдae пpиблизнo 60% зaгaльнoï кiлькocтi. Цe пoeднyeтьcя iз виcoкoю ^o^raramc™,
дoтpимaнням caнiтapниx нopм i cтaндapтiв, фopмy-вaнням oптимaльниx тoвapниx rnp™ oднopiднoï ^o-дyкцiï для eкcпopтy.
Ужe нинi нaзpiлa гocтpa нeoбxiднicть визнaчeння пpийнятниx типiв cyб'eктiв гocпoдapювaння i вадго-вiднo cпpямoвaнocтi дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики нa i'xre фopмyвaння тa cтвopeння yмoв для poзвиткy. Бeз цьoгo iнвecтицiï y c^cMe гocпoдapcтвo, ^ma6-ливicть якoгo визнaчaeтьcя мoжливicтю викopиcтaння poдючиx чopнoзeмниx гpyнтiв i зaбeзпeчeнням нa ocнoвi цизго кoнкypeнтниx пepeвar нa мiжнapoдниx pинкax, cпpияe кoнцeнтpaцiï зeмлeкopиcтyвaння. Ви-никae eфeкт, який y нayкoвиx видaнняx нaзивaють "pecypcним пpoкляттям" (Guriev et al., 2010). Вш го-лягae y тoмy, щo викopиcтoвyючи дocтyпнi пpиpoднi pecypcи, як1 зaбeзпeчyють кoнкypeнтнi пepeвaги, мo-жнa дocяrти нaлeжниx пoкaзникiв poзвиткy бeз cпpя-мyвaння щoдo цьoгo зycиль дepжaвниx opгaнiв yпpaв-лiння. Цe пocлaблюe ïx yвaгy. В кpaïнax, дe тaкi pecy-pcи вiдcyтнi, дepжaвнi opгaни змyшeнi poзpoбляти i здiйcнювaти пpoгpaми poзвиткy гaлyзi. У дoвгoтepмi-нoвoмy пepioдi пoкaзники гaлyзeвoгo poзвиткy ^arn, як1 вoлoдiють кoнкypeнтними пepeвaraми зa paxyнoк пpиpoдниx pecypciв, чacтo виявляютьcя гipшими, нiж y кpaïнax, дe тaкi pecypcи вiдcyтнi. Пpичинoю вiдcтa-вaння e мoжливicть oдepжaння pernrc ввд викopиcтaн-ня пpиpoдниx pecypciв бeз iнвecтицiй y poзвитoк cфe-pи пepepoбки. Taici кpaïни виявляютьcя дyжe зaлeж-ними вiд cвiтoвиx цiн нa cиpoвинy i oбмiннoгo Eypcy нaцioнaльнoï гpoшoвoï oдиницi. Чepeз нeнaлeжний poзвитoк cфepи пepepoбки, низьку кoнкypeнтocпpo-мoжнicть пepepoблeнoï пpoдyкцiï в yмoвax знижeння цiн нa cиpoвинy пoкaзники гaлyзeвoгo poзвиткy в тaкиx кpaïнax cягaють кpитичниx знaчeнь.
Хapaктepнoю oзнaкoю poзвиткy кpaïни, бaгaтoï pe-cypcaми, e виcoкий piвeнь дифepeнцiaцiï cycпiльcтвa зa дoxoдaми oкpeмиx rpoмaдян. Дoxoди вiд викopиc-тaння pecypciв в yмoвax кoнцeнтpaцiï виpoбництвa oтpимye oбмeжeнa кiлькicть гpoмaдян. Iншi iзoльoвaнi вiд pecypciв, oпиняютьcя y вaжкoмy eкoнoмiчнoмy cтaнoвищi, щo пpoвoкye coцiaльнi кoнфлiкти.
Пpoблeми пoдoлaння бiднocтi y ceлax шляxoм poз-poбки i здiйcнeння вiдпoвiднoï дepжaвнoï пoлiтики та ocнoвi пpямoгo пepepoзпoдiлy дoxoдiв e ocoбливo диcкyciйними. Пo-пepшe, зa paxyTO! пpямoï дepжaв-нoï пiдтpимки пpoблeмнo кoмпeнcyвaти втpaчeнi дo-xoди зтачто1' гpyпи нaceлeння, якi вoни мoгли б oтpи-мyвaти зa yмoви зaйнятocтi нaвiть кpaïнaм, y якм мoжливocтi викopиcтaння дepжбюджeтниx кoштiв для ^oro пepeвищyють тi, щo юнують в Укpaïнi. no-дpyгe, cyттeвi пepepoзпoдiльнi пpoцecи вимaгaють пocилeння пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння, як1 cтpимyють eкoнoмiчний picr cyбeктiв, щo фyнкцioнyють. He мoжyть бути пpийнятними в yмoвax вкpaй низькиx дoxoдiв ciльcькиx житeлiв пpoпoзицiï виpiшyвaти пpoблeми poзвиткy coцiaльнoï iнфpacтpyктypи ceлa шляxoм впpoвaджeння нoвиx i збiльшeння icнyючиx мicцeвиx збopiв. Визнaчaльним нaпpямoм yдocкoнa-лeння дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики в aгpapнiй cфepi e ïï cпpямyвaння нa фopмyвaння статеми зeмлe-кopиcтyвaнь з opieнтaцieю та викopиcтaння зeмлi oкpeмими ceлянcькими ам'ями. "Сoцiaльний acпeкт
земельно! реформи, - пише С.М. Кваша, - необхiдно розглядати у контекст! аксiоми - селяни мають жити на землi, !! обробляти та отримувати вiд тако! дiяль-ностi дохiд, здатний за розмiрами забезпечити гiднi умови для духовного i культурного розвитку людини" (Kvasha, 2009).
Висновки
Стереотип поглядiв на всесильшсть ринку форму-вався в умовах посилення розриву в рiвнях розвитку сiльського господарства у кра!нах з ринковою i планово орieнтованою економжою. До уваги не бралось те, що ринок виконуе регуляторш функци за умови певного р1вня його сформованосл, насамперед ринко-во! шфраструктури, де здшснюеться ринкове генеру-вання цши, яка е основним ринковим регулятором. У крашах з розвинутою ринковою економжою ринков1 ввдносини формувались тривалий час еволюцшно в поеднанш 1з застосуванням державних регуляторних акпв для виршення проблем, яш перюдично виника-ють.
Проблеми регуляторного впливу держави в умовах лкшдацц командно! економши i становлення ринково ор1ентовано! економiчно!' системи е специфiчними, характерними лише для пiслясоцiалiстичних кра!н. Пiдходи до !х вирiшення у свгговш економiчнiй науцi не розглядались. Тому перелiк запозичених у зарубь жних виданнях чинник1в, що зумовлюють необхщ-нiсть державного регулювання економiчних систем, варто доповнити такими як створення однакових ста-ртових умов для початку ведення бiзнесу, формуван-ня ринкового середовища, активiзацiя тдприемниць-ко! дiяльностi.
Уже нинi назрша гостра необхiднiсть визначення
прийнятних тишв суб'ектiв господарювання i вщпо-вщно спрямованостi державно! регуляторно! полiтики на !х формування та створення умов для розвитку.
References
Boumol, W.I., Litan, R.E., & Schvamn, C.I. (2007). Good capitalism, Bad capitalism, and the Economics of Grouth and Prosperity. Yale University Press New Haven and London. Guriev, S., Plehanov, A., & Sonin, K. (2010). Jekonomicheskij mehanizm syrevoj modeli razvitija. Voprosy jekonomiki, 3, 4-23. http://www.vopreco.ru/ rus/redaction.files/3-10.pdf (in Russian). Kvasha, S.M. (2009). Zemelni vidnosyny v konteksti modelei rozvytku silskoho hospodarstva. Ekonomika APK, 3, 54-57. http://eapk.org.ua/sites/default/files/ eapk/2009/2009_03/09_03_14.pdf (in Ukrainian). Moldavan, L.V. (2012). Formy i vazheli derzhavnoho vplyvu na formuvannia mizhhaluzevykh tsin ta yikh stabilizatsiiu v ahroprodovolchomu kompleksi (zarubizhnyi dosvid). Ekonomika APK, 1, 180-182. http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/2012/2012_0 1/12_01_39.pdf (in Ukrainian). Riabokon, V.P., & Suprun, O.M. (2012). Efektyvnist funktsionuvannia ta udoskonalennia mekhanizmiv ekonomichnoho rehuliuvannia ahrarnoho
vyrobnytstva. Ekonomika APK, 6, 6-12. http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/2012/2012_0 6/12_06_02.pdf (in Ukrainian). Zbarskyi, V.K., & Horovyi, V.P. (2010). Derzhavna pidtrymka silskoho hospodarstva. Ekonomika APK, 4, 74-80. http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/2010/ 2010_04/10_04_11 .pdf (in Ukrainian).
