CC BY
63
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8612 http://nvlvet.com.ua/
UDC 334.021.1
Actual problems of formation priority directions of state regulation in agriculture
O.S. Salamin, S.I. Poperechny
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.01.2018 Received in revised form 22.02.2018 Accepted 26.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-253-32-67 E-mail: [email protected]
Salamin O.S., & Poperechny, S.I. (2018). Actual problems of formation priority directions of state regulation in agriculture. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 62-67. doi: 10.15421/nvlvet8612
The problems of agriculture state regulation in Ukraine are analyzed. The Approaches to the implementation of .state regulatory influence on economic entities, including extreme positions - from noninterference policy to strengthening direct administrative influence on economic entities are compared. The neglect of the need for state influence on economic processes, the use of«shock therapy» in the hope that all problems will be solved by market leverage, which operate automatically in the first half of 90 years of the last century, only exacerbated these problems. Due to the significant number of influencing factors the direction of the state regulatory policy, universal approaches to its development and implementation can not be offered. Therefore, it is unacceptable to use borrowed in foreign publications schemes of state regulation. The international obligations of Ukraine in the process of gaining membership in the WTO and concluding an agreement on the association of Ukraine with the EU can not be the arguments of such application. These agreements regulate only the obligations regarding integration processes, and internal problems are solved by the development of an acceptable regulatory policy. Taking into account the fact that the regulatory influence on economic entities has levers of the market mechanism, in particular the price, the state influence of the agricultural management bodies is proposed to direct the formation of the infrastructure of the agrarian market, the main function of which is market generation of prices and their stabilization. All the ways of state regulation prices of agricultural products that were used in Ukraine after 1991 were unsuccessful. The indexation prices was offset by the increase in the cost price of products in the conditions of high inflation, the neutralization of the negative influence of inflationary processes was completely neutralized, but it increased the burden on the state budget and weakened the implementation of the prices of regulatory and stimulating functions. Limitations on the level of profitability to calculate the mass ofprofit included in the price, limited monopoly influence on the price of certain structures, provided access to socially significant food products. However, the continued limitation of profitability prompted an increase in current costs, as well as a reduction in production volumes, its deficit and the subsequent rapid rise in prices. Acceptable is the direct state support of the formation and development integrated formations, in which prices are agreed without government intervention and products are competitive on the domestic and foreign markets.
Key words: state regulation of agriculture, regulation of prices for agricultural products, market mechanism of agricultural regulation, direct state financial support of agriculture, integrated systems, international obligations of Ukraine regarding state regulation of the economy.
Актуальш проблеми формування пртритетних напрямпв державного регулювання сшьського господарства
О С. Саламш, C.I. Поперечний
Львiвcькuй нaцioнaльнuй yнiвеpcumеm вemepuнapнoïмедuцuнu ma бiomеxнoлoгiй imem С.З. fжuцькoгo, м. Львiв, Укра'та
Aнaлiзyюmьcя пpoблeмu державного регулювання ciльcькoгo гocпoдapcmвa Украт^ Спiвcmaвляюmьcя пiдxoдu до здiйcнeння державного peгyляmopнoгo вплжу на cyб'eкmu го^одарювання, включaючu крайш позщй - вiд пoлimuкu нeвmpyчaння до пocuлeння прямого aдмiнicmpamuвнoгo вплuвy на cy6 'eкmu го^одарювання. Нexmyвaння нeoбxiднicmю державного вплжу на eкoнoмiчнi про-цет, зacmocyвaння «шоковоï mepaпiï» з нaдieю, що yci пpoблeмu будушь в^шен puнкoвumu важелямц як дiюmь aвmoмamuчнo, у
першш половит 90-х ротв минулого столття лише посилювало щ проблеми. Через значну кшьюсть чиннитв, що впливають на спрямування державног регуляторног полШики, не можуть бути запропоноваж утверсальж тдходи до гг розробки та здшснення. Тому неприйнятним е застосування запозичених у тоземних виданнях схем державного регулювання. Не можуть бути аргументами такого застосування мiжнароднi зобов 'язання Украгни у прощеЫ набуття членства у СОТ та укладання угоди про асощащю Украгни з СС. Даними угодами регламентуеться лише зобов 'язання щодо ттегращйних проце^в, а внутршн проблеми вирiшу-ються розробкою прийнятног регуляторног полтики. З урахуванням того, що визначальний регуляторний вплив на суб 'екти госпо-дарювання мають важелi ринкового мехатзму, насамперед щна, пропонуеться державний вплив оргатв управлтня стьським господарством спрямовувати на формування тфраструктури аграрного ринку, основною функцiею якого е ринкове генерування щн та гхня стабiлiзацiя. Безрезультатними були ус способи державного регулювання щн на стьськогосподарську продукцт, що застосовувались в Украгж тсля 1991 року. 1ндексащею закупiвельних щн компенсувалось зростання собiвартостi продущи в умо-вах високих темтв тфлящг, повтстю нейтралiзувалось негативний вплив тфлящйних процеЫв, але посилювало навантаження на державний бюджет та послаблювалося виконання щнами регуляторног i стимулюючог функщгг. Обмеженнями рiвня рентабельно-стi для розрахунку маси прибутку, що включався до щни, обмежувався монопольний вплив на щну окремих структур, забезпечува-лась доступтсть сощально значущих продовольчих товарiв. Однак тривале обмеження рентабельностi стимулювало збтьшення поточних затрат, а також скорочення обсяг1в виробництва продукщг, гг дефщит i подальше стршке тдвищення щн. Прийнят-ною е пряма державна тдтримка становлення i розвитку ттегрованих формувань, у яких без державного втручання погоджу-ються щни i виробляеться конкурентоспроможна на внутрШньому та зовнШньому ринках продукцiя.
Ключовi слова: державне регулювання стьського господарства, регулювання щн на стьськогосподарську продущт, ринковий мехатзм регулювання стьського господарства, пряма державна фтансова тдтримка стьського господарства, ттегрован сис-теми, мiжнароднi зобов 'язання Украгни щодо державного регулювання економiки.
Вступ
Тривала трансформацш сшьського господарства Укра!ни на ринкових засадах, невизначешсть страте-пчних цшей його розвитку, актив1зашя м1жнародних штеграцшних процеав та посилення конкурент! на внутршньому 1 зовшшньому ринку обумовлюють розробку 1 здшснення державно! регуляторно! политики, яка б компенсувала неналежну сформовашсть ринкових вщносин, забезпечила продовольчу безпеку кра!ни, становлення життездатних оргашзацшно-правових форм господарювання. Численш науков1 публжацп з проблем державного регулювання альсь-кого господарства поеднуються з тим, що вщсутш загальноприйняп пщходи до спрямованосп й досяг-нення засадничих цшей тако! политики. Переважають фрагментарш тдходи, метою яких е виршення окремих часткових проблем. Часто таю пщходи запозиче-ш у шоземних виданнях, не завжди повною м1рою враховують особливосп впчизняного сшьського господарства, особливий, вшмшний вщ загальноприйня-того у свт юторичний шлях його розвитку, зм1ст, гостроту 1 нагальшсть виршення проблем галуз1.
Метою статт1 е анал1з стану впчизняного сшьського господарства 1 виявлення актуальних проблем, яш можуть бути виршеш розробкою та здшсненням адекватно! державно! регуляторно! полгтики. Для досягнення мети виршувались завдання оптимального поеднання державно! политики регулювання сшь-ського господарства з юнуючим ринковим мехашз-мом регулювання; вивчення основних чиннишв, що впливають на спрямування регуляторно! политики; анал1зу причин неналежно! результативносп нишш-ньо! системи державного регулювання сшьського господарства.
Матерiал i методи дослвджень
Об'ектом дослщження е проблеми впчизняного сшьського господарства, як слщ вир1шувати розробкою та здшсненням державно! регуляторно! полпики. Дослщження здшснювались на основ1 застосування загальноприйнятих наукових метод1в. 1нформацш-
ною базою дослвджень слугували нормативш та зако-нодавч1 акти, науков1 публжацп з проблем державного регулювання сшьського господарства, дат Державно! служби статистики Укра!ни. Здшснювався сис-темний анал1з впливу державних регуляторних акта на суб'екти господарювання.
Результата та 1х обговорення
Проблеми державного регулювання сшьського господарства складш й багатоплановг Вони обумовлеш загальним станом економ1ки кра!ни 1 !! аграрного сектору, значущютю та нагальшстю виршення зага-льних економ1чних проблем, стратепчними цшями економ1чного розвитку кра!ни, р1внем продовольчо! безпеки, необхщшстю виршення сошальних проблем села тощо. Через значну шльшсть чинник1в, що впливають на спрямування державно! регуляторно! полгтики не можуть бути запропоноваш ушверсальш тдходи щодо Г! розробки та здшснення. Загальними можуть бути лише загальш базов1 положення до втручання держави у ринково ор1ентовану економшу. Так1 положення регламентуються Конститущею Укра!ни 1 передбачають:
- захист прав ус1х суб'екпв власносп й господа-рювання;
- сошальне спрямування економши;
- захист конкуренци, недопущения зловживання монопольним становищем;
- державний захист прав споживач1в;
- зобов'язування оплачувати податки 1 збори, надавати декларацп про майновий стан та доходи.
Нехтування цими положеннями в Укра!ш та кра!нах Схщно! Свропи у шнш 80-х рок1в минулого стол1ття, ор1ентащя на «шокову терап1ю», яка перед-бачала в1дпущення мало не вс1х важел1в державного впливу на суб'екти господарювання з над1ею на швидке вир1шення ус1х проблем ринковими важеля-ми, що д1ють автоматично, призводило до посилення цих проблем, породжувало р1знопланов1 дискус1!, як1 поширен1 до цього часу. Лише у тих кра!нах, яш в1дмовлялись в1д державного невтручання у еко-ном1ку, поеднували ринков1 регулятори з державним
peгyлятopним впливом, дoлaлиcь кpизoвi явищa. У вiтчизняниx eкoнoмiчниx видaнняx диcкyciï щодо дoцiльнocтi дepжaвнoгo peгyлювaння аль^кою roc-пoдapcтвa тpивaють дoнинi. ^и цьому пpoпoнyeтьcя yвecь cпeктp можливт пiдxoдiв - вiд повного дep-жaвнoгo нeвтpyчaння i poзглядy c^o6 тaкoгo бт^у-чaння як croco6iB, пpийнятниx для кoмaнднoï еко-номши, до пocилeння тaкoгo втpyчaння, що включае i пpямий aдмiнicтpaтивний вплив та cyб'eкти го^ода-pювaння. Пepeвaжae кpитикa icнyючoï peгyлятopнoï пoлiтики, пpoпoнyютьcя cпocoби дepжaвнoгo впливу нa в^шення тaкиx oкpeмиx чacткoвиx пpoблeм, як нaлeжнe ypaxyвaння eкoнoмiчниx iнтepeciв cy6'era'iB гocпoдapювaння у пpoцeci пpийняття peгyлятopниx aктiв (Rjabokon' and Novikova, 2016), ypaxyвaння до-cвiдy дepжaвнoгo peгyлювaння ciльcькoгo гocпoдap-cтвa в екошмчно poзвинyтиx кpaïнax ( Onegina and Shybajeva, 2016; Jurchenko, 2016). Отоблива yвaгa звepтaeгьcя нa дepжaБнe peгyлювaння цiн як octobto-го pинкoвoгo важеля, що впливae нa poзвитoк о^ем-иx гaлyзeй ciльcькoгo гocпoдapcтвa (Bondarevs'ka, 2014; Shubravs'ka, 2014). Tara пpoпoзицiï чacтo запо-зичyютьcя в шоземнж видaнняx. Аpгyмeнтyeтьcя тaкий пiдxiд мiжнapoдними iнтeгpaцiйними ^o^ca-ми У^аши i ïï зoбoв'язaннями, визнaчeними догово-paми пвд чac нaбyття члeнcтвa у СОТ та Угодою щю acoцiaцiю Укpaïни з £С. Однак даними угодами pe-глaмeнтyютьcя зазвичай зобов'язання щодо постлен-ня ^те^а^йн^ пpoцeciв, а внyтpiшнi пpoблeми виpiшyютьcя poзpoбкoю peгyлятopнoï пoлiтики, пpийнятнoï для кожно1' oкpeмoï кpaïни. В У^аш дoci не зaБepшeнo тpaнcфopмaцiйнi ^оцеж ДepжaБнe peгyлювaння ciльcькoгo гocпoдapcтвa здiйcнюeтьcя без чiткo визнaчeниx cтpaтeгiчниx цшей peфopмyвaн-ня i cтaнoвлeння opгaнiзaцiйниx фopм cyб'eктiв roc-пoдapювaння, що повинш бути cтвopeнi у peзyльтaтi такого peфopмyвaння. Це пoeднyeтьcя iз загальним зниженням дoxoдiв пoтeнцiйниx cпoживaчiв аль^то-гocпoдapcькoï пpoдyкцiï, нecфopмoвaнicтю iнфpa-cтpyктypи aгpapнoгo pинкy, пpoблeмнicтю пошуку пpийнятниx кaнaлiв диcтpибyцiï. Icнyючi канали мо-нoпoлiзoвaнi oкpeмими зaгoтiвeльними opгaнiзaцiями, що в пoeднaннi з низькою кутвельною cпpoмoжнicтю нaceлeння пpизвoдить до низьк^ i вoлaтильниx цiн на ^оду^та на внyтpiшньoмy pинкy. Це зaкoнoмip-но пopoджye cпaд ciльcькoгocпoдapcькoгo в^об-ництва, неефективне викopиcтaння зacoбiв в^об-ництва, бeзpoбiття у ceлax, пocилeння coцiaльниx пpoблeм.
За 2013-2016 pora шдекст зaкyпiвeльниx цiн ropiBMTO з piвнeм 2012 poкy отладали вiд 89,8% на плоди та ягоди у 2014 po^, до 241,5% на олшш куль-тypи у 2016 poцi. Лдaптyвaтиcь до такт цiн нeпpocтo. Пpoблeми адаптацп пocилюютьcя тим, що виpoбники ^o^^ii' пoзбaвлeнi iнфopмaцiï щодо oчiкyвaнoгo piBM цiн, xoч пpoгнoзи poзвиткy о^овн^ галузей eкoнoмiки poзpoбляютьcя як на зaгaльнoдepжaвнoмy, так i peгioнaльнoмy piвняx. Вoлaтильнicть цiн yc^aA-нюе poзpoбкy бiзнec-плaнiв i мapкeтингoвиx пpoгpaм. Чepeз виcoкий pизик не oфopмляютьcя банив^ш кpeдити. Виpoбники ^o^^n opieнтyютьcя на piвeнь пoтoчниx цш i cпpямoвyють зycилля на збiльшeння
oбcягiв виpoбництвa тieï ^o^^n, поточна цiнa я^ забезпечуе пpибyтoк. Taxi зaгaльнoпpийнятi ди ^из-водять до зpocтaння пpoпoзицiï дaнoï ^o^^n, зни-ження щн i вт^ати пpибyткy.
До 2014 po^ в Укpaïнi cтiйкo зpocтaли oбcяги ви-poбництвa яець, ^^ут^в^ть виpoбництвa якиx за 2012-2013 pora cклaдaлa 47,6-58,8 гpивeнь у poзpa-xyнкy на 100 гpн поточно затрат. Зpocтaння ^опо-зици яець ^извело до зниження пpибyткoвocтi ïx виpoбництвa у 2016 poцi до 0,50 гривень у poзpaxyнкy на 100 ^н пoтoчниx затрат i ввдповщного cкopoчeння oбcягiв ïxньoгo виpoбництвa (pиc. 1).
Рис. 1. Oбcяги та пpибyткoвicть виpoбництвa яець у ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax У^аши
Кpiм вт^ати пpибyткy, такими дiями пocилюeтьcя цшова нecтaбiльнicть. У нacтyпнoмy пepioдi BapTO oчiкyвaти пвдвищення цiни на яйця i вiдпoвiднoгo збiльшeння oбcягiв 1\нього виpoбництвa. Для мшмь зацп негативного впливу ^toboï нecтaбiльнocтi у ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax вiддaютьcя пepeвaги галузям з rapo^^ виpoбничим пepioдoм та швидкою oкyпнicтю кaпiтaлy. Haйпpивaбливiшими щодо цього е так бaгaтoплiднi та c^po^rn гaлyзi твapинництвa як cвинapcтвo та птaxiвництвo. Пpи цьому пpибyткoвicть виpoбництвa ^o^^n циx галузей е найнижчою. Рeнтaбeльнicть виpoщyвaння cb^ ней на м'яш в У^аш за 2012-2016 pora не пepeви-щувала 12,6%, а птицi на м'ято вiдпoвiднo 3,4%.
Абcoлютнa cтaбiльнicть цш в yмoвax pинкoвoï eкoнoмiки неможлива. Вce ж цiнa е оетовним елемен-том pинкoвoгo мexaнiзмy peгyлювaння eкoнoмiки, яка визначае темпи i пpoпopцiï poзвиткy як oкpeмиx тдп-pиeмcтв, так i галузей загалом. Уа iншi вaжeлi peгy-лятopнoгo впливу можуть лише чacткoвo по^лити або пocлaбити визначальний вплив цши. Тому зpoзy-мiлими е вимоги ^актив гocпoдapювaння щодо пocилeння дepжaвнoгo впливу на цiнoyтвopeння, на-caмпepeд cтaбiлiзaцiю цiн.
За yci pora peфopмyвaння ciльcькoгo гocпoдapcтвa на зacaдax пpивaтнoï влacнocтi й pинкoвиx в^но^н зacтocoвyвaлиcь piзнi cпocoби дepжaвнoгo впливу на щну - iндeкcaцiï закутвельнт цiн в yмoвax виcoкиx темтв шфляцп; обмеження peнтaбeльнocтi в^обниц-тва ^o^^n, пpямoгo обмеження piвня цши тощо.
Пpямa кoмпeнcaцiя зpocтaння coбiвapтocтi ^оду-кцп, зумовлена пвдвищенням цш на зacoби в^обниц-тва, повнютю кoмпeнcye негативний вплив iнфляцiï
на виробнишв альськогосподарсько! продукци. Не-дол1ки, через як1 такий споаб впливу на щну не набув поширення як у впчизнянш, так 1 свгговш практиш господарювання полягають у посиленш навантаження на державний бюджет. Кр1м того, послаблюеться виконання цшами регуляторно! 1 стимулюючо! функ-цш. Розмежувати зростання щн, зумовлене шфляцш-ними процесами 1 об'ективними ринковими чинника-ми, складно. Ольськогосподарсьш товаровиробники звертають неналежну увагу на ринкову щну на засо-би виробництва, нехтуючи об'ективними ринковими тенденщями. Прискорено зростае пропозищя Альськогосподарсько! продукци, що призводить до зни-ження щни на не! та посилення диспаритету щн на промислову 1 сшьськогосподарську продукщю.
Обмеження р1вня рентабельносп для розрахунку маси прибутку, що включаеться до щни, пор1вняно з попередшм способом державного регулювання цш, застосовуеться частше. Такий споаб, зазвичай засто-совуеться в умовах економ1чних криз для недопущен-ня пщвищення цш на сошально значущ1 продовольч1 товари. Вш е основним, що використовуеться для обмеження впливу на щну окремих монопольних структур та стримування високих темтв шфляци. Короткочасне обмеження рентабельносп стабшзуе щни, сповшьнюе темпи шфляци, забезпечуе доступ-шсть продовольчих товар1в для малозабезпечених та низькооплачуваних громадян. У процес тривалого обмеження рентабельносп вагомшими е негативш результати - стимулюеться збшьшення поточних затрат, що призводить до штучного пщвищення собь вартосп продукци 1 зниження р1вня рентабельности переор1ентаци на виробництво прибутковшо! продукци, рентабельшсть яко! не обмежуеться. Законом1р-ним результатом тривалого обмеження рентабельнос-т1 як способу державного регулювання щн на продук-цш е зменшення обсяпв !! виробництва, скорочення пропозици, дефщит продукци 1 подальше стр1мке пщвищення щн. Забезпечити доступшсть таким регу-люванням щн дешево!, навгть сощально значущо! продукци, неможливо.
У впчизнянш практиш застосовувались мшмаль-ш закушвельш цши на молоко, яш впроваджувались вщповщними постановами Кабшету Мшютр1в Укра!-ни як споаб протиди монопольним тенденшям моло-копереробних тдприемств. Застосування таких цш, по-перше, призводило до банкрутства невеликих мо-локозавод1в, по-друге, не сприяло збшьшенню обсяпв виробництва молока, по-трете, знижувало конкурен-тоспроможшсть молочних продукпв на внутршньо-му та зовшшньому ринках. Попршувався економ1ч-ний стан молокопереробних тдприемств без збшьшення погол1вя кор1в 1 обсяпв виробництва молока. Молочне скотарство - галузь з тривалим виробничим перюдом 1 пов1льною окупшстю капиалу. Виробники молока не реагують на тимчасове пщвищення цш, тим паче не залучають кредитш ресурси для збшьшення обсяпв виробництва молока, ор1ентуючись лише на тимчасове пщвищення закутвельних цш на нього. При цьому обмеження р1вня цши державним регуляторним актом е прямим адмшютративним
втручанням держави у процеси цшоутворення 1 обмежуеться вщповщними положеннями СОТ.
М1жнародним зобов'язанням Укра!ни вщповща-ють способи державного регулювання цш на сшьсь-когосподарську продукцш, яш вщповщно до Закону Укра!ни «Про державну пщтримку сшьського господарства Укра!ни» здшснюються державними товар-ними 1 фшансовими штервенщями. Особлив1стю такого регулювання е вщмова вщ адшшстративного впливу на шну 1 досягнення необхщного р1вня цши у результат! економ1чно! д1яльносп державних оргашв та !х впливу на ринков1 процеси. Для пщвищення закутвельних цш на об'екти цшового регулювання здшснюються державш фшансов1 штервенцп шляхом закутвель продукци Аграрним фондом Укра!ни. Держзакушвл1 продукци призводять до зростання попиту 1 загального пщвищення цш на продукцш. Для зниження цши на об'екти державного цшового регулювання здшснюються державш товарш штервенцп шляхом пропонування продукци з державних запаав. Державш товарш й фшансов1 штервенцп впливають на необхщне зниження або тдвищення закутвельних цш та !хню стабшзацш. Однак обсяги таких штервенцш обмежуються лише закутвлями продукци для державних потреб або и реал1защею з державних запаав. Обсяги таких штервенцш недоста-тш для помпного впливу на загальний р1вень та динам^ цш
Державне регулювання цш е необхщним 1 загаль-нопоширеним явищем. Однак лише за умови поед-нання зусиль державних оргашв управлшня с1льським господарством 1з зусиллями суб'ект1в господарювання, спрямованих на формування прийнятних ц1н, до-сягають необх1дних результат1в. Уже на раншх етапах становлення ринкових вщносин 1 прояву монопольних тенденцш с1льськогосподарськими виробниками створювались збутов1 кооперативи. Цим вдавалося формувати велик! товарш парт1! продукц1!, виводити !! на ринок, минаючи посередницьк1 структури, яш проявляли монопольн1 тенденц1!. Кр1м того, зусиллями прашвнишв кооперативу дослшжувався ринок, розроблялись рекомендац1! щодо здшснення членами кооперативу товарно! пол1тики, застосовувалась ст-льна система маркетингових комушкацш. Д1яльн1сть п1дприемств, що е учасниками збутового кооперативу, адаптувалась до ринкового середовища, пропону-валась продукщя з урахуванням кон'юнктури ринку та запипв споживач1в. Це забезпечувало тдвищення конкурентоспроможност1 продукц1! 1 ц1н !! реал1зац1!.
В Укра!н1 державними органами управлшня уже тривалий час спрямовуються зусилля на створення таких кооператив1в. Розроблено дешлька ц1льових комплексних програм, здшснювалась державна ф1-нансова п1дтримка. Однак, на ввдшну в1д переважно! б1льшосп кра!н, створен1 в Укра!н1 обслуговуюч1 кооперативи функц1онують зазвичай формально. Причини цього дискутуються у наукових виданнях та практиками господарювання. Вказуеться на старшня сшьського населення. С1льськ1 пенс1онери не пов'язують свого майбутнього з п1дприемницькою д1яльшстю 1 створенням обслуговуючого кооперативу. У бшьшосп з них вщсутш кошти для здшснення
подовик внecкiв. Ввдлякуе в1д учаап у гocпoдapcькiй дiяльнocтi oбcлyгoвyючoгo кooпepaтивy набутий до^ в1д нexтyвaння ^инципами кooпepaцiï i фopмyвaння пpибyткy кooпepaтивy за paxyнoк yчacникiв. У чте-лeнниx peкoмeндaцiяx нepiдкo дeтaлiзyeтьcя ^оцеду-pa i oпycкaeтьcя з поля зopy дoцiльнicть cтвopeння кooпepaтивy. Пepeвaжaють peкoмeндaцiï щодо ство-peння мoлoчapcькиx кooпepaтивiв, у якиx виpoблeнe молоко пpoпoнyeтьcя пocтaвляти на молокозаводи, зpoзyмiлo - за тими ж цшами, за якими кожен з уча^ ник1в кooпepaцiï збував би без yчacтi у кooпepaтивi. Пepeвaги такт кooпepaтивiв мaлoпoмiтнi. Сфиму-ють ^оцеот cтaнoвлeння oбcлyгoвyючиx ^o^paira-bíb випадки викopиcтaння не за пpизнaчeнням зacoбiв кooпepaтивy, пpидбaниx з чacткoвим вщшкодуванням вapтocтi за paxyнoк кoштiв дepжaвнoï фiнaнcoвoï пiдтpимки. Ocoбливo вагомою дичиною е ^облем-нicть пошуку кooпepaтивaми пpийнятниx кaнaлiв диcтpибyцiï пpoдyкцiï i виведення цieï пpoдyкцiï на цiльoвi pинки. Лише як виняток зycтpiчaютьcя випадки здiйcнeння збутовими кooпepaтивaми eкcпopтниx oпepaцiй. В icнyючиx кaнaлax за кoнкypeнтocпpoмo-жнicтю кooпepaтиви пocтyпaютьcя великим структу-paм aгpoбiзнecy голдингового типу.
Рeгyлятopнa дiяльнicть дepжaвниx opгaнiв забез-печуе нaлeжнi peзyльтaти, якщо вона пoeднyeтьcя зi cфopмoвaними pинкoвими вiднocинaми. Гeнepyвaння i cтaбiлiзaцiя цш е фyнкцieю pинкoвoгo мexaнiзмy peгyлювaння eкoнoмiки. Tpивaлa тpaнcфopмaцiя аль-^кого гocпoдapcтвa пoeднyeтьcя з початковими станами становлення iнфpacтpyктypи pинкy. У ^afrax з poзвинyтoю pинкoвoю економшою гeнepyвaння цiн здiйcнюeгьcя за peзyльтaтaми ayкцiйниx тopгiв на oптoвиx pинкax ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï та aгpapниx бipжax.
Haйпoшиpeнiшими у cвiтi е ohtobí pинки «ль^ко-гocпoдapcькoï пpoдyкцiï кooпepaтивнoгo типу. Вони cтвopюютьcя у зoнax виpoбництвa cиpoвини для фop-мування oптoвиx пapтiй пpoдyкцiï i ïï peaлiзaцiï у peзyльтaтi ayкцiйниx TOpriB. Вiтчизнянi oптoвi pинки ciльcькoгocпoдapcькoï ^o^^n е peзyльтaтoм тpaнc-фopмaцiï звичайнт мicькиx pинкiв. Вони cтвopeнi ^татним кaпiтaлoм для надання пocлyг з peaлiзaцiï
Зapyбiжнi oптoвi pинки cтвopювaлиcь з yчacтю дepжaБнoгo капталу. ДepжaБнi iнвecтицiï у poзбyдoвy оптовт pинкiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï були фopмoю дepжaБнoï п^д^имки фopмyвaння iнфpacтpy-ю^и aгpapнoгo pинкy. Opгaнiзaцiя тopгoвeльнoï дiяльнocтi на зapyбiжниx oптoвиx pинкax зopieнтoвa-на на пepeвaжнe здiйcнeння тopгoвeльниx oпepaцiй виpoбникaми пpoдyкцiï. Пpoтягoм 1,5-2 годин за peзyльтaтaми ayкцiйниx TOpriB збyвaeтьcя ycя ^оду-кцiя. Залишки ^o^^n пepeдaютьcя для peaлiзaцiï у TOproBi доми за yмoвax ayTCopcirny. Topгoвeльнa дiяльнicть на вiтчизняниx оптовт pинкax зджню-eтьcя цiлoдoбoвo. Вона пpийнятнiшa для cyб'eктiв гocпoдapювaння, що зджнюють тopгoвeльнy дiяль-нicть на постшнш ocнoвi, нiж для виpoбникiв c^c^ кoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Виpoбникaми caмocтiйнo збyвaютьcя пepeвaжнo плоди i овочг Молоко та м'яcoпepepoбнi пiдпpиeмcтвa opeндyють на pинкy
тopгoвeльнi плoщi на постшнш оетовг Cтвopeнi ними тут TOproBi точки виконують функци фipмoвиx мага-зинiв або лoгicтичниx цеш^в. Дepжaвнa фiнaнcoвa пiдтpимкa cпpямoвyвaлacь i на cтвopeння вiтчизняниx oптoвиx pинкiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Од-нак cтвopeнi тут oптoвi pинки мають значно менший вплив на гeнepyвaння цш та тoвapoпoтoки. Тут не здiйcнюютьcя ayкцiйнi тopги, xoч положення щодо opгaнiзaцiï ayкцiйниx тopгiв poзpoблeнe. Так тopги вiдпoвiднo до Закону У^аши «npo oптoвi pинки ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцп» е обов'язковими. Однак з ypaxyвaнням cклaдy yчacникiв, що ^oro^-ють тут cвoю пpoдyкцiю, opгaнiзyвaти аукцшш тopги cклaднo.
Ринкове cepeдoвищe в У^аш чepeз oбмeжeнi мо-жливocтi вибopy пpийнятниx кaнaлiв poзпoдiлy, неви-знaчeнicть цiн, ïx фopмyвaння тд впливом монополь-ниx тeндeнцiй oкpeмиx cтpyктyp не cпpияe poзвиткy фepмepcькиx гocпoдapcтв. Вiдпoвiднo нeдocтaтньo peзyльтaтивними е opгaнiзaцiйнi зycилля дepжaБниx opгaнiв та ^яма дepжaБнa фiнaнcoвa пiдтpимкa, cпpямoвaнi на виникнення та cтaнoвлeння такт roc-пoдapcтв. Пpиcкopeнo poзвивaютьcя лише велим гocпoдapcькi cтpyктypи, як1 opieнтyютьcя на зовшш-нiй pинoк, де цши cтaбiльнiшi. Вони caмocтiйнo здш-cнюють yci лoгicтичнi oпepaцiï щодо eкcпopтy ^оду-кцп. Haйбiльшe eкcпopтyeтьcя зepнa та нaciння шня-шнику. Ввдповщно темпи зpocтaння oбcягiв в^обни-цтва циx видiв ^o^^n в ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax У^аши е найвищими.
Haмiтилacь тeндeнцiя пocилeння cиpoвиннoï opie-нтаци та мoнoкyльтypнoгo cпpямyвaння вичизняного ciльcькoгo гocпoдapcтвa. Cпpиятливi умови для виникнення i poзвиткy вeликoмacштaбниx cтpyктyp, зopie-нтoвaниx на зовшшнш pинoк, oбyмoвлeнi aктивiзaцi-ею мiжнapoдниx iнтeгpaцiйниx пpoцeciв, лiбepaлiзaцi-ею зoвнiшньoï тopгiвлi, мoжливicтю залучення велика мacивiв poдючиx земель. У 2016 pon чacткa аль-cькoгocпoдapcькиx угщь, що викopиcтoвyвaлиcь аль-cькoгocпoдapcькими пiдпpиeмcтвaми, cepeднiй poзмip якиx за площею цж угвдь пepeвищyвaв 10 тиа га, cклaдaлa 17,6% (pиc. 2).
3000га: 1Î.6
Рис. 2. Частка ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь в Укpaïнi, що викopиcтoвyвaлиcь piзними за площею угщь ciльcькoгocпoдapcькими пiдпpиeмcтвaми, %
Кoнкypeнтнi пepeвaги вeликиx гocпoдapcькиx cтpyктyp зaбeзпeчyютьcя ефектом маоттабу. Тут
використовуються високопродуктивш техшчш засо-би. До роботи залучаються вузькопрофшьш фах1вщ, як1 впроваджують ефективш технологи. Виробляеться продукщя, що вщповщае вимогам м1жнародних стандарта. Досягаеться висока врожайшсть культур. Формуються велик! товарш парти однорщно! продукци, як1 мають конкурента переваги в каналах розпо-дшу. Ефективно здшснюються лопстичш операци. Здшснюючи експортш операци, так1 суб'екти забез-печують валютш надходження i змщнення валютного курсу вичизняно! грошово! одиницi. Однак поширен-ням таких структур посилюються соцiальнi проблеми села. Вони зареестроваш у великих мктах, де спла-чують податки. До роботи сшьсьш жителi не залучаються. Орендують земельнi дiлянки на значнш тери-тори, позбавляючи можливосп розширювати площу земельних дiлянок мюцевих фермерських госпо-дарств.
Пщтримка невеликих фермерських господарств, що здшснюеться в Укра!ш, вимагае значних держбю-джетних дотацш. А фермерськ1 господарства Амейно-го типу вимагають налагоджено! системи техшчного, технологiчного, ветеринарного обслуговування, сформовано! шфраструктури аграрного ринку. Без цього на практищ майже не реалiзуються доповнення до Закону Укра!ни «Про фермерське господарство», яким дозволено створювати фермерськ господарства сiмейного типу без реестраци !хньо! юридично! особи.
Невелик фермерськ господарства - як найпоши-ренiшi у свiтi органiзацiйно-правовi форми господарювання в сшьському господарсга - можуть ефективно функцюнувати у складi iнтегрованих структур. Iнтегруючi функци переважно здiйснюють заготае-льш оргашзацп та переробнi пiдприемства, яш фор-мують сво! сировиннi зони. Вони вивчають ринки, розробляють товарну полiтику з орiентацiею на ви-значенi сегменти ринку. З урахуванням цього обумов-люють вимоги до сировини, здiйснюють !! закупiвлi, формують прийнятнi для усiх учасник1в штегровано-го формування цiни. Виробляеться конкурентоспо-можна як на внутрiшньому так i зовнiшньому ринку продукцiя без надмiрного збiльшення розмiрiв пщп-риемства та без державного втручання у процеси щ-ноутворення. З урахуванням цього державну фшансо-ву пщтримку слiд спрямовувати на становлення i розвиток таких iнтегрованих структур. Без цього пряма державна тдтримка Альськогосподарських тдп-
риемств мае компенсацшний характер i не сприяе розвитку дабних та середнiх господарств.
Висновки
Тривалi дискусi! серед практиков господарювання та вчених щодо державного регулювання сшьського господарства поеднуються з тим, що не сформовано загальприйнятих пiдходiв до його спрямування та здшснення. Переважають фрагментарш пiдходи, спрямованi на вирiшення окремих часткових проблем. Робляться спроби адшшстративними способами ви-рiшити тi проблеми, яш регулюються ринковим меха-шзмом. Свщченням цього е неналежна результатив-нiсть державного регулювання цiни без сформовано! шфраструктури аграрного ринку. В таких умовах державну фшансову пщтримку слщ спрямовувати на формування шфраструктури аграрного ринку, становлення штегрованих структур, у яких генеруються прийнятш для вАх учаснишв цiни, виробляеться кон-курентоспроможна на зовнiшньому та внутршньому ринках перероблена продукцiя.
References
Bondarevs'ka, K.V. (2014). Tendencii' rozvytku agrarnogo sektoru ekonomiky Ukrai'ny. Ekonomika APK. 11, 36-43. Rezhym dostupu: http://eapk.org.ua/contents/2014/11/36 (in Ukrainian). Onegina, V.M., & Shybajeva, N.V. (2016). Instytucijna osnova agrarnoi' polityky: ukrai'ns'ki realii' j dosvid SShA ta JeS. Ekonomika APK. 1, 17-24. Rezhym dostupu: http://eapk.org.ua/contents/2016/01/17 (in Ukrainian).
Rjabokon', V.P., & Novikova, N.L. (2016). Udoskonalennja derzhavnogo reguljuvannja ekonomichnyh interesiv agrarnoi' sfery. Ekonomika APK. 3, 14-21. Rezhym dostupu: http://eapk.org.ua/contents/2016/03/14 (in Ukrainian). Jurchenko, A.D. (2016). Derzhavne reguljuvannja agrarnoi' sfery SShA. Ekonomika APK. 1, 92-98. Rezhym dostupu: http://eapk.org.ua/contents/2016/01/92 (in Ukrainian).
Shubravs'ka, O.V. (2014). Agroprodovol'chyj rozvytok Ukrai'ny v konteksti global'nyh vyklykiv. Ekonomika APK. 7, 52-59. Rezhym dostupu: http://eapk.org.ua/contents/2014/07/52 (in Ukrainian).
