CC BY
31
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8110
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 334.021.1
Державне регулювання сшьського господарства в умовах активiзащl мiжнародних iнтеграцiйних процеав
О С. Саламiн, С.1. Поперечний [email protected]
Львiвський нацюнальний ^верситет ветеринарной медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украша
Розглядаються проблеми оргашзацн, спрямування та здшснення державноI регуляторноI полтики в аграрному секторг економгки Украти. Показано особливостг втчизняного сыьського господарства, через яю не можуть автоматично за-стосовуватись поширен в економгчно розвинутих кратах тдходи до державного регулювання галузг. Основною з них е неналежний ргвень сформованостг аграрного ринку та його тфраструктури, що призводить до високоI мгнливостг цт. За результатами здшсненого аналгзу державного регулювання цт показано, що жоден з пгдходгв, який застосовувався тсля 1991 року, не забезпечив належних результатгв. В умовах активгзацн мгжнародних ттеграцшних процесгв проблеми поси-люються обмеженням мгжнародними оргатзацгями державного впливу на цту. Через високу мгнливгсть цт прискорено розвиваються особливо велит за розмграми суб'екти господарювання голдингового типу, зоргентоваш на виробництво сировинно! продукцИ та и поставки на зовшшнш ринок, де цти стабыьшшг. Зростання експортного потенцгалу поедну-еться з посиленням монокультурноI спрямованостг втчизняного сгльського господарства, посиленням соцгальних проблем у селах, значноЧ ¡золяцп вгд ринюв збуту малих г середнгх за розмграми господарств. В цих умовах не вгдмгчаються закономгр-н процеси диференцгацп особистих селянських господарств, трансформацп !ху товарнг господарства фермерського типу. Для забезпечення належноI конкурентоспроможностг переробленоI продукцн сгльського господарства пропонуеться фор-мувати ттегрованг системи з участю ргзних за розмграми суб'ектгв господарювання, що займаються виробництвом, переробкою г збутом продукцн, а державну фгнансову тдтримку спрямовувати на т1 ттегрованг структури, якг зоргентованг на виробництво конкурентоспроможноI на зовшшньому ринку продукцн. Необхгдною умовою таког тдтримки може бути розробка бгзнес плану виробництва таког продукцн. Пгдтримку слгд спрямовувати на придбання засобгв виробництва, необхгдних для реалгзацн бгзне-плану. Для здшснення контролю за цыьовим характером витрачання коштгв державноI тдтримки и слгд здшснювати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобгв виробництва, придбаних за кошти державноI тдтримки до виходу на проектну потужтсть визначену бгзнес планом. Пгсля цього дан засоби можуть бути передан на балансы тдприемств. Переваги таког тдтримки поргвняно з нит-шньою полягаютьу и вищш результативностг, спрямованостг нареалгзацгю потенцгалу втчизняного сгльського господарства в умовах мгжнародноI ттеграцп Украти. Позитивний досвгд сприятиме поширенню ттегрованих систем на основг залучення децентралгзованих коштгв.
Ключовi слова: державне регулювання сгльського господарства, мгжнароднг ттеграцшнг процеси, державне регулювання цт, державна фгнансова тдтримка, системи державно-приватного партнерства.
Государственное регулирование сельского хозяйства в условиях активизации международных интеграционных процессов
А.С. Саламин, С.И. Поперечный [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Citation:
Salamin, O., Poperechnuy, S. (2017). State regulation of agriculture in the conditions of activation of international integration processes. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 64-69.
Рассматриваются проблемы организации, направления и осуществления государственной регуляторной политики в аграрном секторе экономики Украины. Показаны особенности отечественного сельского хозяйства, через которые не могут автоматически применяться распространены в экономически развитых странах подходы к государственному регулированию отрасли. Основным из них является ненадлежащий уровень сформированности аграрного рынка и его инфраструктуры, что приводит к высокой изменчивости цен. По результатам проведенного анализа государственного регулирования цен показано, что ни один из подходов, который применялся после 1991 года, не обеспечил надлежащих результатов. В условиях активизации международных интеграционных процессов проблемы усугубляются ограничением международными организациями государственного влияния на цену. Из-за высокой изменчивости цен ускоренно развиваются особенно большие по размерам субъекты хозяйствования холдингового типа, ориентированные на производство сырьевой продукции и ее поставок на внешний рынок, где цены более стабильны. Рост экспортного потенциала сочетается с усилением монокультурной направленности отечественного сельского хозяйства, усилением социальных проблем в селах, значительной изоляции от рынков сбыта малых и средних по размерам хозяйств. В этих условиях не отмечаются закономерные процессы дифференциации личных крестьянских хозяйств, трансформации их в товарные хозяйства фермерского типа. Для обеспечения надлежащей конкурентоспособности переработанной продукции сельского хозяйства предлагается формировать интегрированные системы с участием различных по размерам субъектов хозяйствования, занимающихся производством, переработкой и сбытом продукции, а государственную финансовую поддержку направлять на те интегрированные структуры, которые сориентированы на производство конкурентоспособной на внешнем рынке продукции. Необходимым условием такой поддержки может быть разработка бизнес-плана производства такой продукции. Поддержку следует направлять на приобретение средств производства, необходимых для реализации бизнес-плана. Для осуществления контроля за целевым характером расходования средств государственной поддержки ее следует осуществлять на основе частно-государственного партнерства. Государство может оставаться собственником средств производства, приобретенных за средства государственной поддержки до выхода на проектную мощность. После этого данные средства могут быть переданы на балансы предприятий. Преимущества такой поддержки заключаются в ее высшей результативности, направленности на реализацию потенциала отечественного сельского хозяйства в условиях международной интеграции Украины. Положительный опыт будет способствовать распространению интегрированных систем на основе привлечения децентрализованных средств.
Ключевые слова: государственное регулирование сельского хозяйства, международные интеграционные процессы, государственное регулирование цен, государственная финансовая поддержка, системы государственно-частного партнерства.
State regulation of agriculture in the conditions of activation of international
integration processes
O. Salamin, S. Poperechnuy [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The problems of organization, direction and implementation of the state regulatory policy in agrarian sector of Ukrainian economy are described. The features of domestic agriculture are shown, through which the approaches to state regulation of industry cannot be automatically applied in economically developed countries. The main one is the inadequate level offormation of the agrarian market and its infrastructure, which leads to high variability of prices. The analysis of state regulation prices had been shown that none of the approaches applied haven't provide the proper results since 1991. The problems are aggravated by restrictions international organizations to state influence on the price. Due to the high variability of prices, especially large sized enterprises of the holding type are accelerating, focused on the production of raw materials and its supply to the external market, where prices are more stable. The growth of export potential is combined with an increase in the monoculture orientation of domestic agriculture, an increase in social problems in villages, a significant isolation from the markets for small and medium-sized farms. In these conditions, there are no regular processes of differentiation ofprivate peasant farms, their transformation into farmer-type farms. In order to ensure the adequacy of the competitiveness ofprocessed agricultural products, it is proposed to form integrated systems involving different sized enterprises engaged in the production, processing and marketing of products, and to direct state financial support to such integrated structures which are oriented towards to the production of competitive products. A prerequisite for such support may be the development of a business plan for the production of such products. Support should be directed to the acquisition of the means of production necessary for the implementation of the business plan. To exercise control over the price character of spending state support, it should be carried out on the principles of private-public partnership. The state may remain the owner of the means of production purchased with the state support until the project capacity is reached by a defined business plan. After that, these means can be transferred to the balance of enterprises, which was sent financial support. The advantages of such support compared to the existing ones are its higher efficiency, the focus on the implementation of the potential of domestic agriculture in conditions of international integration of Ukraine. Positive experience would be promote the deployment of integrated systems through decentralized funding.
Key words: state regulation of agriculture, international integration processes, state regulation ofprices, state financial support, public-private partnership systems.
Вступ
Актуальшсть проблем розробки та здшснення державно! регуляторно! полггаки в аграрному сектор1 економ1ки Укра!ни обумовлена практичною значущь стю та невадкладшстю виршення завдань становлен-ня життездатних, прийнятних як для засновник1в, так i для територ1альних громад та суспшьства загалом оргашзацшних форм суб'екпв господарювання, за-безпечення !х сталого розвитку, подолання безробiття у сшьських населених пунктах. В умовах мiжнародноl штеграци Укра!ни особливо! актуальностi набувають проблеми аграрно! полiтики, спрямовано! на посилен-ня конкурентоспроможностi вiтчизняно! сшьськогос-подарсько! продукцй' та подолання сировинно! орiен-тацп на зовнiшньому ринку. Складшсть цих проблем поеднуеться з несформовашстю загальноприйнятих навiть теоретичних пiдходiв до !х вирiшення.
Метою cmammi е обгрунтування доцiльних на-прямiв удосконалення державного регуляторного впливу на суб'екти господарювання в аграрному сек-торi економiки в умовах м1жнародно! iнтеграцi! Укра-!ни. Для досягнення мети анал1зувався стан сформо-ваносп аграрного ринку в Укра!нi, вплив цши як основного важеля ринкового регулювання на станов-лення суб'екпв господарювання за рiзними оргашза-цшно-правовими формами i розвиток окремих галу-зей, вивчались доцiльнi напрями державно! шдтримки сiльського господарства та адаптаци сшьськогоспо-дарських пiдприемств до м1жнародних iнтеграцiйних процесiв.
Матерiал i методи дослщжень
Об'ектом дослiдження е економчт процеси державного регулювання сшьського господарства в умовах м1жнародно! iнтеграцi! Укра!ни. Наукова гiпотеза дослвдження базуеться на визнаннi визначального впливу на суб'екти господарювання ринкових важелiв господарювання, спрямування державно! аграрно! полтики на формування у значнш мiрi такого саморе-гуляцiйного ринкового середовища та життездатних суб'ектiв господарювання, яш можуть реалiзувати конкурентнi переваги впчизняного сiльського господарства, а також забезпечити належний соцiальний розвиток сшьських територш. У процесi дослвдження використовувались такi методи, як абстрактно-логiчний, економiко-статистичний, порiвняльного аналiзу.
Результати та ix обговорення
Науковi проблеми оргашзаци, здiйснення та спря-мування державно! регуляторно! полiтики в аграрий сферi перебувають в полi зору багатьох вчених еко-номiстiв. Вони анал1зуються у працях Григорен-ка Я.О., Сремеева А.В., Клочко В.М., Коденсь-ко! М.Ю., Мазура Г.Ф., Росохи В.В., Шарапи О.М., Юрченка А.Д. тощо. Значна увага до ще! проблеми поеднуеться з дискуаями навiть щодо стратегiчних цiлей державного регулювання сшьського господарства. Часто пропонуються пвдходи, запозиченi у зару-
б1жних виданнях. Сприяла цьому активiзацiя мiжна-родних iнтеграцiйних процесiв - набуття Укра!ною членства у СОТ i чинностi угоди про асощащю Укра-!ни та СС. При цьому не у повнш мiрi враховуються особливостi вiтчизняного сiльського господарства, рiвень сформованостi ринкових вiдносин, досягнення оптимального поеднання регулювання ринковими важелями та регуляторного впливу органами управ-лшня сiльським господарством. Необхiднiстю засто-сування таких же, як у бшьшосп економiчно розвину-тих кра!н способiв контролю безпечностi продукц^! для забезпечення !! конкурентоспроможностi на зов-нiшньому ринку обумовлено застосування схожого регуляторного впливу i на iншi сфери дiяльностi в аграрному секторi економiки Укра!ни. Не були реаль зованi можливостi асиметр^! пiсля набуття Укра!ною членства у СОТ, ввдповшно до яко! для нових члешв цiе! мiжнародно! органiзацi! у першi роки допускаеть-ся бiльше можливостей державного регуляторного впливу, н1ж для шших учасник1в. Характерною озна-кою вичизняних наукових досл1джень проблем державного регулювання сшьського господарства в Укра!ш е !хня фрагментарнiсть без належного системного пiдходу (Mazur, 2013). Анал1зуються можливо-стi державного впливу на збут продукцй суб'ектами господарювання, державно! шдтримки сшьського господарства, шдтримки рiзних за розмiрами та орга-шзацшними формами господарств (Kodenska and Yeremieieva, 2013; Hryhorenko, 2016; Yurchenko, 2016). З урахуванням визначального впливу цши на економiчнi процеси особлива увага звертаеться на забезпечення паритетносл цш на промислову та аль-ськогосподарську продукцiю (Klochko, 2014). При цьому пропонуеться увесь спектр можливих пiдходiв до вирiшення проблеми - ввд невтручання у процеси цшоутворення з орiентацiею на визначальну саморе-гуляцiйну функцiю ринку до забезпечення цшового паритету важелями прямого адмшстративного впливу. Останне аргументуеться зарубiжним досв1дом такого державного впливу на рiвень та спiввiдношен-ня цiн, зокрема досвiдом США подолання негативних результата глибоко! депресй у 30-п роки минулого стол1ття проголошенням полiтики цiнового паритету ядром уае! аграрно! полiтики США. Намагання тдт-римання паритету цiн в Укра!ш у першiй половинi 90-х рошв минулого столiття призвело лише до пвдви-щення загальних темтв iнфляцi!. Безрезультатними були i перюдичш намагання рiшенням державних органiв обмежити мiнiмально можливий рiвень заку-твельних цiн. Так1 намагання щодо застосування мшмально можливих цiн на молоко призводили до скорочення обсягiв закутвель i в наступнi перiоди до скорочення поголiв'я корiв та обсяпв виробництва молока. До такого ж результату призвели намагання мiнiмiзувати негативш результати загально! фiнансо-во! кризи обмеженням рентабельностi господарсько! дiяльностi у сферi переробки молока та торгiвлi соцi-ально значущими молочними продуктами. Скорочен-ня обсягiв виробництва тако! продукцй та обсягiв закупiвель сировини для !! виробництва провокувало дефщит продукц^! i подальше стрiмке зростання розд-рiбних цiн при втрап виробничого потенцiалу як сiль-
^Koro гocпoдapcтвa, тaк i cфepи пepepoбки cutt^Eo-гocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Вaгoмим нeгaтивним pe-зyльтaтoм бyлa цiнoвa нecтaбiльнicть, aдaптyвaтиcь дo якoï cyб'eктaм гocпoдapювaння вкpaй пpoблeмaтичнo (тaбл. 1). ^и тaкiй мiнливocтi цiн ж мoжyть po3PO6-лятиcь нe тшьки cтpaтeгiчнi, a нaвiть пoтoчнi плaни. 4epe3 виcoкий pизик, як ^abrao, нe oфopмляютьcя кpeдити. Втpaчaeтьcя cтимyлюючe знaчeння пiльгoвo-
гo кpeдитyвaння. Пpямa дepжaвнa фiнaнcoвa пiдтpим-кa лишe чacткoвo кoмпeнcoвye нeгaтивнi peзyльтaти впливу цiнoвoï нecтaбiльнocтi.
Пpямa дepжaвнa падкими цiнoвoгo пapитeтy тpи-вaлий чac нe мoжe здiйcнювaтиcя чepeз пocлaблeння викoнaння цiнaми peгyлiвнoï фyнкцiï тa нeaдeквaтнe peaгyвaння виpoбникaми нa oб'eктивнi pинкoвi ^o-цecи, якi пpoявляютьcя y piвняx тa динaмiцi цш.
Таблиця 1
Iндeкcи цiн рeaлiзaщï прсдукцй' ciльcькoгocпoдaрcькими пiдприeмcтвaми УкраТни
npo^Kq^ 2012 p. 2013 p. 2014 p. 2015 p. 2016 p.
Зepнo 109,1 90,8 132,8 156,6 119,0
Цyкpoвi бypяки 82,4 92,1 122,1 160,5 105,9
Кapтoпля 47,6 146,4 112,3 79,9 104,9
Живa мaca ciльcькoгocпoдapcькиx твapин 86,7 125,0 106,5 120,8 126,1
Moлoкo 117,4 104,8 118,6 167,5 83,5
У жoднiй нинi eкoнoмiчнo poзвинyтiй Kparn, го-пepшe, нe вдaлocя дoлaти кpизoвi явищa y ciльcькoмy гocпoдapcтвi лишe здiйcнeнням пoлiтики цiнoвoгo пapитeтy. Пo-дpyгe, пpямe дepжaвнe втpyчaння y ^o-цeci цiнoyтвopeння в дaний чac oбмeжyeтьcя пoлo-жeнням COT як тaкe, щo cпoтвopюe pинкoвi peзyльтa-ти. Цiнoвa cтaбiлiзaцiя дocягaeтьcя нe cтiльки дepжaв-ним peгyлювaнням цiн, cкiльки фopмyвaнням pинкo-вoгo cepeдoвищa тa iнфpacтpyктypи aгpapнoгo pинкy, викoнaнням фiзичними eлeмeнтaми, щo вiднocятьcя дo iнфpacтpyктypи pинкy тaкиx ocнoвниx фyнкцiй, як гeнepyвaння тoвapoпoтoкiв i цш тa cтaбiлiзaцiï цiн.
Зaгaльнoпoшиpeнoю y cвiтi пpaктикoю yжe га paннix eтaпax cтaнoвлeння pинкoвиx вщшотн бyлo фopмyвaння ciльcькoгocпoдapcькими виpoбникaми збутовт кooпepaтивiв. Цим вдaвaлocя yникaти мoнo-пoльнoгo впливу нa цiни oкpeмиx зaкyпiвeльниx opra-нiзaцiй, фopмyвaти пopiвнянo вeликi тoвapнi пapтiï oднopiднoï ^o^Rqn i вивoдити ïï нa вiддaлeнi pинки. Cтвopeнням y тaкиx кooпepaтивax пepepoбниx пiдpoз-дiлiв вдaвaлocя фopмyвaти тepитopiaльнi виpoбничi кoмплeкcи, y якм фopмyютьcя пpийнятнi для ycix yчacникiв цiни пpи мiнiмaльнoмy ïx дepжaвнoмy pe-гyлювaннi. Aльтepнaтивним дo ^oro зaгaльнoпoши-peнoгo нaпpямy пoбyдoви arpaproro pинкy i poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa e cтвopeння ocoбливo вeли-rax 3a poзмipaми cтpyктyp, як1 caмocтiйнo фopмyють вeликi тoвapнi пapтiï i збyвaють ïx нa зoвнiшньoмy pинкy. ïx poзвитoк зaбeзпeчyeтьcя як згачними irnec-тицiями, тaк i opieнтaцieю нa cтaбiльнiшi, пopiвнянo з вггчизняними, цiни зoвнiшньoгo pинкy, oднaк cxane збiльшeння oбcягiв eкcпopтy cиpoвини пoeднyeтьcя з пocилeнням coцiaльниx пpoблeм ceлa.
Ha збiльшeння чиceльнocтi фepмepcькиx rocro-дapcтв зa yci pora peфopм cпpямoвyютьcя opгaнiзa-цiйнi зycилля opгaнiв yпpaвлiння ciльcьким гocпoдap-cтвoм тa здiйcнюeтьcя пpямa фiнaнcoвa пiдтpимкa. Oднaк зa ocтaннi poки нaмiтилacь crima тeндeнцiя змeншeння чиceльнocтi тaкиx гocпoдapcтв. He вщмь чaeтьcя зaкoнoмipнoï тeндeнцiï тpaнcфopмaцiï чacтини ocoбиcтиx ceлянcькиx y фepмepcькi гocпoдapcтвa пicля внeceнь змш дo Зaкoнy Укpaïни «npo фepмepcь-kí гocпoдapcтвa», якими нaдaнo мoжливicть cтвopю-вaти фepмepcькí гocпoдapcтвa ciмeйнoгo типу бeз
нaбyття ними cтaтycy юpидичнoï ocoби. Ocнoвнa пpичинa - нeнaлeжнa cфopмoвaнicть iнфpacтpyктypи aгpapнoгo pинкy, пpoблeмaтичнicть пoшyкy кaнaлiв poзпoдiлy га aльтepнaтивниx зacaдax, нeмoжливicть уникнути мoнoпoльнoгo впливу нa цiнy зaкyпiвeльниx opгaнiзaцiй, виcoкa мiнливicть зaкyпiвeльниx цiн. He зaбeзпeчилo нaлeжниx peзyльтaтiв cпpямyвaння дep-жaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики нa aктивiзaцiю пpoцeciв фopмyвaння кaнaлiв poзпoдiлy га кooпepaтивниx зa-caAax. Бiльшicть cтвopeниx тaкиx кooпepaтивiв функ-цioнye фopмaльнo. Ocнoвнa мeтa cтвopeння збyтoвиx кooпepaтивiв - yникнeння мoнoпoльнoгo впливу га фopмyвaння зaкyпiвeльниx цiн нa ^o^^to. Дepжa-внa фiнaнcoвa пiдтpимкa пepeвaжнo cпpямoвyвaлacь нa кoмпeнcaцiю 90% вapтocтi тexнiчниx зacoбiв, ^и-дбaниx мoлoчapcькими кooпepaтивaми, cтвopeними для peaлiзaцiï мoлoкa нa мoлoкoзaвoди зa тими ж мo-нoпoльними цiнaми, зa якими y зacнoвникíв зaгoтoв-лялocь мoлoкo бeз cтвopeння кooпepaтивy. Kooœpa-тивш кaнaли диcтpибyцiï пpoдyкцiï нe зaбeзпeчyвaли бyдь-якиx пepeвaг.
В yмoвax aктивiзaцiï мiжнapoдниx iнтeгpaцiйниx пpoцeciв нeoбxiднe cym^e пiдвищeння кoнкypeнтoc-пpoмoжнocтi пpoдyкцiï. Бeз цьoгo вoнa нe тiльки те мoжe бути вивeдeнa нa зoвнiшнi pинки, a вiтчизнянi виpoбники чepeз зpocтaння iмпopтy втpaчaтимyть кoнкypeнтнi шзицп нa внyтpiшньoмy pинкy. Haбyття yKparnoio члeнcтвa y COT дaлo пoштoвx зpocтaнню oбcягiв eкcпopтy зepнa, KoRKypem'm пepeвaги якoгo визнaчaтимyтьcя вeликими тoвapними пapтiями i низькoю цiнoю ^o^Kaii' твapинницькoгo пoxoджeн-ня. Hизькa щга нa пpoдoвoльчi тoвapи нa зoвнiшнь-oмy pинкy, як пpaвилo, ш e визнaчaльним чинникoм кoнкypeнтниx пepeвaг. Вaгoмiшими e тexнiчнi пapa-мeтpи, як1 визнaчaютьcя вимoгaми cпoживaчiв вщш-вiдниx цiльoвиx ceгмeнтiв pинкy. тa вивec-
ти нa зoвнiшнi pинки кoнкypeнтocпpoмoжнy пpoдyк-цiю твapинництвa мoжнa лишe зa yмoви yзгoджeння вимoг дo oзнaк cиpoвини, зaбeзпeчeння нaлeжнoï тexнoлoгiï як y cфepi виpoбництвa cиpoвини, тaк i ïï пepepoбки, фopмyвaння дocтaтнix тoвapниx rap^ пpoдyкцiï, cиcтeмaтичнoгo дocлiджeння pинкy. Фep-мepcькi гocпoдapcтвa мoжyть бути зaлyчeнi дo виpoб-ництвa cиpoвини, нeoбxiднoï для виpoбництвa кoнкy-
рентоспроможно! на зовшшньому ринку продукцй у складi кооперованих та штегрованих систем. 1нтегра-торами таких систем переважно е переробнi шдпри-емства. Формуючи зони виробництва сировини з ви-значеними ознаками вони структуризують ринки, створюють спецiалiзованi сировиннi зони. Виникають кластернi формування пвдприемств, пов'язаш спшь-ним ланцюгом руху товарно! маси. Ди таких шдпри-емств узгоджуються та координуються. У результата цього досягаються як цiлi господарсько! дiяльностi кожного окремого учасника, так i загальнi цiлi аграрно! полггики держави, як1 полягатимуть у виробнищга та виведеннi на ринок конкурентоспроможно! тва-ринницько! продукцi!. З урахуванням цього на ство-рення таких iнтегрованих систем слiд спрямовувати державну органiзацiйну та фiнансову пвдтримку.
У даний час державна фшансова пiдтримка мае компенсацiйний характер, не забезпечуе належного розвитку галузей та шдприемств, на як1 вона спрямо-вуеться. Доцiльнiшою е державна тдтримка пвдпри-емств, як1 входять до складу штегрованих структур, зорiентованих на виробнищга конкурентоспроможно! продукцi!. Необхвдною умовою тако! пвдтримки може бути розробка бiзнес-плану виробництва продукцй. Пiдтримку слад спрямовувати на придбання засобiв виробництва, необхвдних для реалiзацi!' бiзнес-плану. Для здшснення контролю за цшовим характером ви-трачання коштiв державно! пвдтримки !! слад здiйсню-вати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобiв виробництва, придбаних за кошти державно! шдтримки до виходу на проектну потужнють, визначену бiзнес-планом. Пiсля цього даш засоби можуть бути переда-нi на баланс шдприемств, на яш спрямовувалась фь нансова пвдтримка. Переваги тако! пiдтримки порiв-няно з нишшньою полягають у й! вищiй результатив-ностi, спрямованостi на реалiзацiю потенцiалу вичиз-няного альського господарства в умовах мiжнародно! штеграци Укра!ни. Позитивний досвiд сприятиме поширенню iнтегрованих систем на основi залучення децентралiзованих коштiв.
Переваги сiльського господарства, оргашзованого на засадах ринково! економiки проявляються лише за умови належно! сформованостi iнфраструктури аграрного ринку.
Поняття ринково! шфраструктури е порiвняно но-вим для вичизняно! економiчно! науки. Без особливих аргумента рiзнi автори до складу шфраструктури ринку ввдносять рiзнi елементи, нерiдко й тi, яш прямо не пов'язанi з функцюнуванням суб'ектiв ринку -банки, консалдинговi органiзацi!, мости, дороги тощо. Одностайнiсть представникiв рiзних точок зору поля-гае в тому, що до складу iнфраструктури аграрного ринку слщ ввдносити всi органiзацi!, що можуть вико-нувати посередницьк функцп - оптовi ринки сшьсь-когосподарсько! продукцi!, бiржi тощо.
В Укра!ш розроблялась державна цiнова програма розвитку оптових риншв сiльськогосподарсько! продукцй. На !! розвиток спрямовувалась державна фь нансова пiдтримка. Все ж особливютю вiтчизняних оптових ринков е те, що вони створювались приват-ним капiталом. Метою !х дiяльностi е максимiзацiя
прибутку. Тому зусилля тут спрямовуються на надан-ня послуг з реал1зац1! продукцй посередницьким ко-мерцшним структурам, як1 здшснюють комерцшну д!яльшсть на постшнш основ^ шж виробникам сшь-ськогосподарсько! продукцй. Таю посередницьк комерцшш оргашзацп часто пропонують 1мпортну продукцш. У перспектив! юнуе реальна загроза пере-творення таких ринк1в у лопстичш центри 1мпортно! продукцй. Створення системи державно-приватного партнерства необхадне i на оптових ринках сшьсько-господарсько! продукцй. Державний каштал слiд спрямовувати на залучення вггчизняних виробник1в продукцi! - надання транспортних послуг, створення фiлiй риншв у альських населених пунктах, де може збертатись продукцiя i за дорученням виробник1в пропонуватись для реалiзацi!. Централiзованi фшан-совi кошти слад використовувати i для органiзацi!' аукцшних торгiв, у яких прямо не защкавлеш власни-ки ринк1в. Реалiзуючи продукцш за результатами аукцiонiв у ранковi години виробники звiльняються вш потреби торгiвлi нею протягом усього дня. Крiм того, поширення шформацп про цiни за результатами аукцшних торпв впливатиме на рiвень цш у iнших каналах розподiлу, обмежить можливостi закушвель-них органiзацiй щодо монопольного машпулювання цiнами.
Висновки
Система державного регулювання сшьського господарства в Укра!ш дуже складна, фрагментарна, спрямована на вирiшення багатьох проблем без чпко визначених стратегiчних пiдходiв. Таке регулювання здiйснюеться в умовах ненадежного рiвня сформова-ностi аграрного ринку i його iнфраструктури. Результатом цього е висока мшливють цш, застосування способiв !х регулювання, що не забезпечили очшува-них результата, компенсацiйний характер державно! фшансово! пiдтримки, яка лише частково послаблюе проблеми, що перiодично виникають, iзольованiсть вiд ринкових ввдносин невеликих суб'екпв господарювання, стiйке скорочення чисельносп фермерських господарств. В умовах активiзацi! мiжнародних штег-рацiйних процесiв державну фшансову пвдтримку доцiльно спрямовувати на розвиток штегрованих структур i виробництво у них конкурентоспроможно! на зовшшньому ринку продукта.
Бiблiографiчнi посилання
Hryhorenko, Ya.O. (2016). Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia ahrarnoho sektoru v konteksti zab-ezpechennia ekonomichnoi bezpeky derzhavy. Ekonomika APK. 7, 100-105 (In Ukrainian). Klochko, V.M. (2014). Vplyv derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky na ekonomichni reformy krainy. Ekonomika APK. 1, 93-99 (in Ukrainian). Kodenska, M.Yu., Yeremieieva, A.V. (2013). Derzhavna pidtrymka rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky. Ekonomika APK. 6, 14-20 (in Ukrainian). Mazur, H.F. (2013). Udoskonalennia mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia ta stymuliuvannia
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 81
rozvytku ahropromyslovoho vyrobnytstva. Ekonomika APK, 21-25 (in Ukrainian).
Rossokha, V.V., Sharapa, O.M. (2017). Upravlinnia zbutovoiu diialnistiu ahrarnykh pidpryiemstv u transaktsiinomu vymiri. Ekonomika APK. 4, 67-76 (in Ukrainian).
Yurchenko, A.D. (2016). Derzhavne rehuliuvannia ahrarnoi sfery SshA. Ekonomika APK. 1, 92-99 (in Ukrainian).
Received 21.09.2017 Received in revised form 5.10.2017 Accepted 10.10.2017
