CC BY
80
УДК 340.01
Н. Я. Заболотна
Навчально-наукововий шституту права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", канд. юрид. наук, асистент кафедри цившьного права та процесу
ВИМОГИ ДО ТЕХН1КИ ТВОРЕНИЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОР1В: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
© Заболотна Н. Я., 2016
Дослщжено загальш та формальш вимоги творення нормативно-правових дого-вор1в, що е складовою загально! методики укладення нормативно-правових договор1в. Охарактеризовано вимоги до технжи творення нормативно-правових договор1в. Встановлено групи вимог, що стосуються змкту та форми нормативно-правового договору, а також видшено окрему групу спец1альних засобпв юридично! техн1ки.
Ключов1 слова: нормативно-правовий догов1р, загальш та формальн1 вимоги, спещальш засоби юридично! техн1ки.
Н. Я. Заболотная
ТРЕБОВАНИЯ К ТЕХНИКЕ СОЗДАНИЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫХ ДОГОВОРОВ: ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
Исследованы общие и формальные требования к технике создания нормативно-правовых договоров, которые является составной частью общей методики заключения нормативно-правовых договоров. Охарактеризованы требования к технике создания нормативно-правовых договоров. Установлены группы требований, касающихся содержания и формы нормативно-правового договора, а также выделена отдельная группа специальных средств юридической техники.
Ключевые слова: нормативно-правовой договор, общие и формальные требования, специальных средств юридической техники.
N. Y. Zabolotna
REGULATORY REQUIREMENTS OF THE LEGAL CONTRACTS:
GENERAL DESCRIPTION
In the article the general and formal requirements for creation of legal agreements that are part of the general methods of making the regulatory and legal agreements were researched. General characteristics of requirements for technology creation of normative-legal agreements were conducted. The group of requirements relating to the content and form of legal contract were established and a separate group of special means of legal technique allocated.
Keywords: legal contract, general and formal requirements, special means of legal technique.
Постановка проблеми. Важливють застосування правил та вимог юридично!' техшки до творення нормативно-правових договорiв зумовлюеться тим, що !х дотримання слугуе шструментом запобтання правовим колiзiям у регулюванш суспшьних ввдносин та шших
неузгодженостей мiж сторонами таких договорiв ^або 1'х адресатами. Вмше застосування правил юридично1 технiки на стадii творення нормативно-правових договорiв дае змогу уникнути у майбутньому проблем неправильного тлумачення його нормативно-правових приписiв або мiнiмiзувати цi проблеми, а також належно формулювати та структурувати вiдповiднi положення нормативно-правових договорiв. Попри важливiсть адекватного застосування правил юридичноi технiки до творення нормативно-правових договорiв, досi ввдсутнш чiткий правовий механiзм такого творення (на нормативному рiвнi частково регламентовано техншу пiдготовки лише окремих видiв нормативно-правових договорiв).
Стан досл1дження проблематики. Технша творення нормативно-правових договорiв становить важливу i досi малодослiджену у правовш науцi Украiни складову юридичноi технiки творення. Певну увагу означенш проблематицi придшили такi вченi, як А. Дьомш, О. Йоффе, А. Мясш, О. Мережко, В. Нерсесянц, Н. Пархоменко, Г. Галущенко, О. Назаренко, В. Репецький, Ю. Горшенева, Г. Хникiна, С. Алексеев, О. Бандурка, Т. Кашанiна, Л. Луць, Л. Пригара, О. Скакун, С. Васьковський, М. Гредескул, О, В. Лазарев, П. Недбайло, А. Шголкш, П. Рабшович, О. Черданцев тощо.
Мета статть У статп спробуемо визначити вимоги до технши творення нормативно-правових договорiв та iх подшу на окремi групи. А саме :змiстовнi вимоги, формальнi вимоги та спещальш засоби юридичноi технши. За допомогою вiдповiдних засобiв юридично!' технiки досягають логiчностi у побудовi тексту договору, спрощуеться виклад його нормативних положень, що сприяе ушфшацй 1'хнього розумiння та тлумачення.
Виклад основних положень. Техшка творення нормативно-правового договору е складним поняттям. Окремi 11 елементи (правила, засоби, прийоми та процедури) е самостiйним об'ектом шших, неюридичних наук.
Вимоги, як повиннi виконуватися при укладеннi нормативно-правового договору, рiзняться залежно вiд елеменпв технiки його творення. Наприклад, Б. Чтдш видшяе три основнi групи таких вимог: мовну, лопчну та гносеолопчну [1, с. 41, 42]. У межах кожно! групи автор намагаеться виокремити основш правила, яких слвд дотримуватись, проте взагалi не згадуе формальних вимог, яю, без сумшву, мають важливе значення для творення нормативно-правового договору. Тому наведена класифшацм вимог до технши творення нормативно-правових договорiв характерна для вузького трактування юридичног' технiки i характеризуе й лише з внутрiшньоi сторони.
На думку Л. Пригари, вимоги до технши творення нормативно-правових договорiв рiзняться залежно ввд внутрiшньоi структури цiеi технiки. Вчена видшяе такi елементи технши правотворення : тзнавальний, вибiр способу правового регулювання, структуризацм тексту правового акта, мова правового акта, правова логша, система засобiв документального оформлення акта [2, с. 35]. Кожний з цих елеменпв мютить сво! правила застосування i вимоги, яких необхвдно дотримуватись у правотворчосл. Однак, запропонована класифiкацiя позбавлена единого чггкого критерiю видшення елементiв технши правотворення. Тому доволi важко зрозумгги логiчну пiдставу для й здшснення.
Окремi автори класифiкують правила технши правотворення, зосереджуючи увагу на 1'х важливостi. К. Максимова вказуе на те, що таю правила можна подшити на декшька груп : правила використання конкретних технiко-юридичних засобiв; правила зовнiшнього оформлення нормативно-правового документа; правила щодо змюту та структурування джерела права i правила викладу у ньому юридично! норми [3, с. 138]. Проте такий подш теж е достатньо умовним i позбавленим зрозумшого, логiчного критерiю його здшснення.
Вимоги до технши творення нормативно-правового договору доцшьно подшяти на змютовш та формальнi, а також в окрему групу видшити вимоги застосування спещальних засобiв юридично! технши.
Змктовш вимоги до техшки творення нормативно-правового договору стосуються власне його тексту. Такими вимогами можна вважати вимоги законности доцшьносп, обгрунтованосл, ефективностi, своечасносп, стабiльностi, економностi, реальностi, оптимальностi. Вимоги ж до форми нормативно-правового договору стосуються його реквЬитш, його структури, а також до формальних вимог можна ввднести i лiнгвiстичнi вимоги.
Розглянемо детальшше змiстовнi вимоги до техшки творення нормативно-правових договорiв, як видшяють у науковiй лiтературi.
Законтсть. Ця вимога стосуеться загалом усiеi системи джерел права i зокрема нормативно-правових договорiв. Для прикладу, ввдповщно до ст. 1 Закону Украши "Про колективнi договори та угоди" колективний договiр або угода укладаються на основi чинного законодавства. У цьому положенш вимога законносп знаходить свiй вияв у найбшьш загальних рисах.
Узгодження волг сторгн. Ю. Кулакова зазначае, що створення нормативно-правового договору розпочинаеться з моменту досягнення згоди його сторонами, яка повинна ввдображатись у ввдповщному текст [4, с. 46, 47], тобто з моменту повного узгодження !'х воль. Беручи до уваги особливу правову природу нормативно-правового договору, вш визнаеться або актом спшьного волевиявлення, або актом волевиявлення кожно1 сторони. I в тому, i в шшому випадку такий договiр мае ввдображати узгоджену волю сторiн.
ОбТрунтоватсть. Зважаючи на те, що нормативно-правовий договiр закршлюе нормативно-правовi приписи, його укладення мае бути зумовлене об'ективною необхщшстю правового регулювання певних суспшьних вiдносин, достатньою пiдставою для здшснення вiдповiдного волевиявлення суб'ектами правотворчосп. У контекстi цiеi вимоги можна говорити про аспект реальности тексту договору у сенсi його ввдповвдносл дiйсностi. Якщо нормативно-правовий договiр закршлюе нормативно-правовi приписи (юридичнi норми), як об'ективно не виконуватимуться на практищ чи не врегульовуватимуть суспiльнi вщносини, то е загроза того, що його текст буде "мертвим", недiевим.
Точтсть та доступтсть. Точшсть викладу норми права у нормативно-правовому договорi означае досягнення найбшьш оптимальноi форми виразу вдей його сторiн. Стутнь дотримання цiеi вимоги мае особливе значення у процесi тлумаченнi змкту договору в подальшому.
Крiм того, створюючи нормативно-правовий договiр, потрiбно намагатися ввднайти баланс мiж реальними штересами сторiн договору та чистотою юридичного тексту.
Не менш важливою вимогою викладу змкту нормативно-правового договору е доступтсть його положень, шакше кажучи, 1хня зрозумiлiсть. Категорii "зрозумшосп" та "точностГ', незважаючи на подiбнiсть, рiзняться. Так, вимога зрозумiлостi фактично означае достатню простоту тексту договору. Тодi як вимога точност вiдображае оптимальну форму вираження його змкту. Тако!' думки дотримуеться, зокрема, Б. Чщдш, зазначаючи, що основне правило ввдмшносп мiж вказаними поняттями полягае у тому, що точшсть тексту нормативно-правового договору формуеться при розробщ самого документа, тобто у вщношенш "норма-автор". А його зрозумшсть виявляеться у процеш тлумачення адресатами, тобто лише тодi можна встановити, наскшьки текст договору е зрозумшим. Вiдтак, зрозумшсть виявляеться у ввдношенш "норма-адресат" [1, с. 44, 45].
Дощльтсть. Залежно ввд конкретноi ситуацii доцшьшсть укладення того чи iншого нормативно-правового договору, як i доцiльнiсть того чи шшого формулювання його положень може виявлятися на рiзних стадмх i в рiзних формах. Тобто, означена вимога стосуеться, зокрема, засобiв i прийомiв, якi використовують при проектуванш нормативно-правового договору.
Вимога економи особливо важлива для зручносл використання тексту нормативно-правового договору. Саме його предмет окреслюе межi правового регулювання. Тобто текст нормативно-правового договору повинен вкладатися в оптимальний обсяг, необхвдний для точного та доступного врегулювання ввдповвдних суспшьних ввдносин. Звкно, на практищ ця вимога, як i деяю iншi, не завжди дотримуеться. Причому порушення вимоги економи може призводити до неточносп та/чи недоступносп тексту нормативно-правового договору. Питання важливосп вимоги економii юридичного тексту детально дослвджував Р. Iерiнг, який називав цю вимогу
"законом ощадливосп" [5, с. 28]. У вггчизнянш юридичнш лiтературi ïï називають "лакотчшстю". Так, Л. Луць говорить про лакотчшсть як про стиошсть викладу тексту юридичного документа [6, с. 194].
Однозначнгсть. Стосуеться тексту нормативно-правового договору, а точшше, його термшологи. Однозначнiсть означае насамперед вщсутшсть багатьох варiантiв тлумачення термiна. Так, С. Мiчурiн зазначае, що "мова законiв" не допускае будь-яких "кривотлумачень". Вiд однозначностi формулювання змiсту залежить точшсть виконання договiрних зобов'язань сторонами [7, с. 62, 63]. Дотримання означеноï вимоги сприяе усуненню небажаних нормативних колiзiй. Положення нормативно-правового договору повинш тлумачитись однозначно хоча би в межах однiеï сфери його застосування. Зрозумшо, що абсолютноï однозначности юридичноï термiнологiï складно, а то i неможливо досягти. Однак, без сумнiву, дотримання вказаноï вимоги спрямоване на недопущення неправильного тлумачення тексту нормативно-правового договору при виникненнi конфлштних ситуацiй щодо його змiсту [8, с. 22].
Виражена нейтральнгсть. У науковш лiтературi цю вимогу iнодi називають "вiдсутнiстю конотацiй" [9, с. 17-26]. Нормативно-правовi договори повиннi певним чином врегульовувати суспiльнi вiдносити, а не передавати емоци "х авторiв. Ця вимога особливо важлива у сферi мiжнародноï нормативно-договiрноï правотворчостi, оскшьки iдеологiчнi й iншi культурнi ввдмшносп мiж авторами тексту вiдповiдного нормативно-правового договору можуть загострюватися емоцiйними забарвленнями його тексту, а це за певних умов може бути негативним наслвдком ди такого договору.
З-помiж дослiджуваних нами змiстовних вимог в юридичнш лiтературi видшяють також визначетсть фраз i виразiв. Проте вважаемо, що така вимога тюно переплтаеться з вимогами однозначностi, точностi та доступности тексту нормативно-правового договору. Тому ïï виокремлення у межах нашоï класифшаци е недоцiльним.
Крiм того, iнодi однiею з вимог до тексту нормативно-правового договору видшяють взаемоузгоджетсть термiнiв i "х взаемопов'язанiсть. Йдеться про так званi правила когезп та когеренци. ïх дотримання е необхвдним для збереження доступностi тексту та полегшення його тлумачення [1, с. 48, 49].
Розглянемо детальшше формальнi вимоги до технiки творення нормативно-правового договору. ïх дотримання е передумовою юридичноï' дiйсностi самого такого договору i надае йому вiдповiдноï правовоï форми. Групу цих вимог становлять вимоги щодо реквЬитш нормативно-правового договору, структури його тексту, а також вимога дотримання мовних правил при проектуванш нормативно-правового договору.
С. Алексеев слушно вважав, що реквiзити е проявом формальних вимог до технши творення нормативно-правових договорiв [10, с. 277, 278]. Практика "х творення визначае, що основними ре^зитами е : назва документа; дата, номер, мгсце його складання; заголовок до тексту; сам текст; юридична адреса сторш, пiдписи та печатки, а також номер або код [6, с. 191] (реестрацм нормативно-правового договору в органах державноï' влади не завжди обов'язкова).
Наступна група формальних вимог - це вимоги до структури тексту. У нормативно-правовому договорi побудова тексту мае велике значення для його розумшня. Вимоги щодо структури тексту передбачають дотримання закотв формальноï логiки. Деякi вченi видшяють лопчш правила у самостiйну групу правил технши творення джерел права [11, с. 3]. Роль правил логши у побудовi правових текств вщзначае i Л. Пригара. На ïï погляд, використання цих правил дае змогу структурувати послщовшсть викладу правового матерiалу та уникнути багатозначносп [12, с. 37, 38].
Згiдно з позищею Б. Чiгiдiна, вимоги формальноï логши е важливою частиною правово!.' культури правотворця. Логiчнi закони дають змогу зберегти зв'язок потоку iдей останнього з ik логiчними формами. Основна мета дотримання закотв формальноï логши полягае у тому, щоби досягти внутрiшньоï несуперечностi джерела права, його зрозумшосп для досягнення простоти та зручносп застосування [1, с. 75-77].
Проте при конструюванш норм права слвд застосовувати не лише формальну, а й дiалектичну логiку. Завдяки останнш коригуеться юридична технiка, яка будуеться на канонах логiки формально!' [11, с. 3]. Дотримуватись логiчних правил у проектуванш нормативно-правового договору особливо важливо, тому що вони впливають на ютиншсть тексту договору та висновки, яю формулюються у ньому як нормативно-правовi приписи (норми права). Лопчна побудова тексту сприяе зручносп застосування нормативно-правового договору та впливае на адекватшсть цього тексту метi його тлумачення.
Вимоги до структурування тексту прийнято називати "правилами рубрикацй". Поняття рубрикаци досить вiдоме для лшгвютично!' науки i означае подш тексту на лопчт складовi частини, як графiчно вiдокремленi одна вiд одте!'. Основною вимогою рубрикацй' тексту, на думку А. Шголкша, е його нас^зна нумерацм для того, щоб полегшити використання вiдповiдного документа [13, с. 123]. Крiм того, до вимог структурування тексту нормативно-правового договору належать особливосл нумераци окремих складових тексту нормативно-правового договору, а також видшення таких складових.
Останньою формальною вимогою до техшки творення нормативно-правових договорiв е вимога дотримання мовних правил. До них належать таю групи лшгвютичних правил, як термшолопчш, синтаксичш, стилiстичнi та граматичнi. Кожна група мае сво!' особливостi застосування у сферi права. Вимога дотримання мовних правил пов'язана насамперед iз ращональним використанням вiдповiдноï термiнологiï у правових текстах на принципах однозначносп використання, загальновживаноси, стiйкостi, взаемоузгодженостi термтв, взаемопов'язаностi [6, с. 190]. Ввдтак, виконання формально!' вимоги дотримання мовних правил тюно пов'язане з виконанням означених вище змiстовних вимог.
Синтаксичш правила стосуються побудови речень i словосполучень. Правила побудови словосполучення передбачають встановлення зв'язку мiж головним та залежним словом. Уш частини речення повинш бути узгодженi мiж собою ввдповвдно до мовних форм. Будова речень нормативно-правового договору не мае бути занадто простою, як i не мае бути надто перевантаженою.
Щодо стилiстичних правил, то основна вимога - написання тексту нормативно-правового договору в офщшно-дшовому стил1 Такий стиль характеризуеться точшстю, "сухктю", вiдсутнiстю емоцiйного забарвлення й обгрунтовашстю. Однак, стиль написання нормативно-правового договору в окремих випадках може мати певш особливосп порiвняно зi стилем написання нормативно-правового акта. В. Тертишник зазначае, що юридичнi документи повиннi виконуватись саме в офщшно-дшовому стиш, проте не слiд зловживати науково-юридичним викладом. Офiцiйно-дiловий стиль - максимально прагматичний, вшьний вiд емоцш, суб'ективних переживань та неузгодженостей [14, с. 4].
Нарешп, остання тдгрупа мовних вимог - граматичнi правила. Зважаючи на специфшу офiцiйно-дiлового стилю, правила граматики допускають окремi винятки (наприклад, такий знак пунктуаци, як "тире" в юридичних текстах можна використати з метою наголосу на можливi правовi наслвдки дй' нормативно-правового припису, а не як роздшовий знак). Крiм того, наявнiсть правильно розставлених роздшових знакiв мае неабияке значення, особливо для подальшого буквального тлумачення тексту нормативно-правового договору.
Остання група вимог до техшки творення нормативно-правових договорiв - вимоги застосування спещальних юридико-техшчних засобiв. Цi вимоги вiдрiзняються залежно вiд виду специфiчних засобiв юридично!' технiки. Перелiк спещально-юридичних засобiв е широким. Вiтчизнянi науковщ до таких засобiв зараховують: правовi презумпцiï, правовi аксiоми, правовi застереження, правовi фiкцiï, правовi символи, правовi примiтки та правовi класифiкацiï [6, с. 192].
К. Максимова подшяе спещально-юридичш засоби на двi групи: засоби конструювання норми права та засоби оформлення тексту закону. До перших належать: юридична термшологм, дефшщи, юридичш конструкцiï, правовi презумпцй', правовi фiкцiï, правовi аксiоми, правовi символи, правовi преюдицiï, а до друго!' групи автор зараховуе примiтки, додатки та посилання [3, с. 40].
Висновки. Як було встановлено, в процеш творення нормативно-правового договору дотримуються загальних та формальних вимог юридичноï технши. Загальш вимоги до технши творення нормативно-правового договору запропоновано подшити на текстуальш та процедурна Першi з метою доступносп розумiння внутрiшньоï будови ввдповвдного договору подшено на формальш та змiстовнi. Окремо видшено групу вимог до застосування спещальних засобiв юридичноï технiки при твореннi тексту нормативно-правового договорiв. Змiстовними вимогами до технши творення нормативно-правових договорiв е власне змктовш вимоги, а саме : законнiсть, еднiсть волевиявлення сторш, обгрунтованiсть, точнiсть, доступнiсть, доцiльнiсть, економшсть, однозначнiсть, емоцiйна нейтральнiсть. Формальними вимогами до технши творення нормативно-правових договорiв е вимоги щодо "х реквЬиттв i структури, термiнологiчнi, синтаксичш, стилiстичнi та граматичнi правила.
1. Чигидин Б. В. Юридическая техника российского законодательства: дис. ... канд. юрид. наук / Б. В. Чигидин. - М., 2002. - 193 с. 2. Пригара Л. I. Юридична технка актгв право-застосування : дис. ... канд. юрид. наук / Л. I. Пригара. - К., 2009. - 200 с. 3. Максимова Е. В. Юридическая техника как средство повышения эффективности нормативных правовых актов федеральных органов исполнительной власти: дис. ... канд. юрид. наук / Е. В. Максимова. - Уфа, 2009. - 202 с. 4. Кулакова Ю. Ю. Нормативный договор в системе форм российского права: дис. ... канд. юрид. наук / Ю. Ю. Кулакова. - М., 2005. - 197с. 5. Иеринг Р. фон. Юридическая техника / Рудольф фон Иеринг. - М. : Статут, 2008. -231 с. 6. Луць Л. А. Загальна теоргя держави i права: навч.-метод. потник (за кредитно-модульною системою) /Л. А. Луць. - К. : Атта, 2008. - 412 с. 7. Мiчурiн С. О. Техтка складання договорiв: науково-практичний потник. Серiя "Практика i закон " / С. О. Мiчурiн. - Харюв : Юрсвт, 2006. - 536 с. 8. Березина Е. А. Толкование договора как вид юридического толкования: дис. ... канд. юрид. наук / Е. А. Березина. - Екатеринбург, 2001. -226 с. 9. Прохорова В. Н. Русская терминология : лексико-семантическое обозрение / В. Н. Прохорова. - М. : Филологический факультет, 1996. -125 с. 10. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. - В 2-х т. - М. : Юр. лит., 1982. - Т.2. - 360 с. 11. Воеводин Л. Д. Юридическая техника в конституционном праве / Л. Д. Воеводин // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1997. - № 3.- С. 3-29. 12. Пригара Л. I. Юридична техшка актiв правозастосування: дис. ... канд. юрид. наук /Л. I. Пригара. - К., 2009. - 200 с. 13. Пиголкин А. С. Подготовка проектов нормативных актов / А. С. Пиголкин. - М.: Юридическая литература, 1968. - 166 с. 14. Тертишник В. Мова i стиль юридичних документiв / В. Тертишник // Шдприемництво, господарство i право. - 2003. - №9. - С. 3-5.
