CC BY
74
накопичення штдаивих речовин вiд антропогенных джерел (Бурштинська ТЕС), сприяючи швидкому самоочищенню атмосфери. Але важливим зали-шаеться питания кшькосп осаджених речовин у шших компонентах ландшафту i здатнiсть 1х до самоочищення (рослини, грунт, гiдросфера).
Лiтература
1. Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в 1вано-Фран-кхвськш области, 1вано-Франшвська область, Еколопчний паспорт регюну, 2011. - 236 с.
2. Воропай Л.1. Украшсью Карпати : ф1зико-географ. нарис / Л.1. Воропай, М.О. Куниця. -К. : Вид-во "Радянська шк.", 1966. - 167 с.
3. База даних "Люовий фонд Украши" ВО "Укрдержлюпроект", станом на 1.01.2009.
4. Олшник В.С. Перерозподш атмосферных опад1в наметом прських л1ив Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 123-129.
5. ДСНС Украши в 1вано-Франювськш области Довщка про основш надзвичайш ситуацл (поди) техногенного, природного та шшого характеру на територи 1вано-Франювсько1 области Офщшний веб-портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.if.mns.gov.ua
6. "Украхна. Стшюсть природного середовища". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://only-maps.ru/ekologicheskie-karty/stijkist-prirodnogo-seredovishha.html
Дуда И.О., Школьный А.К. Влияние атмосферных осадков на процессы самоочистки в воздухе Ивано-Франковской области
Повышенное количество поллютантов и газовых примесей в воздухе приводит к загрязнению атмосферных осадков. На аэрозольных частицах сорбируются нитраты и сульфаты, которые образуются в результате нейтрализации азотной и серной кислот. Сделанный анализ осадков на территории Ивано-Франковской области в 2011-2013 гг. и проведенный анализ самоочищающейся способности атмосферы свидетельствует об изменении процессов накопления вредных примесей в воздухе процессами рассеивания и самоочистки.
Ключевые слова: атмосфера, загрязнение, осадки, процессы самоочистки, Бур-штынская ТЭС, карпатские леса.
Duda I.O., Shkolnyy A.K. Precipitation influence on self-purification processes in the air of Ivano-Frankivsk region
Increased amount of pollutants and toxic gases in the air leads to polluted precipitation. Aerosol particles absorb nitrates and sulphates produced as a result of nitric and sulfurid acid neutralization. Analyses of precipitation on the territory of Ivano-Frankivsk region in 20112013 and atmospheric self-purification ability have been carried out. The results of the analyses revealed substitution of harmful particles accumulation processes by dispersion and self-purification.
Keywords: atmosphere, pollution, precipitation, self-purification processes, Burshtyn thermal power plant, Carpathian woods.
УДК 628.517.2+699.844 Доц. С. В. Зубик, канд. техн. наук -
Утверситет права iM. Короля Данила Галицького
ТРАНСПОРТНИЙ ШУМ М1СТА I ШЛЯХИ ЙОГО ЗНИЖЕННЯ
Розглянуто транспортний ]шський шум, його вплив на мешканщв MicTa i жителiв багатоповерхових будингав. Встановлено, що основним джерелом забруднення у MicTax е автомобшьний транспорт. Автомобшь е рухомим джерелом забруднення, який часто трапляеться у житлових мшрорайонах i мюцях вщпочинку. Вивчено характер ди мicь-кого шуму на оргашзм людини. Проведено розрахунок можливого зниження шуму при штенсивност руху.
Ключовг слова: шум, транспорт, населения, мюто, автомобшь, вiдпочинок, заб-руднення, комфорт.
Основними джерелами забруднення у мiстах е автомобiльний транспорт. На вiдмiну ввд промислових джерел забруднення, якi прив'язаш до окремих те-риторiй i вiдокремленi вiд житлово!' забудови санiтарно-захисними зонами, ав-томобiль е рухомим джерелом забруднення, який часто трапляеться у житлових мiкрорайонах i мкцях вiдпочинку.
Шум - одна iз форм фiзичного хвилевого забруднення навколишнього й особливо мiського середовища. Загалом шум - це хаотичне нагромадження зву-кiв рiзноí частоти, сили, висоти, тривалостi, якi виходять за межi звукового комфорту. Сучаснi мкта характеризуються високими рiвнями шуму. Домiну-ючим е шум вiд транспортних потоюв. Транспортне шумове забруднення про-довжуе збiльшуватися разом iз зростанням мiст, щiльнiстю мiського населення, штенсившстю транспортних перевезень. Шкiдливий вплив шуму на оргашзм людини загальновизнано i проявляеться у широкому дiапазонi: ввд суб'ективно-го роздратування до об'ективних паталогiчних змiн в органах слуху, центрально!' нервово!' i серцево-судинно!' системах.
Аналiз праць, проведених у галузi вивчення i боротьби з мкьким шумом, свiдчить про те, що у найбiльших розвинених кра'нах зниження зов-нiшнього шуму вважаються " Проблемою номер один" за важливктю i важкiстю прийняття рiшення. Проблему оздоровлення вiд шумового забруднення навколишнього середовища по^зному вирiшують в умовах величезних, великих, се-реднiх i малих мкт, оскiльки масштаби активно!' до на навколишне середовище рiзнi. На основi практики i методов боротьби зi шумом доведено, що вплив шуму на життя наших мкт можна i потрiбно зупинити, зменшивши його штдли-вий вплив на здоров'я населення, що дасть змогу шдняти економiку кра'ни. Для цього необидно техшчно грамотний пiдхiд до виршення проблеми, до розвит-ку проекпв i заходш якостi планування, забудови i реконструкцц мiст [1].
Лжв^вати транспортний шум - задача неможлива, тому регулювання I обмеження шумового забруднення довкiлля - важливий i обов'язковий захвд. Джерелами шуму е практично во види транспорту - на першому мкщ автомо-бiльний. Шум шкiдливий не лише для людей. Встановлено, що рослини шд впливом шуму повiльнiше ростуть, у них спостеркають надмiрне (навиь повне, що призводить до загибел^ видшення вологи через листя, можливi порушення клiтин. Гинуть листя i квiтки рослин, що ростуть бшя гучномовця [2].
Д1я шуму на населення виявляеться у великому даапазош: вiд суб'ектив-ного роздратування до об'ективних патолопчних змiн оргашв слуху, центрально!' нервово!' i серцево-судинно!' систем. Психофiзiологiчну дiю шуму на люди-ну дуже важко вишряти й ощнити, оскшьки не кнуе нi точних методик, ш ввд-повiдних приладш. 1снуе лише один метод виявлення реакцц велико!' групи людей, якi перебувають в однакових соцiальних умовах, - масове опитування.
Причиною рiзного сприйняття шуму е вiк, стан здоров'я, ршень розвит-ку, характер дiяльностi i професiйнi особливостi людини (розумовий' i фiзична праця). Дратшлива д1я шуму зумовлена його фiзичними властивостями: рiвнем i спектральним складом, частотою повторюваносп, тривалiстю, перевищенням
звичного шумового фону. Для мкького шуму характерный суб'ективний вплив, що виявляеться масовими скаргами на неприемну дратiвливу даю шуму. Кшь-ккть скарг на шум зростае з року в рщ так, у мктах скарги на шум становлять приблизно 3,0 % вщ усiх заяв населения [3].
У мкта, внаслiдок опитування, отримано значну кiлькiсть скарг населен-ня на рiзнi рiвнi вуличного шуму. Так, при середньому рiвш шуму до 70 дБ кшьккть скарг на сильну дратiвливу дда шуму становила 38 %, при рiвнях 7175 дБ - 58 %, при рiвиях 76-80 дБ - 72 %. З опитування населення, яке прожи-вае поблизу галасливих вулиць з штенсивним рухом транспорту, виявлено, що шум заважае читати (66 %), займатися (54 %), зосередитися на виконанш робо-ти у квартирi (26 %). Як вiдзначають пiд час опитування, шд впливом шуму знижуеться працездатнкть, змiнюеться характер (переважае дратшливкть i за-пальнiсть), змiнюються реакцп на рiзнi життевi ситуацц. Скарги мешканщв на житлово-побутовий шум виявили за умови перевищення шуму в 35 дБА. Однак вiдсутнiсть скарг i реакщя "звикання" до шуму ще не свiдчить про байдуже ставлення людини до шуму i нешкiдливiсть його дй' на оргашзм. Через нес-тiйкiсть психофiзiологiчноí оцшки шуму i труднощi виразити И в певних показ-никах вивчення впливу шуму на населення мае бути доповнене здобуттям об'ективних фiзiолого-гiгiенiчних даних.
Характер дií мiського шуму на оргашзм людини можна встановити такими способами:
• опитуванням про дто шуму зпдно 3i спецiальною анкетою або аналiзом скарг населення, що поступають до рiзних офiцiйних установ;
• за допомогою рiзних психологiчних тестiв;
• фiзiологiчними, бiохiмiчними, гематологiчними i iншими об'ективними методами дослiдження рiзних оргатв i систем органiзму людини;
• клшчними методами дослiдження стану здоров'я окремих колективiв;
• вивченням стану захворюваноси мiського населення.
Було вивчено вплив транспортного й житлово-побутового шуму з рiвня-ми звуку ввд 30 до 80 дБА на центральну нервову (електроенцефалографк, хро-норефлексометрк), серцево-судинну (електрокардiографiя, плетизмограф1я, ре-ограф1я, артерiальний тиск, пульс) системи, слуховий i зоровий аналiзатори, глибину сну, працездатнкть (цифров^ буквенi таблицi, тести на увагу) [3]. Час експозицц становив 1 -8 г.
При ршш звуку 70 дБА попршення слуховоí чутливостi спостерiгаемо на частотах 500 i 1000 Гц. Шум 80 дБА спричиняе втомлення органу слуху, що виявляеться тдвищенням поропв на всiх дослiджуваних частотах. Так, на час-топ 250 Гц слухова чутливкть знизилася на 14 дБ, на частота 500 Гц - 17-25 дБ, на частота 1000 Гц - 22-31 дБ, а на частота 4000 Гц - 17 дБ. Таким чином, в умо-вах мкького шуму ввдбуваеться постайне напруження слухового аналiзатора, що спричиняе значне збшьшення поропв чутливоста.
У житлових будинках, розташованих на мкьких магiстралях, населення часто скаржиться на скруту сприйняття мови, що пов'язане з маскуванням окре-мих звуюв мови транспортним шумом. На тл транспортного шуму ршнем 60дБА тд час прослуховувания одно- i багатоскладових слш кшьккть помилок незнач-на. При ршш 70 дБА вщбуваеться порушення розбiрливостi мови в 20 % випад-
к1в, при шуш 80 дБА не можливо сприйняти 20-50 % сл1в. Порушення стану центрально!' нервово! системи, спричинеш шумом, призводять до зниження уваги 1 працездатносп людей, особливо тих, яш займаються розумовою працею [4].
При дц шуму з р1внями 60 1 70 дБА кшьккш 1 яккш показники працез-датносп практично мало змшювалися, иор1вияно з тишею. Це можна пояснити звиканням, а також тим, що шд час короткочасно! дп шуму опитуваш можуть зосереджувати свою увагу. Цього не спостеркаемо при шум1 80 дБА, шд впли-вом якого знижуеться увага, збшьшуеться час виконання завдання 1 кшькють помилок, тобто знижуеться иродуктивиiсть розумово! пращ.
Сощальний характер проблеми забруднення середовища шумом i визна-чае те, що боротьба з ним - завдання на тальки техшчне, а й сусшльне. У проб-лемi взаемодií людського сусшльства i природи важливе мiсце иосiдае свщома боротьба зi шумовим забрудненням довкшля.
Знаючи характеристику джерела шуму, можна визначити очжуваний рь вень звуку, дБА, в розрахунковш точцi на територп забудови (1):
ЬА тер = ЬА екв - ДЬА вiд - ДЬА пок - ДЬА зг - ДЬА зел - ДЬА екр, (1)
де: ЬА екв - акустична характеристика джерела звуку, дБА; ДЬА вд - зниження р1в-ня звуку, залежно вiд вщсташ мiж джерелом звуку розрахунковою точкою, дБА; ДЬА пок - зниження рiвня звуку, внаслiдок впливу покриття територií травою, дБА; ДЬА воз - зниження рiвия звуку внаслвдок згасання звуку в пов^^ дБА; ДЬА зг - зниження рiвня звуку внаслiдок зелених насаджень, дБА; ДЬА екр -зниження р1вня звуку екранами на шляху поширення звуку дБА.
За умови поширення сферичних звукових хвиль штенсивнкть звуку змь нюеться обернено пропорщйно до квадрата вiдстанi г2, а за умови поширення цилiидрових хвиль - обернено пропорщонально вiдстанi г. Тому, якщо е точко-ве джерело шуму з вщомим рiвнем звукового тиску або р1внем звуку Ь на вщ-стань г, то рiвень Ь1 дБ на ввдсташ г1 буде дор1внювати (2), тобто при кожному подвоенш вщсташ р1вень знижуеться на 6 дБ без врахування поглинання звуку в пов^1
Ь1 = Ь - 201 Я (п/г). (2)
При лiнiйному джерелi р1вень звуку, при кожному подвоенш ввдсташ, знижуеться на 3 дБ. До лшшних джерел ввдносять потоки автомобшьного транспорту, а до точкових - вс1 останиi джерела мiського шуму. Для наближених розрахункiв можна прийняти, що величини зпдно з експериментальними дани-ми. ДЬА роз, ДЬА пок и ДЬА зг в сум1 становлять близько 5 дБ на кожне подвоення вiдстаиi, починаючи з 7,5 м. Очжуваний р1вень звуку в примщенш дБА розра-ховуемо за такою формулою:
ДЬА пом = ДЬА тер - ДЬА вш, (3)
де: ЬА тер - р1вень звуку на територп в 2 м вщ вжна примщення, який визна-чаеться за формулою без врахування зниження р1вня звуку смугами зелених насаджень, дБА: ДЬА вк - зниження р1вня звуку конструкщею вшна, визначене за доввдником. Необхвдне зниження р1вня звуку на територп або в примщенш ДЬА тр тер 1 ДЬА трлр, дБА визначаемо за такими формулами:
^А тр. тер ДЬА тр. пр
(4)
(5)
де ЬА екв доп - допустимий ршень звуку, дБА, на територп або в примщенш, виз-начуваний по [3].
Ршень шуму в1д потоку пасажирських 1 вантажних автомобшв на в1д-сташ 100 м при штенсивносп руху 100 автобусш на годину, вантажних автомобшв 115 на годину при середнш швидкосп руху 60 км/год можна розрахувати. У довщнику знаходимо значения Ь екв автобуав, дор1внюе 75 дБА 1 83 дБА, -для вантажних автомобшш, поправка до цих значень р1вня шуму доршнюе 0 до-даемо ршень шуму 75 1 83 дБА при р1знищ у 8 дБА добавка до вищого р1вня до-ршнюе 0,6 дБ. Отже, загальний еквшалентний р1вень шуму дор1внюватиме 83+0,6 = 84 дБА. Зниження р1вня шуму на ввдсташ 100 м дор1внюе 19 дБА, тому ршень шуму в шукашй точщ буде дор1внювати:
Вплив шуму на оргашзм людини в умовах мкта поки що недостатньо вивчено. Це пояснюемо складнктю вивчення комплексу чиннитв зовшшнього середовища, що одночасно впливають на людину. Отже, покращення умов пращ та побуту е важливою сощальною задачею, здайснення яко! пов'язано з рь шенням багатьох наукових проблем у галуз1 психологи 1 саштарно! плени, на-уково! оргашзацп пращ, функщонально! технологи, архиектури 1 будшництва. Встановлено, що женсивнкть шуму автомобшьного транспорту залежить в1д багатьох фактор1в: стан дорк, !х ширина 1 в1ддалешсть житлових будинтв в1д ос прошджо! частини. Шумове забруднення у мктах спричиняють штенсив-нкть, кшьккть 1 потужнкть автомобшьного транспорту. Залежно в1д пропус-кно! можливосп дорк, наявносп перехрестюв 1 в1дпов1дно проявляеться штен-сивнкть шуму, який пагубно впливае на населення.
Зниження мкького транспортного шуму пов'язано з особливостями зовшшнього середовища - його поглинальною, ввдбиваючою, екрануючою 1 1золю-ючою акустичною здатнктю. Шумозахист у мкп залежить в1д правильносп планування, забудови й озеленення, тобто всього комплексу архггектурно-пла-нувальних ртень, як1 видозмшюють середовище 1 можуть створити оптималь-ш умови для зниження шуму транспортних потокш.
Кожний 1з перел1чених вище заходав мае сво! практичш обмеження 1 можливосп, яш потр1бно брати до уваги при штенсивносп зовшшнього шуму автотранспорту такою м1рою, як розрахунок техиiко-економiчних характеристик 1 затрат часу на розроблення i впровадження заходiв щодо шумозахисту мiського середовища.
1. Ковришин С.Д. Архитектурно-строительная акустика / С.Д. Ковришин, С.И. Крышов. -М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 232 с.
2. Самойлюк Е.П. Боротьба з шумом в населених мiстах / Е.П. Самойлюк, В.1. Денисенко, А.П. Пилипенко. - К. : Вид-во "Будшельник", 1981. - 236 с.
3. Осипов Г.Л. Градостроительные меры борьбы с шумом / Г.Л. Осипов, Б.Г. Прутков, И.А. Шишкин. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1975. - 428 с.
4. Прутков Б.Г. Шумозащита в градостроительстве / Б.Г. Прутков, И.А. Шишкин, Г. Л. Осипов. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1996. - 372 с.
Ь = 84 - 19 = 65 дБА.
Лггература
Зубык С.В. Транспортный шум города и пути его снижения
Рассмотрен транспортный городской шум, его влияние на жителей города и жильцов многоэтажных домов. Установлено, что основным источником загрязнения в городах является автомобильный транспорт. Автомобиль является подвижным источником загрязнения, который широко встречается в жилищных микрорайонах и местах отдыха. Изучен характер действия городского шума на организм человека. Проведен расчет возможного снижения шума при интенсивности движения.
Ключевые слова: шум, транспорт, население, город, автомобиль, отдых, загрязнение, комфорт.
Zubyk S. V. Transport noise of city and way of his decline
In the article a transport municipal noise is considered his influence on the habitants of city and lodgers of multistoried building. It is set that the basic source of contamination in cities is a motor transport. A car is the movable source of contamination, which widely meets in housing microregions and resting-places. Character of action of municipal noise is studied on the organism of man. The calculation of possible decline of noise is conducted at intensity of motion.
Keywords: noise, transport, population, city, car, rest, contamination, comfort.
УДК 502 Наук. ствроб. А.В. Шчура - Закарпатське eiddineHHM УкрНДЫрлк
iM. П. С. Пастернака, НПП "Зачарований край "
СУЧАСНИЙ СТАН ФУНКЦЮНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ ЗАКАРПАТСЬКО' ОБЛАСТ1
Наведено результати дослщжень з формування та становления тепершнього при-родно-заповщного фонду Закарпатсько! облай! На осж^ детального аналiзу кнуючих шдхoдiв до природозаповщання вказано на позитивш й негативш тенденци з формування та стану функщoнуваиия обласно! природно-зшовщно! мережа За результатами аиалiзу цих пiдхoдiв та з урахуванням втизняного й закордонного досвщу попередшх роюв з питань формування заловщних територш зроблено спробу визначити напрями перспективного розвитку природно-заловадно! мережi области
Ключовi слова: природно-зшовщний фонд, еколопчний каркас, природоохоронна система.
Стратегieю сталого розвитку для забезпечення сприятливих умов кну-вання теперiшнього i майбутшх поколiнь передбачено соцiальну спрямованiсть економiчного розвитку, але з безумовною охороною ресурсно!' бази й навко-лишнього природного середовища загалом [1]. Досягнення цих умов можливе за достатньо! життезабезпечувально1 якостi природного довкiлля. Така якiсть визначаеться ршнем умов функщонування бiоти i залежить вiд ступеня тран-сформованостi або, що е ршнозначним, природоохоронного ршня ландшафтiв, зокрема !х рослинного, найбшьш чутливого до змш, компоненту.
Отож, для забезпечення належно! якостi природного довкшля важливим е збереження природно! основи еколопчного каркаса, тобто якомога бiльше природних незайманих або незначною мiрою трансформованих ландшафтiв, яким властивi найкраш умови з функщонування бюти. Збереження територш, що представлен такими ландшафтами, найефектившше можна забезпечити шляхом природозаповiдання, шд час якого формуеться системно ддача природ-но-заповiдна мережа, яка е найголовшшою структурною складовою загально! природоохоронно! системи. Ця мережа е важливим фактором й, одночасно, за-
