CC BY
40
3 анал1зу графшв видно, що ¡з зб1льшенням у круз1 об'емного BMicry зерна i зв'язуючого MaTepiany, твердють крупв збшьшуеться, при цьому змша юлькосп зв'язуючого большою Mipoio впливае на тверд1сть отриманого ¡нструмента. Також можна зробити висновок про те, що ¡з збшьшенням номера зернистосп при ф1ксо-ваних кшькостях зерна та зв'язуючого тверд1сть крупв зменшуеться.
Л1тература
1.Яцюк А.И. Новый способ механической обработки древесины. - Львов: Вмша школа, 1975.-253 с.
2. Пнжурин A.A., Гочснблнт М.С. Исследования процессов деревообработки. - М.. Лесн. иром-ность, 1984.-232 с. _
УДК674.05:628 Лсиспи В.М. Сторожук, к.т.и. - УкрДЛТУ
ЗАХИСН1 СМУГИ ОЗЕЛЕНЕНИЯ ЯК ОДИН 13 АСПЕКТ1В АРХ1ТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЫЮГО МЕТОДУ ЗНИЖЕННЯ ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ MICT
Розглядаються проблеми шумового забруднення сучасних mict i способи боротьби ij шумом шляхом використання захисних зелених насаджень. Наведено рекомсндацп щодо пщбору ширини смуги, дендролопчного складу i конструкцн захисних смуг озеленения, очжуваний акустичний сфскт в1д i'x застосування.
ИМ Storozhuk - USUFWT
Greenbelts as one of aspects of architecturally planning method of noise
reduction in towns
Noise pollution of present-day towns and ways of its reduction due to protective greenbelt use have been considered. Recommendations for the width of the greenbelts dendrologic composition and construction of the greenbelts of the expected acoustic effect of theirs application have been presented.
Шумове забруднення сучасних MicT e одшею з наиактуальшших проблем сьогодення. У зв'язку ¡з зростанням кшькосп автомашин, ¡ндустр1ал1зац1ею Micr, зростанням транспортноТ рухливосп населения, ростом техшчного оснащения м1ського господарства розширюються контакта м!ж техногенним середовищем м1ста i природного ссрсдовища. Сшьсьм ландшафта, npuMicbKi територи зазнають активного впливу шосейних дор1г i зал1зниць, аеродром1в, морських i р1чкових nopTie. До цих джерел шуму належать також залЬничш вузли i станцп, велик1 ав-товокзапи i автогосподарства, мотел! i кемшнги, трейлерш парки, промнслов1 об'-екти i велик! бази буд1велыю1 ¡ндустрГ|', енергетичш установки.
У ряд1 Micrr дом1нуючими джерелами шуму е мюький транспорт, промис-лов1 пщприемства i буд1вельш майданчики. У р1зних за величиною Micrax УкраТ-Ии piBHi шуму на транспортних мапстралях досягають в середньому 75-80 дБА |1|. Населения, яке проживае поблизу мапстралей з ¡нтенсивним рухом транспорту, пщдаеться впливу еквшалентного р1вня звуку 77-84 дБА. Так, зашумленють м1крорайону сел. Котовського (м. Одеса) складае вщ 55 дБА (в глибиш м1крора-йону) до 75-80 дБА в зонах, яю безпосередньо прилягають до транспортних мап-стралей, еквшапентш piBHi звуку становлять 80-85 дБА |2|. Розташування аеропо-рт1в в межах MicT призводить до значного акустичного дискомфорту в житлових
J98 Збфник науково-тсхн1чних праць
Науковий вниик, 2001, вип. 11.4
районах, над якими проходять траси польств, оскшьки створюеться шум з мак-симальними I екв!валентними р1внями вщповщно 105-116 1 87-98 дБА, що значно перевищуе нормативно допустим! значения. Шум вщ зашзнищ проникае на тери-тор1ю прилеглоУжитловоУ забудови 1 в 7.5 м вщ першоУ коли зашзничного полотна максимальш р1вн1 звуку при проУзд! електропотяга досягають 88 дБА, вантажного потяга - 90-93 дБА. За твердженнями фах1вц1в УкраУнського ппешчного центру при МОЗ УкраУни, близько 40 % загальноУ площ1 середньостатистичного мюта (з населениям 750 тис. жител1в) непридатж для нормального проживания через над-м1рне акустичне забруднення, у м1стах з мшьйонним населениям жител! мапстра-льних вулиць вщчувають значке шумове навантаження, яке в ряд1 випадюв сягае 83-90 дБ, прнчому на 54.8-86.5 %джерелом пщвищеного р1вня шуму е автотранспорт. Таги як гранично допустимий ршень шуму на територ1ях, що прилягають до будинмв, протягом доби становить 70 дБ вщ 7 год. до 23 год. 1 60 дБ - вщ 23 до 7 год. Все це свщчить про необхщжсть здшснення ряду заход1в, направлених на зниження шумового забруднення житлових райошв сучасних м1ст до меж, яю б вщповщапи саштарними нормам.
Архггектурно-планувальний метод шумозахисту в проектах планування 1 забудови мют, житлових райошв 1 мжрорайошв передбачае ряд способ1в зниження ршня шуму шляхом застосування ефективних екрашв, територ1альних розри-в1в, шумозахнсних буд1вель, прийомт зонування 1 районування джерел 1 об'ект1в захисту, захисних смуг озеленения.
Зниження р1вня шумового забруднення довк1лля при застосуванш захисних насаджень вщбуваеться внаслщок таких явищ як розаювання, поглинання \ дифракшя звукових хвиль.
Зелену масу крон дерев, яка складаеться з листя р!зноУ конф1гурац1У, ииль-носп та ор1ентацп, можна розглядати як змшно-контрастне ф1зичне середовище, де безперервно мшяються мюцями акустично непрозор1 1 прозор1 елементи сере-довища [1|. Звукова енерпя, потрапляючи з пов1тря в простф, заповнений кронами дерев, переходить в ¡нше середовище - повпря + листя, яке мае здатшсть роз-споватн \ поглинати звукову енерпю. Ц1 властивост1 проявляються помтшие ¡з збтыиенням щшьност! середовища. Зелеш насадження щшьноУ посадки з деяким наближенням можна розглядати як екрануючий бар'ср на шляху поширення звукових хвиль, як натвпрозорий екран, за яким утворюеться звукова тшь.
Акустичний ефект зниження р1вня звуку, в основному, визначають там фактори як ширина смуги, дендролопчний склад 1 конструкщя посадок.
Осктьки в сучасних мктах ¡снуе гострий дефщит мкьких територш, питания ширини смуг зелених насаджень займають одне з перших мюць. У табл. 1 наведено даш щодо зниження ртня шуму за смугою зелених насаджень на мапс-тральних вулицях [1|. Коефщкнт послабления звуку смугами зелених насаджень (зниження р1вня звуку на 1 м ширини люосмуги) приймаеться ртним:
• 0.08 дБА/м - для декоративних л!сосмуг з густим, крупним листям;
• 0.25 дБА/м - для щшьних люосмуг;
• 0.4 дБА/м - для спешапьних шумозахисних люосмуг з1 щшьним змиканням крон
дерев 1 заповненням пшкронового простору чагарниками [3).
У випадку зменшення ажурност! крон дерев 1 збтьшення щшьносп листя бшьше 0,8 смуга зелених насаджень буде сприйматися у вигляд1 "зеленоУ стши", при зустрт з якою звукова енерпя буде ослаблена на величину V . Якщо весь зе-
Гехнолщ 111 1 л ус| щкувамия деревооПробннж п 1Д|ф||( мI!и ) 99
лений масив захисноУ смуги подати у вигляд1 п -У кшькост! ряд!в зелених стш, то знижсння р1вня звуку вщ впливу ВС1С1 захисноУ смуги буде ршним ПУ . За експе-риментальними даними, величина V коливаеться вщ 1.5 до 2 дБА залежно вщ де-ндролопчного складу деревних насаджень, Ух густоти 1 якосгп, мюцезнаходження об'екта, що пщлягае захисту, 1 зеленоТ смуги |4|.
Табл. 1. Зниження р'шня шуму рпнимн видами зелених насаджень
Ширина смуги, м Конструкщя 1 дендролопчний склад смуги Зниження р1вня шуму. дБА
10 Три ряди листяних дерев: клена гостролистого, в'яза зви-чайного, липи др1бнолистоУ, тог кип бальзам1чно1 (в рядов ¡й конструкцп посадок) з чагарником в живоплот1 або шдл1с-ком з клена татарського, стреУ капинолистоУ, жимолости татарськоУ 4-5
15 Чотири ряди листяних дерев - липи др1бнолистоУ, клена го-стролистого, тошхт бальзам1чноУ (в рядов¡й конструкцп посадок) з чагарником в двоярусному живоплот11 шдшском з aKau.ii жовтоУ, сгпрсУ калинолистоУ, гордовини, жимолосп татарськоУ 5-6
Ширина смуги, м КонструкцЫ / дендролог^чний склад смуги Зниження ргвпя шуму, дБ.4
15 Чотири ряди шпилькових дерев - ялини, модрини сиб1рсько1 (в шахов1Й конструкцп посадок), з чагарником в двоярусному жн-воплот1 з дерну бшого, клена татарського, акацп жовтоУ, жнмо-лосп татарськоУ 8-10
20 П'ять рял1 в листяних дерев - липи лр^бнолисто!, топол! бальзам!-чно1, в'яза звичайного, клена гостролистого (в рядовш конструкцп' посадок) з чагарником в двоярусному живоплол { гидлкком з сшрс! калинолистоГ, жимолосп татарсько!, глоду сиб|рського 6-7
20 П'ять ряд1в шпилькових дерев - модрини сиб1рсько1, ялини зви-чайно! (в шаховш конструкцп посадок), з чагарником в двоярусному ЖИВОШЮТ1 1 пципском ¡з сшре'1 калинолисток акацп жовтоУ, глоду сиб1рського 9-11
25 1Шсть ряд ¡в листяних дерев - клена гостролистого, в'яза звичайного, липи др1бнолисто1, топол! бальзам1мно1 (в шаховш конструкцп посадок) з чагарником в двоярусному живоплот! 1 лионском з дерну бшого, глоду сиб^рського, клена татарського 7-8
30 С1М-В1С1М ряд1в листяних дерев - липи др1бнолисто'1, клена гостролистого, топол 1 бальзам1чно1, в'яза звичайного (в шаховш конструкцп посадок) з чагарником в двоярусному живоплсп 1 пцшском з клена татарського, жимолосп татарсько!, глоду си-б|рського, дерну бшого 8-9
Частотна характеристика зниження ршшв звуку смугами зелених насаджень залежить вщ Тх дендролопчного складу 1 щшьносп. При цьому найбщьша ефектившсть зниження р1вня звукового тиску проявляеться в д1апазош високих частот, яю е найб1пьш неприемними для сприйняття людським вухом 1 визначаль-ними при формуванш загального р1вня звуку. Ця властив1сть с характерною як для листяних, так \ для шпилькових пори, а також насаджень ¡з змшаних порщ. За даними дослщжень, проведених у ЦНД1П м1стобудшництва [1|, у шпилькових порщ простежуеться активне зниження р1вня звукового тиску також 1 на середшх частотах (500 Гц) 1 бшьш штенсивне, шж у ¡нших, в дшпазош високих частот. Рь вш низьких частот спектра транспортного шуму не шддаються помггному зни-женню, проте пщ впливом смуг зелених насаджень щ шуми сприймаються люд-
?ОП ЗГн п и и к науково-теничних пракь
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
ським вухом не так р1зко внаслщок пом'якшення 1 деякоУ трансформащУ ртшп шуму деревно-чагарннковими насадженнями. На частот! 500 Гц 1 вище спостерь гаеться помине активне поглинання рммпв звуку.
При вибор! асортименту деревно-чагарникових порщ необхщно врахову-вати цший ряд факторш, ям впливають на умови росту зелених насаджень ¡, вщповщно, на Ух шумозахисну ефектившсть. Для спещальних шумозахисних смуг слщ пщбирати одну-дв1 основш породи дерев, ям швидко ростуть, е димогазос-тшкими 1 мають масивну крону.
Найбьпьш ефективними е шумозахисш смуги ¡з рослин крупном1рних, з порщ, ям швидко ростуть 1 мають ццльнопллясту, густу 1 низько опущену крону. Структура смуг повинна бути щшьною, обов'язмш чагарники в пщтску, який за-кривае пщкроновий просгпр, в найближч1й по вщношенню до джерела шуму частит смуги - живошпт (краще двоярусний). Найбшьш ефективною формою поперечного профшю вважаеться форма трикутника з бшьш пологою стороною вщно-сно джерела шуму (рис. 1).
Особливо ретельно повинна бути запроектована 1 сформована фронтальна зона. При проектуванш зони захисного озеленения [ проУжджоУ части ни в одному р1вш у фронтальнш пщзош застосовують димогазостжм породи дерев 1 чагарни-мв, тобто проектують багатоярусний фронт зелених насаджень, який здатний збе-р1гати своУ властивосп при тривалш дн вихлопних газ1в. До них належать там породи дерев 1 купив, як клен польовий, тополя бальзамшна, жимолость татарська, клен ясенолистий, б1рючина звичайна. Под1бж шумозахисж смуги також забезпе-чують [ 1 ]:
• скорочення концентрашй шкщливих м1крочастинок повпря з1 100 до 26 % в оди-ниш об'ему;
• зниження швидкосп в1тру з 10 до 2 м/с;
• зменшення вихлопних газ1в автотранспорту до 15 %.
У фронтальжй пщзож слщ обмежитись застосуванням чагарнимв уЫх трьох клаав висоти: др1бноУ, середньоУ (1-2 м) 1 крупноУ (3^1 м). У наступних рядах необхщно застосовувати дерева висотою вщ 5 до 10 м 1 бьпьше. В1ддаль М1ж рядами до 4 м, з наступним пщсаджуванням чагарнимв.
Для отримання бшьшого ефекту шумозахисту у фронтальжй пщзож необхщно застосовувати густокронов1 дерева висотою 10, 20 м 1 бшьше. При проекту-ванж проУжджоУ частини у виТмщ фронтальний ряд може бути двоярусним або складатись лише ¡з чагарнимв. Чагарники слщ внсаджувати на укосах виУмки.
У зож захисного озеленения вся поверхня земл1 повинна бути покритою трав'яними рослинами, що сприятиме бшьш ¡нтенсивному зниженню р1вня звуку в приземному шарь
Захисж насадження в мютах можуть використовуватись як самостжж за-соби шумозахисту, так 1 разом з ¡ншими ¡нженерними шумозахисними спорудами. Спещальж смуги зелених насаджень мають комплексний характер захисноУ д1У -захист вщ шуму, вихлопних газ1в автотранспорту, абсорбуюча д1я на порох та ¡н-чй компоненти, що забруднюють повп-ря, покращення ряду мшрокл!матичних по-казнимв м1ського середовища, позитивна психолопчна та естетична д1я на населения. Все це значно пщвжцуе сожальну значим1сть озеленения як м1стобуд1вно-го засобу шумозахисту.
^ ехнмлопя |а усгаткування деревообробннх пщпрнгмств 201
Науковий líiciiiik, 2GG1, вип. 11.4
