CC BY
69
5. Implementation of EMAS in Public Sector Authorities // EMAS: Performance, credibility, transparency. Factsheet. - May 2001 - First Edition. [Electronic resource]. - Mode of access http://ec.europa.eu/environment/emas/pdffactsheet/fs_public_en.pdf
6. ISO 14001:2004 "Environmental management systems - Requirements with guidance for use". [Electronic resource]. - Mode of access http://www.liteon.com/UserFiles/Image/CSER/Global% 20Citize. [Electronic resource]. - Mode of access http://nship map/IS014001_english (2004)_0104.pdf.
7. Regulation (EC) No 1221/2009 of the European Parliament and of the Council of 25 November 2009 on the voluntary participation by organisations in a Community eco-management and audit scheme (EMAS) / Official Journal of the European Union. - OJ L 342/1, 22.12.2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=CELEX: 32009R1221: EN: NOT.
Лотыш О.Л. Затраты на внедрение системы муниципального экологического менеджмента
На основе анализа опыта внедрения систем муниципального экологического менеджмента выделены основные группы затрат. Проанализированы и обобщены затраты на внедрение системы муниципального экологического менеджмента, исходя из опыта местных органов власти стран-членов ЕС. Разработан подход к классификации и определению затрат на построение и внедрение системы муниципального экологического менеджмента. Разработана последовательность действий в процессе формирования " сценария" внедрения системы муниципального экологического менеджмента.
Ключевые слова: затраты, местные органы власти, система экологического менеджмента, система муниципального экологического менеджмента.
Lotysh O.L. Municipal environmental management system implementation costs
In the paper municipal environmental management system implementation on the basis of applying analysis basic costs groups allocated. Costs for municipal environmental management system implementation on the basis of the local authorities in EU Member States best practice are analyzed and generalized. The approach to the classification and estimation of costs for the municipal environmental management system construction and implementation are elaborated. Actions consecution in the process of "scenario" forming of municipal environmental management system implementation is developed.
Keywords: costs, environmental management system, local authorities, municipal environmental management system.
УДК 625.163:630*26:629.3.015.6 Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук;
здобувач М.В. Руда - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З РЕЗУЛЬТАТ1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ ТА ФУНКЦ1ОНУВАН-НЯ ЗАХИСНИХ Л1СОНАСАДЖЕНЬ ВЗДОВЖ ЗАЛ1ЗНИЦ1
Узагальнено науково-практичш уявлення щодо стану, функщонально! структури та забезпечення високо! ефективност виконання захисних функцш люонасадженнями вздовж залiзницi. Описано юторто створення та охарактеризовано еколопчш, люомел^ оративш, полезахисш, ф^омелюративш функци. Проаналiзовано значення захисних насаджень як еколопчних коридорiв Нащонально! еколопчно! мережi Укра!ни. Також порушено питання з еколопчного мошторингу люосмуг як резервапв поширення бшь-шосп шкщнигав, паразш!в та карантинних бур'яшв. Висв^лено проблемш та маловив-чеш питання щодо впливу люонасаджень на прилей агроценози.
Захисш люов1 насадження уздовж зал1зничних мапстралей - смуги люу на територп земель люового фонду, розташоваш по обидв1 сторони зал1знищ й призначеш для захисту вщ сшгових 1 тщаних занесень, селевих потоюв, лавин,
обвалiв, оситв, ерозп Грунту [1, 10]. Люонасадження повиннi насамперед оберь гати з^зничш шляхи вiд несприятливих аеродинамiчних дш та забезпечувати нормальний, безперебiйний рух потяпв у будь-яку пору року [15].
З початку штенсивного розвитку залiзничного транспорту найважливь шою проблемою була сшгоборотьба, для усунення яко1 спочатку створювались захисти i3 переносних щипв, а з часом створювались насадження дерев вздовж рейково! колп [23]. З'являлось чимало публжацш, щодо ще! проблеми, зокрема роботи В.О. Кетрща (1882), А.Н. Сахновського (1884), Н.1. Зеленева (1988), А.Л. Толвинського (1889), В.В. Диммана (1889), Н.К. Срединського (1889), А.С. Чернявського (1894), С.Д. Карейшi (1900), Н.К. Суса (1922), Н.Ф. Вве-денського (1931). У працях вказувалось, що захисш функцп передушм залежать вiд конструкцп лiсових смуг, тобто будови поздовжнього профшю люово! сму-ги. Визначався оптимальний фронтальний вигляд у залистеному станi, що виз-начае аеродинамiчнi властивостi лiсосмуги, якi можуть бути щшьш, ажурнi, продувнi, ажурно-продувнi [24]. Першi штучнi деревнi насадження формувалися з живоплоту в один чи кшька рядiв iз хвойних порщ та узлiсся винятково з лис-тяних насаджень. Пiсля поширення залiзничноl мережi на пiвдень у степовi райони iнженерам довелося зiштовхнутися зi снiговими заметiлями надзви-чайно! сили та неможливютю використовувати ялиновi живоплоти, як в умовах степового кшмату й Грунтiв рости не могли, тому використовували деревнi насадження листяних порiд [23]. Починаючи з 1932 р. численш дослiдження, вико-нанi Науково-дослiдним iнститутом шляхiв (Москва), дали змогу знайти опти-мальш схеми й конструкцп захисних насаджень залежно вiд Грунтових i люорос-линних умов та ступеня занесення сшгом. До 1948 р. люосмуги були деревно-чагарникового типу, непродувними, широкосмужними, багаторядними, дуже щiльними, особливо в нижнш частинi, iз 4-рядним чагарниковим узлiссям з боку поля й чагарниками тд наметом дерев. З 1951 р. почали створювати насадження таю ж непродувш, але з 15-25-метровими iнтервалами мiж лаштунками й польо-вою кулiсою шириною 25-30 м. При такш будовi швидюсть снiго-вiтрового потоку рiзко знижуеться й на вiдстанi 12-15 м смуги становить всього 18-20 % по-чатково!. До 1957 р. загальна площа штучно створених люових насаджень досяг-ла 250 млн гектарiв, а загальна довжина збшьшилась до 25789 км [23].
За останш роки при перехщних формах управлiння в Укра!ш за даними Укрзалiзницi проводилось достатньо люогосподарських, агротехнiчних, люо-вiдновних i охоронних заходiв у iснуючих лiсонасадженнях. Ведення господар-ства в лiсах уздовж залiзничних дорiг здiйснюеться вiдповiдно до Люового кодексу Укра!ни на основi лiсовпорядкування пiдприемствами лiсового господар-ства, Правилами утримання захисних люонасаджень залiзниць [24]. Головним принципом е забезпечення безперервносп й постiйностi захисно!, природоохо-ронно!, саштарно-оздоровчо! та естетично! функцп захисних люосмуг. Цей принцип забезпечуеться своечасним проведенням комплексу оргашзацшних за-ходiв, яку проводить вщповщна служба колп ПЧЛ. Проте вказуеться на потребу збiльшення територiй, вщведених пiд захиснi лiсонасадження. Об'ективною пе-редумовою для збiльшення масштабiв захисного люорозведення е iстотне змен-шення площ орних земель, що вщбулося в останнi роки через припинення обро-
2. Екологiя довкiлля
111
бгтку низькопродуктивних земель, а це, згiдно 3i статистичними даними, близь-ко 5 млн га [25]. Це дало б змогу наблизити люистють територп Укра1ни до оп-тимальних параметрiв та iстотно збiльшити вуглецедепонувальну здатнють наших лiсiв у найближчому майбутньому. Зокрема, еколого-економiчнi аспекти створення захисних люосмуг як складника мехашзму торгiвлi квотами викидiв парникових газiв розглядала О.М. Яворська (2009).
За останш роки фiтоценотичний покрив захисних люових насаджень Дв-денно-Захщно1 залiзницi вивчала О.М. Павлiшина (2009), поширення шпилько-вих деревних порiд у захисних насадженнях Придншровсько! залiзницi вивчала Р.В. Салогуб (2009), фiтоценотичний тднаметовий покрив Львiвськоl залiзницi вивчала Н.Г. Лук'янчук (2003). Регiональнi особливостi захисних люонасаджень Приволзько1 залiзницi (Росiя) вивчали С.Н. Кириллов, А.А. Матвеева (2011).
Особливого значення мають дослiдження захисних люонасаджень залiз-ницi, розмiщенi в Укра1нських Карпатах. Цi лiси е основою збереження природ-них екосистем i передумовою цiлiсностi природних прських та передгiрських екосистем, що здатш ефективно виконувати захисну роль i протистояти катас-трофiчним паводкам та зсувам - серйознш загрозi еколопчнш безпецi Кар-патського регiону в останш роки. Реалiзацiя цього завдання потребуе запрова-дження цiлого комплексу еколопчно спрямованих лiсогосподарських заходiв.
За даними мониторингу iснуючих лiсонасаджень залiзниць Укра1ни, на-уковцi вiдзначають незадовшьний стан, зумовлений 1х вiковою, просторовою та екологiчною структурою. Це пояснюють тим, що для бiльшостi люонасаджень, як створювались у 60-70 роках ХХ ст., не було враховано Грунтово-кшматичш умови мюцезростання та шдивщуальш фiтоценотичнi й бiогеоценотичнi особ-ливост порiд: газостiйкiсть, солестiйкiсть, фiтонциднiсть тощо. Захисна ефек-тивнiсть i життездатнють лiсонасаджень у процесi 1х вжових змiн, а також пiд впливом рiзних факторiв зовнiшнього середовища з часом знизилась, бшьшють насаджень потребують негайних реконструкцiй. Проте не розроблено комплек-сних правил щодо формування лiсонасаджень на основi прогностичних моделей сукцесшних змiн фiтоценозiв.
Залiзничний транспорт значно впливае на природш екосистеми, що про-являеться у забрудненш повiтряного, водного компоненту та земель внаслщок викиду шкiдливих речовин як вщ рухомого складу, так i вiд численних вироб-ничих i пiдсобних пiдприемств, якi обслуговують перевiзний процес. Значним джерелом забруднення атмосфери е вщпрацьоваш гази дизель-тепловозiв -окис вуглецю, оксид та дюксид азоту, рiзних вуглеводнiв, шрчаного ангiдриду, сажi. Оскiльки на територп Укра1ни е значна частина дшянок неелектрифжова-них залiзниць, ця проблема залишаеться актуальною для вивчення. Велика кшь-кiсть дослiджень стосуються захисту прилеглих територш вiд хiмiчних забруд-нень важкими металами та 1х сполуками, вуглекислим газом, рiзним за хiмiч-ним складом пилом вщ перевезення сипучих вантажiв [6, 7, 9, 11-14, 16, 22, 23]. Зокрема, Л.О. Яришкша пропонуе запровадити еколопчний монiторинг тд-приемств залiзниць та визначити розподiл загальних викидiв забруднювальних речовин у колшному господарству [31]. Бiльшiсть авторiв зазначае важливу роль захисних люонасаджень як фиомелюранпв природного середовища на
шляхах затзничного транспорту. Зокрема, О.М. Павлшина (2010) встановила, що iнтегральний показник забруднення перевищив допустимi концентрацп важких металiв у кронi головно1 породи та тднаметових рослин майже у 1,56,5 i 1,5-4,5 рази [20]. Проте е потреба визначити не лише найбшьш небезпечнi речовини (Cu, Zn, Pb, Cd), але й провести повний спектрофотометричний аналiз рослинного покриву люосмуги. Потрiбно простежити сезонну та багаторiчну динамiку поширення небезпечних речовин у горизонтальному та вертикальному напрямках фиоценозу.
Лiсовi насадження вздовж залiзниць виконують санiтарно-гiгiенiчнi фун-кцп захисту вiд фiзичних забруднень - радiацil, акустичного (шумового) забруднення, електромагштного випромiнювання, вiбрацiйного впливу [22, 27, 30]. Зокрема, М.€. Йонда, Р.М. Шумин (2001) визначили технiчнi параметри конструкцп захисно! лiсосмуги для захисту житлового середовища вiд шуму. Бiологiчне забруднення на затзничш коли спричинене постшним скиданням стiчних вод, що мютять патогеннi мiкроорганiзми, яйця rельмiнтiв. Щорiчно з пасажирських ва-гонiв на кожен кшометр шляху виливаеться до 200 м3 стiчних вод, що мютять па-тогеннi мiкроорганiзми [14]. Проте не вивчено ролi захисних насаджень у проце-сах м^ацп небезпечних мiкроорганiзмiв у природному середовищь
Вiдомо фiтомелiоративну функцiю лiсових насаджень. Лiсовi насадження впливають на глибину промерзання Грунту (грунт у лiсi мае високу водопро-никну здатнiсть i досить швидко вбирае талу воду навесш), а також продовжен-ня перiоду танення сшгу, який у лiсi довший на 1-3 тижш
Лiсонасадження вздовж залiзниць вiдiграють не менш важливу функщю покращення мiкроклiмату прилеглих агроценозiв, i не лише з точки зору сшго-затримання. Зокрема зазначено, що у трьохряднш продувнiй смузi вщкла-даеться до 30 % сшгу, а 70 % сшгу вщкладаеться на прилеглих полях, що сприяе тдвищенню врожайносп сiльськогосподарських культур [25]. Змши фь зико-хiмiчних властивостей Грунту тд дiею захисних лiсових насаджень вивча-ли В.М. Малюга, М.1. Радучич (2004). Водопоглинальнi та водорегулювальш властивостi лiсонасаджень вивченi достатньо глибоко, проте залишаеться мало-вивченим питання акумуляцп та нейтралiзацil захисними люосмугами залишкiв гербiцидiв, iнсектицидiв, фунгiцидiв та штрапв, як потрапляють у Грунт i м^-рують з Грунтовими водами. Не вивченими залишаються питання впливу люос-муг на винесення дрiбнозернистоl фракцп Грунту з прилеглих полiв. Врахову-ючи значнi масштаби застосування пестицидiв у сiльському господарств^ тд-вищуеться роль багаторiчних зелених насаджень в обмеженш поширення пес-тицидiв з Грунтовими водами.
Актуальним сьогоднi е екологiчний монiторинг люосмуг, адже цi насадження е коридорами-резерватами для поширення бшьшосп шюдниюв, парази-тiв та карантинних бур'яшв. У науковiй лiтературi висвiтлено лише питання процесу боротьби iз небезпечними популящями, проте немае чико! програми запобiгання поширенню iнвазiй захисними люосмугами. Очевидно, у службi колп мае бути вщповщна технiка та навчений персонал, як могли б якюно ви-конувати роботу з екомошторингу поширення небезпечно! бiоти.
Захиснi люонасадження уздовж залiзничних магiстралей у межах мюта е невiд'eмним структурним елементом зелених зон, яю повиннi мати специфiчну структуру з декоративними й естетичними властивостями. Питання щодо упо-рядкування та декоративного оформлення прилеглих до станцiй та залiзничних магютралей захисних насаджень розглядала О.М. Павлшина (2009). С.Ф. Бесса-рабов (1963), А.Е. Дьяченко (1958), Я.П. Карцев (1977) пропонують вводити у склад насаджень плодовi та декоративш деревш породи й чагарники для забез-печення естетичних якостей лiсосмуг. Декоративнють насадження тдвищуеться завдяки рiзноманiтного змiшуванню порiд, вирощуванню особливо примiтних дерев за розмiрами, формою стовбура, крони та шшими ознаками, поеднанню рiзних за складом i вiком дшянок лiсонасаджень та груповому розмiщенню в них дерев [21]. Пропонують також висаджувати штродуценти, проте деякi деревш рослини в умовах штродукцп е швазшно небезпечними i можуть, завдяки самосiйному розповсюдженню, стати засмiчувачами сiльськогосподарських угiдь. Здатнiсть до швазшного самосiйного поширення мають декоративнi породи - клен ясенелистий, ясен зелений, черемуха тзня, шовковиця бша, магонiя падуболиста. Використання в декоративних та люомелюративних насадженнях деревних порщ, здатних поширюватись кореневою поростю - робшп звичайно1, сумаха оленерогого, тополi шрувато1 - створюе потенцiйну небезпеку некон-трольованого розростання цих рослин, тому 1х рекомендовано, насамперед, для використання у насадженнях, не сумiжних з орними землями агроценозiв [25].
Люосмуги е не лише частиною складного iнженерного комплексу ко-лшного господарства залiзницi, але й частиною природоохоронного комплексу Укра1ни. Згiдно з Проектом 1БНП (Укра1на), захиснi лiсовi насадження розгля-нутi як шдикатори бiорiзноманiття для нацiональних потреб. Актуальними стали дослщження лiсосмуг як еколопчних коридорiв локально1 екомережi. Зокре-ма, О.В. Чиркова вiдзначае структурне рiзноманiття лiсосмуг, яке сприяе тдви-щенню флористичного багатства та збереженню фiторiзноманiтностi, що е основою 1х фиосозолопчно1 оцiнки та головним критерiем для включення люос-муг до локальних екомереж [28]. Вважаемо, що системи захисних смуг е штучно створеними об'ектами i функщя природних ядер екомережi 1м не властива, тому вони можуть виступати просторовою основою шд час формування екоко-ридорiв, вiдновлювальних райошв i буферних зон.
Гренюх П.В. (1990), Гузш А.1. (1996), Шпрц Ю.О. (2004) вiдзначають багатий тваринний свгг лiсосмуг, зокрема орнiтофауну. Також залiзничнi смуги, з'еднуючи собою масиви з природною рослиннютю, виконують важливу фун-кцiю екологiчних коридорiв для м^ацп i захисту звiрiв. Реалiзацiя "Загально-державно1 програми формування Нацюнально! еколопчно1 мережi Укра1ни на 2000-2015 роки" загалом дасть вщповщш сощальш, економiчнi та екологiчнi результати i для розвитку захисних лiсонасаджень. Виконання робгт з програми буде сприяти дотриманню еколопчно1 рiвноваги, запобiганню безповоротно! втрати частини генофонду природи, забезпеченню збалансованого i невиснаж-ливого природокористування, зменшенню загрози деградацп та втрати родю-чостi земель, створенню нормальних умов для життя i розвитку людини в еко-логiчно сталому довкiллi.
Висновки. Захисш лiсонасадження вздовж залiзницi мають захисне, ль сомелюративне, рекреацшне, ландшафтно-екологiчне призначення. Люосмуги виконують природоохоронш, середовище перетворююта, соцiальнi та утилiтарнi функцiï. Система лiсiвничих заходiв, як здiйснюються в люонасадженнях, спря-мована на запоб^ання розладам внутрiшньоï екологiчноï рiвноваги та тдтри-мання ефективноï захисноï структури люосташв, доведення до вiдповiдностi й гармошзацп спiвiснування мiж лiсовими породами i формування з них довговiч-них i цiнних у захисному вiдношеннi насаджень. Цьому сприяють науковi досль дження та створенi на ïх основi нормативнi документи, правила й рекомендацп утримання захисних люонасаджень залiзниць. Достатньо уваги придiляeться проблемам тдвищення декоративно-естетичного рiвня насаджень, декоративного оформления прилеглих до станцш та затзничних магiстралей захисних насаджень з метою полшшення естетичного сприйняття транспортних ландшафпв.
З метою потреби захисту вщ хiмiчних забруднень прилеглих до затзни-цi територш потрiбно провести повний спектрофотометричний анатз рослин-ного покриву лiсосмуги та простежити сезонну й багаторiчну динамжу поши-рення небезпечних речовин у горизонтальному та вертикальному напрямках фь тоценозу. Не вивчено питання акумуляцп та нейтратзацп захисними люосмуга-ми залiзницi залишкiв гербiцидiв, iнсектицидiв, фунгiцидiв та нiтратiв, якi пот-рапляють у Грунт i мiгрують з Грунтовими водами. Актуальним залишаеться еколопчний монiторинг лiсосмуг щодо наявностi в них шкздниюв, паразитiв та карантинних бур'яшв. Без створення вiдповiдного шдроздшу та забезпечення технiкою i засобами захисту за умови цшьового державного фшансування не-безпечна бiота буде становити реальну загрозу для агрофiтоценозiв, захисних i декоративних насаджень та здоров'я населення.
Л1тература
1. Бедрицький А.С. Особливосп рубок, пов'язаних з веденням люового господарства, у люових насадженнях уздовж зашзниць Украши / А.С. Бедрицький // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 294-302.
2. Бурлак Ф.В. Опыт создания защитных насаждений на Донецкой железной : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Ф.В. Бурлак, 1967. - 20 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.referun.com/n/opyt-sozdaniya-zaschitnyh-nasazhdeniy-na-donetskoy-zheleznoy-doroge#ixzz2PoGEpn1I.
3. Гладун Г.Б. Захисш люов1 насадження: проектування, вирощування, впорядкування / Г.Б. Гладун, М.С. Трофименко, М.А. Лохматов; Г.Б. Гладуна (ред.); Харгавський НАУ ¡м. В.В. Докучаева. - Харгав : Вид-во "Нове слово", 2005. - 390 с.
4. Гренюх П.В. Сезонш змши орштофауни призашзнично' люосмуги / П.В. Гренюх // Орштофауна захщних областей Украши та проблеми ïï охорони : матер. доп. V наради орштолопв та аматор1в орштолопчного руху Захщно' Украши. - Луцьк, 1990. - С. 50-51.
5. Гузш А.1. Сезонш особливосп населення птахiв призал1зничних люосмуг Самб1рщини / А.1. Гузш. - Самб1р : Вид-во "Беркут". - 1996. - Вип. 1, № 5. - С. 21-23.
6. Зубрев Н.И. Охрана окружающей среды и экологическая безопасность на железнодорожном транспорте / Н.И. Зубрев. - М. : Изд-во УМК МПС России, 1999. - 592 с.
7. Кириллов С.Н. Экологическая роль прижелезнодорожных защитных лесных насаждений в снижении техногенного воздействия / С.Н. Кириллов // Естественные науки. -2008. - № 3 (24). - С. 27-29.
8. Крутякова В.С. Охрана труда и основы экологии на железнодорожном транспорте и транспортном строительстве / В.С. Крутякова. - М. : Изд-во "Транспорт",1993. - 352 с.
9. Лоза В.Г. Способи захисту навколишнього середовища на зашзничному транспорт Украши / В.Г. Лоза, С.В. Кухл1вський, Б.Я. Косенко, О.М. Пщскребаев. - К. : Вид-во "Нака". -236 с.
10. Лук'янчук Н.Г. Б!о!ндикац!йн! методи досл!джень виробничо! д!яльност! зал!зниць / Н.Г. Лук'янчук, О.В. Бурмас // Науковий в!сник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.1. - С. 48-51.
11 .Макарычев Н.Т. Современные научные и практические основы защитного лесоразведения на железнодорожном транспорте / Н.Т. Макарычев // Вестник ВНИИЖТ. - 2002.
- № 6. - С. 36-46.
12. Маслов Н.Н. Охрана окружающей среды на железнодорожном транспорте / Н.Н. Маслов, Ю.И. Коробов. - М. : Изд-во "Транспорт", 1996. - 192 с.
13. Матвеева, A.A. Влияние защитных лесных насаждений вдоль железных дорог на распределение тяжелых металлов в почве / A.A. Матвеева // Аграрная наука. - М. : Изд-во "Руссово", 2008. - № 5. - С. 5-6.
14. Машуков А.А. Воздействия предприятий железнодорожного транспорта на окружающую среду (на примере Восточно-Сибирской железной дороги) / А.А. Машуков, С.П. Никитин // География и природные ресурсы. - 2005. - № 1. - С. 50-57.
15. Бедрицький А.С. Методичн! вказ!вки щодо устрою, створення, в!дновлення та поточного утримання захисних насаджень на землях зал!зниць Укра1ни / А.С. Бедрицький, М.М. Гузь, М.Д. Костюк та !н. - К. : Вид-во "Транспорт Укра1ни", 2003. - 264 с.
16. Онищенко Ю.В. Экологическая ситуация на Приднепровской железной дороге / Ю.В. Онищенко, Н.В. Плахотник, Л.А. Яришкина // Зал!зничний транспорт Укра1ни. - 2003. - № 6. - С. 36-38.
17. Защитные лесные насаждения железных дорог. Общие требования : ОСТ 32.66-96. Охрана природы. Флора. [МПС введ. с 01.07.1997 г.] // Путь и путевое хозяйство : сб. научн. тр.
- 1997. - № 6.
18. Павлшина О.М. Захисн! л!сов! насадження Пшденно-Захщно! зал!зниц! / О.М. Павлшина // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 98-102.
19. Павлшина О.М. Захисш л!сов! насадження як еколог!чна складова природоохоронно! д!яльност! зал!зничного транспорту / О.М. Павлшина // Укра!нська наука XXI стол!ття : тези доп. шосто! Всеукр. наук.-практ. !нтернет-конф. - К. : ТОВ "ТК Меганом", 2010. - Ч. 4. - С. 27-29.
20. Павлшина О.М. Поглинальна здатн!сть важких метал!в захисними л!совими насадженнями зал!зниць / О.М. Павлшина // Укра!нська наука XXI столптя : тези доп. шосто! Всеукр. наук.-практ. штернет-конф. - К. : ТОВ "ТК Меганом", 2010. - Ч. 4. - С. 34-39
21. Павлшина О.М. Шляхи полшшення декоративно-естетичних властивостей захисних л!сових насаджень уздовж маг!стралей Пшденно-захщно! зашзнищ / О.М. Павлшина // Укра!нська наука XXI столптя : тези доп. шосто! Всеукр. наук.-практ. штернет-конф. - К. : ТОВ "ТК Меганом", 2010. - Ч. 4. - С. 127-129
22. Плахотник В.Н. Природоохранная деятельность на железнодорожном транспорте Украин!: проблемы и решения / В.Н. Плахотник, Л.А. Ярышкина, В.И. Сираков, В.Т. Таньшин, Т.Л. Савина, А.Н. Бойченко // Транспорт Украины. - К. : Вид-во "Транспорт", 2001. - 224 с.
23. Потапенко Л.Л. Розвиток л!созахисних насаджень як зас!б сшгоборотьби на впчизняних зашзницях (друга половина Х1Х - перша половина ХХ ст.) . - К. : Вид-во "Либщь", 2010. - 324 с.
24. Плахтш М.О. Правила утримання захисних люонасаджень зашзниць / М.О. Плахтш, А.С. Бедрицький, В.В. Стика та ш. / Державна адмшстращя зал1зничного транспорту Укра!ни, Укрзал1зниця. - К. : Вид-во "Л1бра", 2008. - 144 с.
25. Роговський С.В. Роль i мюце багатор1чних зелених насаджень у забезпеченш сталого розвитку сшьсько! мюцевосп Укра!ни / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.2. - Ст. 70-76.
26. Степанов Н.Н. Снегозащитные насаждения и питомники на железных дорогах, их устройство и содержание / Н.Н. Степанов. - М.-Л. : Изд-во "Госжелдориздат", 1933. - 54 с.
27. Чернюк Л.Г. Транспорт i охорона навколишнього середовища в регюнах Укра!ни / Л.Г. Чернюк, Т.В. Пепа, М.М. Чеховська / под. ред. Л.Г. Чернюка; НАН Укра!ни. Рада по вивченню продуктивних сил. - К. : Вид-во "Науковий свп", 2004. - 190 с.
28. Чиркова О.В. Структура люосмуг як складових елеменпв еколопчно! мереж! / О.В. Чиркова // Проблеми екологи та охорони природи техногенного регюну. - Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2010. - № 1 (10). - С. 97-104.
29. Штфц Ю.О. Орнпофауна як структурний елемент культурбюгеоценозш м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон : дис... канд. 6!ол. наук: спец. 03.00.16 / Дншропетровський нацюнальний ун-т. - Дншропетровськ, 2004. - 20 с.
30. Шумин Р.М. Вплив шуму залiзничного транспорту на акустичний режим мюта Львова / Р.М. Шумин, М.е. Йонда. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2001. - 236 с.
31. Яришюна Л.О. Екологiчнi проблеми залiзниць Приднiпровя / Л.О. Яришюна. - К. : Вид-во "Науковий свгг", 2004. - 190 с.
32. BINU Project, Ukraine Biodiversity Indicators for National Use Agrobiodiversity. Збереження земель: захисш лiсовi насадження та полезахисш лiсосмуги / укл: В. Придатко, Ю. Апетова, А. 1щук, Ю. Штепа (УЦМЗР) // Приклади описiв iндикаторiв за спецiальними формами. Агробiорiзноманiтгя Укра!ни: теорiя методологiя, вдикатори, приклади. - К. : ЗАТ "Hi4 лава", 2005. - С. 348-353.
33. UNEP-GEF BINU. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ulrmc.org.ua/ services/binu/index_ua.html.
Лукьянчук Н.Г., Руда М.В. Защитные лесополосы вдоль железной дороги
Обобщены научно-практические представления о состоянии, функциональной структуре и обеспечению высокой эффективности выполнения защитных функций лесонасаждения вдоль железной дороги. Описана история создания и охарактеризованы экологические, лесомелиоративные, полезащитные, фитомелиоративные функции. Проанализировано значение защитных насаждений как экологических коридоров Национальной экологической сети Украины. Также затронут вопрос экологического мониторинга лесополос как резерватов распространения большинства вредителей, паразитов и карантинных сорняков. Освещены проблемные и малоизученные вопросы влияния лесонасаждений на близлежащие агроценозы.
Lukyanchuk N.G., Ruda M.V. Shelter belts along the railway (history of environmental research and results)
Generalized theoretical and practical understanding of the state, functional structure and provide high performance protective functions seedlings along the railway. We describe the history and describes the environmental, agroforestry, shelter, fitomelioration function. Analyzed the importance of protective vegetation as ecological corridors of the National Ecological Network of Ukraine. Also keenly issues of environmental monitoring belts as most reserves spread of pests, parasites and quarantine weeds. Don't learned deals with problems and questions about plantations of the nearby agrocenoses.
УДК338.48 Ст. викл. Ю.Б. Миронов -Льв1вська КА
СУТН1СТЬ ТА ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГ1ОН1
Визначено сутшсть поняття "сталий розвиток туризму", розглянуто внутршш та зовшшш чинники сталого розвитку туристично! галузi в регюнг Визначено передумови формування та ефективно! реатзаци концепцп сталого розвитку туризму в регюнг ОбГрунтовано необхщшсть розроблення концепцп сталого розвитку туризму в регюнах Укра!ни.
Ключовг слова: туризм, туристична галузь, сталий розвиток, концепщя сталого розвитку туризму.
Постановка проблеми. Динам1чний розвиток св1тового туристичного ринку значною м1рою сприяе становленню туристично-рекреащйно! галуз1 в Укра!ш. Разом з тим, з початку ХХ1 столптя у розвитку сфери туризму досить помггао стали виявлятися тенденцп, яю напряму пов'язаш 1з загальним еконо-м1чним розвитком та негативними наслщками його впливу на навколишне сере-довище. Розвиток туристично! галуз1 як високоприбуткового сектора економжи е важливим чинником не лише економ1чного, а й сощального характеру, а та-кож культурного тднесення Укра!ни.
