CC BY
19
УДК 502.3:630 Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук;
магктрант М.В. Руда - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Здiйснено аналiз дiяльностi залiзничного транспорту в межах Львiвськоl области Встановлено рiвень впливу залiзницi на стан навколишнього середовища та при-роднi ландшафти. Визначено кореляцiйне сшввщношення лiсистостi та рiвня забруд-нення вздовж залiзницi.
Ключовг слова: залiзничний транспорт, стан навколишнього природного сере-довища.
Актуальшсть теми. Еколопчш проблеми, пов'язаш 1з зал1зничними перевезеннями особливо актуальш для Укра!ни, яка за щшьшстю зал1знично! мереж1 1 вантажонапруженосп перевищуе багато шших кра!н Центрально! Свропи.
Виробнича д1яльнють потужних зал1зничних транспортних мапстра-лей впливае насамперед на прилегл1 природш ландшафти, порушуе !х цшю-нють. Захисш люов1 насадження уздовж зал1зничних магютралей - смуги ль су на територп земель люового фонду, розташоваш обаб1ч зал1знищ 1 призна-чеш для захисту вщ сшжних 1 пщаних замепв, сел1в, лавин, обвал1в, оситв, ерозп 1 деформацп Грунту, а також для зниження р1вня шуму, виконання саш-тарно-гтешчних 1 естетичних функцш, огородження рухомого транспорту вщ несприятливих аеродинам1чних дш. Вони е, з одного боку, частиною складного шженерного комплексу колшного господарства зал1зниць, з шшо-го - частиною природоохоронного комплексу Укра!ни, 1 тому повинш бути бюлопчно стшкими, довгов1чними та постшно виконувати сво! захисш фун-кцп, забезпечувати безперебшний рух по!зд1в у будь-яку пору року [7].
Об'ект досл1дження: ландшафтш комплекси, яю забезпечують стале еколопчне функцюнування Льв1всько! зал1знищ.
Мета роботи: розроблення пропозицш щодо оптим1зацп впливу за-л1зниць на прилегл1 природш комплекси.
Стан навколишнього середовища тд час взаемодп з об'ектами переве-зень залежить вщ шфраструктури зал1знищ, виробничого устатковання, ш-тенсивност використання та модершзацп рухомого складу. Льв1вська зал1з-ниця е единою зал1зницею в Украш, яка мае кордон з кра!нами СС 1 на !! територп розташована низка м1жнародних та м1ждержавних зал1зничних пере-ход1в, через яю проходять м1жнародш туристичш траси та здшснюеться великий обсяг перевезень р1зномаштних вантаж1в, зокрема й еколопчно небез-печних [2]. Виробнича д1яльшсть потужних зал1зничних транспортних мапс-тралей спричинюе токсичне забруднення. Це, насамперед, х1м1чш сполуки, яю нагромаджуються внаслщок застосування р1зних метод1в укршлення колшного полотна, опалення вугшлям пасажирських по!зд1в, перевезення не-безпечних вантаж1в, використанш компресорного та осьового мастил р1зного х1м1чного складу.
Ми здшснили багатофакторний анал1з д1яльносп зал1зничного транспорту Льв1всько! обласп (рис.). Спшьно 1з спещалютами санетдслужби на
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
Львiвськiй залiзницi було проведено лабораторний контроль за концентращею та складом шкiдливих виквдв у визначених точках лiсозахисних смуг. Всього протягом 2009-2010 року було дослщжено 670 проб атмосферного повпря, з них виявлено 180 проб з перевищенням ГДК шкiдливих речовин: 50 з них -баластового пилу, 125 - шрчаного анпдриду, 5 - iнших шюдливих речовин.
Масштаб 1 :1 000 000 Рис. Рiвень забруднення затзнищ в межах Львiвськоíобластг
Щшьна мережа залiзничних шляхiв з чико вираженим центральним вузлом у м. Львовi спричинюе надмiрне антропогенне навантаження на лан-дшафтнi комплекси, яю мають природнi особливостi. Характерною особли-вiстю Львiвськоl областi е строкатють природних умов i багатство природних ресуршв. Рельеф Львiвщини на твдш прський, далi на пiвнiч змшюеться на височинний - у Передкарпата, горбогiрний - на Подiльськiй височиш, низо-винний - на Малому Полюй i Верхньосянськiй рiвнинi та знову на височинний - у межах Волинсько! височини. Клiмат Львiвськоl областi помiрно кон-тинентальний, формуеться здебiльшого пiд впливом Атлантичного океану (що проявляеться у значнш кiлькостi опадiв та швидкiй змш погоди), а та-кож континентальних повпряних мас. Бiльша частина регюну лежить у воло-гiй, помiрно теплiй агро-клiматичнiй зонi, лише твденно-захщна частина об-ластi знаходиться у Карпатському регiонi вертикально! ктматично! зональность У твшчнш частинi област (Мале Полiсся) переважають дерново-отд-золеш Грунти, у пiвнiчно-схiднiй - чорноземи, в центральнш - сiрi люов^
отдзолеш, в Карпатських районах - 6ypo3eMHi Грунти, в долинах pi40K - луч-Hi, лучно-болотш, дерновi та болотш Грунти. Доцiльно буде зауважити, що близько 70 % територiï регюну становлять ерозiйно небезпечнi Грунти (в piB-ниннiй частинi - 60 %, в гipськiй незаселенiй - 90 %). Основними люоутво-рювальними породами е сосна (23 % площi лiсiв), ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %). Для гipських i твшчних pайонiв областi хаpактеpнi велик! маси-ви соснових i сосново-дубових л!шв; Малого Полюся - сосново-дубових; для Розточчя - буково-соснових, грабово-букових; для Подiльськоï височини -буково-дубових, грабово-дубових; для Передкарпаття - дубово-буково-яли-цевих [1]. Геогpафiчнi особливосп областi мають вплив i на фиоценотичну структуру люонасаджень вздовж зал!знищ, адже захиснi смуги створювали з урахуванням люорослинних умов певноï теpитоpiï на Льв!вщиш.
На цей час насадження вздовж залiзничного полотна потребують не-гайноï реконструкцп, адже посадженi ще в 1960-70 роках. За даними в!зуаль-ного обстеження, саштарний стан бшьшосп люових насаджень задовiльний, вони мають розладнану структуру, пошкодженi ентомошюдниками та ураже-ш фiтозахвоpюваннями, забpyдненi смггтям, що знижуе не лише естетичнi характеристики захисних смуг, але й ïх функцюнальш властивост! Це зумов-лено насамперед природним старшням дерев: бшьшють !з них ниш тдходять до меж свого вжу, тобто природного старшня. Дерева всихають i вже не ви-конують фyнкцiï щодо захисту колiï, а навпаки, створюють небезпеку. 1нш! причини занепаду люонасаджень - стихшш явища (бypевiï, урагани, сшгопа-ди та ш.), пожеж!, самовшьш рубання. Вщповщно до цього, й декоративш властивост таких люових смуг е на низькому р!вш, адже шд впливом природних i антропогенних чинниюв вони втрачають привабливють та декора-тивно-естетичну щннють.
На дшянках залiзничноï колiï, де спостер!гаеться незадовшьний стан чи вщсутнють люосмуг вздовж зал!зничного полотна вплив на компоненти природного середовища вщр!зняеться систематичнютю, кумулятивнютю та специф!чнютю прояву. Проведен! дослщження дали змогу нам видшити неза-довшьш дшянки колп, на як! припадае велике антропогенне навантаження у вигляд! забруднення, а захисш смуги або вщсутш, або ïх структура не дае змоги ïм виконувати своï захисш функцп. Дшянки колiï, захисш смуги яких виконують своï фyнкцiï задовшьно, потребують частковоï оптимiзацiï. Також виокремлено дшянки колiï, захисш смуги яких перебувають у доброму стан!, вщповщають люорослинним умовам, багатокомпонентш з високим показни-ком ф!тор!зномашття.
Щд час анал!зу впливу зал!знищ на прилегл! територп насамперед враховують властивосп природних комплекшв: багатозв'язковгсть, стштсть, комутативтсть, адитивтсть, 1нвар1антн1сть, а також багато-факторну кореляцЮ компонентгв природи. Багатозв'язковють процешв пере-везень Льв!вською зал!зницею виражаеться в р!знохарактернш дiï на природу, яке може спричинювати в нш змши, що складно врахувати. Адитив-нють - це можливють багатопараметричного складання р!зних джерел техно-генноï i антpопогенноï дiï на природу, що може привести до непередбачува-
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.16
них змш у природь 1нвар!антшсть е властивютю екосистем збер1гати стабшь-шсть у межах регламентованих техногенних 1 антропогенних дш. Стшюсть -це здатшсть екосистем збер1гати початков! параметри до природно!, техно-генно! 1 антропогенно! ди. Багатофакторна корелящя характеризуе екосисте-ми з позицш зумовленосп випадкових ! невипадкових подш з аналггичним зв'язком м1ж ними [3].
Забезпечити р1вновагу в природ! можна за допомогою правових, сощ-ально-економ!чних, оргашзацшних, техн!чних, сан!тарно-г!г!ен!чних та бь олопчних метод!в. Правов! методи регламентують норми ! порядок природо-користування, виходячи з умови збереження в!дносно! р!вноваги у навко-лишньому середовищ!. Сощальш методи Грунтуються на в!дпов!дальност! суспшьства за стан охорони навколишнього середовища. Економ!чш методи передбачають певн! види витрат на збереження р!вноваги навколишнього середовища, рацюнальну плату за ресурси, вщшкодування збитк!в. Оргашза-цшш методи Грунтуються на науков!й оргашзацп природокористування ! ви-конанн! адмшютративних ! правоохоронних заход!в щодо запоб!гання шюд-лив!й д1! на навколишне середовище. Техшчш методи базуються на створенш нових технолог!й ! виробничого устатковання, що зменшують шк!дливу д!ю на природне середовище, на впровадженш ефективних засоб!в очищення ви-кид!в в атмосферу й у водоймища. Саштарно-ппешчш методи передбачають обов'язковий контроль за станом навколишнього середовища з метою своечасного вживаття заход!в щодо запоб!гання шк!дливому впливу забруд-нень на людей ! природне середовище.
Висновки та рекомевдащг У зв'язку !з !нтенсивним розвитком про-цес!в !нтеграц!! зал!зничного транспорту Укра!ни у св!тову транспортну систему важливого значення набувае анал!з стану захисних люонасаджень та шляхи !х пол!пшення. Зменшення впливу зал!зничного транспорту Льв!всько! област! на стан навколишнього природного середовища можна досягти шляхом формування насадження люозахисно! смуги вздовж зал!зничних кол!й. Оскшьки досл!дження показали, що л!сист!сть територп т!сно корелюе !з заб-рудненням, спричиненим зал!зничним транспортом у певнш м!сцевост!, вва-жаемо за необхщне прид!ляти б!льше уваги л!созахисним насадженням. За-безпечення р!вноваги у кругооб!гу речовин ! енерг!! прилеглих природних те-ритор!й можливе лише за умови використання метод!в еколог!чного мошто-рингу функц!онування галуз!, виконання природоохоронних заход!в й впро-вадження шновацшних технолог!чних процес!в.
Л1тература
1. Геогра(^чна енциклопедiя Укра!ни. - В 3-х т. / ред. кол.: О.М. Маринич та ш. - К. : Вид-во "Укра!нська радянська енциклопедiя", 1990. - Т. 2. - 480 с.
2. Голиков А.П. Международные интермодальные транспортные системы: место и роль в них Украины / А.П. Голиков // Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте : матер. 111-ей Междунар. научно-практ. конф., 23-27 июня 2008 г. - Судак, 2008. -С. 364-366.
3. Дейнека О.Г. Теоретичш та методолопчш складовi розвитку зашзничного транспорту Укра!ни / О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова // Вюник економжи транспорту i промисловосп. -2009. - № 25. - С. 63-65.
4. Марчук Г.И. Математическое моделирование и проблемы окружающей среды / Г.И. Марчук. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 320 с.
5. Пащенко Ю.С. Транспортно-дорожнш комплекс Украши в процесах мiжнародноï iH-теграцп : монографiя / Ю.С. Пащенко. - Шжин : ТОВ Вид-во "Аспект-полiграф", 2008. -192 с.
6. Перевезення вантажiв за ачень-грудень 2010 року : за даними Держкомстат. Украïни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Шчкур Т.В. Природоохоронш аспекти реформування зашзничного транспорту / Т.В. Пiчкур, М.В. Фомша // Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте : матер. Третьей Междунар. научно-практ. конф. ЭКУЖТ, 2008, 23-27 июня 2008 года, г. Судак. - К. : Изд-во ДЕТУТ, 2008. - С. 18-20.
Лукьянчук Н.Г., Руда М.В. Эколого-географический анализ железнодорожного транспорта Львовской области
Проведен анализ деятельности железной дороги Львовской области. Установлен уровень воздействия железной дороги на состояние окружающей среды и природные ландшафты. Определено корреляционное соотношение лесистости и уровня загрязнения вдоль железной дороги.
Ключевые слова: железнодорожный транспорт, состояние окружающей среды.
Lukyanchuk N.G., Ruda M.V. Ecological and geographical analysis of railway Lviv region
The analysis of the railway Lviv region. Established the level of impact of the railway on the environment and natural landscapes. Defined correlation ratio of forest cover and pollution along the railway.
Keywords: railway transport, the environment condition.
УДК 712.253 Астр. М.М. Фтк;
здобувач В.М. Палш - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПАРКОВ1 ЛАНДШАФТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕЗУРБАН1ЗАЦП
На прикладi паргав мют Львова та Вщня розкрито характер дезурбашзацшних процешв, яга вщбуваються у цих старовинних мютах. Розглянуто питання щодо формування паркових ландшаф™, зокрема на межi вщкритих i закритих простс^в.
Ключовг слова: генезис, дезурбашзащя, узлюся.
Забудова мют Львова та Вщня подiбнi за своïм генезисом. 1сторичш ядра забудови обох мют характеризуются високою щшьшстю i низьким рiв-нем забезпечення вщкритими зеленими просторами. В обох мютах невелик клаптики зелен опоясують центральну частину. У Львовi це перше "зелене кiльце" (рис 1.), що формувалось впродовж XIX-XX ст. довкола "мюта за муром", до якого наближений перший украшський публiчний парк iм. 1вана Франка, створений у XVI ст. [1]. У Вщш це Ршгштрасе, яку в народi назива-ють Рiнг. Починаючи з XVI ст. i до 1857 р., на мющ Ршгштрасе були оборон-Hi мiськi стши, якi згодом було знесено та озеленено (рис. 2).
У внутршньому кшьщ Рiнгу розташованi невеликi за розмiром На-родний сад (1820 р). та Бурггартен, заснований 1812 р. iмператором Францом Йосифом для своeï шм^ на мiсцi руш залишених вiйськами Наполеона 1809 р. Вщкритий для вiдвiдувачiв з 1919 р. 1з зовнiшньоï сторони до Ршгштрасе примикае Мiський парк, розпланований в 1860 р. в англшському стилг Розвиток мiськоï розбудови Львова i Вщня наочно показуе, що мюто
