CC BY
32
УДК504.056:656:613.86-057.874 Доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук;
В.Р. Кокот1; Т.П. Гарник2; Н.С. Уманець3
ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ВИКИДАМИ АВТОТРАНСПОРТУ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯР1В М1СТА ЛЬВОВА
Проаналiзовано piBeHb забруднення атмосферного пов1тря, визначено piBHi шуму на дослщних територiях та дослiджено стан здоров'я школярiв за результатами поглиблених медичних оглядiв.
Данi оцiнювались за допомогою t-критерiю Стьюдента та з використанням ко-реляцiйного аналiзу. Розроблена програма дослiдження функцiональних зрушень в органiзмi дiтей та запропоновано заходи для зменшення впливу шумового забруднення та викидiв автотранспорту на стан здоров'я школярiв.
V.P. Oliferchuk, V.R. Kokot, T.P. Garnik, N.S. Umanec Air Pollution Influence on the Lviv Schoolchildren Health State
Air pollution level has been analyzed, the noise level on the research areas has been determined and schoolchildren health state by deep medical care has been investigated.
Obtained data have been estimated by Student's criterion using correlative analysis. Research program of functional shifts in kid's organisms has been elaborated. The preventing steps for decreasing of the noise and air pollutions on schoolchildren health state influence have been proposed.
Результати дослщжень впливу шумового забруднення та викид1в автотранспорту на оргашзм дитини викладеш у працях Л.М. Морозова, С.Е. Вос-кун, та ш. [15] Н.Т. Музичук [17], Ю.1. Прокопенко [18], М.А. Сказкова [19], Д.К. Соколова [20], Л.П. Сшвша [21], В.Л. Стародумова та ш. [22], З.Б. Стець-ко, В.Р. Кокот [23], А.Г. Сухарев, Т.К. Купче [24]. На думку багатьох вчених, результати впливу навколишнього середовища - одна 1з основних причин зах-ворюваность Дослщження показують, що основною причиною попршення здоров'я е негативш чинники навколишнього середовища i неправильне став-лення до свого здоров'я. З цими чинниками пов'язано близько 70 % вшх випадюв захворювань, близько 60 % випадюв неправильного фiзичного розвитку i бшьше половини випадюв смерт [20, 27]. Термш "хвороби цившзацп" i пов'язана з ним концепщя пояснюють трудношд пристосування здавна фшоге-нетично складених фiзiологiчних ритмiв людського органiзму до умов навколишнього середовища, яю швидко i безперервно змiнюються [27, 28].
Сшвроб^никами Кшвського науково-дослiдного iнституту загально! i комунально! гiгiени iм. А.Н. Марзеева здшснена кiлькiсна оцiнка впливу рiз-номанiтних чинникiв навколишнього середовища НП здоров'я населення 19 мют Укра!ни [27]. На одному з еташв даного дослiдження отриманi модел^ якi показують вплив найбiльш виражених в умовах великого мюта чинниюв навколишнього середовища на здоров'я дггей, зокрема шуму, вiбрацil, загазо-ваност повiтря.
1 гол. л1кар санешдемстанцп Сих1вського району
2 зав. вщдшом Сих1вського р-ну
3 студ. 5-го курсу УкрДЛТУ
2. Урбоекологiя
125
Атмосфернi забруднення можуть спричиняти гостру та хрошчно спе-цифiчну i неспецифiчну дда на здоров'я населення. Для викидiв автотранспорту характерна хронiчна дiя на органiзм. Так зросла кшьюсть гшертошч-но! хвороби. Частiше став рееструватися алергiчний дерматит, гострi ресшра-торнi захворювання з астматичним компонентом, бронхiальна астма [17]. Рь вень ураженост ендокринно! системи у середньому становить 23,2-25,7 ви-падкiв на 100 обстежених. Патолопя органiв травлення, дискiнезiя жовчови-вiдних шляхiв, вегетоневрози, кшьюсть алерпчних захворювань i хвороб системи кровооб^у у 1,2-1,3 рази вища, нiж у д^ей, якi проживають у районах iз незабрудненим атмосферним повiтрям [17].
Встановлеш також кiлькiснi залежностi мiж ступенем вираженост чинникiв навколишнього середовища (забруднення атмосферного повпря пи-лом, оксидами Ырки, азоту, вуглецю; шум), i рiвнем поширеностi захворювань оргашв травлення, нервово! системи i оргашв вiдчуттiв, ендокринно! системи, розладiв харчування i обмiну речовин, запальних захворювань вуха i сосковидного вiдростка, хронiчних неспецифiчних хвороб органiв дихання [26, 27]. Ризик виникнення захворювань у забруднених району становить 2628 %, що на 5-6 % вище шж в умовно чистих територiях [21]. До "хвороб ри-зику" вiдносяться новоутворення, захворювання нервово! системи i органiв вщчутпв, верхнiх дихальних шляхiв, органiв травлення, сечостатево! системи, шкiри i пiдшкiрно клiтковини.
Забруднення атмосферного повiтря викидами автотранспорту несприят-ливо впливае на стан здоров'я населення, особливо дгтей. Дослiдження показали, що у д^ей, як вiдвiдують школи, розташоваш бiля автомагiстралей, частiше вщзначаеться порушення дихальних функцiй, зниження iмунобiологiчно! реактивности органiзму, вiдхилення з боку центрально! нервово! системи, тдвище-ний вмют у кровi карбоксигемоглобшу, зниження фiзичного розвитку [2, 3].
Встановлено, що найбшьш сильний вплив на рiвень загально! захво-рюваност дiтей здiйснюють забруднення атмосферного пов^я оксидом вуглецю i мюький шум. При цьому виявлена пряма залежшсть мiж концентра-цiею оксиду вуглецю в атмосферному повiтрi i показником загально! захво-рюваностi дгтей. Так при збiльшеннi вмiсту оксиду вуглецю в атмосферному повiтрi з 6,5 до 12 ГДК рiвень загально! захворюваност збiльшуеться майже у два рази [21]. Вади розвитку дгтей у мютах Укра!ни iз забрудненим атмосферним повiтрям зустрiчаються у 3-4 рази частiше шж у вiдносно чистих [1, 4, 6]. Нами проведений аналiз захворюваност школярiв 6 львiвських шкiл, як розмiщенi бiля автотрас i 1-о! контрольно!.
Промисловi пiдприемства в райош розташування шкiл вiдсутнi. Тобто основним джерелом забруднення атмосферного пов^я шкшьних територiй е автотранспорт. Найкраще озеленеш територi! шкiл №31 i №63. Насадження складаеться з кiлькох рядiв дерев. На територi! школи №37 е два ряди насад-жень: один бшя дороги - другий бшя будiвлi. Школа розмiщена за будiвлею ринку. На територi! СШ №8 е один щiльний ряд дерев. Школа №6 озеленена прше. На !! територi! висаджено один нещшьний ряд дерев. У найпрших умовах щодо наявностi зелених насаджень знаходиться СШ № 17, до будiвля
126
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
яко! безпосередньо прилягае тротуар з поодинокими деревами. Для контролю обрано школу №29 у мют Винники, яка знаходиться на вщстат близько 1000 м вщ траси. Стушнь озеленення територи високий.
Вимiри шуму на територи шкш здiйснювались приладом марки ВШВ-003М у час максимально! штенсивност руху транспорту. Величини частко-вих iндексiв та табличнi дат взят iз ГОСТу 20444-85 "Шум. Транспорты потоки. Методи вимiрювання шумово! характеристики." [5, 7].
Замiри рiвнiв шуму проводились на територи уЫх 7 шкiл, в тому чи^ i контрольно!. Допустимi значення е^валентних i максимальних рiвнiв звуку визначають "Саштарш норми допустимого шуму у примщенш житлових i громадських споруд i на територi! житлово! забудови" №3077-84. Для територи, якi безпосередньо прилягають до будiвлi школи допустимий е^вален-тний рiвень звуку ЬА екв=55 дБА, максимальний рiвень звуку ЬА тах=70 дБА. Для площадок вiдпочинку на територи шкш ЬА екв=45 дБА, а ЬА тах=60 дБА. Але, якщо споруди розмiщенi бiля автотрас, необхщно вводити поправку на 10 дБА. Тодi для територiй, якi безпосередньо прилягають до шкш ЬА екв=65 дБА, а ЬА тах=80 дБА мапстральна територiя не може використовуватись для вщпочинку [13, 14, 17, 11, 12].
Найнижчi рiвнi звуку на територи контрольно! школи №29 ЬА екв ста-новить 43 дБА, ЬА тах=46,5 дБА. Тобто, рiвнi не перевищують допустимi значення i територiя школи може використовуватись для вiдпочинку. На територи школи №37 ЬА екв =55 дБА, а ЬА тах=64 дБА допустимi рiвнi шуму не пере-вищенi, проте i для вщпочинку територiя не рекомендуеться.
Школа №31 оточена щшьними зеленими насадженнями, яю зменшу-ють рiвень шуму, незважаючи на значний транспортний потж. На територи школи ЬА екв =58 дБА, а ЬА тах=67 дБА. Перевищення допустимих рiвнiв знову не зафжсовано, проте i для вщпочинку дану територiю використовувати не можна. На територи школи №6 ЬА екв =65 дБА, а ЬА тах=77 дБА. Е^вален-тний рiвень шуму дорiвнюе допустимому значенню, а максимальний - ниж-че. Для вщпочинку територiя дано! школи зпдно норм не пiдходить.
Дороги бшя шкiл №8 i №63 замощеш брукiвкою, що пiдвищуе рiвнi шуму. На територi! СШ №8 ЬА екв =67 дБА, а ЬА тах=77 дБА. На територи СШ №63 ЬА екв =66,5 дБА, а ЬА тах=72 дБА. В обох випадках е^валентт рiвнi шуму перевищують допустимi значення. Для вщпочинку не може використовуватись територiя жодно! з 2 шкш.
Будiвля школи №17 безпосередньо прилягае до дороги i значним транспортним потоком, тому рiвнi шуму там, незважаючи на асфальтне пок-риття значно вищi вiд значень шкш №8 i №63. Для СШ №17 ЬА екв =70,5 дБА, а ЬА тах=82 дБА. Тобто 2 показники перевищують допустимi рiвнi.
Отже, перевищення еквiвалентних рiвнiв шуму виявлеш на територiях шкiл №8, №63, №17. Для СШ №17 зафшсоваш також перевищення максимального рiвня шуму. Навггь у випадку, коли допустимi значення не перевищують допустимi рiвнi, вони вишд на рiвнi контрольно! школи. Жодна iз те-риторiй дослiдних шкш не може використовуватись для вщпочинку учшв, на вiдмiну вiд контрольно! школи.
2. Урбоеколопя
127
Також проводилися замiри запиленостi та загазованостi атмосферного повгтря на дорогах близько шкш. Для трьох пунктiв (перехрестя вулиць В. Великого - Кн. Ольги та Личаювська - ПаЫчна, Личаювська - пл. Митна) опрацьовано даш замiрiв протягом п'яти рокiв (1998-2002 роки). Даш замiрiв по вул Антоновича наявш лише протягом 4 роюв (1999, 2002). По вул. Зеле-нiй вiдбiр проб у 1998-1999 роках проводився в райош вулиць 1в. Франка, а з 2000 по 2002 - в райош пл. Петрушевича.
Вщбраш проби анашзувались на вмют пилу, дюксиду сiрки (302), дь оксиду азоту (N02), чадного газу (СО). Вмют СО визначався тiльки протягом 1998-2000 роюв, а по вул. Антоновича - тшьки у 1999 рощ. [8, 9, 10]. Отрима-ш даш свдаать про те, що запилешсть i загазованiсть у всiх пунктах приб-лизно однакова, чiтко! рiзницi не спостерiгаеться. Середньорiчнi концентраци пилу нижчi або рiвнi гранично допустимо! концентраци (ГДК) або переви-щують !! у 1,02-1,7 рази, а максимальш разовi - у 1,08-1,7 рази.
Середньорiчнi концентрацi! Б02 нижчi або рiвнi ГДК або перевишу -ють !! у 1,02-1,3 рази, а максимальш разовi - у 1,02-1,44 рази. Середньорiчнi концентраци N02 нижчi або рiвнi ГДК або перевищують !! у 1,01-1,23 рази, а максимальш разовi 1,05-1,4 рази. Середньорiчнi концентрацi! СО в ушх ви-падках перевищують ГДК у 1,04-1,9 рази, а максимальна разова - 1,25-2,8 рази. Отже, на оргашзм учшв шкш, яю знаходяться на розглянутих вулицях, впливають низью, але постiйно дiючi концентрацi! забрудникiв.
При обробцi результата медичних оглядiв здiйснено аналiз по вЫх класах хвороб, якi, за лгтературними даними, можуть бути пов'язаш iз заб-рудненням атмосферного повгтря.
Невелик концентрацi! забруднювачiв, якi постшно присутнi в атмосферному повпр^ викликають хронiчнi захворювання. Викликають вони перш за все, хвороби, до яких у дитячого оргашзму е генетичш схильност^ приско-рюють вж настання хвороби i впливають на важюсть перебiгу. Крiм того, не необхщно забувати, що на оргашзм людини дiе комплекс чинникiв (сощаль-нi, екологiчнi, генетичнi, природноклiматичнi). Хрошчш невеликi концентра-цi! перш за все викликае функцiональнi зрушення, формуючи перед патоло-гiю, яка згодом переходить у патологш.
У процеш роботи виявлено вплив забруднення атмосферного повгтря на загальну захворюванiсть школярiв. Забруднювачi перш за все впливають на iмунну систему органiзму, викликають зниження отрнос^ органiзму.
Так ситуащя спостерiгаеться у всiх дослiдних школах м. Львова, а от специфiчний вплив на органи дихання вдалось встановити тшьки у трьох школах iз школах iз шести (№6,17,31). Школи17 i 31 розмiщенi на вулицях iз значним транспортним потоком, а бшя СШ №17 вщсутш зелеш насадження з боку дороги. На вул. Зеленш, де знаходиться школа №6, транспортний потш менший, проте територiя школи погано озеленена.
Викиди автотранспорту виявились одним i з чинниюв, якi викликають порушення обмшу речовин в органiзмi. У школярiв дослiдних шкiл м. Львова цей вплив проявився у хворобi щитовидно! залози i ожирiння. Також вплив транспорту проявляеться у хворобах шюри, у 5 iз 6 дослщних шкiл - захво-
128
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
рювання ЦНС та шлунку, у 4 - печшки. Тобто вплив забруднення атмосферного повгтря викидами автотранспорту на стан здоров'я школярiв прояв-ляеться в основному опосередковано, через зникнення резистентност орга-шзму. Рiзницю мiж дослiдними школами в рядi хвороб можна пояснити впливом комплексу чинниюв, а не тiльки викидами автотранспорту; шдивь дуальними особливостями у дгтей або, що цшком можливо, невiрною дiаг-ностикою захворювань.
При виявленш кореляцiйних зв'язюв мiж концентращями хiмiчних речо-вин та захворювашстю необхiдно врахувати той факт, що вплив забруднювачiв може проявитись через юлька роюв. Тому кореляцiйний аналiз проводився також iз затримкою на один рiк. Встановлено кореляцшш зв'язки мiж чисельнiстю диспансерно! групи i N02 у СШ №8 (г=0.89, р>0.05) та iз затримкою на один рiк у СШ №31 (г=0.99; р>0.01). М1ж захворюваннями органiв дихання т а N02 у СШ №6 (г=0.99, р>0.1); мiж захворюваннями ЦНС та пилом у СШ №6 (г=0.999, р>0.05); N02 та у СШ №31 iз затримкою на один рж (г=0.97, р>0.05).
Зв'язок мiж захворюваннями шкiри та концентрацiею Б02 виявлений у СШ №310(г=0.9; р>.05) та iз затримкою на 1 рж у СШ №17 (г=0.999; р>0.05). У школi №17 також встановлений зв'язок даних захворювань iз концентра-цiею N02 при затримщ на 1 рiк (г=0.9996; p>0.05).Достовiрний кореляцiйний зв'язок iснуе мiж гiперплазiею щитовидно! залози та Б02 у СШ № 6 (г=0.9999; р>0.01), а iз концентрацiею N02 у СШ №8 (г=0.94; р>0.05), у СШ №17 (г=0.9; р>0.1). Мiж ожирiнням та концентрацiею N02 кореляцшний зв'язок виявлений у СШ №8 (г=0.83; р>0.1) та у СШ №17 iз затримкою на один рж (г=0.998; р>0.05); iз концентрацiею Б02 зв'язок встановлений iз затримкою на один рiк у СШ №17 (г=0.9997; р>0.05) та у СШ № 31 (г=0.95; р>0.05).
Кореляцiйна залежнiсть мiж захворюваннями шлунку та концентра-цiею N02 виявлена тшьки iз затримкою на один рж у СШ №8 (г=0.94; р>0.1) та iз Б02 у СШ №63, (г=0.91; р>0.1). Мiж захворюваннями печiнки та Б02 зв'язок iснуе у СШ № 63 (г=0.88; р>0.05) та iз затримкою на один рiк iз концентрацiею пилу у СШ №17 (г=0.997; р>0.05). Встановлений достовiрний зв'язок мiж концентрацiею Б02 та захворюваннями печшки у СШ №8 (г=0.98; р>0.01), проте рiзниця мiж показниками дано! школи та контрольно! недосто-вiрна. Виявлений зв'язок мiж концентращею пилу та хворобами нирок у СШ №31 iз затримкою на один рж (г=0.96; р>0.05).
Встановлеш кореляцiйнi зв'язки мiж захворюваннями оргашв слуху та забруднювачами у наступних школах: у СШ №6 (г=0.999; р>0.05) iз пилом; у СШ №31 (г=0.9; р>0.05) iз Б02; iз затримкою на один рж у СШ №8 (г=0.99; р>0.1), та у СШ № 63 (г=0.96; р>0.05) iз N02. Рiзниця мiж захворюваннями органiв слуху у контрольны i дослiднiй школах недостовiрна. Тому у даному випадку може проявлятися автокорелящя, тобто рiст хвороб даного класу, пов'язаний iз ростом чиннику, що залежить вiд загазованость Така ж ситуацiя СШ №8 у випадку хвороб печшки. Решта кореляцшних зв'язюв узгоджують-ся iз значеннями т. Комплекснi коефiцiенти кореляци вираховувались для зв'язкiв iз рiвнем значимостi менше 0,5. Найбiльше кореляцшних зв'язюв ви-явлено у СШ №31, переважно iз затримкою на один рж.
2. Урбоекологiя
129
Отриманi результати роботи необхщно вважати попередньою оцшкою i пiдставою для проведення спещального дослiдження з метою вивчення сту-пеня впливу викидiв автотранспорту на стан здоров'я дггей.
Л1тература
1. Бирюкович А.А., Король В.М. Функциональные проблемы сердечно-сосудистой системы у детей школьного возраста. - М.: АПН РСФСР, 1963. - 56 с.
2. Близнюк В.Д. Корреляционные связи между городским шумом и неинфекционными заболеваниями населения// Гигиена и санитария - 2001, № 6. - С. 20-21.
3. Близнюк В.Д. Профилактика неинфекционных заболеваний// Довкшля та здоров'я. - 2000, № 4. - С. 64.
4. Булгаков В.В., Пиковская М.А. Совместное действие малых концентраций окиси углерода, сернистого ангидрида и окислов азота на иммунологическую реактивность организма// Охрана внешней среды населенных мест. - К.: МЗ УССР, 1974. - С. 63-65.
5. ГОСТ 20444 - 85 "Шум. Транспортные потоки. Методы измерения шумовой характеристики." - 20 с.
6. Даценко I.I., Габович Р.Д. Профшактична медицина. Загальна гтена з основами екологи: Навч. поабник, - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
7. Магай М.П. Физиолого-гигиеническое обоснование допустимого уровня шума в учебных помещениях школ и вузов в условиях жаркого климата// Гигиена и санитария. -1981, № 3. - С. 26-28.
8. Матер1али Личаювсько!' районно'1 саштарно-епщемюлопчно'1 станци мюта Львова.
9. Матер1али Львiвськоï мюько'1 саштарно-епщемюлопчно'1 станци.
10. Матер1али Франювсь^' районноï санiтарно-епiдемiологiчноï станци м^а Львова.
11. Мелехина В.П., Буштуева К. А. Об информативности изолированных показателей. - Л.: Медицина, 1975. - 157 с.
12. Мерков А.М., Поляков Л.Е. Санитарная статистика. - Л.: Медицина, 1974. - 127 с.
13. Методические рекомендации по исследованию и гигиенической оценке шума городского транспорта. - Киев, 1978. - 13 с.
14. Методические указания для органов и учреждений санитарно-эпидемиологической службы по контролю за выполнением "Санитарных норм допустимого шума у помещениях, жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки № 3077-84." - Москва, 1987. - 45 с.
15. Миронов А.А., Евгеньев И.Е. Автомобильные дороги и охрана окружающей среды/ Под ред. В.М. Могилевича; Том. инж. - строит. ин, т. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1986. - 280 с.
16. Морозова Л.Н. Воскун С.Е., Базеров М.А. Состояние здоровья населения, проживающего в экологически неблагополучных городских районах// Гигиена и санитария. -1998, № 1. - С. 34-37.
17. Музичук Н.Т. Вплив забруднення атмосферного пов^я на здоров'я населення// Довкшля та здоров'я. - 2000, № 2. - С. 38-41.
18. Прокопенко Ю.И. Проблема загрязнений окружающей среды// Гигиена и санитария. - 1981, № 12. - С. 8-10.
19. Сказкова М.А. Эпидемиологические особенности бронхолегочной заболеваемости у детей промышленного города// Гигиена и санитария. - 2002, № 5. - С. 61-62.
20. Соколов Д.К. Здоровье населения как объект гигиенических исследований// Гигиена и санитария. - 1986 - № 8. - С. 13-16.
21. Сливина Л.П. Зависимость неспецифических биоэффектов у детей от воздействия химических загрязнений воздушной среды// Гигиена и санитария. - 2002, № 6. - С. 60-65.
22. Стародумов В.Л., Полякова А.Н., Денисова Н.Б. Нервно-психический статус у детей в условиях загрязнения окружающей среды// Гигиена и санитария. - 1999, № 6. - С. 52-53.
23. Стоцько З.Б., Кокот В.Р. Ощнка стану здоров'я школярiв у зв'язку iз забруднен-ням атмосферного пов^я викидами автотранспорту// Гтешчш проблеми сучасного суспшь-ства. - Львiв, 1999. - С. 241-242.
24. Сухарев А.Г., Купче Т.К. Состояние здоровья детей и подростков и факторы риска в геоэндемической зоне// Гигиена и санитария. - 1999, № 4. - С. 33-35.
130
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
25. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Методы изучения здоровья населения как критерия эффективности антропоэкологической системы// Экология человека. Основные проблемы АН СССР. Науч. совет по пробл. биосферы; Отв. ред. В.П. Казначеев, В.С. Преображенский. - М.: Наука, 1988. - С. 113-119.
26. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Окружающая среда и здоровье населения. - К.: Здоров'я, 1988. - 151 с.
27. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Определение роли отдельных факторов у комплексном влиянии окружающей среды на здоровье населения// Гигиена и санитария. -1981, № 9. - С. 4-6.
28. Штеренгарц Р.Я., Соломатина Н.И. Влияние общей вибрации и шума на параметры токсичности и опасности химических веществ// Гигиена и санитария. - 1981, № 5. - С. 86-87.
УДК 711.625 Ст. викл. 1.В. Гризлюк -Львiвський державный аграрный
ушверситет
ВПЛИВ ТРАНСПОРТНИХ ЧИННИК1В НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕНИХ ПЕНКТ1В
Розглядаються питання впливу чинниюв руху транспорту на еколопчну обстановку мюта. Робиться детальний аналiз джерел забруднення навколишнього середо-вища. Запропоноваш методи зниження негативних впливiв на територ^ мюта. Реко-мендуються деяю шляхи розвитку транспортних систем мюта.
I. Gryzluk - The Lviv state agrarian university
The questions of influence of the transport factors on ecology of cities are
considered.
The analysis of sources of pollution is made. The methods of reduction of bad influences on territory of city are offered. The ways of development of transport systems of city are recommended.
Транспорты засоби мають великий вплив на р1зш сфери життя - еко-номжу, культуру, еколопю, Еколопчш концепци стають все бшьш домшу-ючими при виршенш широкого кола завдань економ1чного, сощального, мю-тобуд1вного розвитку мюта. У процес свого розвитку транспорт претендуе на р1зш види ресурЫв багатоцшьового призначення (територ1альш, водш, енергетичш). Для виршення цих проблем повинен враховуватися не тшьки максимальний економ1чний ефект, але й забезпечення стшкост еколопчного комплексу як необхщно1 умови стабшьного сощально-економ1чного розвитку мюта на тривалу перспективу. Тому еколопчний принцип проектування повинен обов'язково виходити за рамки вузько-природоохоронних заход1в i об'еднувати у собi всi процеси людсько! дiяльностi. Це повною мiрою сто-суеться залiзничного транспорту, виробнича дiяльнiсть пiдприемств якого в багатьох випадках впливае на довкшля негативно.
1нтенсивний розвиток автомобiлiзацiï негативно впливае на навко-лишне середовище та використання територiальних ресурсiв мiста. Протягом останнього десяташття кожнi п'ять рокiв кшьюсть використаного повiтря на спалювання палива в автомобiлi подвоюеться. Також треба враховувати i те, що до екологи транспорту належать також боротьба з транспортними шумами та вiбрацiями. Наприклад, при оптимальнiй мюткост мiсць зберiгання ав-
2. Урбоеколопя
131
