CC BY
16
УДК339.9:35.073.53:332.135 1нж. В.А. Кузик - 1РД НАНУ, м. Львы;
ст. викл. В.М. Якобчук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ТРАНСКОРДОННЕ СШВРОБ1ТНИЦТВО ЯК ФАКТОР АКТИВ1ЗАЦН ВИКОРИСТАННЯ ЛОКАЛЬНИХ РЕСУРС1В ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто проблемы питання ролi та значения регiональних локальних ресурив у вiдтворювальному процесi, механiзмiв впливу i дieвостi транскордонного спшроби-ництва i мiсцевого самоврядування на актишзащю регiональних (локальних) ресурсiв в умовах початку процесу реально! евроштеграцн Украши та способiв диверсифшацн складу 1х вiдтворювальних функцiй i можливостей шдвищення ефективного викорис-тання. Обгрунтовано пропозици щодо вдосконалення чинного закону про мюцеве самоврядування та корегування типу регюнально! полiтики, якi повинш бути спрямоваиi на створення шституцшних умов ефективного використання мiсцевого самоврядування та розвитку транскордонного сшвроб^ництва.
Ключовi слова: регюн, ресурси, транскордонне спiвробiтництво, регiональна по-лiтика, мiсцеве самоврядування.
Постановка проблеми у загальному виглядi та И зв'язок з важливи-ми науковими та практичними завданнями. У складних умовах фiнансовоí кризи i негативного впливу процесш глобалiзацií кра!ни 6С активно використо-вують транскордонне спiвробiтництво з його основним принципом субсидiар-ностi як мехашзм для вирiшення спiльних проблем сусвдшх кра!н.
Не менш важливим, а в сучасних умовах також вкрай актуальним, е залу-чення транскордонного ствробиництва з метою посилення мкцево! демократií та пiдтримки реформ мкцевого самоврядування. Адже аналiз сучасного стану сфери мкцевого самоврядування в УкраЫ свщчить, що розмежування повнова-жень уах рiвнiв законодавчо! i виконавчо! влади мае тшьки контурний характер, тому ввдсутш единi " правила поведшки" у взаеминах Центру й оргашв мкцево-го самоврядування. Тим часом шститути самоврядування громадян, яю спира-ються на мiцнi правов^ економiчнi й iнституцiйнi основи, е необидною ланкою едино!' вертикалi управлiння i слугують гарантом демократично!' природи держа-ви, засобом подолання тенденцш бюрократизацií державно! влади i захисту населения вiд наслiдкiв "тертя" мiж центральною владою i регюнальними суб'екта-ми. Поза системою шститупв мiсцевого самоврядування неможливо повною мь рою реалiзувати вигоди i переваги кнуючого устрою держави та ефективно уп-равляти соцiально-економiчним розвитком на рiвнi територiй.
Особливо! актуальностi набувають окресленi проблемнi питання з огля-ду на пiдписання Укра!ною Угоди про асощацда з 6С. Останшм часом форму-вання системи мкцевого самоврядування в УкраЫ отримало певний поштовх. За даними П.В. Ворони, на кшець 2011 р. в УкраЫ було юридично оформлено майже 14 тис. мунщипальних утворень, у переважнш бiльшостi яких обрано ор-гани мiсцевого самоврядування. Проте аналiз !хньо! дiяльностi свiдчить, що т-ститути м1сцевого самоврядування переважно економгчно малопотужт, а гх-т можливост1 впливати на господарську \ соц1альну ситуацт на м1сцях дуже обмежет [5, с. 27].
Подальший розвиток мкцевого самоврядування в УкраЫ пов'язаний не тшьки з визначенням його функцш i вiдповiдальностi, а й з необхщнктю залу-
чення економiчних ресурсiв i шструмеипв, якi забезпечували б його реалiзацiю. Мобiлiзацiя i ефективне використання локальних ресурсiв сприятиме дieвостi мiсцевого самоврядування у вирiвнюваннi соцiально-економiчних умов розвит-ку рiзних регiонiв i пiдвищення якостi життя населения Украши.
Адже тшьки реально функцюнуюче, а не тiльки законодавчо форм^зо-ване, мiсцеве самоврядування перетворюе територiальнi утворення з пасивних адеплв на активних гравщв, якi самостшно будують свое економiчне i сощаль-не майбутне. Одним з шструмештв успiшного вирiшения цiеí проблеми могли б бути локальш ресурси прикордонних територiй, сшльне використання яких сприяе ефективному розвитку транскордонного спiвробiтництва.
Анамз останн1х дослщжень, у яких започатковано вирiшення проблеми. Транскордонне ствробггництво як один з механiзмiв забезпечення стало-го розвитку i конкурентоспроможносп прикордонних територiй е предметом дослвдження значно1 групи зарубiжних i украшських вчених, серед яких: Ж. Марку, Г. Габбе, П. Еберхардт, А. Стасяк, Й. Зверев, О. Амоша, П. Беленький, Н. Луцишин, А. Мокш, Н. Мкула, С. Писаренко. У бшьшосп праць цих автор1в висвiтлюються можливостi транскордонного спiвробiтництва у виртенш проблем територiального розвитку прикордоння i забезпечення зростання життевого рiвня мiсцевого населення [3, с. 155-160].
Натомкть, недостатньо висвiтленi питання ресурсного забезпечення ви-рiшения цих проблем, а також питання щодо шдвищення ефективностi залучен-ня i використання локальних ресурав територiй. При цьому не враховуеться, що головною особливктю i перевагою ресурсш у прикордонних регюнах е íх неформальне розширення з подальшим "стльним" використанням громадами територiально-адмiнiстративних утворень сусiднiх держав. Дос не реалiзовано пiдхiд, пов'язаний з штегрованою оцiнкою локальних ресурсш регюнально1 еко-номiки, не зосереджено уваги на вщтворювальнш функцií нематерiальних акти-вiв у депресивних iз багатоукладною економiкою регiонах. Унаслiдок цього та-кi важливi механiзми регiональноí политики, як бюджетнi трансферти, програми i стратегií розвитку регiонiв, залишаються поза системним науковим обгрунту-ванням, що знижуе íх ефективнiсть.
Метою роботи е виявлення та обгрунтування впливу транскордонного спiвробiтництва на посилення мкцевого самоврядування, мобiлiзацiю i ефективне використання локальних ресурсш прикордонних територш, що е особливо важливим в умовах реалiзацií европейського вектора реформування нащ-онально!' економiки.
Виклад основного матерiалу дослщження з обгрунтуванням отрима-них наукових результатiв. До локальних територiальних ресурсiв, якi включе-нi в регiональний вiдтворювальний процес, традицiйно вiдносять ресурси, шсти-тущйно пов'язанi локальними (територiальними) умовами функцюнування (пра-вовими нормами, iнфраструктурою, формами власносп та системою правомiр-носп й вiдповiдальностi регiональних структур управлшня), якi виконують фун-кцда екстерналив людського катталу й облаштування територш [6, с. 103-108].
Диверсифкащя складу, а отже, i вiдтворювальних функцш ресурсш те-риторiальних утворень шд впливом процесiв транскордонного спiвробiтництва, шдвишуе цiннiсть унiкальних локальних ресурсiв регюшв, рiвень i можливостi
1х ефективного використання у системi нацюнально1 i свiтовоí економiки. При цьому змiни статусу цих ресурсiв i 1х складу е шдгрунтям того, що одночасно з матерiальними 1х видами (земля, праця, капiтал) системоутворювального значения набувають нетрадицтт ресурси - нематер1альт активи (тформаЦя, тновацп, ттелектуальний, символ1чний каптал). Вони включаються як конку-рентоспроможш ресурси в шновацшно орiентованi сектори суспiльного вдаво-рення на регiональному, нацiональному i глобальному р1внях, створюючи не тшьки ресурсну, але й iнновацiйну ренту. Ренти перерозподшяються через ка-нали податково1 i мiжбюджетноí систем мiж регiонами, суб'ектами господарю-вання (1х виробниками i споживачами) i державою, яка стае джерелом " економь ки розвитку" регiонiв, матерiальним ресурсом íх модернiзацií.
Вiдповiдно до цього, державна регюнальна полiтика, за прикладом 6С, повинна змiнити свою цшьову спрямованiсть i здiйснити перехiд вщ розподшь-чих функцiй (наприклад вир1внювання територiй за рiвнем бюджетно1 забезпе-ченостi) до тих, що 1х розвивають (наприклад залучення таких форм територь ально1 органiзацií бiзнесу, як мережев^ кластернi, мiжгалузевi структури, вшьш економiчнi зони тощо). При цьому необхщно створити iнституцiйнi умови для включення ресурсiв традицiйних господарських устро!в (етноекономiки) у сферу впливу економiчноí iнтеграцií регiонiв [2, с. 434-435; 3, с. 9, 18-19].
У цьому контекста змкт i результати вдосконалення регiонального вiд-творювального процесу визначаються механiзмами iнституцiйного залучення як локальних, так i глобальних ресурсiв, акумуляцií ресурсiв, отриманих ззовш, перетворення територiй (регiонiв) у конкурентний суб'ект насамперед у сферi енергетики, транзитного, аграрного i природоресурсного потенщалу.
Очевидно, регiональну власнiсть на ресурси правомiрно розглядати як економiчну основу прибутковоí бази регiоиу. Ця власшсть мiстить бюджетнi та iншi доходи регюну i його низових ланок, обсяг природних та iнших ресурав, якi знаходяться в його розпорядженш (земля, нерухомiсть, майновi та немайно-вi права на об'екти власносп, грошовi кошти, iнформацiйнi ресурси тощо). При цьому враховано, що державш та регюнальш об'екти державноí власносп фор-мують базовий вiдтворювальний ресурс локальних (регюнальних) економiк. Зростаюча роль шновацшних ресурсiв дае п1дставу для включення до складу об'екпв державноí власностi на територií регiону нематерiальних актив1в. З ог-ляду на це, доцшьною видаеться розроблення науково обгрунтованих реестрiв нематерiальних актив1в регюшв, що дасть змогу нарощувати обсяги ресурав державного i регiонального майна.
Щодо процесiв транскордонного спiвробiтництва, то вони неоднозначно впливають на економiчнi механiзми використання та економiчну роль локальних ресурав у ввдтворювальному процесi. З одного боку, модершзуються iн-ституцiйнi зв'язки регiональних економж, унiфiкуючи i стандартизуючи крите-рц конкуреитоспроможностi, а з iншого - шдсилюють значення унiкальностi й ексклюзивносп локальних ресурс1в, включаючи до складу конкурентних чин-ник1в товарiв (послуг) етнiчноí складово!. Чим вищим е р1вень транскордонного спiвробiтництва, тим бшьшим попитом на свiтових ринках користуються това-ри (послуги) з ознаками вдентичносп товару [4, с. 89].
В умовах украшського бюджетного централiзму ключове мкце у складi локальних ресурсш регюшв посiдають кошти консолiдованих бюджетiв реп-ошв (областей). Ввдсутнкть комплексного шдходу на державному рiвнi до за-безпечення збалансованостi бюджетш у розрiзi областей, внаслiдок недоскона-лого проведения бюджетно! i податково! реформ, призводять до порушення пропорцiй у прибутковш частинi консолiдованих бюджетiв регiонiв, посилення вiдмiнностей у соцiально-економiчному розвитку територш, незабезпеченостi власними ресурсами бюджетiв регюшв i мунщипальних утворень i, як наслвдок, до неможливосп самостiйно i в повному обсязi виконувати покладеш на них функцií. Тому посилюеться диференцiацiя регiонiв Украши за величиною бю-джетних доходiв на одну особу й обсяпв дефiциту фшансування, що загрожуе втратою регiонами власно!' господарсько-економiчноí суб'ектностi. Саме тому так необхвдно активно зад1яти мiсцеве самоврядування як головного власника i розпорядника ресурЫв насамперед соц1ально1 тфраструктури.
Адже сощальна шфраструктура безпосередньо забезпечуе яккть вдаво-рення людського капiталу (житловi умови, заклади освiти, охорони здоров'я, культури, фiзичноí культури i спорту, ввдпочинку i розваг тощо). У ст. 2 Закону Украши "Про мкцеве самоврядування в Украíнi" [1] як "гарантованого державою права та реально!' здатносп територiальноí громади ... самостiйно або шд ввдповвдальнкть органв та посадових осiб мкцевого самоврядування вирiшу-вати питання мкцевого значення в межах Конституцií i законв Украши" не ок-реслюе чiткого розподшу функцiй володтня та управлтня м1сцевими ресурсами. Це впливае на вибiр напрямiв, методш та меж впливу органв мкцевого самоврядування стосовно мкцевих ресурав, враховуючи умови 1х вiдтворения i використання. Адже мережа об'ектiв сощально1 iнфраструктури органiчно пов'язана з особливктю територií, потребами соцiально-територiальноí спшьно-ти, системою розселення населення. Послуги сощально1 iнфраструктури мають характер суспiльно корисного блага, у ввдтворенш якого беруть участь як бю-джетнi (державш) ресурси, так i ресурси домогосподарств i приватних осiб. У цьому контекста ресурси сощально1 iнфраструктури прикордонно1 територií мають яскраво виражений локальний характер та iнтегрують особливосп, умови i можливостi реалiзацií насамперед потреб та штересш не загальногосподарсько-го (державного) значення, а регюнального соцiуму [7, с. 214- 215].
Наявш концептуальнi пiдходи в межах ефективного розвитку транскордонного сшвробиництва вказують на необхiднiсть включення в систему локальних ресурсш прикордонного регiону його iнфраструктурних ресурсш. Ц ресурси забезпечують еднiсть всiх фаз вдаворювального процесу на територií регюну i в кожнiй його структурнш ланцi на основi реалiзацií 1х головно1 вщ-творювально1 функцií - вдаворення людського капiталу. Як наслщок, штег-ральний результат використання шфраструктурних ресурсш буде вiдображено у скороченш сукупних витрат вiдтворения. Д1я шфраструктури на економiку прикордонних регiонiв зумовить зовшшнш ефект, отриманий за рахунок зни-ження витрат на забезпечення загальних умов ведення господарсько:!, зокрема зовнiшньоекономiчноí дiяльностi у цих регюнах. Цей ефект виявляеться як на ршш системи зв'язкiв мiж основними вузлами територп (транспортнi мережi,
система телекомушкацш, лши електропередач тощо), так i на piBHi здшснюва-них суб'ектами господарсько1 дiяльностi Iрансакцiй.
Висновки. Отже, можна стверджувати, що чинний закон про мкцеве са-моврядування не сприяе розвитку форм i напряшв дiяльностi мунiципальних утворень з урахуванням !'х вiдмiнностей, оскiльки вiдображена в закон iдея мк-цевого самоврядування виникла не "унизу" - у районах, мктах, селищах, а "на-горi" - у структурах Центру, i поширилася на всю крашу без урахування специ-фiки соцiально-економiчного розвитку рiзних регiонiв. Це ктотно гальмуе про-цеси адаптацп економжо-правових iнститутiв самоврядування до конкретних умов тих чи iнших регiонiв i територiй. Очевидною е суперечнiсть мiж формально однаковим правовим статусом уах ланок системи мiсцевого самоврядування i !'х рiзними eKOHOMiHHUMu можливостями, що дестабшзуе "нижнiй поверх" украшсько1 державностi та знижуе ефективнкть роботи едино!' управ-лшсько!' вертикалi краши.
Отже, вiдмiнностi репошв у ресурснiй (зокрема бюджетнiй) забезпече-ностi, механiзмах iнституцiйного залучення локальних ресурсш, сформованих мiсцевим самоврядуванням, вдаворюють асиметричний тип сощально-еконо-мiчного розвитку репошв, звужують вiдтворювальнi можливостi репонально!' економiки, що призводить до втрати регiонами вдасно!' господарсько-економiч-но1 суб'ектносп. Вiдповiдно, державна регiональна подiтика, побудована на принципах стимулювання i шдтримки мiжрегiональноí конкуренцй' (що неодноразово проголошувалось у сучаснiй економiчнiй поттищ), мiстить, високi ризи-ки розбалансованосп та дезiнтеграцií единого економiчного простору Украши. Тому адекватною та ефективною в сучасних умовах е репональна подiтика, шдгрунтя яко1 становить принцип створення iнституцiйних та органiзацiйних умов для ефективного використання мiсцевого самоврядування, розвитку транскордонного сшвробиництва, зокрема кооперацц мiж регiонами, розподiду правд та спецiалiзацií, економiчноí штеграци i науково-технiчноí спiвпрацi.
Отже, мкцеве самоврядування, яке опираеться на вже апробоваш меха-нiзми прикордонного сшвробиництва, допоможе зменшити в Украíнi населенна краши, диспропорцií у розвитку репошв, зняти соцiальну напруженiсть i пiдвищити добробут населения.
Лiтература
1. Закон Украши "Про мiсцеве самоврядування в Укршш", прийнятий 21.05.1997 № 280/97-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр.
2. Долшнш М.1. Регiональна полiтика на рубежi ХХ-ХХ1 ст. : новi прiоритети / М.1. Долш-нш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2006. - 511 с.
3. Конкурентоспроможшсть територш : практ. посiбн. / А. Ткачук, В. Толкованов, С. Мар-ковський, Н. Мiкула та ш. - К. : Вид-во "Легальний статус", 2011. - 252 с.
4. Мжула Н.А. Транскордонне ствробггництво / Н.А. Мжула, В.В. Толкованов. - К. : Вид-во "Крамар", 2011. - 259 с.
5. Мюцеве самоврядування Украши в контекст розвитку представницько! влади : моногра-фш / П.В. Ворона. - Полтава : Вид-во ПУЕТ, 2012. - 127 с.
6. Розанова Т.Г. Экономика региона: теория и практика. / Т.Г. Розанова. - М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2004. - 360 с.
7. Садова У.Я. Сощальна пол^ика в Укршш: регюнальш дослщження i перспективи розвитку / У.Я. Садова. - Львiв : Вид-во 1РД НАН Украши, 2005. - 408 с.
Кузык В.А., Якобчук В.М. Трансграничное сотрудничество как фактор активизации использования локальных ресурсов приграничных территорий
Рассмотрены проблемные вопросы роли и значения региональных (локальных) ресурсов в воспроизводственном процессе, механизмов влияния и действенности трансграничного сотрудничества и местного самоуправления на активизацию региональных (локальных) ресурсов в условиях начала реальной евроинтеграции Украины и способов диверсификации состава их воспроизводственных функций и возможностей повышения эффективного использования. Обоснованы предложения по усовершенствованию действующего закона о местном самоуправлении и корректировании типа региональной политики, которые должны быть направлены на создание институционных условий эффективного использования местного самоуправления и развития трансграничного сотрудничества.
Ключевые слова: регион, ресурсы, трансграничное сотрудничество, региональная политика, местное самоуправление.
Kuzyk V.A., Yakobchuk V.M. Cross-Border Cooperation as a Factor of Activation of Local Resources Use on Border Territories
The problems of the role of regional local resources in reproduction process, the mechanisms of support of cross-border cooperation effectiveness, and local governments impact on intensification of the regional (local) resources in terms of the actual start of the process of European integration of Ukraine are investigated. The suggestions for the improvement of existing law on local self-government and regional policy-type adjustments that must be directed to create the institutional conditions for effective use of local self-government and cross-border cooperation are made.
Key words: region, resources, cross-border cooperation, regional policy, local government.
УДК 65.012.8 Здобувач В.1. Курницький1 - НУ "Льbeiecbrn полтехтка "
СТРАТЕГИ СТИМУЛЮВАННЯ В ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ
ТЕРИТОР1ЯХ
Подано теоретичну характеристику важелiв фшансово-екож^чного регулювання рекреацшно! дшльност у межах територш природно-заповщного фонду. Обгрунтовано пропозици щодо формування та впровадження стратегий фiнансово-економiчного сти-мулювання природно-заповщно! рекреацп на засадах комплексного шдходу до бюджет-но-податкового стимулювання розвитку природно-заповщного фонду, а також доцшь-шсть введення пшьгового перюду при оподаткуванш прибутку вщ рекреацшно! дшль-ност та переказ його частини на рахунки адмшстрацп об'екйв природно-заповщного фонду.
Ключовi слова: природно-заповщний фонд, природно-заповщний об'ект, природ-но-заповiдна територiя, фiнансово-економiчне стимулювання, рекреацiйна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Природно-заповвдна галузь характеризуеться дещо шшими фiнансовими параметрами, анiж вiдмiннi вщ не! напрямки приро-доохорони. Зокрема у сферi охорони навколишнього природного середовища, серед джерел фiнансового забезпечення домiнують власнi кошти пiдприемств, установ та оргашзацш. На противагу цьому об'екти природно-заповщного фонду фшансуються здебiльшого за рахунок бюджетних кошпв i насамперед фь нансових ресурав державного бюджету Украши.
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
