CC BY
28
УДК 339.9:517.521
1НСТИТУЦ1ЙНА 1НФРАСТРУКТУРА В СИСТЕМ1 ЧИННИК1В
ТРАНСКОРДОННО1 КОНВЕРГЕНЦН РЕПОН1В: ПРОСТОРОВИЙ I СЕКТОРАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
В.А. Чемерис1, К.К Куцаб-БонК
Дослщжено особливосй впливу шституцшно! iнфраструктури на розвиток прикор-донних сiльських територiй у контекстi поширення конвергенцн у сощально-економiч-ному просторi мiж Украшою та СС. Виявлено основнi iнституцiйнi бар'ери, якi обмежу-ють транскордонну конвергендiю в аграрному секторi транскордонного регiону. Окрес-лено прюритетш ланки шституцшно! шфраструктури у прикордонних областях Украши, як потребують удосконалення з метою стимулювання транскордонних конверген-тних процесiв. Сформульовано вiдповiднi пропозицн для органiв державно! влади i мю-цевого самоврядування.
Ключовi слова: iнституцiйна iнфраструктура, шфраструктурне забезпечення, тран-скордонне сшвробггництво, транскордонна конвергендiя, транскордонний регiон, тран-скордонш ринки.
Вступ. Активiзацiя усiх форм европейсько1 iнтеграцií Украши, яка вщбу-ваеться пiсля пiдписання Угоди про асощацю з 6С, чинить значний позитивний вплив на розвиток транскордонного сшвробиництва мiж прикордонними областями Украши та !'х сусiдами iз краш-члешв 6С. Водночас, iснуе низка проблем, яю обмежують iнтенсифiкацiю економiчних взаемодiй у транскордонному прос-торi мiж Украшою та 6С, знижуючи цим самим потенциал транскордонно!' кон-вергенцц у цьому транскордонному регюш Передусiм це стосуеться рiвня роз-витку iнституцiйноí iнфраструктури по рiзнi боки кордону, що актуалiзуе науко-вi дослiдження, спрямованi на виявлення резервов удосконалення цiеí шфрас-труктури у транскордонному просторi мiж Украшою та 6С iз метою виршню-вання пропорцiй економiчного розвитку та поширення конвергентних процесш.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблеми транскордонного сшвробггаицтва Украши та 6С в умовах поглиблення европейсько! iнтеграцií нашо! держави висвiтлено у численних публшашях украшських науковцiв. Зок-рема, варто видшити науковi працi В. Борщевського, С. Гакмана, В. Гоблика, В. Засадко, Н. Мiкули, А. Моюя, Н. Павлiхи, С. Роман та шших учених.
При цьому значну увагу дослвдники придаляють iнституцiйним аспектам розвитку транскордонного сшвробггництва у контекста вирiвнювання пропор-цiй економiчного розвитку по рiзнi боки кордону. Наприклад, С. Гакман акцен-туе увагу на значнш ролi еврорегiонiв у контекста iнституцiоналiзацií транскордонного простору мiж Украшою та 6С. Зокрема, вш зазначае: "Найбiльш висо-кий рiвень iнституцiоналiзацií серед усiх форм регюнального транскордонного спiвробiтництва на ршш мiсцевих органiв влади мають еврорегюни. Вони сприяють вирiшенню, принаймнi, двох принципових завдань. Перше - приве-дення суб'ектiв об'еднано1 бвропи до форм найбшьш прийнятних для 1х еконо-мiчноí (у широкому сена слова) самодостатноста. Друге - це ввдпрацювання механiзму спiвробiтництва i взаемодц, який характерний для вже кнуючих тех-
1 доц. В. А. Чемерис, д-р екон. наук - Львгвський НУ ветеринарно! медидини та бютехнологш 1м. С.З. Гжидького;
2 здобув. К.К. Кудаб-Бонк, канд. екон. наук - ДУ "1нсгигуг регюнальних дослщжень 1м. М1. Дол1шнього НАН Украши"
нологш в Евросоюза Встановлення такого типу сшвробтаництва в рамках ввд-повiдноí дiяльностi европейських iнститутiв забезпечуе для них постайне сшв-вiдношення з сучасними европейськими стандартами" [2].
Таке бачення перегукуеться i3 науковою позищею В. Борщевського, на думку якого, еврорегюни е тим пол^оном, який дае змогу адаптувати значну кшьккть шституцшно-правових актiв та органiзацiйно-управлiнських аспектав функцiонування ЕС на регiональному фунта сусiднiх краш, якi прагнуть долу-читися до цього об'еднання, створюючи дiеву систему спiльного iз ним транскордонного ствробтаництва [1, с. 119].
Роман С. зазначае, що досввд зарубiжних краш, якi на сьогодш динамiчно розвиваються, свiдчить, що прикордонш територií були не останшм фактором ix економiчного росту - дуже часто вони ставали центрами зосередження еко-номiчноí активностi i допомагали штеграцц уше1 економiчноl системи краши до свiтового господарства [7, с. 267].
З погляду В. Гоблика, ефективнкть використання шституцшно-оргашза-цшних засобш розвитку зовнiшньоекономiчниx зв'язкш у межах транскордон-них регiонiв, розташованих мiж Украшою та ЕС, значною мiрою залежить вiд рiвня нормативно-правово! урегульованостi процесiв транскордонно! спiвпрацi, а також вщ характеру iнституцiйно-правового забезпечення меxанiзмiв його ак-тивiзацil. [3, с. 20]
Разом iз цим, окремi науковцi концентрують сво! науковi iнтереси у секто-ральнiй площиш, дослiджуючи передусiм особливостi iнституцiоналiзацil транскордонного простору мiж Украшою та ЕС у контекста розвитку прюритетних сфер економiчного спiвробiтництва мiж прикордонними областями Украши та !х сусщами iз краш-члент ЕС. Зокрема, впродовж останнix рокiв значну увагу придшяють iнституцiйному забезпеченню транскордонно1 спiвпрацi в аграрному секторi економiки, який виступае одним iз докомотивiв европейсько1 жег-рацп Украши на сучасному етапi li розвитку.
У цьому зв'язку дощльно вiдзначити бачення Ю. Губенi, який наголошуе на тому, що евроштеграцшш процеси на загальнодержавному та регiональному рiвняx повиннi супроводжуватися вiдповiдними iнституцiйними змiнами, зокрема формуванням сприятливого iнвестицiйного клшату та шдприемницького середовища в аграрному секторi економiки, iнституцiоналiзацiею транскордон-них аграрних ринкiв тощо [4].
Науковцi 1нституту регiональниx досдiджень НАН Украши, у розвиток ще1 тези, стверджують, що iснуе iстотна вiдмiннiсть мiж функщонуванням ринко-вих iнститутiв, якi забезпечують розвиток аграрного сектору економiки в кра-1нах ЕС та в УкраЫ. Насамперед, йдеться про те, що спрямованкть мислення суб'ектiв аграрного ринку в УкраЫ визначаеться !хньою переконашстю, що не-формальнi шститути е ефективнiшими за формальнi з погляду перспективи до-сягнення власних цiдей. Натомiсть, у крашах ЕС, особливо у "старих" европейських демократаях, переважае орiентованiсть на першочергове використання формальних iнститутiв, уособлених у ввдповщних законах, нормативах i регла-ментних процедурах [6, с. 118].
Це перегукуеться iз баченням В. Магаса, який зазначае: "Значна частина актуальних в УкраЫ проблем, таких як корупщя, високе податкове наванта-
ження, складшсть ведення бiзнесу тощо, е результатом живучосп колекти-вiстських цiнностей рiвностi та справедливости за якими державi вiдводиться виконання функцiй перерозподiлу та патерналiзму" [5, с. 186].
Водночас, у працях бiльшостi украшських дослщнитв проблеми шститу-цiйного забезпечення розвитку транскордонних ринкiв та секторальнi аспекти европейсько1 iнтеграцií Украши на рiвнi окремих прикордонних регiонiв роз-глядають, як правило, вiдособлено одне ввд одного. Це зумовлюе потребу про-ведення системних наукових розвiдок, спрямованих на виявлення резервiв удосконалення шституцшно1 iнфраструктури транскордонного регiону мiж Ук-ра'ною та 6С з метою поширення конвергентних процес1в у його межах, як у просторовому, так i в секторальному вимiрах одночасно.
Мета роботи - визначити основш проблеми розвитку шститущйно'' ш-фраструктури у транскордонному просторi мiж Украшою та 6С, якi обмежують можливосп соцiально-економiчноí конвергенцií, передусш у найбшьш важли-вих секторах економiки, зокрема у сферi сшьськогосподарського виробництва та розвитку транскордонного аграрного ринку.
Виклад основного матерiалу дослщження. Динамiка та характер розвитку конвергентних процеав у соцiально-економiчному просторi транскордонного репону мiж Украшою та 6С визначаються не тiльки кiлькiсними параметрами торговельного та швестищйного сшвробиництва мiж прикордонними регь онами Украши та сусiднiх iз нею держав. Значний вплив на потенцiал тран-скордонно! конвергенцií регiонiв чинять також шституцшш чинники, передусiм якiсть шституцшно1 iнфраструктури прикордонних територiй кожно! iз держав - учасниць транскордонно! спiвпрацi.
Систематизуючи елементи iнституцiйноí шфраструктури транскордонного регiону мiж Украшою та 6С у контекстi активiзацií конвергентних процесш у його межах, дощльно виокремити ключовi функцií кожного iз них та механiзми 1х впливу на поширення соцiально-економiчноí конвергенцií мiж прикордонними регiонами Украши, з одного боку, та Польшд, Словаччини, Угорщини i Ру-мунií, з шшого.
Аналiзуючи механiзми впливу основних елеменпв iнституцiйноí шфрас-труктури на поширення конвергентних процеав у соцiально-економiчному прос-торi транскордонного регiону мiж Украшою та 6С, першочергову увагу дощльно акцентувати на д1яльност1 шституцш, орiентованих на поглиблення транскордонного сшвробиництва в основних секторах економiчного спiвробiтництва.
Наприклад, якщо аналiзувати сучасний етап европейсько1 iнтеграцií Украши, то одним iз таких секторiв е аграрний, а ключовими ланками шститущйно1 iнфраструктури, якi забезпечують соцiально-економiчну конвергенцiю прикордонних регiонiв у процес функцiонування транскордонного аграрного ринку, е: аграрш палати, агроiндустрiальнi парки, агротехнопарки, транскордоннi аграрнi кластери та агробiзнес-iнкубатори тощо.
На жаль, доводиться констатувати, що даяльшсть вказаних шституцш у прикордонних репонах Украши, якi межують з 6С упродовж тривалого перiоду часу, продовжуе залишатися малорезультативною, незважаючи на п значнi пози-тивнi змiни, ят вiдбулися в розвитку iнституцiйно-правового забезпечення тран-
скоpдонного спiвpобiтництвa мiж Укpaïною та 6С ^отятам остaннix pокiв. Пе-pедyсiм це стосyeться фактично!' вiдсyтностi новиx оpгaнiзaцiйниx фоpм y пpоце-ci pозвиткy тpaнскоpдонного спiвpобiтництвa, зокpемa aгpapно-теxиологiчниx та aгpapно-нayковиx пapкiв, тpaнcкоpдонниx aгpоiндycтpiaльниx зон тощо.
Для тpaнcкоpдонного pегiонy, який займае знaчнy площу та нaлiчye великy кiлькicть cyб'eктiв гоcподapювaния низька штенсившсть iнновaцiйниx шститу-цiйниx cтpyктyp е доволi пpоблемною. Адже бpaк cyчacниx тpaнcкоpдонниx ш-cтитyцiй i фактична вiдcyтнicть новиx фоpм тpaнcкоpдонного cпiвpобiтництвa в aгpapномy cектоpi економши унеможливлюють aктивiзaцiю коивеpгентниx ^о-цеав на оcновi зближення економiчниx показниюв i cтaидapтiв ведення arpap-ного бiзнеcy по piзнi боки коpдонy. А також cпpияти пiдвищенню якосп життя сшьського населення, яке становить пеpевaжнy частину вcix мешканщв тpaн-cкоpдонного pегiонy мiж Укpaïною та 6С. Це також пpизводить до зниження якоcтi людського та сощального кaпiтaлy, конcеpвyвaния cоцiaльниx пpоблем, вичеpпyвaння pеcypcного потенцiaлy та yкоpiнения iнcтитyцiйниx диcфyнкцiй.
1ншою пpоблемою фоpмyвaния cyчacноï iнcтитyцiйноï iнфpacтpyктypи тpaнcкоpдонного aгpapного pинкy, cпpямовaноï на пошиpения конвеpгентниx ^оце^в у його межax, е недолжи мapкетингового забезпечення сощально-еко-номiчноï конвеpгенцiï у пpикоpдонниx областяк Укpaïни. Зо^ема. це сто-суеться недоcтaтньоï штенсивносп пpоведения виcтaвково-яpмapковиx зaxодiв, cпpямовaниx на попyляpизaцiю сшльного економiчного потенцiaлy cyciднix пpикоpдонниx теpитоpiй Укpaïни та ïx вiдповiдникiв iз Польщi, Словаччини, Угоpщини i Румунп. Зокpемa, можна констатувати, що в цьому тpaнcкоpдонно-му пpоcтоpi фактично не пpоводять pегyляpнi дiловi фоpyми та iнвеcтицiйнi яp-мapки, cпpямовaнi на попyляpизaцiю його ^естицшного потенцiaлy в cеpедо-вишд потенцiйниx iнвеcтоpiв та дiловиx пapтнеpiв iз кpaïн 6С та тшт pозвине-ниx деpжaв cвiтy. Натомкть, бiльшicть виcтaвково-яpмapковиx зaxодiв, якi здшснюють з метою виcвiтления iнновaцiйниx досягнень a^apu^, мають пеpе-важно локальний та епiзодичний xapaктеp i оpieнтyютьcя на aктивiзaцiю тpaн-cкоpдонного cпiвpобiтництвa у вузькому cпектpi виpiшения сшьськогоспо-дapcькиx пpоблем, нacaмпеpед у гaлyзi pоcлинництвa.
Не можна оминути увагою i фактичну вiдcyтнicть тpaнcкоpдонниx шститу-цiй, дiяльнicть якиx cпpямовaнa пеpедyciм на виконання cпецифiчниx фyнкцiй мapкетингy ciльcькиx теpитоpiй у межax усього тpaнcкоpдонного пpоcтоpy мiж Укpaïною та 6С, не кажучи вже ^о ефективне пpоcyвaния iитеpеciв вщповвд-нт теpитоpiй та попyляpизaцiю ïx ciльcькогоcподapcького потенцiaлy на piвнi тpетix деpжaв. Бшьше того, доводиться констатувати, що навиь aгpофоpмyвaн-ня та пiдпpиeмницькi cтpyктypи, дiяльнicть якиx cпpямовaнa на ведення тpaн-cкоpдонноï економiчноï дiяльноcтi, недостатньо ефективно застосовують мap-кетинговi засоби пpоcyвaния влacниx iнтеpеciв. Адже бшьшкть iз ниx не воло-дiють aнi необxiдними фiнaнcовими pеcypcaми, aнi достатшм кaдpовим потен-щалом для впpовaджения cyчacниx мapкетинговиx iнcтpyментiв у пpaктикy cвоeï yпpaвлiнcькоï дiяльноcтi.
Ця пpоблемa коpелюeтьcя iз вщсутшстю в yкpaïнcько-польcькомy, у^а-шсько-словацькому, yкpaïнcько-yгоpcькомy та yкpaïнcько-pyмyнcькомy тpaн-
скордонних регюнах розвинено!' iнституцiйноí шфраструктури, орieнтованоí на стимулювання транскордонних конвергентних процесiв. Передуам це сто-суеться транскордонних аграрних кластеров. Адже, виступаючи невiд'eмною складовою частиною еволюцп транскордонних ринюв, саме кластерш структу-ри чинять виртальний вплив на поширення конвергентних процеав мiж при-кордонними територ1ями сусщшх кра'н. Водночас, у транскордонному просторi мiж Украшою та 6С, сьогодш не функцiонуе жодного реального аграрного кластера, спроможного стимулювати конвергенцiю.
Загалом, пiдсумовуючи результати оцiнювання рiзних аспектав розвитку iнституцiйноí iнфраструктури транскордонного аграрного ринку в контекста поширення конвергенцп в межах транскордонного регюну мiж Украшою та 6С, доводиться констатувати наявшсть значних проблем, а також резервов удоско-налення окремих ланок цiеí iнфраструктури на основi впровадження сучасних пiдходiв до розвитку транскордонного сшвробиництва.
Передусiм, це стосуеться оптишзацц системи шституцшно-оргашзацшно-го забезпечення транскордонного спiвробiтництва, зокрема в аграрному секторi економiки, на основi гармошзацп дiяльностi адмiнiстративно-управлiнських ш-ститутiв по рiзнi боки кордону. У цьому контекстi потрiбно акцентувати першо-чергову увагу на приведенш дiючоí в УкраЫ моделi управлiння прикордонни-ми сшьськими територiальними громадами до вимог i стандартов адмшстра-тивно-територiального устрою 6С.
Так, органи державно1 влади мають сприяти еволюцií iнституцiйноí ш-фраструктури транскордонного регiону мiж Украшою та 6С шляхом нарощу-вання адмiнiстративноí та фiнансовоí спроможностi оргашв мiсцевого самовря-дування сiльських територiальних громад, спрямовано1 на стимулювання шно-вацiйного розвитку iнститутiв транскордонного аграрного ринку, забезпечуючи цим самим належш передумови для ефективного функцiонування агробiзнесу i сiльськогосподарського пiдприемництва.
Треба також зазначити, що важливого значення при цьому треба надавати швелюванню диспропорцш в iнституцiйно-органiзацiйному забезпеченнi конвергентних процесш по рiзнi боки кордону, з метою виршнювання сектораль-них пропорцiй розвитку в межах транскордонного регюну мiж Украшою та 6С. Для цього потрiбно забезпечити послвдовну трансформацда низки неформаль-них шститутав, якi визначають якiсть людського та сощального катталу у при-кордонних областях Украши. Тому формування сучасних елементш шститу-цiйноí iнфраструктури, спрямованих на еволюцда неформальних iнститутiв, передуем тих, що укорiненi в сшьськш економiцi, мае важливе значения у контекста подальшого удосконалення iнституцiйного середовища транскордонно1 конвергенцií мiж Украшою та 6С.
Окреслюючи прюритети модернiзацií iнституцiйноí iнфраструктури у транскордонному регюш мiж Украшою та 6С, зокрема у секторальному контекста транскордонноí конвергенцп аграрного ринку, не можна оминути увагою однiеí iз ключових проблем розвитку сiльського господарства у прикордонних регiонах Украши, що межують з 6С, а саме - домшування господарств насе-лення, як у виробництвi бiльшостi видiв сiльськогосподарськоí продукцп, так i
в землеволодшш та землекористуванш. Водночас, з огляду на низький ршень товарностi та фшансово!' забезпеченостi цих господарств, вони виявляються не спроможними впроваджувати необхвдних для сучасного етапу розвитку аграрного ринку транскордонного регюну матерiально-техшчних, технологiчних, маркетингових, управлiнських та шших iнновацiй. Тому тальки об'еднуючись у кооперативи вони отримають змогу знизити власш трансформацiйнi та транзакцiйнi витрати до такого рiвня, який дасть ш змогу акумулювати достат-нш ршень фiнансових ресурсiв, потрiбних для реалiзащí шновацшно^нвести-цiйних проектiв.
Водночас, розвиток сшьськогосподарсько1 кооперацií потребуе специфiч-ного удосконалення iнституцiйноí iнфраструктури у транскордонному просторi мiж Украшою та 6С, орiентованого на поширення ринкових механiзмiв самоор-ганiзацií та конкуренцп. Адже розвиток сiльськогосподарськоí кооперацií зале-жить вiд наявностi багатьох необхвдних передумов для мотивування селян об'еднуватися в кооперативи, насамперед виробничi. Зазначеш передумови до-цiльно створювати з огляду на кнування трьох взаемопов'язаних площин, якi поеднують iнфраструктуру аграрного ринку транскордонного регюну з розвит-ком сшьськогосподарсько!' кооперацií у прикордонних областях Украши: шсти-туцiйно-правовоí, шститущйно-оргашзащйно1 та iнституцiйно-психологiчноí.
У сучасних соцiально-економiчних умовах особливу увагу доцiльно придь ляти iнституцiйно-психологiчнiй площинi. Адже еволющя суспiльноí свiдомостi селян пов'язана з усша ланками соцiально-економiчного розвитку та конверген-цií транскордонного простору мiж Украшою та 6С на основi тдвищення ефек-тивностi функцiонування сшьсько!' економiки. З одного боку, вона торкаеться реалiзацií рiзного роду мкцевих iнiцiатив, а з iншого - змши ставлення до якостi життя сiльського населения, а також до норм його сощально!' поведiнки, зокрема i до самовiдтворения якостi людського капiталу прикордонних сiльських терито-рш. Адже нове бачення, яке випливае з еволюцií суспiльноí свiдомостi сшьських мешканщв, однозначно позитивно впливае як на ^естування коштiв у розвиток сшьсь^ медицини, сiльськоí освiти та сiльськоí культури, так i на удосконалення транскордонноí транспортноí та комунальноí iнфраструктури, а також на ста-новлення сучасних моделей екологiчноí поведiнки селян.
Ефективнiсть штеграцп формальних та неформальних iнститутiв у зазначе-ному вище контекстi значною мiрою залежить вiд управлiнськоí якостi оргашв державноí влади та мiсцевого самоврядування, а також вiд дiевостi шституцш, дотичних до сталого розвитку сiльськоí економiки, враховуючи менеджмент суб'ектiв господарювання аграрного ринку в межах транскордонного регюну. Саме вони забезпечують яккне управлiния об'ектами iнституцiйноí шфраструк-тури, що, своею чергою, пiдвищуе яккть планування, контролю, координацц та мотивацц суб'ектав господарювання, а вiдтак i сприяе поширенню конверген-тних процеав у транскордонному просторi мiж Украшою та 6С. Це ввдбу-ваеться завдяки формуванню та функцiонуванню таких важливих транскордон-них iнституцiйних ланок, як сшьськогосподарсью кооперативи, дорадчi служ-би, аграрнi кластери, аграрно-технологiчнi та агронауковi парки, агропромисло-вi зони тощо. 1х дiяльнiсть iстотно обмежуе або i цшковито лiквiдуе рiзного ро-
ду шституцшш бар'ери та iнституцiйнi дисфункцп, що обмежують транскор-донну конвергенцда економши сшьських територiй.
Отже, гармонiйне поеднання регуляторних iнструментiв i ринкових важе-лiв у функцiонуваннi механiзмiв модершзацп iнституцiйноí iнфраструктури транскордонного простору мiж Укра'ною та 6С i3 врахуванням iнтересiв стало-го розвитку прикордонних сiльських територiй у сучасних соцiально-економiч-них умовах виступае одним з головних прiоритетiв розвитку iнституцiйноí ш-фраструктури з метою стимулювання транскордонно! конвергенцií.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Проведене досль дження дае змогу зробити висновок про значно вищий ршень розвитку шститу-цшно1 iнфраструктури транскордонного спiвробiтництва у прикордонних реп-онах краíн-членiв 6С порiвняно з Укра'ною. Це зумовлюе потребу активiзувати iнновацiйнi процеси у розвитку шституцшного забезпечення прикордонних з 6С областей Укра'ни, передусiм у ключових секторах економши, враховуючи сiльське господарство.
Перспектива подальших дослщжень у цьому напрямi пов'язана з вивчен-ням досвiду сусiднiх iз Укра'ною краш-члешв 6С, зокрема Польшд, щодо фор-мування дiевих моделей розвитку транскордонно! iнфраструктури з метою по-ширення конвергентних процесiв у сшльному транскордонному просторi з 6С, передус1м у межах сшьських територiй.
Лiтература
1. Борщевський В. Украша i Польща в умовах розширеного СС: екож^чна оптимiзадiя та глобальне партнерство : монографш / BiKTop Борщевський. - Л^в : Вид-во "Аверс", 2009. -244 с.
2. Гакман С. Мiжpегioнaльне спiвpoбiтнидтвo як фактор европейсько! штеграци Украши / Сергш Гакман. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.cppk.cv.ua/279.php/.
3. Гоблик В. Iнституцiйнo-пpaвoвi аспекти розвитку зoвнiшньoекoнoмiчних зв'язюв у тран-скордонних pегioнaх у кoнтекстi европейсько! штеграци / Володимир Гоблик // 1нвестищ!': практика та дoсвiд : наук. журнал. - 2015. - № 3. - С. 19-22.
4. Губеш Ю. 1нтеграцшш приготування Чесько! республики до вступу в СС: висновки та уроки для аграрно! политики Украши / Юрш Губенi. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://elibrary.nubip.edu.ua/13649/1/12gye.pdl7.
5. Магас В. 1деолопчш засади формування конкурентно! економши в Укpaiнi / Василь Ма-гас // Лiбеpaлiзм, пoсткoмунiзм i реформи : зб. наук. праць. - Львш : Вид-во ЛРЩУ НАДУ, 2016. - 260 с. - С. 180-190.
6. Розвиток сшьських територш в системi евроштеграцшних пpiopитетiв Укра!ни : монографш / НАН Укра!ни. - Львш : Вид-во 1РД 2012. - 216 с.
7. Роман С. 1нновацшш можливост транскордонного спiвpoбiтнидтвa та його pеaлiзaцiя в пpoцесi входження Укра!ни в европейськ iнтегpaцiйнi структури / Свiтлaнa Роман // Шляхи шд-вищення ефективнoстi транскордонного спiвpoбiтництвa на новому схiднoму кopдoнi Свро-пейського Союзу : матер. Мiжнap. наук.-практ. конф. - Ужгород, 2012. - С. 266-275.
Надтшла доредакцп 19.07.2016р.
Чемерис В.А., Куцаб-Бонк К.К Институциональная инфраструктура в системе факторов трансграничной конвергенции регионов: пространственный и секторальный аспекты
Исследованы особенности влияния институциональной инфраструктуры на развитие приграничных сельских территорий в контексте распространения конвергенции в социально-экономическом пространстве между Украиной и ЕС. Выявлены основные институциональные барьеры, которые ограничивают трансграничную конвергенцию в аграр-
ном секторе трансграничного региона. Очерчены приоритетные составляющие институциональной инфраструктуры в приграничных областях Украины, которые требуют усовершенствования с целью стимулирования трансграничных конвергентных процессов. Сформулированы соответствующие предложения для органов государственной власти и местного самоуправления
Ключевые слова: институциональная инфраструктура, инфраструктурное обеспечение, трансграничное сотрудничество, трансграничная конвергенция, трансграничный регион, трансграничные рынки.
Chemerys V.A., Kutsab-Bonk K.K. Institutional infrastructure in the system of factors of cross-border convergence of regions: the spatial and sectoral aspects
The features of the influence of the institutional infrastructure for development of cross-border rural areas in the context of the spread of convergence in the socio-economic space between Ukraine and the EU are studied. The main institutional barriers that limit cross-border convergence in the agricultural sector of cross-border region have identified. The priority components of the institutional infrastructure in the border areas of Ukraine who require improvements with the aim of cross-border convergence stimulating have outlined. Proposals for state bodies and for local self-governments are formulated.
Keywords: institutional infrastructure, infrastructure provision, cross-border cooperation, cross-border convergence, cross-border region, cross-border markets.
УДК 336.27:351.862.4
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ БОРГОВО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
1.Р. Чуй1, О.В. МицаК
Розглянуто проблеми забезпечення ефективно! системи управлшня борговою безпе-кою держави з позицш вдосконалення методолопчних засад оцшювання й р1вня. Про-анал1зовано основш методики оцшювання боргово! безпеки у свтовш практищ, а саме: традицшний анал1з витрат-ризиюв, стрес-тестування, оцшювання фюкалъно! волатиль-ност1, а також проведено поршняння основних боргових шдикаторш 1 1х граничних значена у працях вггчизнянш вчених. Визначено недолши штегрального оцшювання борго-во! безпеки держави. Виходячи з потреби виявлення наявних зон вразливост фшансово! системи, сумарний р1венъ боргово! безпеки запропоновано визначати на основ1 оцшки окремих р1вшв ризикв та джерел потенцшних загроз борговш стшкост держави.
Ключовi слова: боргова безпека, боргова стшюсть, шдикатори боргово! безпеки, заг-рози борговш стшкосп, боргове навантаження, кредитний рейтинг.
Вступ. 1нструментом оцiнки боргово!' безпеки як специфiчного стану й водночас спроможноста фiнансовоí системи держави та ц окремих складових частин виконувати сво!' борговi зобов'язання е система iндикаторiв боргово!' безпеки. Контроль за борговими iндикаторами спрямований на монiторинг чут-ливостi фiнансовоí системи до внутртшх та зовнiшнiх шокiв, що по^зному впливають на окремих суб'ектiв фшансових вiдносин i зв'язки мiж ними. Боргова полтаика нашо!' держави у контекста визначення перелiку боргових шдикато-рiв, методики !'х обчислення та дотримання граничних меж на сучасному етапi
1 доц. 1.Р. Чуй, канд. екон. наук - Львгвський горговельно-економ1чннй ушверснгег;
2 доц. О.В. Мицак, канд. екон. наук - Льв1вськнй горговельно-економ1чннй ун1верснгег
