CC BY
57
9. Яцюк О. В. Свтэвий досвщ оргаызаци фахового навчання / О. В. Яцюк // Формування ринкових вщносин в УкраГн1. - 2005. - № 6. - С. 126 - 132.
10. Ukraine Country Profile: Нитап Development Indicators / Показники людського розвитку Укра'ни за дослiдження ООН [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hdrstats. undp.org/en/countries/profiles/UKR.html
11. Офщшний сайт Державного комитету статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat. gov.ua
REFERENCES
Adrianov, V. "Natsionalnoe bogatstvo, prirodnye i trudovye resursy Rossii" [National wealth, natural and human resources of Russia]. Obshchestvo iekonomika, no. 4-5 (2003): 127-130.
Antoniuk, V. "Otsinka ta zabezpechennia rozvytku liudskoho kapitalu Ukrainy" [Assessment and provision of human capital Ukraine]. Avtoref. dys.... d-raekon. nauk:08.00.07, 2008.
Ekonomika znaniy i innovatsiy: perspektivy Rossii [Knowledge economy and innovation: Prospects for Russia]. Moscow: Ekonomi-cheskiy f-t MGU; TEIS, 2007.
Korchagin, Yu. "Shirokoe poniatie chelovecheskogo kapi-tala" [Broad concept of human capital]. http://www.lerc.ru/
Ofitsiinyi sait Human Development Reports. www.hdr.undp.org Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua
Proshak, H. V. "Liudskyi kapital v umovakh formuvannia nat-sionalnoi ekonomiky Ukrainy" [Human capital in the context of the national economy of Ukraine]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2008.
Sheviakov, A. Yu. Izmerenie ekonomicheskogo neravenstva [Measurement of economic inequality]. Moscow: Leto, 2002.
"Ukraine Country Profile: Human Development Indicators". http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html
Yatsiuk, O. V. "Svitovyi dosvid orhanizatsii fakhovoho navchannia" [World experience of professional training]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 6 (2005): 126-132.
УДК 339.94(1-04)
ТРАНОКОРДОННЕ СШВРОБГГНИЦТВО: «THINK GLOBAL, ACT LOCAL»
© 2014
ШУБА М. В.
УДК 339.94(1-04)
Шуба М. В. Транскордонне сшвробггництво: «Think Global, Act Local»
Метою cmammi e розгляд транскордонного ствробтництва в симб'юзi глобального i локального, тобто у процесах глокал'>зацИ. При аналЫ, систематизацИта узагальненнi наукових праць багатьох учених у статтi було розглянуто сутшсть транскордонного ствробтництва, систе-матизовано погляди до^нимв на визначення понять «регон», «прикордонний регон», «транскордонний регон», а також «глокалiзацiя». У результатiдосл'дження виокремлено твердження, на якихможе базуватися транскордоннествробтництво. Проанал'зовано процесглокал'ваци як стратегт поеднання глобальних i локальних 'ттереав i орieнтацiй. Обфунтовано, що транскордонт регони повинт виступати центрами економiчно'i активностi та сприяти устшнш 'ттеграци кра!н у свтову економ'нну систему, а процес глокал'ваци мае зменшити вже кнуюч про-тир'тя в розвитку транскордонних регокв i тдготувати 1'х до можливих новихзагроз i ризиш Ключов'! слова: транскордонне ствробтництво, глокалiзацiя, регон, транскордонний регон, глобалiзацiя. Ббл.: 19.
Шуба Марина Володими^вна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Хармвський нацо-нальний утверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: marinashuba@ukr.net
УДК 339.94(1-04)
Шуба М. В. Трансграничное сотрудничество:«Think Global, Act Local»
Целью статьи является рассмотрение трансграничного сотрудничества в симбиозе глобального и локального, т. е. в процессах глокализа-ции. При анализе, систематизации и обобщении научных трудов многих ученых в статье была рассмотрена сущность трансграничного сотрудничества, систематизированы взгляды исследователей на определение понятий «регион», «приграничный регион», «трансграничный регион», а также «глокализация». В результате исследования выделены утверждения, на которых может базироваться трансграничное сотрудничество. Проанализирован процесс глокализации как стратегия сочетания глобальных и локальных интересов и ориентаций. Обосновано, что трансграничные регионы должны выступать центрами экономической активности и способствовать успешной интеграции стран в мировую экономическую систему, а процесс глокализации должен уменьшить уже существующие противоречия в развитии трансграничных регионов и подготовить их к возможным новым угрозам и рискам.
Ключевые слова: трансграничное сотрудничество, глокализация, регион, трансграничный регион, глобализация. Библ.: 19.
Шуба Марина Владимировна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: marinashuba@ukr.net
UDC 339.94(1-04) Shuba M. V. Cross-border Cooperation:«Think Global, Act Local»
The aim of the article is to examine the cross-border cooperation in the symbiosis of global and local, which is glocalization processes. By analyzing, systematizing and summarizing the scientific work of many scholars, the article considered the essence of cross-border cooperation, systematized the views of researchers on the definition of the concepts of "region", "border region", "cross-border region," as well as "glocalization". The study highlighted the statements, which can be a base for cross-border cooperation. The process of glocalization as a strategy combination of global and local interests and attitudes were analyzed. It was proved that the cross-border regions should act as centers of economic activity and contribute to the successful integration of countries into the world economic system, and the process of glocalization is to reduce the existing contradictions in the development of cross-border regions and to prepare them for possible new threats and risks. Key words: cross-border cooperation, glocalization, region, cross-border region, globalization. Bibl.: 19.
Shuba Maryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: marinashuba@ukr.net
Усучасному свт, що характеризуеться взаемо-зв'язком i постiйним розвитком процесiв глоба-лшаци, штеграци та регiоналiзацГ¿, невГд'емною складовою е процес транскордонного сшвробГтництва.
В умовах глобалГзаци транскордонне сшвробГтни-цтво розглядаеться як в ажливий напрямок штеграцшно! стратеги держави та И регюшв, що передбачае введення спещальних ГнструментГв регулювання сощально-еко-номГчних процесГв Г забезпечення 1х стшкостГ, сприят-ливого ГнвестицГйного клГмату, формування Г розвитку бГзнес-середовища регГону.
Глокальш процеси як симбГотичний зв'язок глобального Г локального у транскордонних регюнах роз-глянуто в роботах 3. Баумана, А. Б. Голуба, М. М. Кожев-шкова, В. В. Козша, М. Л. Пашкевича, В. О. Писачкша, Р. Робертсона, В. Г. Шведова та Гн. Незважаючи на вГднос-но велику юльюсть публГкацГй зарубГжних Г вГтчизняних учених, присвячених проблематицГ транскордонного сшвробГтництва, ряд питань, зокрема можливостГ вико-ристання процесГв глокалшаци для адаптаци транскордонних регГонГв до Гснуючих протирГч у власному розви-тку, усе ще залишаються недостатньо вирГшеними.
Мета статтс розглянути транскордонне сшвро-бГтництво в симбГозГ глобального Г локального, тобто у процесах так звано! глокалГзаци.
Одним Гз визначень глобалшаци е таке: глобалГза-цГя - це об'ективний процес розмивання нацюнальних кордонГв як наслГдок пошуку прибуткових сфер вГдтво-рення капГталу у всГх його формах (виробничих, фшан-сових, трудових економГчних ресурсГв), що приводить до взаемоди, взаемозалежностГ, взаемопереплетГння на-цГональних економГк Г формування глобального ринку та свГтово! економГчно! системи» [1].
ГлобалГзацш, за визначенням Р. Робертсона,- ша-нентний «дГалектичний» процес, який визначаеться серГею емшрично фГксованих змГн, рГзнорГдних, але об'еднаних логГкою перетворення свГту в «бдине мГсце» [2]. бдшсть свГту передбачае той факт, що умови Г характер сощальних взаемодГй у будь-якГй точцГ свГту однГ й т ж, поди у вельми вГддалених точках свГту можуть бути умовами або навГть елементами одного процесу сощально! взаемоди. Свгг стае единим, позбавленим Гстотних бар'ерГв Г дроблення на специфГчнГ зони соцГальним простором.
На думку Турвала Столтенберга - норвезького по-лГтика та одного Гз засновникГв Баренцева бвроарктич-ного спГвробГтництва, в умовах глобалшаци економши посилюеться значення транскордонного спГвробГтни-цтва. ВГддаленостГ бГльш не Гснуе, краши Г регюни на-близилися один до одного завдяки глобалГзаци, Г це шд-силюе потребу у транскордонному сшвробГтництвГ [3].
Транскордонне спГвробГтництво набувае нового осмислення в контекстГ глокалiзацii - глобальш тенден-цГ!, концентруючись у конкретних регГонах, привносять у регюнальний розвиток свою специфГку, роблячи його глокальним. Одним Гз способГв реалшаци даних тенден-цГй Г виступае транскордонне спГвробГтництво.
Транскордонне спГвробГтництво, з одного боку,-складова системи мГжнародних вГдносин у формГ Гс-нуючих або потенцшних економГчних Г гуманГтарних видГв взаемодГ! мГж суб'ектами мГжрегГонально! спГв-
пращ сумГжних держав. З Гншого боку, воно е складо-вою регГонального розвитку. На практицГ транскордон-не спГвробГтництво е комплексом форм та ГнструментГв взаемодГ! мГж партнерами, якГ здГйснюють торговельно-економГчний обмш, кооперативнГ зв'язки у господар-ському секторГ, рекреацГ! та охоронГ навколишнього середовища, а також реалГзують ГншГ форми взаемови-гГдного партнерства.
Призначення транскордонного спГвробГтництва полягае в тому, що кордон не повинен бути фактором, який роздГляе, а мае бути фактором спГвробГтництва Г спГльного розвитку.
ПодГбне спГвробГтництво може базуватися на таких твердженнях:
+ партнери, а не конкуренти; + усунення негативних наслГдкГв Гснування кордону;
+ установлення взаемоди через кордон; + думай глобально, дш локально (загальнГ зусил-ля, щоб знайти мГсце вГрГшення для глобаль-нихпроблем); + рГзноманГтнГсть е надбанням, а не перешкодою; + безпрограшна ситуацГя.
Транскордонне спГвробГтництво, як сегмент мГж-народних економГчних вГдносин, не тГльки допомагае вирГвнювати рГвнГ соцГально-економГчного розвитку прикордонних регГонГв суйдни держав, а й сприяе збли-женню !х нацГональних економГк та ГнтеграцГ!.
Ключовим поняттям транскордонного спГвробГт-ництва е регГон.
Бкьшкть сучасних науковцГв визначають регГон як адмшГстративно-територГальну одиницю, яка визначаеться певними характеристиками (куль-турними, демографГчними, економГчними або Гншими), котрГ вГдрГзняють !! вГд Гнших територГй держави.
Поширеним пГдходом е трактування регГону як народногосподарського комплексу кра!ни, що вГдрГзня-еться природними умовами Г господарською спецГалГ-зацГею, або як адмГнГстративно-територГально! одиницГ подку краши [4, с. 19].
О. Г. Гранберг визначае регГон як територГю, що вГдрГзняеться вГд шших територГй за низкою ознак Г ха-рактеризуеться певною цГлГснГстю, взаемопов'язанГстю Н складових елементГв [5, с. 99].
С. Романюк визначае регГон як найбкьшу адмГнГ-стративно-територГальну одиницю субнацГонального рГвня, що мае виборну владу, юридичну незалежнГсть Г власний бюджет [6, с. 67].
Сучасна концепцГя «бвропа регГонГв» Грунтуеться на закршленому бвропарламентом у ХартГ! регюналш-му (1988 р.) поняттГ «регГон» як гомогенний просйр, що мае фГзико-географГчну, етнГчну, культурну, мовну спкь-нГсть господарських структур та Гсторично! долГ [7].
РегГон як просторово-часова Г смислова одиниця органГзацГ! суспГльного життя е порГвняно стГйким утво-ренням. Його конфиурацГя визначаеться статикою Гсто-рично сформованого пейзажу, який вГдбився в системГ адмГнГстративно-територГального подГлу кра!ни, Г дина-
мжою поеднання внутршнк Г зовншнк зв'язюв, баланс яких вГдображаеться на життездатносй та стГйкостГ те-риторГ! в Гснуючих кордонах. Одночасно регГон е чутли-вим до впливу глобальних процесГв [8].
ПГдсумовуючи наведенГ вище пГдходи щодо ви-значення поняття «регГон», нами пропонуеться розглядати його як складну, багатокомпонент-ну, цГлГсну територГальну соцГально-економГчну систему, що динамГчно й перманентно адаптуеться до змш у внутрГшньому й зовнГшньому середовищГ.
Значна увага в системГ транскордонного ствро-бГтництва придГляеться розумГнню поняття «прикор-донний регГон» Г «транскордонний регГон».
ЗгГдно з I. Студеннковим «прикордонний регГон -це адмГнГстративно-територГальна одиниця, що знахо-диться на рГвнГ, наступному пГсля державного, Г розта-шована безпосередньо уздовж державного кордону ... » [9, с. 141].
За Н. МГкулою, прикордонний регГон визначаеть-ся як «... територГя, що охоплюе одну або декГлька адмГ-нГстративно-територГальних одиниць однГе! держави та прилягае до державного кордону ...» [10, с. 27].
А. Балян визначае прикордонний регГон як «... систему просторово! територГально! реальностГ у складнГй взаемодГ! внутрГшнГх однорГдних, але не унГфГкованих фГзико-географГчних, економГчних, етнокультурних складових Г впливу зовншни факторГв сумГжних тери-торГй, просторГв» [11, с. 9].
ПрикордоннГ регГони е суб'ектами транскордонного спГвробГтництва Г складовими транскордонного регГону - певно! територГ!, яка характеризуеться наяв-нГстю схожих природно-географГчних умов Г охоплюе прикордоннГ регГони двох або кГлькох держав, що мають спкьний кордон [12, с. 55]. Поняття «транскордонний регГон» необхГдне для характеристики певно! територи, яка охоплюе сумГжнГ територГ! сусГднГх держав. Наяв-нГсть кордону е тим чинником, що визначае транскор-донний регГон серед сукупностГ територГальних утво-рень [10, с. 33].
На думку Н. Луцишин, «...транскордонний реп-он - це наявнГсть щонайменше двох територГй рГзних кра!н, що мають спкьний державний кордон, мГж якими встановились тГснГ виробничГ та соцГально-економГчнГ зв'язки» [13, с. 54].
У цьому контекстГ I. Журба розглядае транскор-донний регГон як:
+ базу формування еврорегГону та мГжнародного
сшвробГтництва; + частину свГтового економГчного простору, що мае ресурсну базу Г певну свободу дГй для вхо-дження у свГтову економГку; + суб'ект нацюнально-господарського комплексу краши, що акумулюе сучаснГ технологи регю-нального управлГння для досягнення якнайкра-що! структури валового регГонального продукту; + частину нацюнально! шновацшно! системи, що забезпечуе реалГзацГю и цкьових показникГв Г напрямГв [14, с. 10].
Проблема розвитку транскордонних регГонГв мГс-тить у собГ багато протирГч, характерних для сучасного етапу розвитку. В основному це протирГччя мГж глоба-лГзацГею економГки, що спираеться на широку лГбералГ-зацГю мГждержавних економГчних вГдносин, Г протекцГ-онГстською сутнГстю держав; культурною унГфГкацГею в рамках глобалГзму Г нацГональною (регГональною) культурною ГдентичнГстю; багатими (центральними) Г бГдни-ми (периферГйними) крашами Г районами кра!н; мГжна-родною регюнальною ГнтеграцГею (спГвробГтництвом) кра!н та !х суверенГтетом; полГтичними центрами, яю прагнуть змГцнити або зберегти владну вертикаль, Г шд-леглими !м територГями, охочими до розширення сво-!х прав Г повноважень Г зокрема в тому, що стосуеться мГжнародно! дГяльностГ. По сутГ, цГ протирГччя можна звести до проблеми спГввГдношення однорГдностГ та вГдмГнностей (континуальностГ та дискретностГ) у дина-мщ свГтового простору, в якш ключову роль вГддграють державш кордони Г прикордонш територи [15].
РозумГючи та приймаючи щ протирГччя, необхГдно використовувати всГ можливостГ для того, щоб вони не стали перепоною на шляху подальшого розвитку транскордонних регГонГв. СтратегГею адап-таци транскордонних регГонГв до Гснуючих протирГч у власному розвитку е глокалГзацш.
Явище глобалшаци, з одного боку, Г локалшацц, з ш-шого, у наш час одержало визначення глокалiзацii. ГлокалГзацш як категорш сощально! фкософп, у кшцевому ра-хунку, являе собою дГалектику глобального Г локального.
Саме слово «глокалГзацш» амбшалентно за сво!м складом, воно поеднуе значення антошмГв «глобальний» Г «локальний». Це рГдкГсний приклад слова-оксюморона.
Термш «глокалГзацш» покликаний пГдкреслити двоаспектнГсть процесу глобалГзаци, спГввГднесенГсть Г взаемопроникнення глобального Г локального. АналГз явища глобалшаци показуе парадоксальнГсть сучасно-го суспкьства: чим виразнГше стае процес глобалГза-цГ!, тим бГльш затребуваною виявляеться рГзноманГтна (культурна, економГчна, Гсторична та Гн.) локальна спе-цифГка рГзних територГй [16].
«Мислити глобально, дшти локально» - девГз Римського клубу, що вперше з'явився у 60-х роках мину-лого столГття, отримав у даний час можливкть для все-бГчного та послГдовного дослГдження. Так, англГйський соцГолог Роланд Робертсон, який запропонував дуже вдалий термГн «глокалГзацш», стверджуе, що глобальш та локальнГ тенденци взаемодоповнюванГ Г взаемопро-никають одна в одну, хоча в конкретних ситуацГях мо-жуть прийти у зикнення [17].
«Глобальне» Г «локальне» - фундаментальш прояви сучасно! реальность Р. Робертсон виявляе два аспекти в процесах глобалГзаци: глобальна шституцюналГзацш життевого свиу Г локалГзацш глобальность Глобальна ш-ституцюналГзацш життевого свГту тлумачиться як орга-шзацш повсякденних локальних взаемодГй Г сощалГзаци безпосередшм впливом макроструктур свГтового порядку (системи взаемозалежностГ суспГльств, що Гснують у рамках нацюнальних держав). Другий аспект у схемГ -локалГзацГя глобальнГстю - вГдображае тенденцГю здГй-
снення глобального через локальне. У даному випадку «глобальне» е не ткьки «1нтернац1ональне», але 1 «локальне» т1ею м1рою, в як1й останне глобал1зоване [2].
Глокал1зац1я, за визначенням З. Баумана, е проце-сом, який об'еднуе тенденци глобал1заци та локгшзаци, який засновано, перш за все, на перерозподку привке!в та дискримшаци, багатства та б1дност1, сили 1 безсилля, свободи та залежностЬ Це процес рестрапфшщи св1ту, що базуеться на нових принципах, процес створення ново! 1ерархи св1тового масштабу. У ход1 цього проце-су те, що для одних стае результатом вкьного вибору, для шших виглядае неминучим ударом дол1 [18, с. 102.]. Природт процеси розвитку йдуть в1дразу в обидв1 сто-рони, глобальност1 та локальност1, глокал1зац1я, по сут1, веде до того, що глобальшсть виявляеться не якимось одновим1рним простором, але транс-локальн1стю, стае м1рою зростаючого зближення полюсш глобальност та локальност1 [19].
Терм1н «глокал1зац1я» характеризуе собою стра-тег1ю поеднання глобальних 1 локальних штере-с1в 1 ор1ентац1й (у пол1тиц1, економщ1, культур1 1 т. 1н.). У багатьох сенсах термш «глокал1зац1я» в1дпо-в1дае поняттю «новий рег1онал1зм». На в1дмшу в1д «ре-г1онал1зму» середини XX стор1ччя в1н реал1зуеться, як правило, знизу, а не зверху, включае, кр1м економ1чних питань, проблеми екологи та безпеки, а його д1йовими особами, поряд з державами, виступають соц1альн1 та культурн1 шституци [19].
Глокал1зац1ю не сл1д розум1ти як збереження мю-цевих особливостей «доглобально! епохи». Вона виво-дить ц1 особливост1 з-п1д оп1ки нацюнальних держав прямо в глобальний св1т, забезпечуючи розвиток одно-часно на планетарному 1 регюнальному р1внях. На багатьох континентах розвиваються особлив1 економ1чн1 зони, що поеднують регюни, як1 юридично належать до р1зних держав, але практично набагато сильнше по-в'язан1 м1ж собою.
Поштовх нин1шн1м процесам регюнашаци дали поди на внутршньодержавному, субнац1ональному р1вн1: загострення мшеттчних конфл1кт1в, зм1цнення м1крорег1он1в, односторонш глобал1зац1йн1 тенденци. Кр1м того, суб'екти глобально! економ1ки, у свою чергу, стали розушти, що загальна уншерсашацш життевих стандарт1в ткьки шкодить динамщ1 ринку [19].
Ун1тарна нац1ональна держава була стрижневою пол1тичною моделлю епохи модерну, проте в даний час оптимальний розвиток може здшснюватися ткьки через рег1они. Наприклад, на змшу «бврош нацюналь-них держав» усе бкьш наполегливо приходить «Европа регюшв», 1 цей процес набирае силу саме з причини загальноевропейсько! штеграци. Так, макро-1 мшро-регюнальш р1вн1 формують едину, але р1зномаштну рег1онально-континентальну мережу, де прям1 контакти м1ж рег1онами, в1дкрит1 завдяки загальнш валют1, ро-блять державну бюрократию зайвою.
З точки ж зору глокгшзаци цей процес виглядае зовом 1накше. Щоб не розчинитися в потощ глобально!, усереднено! мас-культури, кожен рег1он просто змушений створювати свш ун1кальний бренд, в1домий
у сштовому контексть Глокалiзацiя змiнюe колишне гeополiтичнe суперництво цeнтралiзованих нацюналь-них держав мережевою гeоeкономiчною конкурeнцiею i прямим геокультурним обмшом мiж рiзними регюна-ми. Причому цi регюни 3i сво!ми унiкальними брендами спочатку можуть виникати i як вiртуальнi проекти.
Уся свiтова полiтика в процей глокалiзацi! транс-формуеться з мiждeржавно! у внутршньогло-бальну. Але в процей цiе! трансформацГ! все бкьш виявляеться i наростае ргзниця мгж позицгями «вертикального», iерархiчного глобалiзму i «горизонтально!», мережево! трансрегюнальносп. Перша пози-цгя висловлюе об'еднаш iнтeрeси глобальних монополш i державних бюрократiй. Друга - намагаеться виршува-ти всг найбкьш важливi проблеми в контекст трансре-гiонального свиогляду.
Взаемод1я цих позицш дозволяе переосмислити процеси глобалiзацi! в умовах сучасного свиу, а також зв'язати уявлення про глокалiзацiю з процесами формування в межах кожно! окремо! культури осередюв гнших культур, що сприяють взаемодi !з вихГдною культурою [19].
ВИСНОВКИ
Таким чином, саме транскордонш регюни повинш виступати центрами eкономiчно! активностi та сприяти успшнш iнтeграцi! кра!н у свГтову eкономiчну систему. А процес глокалiзацi! мае зменшити вже ГснуючГ проти-рГччя в розвитку транскордонних рeгiонiв i пiдготувати !х до можливих нових загроз i ризикГв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Старостша А. CyTHicTb та практичне застосування методики конструювання категорiального апарату eK0H0Mi4H0i' науки (на прикладi понять «глобалiзацiя» та «пщприсмниць-кий ризик») / А. Старостша, В. Кравченко // Вiсник Кшвського нацiонального yнiверситетy iменi Тараса Шевченка. - 2011. -№ 128. - С. 5 - 10.
2. Robertson R. Discourses of globalization: Preliminary considerations / R. Robertson, H. Knondker // International sociology. - L., 1999. - Vol. 13, № 1. - P. 25 - 40.
3. Глобализация и границы [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://barentsobserver.com/ru/norway/ globalizaciya-i-granicy
4. Регюни Укра'ни: проблеми та прюритети со^ально-економiчного розвитку : монографiя / За ред. проф З. С. Варна-лiя. - К. : Знання Укра'ни, 2005. - 498 с.
5. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник для вузов / А. Г. Гранберг ; Гос. ун-т «Высшая школа экономики». - 4-е изд. - М. : ГУ ВШЭ, 2004. - 495 с.
6. 1нститути та шструменти розвитку територш: На шляху до свропейських принцитв / Ки'в. центр 1н-ту Схщ-Захщ ; за ред. С. Максименка. - К. : Мтеыум, 2001. - 244 с.
7. Каримова А. Б. Регионы в современном мире / А. Б. Каримова // СОЦИС. - 2006. - № 5. - С. 32 - 41.
8. Козин В. В. Глобализация, глокализация, регионализм: дискурс становления и развития / В. В. Козин, В. А. Писачкин // Регионология. - 2007. - № 1. - С. 5 - 15.
9. Студеншков I. Транскордонне ствробггництво та його мкце в регюнальному розвитку / I. Студеннков // Регю-нальна полiтика в кражах ёвропи: уроки для Укра'ни / [За ред. С. Максименка]. - К., 2000. - С. 138 - 167.
10. М^ла Н. Мiжтериторiальне та транскордонне ств-робiтництво : монографiя / Н. Мкула. - Львiв : 1РД НАН УкраТни, 2004. - 395 с.
11. Балян А. В. Мiжрегiональне транскордонне ствро-бггництво УкраТни та Угорщини в умовах розширення Свропей-ського Союзу (питання методологи, методiв i практики) : авто-реф. дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08.10.01 «Розмщення про-дуктивних сил i регiональна економiка» / А. В. Балян. - Львiв, 2006. - 30 с.
12. Регюнальна полита в краТнах Свропи: уроки для УкраТни / [За ред. С. Максименка]. - К. : Логос, 2000. - 171 с.
13. Луцишин Н. П. Розвиток i функцюнування транскордонного обвднання Сврорегюну «Буг» / Н. П. Луцишин // На шляху до Свропи: украТнський досвiд £врорегiонiв / [За ред. С. Максименка, I. Студеннкова]. - К., 2000. - С. 54 - 61.
14. Журба I. €. Трансформа^я системи транскордонного ствробггництва краТн Центрально!' та СхщноТ Свропи в умовах розширеного Свропейського Союзу : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08.00.02 «Свггове господарство i мiжнароднi економiчнi вiдносини» / I. £. Журба. - К., 2013. - 38 с.
15. Туркеева К. А. Формирование конкурентного трансграничного сотрудничества сопредельных государств / К. А. Туркеева // G-Global - Виртуальный проект VIII Астанинского экономического форума [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.group-global.org/ru/publication/view/7055
16. Шведов В. Г. К вопросу о значении процессов глобализации и глокализации в социально-экономическом развитии регионов / В. Г. Шведов, А. Б. Голубь, А. А. Агжитов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.dvags.ru/downLoad/ rio/j2013-2/1.doc
17. Robertson R. Comments on the «Global Triad» and «Glocalization» / R. Robertson // Globalization and Indigenous Culture [Electronic resource]. - Mode of access : http://www2.koku-gakuin.ac.jp/ijcc/wp/global/15robertson.html
18. Бауман 3. Глобализация. Последствия для человека и общества / 3. Бауман / Пер. с англ. - М. : Издательство «Весь Мир», 2004. - 188 с.
19. Кожевников Н. Н. Глокализация: концепции, характерные черты, практические аспекты / Н. Н. Кожевников, Н. Л. Пашкевич // Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М. К. Амосова. - 2005. - № 3. - С. 111 - 115.
REFERENCES
Balian, A. V. "Mizhrehionalne transkordonne spivrobitnytstvo Ukrainy ta Uhorshchyny v umovakh rozshyrennia IEvropeiskoho Soiuzu (pytannia metodolohii, metodiv i praktyky)" [Inter-regional cross-border cooperation between Ukraine and Hungary in terms of enlargement of the European Union (methodological issues, methods and practices)]. Avtoref.dys.... d-raekon.nauk:08.10.01, 2006.
Bauman, 3. Globalizatsiia. Posledstviia dlia cheloveka i obsh-chestva [Globalization. Consequences for the individual and society]. Moscow: Ves Mir, 2004.
"Globalizatsiia i granitsy" [Globalization and the border]. http://barentsobserver.com/ru/norway/globalizaciya-i-granicy
Granberg, A. G. Osnovy regionalnoy ekonomiki [Fundamentals of the regional economy]. Moscow: GU VShE, 2004.
Instytuty ta instrumenty rozvytku terytorii: Na shliakhu do iev-ropeiskykh pryntsypiv [Institutions and Instruments Territorial Development: Towards European Principles]. Kyiv: Milenium, 2001.
Karimova, A. B. "Regiony v sovremennom mire" [Regions in the world today]. SOTsIS, no. 5 (2006): 32-41.
Kozin, V. V., and Pisachkin, V. A. "Globalizatsiia, glokalizatsiia, regionalizm: diskurs stanovleniia i razvitiia" [Globalization, glocal-ization, regionalism: discourse formation and development]. Re-gionologiia, no. 1 (2007): 5-15.
Kozhevnikov, N. N., and Pashkevich, N. L. "Glokalizatsiia: kontseptsii, kharakternye cherty, prakticheskie aspekty" [Glocalization: concepts, characteristics of practical aspects]. Vestnik Severo-Vostochnogo federalnogo universiteta im. M. K. Amosova, no. 3 (2005): 111-115.
Lutsyshyn, N. P. "Rozvytok i funktsionuvannia transkordon-noho ob'iednannia lEvrorehionu «Buh»" [The development and operation of cross-border association Euroregion "Bug"]. In Na shliakhu do lEvropy: ukrainskyi dosvid ievrorehioniv, 54-61. Kyiv, 2000.
Mikula, N. Mizhterytorialne ta transkordonne spivrobitnytstvo [Inter-territorial and cross-border cooperation]. Lviv: IRD NAN Ukrainy, 2004.
Rehionalna polityka vkrainakh Evropy: uroky dlia Ukrainy [Regional policy in Europe: Lessons for Ukraine]. Kyiv: Lohos, 2000.
Robertson, R. "Comments on the «Global Triad» and «Glocalization» / R. Robertson // Globalization and Indigenous Culture" http://www2.kokugakuin.ac.jp/ijcc/wp/global/15robertson.html
Robertson, R., and Knondker, H. "Discourses of globalization: Preliminary considerations". International sociology, vol. 13, no. 1 (1999): 25-40.
Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonom-ichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socio-economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Shvedov, V. G., Golub, A. B., and Agzhitov, A. A. "K voprosu o znachenii protsessov globalizatsii i glokalizatsii v sotsialno-eko-nomicheskom razvitii regionov" [On the question of the meaning of globalization and glocalization in the socio-economic development of regions]. www.dvags.ru/downLoad/rio/j2013-2/1.doc
Starostina, A., and Kravchenko, V. "Sutnist ta praktychne zastosuvannia metodyky konstruiuvannia katehorialnoho aparatu ekonomichnoi nauky (na prykladi poniat «hlobalizatsiia» ta «pid-pryiemnytskyi ryzyk»)" [The essence and practical application techniques of designing categorical apparatus of economic science (for example, the concepts of "globalization" and "business risk")]. Vis-nyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, no. 128 (2011): 5-10.
Studennikov, I. "Transkordonne spivrobitnytstvo ta ioho mistse v rehionalnomu rozvytku" [Cross-border cooperation and its role in regional development]. In Rehionalna polityka v krainakh Evropy: uroky dlia Ukrainy, 138-167. Kyiv, 2000.
Turkeeva, K. A. "Formirovanie konkurentnogo transgranich-nogo sotrudnichestva sopredelnykh gosudarstv" [Creating a competitive cross-border cooperation of neighboring states]. http:// www.group-global.org/ru/publication/view/7055
Zhurba, I. Ie. "Transformatsiia systemy transkordonnoho spiv-robitnytstva krain Tsentralnoi ta Skhidnoi IEvropy v umovakh roz-shyrenoho Evropeiskoho Soiuzu" [Transformation of cross-border cooperation in Central and Eastern Europe in terms of the enlarged European Union]. Avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2013.
О О =П
E?
О
О CL
<C
< £
О ш
