CC BY
70
Независимо от выбранной системы, индикаторы устойчивого развития должны иметь соответствующие параметры оценки, которые и делают ее возможной [18, с. 324]. Кроме этого, индикаторы должны быть научно обоснованными, понятными, такими, чтобы можно было своевременно реагировать на изменения в системе, и довольно гибкими для отражения нових знаний и общественного мнения [19, с. 185].
Список использованных источников
1. Бобров А.Л., Папенов К.В. Экономическое развитие России и рациональное природопользование // Вестник Московского университета. Сер.6. Экономика. - 2004. - №2. - С.3-20.
2. Природно-ресурсний потенщал сталого ро-звитку Украши / Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, В.С. Мщенко, Я.В. Коваль, О.С. Новаторов, М.М. Паламарчук. - К.: РВПС Украши, 1999. - 716 с.
3. Форрестер Д. Мировая динамика / Д. Фор-рестер; пер. с англ. - М.: ООО «Издательство АСТ; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - 378 с.
4. Meadows D. H. The Limits to Growth: A report for the Club of Rome's Project on the Predicament of Mankind / D. H. Meadows. - New York: Universe Books, 1972. - 205 p.
5. Kula E. Economics if Natural Resources, the Environment and Policies / E. Kula. - 2nd ed. - London: Chapman & Hall, 1994. - 377 p.
6. Fritsch B. Towards the ecologically sustainable growth society: physical foundations, economic transitions, and political constraints / B. Fritsch, S. Schmidheiny, W. Seifritz. - Berlin: Springe-Verlag, 1994. - 198 p.
7. Environmental Indicators [Electronic resource] // Organization for Economic Cooperation and Development Press: Paris, France, 2001. - 152 p. -Mode of access: http://www.oecd.org/site/worldforum/ 33703867.pdf.
8. Foley B. A sustainability tool for intrasectoral and intersectoral water resources decision making [Electronic resource] / B. Foley, A. Daniell, M. Trevor // Australian Journal of Water Resources. - 2004. 8, 11-20. - Mode of access: http://digital.library.adelaide.edu.au/dspace/ handle/2440/39617?mode=full&submit_simple=Show+ful l+item+record.
9. Elizabeth Karol. Tools for measuring progress towards sustainable neighborhood environments [Elec-
tronic resource] / Elizabeth Karol, Julie Brunner. — Sustainability 2009, 1, 612-627. — Mode of access: www.mdpi.com/2071-1050/1/3/6l2/pdf.
10. Barry Dalal-Clayton and Barry Sadler. Strategic Environmental Assessment: A Sourcebook and Reference Guide to International Experience [Electronic resource]; Earthscan: London, UK, 2005. — Mode of access: http://pubs.iied.org/pdfs/G02193.pdf.
11. The Rio Declaration on Environment and Development (1992) [Electronic resource]. — Mode of access: [http://www.unesco.org/education/ nfsunesco/ pdf/ RIO_E.PDF.
12. Rao P.K. Sustainable Development: Economics and Policy. — Oxford: Blackwell Publishers Inc., 2000. — 393 p.
13. Schulze G.G., Ursprung H.W. International Environmental Economics: a Survey of the Issue. — Oxford: Oxford University Press, 2001. — 301 p.
14. Perman R./Ma, Yue/McGilvray, J./ Common M. Natural Resource and Environmental Economics, 3rd ed. — Harlow: Rearson Education Limited, Edinburg Gate, 2003. — 699 p.
15. Pearce D. Economics and Environment: Essay on Ecological Economics and Sustainable Development. — Cheltenham: Edward Elgar, 1998. — 363 p.
16. Indicators of sustainable development: guidelines and methodologies [Electronic resource] // United Nations Commission on Sustainable development. — 2001. — 315 p. — Mode of access: http://www.un.org/ esa/ sustdev/publications/indisd-mg2001.pdf.
17. Segnestam L. Indicators of environment and sustainable development [Electronic resource] // Theories and practical experience. The International Bank for Reconstruction and Development/THE WORLD BANK: Washington, D.C. U.S.A. December 2002. — 66 p. — Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/ INTEEI/936217-1115801208804/20486265/Indicatorsof EnvironmentandSustainableDevelopment2003.pdf.
18. Yigitcanlar T., Dur F. Developing a Sustainability Assessment Model [Electronic resource]: The Sustainable Infrastructure, Land-Use, Environment and Transport Model. School of Urban Development, Queensland University of Technology, 2 George Street, Brisbane, Queensland 4001, Australia. P. 321-340. — Mode of access: http://www.mdpi.com/2071-1050/2/ 1/321.
19. Maclaren Virginia W. Urban sustainability reporting // Journal of the American Planning Association volume 62. — 1996. — P. 184-202.
Ю. О. Цибульська
м. Львiв, Украта
В. в. Крутн
канд. екон. наук м. Варшава, Польща
ТРАНСКОРДОННА ТРУДОВА М1ГРАЦ1Я С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ: ОСОБЛИВОСТ1 ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМ
Постановка проблеми. Особливоси розвитку сшьських територш Украши та неможливють peani3a-цй ix наявного трудового потенщалу ставлять перед сшьським населенням виклик щодо пошуку джерел доxодiв поза межами мюця ix постшного проживан-
ня. Транскордонна ствпраця з сусщшми крашами, передуам, членами Свропейського Союзу, надае можливють сшьському населенню прикордонних ре-пошв виршити цю проблему з мшмальними негати-вними наслщками — шляхом працевлаштування у
суоднш краМ, що не лише е техн1чно прост1ш1м у пор1внянш з трудовою м1грац1ею у вщдалеш краши, але й несе в соб1 менше загроз перманентно! ем1гра-ц11 украшського населення.
Анализ останн1х дослщжень та публжацш. Досль дженню сутност1, вид1в, насл1дк1в м1грацп та форму-вання рег1ональних ринк1в пращ придтяе увагу зна-чна к1льк1сть видатних в1тчизняних науковц1в — Е. Л1банова, М. П1стун, М. Романюк, У. Садова, Л. Сем1в, С. Стеценко, О. Шаблш та ш. Розвитком с1льських територ1й, у тому числ1 !х трудовим потен-щалом та шляхами його реал1зацп, займаються так! вчеш як О. Бггтер, О. Бород1на, В. Борщевський, К. Васьк1вська, Ю. Губен1, Н. Липчук, П. Музика,
0. Павлов, I Прокопа, В. Юрчишин тощо. Проте у сво!х досл1дженнях вони акцентують увагу на внутрь шн1х ринках пращ, на м1грацшних процесах в щло-му, або ж на анал1з1 трудових ресурс1в с1льських м1с-цевостей та пошуку локальних можливостей працев-лаштування с1льського населення, залишаючи поза увагою питання розвитку транскордонних ринк1в прац1, особливост1 транскордонно! маятниковой м1г-рацп та використання ii можливостей для забезпе-чення доход1в с1льських мешканц1в.
В 1нститут1 регюнальних досл1джень НАН Укра-ши, в рамках наукових проект1в «1нфраструктурне забезпечення розвитку транскордонних ринк1в прац1 в УкрашЬ та «Розвиток транскордонних ринк1в та оц1нка !х кон'юнктури», як! виконувались наступни-ми сп1вроб1тниками: Н.А. М1кулою, С.Е. Матвеевим,
1.P. Тимечко, В.С. Крупшим, Ю.О. Цибульською та О. Б. Щсшською, було розпочато розробку теоретико-методолог1чних засад функц1онування транскордонних ринк1в, у тому числ1 й визначення сутност1 тран-скордонно! маятниково! м1грацп, проте висв1тлен1 положення потребують подальшого поглиблення.
Метою статп е досл1дження особливостей тран-скордонно! трудово! м1грацп с1льського населення та пошук науково-прикладних шлях1в вир1шення ii проблем.
Виклад основного материалу. Ступшь моб1льност1 робочо! сили е важливою характеристикою транскордонного ринку пращ, який являе собою систему сус-п1льних в1дносин, зосереджену на узгодженш попиту та пропозицп трудових ресурс1в, умов формування робочо! сили, оплати пращ та сощального захисту, коли покупець i продавець знаходяться по р1зш сто-рони кордону в рамках транскордонного регюну. Са-ме ця характеристика транскордонного ринку пращ i забезпечуе ефективне його функцюнування та гнуч-к1сть i адаптившсть до зм1н у сп1вв1дношенн1 попиту i пропозицп робочо! сили. У цьому контекст1 i варто розглядати особливост1 транскордонно! маятниково! м1грацп стьського населення, як явища, що мш1м1-зуе ем1грац1йн1 ризики, водночас покращуючи мате-р1альний стан роб1тник1в з села.
Транскордонна трудова маятникова м1грац1я м1ж сус1дн1ми крашами характеризуеться бшьш коротко-часними i регулярними по!здками на меншу в1дстань в1д м1сця пост1йного проживання з метою роботи по шший б1к кордону. Використовуючи термшолопю Свропейського Союзу, транскордонний маятниковий м1грант характеризуеться за двома критер1ями: пол1-тичному i часовому [1]. За полгтичним критер1ем транскордонним маятниковим мггрантом е особа, яка проживае по одну сторону кордону, а !здить на роботу на сум1жну. За критер1ем часу маятниковий марант повинен повертатися на м1сце проживання хоча
б раз на тиждень. Однак, з огляду на тенденцш до зростання к1лькост1 сезонних маятникових м1грант1в, враховуються особи, як! перюдично повертаються на м1сце проживання. Так, за тривал1стю перебування по шшу сторону кордону можна вид1лити щоденних, щотижневих та довготермшових маятникових м1гран-т1в. Маятникових м1граш!в у транскордонному простор! можна класиф1кувати i за ампл1тудою в1дхилення в1д основниого м1сця проживання. Центром притя-гання транскордонного маятникового маранта може бути територ1я прилегла до прикордонного регюну, де проживае м1грант, так i б1льш в1ддалена територ1я в межах сус1дньо'1 краiни. Розширення зони притя-гання м1гранта можливе лише за умови найвищого р1вня розвитку прикордонно! 1нфраструктури, яка дозволить досягати м1сця прац1 з мшгмальними тран-сакц1йними витратами. У шшому випадку транскордонний маятниковий м1грант зб1льшуватиме трива-л1сть перебування за кордоном, аж до остаточного пере!зду на постшне м1сце проживання.
Р1вень транскордонно! моб1льност1 робочо! сили залежить в1д багатьох фактор1в. Зг1дно з неокласич-ною теор1ею, основним фактором впливу на ршення трудового м1гранта е зароб1тна плата — трудов! ресур-си перем1щуватимуться в напрямку рег1он1в з вищим р1внем заробгшо! плати, аж до вир1внювання фактору винагороди [2]. Такий п1дх1д не враховуе значну кль-к1сть фактор1в нематер1ального характеру, як1 часто можуть мати визначальний вплив. У теорп людського кап1талу м1грац1я розглядаеться як спос1б 1нвестиц1й в людський каштал i враховуються вигоди як матера-льного, так i суто психолопчного характеру [3]. При цьому 1ерарх1я ключових мотив1в транскордонних м1грант1в починаеться з бажання покращити житлов1 умови, задовольнити повсякденш потреби, накопи-чити кошти для навчання або початку власного б1з-несу та аж до задоволення вищих нематер1альних мотив1в (саморозвиток, бажання побачити св1т, ви-вчити мову тощо) [4].
1стотним е вплив макроеконом1чних фактор1в на розвиток транскордонних ринк1в прац1 та штенсив-н1сть маятникових м1грац1й. Так, зддно з тверджен-ням Дж. Борхаса, який у свош пращ «Економ1ка прац1» розраховуе доц1льн1сть м1грацп прац1вника та наголошуе на тому, що як пращвники, так i компанИ шукають ринки, де вони можуть отримати найвищу ц1ну, можна зробити наступш висновки: покращення економ1чних умов в кра!н1 призначення збтьшуе в1-рог1дн1сть м1грацП, тод1 як покращення ситуацп на ринку пращ в краМ походження м1гранта та збть-шення м1грац1йних витрат знижуе ймов1рн1сть м1гра-цй. Окр1м того, збшьшення диференц1ацй доход1в на 10% збшьшують ймов1рн1сть м1грацй на 7%, у той час коли збшьшення р1вня зайнятост1 на 10% у краМ походження м1гранта, знижуе ймов1ршсть м1грацП на 2%, а збтьшення в1дстан1 до кра!ни призначення — на 50%. Також, у випадку, коли висококвал1ф1кована робоча сила у краМ коштуе не суттево бтьше н1ж низькоквал1ф1кована (наприклад, у Великобританп та Швецй), ем1грац1я висококвал1ф1ковано! робочо! сили зростае. 3i зростанням диференщацп в оплат1 прац1 пращвник1в з р1зним р1внем квал1ф1кацй (Мексика), спостер1гаеться в1дплив низькоквал1ф1ковано! робочо! сили [5]. В1дпов1дно до дослджень, проведе-них Р. Еренбергом та Р. Смгтом, найб1льш моб1льни-ми та схильними до м1грацй е молодь 20-24 рок1в — 13% ще! в1ково! групи м1грують чи планують мггрува-ти в шшу крашу чи шший регюн свое! краши [6].
Привабливють тимчасового працевлаштування сшьського населення прикордонних регюшв у сусщ-шх крашах спричинена рядом передумов, яю харак-теризують перевагу транскордонних ринюв працi над класичною трудовою м^ращею:
- саме сшьсью територп сусщшх краш межують м1ж собою, що результуе у невеликих вiдстанях, яю необхiдно подолати до мiсця пращ (що спричиняе низью транспортнi затрати), у певних випадках така робота може вщбуватися навiть на основi щоденних доíздiв з рщно1 мюцевосп (як це мае мiсце у багатьох крашах 6С);
- мешканщ прикордонних територiй часто воло-ддать (принаймнi на базовому рiвнi) мовою сусщньо1 краши, що спрощуе як пошук, так i виконання робгг, а також дае можливiсть виконувати бшьш квашфжо-вану роботу та впевненше почувати себе за кордоном;
- враховуючи низький рiвень квашфшаци сшь-ського населення та його сучасну сшьськогосподар-ську спецiалiзацiю, працевлаштування у цш же сферi на прикордонних територiях сусiднiх держав, але уже за умови отримання вищих доходiв, дае змогу знизи-ти вщповщш бар'ери у пошуку роботи, а також спро-стити адаптащю до працi в нових умовах.
У транскордонному регюш трудова мпращя сшьського населення стимулюеться додатково наяв-нiстю угоди про малий прикордонний рух. Фiзична наявнiсть кордону та особливоси вiзового режиму е основними бар'ерами для вшьного руху робочо! сили на транскордонному ринку пращ, що зумовлюе ви-никнення формального (легального працевлаштуван-ня, з реестращею та оформленням трудово! вiзи або карти перебування, а також з вщображенням у дер-жавнш статистицi) i неформального (нелегального) ринку пращ. Нелегальш схеми працевлаштування е ризиковими i можуть обернутися обманом i невипла-тою коштiв, в той час як при легальному працевлаш-туванш працiвник отримуе ва соцiальнi гарант!! тае1 краши, в яюй вiн працюе. Варто зазначити, що на-явнiсть вiзового режиму та неналежний стан шфра-структурного забезпечення кордону та тд'1здних шляхiв зумовлюе збшьшення тривалостi перебування трудового маранта за кордоном та, часто, стимулюе постшну чи довготермiнову мпращю.
Забезпечення конкурентоспроможностi транскордонного ринку пращ сшьських територш можливе за умови зростання рiвня мобiльностi його житетв, яке досягаеться налагодженням рiвня взаемодп суб'ектiв транскордонного ринку пращ, що вщобра-жатиметься у зменшенш трансакцiйних витрат. Так, трудова маятникова мпращя можлива у випадку, коли трансакцшт витрати на працевлаштування з ш-шого боку кордону чи залучення працiвника з шшо1 сторони кордону е нижчими та/або можливоси працевлаштування е бшьш привабливими нж у своему регюш чи крашь На транскордонному ринку пращ трансакцшт витрати складаються з наступних [на основi 7, 8]:
1. Витрати на пошук шформацп про ринок з точки зору найманого пращвника — витрати на пошук вакансп з шшого боку кордону. З точки зору працедавця — витрати на пошук пращвника необхщ-ного рiвня квашф^цп. Кожен суб'ект ринку пращ самостшно виршуе, з яких джерел отримувати шфо-рмацiю про ринок пращ. Так, шформащя може бути отримана на основi власних спостережень i дослщ-жень в Iнтернетi та преет, рекомендащях знайомих
осiб чи за участю проф^льних iнституцiй. Необхщ-нiсть своечасно1, правдиво1 ц^льово! шформацп по ринку пращ з шшого боку кордону зумовлюе появу шших суб'екив на ринку пращ, яю безпосередньо сприяють пошуку вакансп чи пращвника — бiржi пращ, центри та агентства з працевлаштування, кад-ровi та рекрутинговi агентства, а також допом1жних структур, як1 забезпечують пошукача необхiдною iн-формацiею як щодо особливостей працевлаштування, так i щодо умов проживання в краlнi призначення — юридичних, консалтингових та шформацшних центрiв.
2. Витрати ведення переговорiв та пiдписання трудового контракту включають витрати вимiрювання якостi робочо1 сили та трудових послуг, яю часто пе-редбачають проходження ствбесщ, анкетувань, тес-тувань, курсiв, тощо.
3. Витрати на перетин кордону та проживання за кордоном. Особливютю маятникових мпранив е те, що вини не залишаються жити у кра1ш-рецитента, а 1здять на роботу щодня, або тимчасово проживають у кра1ш працевлаштування, повертаючись додому на вихщш чи по завершеннi сезонних робгт. В залежнос-тi вщ тривалостi перебування коливаються витрати на пере1зд i витрати на проживання;
4. Витрати на дотримання норм трудового зако-нодавства, як1 при оформленш працевлаштування та сплату нарахувань на заробину плату несуть робото-давцi. З одного боку, обхщ норм трудового законо-давства зменшить трансакцшт витрати роботодавця i часто дасть змогу пращвнику отримувати бшьшу за-робiтну плату. Однак, зазвичай, таю схеми призво-дять до обману найманих пращвниюв i призводять до виникнення наступного виду трансакцшних витрат;
5. Витрати на боротьбу з опортушзмом суб'ектiв ринку пращ. До опортушзму суб'ектiв ринку пращ може належати «ухиляння» вiд виконання умов трудового договору — праця з меншою вщдачею, надан-ня послуг пршо1 якостi чи у недостатньому обсязi — з боку найманих пращвниюв, штрафи та неповна оплата пращ — з боку роботодавщв, так i шантаж — звшьнення, що призводить до необхщносп термiно-вого пошуку нового пращвника, простою роботи та розiрвання трудового договору без виплати коштав;
6. Витрати на захист прав власносп вщ дiй третiх оаб, пов'язанi з загрозою пограбування, що особливо зростають у випадку з нелегальними маятниковими мпрантами, як1 зазвичай отримують заробiтнi плати «в конвертах» i постiйно перетинають кордон.
Всi вказаш вище витрати взаемопов'язанi, а на-магання уникнути окремих з них i зекономити кош-ти, часто провокуе рiзке зб^льшення iнших з перель чених витрат.
С^льським теритс^ям притаманнi сво! характер-нi риси, що спричиняе особливосп розвитку на них транскордонних ринюв пращ та вщповщного функ-цiонування маятниково1 трудово1 мiграцil. Так, до основних перешкод активного розвитку транскор-донних ринюв пращ на сшьських теритс^ях Украши важливо вiднести:
- низький рiвень освiти та квалiфiкацil працiв-ниюв (спецiалiзацil передусiм на с^льському госпо-дарствi, а також будiвництвi, торпвл^ прибираннi, ресторанному обслуговуваннi), що спричиняе пошук саме таких видiв зайнятоси за кордоном з вiдповiд-ною низькою оплатою пращ. Вщсутшсть ефективно1 системи пiдготовки квалiфiкованих працiвникiв ро-бiтничих професiй на с^льських територiях, довготри-
в^сть ^вч^ьн^ пpoцeсiв (1-3 pom в зaлeжнoстi в1д спeцiaльнoстi), вiддaлeнiсть мiсця нaвчaння в1д мiсця пpoживaння, низький piвeнь poзвиткy eфeкти-внж систeм дистaнцiйнoгo нaвчaння, a тaкoж в1дсут-нiсть мoжливoстi oтpимaння peanmora дoсвiдy po6o-ти пiд чaс нaвчaльнoгo пpoцeсy aбo пiсля тош зaкiн-чeння ствopюють oб'eктивнi oбмeжeння для poзвиткy сiльськиx мeшкaнцiв в тош^кс^ ïx зaйнятoстi тa oтpимaння дoxoдiв;
- вiзoвi oбмeжeння, a тaкoж пoв'язaнi з ними нoвoввeдeння oстaннix poкiв з бoкy кpaïн-члeнiв GC щoдo eлeктpoнниx зaписiв m poзгляд вiзoвиx зaяв. Ciльськe нaсeлeння, внaслiдoк нeдoстaтньoгo piвня poзвиткy iнфopмaцiйнoï тa тexнiчнoï iнфpaстpyктypи чaстo те мae мoжливoстi пpямoгo дoстyпy дo мepeжi Iнтepнeт з мeтoю oсoбистoгo зaписy. Пepeшкoдoю e й нeдoстaтнiй piвeнь oбiзнaнoстi з сyчaсними тexнoлo-гiями тa псиxoлoгiчний бap'ep пepeд викopистaнням цифpoвиx тexнoлoгiй. Цe e сyттeвoю пepeшкoдoю i пpизвoдить aбo дo знижeння кiлькoстi oсiб, штов^ дo вшзду нa пpaцю у пpикopдoннy зoнy сyсiдньoï кpaïни, aбo ж дo нaдмipниx витpaт m пoслyги ^œ-peдницькиx стpyктyp.
О^м пepeлiчeниx пpoблeм iснyють тaкoж сут-тeвi iнститyцiйнi бap'epи фopмyвaння тpaнскopдoн-ниx pинкiв пpaцi нa стьськж тepитopiяx, щo, вoднo-чaс, e пepeшкoдaми фopмyвaння eфeктивнoï систeми ïx iнфpaстpyктypнoгo зaбeзпeчeння тa пoдaльшoгo poзвиткy. Дo ниx нaлeжaть:
- нeзaцiкaвлeнiсть opгaнiв дepжaвнoï влaди у фaктичнoмy poзвиткy сiльськиx тepитopiй чи зaбeзпe-чeннi сiльськoгo нaсeлeння джepeлaми дoxoдiв;
- кopyмпoвaнiсть влaдниx стpyктyp тa opгaнiв викoнaвчoï влaди, щo ствopюe сyттeвi пepeшкoди у фopмyвaннi пpoзopиx pинкiв пpaцi, впливae нa дoс-тyпнiсть тa пoвнoтy poзкpиття iнфopмaцiï як сто^в-нo мoжливoстeй тpaнскopдoннoгo пpaцeвлaштyвaння, тaк i пpaктичнoгo дoсвiдy poбoти зa кopдoнoм;
- стaвлeння у сyспiльствi дo сiльськиx тepитopiй як дo вiдстaлиx тa бeзпepспeктивниx, з мoнoфyнкцi-oнaльним (сiльськoгoспoдapським) спpямyвaнням, щo чiткo пpoстeжyeться пo пiдxoдax дo peгyлювaння ïx poзвиткy;
- нeбaжaння стимyлювaти чи пiдтpимyвaти ^pe-тiк в^шняте^ poбoчoï сили зa кopдoн, нaвiть нa кopoткoтpивaлi пepioди чaсy.
Знaчнy poль у дитмщ poзвиткy тpaнскopдoн-ниx pинкiв ^a^ вiдiгpaють i мeнтaльнo-псиxoлoгiчнi oсoбливoстi ^льсь^го нaсeлeння, якi впливaють нa мoжливoстi ïx пpaцeвлaштyвaння зa кopдoнoм:
- низький piвeнь дoвipи дo дepжaвниx iнститyтiв влaди, щo знижye пoтeнцiйнy eфeктивнiсть любиx зaxoдiв з poзвиткy, oсoбливo щo стoсyeться мoжливo-стeй oтpимaння дoxoдiв;
- poзyмiння вiдсyтнoстi пepспeктив poзвиткy сiльськиx тepитopiй, :rn;o пoсилюe aктивнiсть нaсeлeн-ня у пoшyкax нe лишe тимчaсoвиx джepeл дoxoдiв зa кopдoнoм, aлe пoстiйнoгo мiсця пpoживaння;
- низькa сaмooцiнкa сiльськoгo нaсeлeння вт-слiдoк нижчoгo piвня oсвiти тa квaлiфiкaцiï, CTepeo-типи щoдo нeмoжливoстi знaxoджeння висoкooплaчy-вaнoï poбoти зa кopдoнoм;
- бiльшa пpив'язaнiсть дo poдини, вищ^ пoчyття oбoв'язкy дoпoмoги сiм'ï, :rn;o спpичиняe нeгoтoвнiсть дo фiзичнoгo вшзду зa мeжi мiсця пpoживaння.
Отжe, з oднieï стopoни, сiльськe нaсeлeння зтч-нo б1льш сxильнe дo викopистaння мoжливoстeй зa-poбiткy зa кopдoнoм, oсoбливo якщo мiсцe poзтaшy-
вaння poбoти знaxoдиться нa нeвeликiй вiддaлi. Ta-ким чинoм у свiдoмoстi нe виникae знaчнoгo poзpивy i пpaця зa кopдoнoм псиxoлoгiчнo спpиймaeться зт-чнo лeгшe. ^oCTtae пpиймaeться тaкoж piшeння щoдo здiйснeння тaкoï дiяльнoстi, нa вiдмiнy в1д в1д-дaлeниx, a oсoбливo дoвгoтpивaлиx пoïздoк зa rap-дoн, толи poзpив зв'язкiв з poдинoю, oтoчeнням e знaчним.
Для мaксимaльнoгo викopистaння мoжливoстeй тpaнскopдoннoï мaятникoвoï мiгpaцiï, мiнiмiзaцiï ïï нeгaтивниx нaслiдкiв, нeoбxiднo те пepeшкoджaти, a ствopювaти всi yмoви для фopмyвaння взaeмoдoпoв-нюючoгo, кoнкypeнтoспpoмoжнoгo тa вiльнoгo тpaнс-кopдoннoгo pинкy пpaцi, пiдвищeння свoбoди pyxy yчaсникiв pинкy, нaдaння як!сте^ i гадш^^ iнфop-мaцiï, змeншeння бap,epiв m pинкy пpaцi для пpaцiв-ник!в пepифepiйниx peгioнiв. Peaлiзaцiя цьoгo зaв-дaння мoжливa шляxoм poзpoбки нoвиx спiльниx мexaнiзмiв yдoскoнaлeння взaeмoдiï суб^кив нa тpa-нскopдoннoмy pинкy ^a^, чи yдoскoнaлeння вжe iснyючиx, у тому числ й з тож^^ стopoни кopдoнy зoкpeмa.
В пepшy чepгy нeoбxiднa кoopдинaцiя, узш-дж^ння i зближeння сoцiaльнoгo, тpyдoвoгo тa мiгpa-цiйнoгo зaкoнoдaвствa сyсiднix ^affl. Пpи цьoмy, ключoвими нaпpямaми гapмoнiзaцiï e yмoви пpaцi, спoсoби тайму i звiльнeння пpaцiвникiв, yмoви o^a-ти пpaцi, зoкpeмa систeми дoдaткoвиx виплaт, сoцi-aльнi гapaнтiï, пшьги тa стpaxyвaння, a тaкoж взaeмнe визнaння диплoмiв, сepтифiкaтiв тa л^шт.
Окpiм тoгo, вaжливo нaлaгoдити тa yзгoдити дi-яльнiсть сyб'eктiв тpaнскopдoннoгo pинкy пpaцi з o6ox CTopffl кopдoнy — дepжaвниx тa нeдepжaвниx yстaнoв спpияння зaйнятoстi всix piвнiв, зoкpeмa iн-ститyцiй, якi в^^в^ють зa йoгo фyнкцioнyвaння у пpикopдoнниx peгioнax (пункти пpoпyскy, aгeнцiï з пpaцeвлaштyвaння тa peкpyтингoвi aгeнтствa). В yмo-вax нaлaгoджeння eфeктивнoï спiвпpaцi всix сyб'eктiв тpaнскopдoннoгo pинкy, мoжнa iнiцiювaти ствopeння спiльниx кoopдинaцiйнo-iнфopмaцiйниx ^pyEryp з мeтoю збopy тa poзпoвсюджeння iнфopмaцiï пpo pи-нoк, вeдeння бaз дaниx щoдo мaятникoвиx мiгpaнтiв, тoщo.
Iнстpyмeнтoм, який дoзвoлить peгyлювaти тpaн-скopдoнний pинoк пpaцi з мeтoю дoсягнeння вiдпoвi-днoстi ^питу i пpoпoзицiï мoжe стaти мapкeтинг тpaнскopдoнниx pинкiв пpaцi. Mapкeтингoвий мexa-нiзм зa свoeю суттю ^витен бути кoмбiнaцieю мap-кeтингy poбoчoï сили тa мapкeтингy тepитopiï, який пepeдбaчaтимe ствopeння i фyнкцioнyвaння кoмплeк-снoï eфeктивнoï систeми peгyлювaння зaйнятoстi нa-сeлeння з вpaxyвaнням стецифжи тpaнскopдoннoгo пpoстopy тa yмoви poзмiщeння poбoтoдaвця i пoшy-кaчa з piзниx стopiн кopдoнy [9]. ^и цьoмy тoвapoм вистyпaтимe сaмe ^a^ мaятникoвиx тpyдoвиx мiг-paнтiв. Гoлoвними зaвдaннями мapкeтингy нa тpaнс-кopдoнниx pинкax пpaцi e: aнaлiз, oцiнкa тa пpoгнo-зyвaння кoн,юнктypи тpaнскopдoннoгo pинкy пpaцi; xapaктepистикa oснoвниx пapaмeтpiв мapкeтингoвoгo сepeдoвищa i фaктopiв впливу m тpaнскopдoнний pинoк пpaцi; виявлeння пepeшкoд нa шляxy мoбiль-TOCTÍ кoнкpeтнoï тpaнскopдoннoï тepитopiï тa poзpoб-кa пpoпoзицiй щoдo ïx виpiшeння; визнaчeння oснo-вниx сyб,eктiв, як! дшть нa тpaнскopдoннoмy pинкy ^a^, oсoбливoстeй ïx пoвeдiнки i мoтивaцiï; вивчeн-ня pинкoвиx пoтpeб, зoкpeмa виявлeння пoтpeби в пiдгoтoвцi тa пepeпiдгoтoвцi кaдpiв у вiдпoвiднoстi з pинкoвими yмoвaми; poзpoбкa кopoткo-, сepeдньo-
142
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРА1НИ Ф
i довгострокових прогноз1в розвитку транскордонного ринку пращ, потреби у пращвниках вщповщно! ква-л1ф1кацп; розробка системи маркетингових комушка-цш для шформування населення з двох боюв кордону про наявш вакансп та пропозищю робочо! сили, створення зведено! бази маркетингово! шформацп тощо.
Обов'язковою умовою ефективного функцюну-вання транскордонних ринюв пращ та забезпечення безперешкодних маятникових м^рацш жител1в сшь-ських територш е формування системи фшансування спшьних оргашзацшних та маркетингових структур, координащя д1яльност1 вщповщних шституцш з р1з-них сторш кордону, пошук шлях1в залучення кошта м1жнародно1 техшчно! допомоги для розвитку транскордонного ринку пращ та ïï окремих елемента.
Висновки. Значно вищий р1вень життя у крашах-сусщах притягуе трудових маранта, особливо 1з де-пресивних прикордонних сшьських регюшв Украши. Явище транскордонно! трудово! м^рацп е неминучим, незважаючи на наявшсть жорстко! в1зово1 пол1-тики з1 сторони краш-члешв СС. Будь-яю бар'ери чи труднощ1 при пошуку роботи за кордоном лише сприятимуть виникненню нелегальних мпрацшних процеав та провокуватимуть постшш чи довготривал1 мпрацп, тому питання виршення проблем транскордонних маятникових маранта, зокрема з сшьських територш, потребуе особливо! уваги як з боку науко-вщв для розробки пропозицш щодо удосконалення механ1зм1в регулювання транскордонного ринку правд, так i оргашв влади всгх р1вн1в з метою своечасно-го реагування на змши в кон'юнктур1 транскордонного ринку пращ i мш1м1зацИ масштаб1в довготрива-ло1 м1град11.
Список використаних джерел
1. Scientific Report on the Mobility of Cross-Border Workers within the EU-27/EEA/EFTA Countries [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec. europa.eu/social/keyDocuments.jsp?advSearchKey=Scien tific+Report+on+the+Mobility+of+Cross-Border+ Workers&mode=advancedS ubmit&langId=en&search= S e arch.
2. Annekatrin Niebuhr, Silvia Stiller | Integration and Labour Markets in European Border Regions : (HWWA Discussion Paper 2S4) [Електронний ресурс] | Annekatrin Niebuhr, Silvia Stiller||Hamburg Institute of International Economics (HWWA). - 2004. - 29р. -Режим доступу до док.: http:IIageconsearch.umn.eduI bitstream|2б1SS|1|dp0402S4.pdf.
3. Нестерова А. Ретроспективный взгляд на теории международной миграции рабочей силы [Елект-ронний ресурс] I А. Нестерова II Журнал Международного права и международный отношений. - 2010. -№1. — Режим доступу до журн.: http:||evolutio.info| content|view|l671|232/.
4. Левцун А. Зовнiшня трудова мпращя в Укра-ïнi як демографiчна проблема [Електронний ресурс] -Режим доступу: http:||dialogs.org.ua|ru|project| page4040.html.
5. Лапшина 1.А. Tеоретичнi моделi перемщення трудовиx ресурсiв мiж крашами || Miграцiйнi явища та процеси: поняття, методи, факти: довiдник | В.С. Кравщв, У.Я. Садова та ш.; НАН Украши. 1нститут регiональниx дослщжень; [редкол.: В. С. Кравцiв, У.Я. Садова (наук.ред.)]. — Львiв, 2009. — 22S с.
6. Колосницына, М. Г. Международная трудовая миграция: теоретические основы и политика регулирования I М. Г. Колосницына, И. К. Суворова [Електронний ресурс] || Экономический журнал ВШЭ. - 2005. - № 4. - Режим доступу: http:||library. hse.ru|e-resources|HSE_economic_journal|articles| 09_ 04 _05.pdf.
7. Mатвeeв С.Е. Визначення проблем шфра-структурного забезпечення транскордоннж ринюв пращ II Звгг з науково-дослщно! роботи 'Тнфрастру-ктурне забезпечення розвитку транскордонниx ринкiв пращ в УкрашГ'; наук. кер. Miкула Н.А.; № держреe-страцп 0112U004766. 1нститут регiональниx досль джень НАН Украши. — Львiв, 2012. — 14б с.
S. Шевченко Л. С. Ринок пращ: сучасний еко-номiко-теоретичний аналiз:[монографiя]. — Х.: Вида-вець ФО-П Вапнярчук НМ 335 (2007).
9. Tsybulska Y. Methodological Approaches to the Marketing Instruments Formation for Cross-border Labor Market Competitiveness Ensuring | Y. Tsybulska || Journal L'Association 1901 "SEPIKE". - 2013. -Р. 113-117.
в. O. Шaxовaловa
м. Kuïe
B^raB ПPИБУTКУ CIЛЬCЬКOГOCПOДAPCЬКИХ ПIДПPИвМCTB HA ФOPМУBAHHЯ ДOХOДIB MIC^B^ БЮДЖЕTIB
Актуальнiсть. В умовах змшано1 економiки в Украiнi особливог актуальносп набувае дослiдження та використання публiчних фiнансiв, зокрема мiсце-вих.
Постановка проблеми. Основними статтями до-ходiв бюджета мют е податок на прибуток тдпри-емств, податок з доходiв фiзичних осiб (ПДФО), плата за землю.
Так, за даними 2013 р. доходи мюцевих бюджета формувалися за рахунок ПДФО (48%), плати за землю (13%). При цьому мiсцевi податки i збори складали лише 7,7% (рис. 1) [1].
Мала частка власних доходiв у мюцевих бюджетах зумовлюе залежшсть оргашв мю^во! влади вiд рiшень оргашв виконавчоi влади та велику частку трансфертiв у доходах мiсцевих бюджета по Укра-iнi — бшьш 50% (рис. 2) [2].
Кошта мюцевих бюджета вистачае здебшьшого на покриття захищених статей видаткiв, при тому що об'екти комунальноi власноси, якi забезпечують життедiяльнiсть населених пункта, потребують ремонту, оновлення, модершзацп.
Розподiл прибутку пiдприемств мiж державою (бюджетом) i пiдприемством складаеться пiд впливом
