CC BY
14
УДК 330.342.146
ТРАНСФОРМАЦП СОЩАЛЬНО! П0Л1ТИКИ В УКРА1Н1 i ll ПРОБЛЕМИ
® 2017 ТОКАРСЬКИЙ т. Б.
УДК 330.342.146
Токарський Т. Б. Трансформацп соцiальноi' полiтики в YKpaiHi i 'ii' проблеми
Статтю присвячено перед'кторИ трансформацйних процеав укранського сустльства на засадах стратеги економЫного та сощального розви-тку Украши в площин европейського вибору 2002-2011 рр. i далi в наступн'1 кризовiроки. Зосереджено увагу на планах наближення держави до норм i стандарт'в розвинутоi демократа та наявних поразках у громадянському сустльствi, пов'язаних i3 високим р'внем корупцогеннот порушенням сощально! безпеки, прав i свобод людини i громадянина та ш. Окреслет найбльш актуальн на нитшнш час проблеми трансформацп соЩально':' по-лтики, зокрема, змн пенайноi програми, програми со^альних тльг. Окрему увагу прид'шено економiчним тдходам i концепц/ям проблем сощально! полтики, формулювання яких переважно (рунтуеться на виокремленн специфiчних ознак поведши у сферi зайнятостi та безробття на фонi рин-кових механiзмiв розвитку економки та розбудови сустльства, а також формуванню механiзмiв соЩального захисту населення. Кпючов'1 слова: трансформацшн процеси, со^альна полтика, стратег'т економiчного та соЩального розвитку, норми та стандарти розвинутоi демократа, корупцогеннсть, со^альна безпека, соцiальнiп'шьги. Б'бл.: 9.
Токарський Тарас Богданович - кандидат економiчних наук, докторант, Нацональний 'нститут стратегчних дотджень (вул. Пирогова, 7а, Кив, 01030, Украна)
E-mail: tt.adaptaion@gmail.com
УДК 330.342.146 Токарский Т. Б. Трансформации социальной политики в Украине и ее проблемы
Статья посвящена предыстории трансформационных процессов украинского общества на основе стратегии экономического и социального развития Украины в плоскости европейского выбора 2002-2011 гг. и дальше в следующие кризисные годы. Внимание сосредоточено на планах приближения государства к нормам и стандартам развитой демократии и имеющихся поражениях в гражданском обществе, связанных с высоким уровнем коррупциогенности, нарушением социальной безопасности, прав и свобод человека и гражданина и др. Отдельное внимание посвящено экономическим подходам и концепциям проблем социальной политики, а также формированию механизмов социальной защиты населения. Обозначены наиболее актуальные на сегодняшние время проблемы трансформации социальной политики, в частности, изменений пенсионной программы, программы социальных льгот. Ключевые слова: трансформационные процессы, социальная политика, стратегия экономического и социального развития, нормы и стандарты развитой демократии, коррупциогенность, социальная безопасность, социальные льготы. Библ.: 9.
Токарский Тарас Богданович - кандидат экономических наук, докторант, Национальный институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: tt.adaptaion@gmail.com
UDC 330.342.146 Tokarskyi T. B. Transformations of the Social Policy in Ukraine and its Problems
The article is dedicated to the background of the transformative processes of the Ukrainian society on the basis of the pro-European strategy for economic and social development of Ukraine in 2002-2011 and further in the subsequent crisis years. The focus is made on the plans regarding the approximation of the state to the norms and standards of developed democracy, as well as on the observed in the civil society failures related to the high level of corruption, violation of social security standards, human and civil rights and freedoms, etc. A special attention is paid to economic approaches and the concepts of the problems of social policy as well as the formation of mechanisms for social protection of the population. There highlighted the most critical problems of the transformation of the social policy, in particular, changes in the pension plan and social benefit program. Keywords: transformative processes, social policy, strategy for economic and social development, norms and standards of developed democracy, corruption, social security, social benefits. Bibl.: 9.
Tokarskyi Taras B. - Candidate of Sciences (Economics), Candidate on Doctor Degree, The National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine)
E-mail: tt.adaptaion@gmail.com
Постановка проблеми. Для укра!нського сустльства надзвичайно актуальним було вткення у життя кон-цептуальних засад стратеги економiчного та сощального розвитку Укра!ни на 2002-2011 роки «бвропейський ви-бiр». бвропейський вибiр Украши насамперед передбачав створення умов для реалiзащ! сощального потенщалу людини, наближення нашо! кра!ни до норм i стандарпв роз-
винуто! демократы, громадянського суспкьства, сощально opieHTOBaHoro ринкового господарства, сощально! безпеки, прав i свобод людини, тдвищення добробуту, вткення в життя принципу сощально! справедливости формування високого piвня сощально! та правово! культури. Програма «бвропейський вибip» покликана була в^гравати важливу та конструктивну роль в укра'нському сустльства сприяти
його полiтичнiй, соцiальнiй консолiдацГ¿, сталому людсько-му розвитку, iнтенсифiкацГ¿ eвроiнтеграцiйного процесу, суспкьному прогресу нашо! держави.
1нтегращя Укра!ни до бвропейського Союзу перед-бачае проведення активно! сощально! полiтики, що мае на метi сощальний розвиток суспiльства, його сощально! сфе-ри, досягнення европейських соцiальних стандарпв такого соцiального середовища, яке б Гарантувало реалiзацiю со-цiальних прав для всього населення кра!ни.
Стан до^дження. У дослiдженнях науковц1в i ви-ступах фахiвцiв-практикiв чимало уваги придкяеться европейському вибору Укра!ни, необх^носп 11 штегращ! в европейську економжу як важливому чиннику 11 майбут-нього стратегiчного розвитку в штересах народу (А. Галь-чинський, К. Лефор, Ю. Габермас, М. Вебер, Т. Гансл^ Б. Нiльсон та ш.). У Спiльнiй стратеги бС щодо Укра!ни пiдкреслюеться, що «правовою основою взаемов^носин мiж бС i Укра!ною е Угода про партнерство та сп1вробггни-цтво. Повна iмплементацiя ще! Угоди е передумовою для успшно! штегращ! Укра!ни в европейську економшу, що також допоможе довести 11 европейську iдентичнiсть».
Виклад основних положень. У площиш повно! iмплементацil норм зазначено! Угоди та !х застосування потрiбно розробити чiткi програми дш щодо подальшого поглиблення в^носин бС - Укра!на. Такий шдх^ передба-чае необхiднiсть узгодження конкретних зобов'язань обох сторш на основi реалiстичних оцiнок того, що може бути досягнуто впродовж середнього та короткого термшв i зобов'язуе Украшу вдосконалювати всi аспекти розробки та реамзацп 11 полiтики щодо наближення до бС. Йдеться, насамперед, про надзвичайно важливе завдання фундаментально! реконструкщ! вск сфер життя суспiльства.
Особливо така робота необх^на у сощальнш сферi. Адже об'еднання бвропи в^булося на основi бажання на-родiв створити вкьний, мирний, демократичний проспр, де громадяни розумiють один одного, намагаються побу-дувати досконале суспкьство, усвiдомити ^е!, що !х в^-рiзняють, об'еднатися для захисту свое! нащонально! куль-тури та зберегти свою неповторшсть, насамперед, мову та традищ!. Вони спiльними зусиллями шукають вирiшення складних проблем нашого часу.
Упродовж останшх рокiв кра!ни бС досягли значних успiхiв у багатьох сферах соцiального розвитку, насамперед це стосуеться трьох питань: тдвищення рiвня зайня-тостi, посилення сощального захисту окремо! людини та подолання б^ность
Узгоджена европейська стратегiя щодо тдвищення рiвня зайнятостi, започаткована Радою бвропи в листопа-дi 1997 р. у Люксембурз^ була важливою домовлешстю, що стосувалася цiлей i розроблення активно! стратегiчно! по-лiтики, спрямовано! на пiдвищення р1вня зайнятость Рада бвропи надавала серйозного значення узгодженню та вза-емному посиленню макроекономiчних i соцiальних заходiв щодо розвитку стратегй стабкьного створення робочих мюць, подолання бiдностi та сощально! iнтеграцi! в бврот.
Прiоритетнiсть, яку надають европейсьи держави питанням зайнятосп, пiдтримуеться спкьною стратегiею на рiвнi кра!н-учасниць бвропейського Союзу з формулю-ванням европейських керiвних положень, розроблення на 1х основi нацiональних плашв дiй щодо пiдвищення рiв-
ня зайнятост з урахуванням конкретно! ситуащ! кожно! кра!ни-учасницi, а також спкьним монiторингом та оцiн-кою зробленого.
Така стратепя досягнення повно! зайнятостi та в1д-повiдно забезпечення конкурентоспроможностi та розвитку Грунтуеться на низщ взаемопов'язаних зах^в. З-помiж головних напрямiв полiтики, що стосуються соцiального розвитку, назвемо таи:
■ посилення галузевих, регюнальних i мiсцевих пiдходiв щодо виршення соцiальних i екологiчних проблем;
■ поеднання заходiв соцiального захисту iз заходами, пов'язаними з професшною пiдготовкою та пiдвищенням р1вня зайнятост як засобу переходу в1д виключення iз суспiльного життя до сощально! штегращ!;
■ сприяння сощальному дiалогу та змiцненню партнерства на рiзних р1внях iз метою досягнення згоди та розробки шщатив щодо вдоско-налення систем оргашзацп працi, включаючи гнучкi схеми роботи, мета яких - тдвищити конкурентоспроможшсть i досягнути потрiбно! р1вноваги мiж гнучкiстю та соцiальною безпекою.
бвропейський Союз покладае значш надй саме на стратеию пiдвищення р1вня зайнятост при виконаннi за-вдань сощального розвитку. Зокрема, у Люабош було проведено позачергове зайдання Ради бвропи на тему: «За-йнятють, економiчнi реформи та соцiальна згуртовашсть задля бвропи з високим р1внем iнновацiй i знань», що дае ще одну можливкть для постшного розгляду, обговорення та реалiзацi! подальших заходiв, спрямованих на тдвищен-ня рiвня зайнятостi, формування ново! сощально! моделi в бвропi та подолання явища виключення iз суспкьного життя.
Стратепя посилення сощального захисту населення набувае особливого значення, осильки наявш системи сощального захисту в кра!нах-учасницях бвропейського Союзу зштовхуються зi значними, стльними для всiх проблемами, а саме з потребою пристосування до дiяльностi, пов'язано! з новою демографiчною ситуацiею (старiння населення) та змшами ситуащ! з роботою i в ам1. Водночас держави мають враховувати чггко виражене прагнення громадян зберегти високий рiвень сощального захисту та сощальних послуг для вск iз пiдвищенням р1вня ефектив-ностi цих послуг за наявних бюджетних обмежень.
Поглиблюючи системи сощального захисту, засто-совуючи сощальш трансферти та захист в^ соцiальних ризиюв, вони вiдiграють важливу роль у розвитку та збе-реженнi полiтично1 стабiльностi. Приблизно 28,5 % ВВП бвропейського Союзу витрачаеться на сощальний захист; найбкьший высоток у цих витратах припадае на пенса за вжом та охорону здоров'я.
бвропейський Союз надае великого значення со-щальному захисту як виробничому чиннику в активному сусшльствь Дедам бкьше зростае загальне розумiння того факту, що наявш системи сощального захисту не лише не е економiчним тягарем, але й, навпаки, забезпечуючи ефективне використання наявних ресурс1в i сприяючи гендернш рiвностi, вони можуть допомогти европейським кра!нам стати гнучкiшими та досягти кращих сощально-
економiчних результатiв, створити оптимальш умови для виникнення нових робочих мюць та утвердження сощаль-ного захисту як загальновизнано'1 цiнностi бвропейського Союзу. Це важливе методолоичне положення вже було ви-словлене. Проте життя тдтвердило, що ефективна система соцiального захисту е головною передумовою для стабкь-ного розвитку кожно'1 держави.
1з започаткуванням запровадження в бвропейсько-му Союзi «Узгоджено'1 стратеги модернiзацï¿ сощального захисту» розпочався новий етап процесу, мета якого - ви-значити порядок денний щодо забезпечення тдвищення ствпращ при виршенш таких кардинальних завдань:
- збкьшення переваги пращ (поршняно з безробгг-тям) i забезпечення гарантованого доходу;
- забезпечення життездатност та стабiльностi пен-сшних систем;
- сприяння включенню до сустльного життя шляхом забезпечення гарантованого мшмального доходу, доступу до послуг охорони здоров'я та запоб1гання сощаль-ним ризикам;
- забезпечення високого i стабкьного рiвня охорони здоров'я та екологп.
Дiевими е заходи, що найефективнше запобiгають сощальним ризикам, наприклад, виключення громадяни-на iз суспкьного життя мае структурну та багатовимiрну природу i виступае важливою перешкодою на шляху до сощально'1 гармони та згуртованостi. Виключення iз сус-пiльного життя, як наслкок незадоволених потреб у рiзних сферах життя, е дiйснiстю, що перешкоджае реалiзацiï со-цiальних прав значно'1 частини осiб, якi живуть у крашах бвропейського Союзу.
Краши-учаснищ бС запровадили низку заходш i про-грам, мета яких - забезпечити глобальний i комплексний шдид щодо вирiшення проблеми виключення громадяни-на iз суспкьного життя. Серед важливих форм запобтан-ня цьому явищу е створення мiжвiдомчих i координуючих структур; посилення сощального захисту та збереження мшмального доходу впродовж перюду активно'1 реште-грацп безробiтних у ринок робочо'1 сили; запровадження активно'1 полiтики тдвищення рiвня зайнятостi; засто-сування комплексних тдходш щодо подолання бiдностi; надання сощальних послуг усiм громадянам; розвиток систем мотторингу й ощнки.
Вагомим загальним принципом, погодженим на сесп Комiсiï з питань сощального розвитку ООН, е забезпечення всезагального доступу до основних сощальних послуг. Цей принцип визнано як центральну мету стратепчних заходш сощального й економiчного розвитку. Краши бвропейського Союзу також погодилися з висновком Комiсiï ООН, в якому йдеться про те, що в окремих крашах бкь-шою чи меншою мiрою надання соцiальних послуг (або доступ до них) не е можливим для вах громадян у будь-який момент часу.
Урахування уск стратепчних заходiв щодо щлей сощального розвитку е ефективним засобом для розроблення комплексного й узгодженого тдходу з метою надання громадянам можливост полшшити яисть життя, особливо тим, яи живуть у бкноси, та групам населення зi спещ-альними потребами, запобтаючи, таким чином, виключен-ню 1х iз суспкьного життя.
Звiсно, що за соцiальний розвиток вiдповiдають на-самперед уряди краш, однак громадянське сустльство, включаючи приватний сектор, також мае вк1гравати важ-ливу роль при впроваджент зазначених принципiв. бвро-пейський Союз надае важливого значення партнерським пiдходам, залученню до участ широких кк громадськостi й обмшу знаннями та досвiдом при виршенш широкого спектра шновацшних i творчих проблем.
Досягнення гендерно'1 рiвностi в уах сферах життя, що Грунтуеться на однакових правах чоловiка та жшки на роботу, сiмейне та особисте життя i враховуе потребу у справжнш рiвностi можливостей та обов'язкш, потребуе полiтичноï волi, сощальних i культурних знань, а також вкповкних засобш урегулювання проблем. Змши у став-леннi до цього питання вкдзеркалюють краще розумiння зростаючого внеску жшок в економiку, а також ролi жiнок у подоланш бiдностi сiмей, особливо захистi дггей. Для бС забезпечення в крашах гендерно'1 рiвностi е важливим зобов'язанням у контекст запровадження програми заходш, прийнятих на конференщях ООН.
Видозмшеш тенденцп в торгiвлi, новi технологи та процес глобалiзацiï в^кривають у суспiльствi новi мож-ливость Водночас для процесу розвитку вони створюють новi проблеми та ризики, що потребують посилено'1 мiж-народно'1 допомоги менш розвинутим крашам. У контекст цього процесу треба зазначити про важливють успiшного запровадження основних стандарив працi, встановлених МОП.
Надзвичайно важливим напрямом роботи краш бвропейського Союзу е подолання б^ность У багатьох екс-пертш викликае занепокоення той факт, що у свповому масштабу починаючи з 1995 року, ккьисть громадян, якi живуть в абсолютнш бiдностi, значно зросла. У багатьох крашах надання основних сощальних послуг попршилося, хоча щ послуги, включаючи загальну базову освпу та осно-внi послуги охорони здоров'я, е необх^ною передумовою для сощального розвитку. бвропейський Союз придкяе велику увагу зменшенню рiвня б^носи на европейсько-му континентi, наголошуючи на важливостi встановлення кiлькiсних i яисних показниюв для вимiрювання прогресу в цьому напряму дiяльностi.
Забезпечення доступу до земл^ мiкрокредитiв та шформацп виступае головним засобом для подолання бкность Викорiнення бiдностi й надалi буде центральним завданням уах европейських стратегiй розвитку та форму-вання полiтики на мiжнародному, нащональному та мк-цевому рiвнях. Комплексне подолання б^носта виступае необхiдною умовою для стабiльного розвитку та штеграцп краш у глобальну економiку.
бвропейський Союз завжди наголошував i на-голошуе на важливостi створення такого полiтичного, правового й економiчного середовища, яке дало б змогу громадянам забезпечити стабкьний сощальний розвиток. У декларацп про права людини зазначено, що «де-мокрапя, розвиток i пошана до прав людини та фунда-ментальних свобод пов'язаш мiж собою i взаемно шдси-люються». Людина е центральним об'ектом сощального розвитку як носш людських прав та фундаментальних свобод i водночас як бенефщарш та дшова особа про-цесу розвитку.
Стабiльний соцiальний розвиток може вiдбуватися лише в полiтичному оточеннi з належним управлiнням, яке забезпечуе дотримання вйх прав громадянина та фундаментальних свобод, а також повагу до демократич-них iнститутiв. Процес соцiального розвитку мае надзви-чайно важливе значення для тдвищення рiвня реамзаци вйх людських прав i свобод, насамперед економiчних, со-цiальних i культурних. бвропейський Союз зауважуе на взаемозв'язку реамзаци прав людини та сощального роз-витку.
Стратепчш плани сх^но! полiтики бвропейського Союзу передбачають забезпечення добросуйдських в^но-син iз кра'1нами СНД, !х штеграци у спкьний економiчний та соцiальний простiр, побудову спкьноти безпеки та ств-робiтництва. Низка ухвалених нормативних актiв визначи-ла вектор штеграци Укра!ни до бС [1; 2].
Характерною ознакою сучасного етапу розвитку свь тового господарства е поширення процесiв штеграци, яи проявляються крiзь призму економiчних, сощальних, тру-дових i культурних в^носин.
1нтенсивний намiр на iнтеграцiю Украши в бвросо-юз вимагае, щоб усi гiлки влади у сво!й дiяльностi орiен-тувалися на европейсьи цiнностi та досягнення. Особливо актуальною е гармошзащя законодавства Укра!ни з сощальних питань аналопчних iз законодавством бвросоюзу, без чого неможливий вступ i повноцiнне членство Украши в бвросоюзь
Проблема узгодження систем сощального захисту виникла у зв'язку з ратифжащею Верховною Радою Украши у листопадi 1994 р. Угоди про партнерство та спшробггни-цтво мiж Укра'ною i бвропейським Союзом та державами-учасницями, якою передбачеш взаемнi права громадян кра'н-учасниць ще! угоди у сферi умов пращ та координащ! соцiального забезпечення. Такий тдх^ потребуе виршен-ня проблем сощально! полiтики на мiждержавному рiвнi та знаходження оптимальних шляхш регулювання систем сощального захисту кра'н свггу.
Слiд зауважити, що категорiя «соцiальний захист» е недостатньо розробленою. Досить часто цей термш ото-тожнюють iз соцiальним забезпеченням, тодi як сощаль-ний захист е категорiею ринковою. Соцiальний захист е системним соцiально-економiчним поняттям, його основш складовi (субсиди, трансферти тощо) спрямоваш на захист найвразливiших верств населення в1д ринкових ризиюв. Однак, як св^чить досвiд пострадянських кра'н, до групи ризику взноситься не лише незайняте, а й зайняте населення, оплата пращ якого не забезпечуе пдного рiвня життя. Все це в^пов^но впливае на змгст сощального захисту i потребуе першочергового його реформування в УкраМ згiдно iз принципами кра!н-учасниць бС. Детальнiше про це йтиметься в подальшому дослiдження.
В Украш домшантою економiчно! Геологи стали заохочення ринкових в^носин i визнана перспективною стратепя формування середнього класу. Але сьогодш кра-!ш потрiбне швидке виршення проблеми бiдностi та роз-подку доходш, що сприятиме повнiшому включенню населення до ринкових реформ i дозволить створити середнш клас, який матиме цившзоваш умови життя.
Задовго до формального початку функщонуван-ня единого ринку бвропейського ствтовариства в ачш
1993 р. л^ери кра'н бС визнали необхiднiсть досягнення балансу мiж «економiчними» i «сощальними» аспектами. На зустрiчi в Римi в груднi 1990 р. глави держав проголосили, що встановлення единого ринку мае сприяти справж-ньому полшшенню ситуацГ! в галузi зайнятостi та тдвищення стандартов життя i роботи вйх «громадян сп1втова-риства» [3, с. 41].
В^ декларативних заяв iз соцiальних питань, що мю-тилися в Римських договорах, 45^ччя яких вiдзначалося в 2002 р., узагальнення та поеднання комплексу сощальних проблем i формулювання загальних завдань у ХартГ! основних сощальних прав трудящих, прийнято! в Парижi в 1989 р., соцiальна полiтика пройшла шлях до визнання !"1 самостiйним напрямком дiяльностi бС, що безпосередньо впливае на вй сфери життя спштовариства. Це було за-фiксовано в спецiальних документах: Угода про сощальну полiтику i Протокол були обговореш та прийнятi в Маастрихт i долученi до Договору про створення бвропейського Союзу [4, с. 23].
У червш 1997 р. на Амстердамському самт сощальна полiтика була визнана одним iз найважливiших напрямк1в дiяльностi бвропейського Союзу, що вiдображено в при-йнятих документах. На самт було тдтверджено прихиль-нiсть основним сощальним правам у тому вигляд^ як вони були визначенi бвропейською сощальною хартiею 1961 р. i Хартiею основних соцiальних прав трудящих 1989 р. У той же час в Амстердамi намiтилися змши в пiдходах щодо соцiального вимiру 90-х рокiв, визнана актуальнiсть сощально! сфери. За сощальною полiтикою було чггко за-крiплене 11 законне i важливе мiсце серед шших напрямк1в дiяльностi бС на рубежi ХХ-ХХ1 ст. Життя показало, що в^ставання соцiально! полiтики, зокрема в^ економiчно!, що вважалася на початковому етат iнтеграцi! прiоритетом, е неприпустимим.
Досвк бвропейського Союзу та теоретичш напра-цювання дуже важливi для Укра'ни з метою проведення де-мократичних реформ i побудови демократично!, незалеж-но!, соцiально!, правово! держави. Неможливо переощнити значення правильно обрано! моделi соцiально! полiтики. Соцiальний вимiр пов'язаний з проблемою владних в^но-син у державi, можливiстю уряду проводити комуштарну полiтику в уск напрямках. Сьогоднi багато проблем просто неможливо виршити на нащональному рiвнi, i вони вимагають винесення на регюнальний та мiжнародний рш-нi. Змiцнення соцiально! бази полiтики - невiд'емна умо-ва становлення та розвитку процесу штеграци. Важливим принципом штегращйного розвитку виступае встановлен-ня дiалогу соцiальних партнерiв i досягнення консенсусу щодо прийняття найважливших рiшень. При цьому дiалог на рiзних р1внях - вiд урядш до вчених, масових органiза-щй, пiдприемцiв тощо сприяе тому, що партнери вчаться розутшти один одного, поважати штереси iнших, усвiдом-лювати юнуючий мiж ними взаемозв'язок. Участь громад-ськостi у вирiшеннi сощальних проблем здшснюеться як через традищйш демократичнi iнститути - партй, проф-сп1лки, асоцiацi! пiдприемцiв i державш структури, так i через спещальнь Б1льше того, зараз, як показуе приклад бвропейського Союзу, навггь традищйш форми виносять-ся на новий рiвень (прикладом е европейський сощальний дiалог). Практика показуе, що послаблення дiалогу мiж
офiцiйними державними iнститутами та громадськiстю призводить до полiтичних труднощiв.
Змiни в сощальнш сферi - показник економiчних i полiтичних перетворень будь-якого сустльства. Без таких змiн виникае сощальне невдоволення i можливiсть конфлшту. Крiм того, соцiальна полiтика - це i зааб за-лучення народу до виршення найважливiших проблем суспкьства, забезпечення добробуту населення краши. Соцiально-психологiчнi фактори вiдiграють величезну роль при створенш соцiальноï бази, що сприятиме ста-бiлiзацiï ситуаци в межах краши та у взаемов^носинах iз сусiдами. Соцiальна полiтика Украши завжди належала до компетенци держави, була ïï монополiею. У процеа реформ колишнi механiзми виявилися зруйнованими, а створення нових стало неможливим без глибоких економiчних перетворень. Сьогодш наша держава не мае достатшх ма-терiальних ресурав для вирiшення соцiальних проблем. Унасл^ок цього виникае недовiра до уряду, сощальне невдоволення, а також формуеться модель масово'1 св^о-мост, що характеризуеться певною iнертнiстю стосовно пропоновано'1 державою соцiальноï полiтики i навпь запе-реченням реформ. Найбкьш складною та болiсною е змша менталiтету народу, необхiдного для створення сощально'1 бази, здатно'1 пiдтримати уряд при проведенш життево важливих реформ.
У контекст зазначеного вище, рух Украши до бвро-пейського Союзу виглядае надзвичайно складним. Про ев-ропейський шлях Украши чимало дискутують. Iнтеграцiю в структури бвропейського Союзу проголошено ключовим зовнiшньополiтичним прюритетом i в уск урядових про-грамах визначено стратегiчною метою держави. За результатами експертного опитування, серед елiти Украши курс на европейську штегращю користуеться найбкьшою тдтрим-кою. Майже половина опитаних (48 %) вважають, що саме контактам iз крашами бС треба придкяти найбкьшу увагу. У свiдомостi украшського iстеблiшменту рiзнi види полiти-ки трансформуються на користь европейсько'1 штеграци.
Таким чином, у сучасному украшському суспiльствi склалася ситуацiя, коли у св^омосп переважно'1 бкьшос-тi населення ^ея европейського руху поки що не набула об'еднувального, консолiдуючого чинника. Бкьшють населення вважае, що надшшше розвивати те, що традицшне, що европейськi краши не бажають брати на себе «тягар» б1д-ностi краш iз перехiдною економжою, що европейськi ринки не защкавлеш в украшських товарах, що на прийняття еко-номiчних рiшень переважно впливають полiтичнi мотиви. Слiд зазначити, що на громадську думку майже не впливають засоби масово'1 шформацп: в УкраШ фактично в^сутня цкеспрямована iнформацiйно-роз'яснювальна пiдтримка iнтеграцiï нашо'1 держави в европейське спiвтовариство. Тому влада (незалежно вiд полiтичних кольорiв), якщо вона не хоче, щоб кея европейського вибору залишилася лише привабливим гаслом, повинна зробити конкретш практичнi кроки, що пiдтверджували б соцiально-економiчнi переваги iнтеграцiï Украши до бвропейського Союзу.
Як зазначають експерти, в бвропейському Союзi ниш переважае тенденщя щодо дистанщювання вiд Украши як «проблемно'1» краши, хоча формально заяв про тдтримку нашо'1 держави останшм часом робиться чимало. За дани-ми експерпв, 48 % спещалютш бС ставляться до Украши
як держави, що не мае перспектив вступу до бС. Ще 36 % опитаних експерпв взагалi не щкавить це питання. I лише 7 % респонденпв ставляться до Украши як до потенцшно рiвноправного партнера [5, с. 117]. Це було 2001 року. Тепер ситуащя не краща: зпдно з опитуванням, проведеним не-щодавно американською аналiтичною установою «Нiмець-кий фонд Маршалла», 52 % респондент в бС тдтримують зближення з Украшою, решта - проти. При цьому найвища шдтримка укра'1нського членства в бС - у Польщi та Португалии вiдповiдно 69 % i 64 %. А от 63 % громадян Шмеч-чини i 57 % - Шдерландш та 52 % французш не бажають бачити Украшу в единш бврош [6].
Така ситуащя, коли громадяни Украши поляризо-ваш у сво'1х поглядах щодо iнтеграцiï з бС, а в крашах бС переважно байдуже ставляться до долi Украши, ставить перед нашою державою питання про потребу особливого шдходу щодо вироблення стратеги евроштеграцп або ïi уточнення. На цьому еташ все залежить лише вiд нас самих i лежить у площиш внутрiшнього чинника розвитку, його самодостатность На нашу думку, йдеться, насамперед, про здатшсть Украши самостшно запроваджувати в життя ев-ропейськi стандарти: економiчнi, сощальш, демократичнi та правовi.
Враховуючи складш стартовi умови, масштаби i характер перетворень в УкраМ, у часовому вимiрi перiод переходу буде тривалим. Структуру господарського комплексу Украши на макро- i мiкрорiвнях ще не сформовано, в^носини власностi не забезпечили формування влас-ностi з в^пов^альним власником. Згiдно з висновками вчених-економютш перерозпод1л власностi в УкраМ «не пов'язаний з отриманням доходiв за рахунок ефективно'1 господарсько'1 дiяльностi» [5, с. 165].
В УкраМ досл^ження проблем зайнятостi е лопч-ним продовженням надбань теоретично'1 школи, що дк-тала розвитку у процеа розроблення парадигми трудового потенщалу в трьох наукових осередках (Кшвський, Львiвський, Харкiвський). Зокрема, львiвськi вченi, вiд-кидаючи натуралiстично-бiологiчний та виробничо-матерiалiстичний погляди на трудовий потенщал як такi, що «не в^пов^ають економiчнiй системi» [7, с. 7], одними з перших прийшли до розумшня його змкту через сощ-альну парадигму. Очевидно, таке його трактування впи-суеться не лише в сучасну концепщю соцiального захисту населення в щлому, але й стосовно окремих демографiчних поколiнь. Тому впорядкування економiчноï системи Укра'1-ни в контексп згаданих положень е головною умовою, пiд-Грунтям для ÏÏ стабiльного, в1льного незалежного економiч-ного розвитку, формування в суспiльствi таких свггогляд-них засад, за яких можна рухатися до соцiальноï держави, союзу розвинутих краш.
Для ефективного просування на цьому шляху потрiб-ш, насамперед, полiтична воля, науковi засади, ефективна система управлiння, людський потенщал, здатний вирь шувати рiзнi за складнiстю завдання. Не менш важливою умовою для полiтичного вибору може бути впевнешсть, що полiтика спираеться на свiдомий вибiр народу. З огляду на це, вартим уваги е з'ясування таких питань:
■ чи е св^омим визначення громадсько'1 думки переважно'1 бiльшостi населення на користь розвитку штеграцп з СНД, а не бС;
■ наскiльки це ставлення населення пов'язано з bîa-сутнiстю потрiбноï шформаци про сощально-еко-номiчнi переваги штеграци з бС.
Для iнтеграцiï Украши в европейське спiвтовариство важливо, щоб економiка Украши стала привабливою, а це непросте завдання. Формулу останньо'1 тези висловив тд час вiзиту до Украши прем'ер-мiнiстр Швеци Й. Перссон, який зауважив, що для штеграци в бвропейський Союз УкраШ потрiбнi реальш реформи економiки та реформи демократы, насамперед маючи на увазi формування та роз-виток шститупв, що гарантують верховенство права. Адже бвропейський Союз - не благодшна громадська оргашза-цiя, а Союз сильних держав, що об'едналися для того, щоб стльно долати i витримувати тиск жорстко'1 свггово'1 кон-куренци, тому йому потрiбнi сильнi партнери.
На нашу думку, процес штеграци до бвропейського Союзу не повинен розглядатися виключно як альтернатива шшим векторам зовшшньо'1 полiтики. Сви глобамзу-еться, а це означае, що в ньому переважають тенденци до об'еднання як на регюнальних, так i свiтовому ршнях. Адже Украша не може не враховувати сво'1 нацiональнi iнтереси на шших ринках, стан i розвиток економiчних вiдносин, якi iсторично були сформовань
Опитування експертiв засвiдчило, що 65 % iз них розглядають процес виконання Украшою сво'1х зобов'язань у рамках Угоди про партнерство та ствробггництво (УПС) як першочерговий. Йдеться про постшну щоденну копiтку роботу з iмплементацiï всiх ратифiкованих i заявлених на-мiрiв.
У контекст людського розвитку реалiзацiя принци-тв УПС неможлива без створення належних умов для еко-номiчного розвитку держави, наявност економiки, здатно'1 протистояти тиску конкуренци та ринкових сил задля виконання зобов'язань держави щодо тдвищення добробуту населення. Врештьрешт найважливiше завдання держави - забезпечити найкращi умови життя громадянам, уа реформи провадяться саме для цього, ва iншi функци дер-жави е другорядними.
Ствпрацю в соцiальнiй галузi визначае ст. 71 Угоди. В нш закршлено домовленостi Сторiн у трьох найважливь ших напрямах:
■ полшшення рiвня охорони здоров'я та безпеки пращвниив;
■ зайнятiсть населення;
■ проведення реформ у системi сощального захисту.
Особливу увагу Сторони придкяють ствпращ у сфе-
рi сощального захисту, що включае спiвпрацю при плану-ваннi та проведеннi реформ. Щ реформи, як зазначено в Угод^ «мають на метi розробку в УкраМ методiв захисту, притаманних крашам з ринковою економiкою, i охоплю-ють всi напрями сощального захисту» [1, с. 14].
Ситуащя в сощальнш сферi Украши, ïï нев^пов^-нiсть европейським соцiальним стандартам, на жаль, зали-шаеться проблемою, яку виршуе лише Мiнiстерство пращ та сощально'1 полiтики. Соцiальна захищешсть, соцiаль-на безпека громадян залишаеться поки що другорядним питанням для переважно'1 бкьшосп органiв управлiння в Украïнi, передуам економiчних.
Суспiльна свiдомiсть, на нашу думку, в соцiумi не забезпечуе справедливих сощальних гарантш нормального
життя вйм його членам, роль держави мусить зростати. Прагнення до економiчного зростання без належно'1 уваги до шших сощальних завдань недостатньо для в^родження та розвитку сустльства.
Шлях, який пройшли европейсьи краши за ринкових умов, зумовив потребу у виробленнi нових стратегш розвитку, вiдповiдно до яких регулювання ринково'1 еко-номiки тiсно пов'язуеться з вкладанням коштш у розвиток людських ресурав. Це не лише не перешкоджае еко-номiчному зростанню, а, навпаки, надае йому прискорення i забезпечуе стшисть. Тому врахування Украшою досв^у кра'1н бвропейського Союзу е вкрай важливим як для по-долання негативних насл^кш 90-х рокш минулого столiт-тя, так i пошуку сучасно'1 ефективно'1 системи соцiального захисту.
Зазначимо, що категорш «соцiальний захист» науко-во достатньо не розроблено. Часто це поняття плутають iз категорiею «соцiальне забезпечення». Однак категорiя «соцiальний захист» - ринкове поняття. За умов ринку ю-нуе чимало видiв ризиив, у тому числi ризик втрати або зниження ршня доходiв, а це означае i рiвня життя. Дер-жавнi гарантй, що забезпечують компенсаци ризику втрати доходу, становлять змкт соцiального захисту населення. На жаль, в УкраМ систему таких сощальних гарантш зруй-новано: законодавство щодо шдексаци доходiв населення не дiяло або дiяло обмежено, i це також зруйнувало пропо-рци в доходах населення, посилило нершшсть, спричинило недовiру до влади, породило негативне ставлення до держави. Великим ударом «зверху» стало знецшення вкладш населення, яке ще бкьше поглибило кризу вс1х аспект1в сустльного буття.
Оцiнюючи соцiальну ситуацiю в УкраШ, зазначимо, що трансформацй, що в^буваються, мають системний характер i стосуються глибинних основ сустльства у контекст змш моделей та регуляторiв сощально'1 дiяльностi. Суспкьством вже не сприймаеться «рiвнiсть у злиднях» i нерацiональна поляризацiя доходш. 1стотш змiни вiдбу-ваються в сустльнш свiдомостi щодо працi та ïï цшность
Отже, соцiальна доктрина Украши мае включати аналiтичнi та теоретичш уявлення про ïi сучасну сощальну ситуацiю, ключовi проблеми та суперечносп в соцiальнiй сферi, критери та принципи перехiдного перiоду, концеп-туальний пiдхiд при визначеннi сощально'1 програми д1й, механiзмiв i засобш вирiшення найважливiших соцiальних завдань. Вважаемо, що сощальний захист - це складна системна (штегральна) соцiально-економiчна категорiя. Наяв-нi системи сощального захисту, як правило, спрямоваш на тдтримку найуразливiших верств населення та запобнан-ня ризикам (страхування). Проте досв^ кра'1н з перехiдною економшою, в тому числi й Украши, св^чить, що в групах ризику знаходяться працююч^ а це явище суттево змшюе змiст i мюце в системi суспiльних вiдносин категори соцi-ального захисту: вона переходить до зони економiчних вiд-носин, сфери чинниив виробництва, до сфери основного катталу, його головного ноая - робочу силу, людину, яка втрачае за таких умов здатшсть до в^творення, мотивацiю до пращ.
Наявшсть такого явища свiдчить про неефектившсть системи соцiального захисту, сощальну небезпеку, втра-ту державою свое'1 головно'1 функц!1: захисту р1вня життя
людей. Категорiальний аналiз свiдчить, якщо докоршно не змiнити ситуацiю, вона може призвести до сощальних кон-флжтш, негативно позначитися на економiцi.
Свого часу Президент Украши звернувся до Верхо-вно'1 Ради та Кабшету Мiнiстрiв iз Посланням, присвяченим проблемам бюджетно'1 полiтики, в якому було зроблено акцент на необх^носп суттево посилити соцiальну функ-цiю державного бюджету, зростанш вiдсотку соцiальних витрат, швестицш в людський капiтал - освггу, охорону здоров'я, соцiальнi компенсацп [8, с. 5]. «Бюджет повинен сприяти випереджаючому зростанню темпiв реальних до-ходш населення, в тому чи^ заробiтноï плати щодо ВВП, вирiвнюванню соцiального розшарування, зниженню рiвня бiдностi, пiдвищенню якостi життя громадян» [8]. Фактич-но в цих положеннях було стисло викладено основш засади сощально'1 стратегй Украши на найближчий i подальший перюди розвитку держави. Напрями европейсько'1 та укра-шсько'1 соцiальних стратегiй у найважлившому зб1гаються. Рiзниця полягае в реальному сташ рiвня життя, його якос-тi, ролi держави щодо забезпечення цього ршня.
Украша мае передуам лiквiдувати порушення прав людини в процеа суспiльного вiдтворення. Для цього треба забезпечувати постшне в^новлення всiх чинникiв ви-робництва: робочо'1 сили, засобш виробництва та природ-них ресурсiв, середовища кнування. Всi зазначенi чинники потрiбнi для нормального в^творення, але в контекста сощального розвитку особливе значення мае в^новлення робочо'1 сили - людини, осккьки саме людина е творцем ^ей, прогресу та лише в1д не'1 залежить 1х реалiзацiя. Водночас упровадження сучасних приладш та обладнання, масштабна модершзащя технiко-технологiчноï бази в щло-му сприяють тдвищенню ефективностi працi, полiпшенню якостi та розширенню асортименту послуг на ршш окремо-го об'екта або виду економiчноï дiяльностi (галузi) та вск'1 соцiальноï сфери [9, с. 9].
При поновленш виробничого циклу необх^но не просто мати робочу силу та засоби виробництва, але й спiввiдношення к у конкретних пропорщях. Порушення пропорцiйностi неминуче призводить до зниження ефек-тивност суспiльного виробництва та негативно впливае на розвиток добробуту сустльства та його члешв. В^тво-рення завжди мае суспкьний характер, виступае в певних сощальних формах.
За умов трансформацп економши, переходу до ново'1 для Украши системи економiчних в^носин пропорцiйнiсть спiввiдношення чинникiв виробництва порушено. Лiбе-ральна економiчна полiтика, що була запропонована на початку перетворень, кготно змшила роль держави в управ-лiннi економiкою. ïï результатом стало рiзке скорочення державних кошпв на основнi соцiальнi потреби в умовах соцiальних катаклiзмiв. У багатьох випадках держава са-моусунулася в^ критично важливих сфер дiяльностi щодо створення вiдповiдних альтернативних механiзмiв забезпечення необхiдного розвитку нових економiчних (рин-кових) вiдносин. Результатом цього було ослаблення ролi держави, в^сутшсть ефективних i пiдзвiтних народу меха-нiзмiв регулювання ринкових в^носин. До цих негативних чинникiв додалися ще й вiдсутнiсть демократичних тради-цiй, ефективно'1 юридично'1 системи, рiвноправного доступу всiх членiв суспкьства до його наявних можливостей,
в^сутшсть вiдповiдального власника. Все це на перших етапах трансформацп призвело до неефективно'1 економi-ки, правового свавЬлля, корупцй, неадекватного управлiння (1гнорування сощальних проблем), масових порушень прав людини, незадовкьного стану сощально'1 сфери.
Висновки. Отже, сощальш стратегй Укра'1ни перед-бачають першочерговi, середньо- та довготермiновi цiлi. Методологiчно конструкцiя 1х реалiзацiï будуеться як система за основними сощальними напрямами.
Серед негативiзму явищ, що iснуе в сощальнш сферi Укра'1ни i потребуе втручання держави, насамперед е б^-шсть, безробiття, дитяча праця та безпритульшсть, iнва-лiдизацiя серед дiтей, нершшсть, демографiчнi проблеми (високi темпи депопуляцп, старiння населення, низька на-роджувашсть), низький рiвень здоров'я населення та сощальних стандартш, проблема заборгованостей тощо.
У таких умовах основш зусилля в^пов^альних ор-ган1в управлшня Украши зосереджено на розробленш загальнодержавних програм, концепцiй, потрiбноï для 1х реалiзацiï правово'1 бази. Основними серед них е таи: про-грама боротьби з б^шстю; програма зайнятосп населення; концепцiя подальшого реформування оплати пращ; програма пенсшно'1 реформи; програма житлових субсидш; програма адресно'1 соцiальноï допомоги; програма реабiлi-тацп та працевлаштування iнвалiдiв; програма реабштацп дiтей-iнвалiдiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Угода про партнерство та швробггництво: пiдписана мнж ёвропейським Союзом та Украиною у Люксембурзi 16 черв-ня 1994 р. КиТв: Делегацiя ЕвропейськоТ комiсií в Укра'1'Hi, 1994. 89 с.
2. Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one Part, and Ukraine, of the other Part. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uris erv:OJ.L_.2014.161.01.0003.01.ENG
3. Savio A. Soft Methods In the European Union Social Policy. Target-oriented guidance as a welfare strategy. Helsinki, Finland, 1995. 91 p.
4. Kautto M. European Social Services - policies and Priorities to the Year 2000. A report from a European expert meeting on social care services: policies and priorities to the year 2000. Helsinki, Finland, 1997. 99 p.
5. Гальчинський А. Суперечносп реформ у контексп ци-втьного процесу. КиТв: Украшсьи проптеТ, 2001. 320 с.
6. Чи хочуть европей^ вступу Украши до ЕС i НАТО? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/26615743.html
7. Долшнш М. i., Злупко С. М., Бандур С. i. Со^ально-трудовий потенщал: теорiя i практика. Ки'в: Наук. думка, 1994. Ч. 1. С. 13.
8. Про основы напрями бюджетноТ полiтики на 2002 рт: Послання Президента Украши до ВерховноТ Ради Украши та Кабшету Мiнiстрiв Украши. Урядовий кур'ер. 2001. 12 червня. № 102. С. 5. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/ n0001100-01
9. Мониторинг соцiально-економiчного розвитку репоыв Украши за ачень-червень 2017 року. URL: http://www.mmre-gion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/Reytingova-otsinka-za-sichen-cherven-2017-roku-prezentatsiyni-materiali.pdf.
REFERENCES
"Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one Part, and Ukraine, of the other Part" http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_. 2014.161.01.0003.01.ENG
"Chy khochut yevropeitsi vstupu Ukrainy do YeS i NATO?" [Do Europeans want Ukraine's accession to the EU and NATO?]. https://www.radiosvoboda.org/a/26615743.html
Dolishnii, M. I., Zlupko, S. M., and Bandur, S. I. Sotsialno-trudovyipotentsial: teoriia ipraktyka [Socio-Labor Potential: Theory and Practice]. Part 1. Kyiv: Naukova dumka, 1994.
Halchynskyi, A. Superechnosti reform u konteksti tsyvilnoho protsesu [Contradiction of reforms in the context of the civil process]. Kyiv: Ukrainski propilei, 2001.
Kautto, M. European Social Services - policies and Priorities to the Year 2000. A report from a European expert meeting on social care services: policies and priorities to the year 2000 Helsinki, Finland, 1997.
[Legal Act of Ukraine] (2001). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/en/n0001100-01
"Monitorynh sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy za sichen-cherven 2017 roku" [Monitoring of socio-economic development of regions of Ukraine for January-June 2017]. http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/ Reytingova-otsinka-za-sichen-cherven-2017-roku-prezentatsiyni-materiali.pdf
Savio, A. Soft Methods in the European Union Social Policy. Target-oriented guidance as a welfare strategy Helsinki, Finland, 1995.
Uhoda pro partnerstvo ta spivrobitnytstvo: pidpysana mizh Yevropeiskym Soiuzom ta Ukrainoiu u Liuksemburzi 16 chervnia 1994 r. [Partnership and Cooperation Agreement: signed between the European Union and Ukraine in Luxembourg on June 16, 1994]. Kyiv: Delehatsiia Yevropeiskoi komisii v Ukraini, 1994.
