CC BY
4
СОЩАЛЬНА EKOHOMiKA, ПОЛiTИKA ТА ДEMОГPAФiЯ
УДК 330.341.2:316
СОЦМЛЬШ ЧИННИКИ ЕБОЛЮЩТ ДЕРЖАВНИХ iHCTMTVTIB
® 2017 ЖУКОВА л. м.
УДК 330.341.2:316
Жукова Л. М. Сощальж чинники еволюцм державних шститулв
Метою cmammi е комплекте досл/дження соц/альних чинник/в еволюцИ державних /нститут/в. Анал/зуючи, систематизуючи й узагальнюючи науковi прац багатьох учених, було розглянуто процес трансформации шститутю держави з урахуванням особливостей соц/ально-економ/чного розвитку Укра!ни та впливу /нституц/ональних зм/н на соц/альн вимоги сусп/льства. П/д час досл/дження виявлено, що одним iз головних чинник/в соц/ально! еволюцие культура взаемин держави, б/знесу та сустльства. Проанал/зовано законом/рну та суперечливу взаемод/ю цих суб'ект/в, оск/льки за !хра-хунок формуеться економ/ка, що нацмена на в/дтворення соц/альнихресурав iзабезпеченняякстаб/льност/ соц/ально!' системи, так i динамiчностi !!' розвитку. Визначено, що в Укра'м iснуе нагальна потреба в розробцi комплексно!' стратеги соц/ально-економ/чного розвитку, яка би м/стила в собi конкретнi заходи, здатнi забезпечити п/двищення р/вня життя громадян, формування конкурентоспроможно!' економ/ки, усп/шне iнтегрування у св/товий та европейський прост/р. Об(рунтовано, що систему в/дносин «держава - б/знес - сусп/льство» мае бути переглянуто з огляду на зрос-тання значущостi як соц/альних цнностей, так i б/знес-сп/льноти перед викликами глобал'ваци. Перспективами подальших досл/джень у цьому на-прямi е об(рунтування стратег/чних ц/лей державно!'соц/ально!пол/тики як багатор/внево!i багатофункц/онально!системи, яка зможе забезпечити соц/ально-економ/чний розвиток кра!ни шляхом актив/зац!людського кап/талу та максимально!'реал/заци його шовацшного потенц/алу. Кпючов'1 слова:соц/альна еволюц/я, державнi ¡нститути, соц/альна пол/тика корпорацй, домогосподарства, громадянське сусп'шьство. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Жукова Лариса Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра ф/нанс/в та кредиту, Харк/вський нац/ональний ун/верситет ¡м. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Укра!на) E-mail: lnzhukova@mail.ru
УДК 330.341.2:316 Жукова Л. Н. Социальные факторы эволюции государственных институтов
Целью статьи является комплексное исследование социальных факторов эволюции государственных институтов. Анализируя, систематизируя и обобщая научные труды многих ученых, рассмотрен процесс трансформации институтов государства с учетом особенностей социально-экономического развития Украины и влияния институциональных изменений на социальные нужды общества. В результате исследования выявлено, что одним из основных факторов социальной эволюции является культура взаимоотношений государства, бизнеса и общества. Проанализировано закономерное и противоречивое взаимодействие этих субъектов, поскольку за их счет формируется экономика, нацеленная на возрождение социальных ресурсов и обеспечение как стабильности социальной системы, так и динамичности ее развития. Определено, что Украина нуждается в безотлагательной разработке комплексной стратегии социально-экономического развития, которая бы включала конкретные мероприятия, способные обеспечить повышение уровня жизни граждан, формирование конкурентоспособной экономики, успешное интегрирование в мировой и европейский простор. Обосновано, что система отношений «государство - бизнес - общество» должна быть пересмотрена с позиции усиления значимости как социальных ценностей, так и бизнес-сообщества перед вызовами глобализации. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является обоснование стратегических целей государственной социальной политики как многоуровневой и многофункциональной системы, которая сможет обеспечить социально-экономическое развитие страны путем активизации человеческого капитала и максимальной реализации его инновационного потенциала.
UDC 330.341.2:316 Zhukova L. M. Social Factors of the Evolution of State Institutions
The aim of the article is a comprehensive study of social factors in the evolution of state institutions. By analyzing, systematizing and summarizing the scientific works of many scientists, the process of transformation of state institutions is considered in view of the features of Ukraine's social and economic development and the impact of institutional changes on the social needs of society. As a result of the research, it is revealed that one of the main factors of social evolution is the culture of relations between the state, business and society. The logical and contradictory interaction of these subjects is analyzed, since based on them there formed an economy aimed at reviving social resources and ensuring both the stability of the social system and the dynamism of its development. It is determined that Ukraine requires urgent development of an integrated socio-economic development strategy that would include specific measures that can ensure improvement of the living standards of citizens, creation of a competitive economy, successful integration into the world and European space. It is substantiated that the system of relations "state - business - society" should be revised from the position of strengthening the importance of both social values and the business community facing the challenges of globalization. Prospects for further research in this area are justification of the strategic goals of the state social policy as a multi-level and multifunctional system that can ensure the country's social and economic development by activating human capital and maximizing its innovative potential.
Keywords: social evolution, state institutions, social policies of corporations, households, civil society. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Ключевые слова: социальная эволюция, государственные институты, социальная политика корпораций, домохозяйства, гражданское общество.
Рис.: 1. Табл.: 1. БИБЛ.: 15.
Жукова Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов и кредита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: lnzhukova@mail.ru
Zhukova Larysa M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance and Credit, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: lnzhukova@mail.ru
Вступ. Анамз сощальних чинник1в еволюцГ! держав-них шститупв е важливим науковим завданням, адже до-зволяе не лише визначити поточний стан, але й передбачи-ти можливi сценарГ! розвитку шститущйного статусу дер-жави. Це дослГдження особливо важливе в перюд змш i реформ, як проводяться у кра!т, оскiльки вони виступають своерiдними iндикаторами соцiально-економiчного стану сустльства та дозволяють вiдстежити реакщю населення на об'ективнi процеси, зокрема, вплив економiчних транс-формацiй на сощальний статус i самопочуття населення.
Ефективне функщонування сучасного ринку пере-бувае у прямiй залежностi вГд узгоджено! взаемодГ! його суб'ект1в, як вступають у рiзного роду економiчнi вГдно-сини. Нинi мiцнiе усвГдомлення того, що для успiшного розвитку ринковi вiдносини повиннi бути укоршеш в широкий контекст сощальних щнностей. ПерерозподГл вГд-повiдальностi за розвиток сощально! сфери передбачае ствкнування трьох основних iнституцiональних агентiв: держави, бiзнесу та домогосподарств.
Рiзноманiття тдход1в до аналiзу соцiальних чинни-кш еволюцГ! державних iнститутiв знайшло свое вГдобра-ження в трудах зарубГжних учених: Г. Боуена, Т. Бредгарда, К. Девка, П. Друкера, Дж. Елкшгтона, А. Керолла, Д. Муна, М. Фрiдмана та багато шших. У той же час в Украш лише в останнi роки почали придГляти увагу цьому питанню та робити першi кроки на шляху формування власного бачен-ня щодо трансформацГ! державних iнститутiв з урахуван-ням особливостей соцiально-економiчного розвитку нашо! держави. Серед вiтчизняних дослГдник1в цього напрямку можна назвати В. Гейця, А. Гальчинського, А. Гриценка, Б. Кваснюка, Е. Лiбанову, В. Сп1вак, О. Яременка та ш. Од-нак бiльшiсть робiт вГтчизняних науковцiв являють собою або ж емтричш дослiдження еволюцГ! сощально! сфери ш-ститутiв держави, або ж вивчення окремих проявГв впливу шститущональних змГн на соцiальнi вимоги сустльства. При цьому багаторiчнi напрацювання закордонних учених або повшстю Ггноруються, або ж використовуються фрагментарно. Тому головна мета ще! статтi полягае у прове-деннi комплексного дослГдження соцiальних чинникгв ево-люци державних шститутш.
НайбГльш значущим напрямком у розвитку теорГ! соцiальних змГн е абсолютизащя ролГ державних шститупв, «особливо тих, якГ володГють невГд'емною прерогативою здГйснювати змГни та навГть примушувати до них» [1, с. 244]. У результат на перший план висунулися проблеми сощальних шститупв, служб Г !х привкеш Г можливостей.
В епоху глобалГзацГ!, яку зараз переживае суспГльство, неможливо прогнозувати розвиток тГе! або шшо! кра!ни без урахування впливу свГтового економГчного, полГтичного
й ГнформацГйного середовища, оскГльки саме вона встанов-люе розвитку сустльства зовншш, не залежт вГд нього вимоги та обмеження, Г створюе той «коридор можливостей», у яких це суспГльство буде розвиватися [2, с. 40].
На сучасному етат розвитку Укра!ни одним Гз голо-вних чинник1в, що визначае перспективи сощально! еволюцГ!, е культура взаемин держави, бГзнесу та суспГльства в напрямку посилення сощально! спрямованостГ ринково! економши. На стику взаемодГ! цих актор1в формуеться еко-номГка, механГзми яко! повиннГ сприяти вирГшенню сощ-альних проблем у системГ ринкових вГдносин. Такий дГалог може ефективно розвиватися тГльки на основГ зближення позищй щодо стратегГчних проблем розвитку, пошуку консенсусу щодо прюритет1в Г меж зростання.
Зазначимо, що найважлившГ напрями внутршньо! полГтики держави пов'язаш з вГдтворенням соцГальних ре-сурс1в Г забезпеченням як стабГльносп сощально! системи, так Г динамГчностГ !! розвитку. I саме цГ питання покликана вирГшувати соцГальна полГтика, яка реалГзуеться шляхом вжиття соцГальних заходГв Г здГйсненням програм, шщь йованих державою, а також приватними корпоращями та громадськими оргатзащями.
СвГтовий досвГд переконливо свГдчить, що корпо-рацГ! мають переваги порГвняно з шшими оргашзащйно-правовими формами пГдприемництва, а корпоративний сектор як шститут держави е досить вагомим Г впливае на суспГльш й економГчнГ вГдносини.
Сучасний перГод розвитку суспГльних вГдносин характеризуемся тим, що в свт вГдбулося переосмислення ролГ корпоративного сектора в розвитку економши та сощально! полГтики. ЗГ збГльшенням кра!н, якГ переймають ринковГ тдходи до сощально! полГтики, пГдвищуеться усвГдомлення важливостГ корпорацГй для економГки конкретно! кра!ни та добробуту громадян. Адже вГдносини власностГ, якГ формуються в корпоративному секторГ економГки, - це сощально-економГчш вГдносини, яи зумовлю-ють Гсторичну специфГку економГчно! системи, 'й соцГальну структуру, систему влади.
Створення належних умов функцГонування суб'ект1в корпоративних вГдносин, сприяння тдвищенню ефектив-ностГ 1х дГяльностГ, а також залучення швестищй у нащо-нальну економГку залежить, перш за все, вГд застосування високих стандартГв корпоративного управлГння, впрова-дження механГзму захисту прав швестор1в, вибору правильно! управлГнсько! та виробничо! стратеги, збалансування ГнтересГв учасник1в корпоративних вГдносин, поеднання економГчно! полГтики з сощальною та !х гармошзащя [3, с. 191]. Тому еволющю полГтики забезпечення корпоративних ГнтересГв, на наш погляд, дощльно розглядати з пози-
цш реалiзацiï концепцп корпоративного громадянства та сощально'1 полiтики корпорацiй.
Щодо власне термша «корпоративне громадянство», то корпоращя в ньому мае розумiтися як шститут сучасно-го соцiуму, елемент системи суспкьних iнститутiв. Аналiз дiяльностi корпорацп у термiнах корпоративного громадянства можна застосовувати лише тодГ коли бiзнес свь домо позищонуе себе в системi суспiльних i культурних вiдносин, а не розглядае ïx як «зовнiшне середовище» [4, с. 124]. За такого тдходу компашя може сама надавати та забезпечувати сощальш права, гарантувати дотримання громадянських прав i виступати одним i3 каналiв реалiзацiï цих прав, осккьки модель корпоративного громадянства визначае роль корпорацп як одного з шститутш, що забез-печуе громадянсьи права людей.
Отже, корпорацiя з позицп корпоративного грома-дянина разом iз представниками держави та громадян-ського суспiльства формулюе цiнностi, здатш забезпечити стiйкий розвиток i захист штересш усix стейкxолдерiв (вiд англ. stakeholder - власник частки, одержувач высотка, учасник справи), а також закладае щ цiнностi в основу корпоративного управлшня.
Матерiальним фундаментом корпоративного громадянства е концепщя корпоративно'1 соцiальноï вГдповь дальностi (КСВ). Найбкьш помiтний прогрес у реалiзацiï принципш соцiальноï вiдповiдальностi бiзнесу за останш роки спостерггаеться саме в напрямку взаемодп корпорацп зi стейкхолдерами. Ефективний дiалог зГ стейкхолдерами розглядаеться теоретиками як ключовий елемент яисного корпоративного громадянства. Якщо для краш 6С характерною е тенденщя системного бачення проблеми взаемо-ди корпорацп i суспкьства, що проявляеться у практичнш реалГзацп концепцп корпоративного громадянства (бла-годшшсть, корпоративне волонтерство, тдтримка соцГальних програм), то для Украши серйозною проблемою е дотримання норм взаемодп зГ стейкхолдерами. Проблему обумовлюе характер законодавчого регулювання вГдносин «держава - корпоращя - сустльство». Щ питання в 6С давно регулюються законодавчо та знаходяться тд пиль-ною увагою численних мГжнародних оргашзацш [5], тобто взаемовГдносини бГзнесу зГ стейкхолдерами досягли висо-кого ршня шститущоналГзацп у рамках розвитку шститупв сощального партнерства. В УкраМ ж, навпаки, корпоративне громадянство як «поступальний процес руху» вГд первинних чинникш громадянства (сплата податив, забез-печення зайнятосп, дотримання закошв) до соцГальних шновацш (через розвиток взаемодп зГ стейкхолдерами) залишаеться далеким вГд загальносистемно'1 практично'1 реалГзацп. Вггчизняною особливютю е низька лептимшсть корпоративно'1 власносп, пов'язана з в1дсутшстю у корпо-рацш повнощнного полГтичного ресурсу для встановлення i тдтримки свого суспкьного статусу та паритетних вГдносин Гз владою, а також Гз вГдсуттстю довГри мГж сустль-ством i бГзнесом, що е важливою умовою для конструктивно: взаемодп мГж ними.
В обговоренш викликш глобалГзацп вагомим чинни-ком, який сприяе просуванню тематики корпоративного громадянства, е розширення впливу транснащональних корпорацш як провГдних суб'екпв свггово'1 полГтики на сощально-економГчний розвиток суспкьства. Саме в цьо-
му контекст корпоративне громадянство розглядаеться як елемент системи взаемовГдносин у сустльств^ в рамках яко'1 корпорацп беруть на себе частину функцш держави Гз забезпечення та захисту громадянських i соцГальних прав населення. Це вГдбуваеться у випадку, коли цю функщю держава виконуе не повною мГрою або не виконуе зовам. Ця роль транснащональних корпорацш сьогодш особливо актуальна у крашах, що розвиваються.
1нтегращя Украши до сощального простору 6С ви-магае осмислення нових важелГв дГевост моделГ корпоративного громадянства в украшських реалГях. У цьому зв'язку постае питання про яисть шститупв сощального розвитку. Успшна полГтика сощально'1 якост здатна забезпечити стабкьну генеращю високояисного людського та сощального катталу [6]. Враховуючи вГдповГдну европей-ську практику в контекст завдань i потенцшних соцГальних ризикш виконання Угоди про асощащю мГж Украшою та 6С, наша держава потребуе нового формату та сучасних тдходГв сощально'1 полГтики в напрямку поетапного переходу корпоративного сектора як шституту держави до полГтики сощально'1 якость Для реалГзацп концепцп сощально'1 якост необхГдне макроекономГчне тдГрунтя, при-таманне розвиненим крашам, та створення в1дпов1дного шституцшного середовища для ефективного розвитку державних шститутш.
У колГ дослГдження соцГальних чинниив еволюцп державних шститутш досить важливе значення мають до-могосподарства. За сучасних умов цившзацшного розвитку домогосподарство займае провГдну роль у сощально-економГчнш системь В умовах ринково'1 економши воно е, насамперед, постачальником виробничих ресурйв i споживачем р1зномаштних благ, а також безпосередньо пею чи шшою мГрою продукуе нащональний продукт. Водночас домогосподарство фокусуе у собГ той сощаль-ний шститут, якому належить основоположна роль у в1д-творенш сустльства в сукупност уах його характеристик [7, с. 104]. Таким чином, домогосподарство виступае домшуючим шститутом розвитку господарчо'1 системи. Це означае, що економГчна поведшка домогосподарства у ринковому середовищГ повсякчас детермГнована множи-ною рГзнопланових чинникГв (соцГальних, психологГчних, Гсторичних та шших), роль i значення яких залежить в1д рГвня економГчно'1 культури i загалом цивГлГзованостГ пев-ного сощуму.
У широкому розумГннГ домогосподарство розгля-дають як економГчну макросистему, яка характеризуеться поняттями «шдив1д» та «ам'я», але при цьому не тотож-на 1м, оск1льки може складатися як з одного шдив1да, так i з илькох амей.
На думку С. Тютюнниково'1 та Н. Можайкшо'1, домогосподарство - це основна сощально-економ1чна одиниця вГдтворення людського капГталу, яка через систему стльно-розд1льних вГдносин реалГзуе свш ресурсний потенцГал Гз метою стльного ведення господарства i всесторон-нього розвитку особистость Домогосподарство приймае сощально-економ1чну спрямованГсть, оскГльки передбачае розгляд сшК у господарському аспектГ, де на перший план висуваються господарсько-економГчнГ характеристики, економ1чш зв'язки, що об'еднують людей у малу групу [8, с. 28].
Зазначимо, що сГм'я являе собою невГд'емну складову життeдiяльностi суспГльства й вГдтворення населення. Це один iз найдавнших соцiальних iнститутiв, який, змшюю-чи своГ форми, зберiгався в умовах усГх вiдомих цивiлiзацiй i культур.
Сучасна сГм'я являе собою шститут, який у про-цесi еволюцГГ увесь час перебувае пiд тиском сощально-економiчних змiн i невпинно змшюеться. Як структу-роформуюча система суспГльного життя сiм'я фокусуе ва кардинальнi зрушення, що вiдбуваються у сощуш, та мiстить у собi могутнiй потенцiал впливу на процеси сус-пiльного розвитку. Як свГдчить iсторичний досвiд, потреби функцiонування шституту сГм'Г завжди були i е одним iз значущих факторiв сощальних змiн, а Г! роль як важливо-го буфера мiж шдивГдами та соцiальними змiнами зростае саме у кризовi перiоди [9, с. 5]. Своею чергою, на шститут сГм'Г вiдповiдним чином впливае держава, регулюючи iнституцiональне середовище, в якому функщонуе сiм'я, трансформуючи його у сприятливому для розвитку сГм'Г напрямi чи, навпаки, унеможливлюючи повнощнне вико-нання основних функцiй сГм'Г.
Державна сiмейна полiтика виступае основним ме-ханiзмом впливу держави на сГм'ю, його засадничою основою, що передбачае, насамперед, посилення економiчного потенщалу домогосподарств, полiпшення рiвня та якост Гх життя, забезпечення рГвних можливостей для усiх кате-горш сiмей, вiдповiдного соцiального захисту Гх добробу-ту. При цьому державна сГмейна полiтика неможлива без
оргашзацшного механiзму ГГ здiйснення, тобто без системи шститутГв влади й управлшня у взаемодГГ з органами мюцевого самоврядування, iнститутами громадянського сустльства, дГяльшсть яких спрямована на виршення проблем функцiонування та розвитку домогосподарств [9, с. 229].
У забезпеченш пдного рГвня життя та формуванш доходГв населення вагомого значення набувають фiнанси домогосподарств. Становлення домогосподарств УкраГни як повноправних учасникiв фiнансових вГдносин визначае Гх 6Гльшу незалежнiсть г самостiйнiсть, зокрема, у напрям-ку забезпечення свого юнування та розвитку. Це необхГдно враховувати при розробщ як економГчноГ полГтики взагалГ, так Г сощальних стандартГв Г гарантш зокрема.
Домогосподарство залучаеться до фшансових вГдносин Г стае Гх невГд'емною складовою через формування гро-шових потокГв. ЦГ потоки пов'язують домогосподарство з Гншими учасниками, створюють умови для належного розвитку та задоволення потреб члешв цього утворення та складають матерГальну основу фшанйв домогосподарств. Одним Гз таких учасниив е держава [10, с. 145], адже саме держава в особГ уповноважених органГв за допомогою низки економГчних важелГв мае безпосереднш вплив на стан функцГонування фшансГв домогосподарств, зокрема, через встановлення сощальних стандартГв життя населення (рис. 1), що мае безпосереднш вплив як на формування доходГв, так Г щодо можливостГ та необхГдностГ здшснення витрат домогосподарствами.
Прожитковий мЫмум
Мiнiмальна заробггна плата (мiсячний оклад)
Мiнiмальна заробггна
плата (погодинний оклад)
Мiнiмальний розмiр
1330грн
очень 1378грн
очень
8,29 грн
очень
1074грн
-1-
очень
1399грн
травень 1450 грн
травень 8,69 грн
травень
1130грн
-1-
травень
1544грн
грудень 1600грн
грудень 9,59 грн
грудень
1247грн
-1-
грудень
Рис. 1. Пщвищення мМмальних сощальних стандарлв протягом 2016 року
Джерело: сформовано автором на 0CH0Bi [11]
Отже, до визначальних показникш, що характеризуют. р1вень життя населення, взноситься показник прожит-кового мшмуму, який прийнято вважати «базовим сощаль-ним стандартом», що в^ображае у вартюному екв1валент1 мшмальний наб1р товар1в (продовольчих i непродоволь-чих) i послуг, яи мае отримувати iндивiд задля забезпечення фiзiологiчних, духовних i сощальних потреб [12].
Проте в сучасних умовах функщонування вггчизня-них домогосподарств прожитковий мшмум не виконуе покладених на нього функцш i не виступае повнощнним iндикатором, що в^ображае першочерговi потреби та вар-тюний екв1валент можливостi Гх забезпечення [13].
Отже, функщонування домогосподарств як основного осередку в^творення громадянського суспкьства значною мiрою залежить вiд економiчного забезпечення Гх життедiяльностi та розвитку. У складному сощально-економiчному механiзмi одним iз показниюв стану суспкь-ноГ свiдомостi е соцiальне самопочуття населення. Фаивщ 1нституту соцiологiГ НАН УкраГни визначають соцiальне самопочуття людини через мiру задоволення ГГ сощальних потреб, яю, своею чергою, е пох^ними вiд наявноГ в сус-пiльствi системи соцiальних благ, виробництва та Гх розпо-дку. Чим сильнше людина вiдчувае брак певних сощальних благ, тим пршим е ГГ сощальне самопочуття [14].
Визначення загального рiвня соцiального самопо-чуття населення Украши наочно демонструе рейтинг кра'1н свггу за ргвнем процвггання та добробуту (табл. 1).
Британський аналiтичний центр Legatum Institute з 2006 року оприлюднюе щорiчний рейтинг краш за рiвнем процвiтання - The Legatum Prosperity Index. 1ндекс процвь тання кра'1н свiтy - це комбшований показник, який вимь рюе досягнення кра'1н свiтy з точки зору ix благополуччя i процвiтання в глобальному масштабi. Для визначення найбкьш багатих i щасливих держав фахiвцi iнститyтy враховують вплив рiзних факторiв, що включають ргвень доходу населення, кiлькiсть людей, зайнятих на постшнш роботi, ргвень штернет-безпеки тощо.
У 2015 роцi Украша в рейтингу зайняла 70 позищю серед 142 кра'1н свiтy, але у 2016 рощ - 107 позищя серед 149 краш. Зниження позицп Украши у 2016 рощ пов'язано як iз внутршшми проблемами, так i з зовнiшнiми викли-ками (геополiтична невизначенiсть, дестабiлiзацiя суспкь-ства, загрози сyверенiтетy та ш.). Отже, 1ндекс процвiтання Украши показуе, що в економiчномy планi держава розви-ваеться повкьно (85 мкще). Украша випередила Зiмбабве та Швденну Африку, вiдстала вiд Уганди, Туреччини та Роса. Проте непоганi результати маемо у сферi освiти - 45 мюце. Найбiльший дефiцит у сферi yправлiння - 128 мюце, вк-стаючи вiд Уганди та В'етнаму, безпеки - 134 мюце тсля Швденно'1 Африки, Зiмбабве та В'етнаму, 93 мкце - за рiв-нем особисто'1 свободи.
На цьому фош зазначимо, що змши суспкьно-полiтичного устрою кра'ни проходять складно та супереч-ливо. У кожнш зi сфер сyспiльства визначилися найбкьш больовi та вразливi точки, що становлять певну загрозу по-дальшому розвитку сyспiльства, виступають як бар'ери та гальма на шляху його подальшого поступу. Фiксацiя i ана-
лiз таких точок напруги е необхiдною умовою проведення своечасних зах^в iз боку влади та неурядових оргашза-цiй, спрямованих на '1х подолання. Однiею iз таких площин, у якiй визначаються явища напруги, е суспiльна свiдомiсть. В нш вiдбиваються узагальнеш емоцiйно-почуттевi реакщ'1, оцiнки, думки та настро'1 як населення кра'1ни в цкому, так i окремих його груп щодо рiзноманiтних суспiльних явищ, процесiв та шститупв.
Висновки. 1нститути держави з чайв незалежнос-тi Укра'1ни поскають важливе мiсце в суспiльному розвитку. Удадомлюючи вагу та важливкть дослiдження еволюцп державних iнститутiв, зазначимо, що базовими е соцiально-економiчнi та соцiально-полiтичнi процеси. Основними чинниками розвитку будь-якого процесу е по-ведiнка та в^носини, що складаються мгж державою, бiз-несом i суспiльством.
Украша не може похвалитися високим ргвнем розвитку державних шститупв, осккьки у сучасних реамях укра'нського суспiльства тристоронш вiдносини держави, бiзнесу та суспкьства щодо сощально'1 сфери не сприйма-ються як триедина модель. Спадкове сприйняття ролi пер-шого компонента як виключного носiя якостi виршення соцiальних питань накладае на державш владнi структури майже стовiдсоткову вкповкальшсть за усунення недоль кгв ринково'1 системи в цiй сферi, що суттево вiдрiзняеться вiд тенденцiй в економiчно розвинених кра'нах.
Подг1 останнк рокiв, особливо у сферi загострення соцiально-полiтичних процесгв, дозволяють дiйти висно-вку про те, що Украша потребуе певних перетворень на базовому ргвш (формування приватно'1 власносп, розвиток кредитно-фiнансових вiдносин тощо), змши шституцшно! надбудови суспiльства. При цьому кнуе нагальна потреба в розробщ комплексно'1 стратеги соцiально-економiчного
Таблиця 1
Рейтинг Украши за piBHeM процвiтання порiвняно з ТОП-10 найуспiшнiших краш свггу в 2015-2016 рр.
2015 piк 2016 рш
Рейтинг КраТна Рейтинг КраТна а ¡с S о н S ш о m т j и н S w и р с ч ЁЕ к н X 'Е m а р £ а i-a u О Охорона здоров'я Безпека Особист свободи Сощальний капггал .к 'С о с о ¡с ш 1нтегральний шдекс
1 Норвепя 1 Нова Зеландiя 1 2 2 15 12 19 3 1 13 79,28
2 Швейцарiя 2 Норвепя 7 10 3 5 13 6 11 6 5 78,66
3 Данiя 3 Фiнляндiя 12 8 1 3 21 18 8 11 2 78,56
4 нова Зеландiя 4 Швейцарiя 4 9 6 1 3 8 18 16 8 78,10
5 Шве^я 5 Канада 13 3 9 14 16 22 2 3 19 77,67
6 Канада 6 Aвстралiя 15 7 13 4 8 20 12 2 14 77,48
7 Aвстралiя 7 Нiдерланди 2 14 4 2 5 12 7 13 36 77,44
8 Ыдерланди 8 Швецiя 3 13 5 13 6 10 14 18 9 77,43
9 Фiнляндiя 9 Данiя 6 11 7 12 23 5 13 7 18 77,37
10 lрландiя 10 Bеликобританiя 10 5 11 6 20 13 15 12 10 77,18
70 Украша 107 Украша 85 97 128 45 111 134 93 135 112 52,59
Джерело: сформовано автором на основi [15]
розвитку, яка б включала конкретш цш та заходи, здатнГ забезпечити тдвищення рГвня життя громадян, форму-вання конкурентоспроможно! економГки, успГшне штегру-вання у свГтовий та европейський простГр. Таким чином, система вГдносин «держава - бГзнес - суспГльство» мае бути переглянута з огляду на зростання значущостГ як соцГальних цшностей, так Г бГзнес-спГльноти перед обличчям виклиив глобалГзацГ!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Штомпка П. Соцiологiя соцiальних змш/за ред. В. А. Ядова. М.: Аспект Прес, 1996. 416 с.
2. Кирвель Ч. С. Причины фактори то^альноТ еволюци. Всник Гродзенського державного унверситету м. Янки Купали. Серiя 1. 2004. № 4 (29). С. 31-46.
3. Птащенко Л. О. Мкце со^альноТ полiтики в корпоративному управлiннi. Комунальне господарство м'ст. 2009. Вип. 89. С. 190-194.
4. Хома Н. М. Корпоративне громадянство як форма взаемодп держави, бiзнесу та сусптьства. Панорама пол'толог'ч-нихстуд'ш: наук. всникРДГУ. 2013. Вип. 11. С. 122-129.
5. Дубняк М. О. Полггико-со^альы обставини практичноТ реалiзацiТ концепцп вщповщального корпоративного громадянства. Молодий вчений. 2014. № 1 (04). С. 204-207.
6. Бурлай Т. В. Полiтика со^альноТ якосп в контекст Угоди про асо^ацю мiж УкраТною та £С. Економ'ша i прогнозування. 2015. № 4. С. 81-95.
7. Станкевич Ю. Ю. Со^альн аспекти функцюнування вн тчизняного домогосподарства як суб'екта ринковоТ економiч-ноТ системи. Укранський со^ум. 2010. № 3. С. 104-111.
8. Тютюнникова С. В., Можайкша Н. В. Домогосподарство як суб'ект ринковоТ трансформаций монографiя. Полтава: СКАЙТЕК, 2010. 156 с.
9. Лiбанова Е. М., Курило I. О., Аксьонова С. Ю. См'я та d-мейш вiдносини в УкраТш: сучасний стан i тенденцп розвитку: кол. монографiя. КиТв: Основа-Принт, 2009. 249 с.
10. Коцюрубенко Г. М. Со^альн стандарти та Тх вплив на фшанси домогосподарств. В'сник Бердянського унверситету менеджменту i бзнесу. 2011. № 3 (15). С. 145-149.
11. Пщвищення мЫмальних соцiальних стандартiв про-тягом 2016 року // Урядовий портал: единий веб-портал органiв виконавчоТ влади УкраТни. URL: http://www.kmu.gov.ua/
12. Про прожитковий мЫмум: Закон УкраТни вщ 15.07.1999 № 966-XIV // База даних «Законодавство УкраТни»/ Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/966-14
13. Пищулша О. М. Змша методики розрахунку прожит-кового мЫмуму - крок до реформування со^альноТ полiтики. Стратег'нш прюритети. 2009. № 1 (10). С. 106-114.
14. Со^альне самопочуття, настроТ та цшнкш орiентацГГ населення УкраТни. URL: http://www.old.niss.gov.ua/Table/51006/ socyolog.htm
15. The Legatum Prosperity Index 2015-2016. URL: http:// www.prosperity.com/globe/ukraine/
REFERENCES
Burlai, T. V. "Polityka sotsialnoi yakosti v konteksti Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS" [A policy of social quality in the context of the Association Agreement between Ukraine and the EU]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 4 (2015): 81-95.
Dubniak, M. O. "Polityko-sotsialni obstavyny praktychnoi realizatsii kontseptsii vidpovidalnoho korporatyvnoho hromadian-stva" [Political and social circumstances of the practical implementation of the concept of responsible corporate citizenship]. Molodyi vchenyi, no. 1 (04) (2014): 204-207.
Khoma, N. M. "Korporatyvne hromadianstvo yak forma vzai-emodii derzhavy, biznesu ta suspilstva" [Corporate citizenship as a form of interaction between government, business and society]. Panorama politolohichnykh studii, no. 11 (2013): 122-129.
Kyrvel, Ch. S. "Prychynni faktory sotsialnoi evoliutsii" [Causal factors of social evolution]. Visnyk Hrodzenskoho derzhavnoho uni-versytetu im. Yanky Kupaly. Seriia 1, no. 4 (29) (2004): 31-46.
Kotsiurubenko, H. M. "Sotsialni standarty ta yikh vplyv na finansy domohospodarstv" [Social standards and their impact on the finances of households]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu ibiznesu, no. 3 (15) (2011): 145-149.
Libanova, E. M., Kurylo, I. O., and Aksyonova, S. Yu. Simia ta simeini vidnosyny v Ukraini: suchasnyi stan i tendentsii rozvytku [The family and family relations in Ukraine: current state and development trends]. Kyiv: Osnova-Prynt, 2009.
[Legal Act of Ukraine](1999). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/966-14
Ptashchenko, L. O. "Mistse sotsialnoi polityky v korpo-ratyvnomu upravlinni" [The place of social policy in corporate governance]. Komunalne hospodarstvo mist, no. 89 (2009): 190-194.
"Pidvyshchennia minimalnykh sotsialnykh standartiv protia-hom 2016 roku" [Raising the minimum social standards for 2016]. Uriadovyi portal: yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. http://www.kmu.gov.ua/
Pyshchulina, O. M. "Zmina metodyky rozrakhunku prozhyt-kovoho minimumu - krok do reformuvannia sotsialnoi polityky" [The change in the method of calculation of a living wage is a step toward social policy reform]. Stratehichnipriorytety, no. 1 (10) (2009): 106-114.
Shtompka, P. Sotsiolohiia sotsialnykh zmin [Sociology of social change]. Moscow: Aspekt Pres, 1996.
Stankevych, Yu. Yu. "Sotsialni aspekty funktsionuvannia vitchyznianoho domohospodarstva yak subiekta rynkovoi ekono-michnoi systemy" [Social aspects of functioning of the domestic household as a subject of market economic system]. Ukrainskyi sotsium, no. 3 (2010): 104-111.
"Sotsialne samopochuttia, nastroi ta tsinnisni oriientatsii naselennia Ukrainy" [Social well-being, mood and values of the population of Ukraine]. http://www.old.niss.gov.ua/Table/51006/ socyolog.htm
Tiutiunnykova, S. V., and Mozhaikina, N. V. Domohospodarst-vo yak subiekt rynkovoi transformatsii [The household as the subject of market transformation]. Poltava: SKAITEK, 2010.
"The Legatum Prosperity Index 2015-2016" http://www. prosperity.com/globe/ukraine/
