CC BY
22
сведений об основных результатах реализации среднесрочных приоритетных направлений инновационной деятельности отраслевого уровня и соответствующие формы [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \wwwZURL: http://old.mon.gov.ua/ иа^ераЛте^/7196/1425376133/. — 10.06.2015.
МОШТОРИНГ PEAЛiЗAЦii ПРШРИТЕТШ ШН0ВАЦЖН01
дтльносТ в укPAiнi
Проанатзовано результаты науково-дослiдноi роботи щодо мошторингу реашзацй стратегiчних прiоритетiв шновацшно1 дiяльностi в УкраМ. Наведено методичнi тдходи, за якими здiйснено вказаний мошторинг, та анашз отриманих результатiв. Це дозволяе перевiрити правильнiсть вибору прюрите^в шно-вацшно1 дiяльностi, запропонувати новi прiоритетнi напрями, що сприятиме 1'х ефективнiй реашзацй.
Kлючовi слова: мошторинг, шновацшна дiяльнiсть, страте-гiчнi прюритети, середньостроковi прiоритетнi напрями, мето-долопя, бюджетнi кошти.
Кваша Татьяна Константиновна, заведующий отделением прогнозно-аналитического обеспечения инновационной деятельности, Украинский институт научно-технической и экономической информации, Киев, Украина, e-mail: [email protected]. Паладченко Елена Федоровна, заведующий отделом прогнозирования научно-технологического развития, Украинский институт научно-технической и экономической информации, Киев, Украина, e-mail: [email protected].
Кваша Тетяна Костянтитвна, завгдувач вiддiлу прогнозно-ана-лтичного забезпечення iнновацiйноï дiяльностi, Укратський тсти-тут науково-технiчноï та економiчноï тформацп, Кшв, Украта. Паладченко Олена Федорiвна, завгдувач вiддiлу прогнозу-вання науково-технологiчного розвитку, Украïнський iнститут науково-технiчноï та економiчноï тформацп, Кшв, Украта.
Kvasha Tatyana, Ukrainian Institute for Scientific, Technical and Economic Information, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected]. Paladchenko Olena, Ukrainian Institute for Scientific, Technical and Economic Information, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 336.221.4 - 027.542:339.9 001: 10.15587/2312-8372.2015.47234
максименко а. в. ТРАИСФОРМАЩЯ ИАЦЮИАЛЬИНХ
П0ДАТК0ВИХ СТРАТЕГ1И В КОНТЕКСТ ГЛОБАЛ13АЦН
Уточнено ключовг тенденцшрозвитку податкових систем. Проведено аналгз податкових стра-тегшрозвинутих крат свту та охарактеризовано гх трансформацп в глобальному економгчному середовищг. Визначено шляхи податковог гармонгзацгг, що полягають в збгльшеннг координацгг м1ж податковими органами ргзних крагн та створеннг Всесвтньог податковог органгзацгг.
Ключов1 слова: податкова система, податкова стратеггя, глобалгзацгя, податкове наванта-ження, податкова гармонгзацгя.
1. Вступ
Жодна сфера життя суспшьства не уникнула иаслщ-юв сучасних процеав глобал1зацп. 1итегращя рииюв, м1гращя трудових ресурав, ушфжащя умов перемь щенш катталу, шформатизащя сустльства — все це прояви глобал1зацшних процеав. Водночас, кожна краша формуючи свою податкову полггику насамперед прагне захистити иащоиальш штереси, але в умовах взаемо-пов'язаиост та взаемозалежиост економ1чних проце-ав по всьому св1ту киоруваиия шших штереав стае неможливим. Йдеться про траисформащю податкових систем тд впливом глобальних процеав сучасиость
Прагнення держав досягти реал1зацп власних цшей докоршио змшюе традицшиий порядок ведения б1зне-су корпоращями та змушуе '¿х тдлаштовуватись тд податкову стратепю краiии. В свою чергу, зростаюч1 масштаби податковоi коикуреицii призводять до недопущения радикальиих дш в сферi державноi податковоi полiтики, адже ризик того, що корпораци пiдуть з риику в пошуках бшьш привабливоi податковоi юрисдикцп е бiльшим, иiж потенцшно зростаючi обсяги податкових иадходжеиь до бюджету. Досягиеиия балансу в процес трансформацп податкових систем е иайактуальшшим питаниям сучасность
2. Анал1з останшх дослщжень i постановка проблемы
Особливост та ключовi тенденци розвитку податкових систем тд призмою просторових траекторш знайшли свое вiдображення у працях таких зарубiжних авторiв: Alm J., Saavedra P., Sennoga E., Diamond J., Zodrow G., Genser B., Reutter A. Серед вичизняних фахiвцiв, якi займалися даним питанням, варто вiдзначити Андрущен-ко В. Л., Девко С. Т., Дятленко Н. М., Кузьмша О. 6, Юрченко В. В. Однак ряд аспекпв цiеi багатогранно! науково! проблеми залишаються недостатньо дослщже-ними та обгрунтованими. Зокрема, податковi стратеги розвинених краш свiту часто розглядаються в розрiзi залучення iноземних iнвестицiй в крашу. Цьому присвя-ченi пращ Бусарево! Т. Г. [1], що зосереджуе увагу на виокремлент европейсько!, американсько! та англiйськоi моделей податкового регулювання iноземного швестуван-ня. В свою чергу James S. та Sawyer A. [2] дослщжують фактори, що впливають на форму мiжнародноi податково! системи, але з особливим акцентом на оподаткування iнвестицiй. Вони виокремлюють кшька областей, якi суттево впливають на оподаткування швестицш, а саме збшьшення мобiльностi капiталу, податкова конкуренцiя та податкова гармошзащя. Tanzi V. [3] доводить, що
88
технологический аудит и резервы производства — № 4/5(24), 2015, © Максименко А. В.
issn 222б-3780 Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
нишшня архиектура мiжнародноi економiчноi системи е недосконалою з двох причин. Вона не дае можливост контролю або координацii реформування податкових систем, як можуть негативно позначитися на шших краiнах, з шшого боку архiтектура мiжнародноi еко-номiчноi системи не продукуе нiякого мехашзму для фiнансування мiжнародних суспiльних благ. Високо ощнюючи накопичений досвiд щодо оцiнки податкових стратегiй пiд впливом штеграцшних процесiв, заува-жимо, що залишаються вiдкритими питання аналiзу трансформацп податкових стратегiй розвинутих краiн свиу в глобальному економiчному середовищi через те, що новi розробки i технологii торгiвлi в даний час тд-ривають ефективнiсть держави як автономного суб'екта оподаткування i вимагають свого вирiшення.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — нащональш податковi стратегii розвинутих краш свiту та напрямки '¿х модифiкацii. Метою статтг е ощнка впливу глобалiзацii на змiну тенденцш розвитку податкових систем з метою визна-чення шляхiв податковоi гармошзац!!
Для досягнення поставленоi мети необхвдно вирь шити такi задачi:
— уточнення ключових детермiнант податкових систем краш свггу;
— видшення структурних компонентiв податковоi стратегii краши;
— характеристика змiни податкового навантаження;
— оцiнка впливу глобалiзацiйних процеав на на-цiональнi податковi системи;
— розробка рекомендацш щодо податковоi гармо-нiзацii в глобальному контекст!
4. Матер1али I методи дослщження
Методологiчною основою статтi е сукуптсть методiв наукового пiзнання. Теоретичну основу роботи склали пращ вичизняних та закордонних фахiвцiв, статистичнi данi. При виршенш завдань, визначених у робот! ви-користовувались загальнонауковi та спещальш методи: узагальнення, аналiзу та синтезу, системного тдходу, графiчного аналiзу.
5. Результати дослщження модифжаци податкових стратепй
Глобалiзацiйнi процеси е об'ективним явищем свь тово' економiки, а отже '¿х вплив на свiтовi податковi системи е неминучим. Виклики, яю глобалiзацiя ставить перед податковими системами можуть призвести до того, що в майбутньому держави будуть неспроможш отримувати необхвдний рiвень податкових надходжень, а отже будуть змушеш реформувати iснуючi податковi стратегii та зменшувати роль держави в функщонування всiеi економжи. Незважаючи на позитивнi ефекти вщ тако' лiбералiзацii, iснуе загроза загострення сощальних проблем, бiльшiсть з яких виршуються саме завдяки податковим надходженням.
Водночас, податковi системи також мають неаби-який вплив на ефективне функщонування держави. Ще у 1918 рощ економктом Й. Шумпетером була висловлена думка, що «в раз^ якщо оподаткування в державi не
зможе виконувати сво' функцп i виникне нова форма забезпечення потреб сустльства, тодi те, що ми нази-ваемо сучасною державою, змшить свою природу» [4].
Водночас, Л. Ндикумана [5] зазначае: «Податкова полиика залишаеться центральним елементом нащональ-но' полiтики в юлькох напрямках. Це основне джерело мобтзацп доходiв для фiнансування надання суспшьних послуг та пiдтримки заходiв антициклiчноi полiтики. Це вiдiграе важливу роль в перерозподш! дозволяючи урядам забезпечувати засобами для кнування сегменпв з низькими рiвнем доходiв. Податкова полиика також е важливим показником справедливост в полiтицi. На-решт! оподаткування е важливим iнструментом для просування внутршшх заощаджень та швестицш, для залучення iноземного капiталу. Саме в цьому контекст процеси глобалiзацii е вкрай актуальними для подат-ково' полiтики.
Останнi глобалiзацiйнi змши пiднiмають важливi питання, що стосуються податково' полiтики та еко-номiчного розвитку. По-перше, з'являеться все бшьше доказiв, що середнi ставки оподаткування на доходи з катталу знизилася з плином часу в розвинених кра'-нах. Через це виникае питання, чи е це результатом «гонки до дна» (на думку автора, маеться на увазi конкуренщя держав в податковш сфер! тобто надання бшьших тльг або зменшення податкового тягаря у порiвняннi з iншими кра'нами) або «шюдливо' конкуренции По-друге, збiльшення мобшьносп капiталу i легкiсть реестрацп компанш закордоном дозволяе транснацiональним корпорацiям «змшювати» прибу-ток, використовувати лазiвки в податковш полиищ, прогалини в нормативно-правовш базi та вiдсутнiсть координацii податково' полiтики мiж кра'нами для от-римання переваг. Цi корпоративнi практики шюдливо впливають на економiчний розвиток. Зокрема, найменш розвиненi краши, по сут! в невигiдному становищi при розподт капiталу та заощаджень; вони можуть понести велик втрати податкових доходiв через «зсуви» прибутюв транснацiональних корпорацiй, в той же час вони несуть збитки через втечу катталу та iншi форми незаконних фшансових потоюв» [5].
Слщ зазначити, що первинним поняттям е податкова система, адже вона закладае основш принципи та мехашзми оподаткування, види податюв та проце-дури '¿х стягнення. Пiд впливом об'ективних чинниюв економiчного середовища, як внутршнього, так i зо-вшшнього характеру, кожна держава формуе податкову полиику, яка е загальним орiентиром розвитку системи оподаткування в краш! I вже в межах ще' полиики держава виокремлюе довгостроковi та короткостроковi цiлi в податковому управлшш, вiдповiдно — податкову стратегiю та податкову тактику.
Сучасш податковi стратеги краш свиу значно вiдрiз-няються за сво'ми характеристиками. Протягом столиь нацiональнi податковi системи формувались залежно вщ потреб держави, умов економiчного розвитку, загально' системи господарювання тощо. На сьогодшшнш день можна простежити основш податковi стратег!' кра'н свиу в залежностi вiд географiчного розмщення тiеi чи iншоi крани. Так, краши Середнього Сходу характеризуются найбшьш низьким рiвнем податкового навантаження, краши Швшчно' Америки характеризу-ються найбшьшою рiзноманiтнiстю податкових систем, в кра'нах бвропейського Союзу найбiльш вагому частку
серед податюв займае податок з доходiв фiзичних оаб, в той час як в Азшсько-Тихоокеанському регiонi най-бiльшими платниками податюв е корпорацii. Найвищим загальний рiвень оподаткування е в крашах Африки, а краiни Центральноi Ази та Схiдноi бвропи за останш 9 рокiв значно просунулись у реформуванш власних податкових систем [6].
В багатьох випадках податковi стратеги високороз-винених краiн Захiдноi бвропи подшяють на чотири фiскальнi полиики: шведська, французька, нiмецька та британська. На формування кожноi з цих стратегш впливала iсторична специфiка краши, та в свою чергу це пояснюе використання рiзних складових фккально! полiтики.
Для iлюстрацii рiзноманiтностi податкових стратегш розвинутих краш свггу, проаналiзуемо статистич-ну iнформацiю щодо обсягу податкового навантажен-ня (рис. 1, 2).
45,00% 40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%
■
■
ее
Сврозона
США
Рис. 1. Загальний обсяг податкового навантаження в ЕС, США та Япони у 2012 рощ, % вщ ВВП [7]
Рис. 2. Загальний обсяг податкового навантаження у 2000-2012 роках, % вщ ВВП [7]
На n^cTaBi наведеного приходимо до виcновкiв, що нaйбiльше податкове наванта-ження у 2012 рощ зафжсоване в бврозош, загальний обсяг якого становить 40,4 % вщ загального ВВП краш, що входять до ще! групи. Вщповщно cереднiй рiвень вciх по-дaткiв 6С складае 39,4 %, з цього виходять, що загальний обсяг податюв в крашах, що використовують евро, вищий у порiвнянi з iншими крашами 6С. Найменше ж податкове навантаження у США (24,7 %), та середнш рiвень, за цим грaфiком, посщае Японiя, з загальним оподаткуванням у роз-мiрi 30,3 % вщ ВВП.
За графiком (рис. 2) можна побачити динамжу змiн обсягу оподаткування в деяких крашах бС. Потрiб-но зазначити, що рiзких змш в цих краiнах протягом 2000-2012 роюв не вiдбулося. Обсяг оподаткування у Швеци, Францii, Великобритани, Нiмеччинi та Польшу коливаеться в дiапазонi вiд 30 % до 40 %. Найбiльший рiвень оподаткування — у Франци, найменший — в Поль-щi. Також потрiбно зазначити, що за даними 2012 року податкове навантаження Франци стало бшьшим шж у Швецii. Як зазначалось вище, за iнформацiею наданою на графiку можна побачити, що краши, яю входять до бврозони, мають вищий рiвень оподаткування шж iншi краiни-члени бС.
Важливо зазначити, що стратеги гармошзаци податкових систем в бС не е результатом сьогодшшшх виклиюв iснуванню спiвтовариства. Ще у початкових роках iснування бС податковi стратегii краiн-членiв поступово видозмшювались вiдповiдно до зближення економiчних систем краш Так, у 2002 рощ
- було проведено дослщження стосовно подат-
- кового тягаря в 6С, а саме — пор1вняння
- податкового навантаження м1ж центром
Союзу (Шмеччнна, БеНеЛюкс, Франщя, Iталiя) та периферiею (Грецiя, Iспанiя, 1р-ландiя, Португалiя). В ходi дослщження було виявлено, що якщо наприюнщ 1970-х ро-кiв розрив мiж податковим навантаженням складав близько 6 %, то вже у 2000-х роках вiн знизився до 1 %, причому вщбувалось це за рахунок пщвищення податкових ставок у перифери [8]. Отже, можна сказати, що гармошзащя та ушфжащя податкових систем посилюеться разом iз посиленням економiчних зв'язюв мiж краiнами.
Одними з найважливших податкiв у всiх краiнах свиу займають податок на доходи фiзичних осiб та податок на доходи корпо-рацiй краiн Великоi двадцятки. Рiзноманiт-нiсть податкових систем краш впливае на рiвень даних податюв, що можна побачити за рис. 3, 4.
Як свщчать даш (рис. 3) за пщсумками 2014 року найбшьшими ставки прибуткового податку були в Шмеччиш (47,5 %), Австра-лii, Китаi, Францii, Великобритани (45 %), 1тали (43 %), Япони (40,8 %), Швденноафри-кансьюй республiцi (40 %), США (39,6 %), та найнижчими — в Роси (13 %) та Сау-дiвськiй Аравii (2,5 %). Середне значення даного податку становило 35,1 %.
Япошя
Рис. 3. Ставки прибуткового податку в крашах Велико! двадцятки у 2014 рощ (побудовано автором на основ1 [9])
90
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 4/5(24], 2015
issn 222б-3780
Вопросы макроэкономики и социАльно-экономичЕского развития
J
Рис. 4. Ставки податку на доходи корпорацш в крашах Велико! двадцятки у 2014 рощ (побудовано автором на основ1 [9])
В свою чергу, середня ставка податку на доходи корпорацiй (рис. 4) в крашах великоi двадцятки стаиовить 25,3 %. Найиижчi ставки були зафжсоваш в Нiмеччииi (15,8 %), Саудiвськiй Аравii (2,5 %), та найвишд у 2014 роцi — в США, Аргентит (35 %), Франци (34,3 %), Бразилп (34 %), 1идп (32,4 %).
Аналiзуючи свiтовий рiвеиь оподаткуваиия, можиа помиити певиi теидеицii до змiии рiвня оподаткуваиия у рiзиих регiоиах свиу. До 2008 року у 7 з 8 дослвджува-иих регюшв у звiтi компаиii PriceWaterhouseCoopers [6] спостерйалось зиижеиия податкових ставок. Проте вже у 2009 рощ таких регюшв було 5, а в 2011 — усього три. Нарешт в 2012 рощ зиижеиия ставок вщбулось лише в Африщ та Швдениш Америщ. Така тенденщя показуе, що уряди краiи свiту иамагаються протистояти викликам глобальноi фiиаисовоi кризи, i якщо одиi краiии вбачають шлях розвитку у зниженш ставок за-для залучеиия iиоземиих швестищй та стимулюваиия екоиомiчиого зростаиия, iншi збiльшують ставки подат-кiв та нащлеш иа фiиаисуваиия проектiв державного сектору або зиижеиия його дефщиту.
Крiм того, змiии в податкових системах стосуються i змiи у ставках податкiв. Найпоширеиiшими тенден-щями е иаступиi:
1. Зиижеиия ставок податку иа доходи фiзичних оаб.
2. Зиижеиия числа шкал для оподаткуваиия прибутку.
3. Розширеиия податковоi бази для податку иа при-буток.
4. Зиижеиия прямих податюв компеисуеться пщви-щенням таких податюв, як ПДВ, сощальних виплат тощо.
5. Ставки податкiв для корпорацш пiдвишуються, иатомiсть поступово прибираються податковi стиму-ли [10].
6. Обговорення результат1в дослщження трансформаци податкових стратепй п1д впливом глобал1зац11
В розвииутих крашах свиу урядовцi почииають сер-йозно замислюватись над можливостями урегулюван-ия «фшансових термтв», адже '¿х юнування, постiйие вдоскоиалеиия та збiльшеиия чисельност ставить пiд загрозу iсиуваиия ефективиого податкового менеджменту в межах одиiеi держави. На думку Ролаида Парка [11], з розвитком 1нтернет-технологш у мiжиародиiй тор-гiвлi, у свт розпочиеться своерiдиий рух иазустрiч мiжиародиiй коордииацii податковоi полiтики, i иа це юнуе двi вагомi причиии: по-перше, держави ие до-
зволять всезростаючому обсягу електронноi торгiвлi поглииути оподаткуваиия, а по друге — держави не зможуть оподатковувати иову форму торгiвлi без тiсиоi ствпращ з iишими державами.
Одиим iз альтериативиих шляхiв розвитку свиово' спiвпрацi в галузi мiжиародиого оподаткуваиия е створення Свiтовоi податко-во' оргаиiзацii [3]. 1' фуикцiями мають стати вщслвдковування фiиаисових иововведеиь у свт, щентифжувати тенденцп, збирати статистику та стати своервдним форумом держав для обговорення даних нововведень. В майбутиьому можливо розширеиия ролi ще' оргаиiзацii, а саме — введения функцп збору податкiв з дiяльностi, яка мае чт ко виражеиий мiждержавний та шкiдливий характер дiяльностi. В якостi таких дiяльиостей можиа иавести податок Тобша иа обмшш операцп з iиоземиою валютою, податок иа авiаквитки тощо.
7. Висновки
В результат проведеиих дослджень доведено, що по-датковi системи розвииеиих кра'и свiту иа сьогодшшнш деиь е уиiкальиими та багатомаштними. Воии рiзияться залежио вiд рiвня податкового навантаження, стввщ-ношення прямих i непрямих податкiв, розмiром ставок податюв. В процеа податково' конкуренцп кожна кра'на намагаеться знайти для себе певш конкурентнi переваги, яю дозволятимуть '¿х ефективно спiвпрацювати з ключо-вими учасниками ринку та виконувати власт завдання.
Водночас встановлено, що в процесi розвитку свь тогосподарських процесiв вiдбуваеться поступове збли-ження нацiональних податкових систем, а саме в робоп податкових оргатв, унiфiкацii механiзмiв оподаткуваиия, гармонiзацii податкових ставок. Це призводить до того, що колись дiаметрально протилежш податковi системи кра'н поступово втрачають нащональш особливостi та стають все бшьш схожими.
В процесi дослiдження виявлено, що прискорюють процеси глобалiзацii так зваш «фiскальнi термiти», якi сформувались внаслщок iнформатизацii життя суспiль-ства. Важливе значения мае i податкова конкуренщя — вона змушуе держави змагатись за прихильшсть кор-порацш, створювати бiльш гнучкi та сучасш податковi стратегГ'. Крiм того, поступово посилюеться кооперащя держав в податковш сферi, е пропозицГ' по створению Всесвиньо' податково' органiзацii.
Одним з наслвдюв глобалiзацii свiтового оподаткуваиия стае гармошзащя та унiфiкацiя податкових систем свиу, яка виявляеться не лише в поступовому зближению податкових стратегш кра'н та ставок податюв, але й передачi частини повноважень у сферi оподаткуваиия наддержавним органам. На сьогодшшнш день повна конвергенщя податкових систем е нереа-лштичною, проте навiть зараз в межах бвропейського Союзу спостерiгаеться певна адаптащя податкового за-конодавства та координащя податково' полiтики для цшей iнтеграцiйного об'еднання, хоча податкова сфера е найскладшшою сферою для штеграцп. Тим не менш, поступова ушфжащя непрямих податкiв та iнiцiатива введения едино' консолщовано' бази для податку на при-буток стали першими кроками на шляху до гармошзацп
оподаткування в Ствтовариств! Наступним важливим кроком для 6С стане прийняття Кодексу европейського платника податюв, що дасть «зелене свило» багатьом податковим шщативам краïн-членiв.
Литература
1. Бусарева, Т. Г. Глобальний вим1р трансформаци нацюнальних податкових систем [Електронний ресурс] / Т. Г. Бусарева // Ефективна економжа. — 2012. — № 2. — Режим доступу: \www/URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op-1&z-964
2. James, S. Globalisation and International Trends in Taxation [Text] / S. James, A. Sawyer // Asia-Pacific Journal of Taxation. — 2004. — Vol. 8, № 2. — P. 49-67.
3. Tanzi, V. Globalization, Tax System, and the Architecture of the Global Economic System [Electronic resource] / Vito Tanzi. — Inter-American Development Bank, 2005. — Available at: \www/URL: http://idbdocs.iadb.org/wsdocs/getdocument. aspx?docnum-724426
4. Shionoya, Y. Schumpeter in the History of Ideas [Text] / Yuichi Shionoya, Mark Perlman (eds). — University of Michigan Press, 1994. — 135 p.
5. Ndikumana, L. International Tax Cooperation and Implications of Globalization [Text] / L. Ndikumana; J. A. Ocampo, J. A. Alonso (eds) // Global Governance and Rules for the Post-2015 Era : Addressing Emerging Issues in the Global Environment. — Bloomsbury Academic, 2015. — P. 73-106. doi:10.5040/9781472580740.ch-002
6. Paying Taxes 2014: The global picture [Electronic resource]. — World Bank Group and PwC, 2014. — 189 p. — Available at: \www/URL: http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/assets/ pwc-paying-taxes-2014.pdf
7. Official report of Eurostat [Electronic resource]. — 2014. — Available at: \www/URL: http://ec.europa.eu/eurostat/publica-tions/recently-published
8. Baldwin, R. E. Agglomeration, integration and tax harmonisation [Text] / R. E. Baldwin, P. Krugman // European Economic Review. — 2004. — Vol. 48, № 1. — P. 1-23. doi:10.1016/ s0014-2921(02)00318-5
9. Miller, T. 2015 Index of Economic Freedom [Electronic resource] / T. Miller, A. B. Kim // The Wall Street Journal. — 2015. — Available at: \www/URL: http://www.heritage.org/ index/explore?view-by-variables
10. Steinmo, S. The evolution of policy ideas: tax policy in the 20th century [Text] / S. Steinmo // The British Journal of Politics and International Relations. — 2003. — Vol. 5, № 2. — P. 206-236. doi:10.1111/1467-856x.00104
11. Paris, R. The Globalization of Taxation? Electronic Commerce and the Transformation of the State [Text] / R. Paris // International Studies Quarterly. — 2003. — Vol. 47, № 2. — P. 153-182. doi:10.1111/1468-2478.4702001
ТРАНСФОРМАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНЫХ НАЛОГОВЫХ СТРАТЕГИЙ В КОНТЕКСТЕ ГЛОбАЛИЗАЦИИ
Уточнены ключевые тенденции развития налоговых систем. Проведен анализ налоговых стратегий развитых стран мира и охарактеризованы их трансформации в глобальной экономической среде. Определены пути налоговой гармонизации, состоящие в увеличении координации между налоговыми органами различных стран и создании Всемирной налоговой организации.
Ключевые слова: налоговая система, налоговая стратегия, глобализация, налоговая нагрузка, налоговая гармонизация.
Максименко Анна BiKmopieHa, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра мiжнародного облжу i аудиту, Ктвський нащональний економiчний утверситет ж. Вадима Гетьмана, Украта, e-mail: [email protected].
Максименко Анна Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана, Украина.
Maksymenko Anna, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 347.457:336.73(477) DOI: 10.15587/2312-8372.2015.47264
малшовська о. я. ОСОБЛИВОСТ1 ЗАКОНОДАВЧО-
НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 КРЕДИТНИХ сшлок В УКРА1Н1
У статтг зроблено огляд основных законодавчих актгв, що регулювали дгяльтсть кредитних стлок до прийняття Украиною незалежностг, та актгв функцюнування кредитних стлок на сучасному етат гх розвитку, що регулюються. Проаналгзовано основт оргатзацшно-правовг аспекти дгяльностг кредитних стлок в Укратг. З'ясовано роль тдтримки держави у розвитку кредитних стлок в Укратг.
Клпчов1 слова: кредитна стлка, нормативно-правовг акти, кооперацгя, статут, державне регулювання.
1. Вступ
На сучасному етат розвитку надання фшансово-кре-дитних послуг населенню вагоме мкце посвдають по-слуги, яю надають кредитш спшки (далi — КС). Адже КС е ефективним шструментом залучення фшансових ресурав громадян та задоволення ïx соцiально-економiч-
них потреб. В Украш КС знаходяться на етат розвитку i потребують вдосконалення нормативно-правовоï бази '¿х дiяльностi. Основним питанням, яке на сьогодшшнш час залишаеться не виршеним, е недостатне розумшня населенням необхщносп створення та дiяльностi КС. Причиною цього частково е i недосконалкть законо-давства, що регулюе дiяльнiсть кредитних стлок. Тому,
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 4/5(24], 2015, © Малшовська О. Я.
