CC BY
7PHILOSOPHICAL SCIENCES
ТРАНСФОРМАЦ1Я ОСВ1ТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМ1РИ
Мошинська О.Ю.
кандидат фшософських наук, доцент, Нацюнальний юридичний утверситет iMeHi Ярослава Мудрого,
м. Хартв, Украша
TRANSFORMATION OF EDUCATION: THEORETICAL AND PRACTICAL MEASUREMENTS
Moshynskaya O.
Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor National Law University named after Yaroslav Mudry,
Kharkiv, Ukraine
Анотащя
В статп аналiзуeться трансформащя освгти як виклик сьогодення. Вона е одшею з освгтшх стратегш, що спрямована на розробку i здiйснення тако! моделi освгти, яка буде побудована на тдстам нових освгт-шх парадигм. Колишне парадигмальне трактування освiти як единого за змютом i формою для уах суб'ектiв навчання сьогоднi себе не виправдовуе. Трансформацiя по-перше спрямована на подолання кризи освiти, по друге - на шновацшшсть, по-трете започатковуе принцип сприяття, злагоди в освгтшх практиках, четверте - налаштована на здiйснення iмператива «не знання задля знань, а знання для життя», п'яте - подолати штерпретацш освiти як закритого дисциплiнарного простору. Аналiзуеться трансформа-цiя як оновлення освiтнiх знань, !х життево-практичний сенс. В цьому аспектi наводяться результата тес-тування за 2019 рж. Вони дозволяють зазнати !х девальващю. Подано позитивнi та негативнi наслщки технолопзацп освiти, що стае тдставою появи технозалежно! людини в освгтньому просторi. Ця обставина вимагае переосмислення технологiй навчання. Подано з'ясування дихотомш освiта - комерцiалiзацiя, освiта - товар, освгта - послуги. Трансформацiя розглядаеться як запровадження iнновацiйних освгтшх технологiй.
Abstract
The transformation of education as a challenge of modern time is analyzed in the article. It is one of the educational strategies aimed at implementing and developing such a model of education, which is constructed on the basis of new educational paradigms. The past educational paradigms of interpreting education as a unified in content and form for all subjects of education today are not justified. Firstly, the transformation is aimed at overcoming the crisis of education, secondly, at innovativeness, thirdly at the introduction of the principle of complicity, reciprocity of educational practices, fourthly, at the imperative " knowledge not for the sake of knowledge, but knowledge for life", fifthly, to promote openness of education as opposed to a disciplinary, closed process. The transformation is analyzed as an update of knowledge as a vital and practical meaning. In this sense, the test results of 2019 are presented. They allow to see the trend of devaluation of knowledge. The positive and negative consequences of the technological development of education, the emergence of a technologically dependent person in the educational space are presented, which undoubtedly affects the rethinking of educational technologies. The dichotomies of education - commercialization, education - goods, education - services are considered. Transformation is seen as the introduction of innovative technologies in education.
Ключов1 слова: освгта, людина, трансформа^, криза освгти, шновацп.
Keywords: education, person, transformation, crisis of education, innovation.
Трансформащя освгга подана рiзноманiтними чому аналiз трансформацшних стратегш як мно-аспектами в публжащях закордонних та вичизня- жинносп життевозначущих сенав становить мету них фахiвцiв. У впчизняному просторi в контексп статп.
трансформаци аналiзуеться освггая криза, теорети- Укра!нська освггая реальшсть досить рiзноба-
чш i методолопчш засади, новi проекти освгга, до- рвна. Вона долучае до себе не лише державш освь сввд закордонно! освгга. В рiзнiй площиш ця тема тш установи та ушверситети, академп, шститути, подана в працях В.Андрущенка, Л.Бевзенко, О.Го- коледж^ техшкуми, але й приватнi i комерцiйнi. мiлко, С.Клепка, М.Култаево!, Л.Горбуново!, З'явилась бiзнес-освiта, телеосвiта, медiа-освiта, С.Пролеева, В.Кременя, В.Шамрай, В.Табачковсь- традицiйно юнуе релiгiйна освiта. Але питання, як кого. В роботах акцент зроблено на актуалiзацiю вь вiдбуваеться в них трансформащя освгтшх практик, дповщ на питання: «Чи не виникае на наших очах залишаеться без вщповщ.
свiт, в якому освт в ii установленому вiчному пок- Освггая спшьнота Свропи набула значний дос-
ликанi просто не залишиться мiсця?»[7,с.90]. Ось вiд трансформацii. Так в Шмеччиш цей досвiд подано в конструктах антрополопчного та провокати-
вного поворота в освт. Нашш освiтянськiй спшь-ноп ïx презентувала вiдомий в KpaÏHi дослшник пи-тань освiти М.Кулгаева. А як цей досвГд використо-вуеться в украшських освiгнix реaлiяx залишаеться невiдомим.
Парадокс сьогодення в тому, що потреби сус-пiльниx знань i знань особи як «активу знань» не завжди спiвпaдaють. Про це свщчать результати те-стування. В 2019 роцi як було зазначено на прес-конференцiï виконуючого обов'язки директора центру ощнювання знань Вaлерiя Бойка лиш один, т-дкреслимо один, випускник школи одержав 200 ба-л1в з кожного предмету тестування, 8 з двох. Досить тривожш результaтi, якщо усього в тестувaннi брали участь 353813 оаб. З укрaïнськоï мови з 349365 оаб не склали тестування 52418, лише 17 оаб склали тестування на 200 бaлiв, лише 4 особи (а в деяких звiтax одна особа) з фiзики одержала 200 бaлiв, 36 оаб одержали 200 бaлiв з англшськог На-веденi результати подаш на сaйтi Укрaïнського центру ощнювання якосп освiти.
Освiтa стае суспшьним кaпiтaлом. На цю об-ставину в минулому XX столгтп звернув увагу Ф.Фук1яма. Вiн зазначив, що поза подальшого роз-витку знань неможливе суспiльне багатство. Знання не iснуе поза людиною, поза ïï штелектуа-льноï прaцi, воно результат освгга як сфери житте-дiяльностi[9]. У такому сенсi стае капталом сусш-льства i особи. Освгга, як одна з ланок життя/буття людини та суспiльствa, завжди вщчувае ïx вплив, i визначаеться рГзними Гсторичними трансформащ-ями, починаючи з aнтичноï' пaйдеï' до штернет-освгга сьогодення.
Освiтa завжди була i залишаеться взаемопов'я-заною з особливостями суспшьства, яш визнають типи освiченоï людини. На думку шмецького вщо-мого соцiологa та педагога К.Манхейма «саме освь чена людина зберiгaе en rapport до справ усього суспшьства, а не лише до своï'x особистих, i саме в такому сена можна говорити, що вона дощльна до ситуаци i торкаеться уах нас»[5,с.113]. Важлива i iншa його констатащя: «Освгга формуе не людину взaгaлi, а людину в конкретному сустльстш i для конкретного суспшьства»[5,с.480].
Трaнсформaцiя освгга стае в умовах шформа-цшного суспiльствa, значущою ознакою. Вона охо-плюе рiзномaнiтнi ïï сфери: шституцюнальш, змю-товш, технолопчш, професiйнi i т.д.. Так1 ïï модуси зaклaденi в рiзномaнiтниx проектах реформ освгга як ввдповщях на виклики часу, викликах кризи освгга. Кризу освгга констатують фaxiвцi з питань освгга: фшософи, сощологи, педагоги, полтгаки, що свщчить про ïï полшарадигмальний дискурс. Про такий дискурс свщчить i множиншсть дихото-мш. В сучасних умовах диxотомiï' постають в модусах - моделях медшного, антропотехшчного, мере-жевого технолопчного, вГзуального, провокацш-ного поворотГв, як пропонують закордонш та вичизняш дослщники. Освгга подаеться в кон-тексп транскультурних шновацш. В такому мно-жинному виявГ стратегш освгга неможна не врахо-вувати доцшьшсть психологи, особливо при об-ранш професiйноï' освгга. Американський
клiнiчний психолог Говард Гарднер стверджуе, що iснуe вгам типiв iнтелекту i описав Гх. Вони, на його думку, визначають професiйнi здiбностi людини, за якими вона в майбутньому може обирати свiй тип дiяльностi. Вiн визначае таю типи: лшгвютичний, логiко-математичний, вiзуально-просторовий, тше-сно-к1нестетичний, музичний, натуралiстичний, ек-зистенцiальний, мiжособовий. Так, до екзистенща-льного типу вiн ввдносить обрання таких спещаль-ностi як психолог, психiатр, фiлософ, священик, полiтик[2]. Цей малюнок типiв нагадуе нам сково-родинiвську константу: «Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова». З положеннями Г.Гарднера можна сперечатись, але в них е досить актуальне задля освгга обгрунтування iндивiдуаль-ного шдходу, на як1й все бшьше i бiльше звертають увагу фахiвцi.
Освiта в площиннi трансформацii набирае ви-гляду освiтнього виробництва, задоволення потреб в освiтнiх послугах, як товар, де дiе дихотомiя товар - грошг Ця дихотомiя стае матрицею освгга в ГГ ко-мерцiйному сенсi. Зменшуються освiта за бюджетш кошти, поширюеться комерцiалiзацiя. Така тенден-цiя стае глобальною. Ввдомий польський дослвдник Квiек Марек, наголошуючи на цiй тенденцii, зазна-чае, що батьки повинш знати, яш освiтнi послуги та яку яшсть послуг вони сплачують. Постае питання закритостi та вiдкритостi освiти, демократизаци освiтнiх взаемоввдносин. Сьогодення демонструе скорочення освiти за бюджетнi державнi кошти. Вже не перший рж на ряд гуманггарних спещаль-ностей (фшософсьш, юридичнi, фiлологiчнi, еконо-мiчнi т.д.) вищi учбовi заклади одержують ввд одного до 5-6 бюджетних мiсць. Комерцiйнi стосунки стають дшсшстю в дитячих садках i в загальноосвь тнiх школах.
Трансформацiя освгга в наш час стае одшею з соцюкультурних стратегiй. Вона е вщповвддю на виклики глобалiзованого свпу. В так1й дослвдниць-к1й площиш вона привертае до себе увагу фахiвцiв рiзних наукових дисциплiн, практиков, батьк1в i самих суб'екпв освiти. Украгна не стоГть на ввдсташ ввд цього процесу. Трансформащя пов'язана з наяв-нiстю двох тенденцш в освiтi - класичноГ i посткла-сичног. Орiентацiя на посткласичну модель освiти подана в низщ Законiв про освiту, торкаеться уах ланок освiтньоi' реальностi: шституцш, взаемоввд-носин мiж ними, змюту та форм, технологiй, людини - як головного дiяча. Трансформащя освгга -досить складна теоретична та практична проблема, що потребуе як зусиль суспшьства так i особи. Без врахування цiеi' обставини трансформащя не ввдбу-деться, як i не вiдбудеться вирiшення освiтнього парадоксу: Чому в суспiльствi знань не юнуе потягу до знань, до знаневих активiв? За результатами ЗНО в 2019 рощ 44 % склали украгнську мову на середньому рiвнi, 17 % на начальному.
Освгга завжди турбувала мислителiв. Вони об-грунтовували свое бачення в залежносп ввд свгго-гляду i тих чи iнших полшарадигмальних настанов. В саме такому сена вбачаеться запропонованi 1.Ка-нтом вiдомi чотири питання: «Що я мушу знати? Що я мушу зробити? На що можу сподiватися? Що
е людина?» В чому актуальнють цих питань в кон-текстi трансформацп освiти сьогодення? На нашу думку його освггш антропологеми актуальнi тим, що в них подано 1.Кантом цiннiсно-евристичний потенцiал освгга, який у рiзнi часи на пiдставi освь тнiх практик вплюеться в життя. Першi два питания Канта подаеться як взаемозв'язок знань i ди, або що говорячи сучасною мовою е тдставою компетентность Поеднання першого, другого i тре-тього питань - це визнання сенсу, цiнностi освгга в життi людини, г нарешп вщповщ на питання пов'-язуеться з людиною Г являють себе як людинотвор-чий процес. Як довГчт питання що до сенсу освгга, вони стають шдставою трансформацшних процеав освгга в нашому укра!нському сусшльствг
Не зважаючи на множиншсть шновацшних творчих пропозицш освгга в Укра!т поки що не зазнала принципових змш, продовжуючи функцюну-вати по-старому, адаптуючись к будь-яким запро-понованим ззовт шновац1ям. Дослгдники сфери освгга констатують, що розвиток сучасно! освгга являе досить вагому теоретичну та практичну проблему як проблему подолання освггаьо! кризи. В наш час методолопя класично! освгга не може подати виршення тих проблем Г колГзш, що постають в сучаснш дшсносп. Це один з чиннишв ситуацп сьогодення, що молодь вГд'!жджае на навчання за кордон. Статистичт дант зафжсували, що кожного року численшсть збшьшуеться. Але не тшьки цей факт турбуе наше суспшьство. Тривогу викли-кае те, що 70% тих хто навчаеться за кордоном, не пов'язують свое майбутне з поверненням в Укра-!ну. Як зазначив професор Ки!вського ушверситету В.Шевченко, це процес неоевакуацп. Неоевакуацп сприяе «трудова бГдшсть». Прко визнавати, що Ук-ра!на на 136 шсщ за критерГем бГдносп.
Вщомий укра!нський фшософ-антрополог В.Г.Табачковський в сво!х фшософсько-педагогГч-них розмислах трансформацш освгга визначив як подолання антропологи нормативГзму Г ригоризму та вадповадно! !й нормативютно-репресивно! педа-гопки до педагопки сприяння[6,с.135]. Ця обста-вина як спадщина тоталитарно! доби е патерном тоталитарного мислення, яке на жаль Гснуе Г в наш час. Його думку подГляе лауреат НобелГвсько! премп Светлана АлексГевич, зазначивши, що тоталетарне мислення в сьогоденш е досить тяжким чинником в постут до оновлення життя/буття як людини, так Г суспшьства. На думку В.Табачковського, трансфо-рмащя освети полягае в «переспрямуванш» сил потягу, ветально! енергп на бшьш висок1 потреби духовно! д1яльносп[6,с.141]. Але така «переспрямо-ваншсть» не вГдбуваеться що разу, потребуе вГд людини тривалого часу. 1.Карпа в книзГ «50 хвилин трави» в образГ £вки подала проблематичшсть цього процесу. £вка так машфестуе себе: «Просто думати 1й не було дано. Якась заскладна профес1я думати. 1й треба вчитися. Вчитися £вка ненавидша. 1й не хотшось т спати, т просипатися, ш !сти, т думати (тдкреслюемо це). ХГба що сцяти. Так, то велике, непомГрне задоволення... Тшьки би... Отримати цю надзвичайну приемшсть»[3].
Креативнють е одним з напрямшв трансформацп освети Г виявляеться в здГбностГ особи приймати нестандарты ршення в ситуацп складних виклишв сучасностГ, !х рГзноманетних ризиках. I! форму-вання досить складне, в ньому мають мГсце рГзно-манетт протирГччя. В умовах шформацшного сус-тльства, «суспшьства знань» виявляе себе як результат досить множинних напрямшв трансформацш в культурГ, полетищ, сощумГ, еконо-мщ, що впливають на освету. В такому сена тран-сформащя як процес подолання кризи освгга наби-рае плюралГстичносп, нелшшносп, полГварГантно-сл.
Освета - творчий процес, в нш закладене праг-нення до шзнання й освоення нових знань. Техно-лопзац1я осветньо! реальносп стае шновацшною рисою сучасностг Що дозволяе позначити сучасну освету метафорою «машинно!» або «техтчно!» ш-дустри. Освета в такому виглядГ стае осветою епохи 1нтернету, комп'ютеру, мобшьного телефону. Саме вони змГнили свГт навчання людини, яку стали ви-значати як «людину клГкаючу», людину занурену в 1нтернет, людину технолопчну, вГртуальну людину Г т. д.. ТакГ ознаки людини засвГдчують новГ антро-пологГчнГ засади !! буття, в тому числГ буття освГт-нього.
М.Ямпольський пропонуе сучасну техншу та сучаснГ технологГ! розглядати як технологГчнГ про-тези, без яких людина сьогоднГ не може Гснувати. «Людина занурюеться в технолоичне й стае його досить широкою штегрованою частиною: вГд шту-чних органГв, клонування до комп'ютерГв. Така тех-ноГнтеграцГя переростае у фантазГ! технотГл, рГзно-манетних шборпв. I так вГдбуваеться процес розмь щення людини у сферу лише штучного»[8].
Означене яскраво подано в романГ Гийома Мюссо «Зов ангела». Технолопчну залежшсть людини вш подав змальовуючи символ сучасно! людини - мобшьний телефон. «Мобильный телефон -что в нем? Контакты, множественные фото, музыка, видео-, документы, важные записи. Телефон может рассказать о своем владельце очень, очень многое. Тут и начинается зависимость. Как будто вживленный в тело, мобильный становится определением вас самого, он сопровождает вас везде, даже к ванной или туалету. Где бы вы не были, редко более чем полчаса вы можете выдержать, несмотря на экран, чтобы проверить, нет ли пропущенных звонков, интимных или дружеских известий. А если почтовый ящик пуст, то вы кликаете, чтобы проверить, нет ли какого-либо письма в состоянии ожидания. Как любимая игрушка в детстве, телефон придает нам уверенности. Его экран теплый, успокаивающий, гипнотический. Он придает смысл (содержательность) любой (будь какой) ситуации, дарит вам легкость немедленной связи, открывает все возможности [4, с.3-4]. Текст подаемо росшською мовою, якою здГйснено переклад з англГйсько!, ук-ра!нський варГант перекладу вГдсутнГй.
ПрГоритетом трансформацГйних технологГй стае людина в !! цГннГсному вимГрГ. В цьому сенсГ трансформацш подано В.Г.Андрущенком, який за-
значае, що «доки суспшьство не виховае нове поко-лшня перспективо мислячих людей (iнакше ка-жучи, творчих людей), ми приречеш «копирсатися у багнюцi», «переливати iз пустого в порожне», пе-ребувати в «постшному транзитi безперспективно-сп». Нова фiлософiя освiти ... е фiлософiею лю-дини, котра юнуе в царинi свободи »[1,с.11-13].
Отже, в статп подано аналiз теоретичних та практичних вимiрiв трансформацii освгга. Вона е вадповадлю на кризу освгга. Свiдчить, що освiтнi стратеги Г практики вже не вадповадають потребам сьогодення. ВГдбуваеться процес девальваци знань, Гх Гмтацш, втрачаеться щнтстъ знання як штелек-туального капталу. КомерщалГзащя освгга сприяе тому, що вона стала товаром, сприяе формуванню ринковог свГдомосп, швелюванню турботи людини про знання, як турботи про саму себе. Технолопза-ця освгга зумовила отримання знань за принципом «тут Г зараз». Сучасна реальшсть - досить складна, динамГчна. Про це свГдчить неоднозначшсть ГГ ви-значення як «суспшьства знань», шформацшне, те-хнолопчне, мережеве, постмодерне, плинне Г т.д. Кожне з них мае право на юнування, оск1льки вщо-бражае полГварГантнють сучасного свиу, Г як насль док - рГзномаштшсть моделей освгга, множиншсть
освишх виклик1в, чиннишв зовшшшх Г внутршшх. ОсвГта в процеа трансформаци повинна стати благом (вислов Г.Сковороди). В цьому ГГ сенс.
Список лiтератури
1. Андрющенко В.Г. ФшософГя освГга. В за-межж1 завтрашнього дня// ФшософГя освгга, 2008, №1-2, с.7-14.
2. КП в Украине. 9-6 мая 2019г.
3. Карпа I. 50 хвилин трави. Коли помре твоя краса. Х., 2004, 239с.
4. Мюссо Г. Зов ангела, Эксмо, 2012, 416с.
5. Манхейм К. Диагноз нашего времени. М, 1994, 700с.
6. Табачковский В. Проблеми педагопки у свгт сучасноГ фшософськоГ антропологп//Фшосо-ф1я освгга. 2005, №1 с.135-148
7. Шамрай В. 1нституцшна криза освгга: соць окультурш виклики// ФшософГя освгга. 2015, №1(16), с.89-104
8. Ямпольский М. Экран как антропологический протез.//Новое литературное обозрение. 2012, № 2, 61-74с.
9. Фукуяма Ф. Великий разрыв. М, 2003, 476с.
ФИЛОСОФИЯ ОБРАЗОВАНИЯ СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЁЖИ
Гущина Е.В.,
Гимназия во имя Святителя Николая Чудотворца города Сургута, заведующая кафедрой гуманитарных и общественных наук
Научного общества гимназии
Стерхов А.А.
Гимназия во имя Святителя Николая Чудотворца города Сургута, методист, председатель Научно-методического совета, магистр государственного и муниципального управления
PHILOSOPHY OF EDUCATION OF MODERN YOUTH
Gushchina E.,
Gymnasium in the name of St. Nicholas the Wonderworker of Surgut, Head of the Department of Humanities and Social Sciences
Scientific Society Gymnasium Sterkhov A.
Gymnasium in the name of St. Nicholas the Wonderworker of Surgut,
Methodologist, Chairman of the Scientific and Methodological Council,
Master of Public Administration
Аннотация
Статья посвящена проблематике исследования феномена философии образования в молодёжной среде. Целью исследования является пополнение теоретической базы философии в рамках комплексного исследования данной проблемы и обоснования необходимости её изучения на базе общеобразовательной школы и вуза. В процессе работы над статьёй использованы такие методы исследования, как анализ, обобщение, наблюдение, описание, а также системный метод. Рассматриваются различные аспекты философии образования в аспекте мировоззрения молодёжи старшего школьного возраста. В результате исследования делается вывод о предмете исследования философии образования молодёжи.
Abstract
The article is devoted to the problems of studying the phenomenon of philosophy of education in the youth environment. The purpose of the study is to replenish the theoretical base of philosophy in the framework of a comprehensive study of this problem and justify the need for its study on the basis of a comprehensive school and university. In the process of working on the article, such research methods as analysis, generalization, observation, description, as well as the system method were used. Various aspects of the philosophy of education in the aspect
