CC BY
1036 The scientific heritage No 44 (2020)
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НКЛЮЗИВНИХ ОСВ1ТН1Х ТЕХНОЛОГ1Й У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Таран А.М.
астрант кафедри сощальног педагогiки та соцiальноiроботи Уманського держаного педагогiчного утверситету iMeHi Павла Тичини
INTRODUCTION OF INCLUSIVE EDUCATIONAL TECHNOLOGIES IN HIGHER EDUCATION
INSTITUTIONS
TaranA.
PhD student in the department of social pedagogy and social work Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
Анотащя
У статп розглянуто питання впровадження шклюзивних освишх технологш у закладах вищо1 освiти. Проаналiзовано особливостi оргашзацп iнклюзивного навчання та зроблено акцент на головних його засадах. Автор розкривае сутнють, переваг та недолши сучасно! шклюзивно1 освiти. Зважаючи на це визначено технологи впровадження шклюзивного навчання в систему освгга Украши, якi за сутшстю свое! дiяльнiс-но! характеристики повинш забезпечувати iнклюзивний процес у навчальних закладах всiх освiтнiх рiвнiв.
Abstract
The article deals with the introduction of inclusive educational technologies in higher education institutions. The peculiarities of the organization of inclusive learning are analyzed and the main principles of it are emphasized. The author reveals the essence, advantages and disadvantages of modern inclusive education. In view of this, the technologies of introduction of inclusive education in the education system of Ukraine are defined, which by their nature of activity characteristics should ensure an inclusive process in educational establishments of all educational levels.
Ключов1 слова: шклюзивна освгтня технолопзащя, шклюзивш освпш технологи, правовi технологи, оргашзацшно-управлшсьш технологii, економiчнi технологii, педагогiчнi технологii, тьюторський педаго-гiчний супровiд, iнформацiйнi технологii, психолопчш технологii, соцiальнi технологii, медико-реабшта-цшш технологii, технiчнi технологii, архiтектурнi технологи.
Keywords: inclusive educational technology, inclusive educational technologies, legal technologies, organizational and management technologies, economic technologies, pedagogical technologies, tutorial pedagogical support, information technologies, psychological technologies, social technologies, medical and rehabilitation technologies, technical technologies, architectural technologies.
Процес технолопзаци з рiзних напрямiв дГяль-ностi розвиваеться уже давно, в тому числГ i в педа-гогiцi, розробленi ефективнi освггш технологii, але що стосуеться шклюзивного навчання тут юнуе велика прогалина яку необхщно найближчим часом наповнити вiдповiдними технологiями.
Необхiднiсть технолопзаци в сферi шклюзив-ноi' освгга зумовлена тим, що проникнення егалтга-рних, договГрних аспекпв у вс види взаемовщно-син, гумашзацГя свгдомосп Г дГяльносп зробили ак-туальними питання про перегляд зв'язшв мГж людьми з рацiональноi точки зору в напрямГ ефек-тивносп та прагматизму.
1нклюзивна освиня технологiзацiя - це процес оптимiзацii освггаього простору, трансформащя його розбалансованостi та активний вплив на роз-виток освгтшх систем шляхом використання технологш шклюзивного навчання [3 ст. 219].
Для того, щоб педагоги, як провщники Гнклю-зивного навчання, оволодши знаннями та вмш-нями, необхГдними для розробки та освоения технологш шклюзивного навчання Г 1'х творчого використання в професшнш дГяльносп, вони повинш зрозумгга сутшсть поняття «технологи» взагалГ Г технологи шклюзивного навчання зокрема. Знати яш технологи Гснують, яку вони мають структуру, як потрГбно Гз усГх численних технологш вибрати
необхГдну, що дозволить найбшьш ефективно вирь шити конкретне професшне завдання .
Одшею з причин розбалансованосп шклюзив-ного освггаього простору е суперечносп юнування мГж людьми з особливими потребами та суспшьст-вом. Вщ виршення цiеi кардинально1' проблеми ба-гато в чому залежать темпи шклюзивного процесу, його цшнюш орГентири та духовш принципи. Тех-нологii шклюзивного навчання виступають як нау-ково мГсткий ресурс, використання якого дозволяе не лише вивчати Г передбачати рГзномаштш освиш змши, а й активно впливати на життя тих, хто пере-бувае в шклюзивному процеа та отримувати ефек-тивний прогнозований результат[2].
СпецифГка технолопчного шдходу в шклюзи-внш освггаш галузГ полягае в тому, що перетво-ренню шддаеться не тшьки педагопчний процес в цшому Г окремГ його напрями, а також професшш та загальнолюдсьш стосунки, Г все це вказуе на складшсть створення технологш шклюзивного на-вчання.
1нклюзивш освгтш технологи - це тип технолопчного процесу, який заснований на вГдносинах не об'екта Г суб'екта, а значною мГрою на вщноси-нах «суб'ект-суб'ект», де без шдтримки учаснишв освггаього процесу, без згоди навчального закладу, людини з особливими освггами потребами, амЧ,
та найближчого оточення не можливо забезпечити ефектившсть навчального результату [3, ст. 223].
Технолопя (ввд грец. Techne - мистецтво, май-стернiсть, вмiння + logos - вчення) система знань про способи та засоби обробки i яшсного перетво-рення об'екта [8, ст. 41].
В сучасному поняттi «технологи» видшяють три аспекти:
а) науковий: технолопя являе собою науково-розроблене ршення певно! проблеми, грунтуеться на досягненнях теори i практики;
б) формально-описовий: технолопя - це модель, опис цшей, змюту, методiв, засобiв та алгори-тмiв дш, що застосовуються для досягнення запла-нованих результатiв;
в) процесуально-дiевий: технолопя - це сам процес ре^зацп дiяльностi, послiдовнiсть та порядок функцюнування i змiни всiх його компонента, в тому числi об'ектш i суб'ектiв дiяльностi [8, ст.48].
Технологи шклюзивного навчання - це система знань про оптимальш форми, методи, засоби та способи оргашзаци навчання людей з особли-вими освггшми потребами.
Одним iз засновнишв iнклюзивного подходу до освiти е А. Макаренко, який активно використову-вав його у сво1й педагопчнш дiяльностi. Розкриття змiсту поняття «педагопчна технолопя» [2] ввдо-бражено i в працях таких вiдомих вчених як: В. Без-палько, М. Кларш, В. Монахова, Г. Селевко, М. Чошанова та iн. Педагогiчнi технологи шклюзивного навчання розкрито в дослвдженнях Т. Лор-мана, Дж. Деппелер, Д. Харвi. Принципи сшвпращ педагогiв та дiтей в шклюзивному навчаннi висвгт-лено в працях Д. Мичела, та Беттi Рш.
Упровадження технологiй iнклюзивного навчання складаеться з таких етапiв:
• тдготовка виконавцiв i оргашзаци гхньо! ро-боти;
• координац1я рiзноманiтних суб'ектiв (МОНУ, Академи педагогiчних наук та наукових шшл, освь тнiх закладiв рiзного рiвня, окремих виконавцiв чи груп);
• надання науково-методично! допомоги спець алiстам;
• контроль за д1яльшстю суб'ектiв упровадження шклюзивних технологiй;
• аналiз процесу технолопзаци;
• коригування цiлей (для врахування специ-фiки нозологiй людей з особливими потребами та техшчних засобiв для здiйснення освiтнього про-цесу);
• оргашзащя iнформацiйного забезпечення i обслуговування процесу впровадження тощо [3, с.217].
Аналiз праць В.О. Сухомлинського сввдчить про те, що майже в уах сво!х роботах учений звер-тав особливу увагу на необхщшсть використання принципу iндивiдуального пiдходу в робот з дiтьми з особливими потребами.
«Конкретна наша робота, - зазначав дослвд-ник, - полягае у визначенш причин бвди в кожному
окремому випадку, необхiдностi знайти кожнш ди-тинi посильну розумову працю, доступнi для не! шляхи подолання труднощiв, захопити и щкавою роботою, завдяки як1й вона могла б розвиватись ш-телектуально»[4].
«Духовне життя школи повинно бути насть льки багатогранним, щоб кожний знайшов поле для розкриття, ствердження сво!х сил i творчих здiбно-стей. Змiст духовного життя полягае в тому, що в кожному вихованщ пробуджуеться його iндивiдуа-льна неповторшсть. Радiсть розумово! працi - ось що стае доступним людиш, якщо И духовне життя перейнято почуттям оптимютично! впевненостi у сво!х силах, почуттям власно! гадностт», - писав В.О. Сухомлинський [4].
В.О. Сухомлинський наголошував на тому, що не може юнувати виховання особистосп поза коле-ктивом, як не може бути колективу без особистос-тей. Дти з особливими потребами не повинш бути покинутi самi на себе, а розвиватися у таких же умовах, що й нормальш дни. Також автор доречно зауважував, що колектив може стати виховним се-редовищем тiльки в тому раз^ коли вiн створюеться тд час спiлкування i сшльно! дiяльностi, яка дае кожному радють i насолоду, розвивае його штереси i здiбностi, коли е освiчений педагог, який любить дь тей.
Мета iнклюзивного закладу освiти, як зазнача-ють В. В. Алексеева та 1.В. Сошiна, - «надати всiм учням можливiсть найбiльш повноцшного сощаль-ного життя, активно! учасл в колективi, тим самим забезпечуючи найбiльш повну взаемодiю i турботу один про одного як члешв сшвтовариства» [1, 1718].
Включения людини з особливими освiтнiми потребами в шклюзивне навчання не обмежуеться лише присутнiстю в iнтегрованих групах. З самого початку iнклюзивного навчання, людина в навчаль-ному закладi включаеться в цiлiсну органiчну систему багатоаспектних взаемовщносин, як1 вщбува-ються в постiйнiй динамiцi та розвитку i дозволя-ють кожному з учаснишв цього процесу бачити власш перспективи.
Розглядаючи аспекти оргашзаци шклюзивного навчання слад зробити акцент на головних його засадах:
• архиектурна безбар'ершсть освинього се-редовища;
• доступнiсть форм навчання та освгтшх по-слуг;
• запровадження спецiальних технологiй, адаптивних технiчних засобiв навчання;
• поеднання традицiйних та шновацшних пiдходiв до навчання;
• iндивiдуалiзацiя та адаптацiя навчальних програм, навчально-методичних матерiалiв, поаб-никiв з врахуванням нозологiй людей з швалвдш-стю;
• створення сприятливих умов для !х адапта-цИ, самовизначення та самореал1заци;
• забезпечення сощально-психолопчно! та медично^зично! реабштаци, тощо[9, ст. 11-17].
Зважаючи на це визначено технологи впровадження шклюзивного навчання в систему освiти Укра!ни, яш за сутнiстю свое! дiяльнiсно! характеристики повинш забезпечувати шклюзивний про-цес у навчальних закладах вах освiтнiх рiвнiв.
Серед них ми визначили основш:
Правовi технологи - це нормативно-правовi акти, що забезпечують право на освiту людей з осо-бливими освiтнiми потребами та юридично врегу-льовують мехаиiзми забезпечення цього права. На сучасному еташ в Украш iснуе велика шльшсть но-рмативно-правових актiв, щодо захисту прав людей з особливими потребами, в т.ч. i права на освпу, але вiдсутнi чiткi мехашзми забезпечення та контролю за !х виконанням. Саме тому склалася негативна практика того, що на теоретичному рiвнi та етапi прийняття законодавчих актiв все нiби врахову-еться, а на практицi не дае позитивних результата, або взагалi не виконуеться. I головнi аспекти кри-ються в нечiткостi визначених механiзмiв i викона-вцiв та термшв виконання, за якими настае форма вщповщальносп. Необхвдно щоб наслвдки заохо-чення або стягнення були невщворотними, а меха-нiзми !х чикими та прозорими для всiх учаснишв цього процесу.
Оргашзацшно-управлшсьш технологи - забезпечують реалiзацiю державно! полтики в галузi iнклюзивного навчання, виконання вимог нормати-вно-правових актiв стосовно оргашзаци та забезпечення освгти людям з особливими потребами; ство-рення умов для !х розвитку, виховання та навчання; соцiальний захист, охорону життя та здоров'я кад-рове i програмно-методичне, iнформацiйне та мате-рiальне забезпечення учасник1в шклюзивного процесу; контроль за дiяльнiстю, документально-ш-формацiйне забезпечення нормативно! та шновацшно! дiяльностi.
Економiчнi технологи - це забезпечення вщ-повiдним фшансуванням всiх процесiв шклюзив-ного навчання. Впровадження будь чого нового, по-требуе виваженостi та розрахункiв. Впровадження шклюзивного навчання це робота колективу в но-вих особливих умовах пращ. Рiзнi нозологи потре-бують вдиввдуальних пiдходiв щодо органiзацi! на-вчально-виховного процесу i науково-творчого тд-ходу не тiльки до навчання, а й шших супровiдних процеав, без яких неможливо сподiватися на устх. Якщо вихователь, вчитель чи викладач працюють в фiзично здоровому середовищ^ то тут нормативи оплати пращ в навчальному, методичному вихов-ному та органiзацiйному процесi чгтко виписанi, нормованi i фiнансово шдкршлеш, тодi як робота з людьми з особливими освишми потребами вимагае вщ всiх структур, а особливо ввд педагогiчних кад-рiв б№ше часу та творчих затрат щоб донести до ще! категорi! навчально-методичний матерiал. Не-обх1дна трансформащя форм контролю та !х змiсту з врахуванням нозологiй учасник1в навчального процесу. I без змши тарифiв, що юнують при роботi з фiзично-здоровим середовищем, нам не зрушити цей процес в сторонуефективностi та позитивних результата.
Педагопчш технологи - планування та здшс-нення навчання ввдповщно до нозологiй та особли-востей учаснишв навчання та забезпечення перет-ворення педагогiчного процесу на цшеспрямовану дiяльнiсть iнклюзивного процесу. В оргашзаци ш-клюзивного навчального процесу ключову роль в1дведено педагогiчному супроводу, який передба-чае оптимiзацiю викладання навчального матерiалу людям з особливими освишми потребами у максимально прийнятнш для них формi, впровадження сучасних педагопчних технологiй навчання, забезпечення навчально-методичними матерiалами. Для цього педагопв необхiдно забезпечити: стандарти-зованими шдивщуальними планами, методиками викладання на кожен вид нозологи; спещальними технологiями та техшчними засобами для репрезе-нтаци навчального матерiалу в адаптованому ви-глядi: вербальному, вiзуальному, звуковому, елект-ронному. Дуже важливу роль в педагопчних техно-лог1ях вiдiграе тьюторство.
Тьюторський педагогiчний супровiд - це ш-дивiдуальна педагогiчна форма пвдтримки навчання людей з особливими освишми потребами. Тьютори-педагоги допомагають при користуванш технiчними засобами навчання та техшкою, транс-формують навчально-методичнi матерiали в адап-товану форму залежно вiд нозологi! та групи шва-лiдностi учасника iнклюзивного процесу [3, ст. 10].
Без забезпечення цих головних аспекта на-вчально-виховний процес може перетворитися на певну форму профанаци, що може завдати непопра-вних наслiдкiв учасникам iнклюзивного процесу.
1нформацшш технологil - забезпечення шфо-рмацiею не тiльки всiх учаснишв шклюзивного навчання, а й тих хто в опосередкованш формi може бути дотичний до нього. Налагодити iнформацiйно-методичнi форми обмшом досвiдом учасник1в iн-клюзивного процесу. Щоб тиражувати позитивнi результати та викорiнювати негативнi з навчального процесу необхвдно запровадити системний об-мiн досвiдом. Велику роль в цьому вiдiграють тех-нiчнi засоби передачi iнформацi! i можливiсть тех-нiчно !х тиражувати та розповсюджувати. Саме це забезпечить процес системшстю, послiдовнiстю та наступнiстю.
Психологiчнi технологи спрямоваш на п1д-вищення ефективносп навчання на пiдставi вирi-шення психологiчних проблем учасник1в iнклюзив-ного процесу та набуття ними навичок, що покра-щать !х адаптащю до навчального процесу.
Психологiчна пвдтримка в1дбуваеться на п1дс-тавi: психолопчно! дiагностики за видом нозологi! та створенш iндивiдуальних програм психологiч-ного супроводу учаснишв процесу; надання психо-логiчних консультацiй; проведення групово! ро-боти: психотерапевтичних тренiнгiв, семiнарiв, ко-трi сприяли б вирiшенню учасниками процесу психолопчних проблем та набуттю необхiдних навичок для ефективно! адаптацi! до умов навчання; виявлення та усунення складнощiв взаемодi! учаснишв шклюзивного процесу, тощо [6, ст. 17].
Сощальш технологи - спрямоваш на забезпечення соцiалiзацi! людей з особливими освишми
потребами, зокрема !х сощально-побутово!, соща-льно-педагопчно].', сощально-культурно! та соща-льно-трудово! адаптацп, подолання 1'х сощально! Гзоляци, сприяння збереженню Г тдвищенню соць ального статусу та залучення до сфер суспшьного життя. Важливу роль в цьому процес вщграе залучення системи сощального захисту на економГчну пГдтримку, забезпечення людини з особливими потребами вГдповГдними видами сощальних послуг, допомог, субсидш, тощо. Ключову роль в оргашза-ци шклюзивного навчання вщграють тьютори, що забезпечують сощальний супровщ в шформацш-ному, архитектурному Г транспортному просторГ не тшьки навчального закладу.
Медико-реабШтацшш технологи - покликан забезпечити медико-реабштацшний супровГд та спрямоваш на тдтримку, збереження Г вГднов-лення фГзичного здоров'я учасник1в шклюзивного процесу. Н складовими е невГдкладна медична до-помога, консультативно-профшактична та реабш-тадшно-вадновлювальна тдтримка Г передбачае: створення в навчальному закладГ та оргашзацш ро-боти медичного кабшету Г реабштадшно! зали з вадповадним оснащенням; постшний контроль за станом здоров'я людей з особливими освггами потребами; розроблення вдивадуальних програм фь зично! реабштаци на основГ рекомендацш МСЕК; медичний супровщ спортивних та культурно-масо-вих заходГв; оргашзацш наукових дослГджень; пГд-вищення квалГфшацп викладачГв шклюзивних груп з надання невГдкладно! медично! допомоги та основ медичних знань, тощо.
Технiчнi технологи - передбачають забезпечення особливими техшчними засобами учасник1в шклюзивного навчання в залежносп вщ виду нозо-логп, а саме: спещалГзований техшчний супровщ навчання, метою якого е забезпечення адаптивними техшчними засобами та спещальними технолоп-ями навчання. Застосування техтчних технологш повинно компенсувати функцюнальт обмеження людей з швалщшстю, як1 утруднюють пересування в освггаьому просторГ та унеможливлюють сприй-няття ними навчального матерГалу. Адаптивн тех-нГчт засоби навчання - це програмно-апаратне забезпечення, що мГстить увесь арсенал сурдо-, тифло техшчного та шшого спещалГзованого обладнання залежно вщ нозологп учаснишв шклюзивного навчального процесу. Важливу роль в оргашзаци ш-клюзивного навчально-виховного процесу вщгра-ють також спещальш технологи навчання -комп'ютерш, шформацшш, мультимедшш, тощо.
Архггектурш технологи - передбачають усу-нення перешкод-бар'ерГв середовища, в яких живе та навчаеться учасник шклюзивного процесу. Без-бар'ерне середовище е основною передумовою ш-теграцп людей з обмеженими можливостями у сус-пшьство, !х доступу до повноцшно! освгга, працев-лаштування, усунення сощально-побутових форм Гзоляци. Перешкоди з якими зштовхуються люди з обмеженими можливостями класифГкуються як явнГ та прихованГ. До явних вГдносяться: фГзичнГ (арх^тектурн бар'ери, недоступний транспорт); ш-формацшт (коли формат подачГ шформаци може
робити Н недоступною, наприклад, коли насвгтло-форГ для незрячо! людини горить тшьки свило без звукового супроводу, або для глухого наявний тГльки звуковий сигнал без наочного). ПрихованГ перешкоди можуть носити ГнституцГйний характер (законодавчо виписано про неможливГсть здГйс-нення якоЛсь дп Гз-за заборони або не передбачення законодавством) та поведГнковий (коли через вГд-ношення суспГльства або органГв мГсцевого само-врядування неможливо вирГшити питання перене-сення паркану на калька метрГв в сторону щоб мо-жна було про!хати вГзком, або поставити транспортний зааб яким керуе людина з особливими потребами, тощо). Саме недотримання архитектурно! доступносп, заважае сьогодт людям з об-меженими можливостями вГдчувати повносправ-ними членами суспшьства, яка обмежуе !х свободу пересування, отримання послуг, тощо.
Зважаючи на технологи, яш ми охарактеризу-вали можна стверджувати, що чГткГсть та забезпе-чення кожно! з них вГдповГдним шструментарГем створить умови для впровадження Гнклюзивного навчання в систему освгти Украши.
Сучасне громадянське суспГльство неможливе без активного залучення вах свохх члешв у рГзн види дГяльносл, поваги прав Г свобод кожно! окре-мо! людини, забезпечення необхГдних гарантий без-пеки, свободи Г рГвноправностГ.
ДГти народжуються з великими потенцГаль-ними можливостями пГзнавати свГт у всГй його краа, жити, розвиватись Г творити в ньому. Спшку-вання е одшею з основних людських потреб. Особа з особливими потребами - не пасивний член суст-льства, а особистГсть, яка мае право на задоволення власних соцГальних потреб, на працю, вГдпочинок, створення ам'!, пенсшне забезпечення, доступ до культурних цГнностей.
Сшльне навчання мае таю позитивт сторони шклюзивних процеав:
- стимулюючий вплив бшьш здГбних одноль
ткГв;
- можливють у ширшому дГапазон ознайом-люватися Гз життям;
- розвиток навичок спшкування та нестандартного мислення;
- можливють виявлення гуманносп, сшв-чуття, милосердя, терпимосп у реальних життевих ситуацГях, що е ефективним засобом морального виховання [7, ст. 27].
Ус дни, перебуваючи в шклюзивному середо-вищГ, можуть навчитися цГнувати й поважати дГтей з ввдмшними здГбностями. Вони навчаються бачити людину, а не передуам И ваду чи обдаровашсть, та не помГчати пов'язаних Гз ними соцГальних ярликГв.
Отже, Гнклюзивна освГта - перший крок до ви-знання цшшсно! значимосп Г поваги до особистосп кожно! дитини, прийняття И шдиввдуальносп й не-повторностГ, забезпечення и подальшого повноцГн-ного та гГдного життя в суспГльствГ.
Список лггератури
1. Актуальш проблеми навчання та вихо-вання людей з особливими потребами: зб. наук. праць. - № 6(8). - К.: Ушверситет «Укра!'на», 2009 - С. 17-18.
2. Всеукрашський фонд «Крок за кроком» [Електронний ресурс] . Програма «1нклюзивна освгта». / Режим доступу: http://ussf.kiev.ua
3. Дубич К.В. Роль технолопзаци у впрова-дженн шклюзивного навчання. Духовнiсть особи-стостi: методолог1я, теор1я i практика. зб.наук.пр.: Вип. 4, 2011. С. 217 - 225.
4. 1ноземцева С.В. Використання педагопч-них iдей В.О. Сухомлинського в робот з дiтьми з особливими освгтшми потребами. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/Tt ММУ/2008 21/1Шт1
5. Колупаева А.А. Педагогiчнi технологи ш-клюзивного навчання / А.А. Колупаева, О.М. Тара-нченко. - Харшв: Ранок, ВГ «Кенгуру», 2018. - 160 с. - (1нклюзивна освгга).
6. Коноплiцька Д.Л. Психолого-педагопчний супровiд навчання молодi з порушеннями слуху у ВНЗ // Актуальш проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. Тези доповщей. -К.: Ушверситет «Украша», 2003. - 348 с.
7. Купреева О.1. Психолопчний супровiд сту-денпв з iнвалiднiстю в iнтегрованому освгтньому середовищi. Актуальнi проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : тези допо-вадей. 2005. 600 с.
8. Нечипоренко В. Оргашзащя шклюзивного навчання дней i молодi з особливими освишми потребами. Директор шк. 2016. № 9 - 10. С. 41 - 48.
9. Тюптя Л.Т., Пузшов Д.О. Вища освгга людей з особливими потребами: реалп та перспективи. // Сощальна робота в УкраЫ: теорiя i практика. -2004. - №3
МАЛЬЧИКИ И ДЕВОЧКИ НА УРОКАХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ
Третьякова А.В.
Учитель, классный руководитель, режиссер детского театра АНОО «Царскосельская гимназия» Город Пушкин, Санкт-Петербург
BOYS AND GIRLS IN THE CLASSROOM
Tretiakova A.
Teacher, class teacher, Director of the children's theater ANOO Tsarskoye Selo Gymnasium City Pushkin, St. Petersburg
Аннотация
В статье приведены примеры биологических различий между полами, и некоторые статистические данные исследователей в мировом пространстве. Описаны случаи поведения детей в разных ситуациях, возникающих в образовательном учреждении, и даны рекомендации тендерного подхода в процессе обучения и воспитания детей школьного возраста. В основном, в статье выражено личное отношение к проблеме, основанное на более чем 25 летнем опыте наблюдения и анализа поведения школьников в образовательных учреждениях разного уровня и типа.
Abstract
The article provides examples of biological differences between the sexes and some statistical data of researchers in the world. Cases of children's behavior in various situations arising in an educational institution are described, and recommendations of a gender approach in the process of training and education of school-age children are given. Basically, the article expresses a personal attitude to the problem, based on more than 25 years of experience in observing and analyzing the behavior of students in educational institutions of different levels and types.
Ключевые слова: проблемы воспитания и образования, гендерные различия, мозг, статистика, ами-гдала, ацетилхолин, адреналин, корпус калозум, слух, цель, действие, задача, мотив, мальчики, девочки, исследование.
Keywords: problems of upbringing and education, gender differences, brain, statistics, tonsil, acetylcholine, adrenaline, corpus callosum, hearing, goal, action, task, motive, boys, girls, research.
В начале статьи об исследовании, «Есть ли различия в восприятии и усвоении одинаково поданного материала мальчиками и девочками на уроках образовательного учреждения», хочу пояснить, что
описываю ситуации, которые наблюдала на примере нескольких школ, стараясь не давать оценки происходящему, а направить читателя к более пристальному изучению вопросов физиологии, психо-
