CC BY
70
УДК 398.1:551.515
Левкович Н. М., кандидат юторичних наук, [email protected] @ Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ТРАДИЦШШСТЬ УКРА1НСЬКО1 КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАД1 НАРОДНО1 МЕТЕОРОЛОГП УКРА1НЦ1В КАРПАТ)
У статт1 автор на основI анал1зу I характеристики народних метеоролог1чних знань украгнських горян показуе традицттсть украгнськог культури та наголошуе на еажлиеост1 гг егдноелення й збереження. Це мае стати тдтрунтям для ефектиеного нацюнального еихоеання сучасног студентськог молодг.
Ключовi слова: народна культура, украгнськг традицгг, народна метеоролог1я,нац1ональне еихоеання.
Вступ. На сучасному етат духовного вщродження та розвитку укра!нського народу важливого значення набувае всебiчне вивчення народно! культури. Це мае стати одшею з умов для концепци ефективного нацюнального виховання сьогодтшньо! молодо Адже вщновлення та збереження укра!нських традицiй е однiею з основних складових нащонально! ще!. Невiд'емною частиною духовно! культури суспiльства е юторично притаманнi йому традицiйнi народнi знання - результат багатовжового процесу культурно! адаптаци людини. Метеорологiчнi знання украшщв, як i iнших народiв св^у, сформувалися внаслiдок тривалого спостереження за природними явищами у певному еколопчному середовищi. Особливостi бачення свiту при вщсутност iнструментальних методiв прогнозування погоди i складнiсть розвитку атмосферних процеЫв вiдбилися на всьому масивi традицшних метеорологiчних уявлень.
Народна метеорологiя - складний комплекс, в якому поеднаш позитивнi емпiричнi знання та iррацiональнi засоби впливу на погоду. 1нтерес до цiе! дiлянки народно! культури закономiрний i зрозумiлий. Вiн викликаний прикладним аспектом народно! метеорологi!, можливостями використання !! багатовiкового досвiду. Наукова метеоролопя завжди збагачувалася за рахунок народно!. Дослщження традицiйних знань в област метеорологi! на сучасному етат становить iнтерес як для етнологи, оскiльки розширяе нашу обiзнанiсть iз духовною культурою етносу, iз значенням погодних прикмет у господарському i навт особистому життi людей, так i для рiзних галузей природознавства завдяки !х науково-практичнiй цiнностi.
Матер1ал 1 методи. Мета статтi полягае у тому, щоб дослiдити особливост традицiйних метеорологiчних знань та уявлень на теренах
® Левкович Н. М., 2011
Укра1нських Карпат. Методолопчною основою роботи е порiвняльний ан^з, узагальнення та синтез духовних елементiв етнокультури украшських горян.
Розглянемо народш засоби попередження несприятливих явищ погоди. До них насамперед належить дотримання табу на будь-яку роботу у певш перюди народного календаря: "Оби град не падав: дивйить дшв по Велицтни I Зеленых Святах не мож ти прати"; "Як на Юря робиш, то велика буря то всьо зношуе"; "С градовий динь заказаний, що челядь не копле на грядах, аби град на зимлю не падав"; "По пущанню (коли починаеться тст. - Н. Л.) не мож тиждень у рщ прати, бо бур1 будут бити"; "На русавну п'ятницю хиба в хижи мож придыати: як копати, то сут бург" [2, арк. 4, 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15]. Аналопчш табу кнували на теренах Полкся, у Польщу на Балканах [11, с. 114].
Важлива роль у способi попередження негативних атмосферних явищ належить '^здвяному" перюду народного календаря бойюв, коли на Святу вечерю запрошували бурю, град [6, с. 288] з метою запобкання, вщвернення небажаних наслщюв з боку запрошуваних персонажiв у майбутньому.
Згщно з народними св^оглядними уявленнями слов'ян, причиною грому, граду та дощу е покарання за ^хи i недотримання встановленого порядку, зокрема за порушення межi ("як пригримит, то на меж1 не мож сидти") -особливо "невиведеною" жшкою, бо така жшка вважалася "нечистою": "Град паде, як неуведена ходит - то не дай Бог, 'би така йшла за межу" [2, арк. 11]. Особливо складним було становище покриток, оскшьки священики вщмовлялись давати 1м "вивщ", i тому, за народними уявленнями, вони довжу залишались нечистими [5, с. 690], а, отже, могли спричиняти негативш погодш умови.
Здатнктю впливати на природш стихи, насилати бурю, дощ^ град, посухи, неврожа! украшсью горяни надшяли "нечистих" померлих. Зокрема, уявлення про те, що таю покшники, поховаш на кладовищi, тобто в "чистому" мкщ, можуть накликати посуху, неврожай, епщеми розповсюдженi не лише у слов'ян, але й серед шших народiв. Град могло спричинити поховання на цвинтарi "нечистого" покiйника, особливо повшеника ("I чоловт як ся зав1сит, то тогди б'де буря бити" [2, арк. 13]). Украшщ Карпат вважали, що град е своерщним покаранням за народження та умертвлення позашлюбно! дитини -цший рж вiн буде бити вздовж тк! дороги, по якiй жiнка несла вбиту нею дитину: "Говорили, шо тото вишкребтали то зишля I верли де, а тогди град ¡збиват, бур1 страшш, бо то земля запаскуджена такими дтьми" [2, арк. 9].
Виключно в карпатськш зош побутують уявлення про вплив на атмосферш явища вщьми-босуркан/. Тому, коли падае дощ, то кажуть, що "босорканя гади б'е"[14, с. 242], а коли дощу немае, то и зми "по чаруванню вщьм гризуться мiж собою, вщ чого i сохне небо та земля" [7, с. 2]. Лише палиця, якою !х розiрвали, може зiбрати грозовi хмари i сприяти дощу. Мотив викрадення чаклунками молока в корiв первiсно мк стосуватися дощово! маги, символiзувати чаклунсью ди з викликання посухи. Лише в шзшший час, коли поширюеться скотарство, вiн набув буквального трактування. Наведемо приклад, який тдтверджуе таке припущення. На Слов'янщиш вiдьма для того,
щоб вдабрати молоко, просвердлюе в стовт в стм дiрочку, а коли 1й потрiбне молоко, то виймае затичку i воно тече iз дiрки. Однак про це не повинен знати господар корови [8, с. 118]. Фактично аналопчш ди здшснюють пiд час посухи бойки: "Шду до когось та вкраду то цурря (старий одяг. - Н. Л.), шо затикают щвку (отвiр у печ^ через який дим виходив у сши. - Н. Л.) в печи, але так, оби не видти. Шду в ргку намочу I пот1м верну" [2, арк. 13].
Мапчними властивостями надшялися реч^ яю мали вiдношення до "нечистого" покшника. Таким засобом була мотузка, з допомогою якого вшальник здшснював акт самогубства. На Полiссi цю мотузку спалювали, щоб не було граду [1, с. 340]. Швденш слов'яни розганяли нею хмари, а у випадку засухи кидали у воду [13, с. 378]. З давшх-давен рiзнi народи мали сво! рецепти, як вщновити порушену природну рiвновагу: серби для того, щоб викликати дощ, топили тварин живцем або ж виливали !хню кров у рiчку [15, s. 244]; в давнш Мексицi пiд час посухи ацтеки приносили д^ей в жертву богу дощу [10, с. 16]. Подiбнi мапчш ди кнували й у бойкiв: "Жона вагтна мае ся купати в проруб1, то дощ тде. Але казали, шо гг дитина на вод1 мае погибнути, не доживе свого вгку, втопиться" [2, арк. 18]. Первкно найхарактершшим для карпатсько! традици було руйнування могили "нечистого" покшника, поливання його тша водою або ж перенесення на мкце загибелi [4, с. 316]. Ще сьогодш здiйснюють подiбнi ди: могилу поливають водою, хрест з могили кидають у рiчку - все це символiчно замшюе перенесення трупа на мкце трапчно! смертi. Такi ди виконували не лише украшсью горяни, а й iншi етнографiчнi групи украшського народу, зокрема й полщуки [3, с. 400]. На Полка для викликання дощу кнував обряд "борона", який проводила ул^ку група жшок. Вони одночасно виконували календарш пiснi, якi вiдносилися до рiзних свят i перiодiв, унаслiдок чого створювався звуковий хаос - так званий какофошчний ефект [12, с. 11].
На Закарпатп кнують уявлення, що велию бурi з градом може наслати шаркань - велика гадина з 12-ма головами [9, с. 41]. Вш виростае iз гада, котрий живе у пустиш, тому його шхто не може побачити. В Укра!нських Карпатах не зафксоване таке повiр'я. Щоправда, слово шарта, тд яким бойки розумшть сильнi дощi та бурi, може свщчити, що i тут колись побутував подiбний демонологiчний сюжет.
При появi градово! хмари горяни намагалися вiдiгнати И рiзними магiчними способами: перекушували три першi градинки (зазвичай це робили наймолодшi дiти в ам'1); викидали на подвiр'я лопату, кочергу, сокиру, освячеш вербовi гшочки, снiп; дзвонили в дзвони; жшки, роздягнувшись догола, оббiгали хату кругом, щоб налякати бурю [2, арк. 4, 8,15, 23].
Висновки. У ХХ1 столiттi наше суспiльство, передовам молодь, орiентуеться здебiльшого на захщну культуру. Однак слiпе копiювання захщних зразкiв може врештi-решт призвести до втрати нацюнально! iдентичностi. Перш за все потрiбно плекати те, що е властиво нашим надбанням, створеним попередшми поколiннями. Такою перлиною е народна традицшна культура, яка, незважаючи на науково-техшчний прогрес, "законсервувала" для нас неоцшенш скарби народно! мудроси та знань. Такими, зокрема, е i метеорологiчнi уявлення
наших предюв, ан^з яких дозволяе подивитись на природу та рiзноманiтнi атмосферш явища дещо по-iншому - очима пращурiв, з глибини минулих вшв. Можливо, саме тодi ми б не ставилися по-споживацьки до природи, а жили б у гармони з нею. Отже, концепщя виховання у вищш школi мае бути спрямована на утвердження кторично! пам'яи, вщновлення та збереження традицшност укра!нсько! культури.
Л1тература
1. Агапкина Т. А. Веревка / Т. А. Агапкина, Е. Е. Левкиевская // Славянские древности : Этнолингвистический словарь в 5-ти томах ; под общей ред. Н. И. Толстого. - М. : Международные отношения, 1995. - Т. 1 : А-Г. - С. 338-340.
2. Архiв Львiвського нащонального ушверситету iменi 1вана Франка. -Ф. 119, оп. 17, спр. 208-Е, арк. 1-8; спр. 209-Е, арк. 1-30; спр. 210-Е, арк. 1-23; спр. 211-Е, арк. 1-19; спр. 215-Е, арк. 1-17; спр. 216-Е, арк. 1-9.
3. Васянович О. "НечистГ' покшники в метеоролопчних уявленнях жителiв Центральноукра!нського Полкся / Олександр Васянович // Народознавчi Зошити. - 2006. - Вип. 3-4 (69-70). - С. 398-402.
4. Галька И. О повкельниках и других самоубшцях, о потопельниках и потерчатах / Игнатш Галька // Наука. - Коломыя, 1874. - Ч. III. - С. 315-321.
5. Ккь О. Дiвчина-покритка в укра!нському селi кш. XIX - поч. ХХ ст. / Оксана Ккь // Народознавчi Зошити. - 1998. - № 6. - С. 684-692.
6. Кутельмах К. М. Календарна обрядовкть / К. М. Кутельмах // Гуцульщина : Iсторико-етнографiчне дослщження / [вщп. ред. Ю. Г. Гошко]. -К. : Наукова думка, 1987. - С. 286-302.
7. Малороссшскш поверья (Волколак - Утрь - Ведьма) // Слово. -Львов, 1880. - Ч. 83. - С. 1-2.
8. Орлов М. А. История сношений человека с дияволом : (репринт. изд. 1904) / М. А. Орлов. - М. : Республика, 1992. - 352 с.
9. Потушняк Ф. Душа в народшм повiрю села Осш / Федiр Потушняк // Науковий збiрник товариства "Просвгга" в Ужгорода - Ужгород, 1938. - Рiч. ХШ-Х^. - С. 33-44.
10. Руднев В. А. Древо жизни : Об истоках народных и религиозных обрядов / В. А. Руднев. - Ленинград : Лениздат, 1989. - 160 с.
11. Толстая С. М. Град / С. М. Толстая // Славянская мифология. Энциклопедический словарь. (А-Я). - [изд. 2-е]. - М. : Международные отношения, 2002. - С. 114-115.
12. Толстая С. М. Полесский народный календар / С. М. Толстая. - М. : Индрик, 2005. - 600 с. - (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования).
13. Толстой Н. И. Висельник / Н. И. Толстой // Славянские древности : Этнолингвистический словарь в 5-ти томах ; под общей ред. Н. И. Толстого. -М. : Международные отношения, 1995. - Т. 1 : А-Г. - С. 377-379.
14. Усачева В. В. Босорка / В. В. Усачева // Славянские древности : Этнолингвистический словарь в 5-ти томах ; под общей ред. Н. И. Толстого. -М. : Международные отношения, 1995. - Т. 1 : А-Г. - С. 241-242.
15. Moszynski K. Kultura ludowa slowian / Kazimierz Moszynski. - Krakow, 1934. - Cz. 2 : Kultura duchowa. - 725 s.
Summary
TRADITIONAL CHARACTER OF UKRAINIAN CULTURE
(ON EXAMPLE OF ANALYSIS OF FOLK METEOROLOGY OF UKRAINIANS OF CARPATHIANS)
In the article an author on the basis of analysis and description of folk meteorological knowledges of the Ukrainian highlanders shows traditional character of Ukrainian culture and marks importance of its renewal and maintenance. It must become background for effective national education of modern student youth.
Key words: folk culture, Ukrainian traditions, folk meteorology, national education.
