CC BY
41
УДК [811.161.25'373.22:58]:39 UDC
DOI: 10.17223/18572685/52/7
НАРОДН1 НАЗВИ РОСЛИН ЯК ФРАГМЕНТ МОВНО1 КАРТИНИ СВ1ТУ РУСИН1В
1.В. Гороф'янюк
Вiнницький державний педагогiчний унiверситет
iM. М. Коцюбинського Укра'ша, 21001, м. Вiнниця, вул. Острозького, 32 E-mail: [email protected]
Авторское резюме
Стаття присвячена аналiзовi семантично! мотиваци боташчно! лексики русинiв Пряшiвщини як фрагмента мовно! картини свгту русишв. Мотивованi флороназви становлять 29 % (405 одиниць). З метою виявлення зв'язку народно! боташки з шши-ми фрагментами картини свгту русишв видтено 13 мотивацiйних ознак, актуальних у флорономiнацi! рyсинiв. Виконане ранжування мотивацшних ознак засвiдчило, що найбтьшу кiлькiсть становлять флороназви, мотивованi зовшшшми характеристиками рослини (45 %). Зокрема, проанал^зований матерiал засвщчуе широк асоцiативнi зв'язки рослин з реалiями живо! природи, предметами побуту, що де-монструе спiльнiсть або сyмiжнiсть рiзних сегментiв лексично! системи у свщомосп носi!в мови. Велика шьюсь русинських назв рослин мотивована !хшми л^уваль-ними властивостями (12,8 %), фактами !х використання з мапчною метою (10,9 %). Простежуеться пряма корелящя мiж обрядодiею i флороназвою. Народна ботанiка рyсинiв - багатовимiрна, тобто на позначення однiе! рослини функцюнують кiлька назв, якi характеризуют !! з рiзних бокiв (зовшшш ознаки, внyтрiшнi властивостi чи застосування в побyтi), що сприяе збереженню етнокультурно! iнформацi!, яка передаеться русинами вщ поколiння до поколiння.
Ключовi слова: номiнацiя, семантична мотивацiя, мотивацiйна ознака, народна ботанiка, назви рослин, русини, мовна картина свггу.
НАРОДНЫЕ НАЗВАНИЯ РАСТЕНИЙ КАК ФРАГМЕНТ ЯЗЫКОВОЙ КАРТИНЫ МИРА
РУСИНОВ
И.В. Горофянюк
Винницкий государственный педагогический университет им. М. Коцюбинского Украина, 21001, г. Винница, ул. Острожского, 32 E-mail: [email protected]
Авторское резюме
Статья посвящена анализу семантической мотивации ботанической лексики русинов Пряшевщины как фрагмента языковой картины мира русинов. Мотивированные названия растений составляют 29 % (405 единиц). С целью выявления связи народной ботаники с другими фрагментами картины мира русинов выделено 13 мотивационных признаков, актуальных в флорономинации русинов. Выполненное ранжирование мотивационных признаков показало, что наибольшее количество составляют названия, мотивированные внешними характеристиками растения (45 %). В частности, материал свидетельствует о широких ассоциативных связях растений с реалиями живой природы, предметами быта, демонстрирует общность или смежность различных сегментов лексической системы в сознании носителей языка. Большое количество русинских названий растений мотивировано их лечебными свойствами (12,8 %), фактами их использования с магической целью (10,9 %). Прослеживается прямая корреляция между обрядами и флоро-названиями. Народная ботаника русинов многомерна, т. е. для обозначения одного растения существует несколько названий, которые характеризуют его с разных сторон (внешние признаки, внутренние свойства, применение в быту), что способствует сохранению этнокультурной информации, которая передается русинами от поколения к поколению.
Ключевые слова: номинация, семантическая мотивация, мотивационная признак, народная ботаника, названия растений, русины, языковая картина мира.
FOLK NAMES OF PLANTS AS A FRAGMENT OF THE RUSIN LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD
I.V. Gorofyanyuk
M. Kotsiubinsky Vinnytsia State Pedagogical University 32 Ostrozhsky St., Vinnytsia, 21001, Ukraine E-mail: [email protected]
Abstract
The article analyses semantic motivation of the botanical lexis of Presov Rusins as a fragment of nationally conditioned language picture of the world. Motivated flora names make up 29 % (405 nomens). 13 motivational features have been defined in the Rusin plant nomination to identify the connection of folk botany with other fragments of the Rusin world picture. The ranking of the motivational features shows that the greatest number of names is motivated by the external characteristics of the plant (45%). In particular, wide associative links between plants and realities of living nature and objects of everyday life demonstrate the generality or contiguity of different segments of the lexical system in the minds of native speakers. A large number of Rusin plant names are motivated by their therapeutic properties (12.8%), their being used with a magical purpose (10.9%), which indicates pagan philosophical idea of Rusins, preserving the remains syncretic beliefs, magical practices and valuable empirical information about the spiritual culture of the ethnic group. There is a direct correlation between ceremonies and plant names. The folk botany of Rusins is multi-valued, that is, it uses several names of one plant to describe its different features (external signs, internal properties, its use in everyday life), which promotes preservation of ethno-cultural information transmitted by Rusins from generation to generation.
Keywords: nomination, semantic motivation, motivational feature, folk botany, plant names, Rusins, language picture of the world.
Якщо не знаеш назв, то втрачаеться i шзнання речей.
Карл Лiнней
Сучасна лшгвктика вщзначаеться увагою до мови як засобу пре-зентацп етносвщомосп. Колоритним фрагментом нацюнально-мовноУ картини свггу, багатим i цшним для когытивно-ономасюлопчних до-^джень, е народы назви рослин, адже, по-перше, цей номшативний
масив формyвався впродовж усього iсторичного розвитку мови та еволюцiï етносу; по-друге, y назвах рослин вiдображено аксюлопю народу; по-трете, з'ясування особливостей добору мотивацшних ознак при творенш флороназв дозволяе глибше пiзнати як номшативш механiзми мови в цiломy, так i (хне пiдГрyнтя в етносвщомосп.
Одним iз шляхiв вивчення мовно)' картини св^у е когштивно-оно-масюлопчний пiдхiд, орieнтований на дослiдження мотивацшних моделей, ям втiлюють y внутршнш формi назв iнформацiю про денотати. О.Й. Блшова доводить, що дослщження мотивацiйних особливостей дозволяе виявити культурно-кторичну специфiкy мови з урахуванням системних зв'язкiв мiж одиницями мови i культурними концептами, а мотивовашсть мовноï одиницi може бути визначена тшьки крiзь призму мовноï свщомосп (Блинова 1987: 123). Саме тому предметом дослщження е назви рослин русишв Пряшiвщини iз прозорою мотиващею - назви, що вiдтворюють народы уявлення людини про рослинний св^. Зауважимо, що ботанiчнi назви русишв Словаччини вже були предметом вивчення М. Чижмар y площиш мотиваци, словотвору (Чижмар 1993; Cizmárová 2007; Cizmárová 2017).
Емпiричнy базу дослiдження формують 1 395 назв рослин, запи-саних наприкiнцi ХХ ст. y рiзних мiсцевостях Схiдноï Словаччини (Пряшiвщини), компактно заселених русинами, i представлен в ет-нографiчнiй працi Н. Вархол «Рослини в народних повiр'ях русишв-yкраïнцiв Пряшiвщини» (Вархол 2002).
Оскшьки важливим етапом реконстрyкцiï мовно( картини свiтy е деталiзований опис мотивацшних моделей та номшативних про-цесiв y сферi флорономiнацiï, розглянемо назви рослин, уживаних русинами, вщповщно до мотивацiйних ознак, покладених в основу номшацм рослин.
Встановлено, що мотивацшш зв'язки проступають y 29 % вщ yсiх зафiксованих назв рослин. Мотивован назви засвiдчyють функцю-нування ieрархiï мотивiв флорономiнацiï i в такий споаб маркують найбтьш цiннi явища, ознаки, характеристики для мовця, вщобра-жають динамiкy його мовно( свiдомостi.
Домiнyючою мотивацiйною ознакою русинських флороназв е мор-фолопчш властивостi рослини (181 назва, 45 %). Серед них активними виявилися там характеристики рослини:
1) колiр рослини чи ïï частини:
- син-: синец Anchusa officinalis' (Вархол 2002: 115); сифнец, анець, снявка 'Centaurea cyanus' (Вархол 2002: 116); синец, синяк 'Echium vulgare' (Вархол 2002: 138); анец, синя быль, сiнi чачка 'Cichorium intybus' (Вархол 2002: 142);
- чорн-: чорна биль(я), чорнобыль Artemisia vulgaris' (Вархол 2002: 136); чорна главка, чорноглавок 'Prunella grandiflora' (Вархол 2002: 139), чорны корiнкы 'Helleborus purpurascens' (Вархол 2002: 142);
- червiн-: червiнкове зля 'Geranium sanguineum', 'Geranium phaeum' (Вархол 2002: 116), 'Chelidonium majus' (Вархол 2002: 143); червiнко-ве ж'шя 'Sanguisobra officinalis' (Вархол 2002: 137); червены яфыры 'Vaccinium vitis-idaea' (Вархол 2002: 113);
- жовт-: жолтач 'Ranunculus acris' (Вархол 2002: 120), жовтило, жовтячкове ж'шя 'Senecio jacobaea' (Вархол 2002: 120), жовты кв'¡ткы 'Calendula olficinalis' (Вархол 2002: 130);
- бл-: бiлi квiтчата 'Bellis perennis' (Вархол 2002: 139); блежшя Allium sativum' (Вархол 2002: 142);
- злат-: златоглавник 'Lilium martagon' (Вархол 2002: 126), злат-ник 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133).
2) асощативы зв'язки з предметами побуту:
- господарчi предмети: лопаткы 'Capsella bursa-pastoris' (Вархол 2002: 118); свiшьник 'Oenothera biennis' (Вархол 2002: 119); шпифлькы Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); напарсток 'Digitalis grandiflora' (Вархол 2002: 130); ключi 'Primula veris' (Вархол 2002: 132); дра-бiнка, драбинкы 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133); метличка 'Sarothamnus scoparius' (Вархол 2002: 138); стршка 'Sisymbrium officinale' (Вархол 2002: 139); батожина 'Humulus lupulus' (Вархол 2002: 141); батифжник, бато(у)жнi(и)к 'Cichorium intybus' (Вархол 2002: 141);
- музчш шструменти, Ух деталк дзвоночок, дзво(и)нчок, дзвинчкы, дзвы(о)нка, дзвоночкы, дзвончикы, дзвунки, звончекы 'Campanula' (Вар-хол 2002: 118); смычкы 'Carex' (Вархол 2002: 131);
- одяг: ряса 'березовi сережки' (Вархол 2002: 112), кабатикы 'Alchemilla vulgaris' (у рослини складчасп по краю зазублеш листки, ям своею формою нагадують рясш жiночi спщнищ - «кабатикы») (Вархол 2002: 50); поповi ?ач'1 'Euonymus europaeus' (Вархол 2002: 113) < Гат! спщнГ (Керча 1: 191);
-Ужа: колачикы, колачык 'Malva pussilla' (Вархол 2002: 122); кашка 'Rumex acetosa', '~ confertus', '~ crispus' (Вархол 2002: 144).
- посуд: дзбанкы, дзбаночкы 'Campanula' (Вархол 2002: 118) < збанок 'глечик' (Керча 1: 339).
3) асощативш зв'язки з людиною, частиною УУ тiла: коси 'Veronica agrestis' (Вархол 2002: 114); волосник (Вархол 2002К) 'Hieracium pilosella' (Вархол 2002: 131); дiвоцке волошя (Вархол 2002М) 'Stipa capillata' (Вархол 2002: 123), чубрик 'Medicago falcata', 'Lotus corniculatus' (Вархол 2002: 127); головач 'Centaurea scabiosa' (Вархол 2002: 116); колiнка 'Taraxacum officinale' (Вархол 2002: 126); король-
ка, кралька 'Leucanthemum vulgare' (Вархол 2002: 124); сестричкы 'Melampyrum nemorosum' (Вархол 2002П: 133). Флороназва xлопське / xлопске серце 'Cirsium vulgare' мотивована тим, що за колючею бур'ян порiвнюють iз чоловiчим серцем. Протилежного погляду дотримують-ся чоловiки: осот звичайний вони називають бабське серце, бо, на (хню думку, колюче серце мае якраз жшоча стать (Вархол 2002: 88-89).
4) асощативы зв'язки з тваринним свггом:
- асощацп з твариною чи частиною ïï тта: пса(я)нка, пшар(ь)ка, пщанка Alopecurus' (Вархол 2002: 123) (густа цилшдрична колосо-подiбна волоть рослини викликае асощацп iз хвостом собаки - пса, що вщображено й в номенклатурой назвi лисоxвiстУ; вовк, вовчинец 'Ononis spinosa' (Вархол 2002: 1l5) (пагони рослини мiстять парнi колючки, ям в народнiй yявi асощюються iз зубами вовка); вовча жила 'Comarum palustre' (Вархол 2002: 115); мышачый xвостик I xвyст, мышыйxвiст Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118); вольсь-кый xвiст 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119); жабка 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127); жабивник 'Filago arvensis' (Вархол 2002: 120) (рослина з товстим шерстисто-повстистими листям ланцетноï або лопатчастоï форми асоцтеться з жабою); гадовник 'Persicaria bistorta' (Вархол 2002: 117) (з гадом асоцтеться довге звивисте ко-реневище рослини); олiнi рошкы, гyшя лапка, вовчi пазyры 'Lycopodium clavatum' (Вархол 2002: 135); коцyрi /коцуры /коцуровы /коцyрячi яйця 'Glechoma hederacea' (Вархол 2002: 137) < коцур 'кiт' (Керча 1: 441); копитнифк, копытник Asarum europaeum' (Вархол 2002: 124); рiжець 'Geum urbanum' (Вархол 2002: 74);
- асощацп з птахом чи частиною його тта: когутикы 'Dianthus superbus' (Вархол 2002: 116), 'Lychnis flos-cuculi' (Вархол 2002: 124), 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128), 'Saponaria officinalis' (Вархол 2002: 129) < когут 'твень' (Керча 1: 418); зозул'1 зозуля,зозулька(ы) 'Orchis militaris' (Вархол 2002: l2l); курочка(ы), куры лапкы 'Primula veris' (Вархол 2002: 132); гусинець, гуся трава, гушепирко, гуш'1 xвiст, гушя лабка, гушя трава, гушячый квiток 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133); гушялаба/лапка Alchemilla vulgaris' (Вархол 2002: 136); птачый пыщок 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127) < пысок 'морда' (Керча 2: 250); лебедикы 'Glechoma hederacea' (Вархол 2002: 137); гадово тр'я 'Dryopteris filix-mas' (Вархол 2002: l43); тр'я 'Taraxacum officinale' (Вархол 2002: 126);
5) асощативы зв'язки з шшою рослиною чи ïï частиною:
- стьськогосподарсьм рослини: конопелка 'Anemone sylvestris' (Вархол 2002: lll), 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128); дика морковиця, морковка Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118); кукуруд-зикы 'Polygonum bistorta' (Вархол 2002: 117) (прикметно, що русини
не вживають лексеми кукурудза, послуговуючись назвами тен?ер'1ця, кендерця (Ябур, Плшкова, Копорова 2007: 312)); огурчина 'Petasites albus' (Вархол 2002: 125); свинскы огуркы 'Veronica agrestis' (Вархол 2002: 114); дикый чеснок Allium ursinum' (Вархол 2002: 141); капусниця 'Rumex acetosa' (Вархол 2002: 144); наше грозно, руснацькой грозно 'Prunus spinosa' (Вархол 2002: 140) < грозно 'виноград' (Керча 1: 181);
- дикоро^ трав'янисп рослини: малы лопушкы Asarum europaeum' (Вархол 2002: 124); капустинка, дика капусниця, зача капуста, заяча капусшца /капуста 'Oxalis acetosella' (Вархол 2002: 123) - вщзоошм-ний прикметник у цих та шших народних назвах рослин е виразником узагальнено'' семантики дикий, несправжн'ш, непридатний для людини у слов'ян (див.: Меркулова 1967: 84; Шамота 1985: 45);
- дерева: назви дерев'яник, древник, дрывник 'Hypericum perforatum' мотивоваш дерев'яниспстю стебла звiробою звичайного; ци^анскы черешнi 'Daphne mezereum' (Вархол 2002: 115) - вщетношмний прикметник е ноаем семантики чужий, несправжн'ш, небезпечний для людини, про свщчить i синонiмiчна флороназва чортовы черешнi (Вархол 2002: 115); вовчi черешнi 'Sorbus aucuparia' (Вархол 2002: 117); жаб'/на черешня 'крушина ламка Rhamnus frangula' (Вархол 2002: 125); заяч'1 грушечкы 'Cornus mas' (Вархол 2002: 118); вербинка 'Epilobium angustifolium' (Вархол 2002: 140); смеречки < смерека 'ялина' (Керча 2: 350), 1вка, лка 'Equisetum arvense' (Вархол 2002: 141).
б) особливосп будови рослини чи ïï частин: велике зля, високе ж'шя, тичне зля 'Inula helenium' (Вархол 2002: 131); масны листок 'Sedum maximum' (Вархол 2002: 132); широка трава 'Galinsoga parviflora' (Вархол 2002: 116); трясилупка 'Capsella bursa-pastoris' (Вархол 2002: 118); мiцник, моцарь 'Centaurea jacea' (Вархол 2002: 115), 'Hedera helix' (Вархол 2002: 135), грубе зля 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119), тлусте зля /жля, тучне /тучной зля, тучник 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119) < тучный 'товстий, гру-бий' (Керча 2: 439). Номен мiцне зля /жля в русишв Пряшiвщини вживаний для позначення низки рослин з мщним стеблом - Ononis arvensis (Вархол 2002: 115), Centaurea jacea (Вархол 2002: 115), Cichorium intybus (Вархол 2002: 141). За законами контактно)' маги мщь рослини мала перейти на людину, тому в деяких мкцевостях жшки на 1вана Купала спершу рвали мiцнежля 'Centaurea jacea', яке запихали за пояс або ним просто пiдперiзувалися, щоб бути мщними. У вiдварi мiцногожля 'Centaurea jacea' купали слабеньких немовлят, щоб так само набирали належно'' сили (Вархол 2002: 63). 1з такою ж метою русини використовували моцар, моцарь 'Hedera helix' (Вархол 2002: 64), розрiзняючи хлопскый моцар - вживали для купелi слабких хлопчимв - та бабскый моцар - для дiвчаток. Отож, внутршня форма
флороназв, похщних вщ мiць-, е водночас вказiвкою на використання рослин i3 лiкувальною метою.
Лiкувальнi властивостi рослин представлен в 52 назвах (12,8 %) зафiксованих флороназв. Цi назви групуемо за такими характеристиками:
1) безпосередньо вказують на лкувальну чи отруйну дт: жалуд-кове зля 'Valeriana officinalis'; очник 'Euphrasia rostkoviana' (Вархол 2002: 132); кровник 'Plantago lanceolata' (Вархол 2002: 135); слабеняк 'Impаtiens nоli-tаngere' (Вархол 2002: 137); сердечне /серцове зля, сердечник 'Leonurus cardiaca' (Вархол 2002: 138); костивал, костигой 'Symphytum officinalis' (Вархол 2002: 120). Флороназви кривавник, кровник 'Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118) мотивоваш ним, що рослина мае кровоспинш властивосп (Комендар 2007: 108); болиголов 'Succisa pratensis' (Вархол 2002: 124) - водний вщвар ваеУ рослини п'ють при головних болях (Комендар 2007: 354); гадовник 'Poligonum bistorta' вживали на пщкурювання вщ укусу гадюки (Вар-хол 2002: 41).
2) безпосередньо вказують на хворобу: сухотник 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127), 'Scrophularia nodosa' (Вархол 2002: 136); стр'ль-чина 'Dipsacus fullonum': у листках феУ рослини зосереджуеться дощова вода, яку посвячену використовували для лкування вушного болю - «к/дьухо стрiкало» (Вархол 2002: 82).
3) опосередковано вказують на вплив рослини на оргаызм людини чи тварини: блекет 'Conium maculatum' (Вархол 2002: 113) - пов'язано з дiесл. блендти 'базкати' (Керча 1: 84), також функцюнуе у фразе-ологiзмi блекоту ся наш (Керча 1: 84) 'говорити шсенггницГ. Назви 'Plantago major' бабка, бабник, бабчак (Вархол 2002: 135) постали внаслщок семантичноУ деривацiï вщ бабка 'знахарка', враховуючи широке використання рослини в народнш медицинi (Machek 1954: 218). Рослинi Pulsatilla pratensis приписували снотворну дт, що за-карбувалося в народних назвах дримак, дримко, дримок, сп'юх (Вархол 2002: 139), а згодом i вщповщних обрядодiях: дримка не радили давати у зтля, щоб пiд час прядшня, здебiльшого на вечорницях, не дрiмати; спюхом пiдкурювали переляканих дггей, позбавлених сну (Вархол 2002: 46). Флороназви твердоспай, спянчик, спйошкы 'Eriophorum latifolium' також закарбували снодiйнi властивосп рослини: вщомо, що квточку цiеï рослини клали безсоннiй рослин пiд голiвку (Вархол 2002: 82). Levisticum officinale, який русини називають любка,любчик,любчык, на Старолюбовнянщин чоловки, виснаженi працею, вживали у виглядi стимулюючого горiлчаного настою для оновлення сили, потенцп (Вархол 2002: 58). Флороназви терпи б'да/ зля 'Ranunculus acris' вщображають використання рослини як засобу
вщ зубного болю: ним натирали зуби, щоб бшь перейшов iз хворого на зтля (Вархол 2002: 83).
Про широке використання рослин в лiкувальних цiлях сигналiзують i флороназви з узагальненою семантикою, як-от: болячкове зля /жля 'Valeriana officinalis' (Вархол 2002: 113), 'Veronica officinalis' (Вархол 2002: 114), 'Physalis alkekengi' (Вархол 2002: 128), 'Potentilla erecta' (Вархол 2002: 133), 'Tanacetum vulgare' (Вархол 2002: 133); болячковый корiнь, болячковой корiня 'Potentilla erecta' (Вархол 2002: 133).
Та чи не найактивышим у цьому рядi назв е флороназви-компо-зити з елементом девять. Цей чи^вник опосередковано реалiзуе модель мотивацп флороназв за лкарськими властивостями рослин, адже саме число 9 часто ф^уруе в мапчних лкувальнш ритуалах. Т.Б. Лукшова, дослщжуючи тексти замовлянь схщних слов'ян, називае «уыкальним за кшьюстю повторень числово' назви е за-мовляння саме з числiвником "дев'ять"» i пояснюе це тим, що число «дев'ять» - потроена, отже й посилена у сво'й мапчнш дiï трiйка (Лукiнова 1997: 314). Отож вiра русинiв у те, що рослина допомагае вщ дев'яти недуг закарбувалася в назвах дев'ясил, дев'ясел,дев'ятник, дев'ятосильник, дев'ятсил, дев'яшюр уживаеться на позначення 'Carlina acaulis' (Вархол 2002: 115), дев'ят верх'ш жля - 'Carlina vulgaris' (Вархол 2002: 115), дев'ятосиль, дев'ятосильник - 'Ononis spinosa' (Вархол 2002: 115), 'Verbascum thapsiforme', дев'ясинь - 'Galega officinalis' (Вархол 2002: 124), дев'ятьсил - 'Petasites hybridus' (Вархол 2002: 125).
Вище видтеы мотивацшы ознаки народних назв рослин значною мiрою пов'язаы з об'ективними чинниками номшацп: зумовлеы ре-альними властивостями денотата, конкретними знаннями людини про рослину. Проте народна ботаыка русиыв вщображае й iррацiональнi вiрування, що вттюеться в емоцiйно-оцiнних, мiфологiчних мотивах номшацп рослин. У русиыв Пряшiвщини й дос зберiгaються антропо-морфiчнi свггогляды уявлення: рослини нaдiляються властивостями живих inrn, i для того, щоб мирно ствкнувати з ними, людина повинна дотримуватися визначених правил. Так, народне повiр'я в те, що в чебрець перетворилася ранше померла мати (Чижмар 1993: 132), лягло в основу флороназв Божоïматерi/материна/матери душка 'Thymus serpyllum' (Вархол 2002: 36). Народна уява надшила рослину Bryonia alba здатшстю зникати з попереднього мкця й переходити рости на шше мкце за умови, якщо рослину хто-небудь вкрав, не просячи дозволу господаря його зiрвaти. Ображена переступниця щезала, знаходячи собi шшого мкця (Вархол 2002: 73).
Виразною особливiстю флорономiнaцiï в русиыв е закарбування мапчних властивостей рослин у ïхнiх назвах. Це е яскравим свщченням
того, що русини активно використовували рослини в любовшй, госпо-дарськiй та лкувальшй магiï.
Засвiдчено такi способи використання рослин y любовшй магiï, вщдзеркалеш в самих назвах рослин. Так, дiвчата «жебы ïx пар'бц брали до танцю», рвали траву порви/перви танец 'Stellatia holostea' (Вархол 2002: 34). 'Galium aparine', який номшують липача трава, лиф пкач, липик, через чтмсть широко використовувалася в любовнiй магiï: щоб причарувати юнакiв, дiвчата ще вдосвгга на 1вана Купала рвали цю рослину, якою обвивали голi пояси «жебы ся ïx xлопцi xапали, як тот липник» (Вархол 2002: 55).
Про хазяйновиткть русишв, (хню працелюбшсть свщчить той факт, що вщомо багато випадмв застосування рослин для лкування худоби. Мотивом номшацп рослин стають досить часто назви хвороб або дм, якi рослини мають забезпечити. Так, висушеним вальником, вальов-ником 'Verbascum thapsiforme' пщкурювали хворе вим'я корови: «кед корова мала вал - вим'я спyxло» (Вархол 2002: 36). Тш корову яка «са не б'гала», давали спожити б'ганець, бгувник'Anagallis arvensis' (Вархол 2002: 93). Alchemilla vulgaris називають навратник, навратыш, що пов'язано навертати: рослина, яку давали корову мала навернути в неï молоко (Вархол 2002: 64-65). В Якуб'янах навратником називають Tanacetum vulgare i за твердженням Я. Олейника, y святвечiр кладуть його в пiдпалок - y ткто, яке вишкрябують з коритця. Спе-чений «пiдпалок» iз сiллю дають спожити коровам, щоб (х захистити вщ нечистоï сили (Olejník 1973: 93). Димом навратника 'Lysimachia nummularia' намагалися повернути безсоннiй дитинi сон: «курили, як дiтина спати не могла,жебы шя му спаня вернуло» (Вархол 2002: 65). Пристрiтником 'Geum urbanum' пщкурювали наврочену людину або тварину: «Окурювали тим nристрiтником, кедь зочей даxто мав. Зато, жебы пристр'тити xворобy,жебы са вецей не ширила». Синошмом до пристр'1т y русишв е iменник зоч. Саме вш став похщним для назв низки рослин, ям використовували з мапчною метою: травники вживали зочник 'Euphrasia rostkoviana' як пщкурювальний засiб про-ти зурочення. В Ольф зочником найменували будь-яку квггочку, яку першу на веснi побачили, обер^аючись таким чином вiд можливого наврочення (Вархол 2002: 48-49). Врочник 'Anthyllis vulneraria' вва-жався добрим засобом вщ зурочення (Вархол 2002: 41). Хлопським nристрiтником Agrimonia eupatoria' пщкурювали жшку або дитину, яких зурочив чоловiк - xлоn (Вархол 2002: 89). Русини розрiзняють також зочник бабскый 'Melilotus albus'та зочникxлоnскый 'Melilotus officinalis' (Вархол 2002: 113).
Назви рослин закарбували вiрyвання рyсинiв y нечисту силу i вщображають факти боротьби з нею. Так, висушеною рослиною
Onopordum acanthium - чотр'в ополох, чортовый опелех, чортопо-лох - пщкурювали переляканих оаб, найчаспше д^ей, та у випадку ревенанства («як мертвый трапит, шя сние або ходит на дакого») (Вархол 2002: 96). Назви рослини мотивоваш вiрувaнням у те, що рослина мае властивкть вщворотного зтля: «полохае», вiдлякуе нечист сили, здебiльшого чортiв; такою ж силою надтяють Datura stramonium (Вархол 2002: 119), Carlina acaulis (Вархол 2002: 115), як номшують чортополох. При появi ознак ревенантства - «якмертвый трапит» пщкурювали ослю та домашшх зтлям мертвиц 'Inula salicina' (Вархол 2002: 63)
Вщоме русинам в'1трове ж'ля 'Lathyrus sylvestris': зтлям пщкурювали того, кого обдув поганий вггер, тобто раптовий порив вггру; уособлення вггру в нaродi побутуе пiд назвою вiтерниця. За загально-поширеною народною уявою у вах слов'ян такий вггер спричинювала нечиста сила (Плотникова 1995: 359).
На позначення Thymus vulgaris вживають назву лукавець, похщну вщ лукавий. Димом ще[ рослини обкурювали людину, пригшчену психiчною депресiею. Такий хворобливий стан у нaродi пояснювали так, що злий дух приблукався до людини, i позбавивши людину спо-кою та сну, навтвав на не( страх - «курили, кед лукаве обiйде, нечиста сила» (Вархол 2002: 58).
Перелесник, за народною уявою, е спокусником дiвчaт або моло-дих жшок, який шбито лгтае в повiтрi, а вночi проявляеться у видi коханого. Перелесник найбтьш завдавав болю нещасно закоханим iстотaм. У такому випадку на Свидниччин таку дiвчину пщкурювали димом мапчно( рослини з тотожною назвою перелесник 'Chamrion angustiflium' (Вархол 2002: 69-70).
Язичницьм уявлення про стртяючих демонiв - духiв-хвороб за-карбували в собi флороназви, похщш вiд «постр'л»: пострлове ж'ля 'Senecio erucifolius': з його квiток виготовляли мазь для натирання запалено( мстки; пострлчина, пострлове зля 'Geum urbanum' - рослина з колючим стеблом, якою лкували худобу, «кед постр'л достала» - трталася в корчах. Найменування недуги постр'л уживають на Пряшiвщинi на позначення гострого, рiзкого болю (Вархол 2002: 73). Вщоме русинам i перунове ж'ля 'Sisymbrium officinale', флороназва мотивована назвою язичницького бога дощу, блискавки i грому Перуна. У часи бур^ «кед перуны биют», ця рослина обер^ала житло, ïï палили в печi як жертва богу (Вархол 2002: 70-71).
У традицшнш кулы^ народним словотвором та народною ети-молопею нерщко обумовлюються певш трaдицiï, заборони тощо. Зазначеш мовнi явища виконують i генеруючу роль, породжуючи об-рядову дт. Так, рослину вовчинець 'Ononis spinosa' не рекомендували
приносити в оселю, щоб домашн не поводили себе по-вовчому - не гризлися як вовки та не дивилися на себе вовком (Вархол 2002: 40). При першому ритуальному купаны новонароджено!' дiвчинки у воду додавали волосник 'Hieracium pilosella, який мав забезпечити дiвчинцi довгий р^ волосся (Вархол 2002: 41). За повiр'ям, людина мала б завжди носити при собi запашну квггочку добpоï мысл'1 'Origanum vulgare' задля доброУ мыслi (Вархол 2002: 46). I навпаки, присутшсть в обшсп Genista tinctoria, який називають звада, звадливе ж'шя, звадливе з'шя, звадливець', ыби спричинювала сварки, негаразди мiж домашшми, тому при зби-ранн зiлля жiнки пильнували, аби його не зiрвати (Вархол 2002: 48).
Отож мапчш властивостi рослин лягли в основу 44 народних флороназв (10,9 %).
Mенш частотними виявилися назви рослин, мотивоваш шшими характеристиками рослин.
Смаковi властивостi рослин зафксовано в 20 назвах (4,9 %): соло-дюшка, солодышка, пaпоpотинa солодка 'Polypodium vulgare' (Вархол 2002: 112), ци^анське масло 'Berberis vulgaris'(Вархол 2002: 112), ме-дов'ца, солодош 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128), медyвницa 'Symphytum officinalis' (Вархол 2002: 120), медовчина, медоница, медyв-ница, солодiвник 'Melittis melissophyllum' (Вархол 2002: 122), медов-ник 'Melissa officinalis' (Вархол 2002: 128); кваснина, квасница 'Oxalis acetosella' (Вархол 2002: 123); гipькый /гypькый вопyx/лопyx 'Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); гipькый коpiнь 'Peucedanum oreoselinum' (Вархол 2002: 138); гypькый коpiнь 'Gentiana lutea' (Вархол 2002: 140).
Здатшстю рослини виявляти сво( фiзичнi властивосп мотивовано 18 (4,3 %) флороназв. Багато назв ^eï групи мотивоваш словом молоко, семантично пов'язаним з кольором, i утвореш за мотивацшною ознакою «бтий колiр соку», але мотивацшне значення ix зумовлене фiзичною властивiстю рослин - наявнiстю соку. Наприклад, молочiй, молочник, дике молоко 'Euphorbia peplus' (Вархол 2002: 129); вовче/ дике/юче/пшье/сиче молоко, кане мовоко, сyче молочко 'Euphorbia cyparissias' (Вархол 2002: 129); молочник жовтый, молошьник 'Tragopogon pratensis' (Вархол 2002: 123). Рослиною Tragopogon pratensis з прким молочним соком пщкормлювали корiв, що мало забезпечити бтьшу молочшсть (Вархол 2002: 63). Ця семантична модель мотивацп (з рiзним суфксальним оформленням) e сталою в слов'янських мовах Меркулова 1967: 100-101; Закревська 1976: 113-11S; Шамота 198S: 76). Назви мыдло,мыдловой,мыдляйки, качаче мыдло, качачой мило, ци^анске мыдло 'Saponaria officinalis' (Вархол 2002: 129) мотивоваш наявшстю в рослиш мильних речовин (Комен-дар 2007: 338), атрибутивний компонент описових назв e виразником семантики «несправжнш».
Темпоральними характеристиками (переважно час цвтння рослини) мотивовано 18 (4,3 %) флороназв: май, майка, майник, майовый квiток, майовка, майовник, ма}'вкы 'Taraxacum officinale'; першы ошiны квiткы 'Euphrasia rostkoviana' (Вархол 2002: 132); йоровник, юровник 'Petasites hybridus' (Вархол 2002: 125); юрiвник 'Lathraea squamaria' (Вархол 2002: 133); мар^вкы, ярны першы квiткы 'Tussilago farfara' (Вархол 2002: 134); ярник, ярчушка 'Galanthus nivalis' (Вархол 2002: 134); зимничка, зимной серце (Вархол 2002: 121) мотивоваш зимо-стшмстю рослини Chimaphila umbellata; стара дiвка 'Hydrangea': рослину, яка цвгге до тзньо)' осенi, порiвнюють iз старою дiвкою (Вархол 2002: 82).
Локалiзацiйнi характеристики рослин представлено в 11 (2,7 %) флороназвах: рiчне зля 'Verbena officinalis' (Вархол 2002: 114), жытнiца 'Centaurea cyanus' (Вархол 2002: 116), порiжец 'Polygonum aviculare' (Вархол 2002: 116), водяна мадрянка 'Nuphar lutea' (Вархол 2002: 117); мличак, млiчник 'Tragopogon pratensis' (Вархол 2002: 123)
< млака 'болотисте мкце' (Керча 1: 515); сн'гуркы 'Galanthus nivalis' (Вархол 2002: 134); путснiшкы 'Scilla bifolia' (Вархол 2002: 136); бо-ровiчкы, боровкы, боровниц 'Vaccinium myrtillus' (Вархол 2002: 143)
< боровиця ^вець' (Керча 1: 92).
Особливосп росту рослини е мотивацшною ознакою 9 (2,2 %) флороназв: павитиця, павут'щя, повитiця, повитниця, повiтица 'Convolvulus arvensis' (Вархол 2002: 112); павутиця, пов'1(е)тиця, по-вiй 'Calystegia sepium' (Вархол 2002: 135). Вщомо, що на Лабiрщинi коноплi аяли тiльки стaршi за вком люди, обГрунтовуючи це тим, що молодi залюбки обнiмaються, внaслiдок чого виросте витка повитиця 'Convolvulus arvensis' (Вархол 2002: 35).
Кормовi властивосп рослини лягли в основу 9 (2,2 %) флороназв: качо зля, свинська трава 'Polygonum aviculare' (Вархол 2002: 116), свинак, свинача, свинська трава'Sonchus oleraceus' (Вархол 2002: 120); конич, конифчына, 'Trifolium pratense' (Вархол 2002: 124); молочник 'Lathraea squamaria': рослиною кормили тсля отелення корiв «жебы шя добрi дола» (Вархол 2002: 99).
Тактильш характеристики лягли в основу номшацп 8 (2 %) назв рослин: коляк Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); жигалка 'Urtica urens' (Вархол 2002: 125); липкач, лифпник, лiпкач, прилипник 'Galium aparine' (Вархол 2002: 134); мохнальник 'Hieracium pilosella' (Вархол 2002: 63).
Одоративними властивостями рослини мотивовано 4 (1 %) флороназви: пахнячка 'Nepeta cataria' (Вархол 2002: 125), пахняча м'ята, пахнячка 'Mentha piperita' (Вархол 2002: 130); кадило 'Melittis melissophyllum' (Вархол 2002: 122): ус частини ще'| рослини мають тонкий приемний запах (Комендар 2007: 283).
Шлях проникнення рослини вщображено в 3 (0,7 %) флороназвах: татарскеж'ля, татарскый корiнь Acorus calamus' (Вархол 2002: 83), татарка 'Fagopyrum esculentum' (Вархол 2002: 118).
Засвщчено випадок, коли назва рослини мотивована назвою дитя-чо( гри, у якш вона використовуеться. Дитяча назва Poligonum bistorta вояк, вояци зумовлена грою дггей на воя^в, при якш дгти билися цiею рослиною: шмагаючи нею один одного, стежили, кому насамперед вщлетить голова - колосовидне суцвгття рослини (Вархол 2002: 41).
Характерно, що деяк русинськi назви рослин виявляють подвшну семантичну мотивацт, що aктуaлiзуе рiзнi особливостi ле( сaмоï рослини. Так, наприклад, назва отравне яблуко 'Hyoscyamus niger' (Вархол 2002: 113) зумовлена, з одного боку, тим, що частини рослини подiбнi до плодiв шшо( рослини, а з другого боку - отруйшстю рослини. Уживана русинами назва Cuscuta europaea злата нитка (Вархол 2002: 135) мотивована, по-перше, цшними лiкaрськими властивостями, по-друге, - способом росту рослини. Полiмотивовaними е бтьшкть русинських назв Hypericum perforatum (Вархол 2002: 121), побудованих за моделлю словосполучення. Передовам це назви з компонентом кров або його вaрiaнтaми.• божа кров/кровка/кровця, 1сусова кров, Паней /Паной /Пани /Паны Мар'п кров, святой Мар'п кровиця, Христова кров, стокровца. 1снують пояснення походження таких назв через здатшсть рослини видтяти червоний ак зi зла-маного стебла (Шамота 1985: 65). Дослщники також припускають, що народы назви рослин, утворених за бiблiйними мотивами, е свщченням давшх вiрувaнь людей, що окремi цтюш^ рослини були принесет паломниками зi Свято[ Землi (Даль 1978: 105; Родионова 2002: 39). Вщповщно другий компонент наведених флороназв опосередковано вказуе на цшшсть рослини для людини. На користь викладено( ппотези свщчить також велика ктьмсть русниських назв Hypericum perforatum, в основi яких простежуються бiблiйнi мотиви: Божоï Матер'1 шток, ж'ля Дiви Мари, Пани Мар'п быль, Пани Мар'п квiтка, Паны Мар'п зля, Паной Мар'п серце, Пречистой Дiвы квiток. Назва златник 'Hypericum perforatum' (Вархол 2002: 121) також е полiмотивовaною: з одного боку, назва мотивована золотаво-жовтим забарвленням цв^у, з другого боку - цшними лкарськими властивостями рослини. Аналопчну подвшну мотивацт можна вбачати i в нaзвi Solidago virgaurea - злата быль (Вархол 2002: 122). Подвшну мотивацт мае назва петров'1 ключi 'Primula veris': у чехiв та словамв поширена легенда про ключ святого Петра, яким вш вщкривае шлях до скарбу - Petrklfë, Petrov kl'ûc (Чижмар 1993: 182). Також суцвгття те( рослини спрaвдi нагадують за формою зв'язку ключiв (Вархол 2002: 72). Назви Петр'в батг, Петровы батогы 'Cichorium intybus'
(Вархол 2002: 141-142) мотивуються як подiбнiстю стебла рослини до батога, так i часом початку цвтння рослини в липш - на Петра (Сабадош 1990: 145).
Натомкть назви рослин, до складу яких входять антропошми чи |'хш похщш, найчаспше на сьогодш вже втратили внутрiшню форму. Спорадично мотивацт флороназв у цих випадках можуть пояснити нaродноетимологiчнi коментaрi самих мовцiв. Так, назва Юдовий стром 'Rhamnus frangula' (Вархол 2002: 98) пов'язана з вiрувaнням про те, що на цьому дереву повкився 1уда (Чижмар 1993: 132). БЬ блiйнi сюжети також стають у пригодi при iнтерпретaцiï форорназв Йосифовы лелп, лелiя Йозефова 'Lilium' (Вархол 2002: 126), Осифова палiця 'Lilium candidum' (Вархол 2002: 126): на конах св. Йосифа завжди зображають iз лЫею в руках.
Виконане дослщження народних назв рослин русишв Пряшiвщини дозволяе зробити таю висновки. Боташчна лексика русинiв становить велику за обсягом, давню щодо походження та цшну для лшшспв, етногрaфiв та iсторикiв кaтегорiю ^в у склaдi лексичного фонду мови русишв. З погляду прозоросп внутршньо)' форми, флороназви склaсифiковaно на немотивоваш та мотивовaнi. Остaннi становлять 29 % (405 одиниць). Виявлено 13 мотивацшних ознак, актуальних у флорономшацп русишв, з метою виявлення зв'язку народно)' боташки з шшими фрагментами картини свггу русишв. Виконане ранжування мотивацшних ознак засвщчило, що найбтьшу ктьюсть становлять флороназви, мотивоваш зовшшшми характеристиками рослини (45 %). Зокрема, проaнaлiзовaний мaтерiaл зaсвiдчуе широкi асоща-тивнi зв'язки рослин з реaлiями живо' природи - людьми, тваринами, органами, частинами тта живих оргaнiзмiв. Значна кшьюсть назв рослин, стввщносних з назвами живо' природи, пояснюеться ще й тим, що русини здавна приписували рослинам властивосп живих ктот, персошфкували природу. У флорономшацп русишв зaдiяними виявилися i предмети побуту - господaрчi предмети, музичш ш-струменти, одяг, 'жа, посуд, що демонструе сптьшсть або сумiжнiсть рiзних сегментiв лексично' системи у свщомосл носiïв мови. Нaзвaнi лексико-семантичш спiльностi ботaнiчноï та iнших груп лексики не вичерпують усього арсеналу мiжтемaтичних сходжень, проте за-свщчують регулярнiсть моделi вторинноï номiнaцiï рослин. Велика ктьмсть русинських назв рослин мотивована [х^ми лiкувaльними властивостями (12,8 %), фактами (х використання з мапчною метою (10,9 %), що засвщчуе язичницькi свiтогляднi уявлення русишв, консервуе залишки синкретичних вiрувaнь, мапчш практики й цiннi емпiричнi вщомосп про духовну культуру етносу. Простежуеться пряма кореля^я мiж обрядодiею i флороназвою. Спостережено, що
рiзнi мотиви номшацп можуть функцiонувaти не лише в межах но-мшативного поля однiеï рослини, але й поеднуватися в однш нaзвi aктуaлiзуючи рiзнi ознаки об'екта - 5,9 % русинських флороназв мають подвшну семантичну мотиващю. Бачення русинами об'екта з рiзних сторiн створюе номшативну вaрiaтивнiсть. Так, номiнaтивний ряд Petasites hybridus репрезентуе 7 назв, утворених на бaзi 4 мотивацшних ознак: блый лопух (забарвлення + подiбнiсть до iншоï рослини), огурчина (подiбнiсть до iншоï рослини), йоровник, юров-ник, дзуровник (темпоральш характеристики), дев'ятьсил (лшарсью влaстивостi). Одна назва - фордов - мае мертву внутршню форму. Таким чином, багатство народних назв рослин русишв Пряшiвщини, добре збереження ix до сьогодш виказують евристичну цшшсть цiеï лексики, необхщшсть продовження ïï дослiджень на вах теренах, де сьогоднi проживають русини.
Л1ТЕРАТУРА
Блинова 1987 - Блинова О.И. Языковое сознание и вопросы теории мотивации // Язык и личность. М.: Наука, 1989. С. 122-126.
Вархол 2002 - Вархол Н. Рослини в народних повiр'ях русишв-украш^в Пряшiвщини. Пряшiв; Едмонтон: ЕХСО s.r.o., 2002. 150 с.
Даль 1978 - Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1-4. М.: Рус. яз., 1978. Т. 1: А-З. 1978. 699 с.
Закревська 1976 - Закревська Я.В. Нариси з дiaлектного словотвору в ареальному аспект1 Кшв: Наукова думка, 1976. 162 с.
Керча 1 - Керча И. Русинско-русский словарь: в 2 т. Ужгород: Пол^ршт, 2007. Т. 1: А-Н. 608 с.
Керча 2 - Керча И. Русинско-русский словарь. Ужгород: Пол^ршт, 2007. Т. 2: О-Я. 608 с.
Комендар 2007 - Комендар В.1. Лкарсью рослини Карпат. Дикоро^ та культурш. Ужгород: Мистецька ЛМя, 2007. 499 с.
Луюнова 1997 - Луюнова Т. 1з спостережень над вживанням чисел у за-мовляннях // Гриценко П.Ю. (ред.) Украшський дiaлектологiчний збiрник. Кшв: Довiрa, 1997. Кн. 3. С. 310-321.
Меркулова 1967 - Меркулова В.А. Очерки по русской народной номенклатуре растений. М.: Наука, 1967. 258 с.
Плотникова 1995 - ПлотниковаА.А. Ветер // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н.И. Толстого. М.: Междунар. отношения. 1995. Т. 1. С. 357-361.
Родионова 2002 - Родионова И.В. Библейские мотивы в народных названиях растений // Живая старина. 2002. № 2. С. 38-39.
Сабадош 1990 - Сабадош 1.В. Зв'язки укра^сь^ народно! лексики флори з антропошмами i топошмами // XVI Республканська дiaлектологiчнa нарада. Кшв, 1990. С. 145-146.
Чижмар 1993 - Чижмар М. Мотиви номшацп боташчноУ лексики украУнсь-ких говор1в СхщноУ Словаччини // Науковий зб1рник Союзу русин1в-украУнц1в СловацькоУ Республ1ки. Пряш1в, 1993. № 18. С. 129-136.
Шамота 1985 - ШамотаА.М. Назви рослин в украУнськш мов1. К.: Наукова думка, 1985. 163 с.
Ябур, ПлУшкова, Копорова 2007 - Ябур В., Пл!шковаА., Копорова К. Русиньска лекака на основ1 змш у правилах русиньского языка. Пряш1в, 2007. 348 с.
Cizmarova 2007 - Cizmarova M. Botanicke nazvy v ukrajinskych nareciach vychodneho Slovenska [elektronicky zdroj]. Presov: Presovska univerzita v Presove, 2007. 168 s.
Cizmarova 2017 - CizmarovaM. Nominacne modely v botanickom nazvoslovi. 2. dopl. vyd. Presov: Presovska univerzita v Presove, Filozoficka fakulta, 2017. 290 s.
МасЬ^ 1954 - Мас11ек V Ceska a slovenska jmena rostlin. Praha: Naklada-telstvi ceskoslovenske akademie ved, 1954. 366 s.
Olejnik 1973 - OlejnikJ. Magicke byliny v oblasti Vysokych Tatier // Spis 3-4. Vlastivedny zbornik, 1973. S. 85-94.
REFERENCES
BLinova, O.I. (1987) Yazykovoe soznanie i voprosy teorii motivatsii [Language consciousness and Problems of the Theory of Motivation]. In: ShmeLev, D.N. (ed.) Yazyk i lichnost' [Language and Personality]. Moscow: Nauka. pp. 122-126.
VarhoL, N. (2012) Roslyny v narodnyh povir'yah rusyniv-ukrai'ntsivPryashivshhyny [Plants in the folk beliefs of the Rusin-Ukrainians of the Presov region]. Presov; Edmonton: EHSO s.r.o.
DaL, V.I. (1978) Tolkovyy slovar' zhivogo velikorusskogo yazyka [Explanatory Dictionary of the Living Great Russian Language]. VoL. 2. Moscow: Russkiy yazyk.
Zakrevska, Ya.V. (1976) Narysyzdialektnogo slovotvoru v areal'nomu aspekti [Essays on the diaLectaL word-formation in the areaL aspect]. Kyiv: Naukova dumka.
Kercha, I. (2007a) Rusinsko-russkiy slovar': V2 t. [The Rusin-Russian Dictionary: In 2 voLs]. VoL. 1. Uzhhorod: PoLyPrint.
Kercha, I. (2007b) Rusinsko-russkiy slovar': V2 t. [The Rusin-Russian Dictionary: In 2 voLs]. VoL. 2. Uzhhorod: PoLyPrint.
Komendar, V.I. (2007) Likars'ki roslynyKarpat. Dykorosli ta kul'turni [MedicinaL herbs of the Carpathians. WiLd and CuLturaL PLants]. Uzhhorod: Mistetska Liniya.
Lukinova, T. (1997) Iz sposterezhen' nad vzhyvannyam chyseL u zamovLyannyah [From observations on the use of numbers in orders] In: Grytsenko, P.Yu. (ed.) Ukrai'ns'kiy dialektologichniy zbirnyk [The Ukrainian DiaLectoLogicaL Digest]. VoL. 3. Kyiv: Dovira. pp. 310-321.
MerkuLova, V.A. (1967) Ocherki po russkoy narodnoy nomenklature rasteniy [Essays on the Russian foLk nomencLature of pLants]. Moscow: Nauka.
PLotnikova, A.A. (1995) Veter [Wind]. In: ToLstoy, N.I. (ed.) Slavyanskie drevnosti: Etnolingvisticheskiy slovar' [SLavic Antiquities. The EthnoLinguistic Dictionary]. VoL. 1. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniya. pp. 357-361.
Rodionova, I.V. (2002) BibLeyskiye motivy v narodnikh nazvaniakh rasteniy [Biblical motifs in folk plant names]. Zhivaya starina. 2. pp. 38-39.
Sabadosh, I.V. (1990) Zv'yazky ukrayins'koyi narodnoyi Leksyky flory z antroponimamy i toponimamy [Links of Ukrainian folk vocabulary of flora with anthroponyms and toponyms]. XVI Respublikans'ka dialektologichna narada [The 16th Republican Dialectological Meeting]. Kyiv. pp. 145-146.
Cizmár, M. (1993) Motyvy nominatsiyi botanichnoiy leksiky ukrayins'kikh govoriv Shidnoiy Slovachchyny [Motives of the nomination of the botanical vocabulary in the Ukrainian dialects of Eastern Slovakia]. Naukoviy zbirnik Soyuzu rusiniv-ukrayintsivSlovats'koiy Respubliki. 18. pp. 129-136.
Shamota, A.M. (1985) Nazvi roslin v ukrayins'kij movi [The names of plants in the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka.
Yabur, V., Plyishkova, A. & Koporova, K. (2007) Rusin'ska leksika na osnovi zmin u pravylakh rusin'skogo yazyka. Presov: [s.n.].
Cizmárová, М. (2007) Botanické názvy v ukrajinskych náreciach vychodného Slovenska [Botanical names in Ukrainian dialects of Slovakia]. Presov: Presovská univerzita v Presove.
Cizmárová, М. (2017) Nominacné modely v botanickom názvosloví[Nominative models in botanical names]. 2nd ed. Presov: Presovská univerzita v Presove.
Machek, V. (1954) Ceská a slovenská jmena rostlin [Czech and Slovak plant names]. Prague: Nakladatelstvi ceskoslovenské akademie ved.
Olejník, J. (1973) Magické byliny v oblasti Vysokych Tatier [Magical herbs in the High Tatras]. Vlastivednyzborník. 3-4. рр. 85-94.
Гороф'янюк 1нна Валентишвна - кандидат фтолопчних наук, доцент кафедри украшсько! мови Вшницького державного педагопчного ушверситету ím. М. Коцю-бинського (Украша).
Горофянюк Инна Валентиновна - кандидат филологических наук, доцент кафедры укранского языка Винницкого государственного педагогического университета им. М. Коцюбинского (Украина).
Inna V. Gorofyanyuk - Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Ukraine).
E-mail: [email protected]
