CC BY
9
УДК: 619:612.1:619:615.9:636.2
Тузяк С. О. астрант © Кравщв Р. Й., акад. УААН, д. б. н., професор Салата В. З. канд. вет. наук., доцент Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
М1КРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД КРОВ1 У ХУДОБИ, ЩО ВИРОЩУСТЬСЯ В ЗОН1 радюекологшного забруднення
В результатi проеедених до^джень еияелено, що еикористання мкцееих mpMie у теаринництеi е pi3rnx регюнах крагни, особливо е тих, де рiеень забруднення радiонуклiдами тдеищений, а концентращя мiкроелементiе низька, призеодить до збмьшення нагромадження радiонуклiдiе у продуктах щег галузi сыьського господарстеа - м 'яЫ.
Встаноелено, що енесення до рацюну до^дним групам молодняку худоби мiкроелементiе (мiдi, марганцю, залiза, кобальту) е оптимальних дозах сприяе зростанню гх емкту е кроеi, а також покращенню обмту речоеин, тдеищенню продуктиеностi та прискоренню еиеедення радiонуклiдiе з гх оргатзму.
Ключовг слова: мкроелемент - мдь, марганець, залiзо, кобальт, крое, радпащя.
Вступ. Захист оргашзму людини ввд дп радюактивного опромшення, небезпечшсть яко! зростае у зв'язку i3 забрудненням навколишнього середовища радюнуклщами, вщноситься до одше! з найбшьш актуальних проблем сьогодення. В регюнах Укра!ни, що ввднесеш до зон посиленого радюметричного контролю пiсля авари на ЧАЕС, основне дозове навантаження на людину формують радiонуклiди, яю надходять в !! органiзм з продуктами харчування (90-95%), що негативно впливае на стан здоров'я населення. Тому особливе значення мае реалiзацiя усiх можливих заходiв регулювання впливу радюнуклвдв на органiзм людини та тварин.
Сучасний рiвень розвитку тваринництва потребуе всебiчного вивчення чинникiв, що впливають на рiст, розвиток i продуктивнiсть тварин. Поставленi завдання вимагають глибоких знань закономiрностей фiзiологiчних процеав, якi забезпечують функцiонування органiзму та окремих його систем, оскiльки з !х допомогою можна спрямовано впливати на пiдвищення продуктивностi, скорочення термiну вирощування молодняку, зниження затрат корму на 1 кг приросту живо! маси та полшшення якост продукцп.
Екологiчна криза останнiх десятирiч пов'язана насамперед з попршенням санiтарного стану довкшля, яке безпосередньо впливае на фiзiологiчний розвиток i рiст живих органiзмiв. Зокрема, катастрофа на Чорнобильськш АЕС призвела до забруднення значно! територи Укра!ни
© Тузяк С. О., Кравщв Р. Й., Салата В. З., 2008
210
шкщливими для життя радюнуклщами, серед яких переважають сполуки цезш та стронцiю [2,5]. Профилактику нагромадження радiонуклiдiв в органiзмi тварин, птищ i людини слiд проводити на рiзних етапах !х м^ацл [1,2,4,7]. В результатi проведених дослщжень виявлено, що використання мiсцевих кормiв у тваринництвi в рiзних регюнах кра!ни, особливо в тих, де рiвень забруднення радiонуклiдами пiдвищений, а концентращя мiкроелементiв низька, призводить до збшьшення нагромадження радiонуклiдiв у продуктах ще! галузi сiльського господарства - м'яс [1,5,7]. Тому i виникла проблема отримання найменш забруднено! та дешево! продукци.
Постановка завдання, мета статть Завданням наших дослiджень було вивчити вплив невеликих доз радiацiйного випромшювання на мiкроелементний склад кровi у худоби в СП „Укра!на" Дубровицького району Рiвненсько! областi, яке вщноситься до третьо! зони радюактивного забруднення.
Матер1ли 1 методи. Мiкроелементний склад кровi тварин визначали методом кшьюсного атомно-абсорбцiйного спектрохiмiчного аналiзу на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi типу АА8-30.
Результати дослщжень. Концентращя мвд у кровi молодняку 1-Ш пiддослiдних груп пiсля 90 днiв експерименту становила 14,42±0,171; 14,12±0,144 та 14,33±0,291 мкмоль/л, що було практично на рiвнi з контролем. Дещо вищим рiвень мiдi був у IV груш i становив 15,67±0,864 мкмоль/л, що е бшьше порiвняно з контролем на 9,9%.
На 6 мшящ вiдгодiвлi концентращя мвд була найвищою у кровi бугайцiв IV групи i становила 16,5±0,152 мкмоль/л. Це на 14,03% бшьше, шж у контрольнiй груш та на 17,6% порiвняно з початком до^ду.
По закiнченнi до^ду рiвень мiдi в кровi пщдослщних тварин I групи становив 16,05±0,743 мкмоль/л, що було бiльше у порiвняннi з контролем на 9,26%, а порiвняно з контролем на 15,11%.
Вмют мiдi у кровi тварин II групи становив 14,51±0,107 мкмоль/л, що е на 10,61% нижчим, шж у I дослщнш групi.
Концентрацiя мiдi у кровi бугайцiв III групи була близькою до I групи i становила 16,07±0,346 мкмоль/л.
Найвищий рiвень мвд у кровi спостерiгався у IV груш - 16,75±0,905 мкмоль/л, тварини яко! отримували хелатнi комплекси. Концентращя мвд у тварин ще! групи була на 13,32% бшьшою, шж у контрольнiй та на 19,38% - у порiвняннi з початком дослщу.
Таблиця 1.
Концентрац1я мщ1 в кров1 п1ддосл1дних тварин (мкмоль/л), М±т, п=10
Взяття кров1 через: Контрольна I II III IV
Початок дослщу 14,03±0,198 14,11±0,382 14,89±0,377 13,97±0,169 14,1±0,068
90 дшв 14,25±0,157 14,42±0,171 14,12±0,144 14,33±0,291 15,67±0,864
180 дшв 14,47±0,146 15,66±0,136 14,23±0,018 15,41±0,151 16,5±0,152
270 дшв 14,78±0,706 16,05±0,743 14,51±0,107 16,07±0,346 16,75±0,905
211
Концентращя марганцю у KpoBi пщдослщних тварин I-IV груп пiсля 3 мiсяцiв проведеного до^ду становила вiдповiдно 2,63±0,042; 2,59±0,07; 2,78±0,061 та 2,8±0,08 мкмоль/л. Порiвняно з контролем його концентращя вщповщно зросла на 7,8; 6,1; 13,9 та 14,7%, порiвняно з початком дослщу - на 2,3; 1,5; 6,9 та 8,9%.
Протягом 6 мюящв найвища концентращя марганцю спостер^алася у тварин IV групи, якi отримували хелатну мiкроелементну пiдгодiвлю, i цей показник становив 2,95±0,061 мкмоль/л. Це порiвняно з контролем на 11,4% та початком дослщу - на 13,9%.
По закшченш експерименту (через 270 дшв) у I дослщнш групi рiвень марганцю був вищий порiвняно з контролем на 6,53% та порiвняно з початком до^ду на 7,2% i становив 2,77±0,061 мкмоль/л.
У другiй дослiднiй груш концентращя марганцю становила 2,81±0,043 мкмоль/л, що всього на 2,74% бшьше, нiж у контрольнiй групi, та на 1,16% -порiвняно з початком до^ду.
Концентрацiя марганцю у III дослщнш груш становила 2,89±0,063 мкмоль/л, порiвняно з контролем це на 9,46% бшьше, а порiвняно з початком дослщу - на 11,15% .
Найвищий рiвень марганцю був у кровi бугайцiв IV дослщно! групи, якi отримували хелатну мшроелементну пiдгодiвлю, i становив 3,08±0,096 мкмоль/л. Порiвняно з контролем концентращя марганцю у цш групi була вищою на 16,6%; порiвняно з початком до^ду - на 19,37%.
Таблиця 2.
Вмкт марганцю в кров1 пiддослiдних тварин (мкмоль/л), M±m, n=10
Взяття кров1 через: Контрольна I II III IV
Початок досладу 2,58±0,049 2,57±0,088 2,55±0,046 2,6±0,016 2,58±0,079
90 дшв 2,44±0,047 2,63±0,042 2,59±0,07 2,78±0,061 2,8±0,08
180 дшв 2,59±0,023 2,73±0,098 2,62±0,055 2,83±0,02 2,95±0,061
270 дшв 2,64±0,039 2,77±0,061 2,81±0,043 2,89±0,063 3,08±0,096
1з даних таблицi видно, що рiвень залiза у кровi пiддослiдних тварин знаходився у межах 6,07±0,076 - 7,74±0,078 мкмоль/л.
Через 3 мюящ пiсля початку дослщу спостер^алось незначне зростання рiвня залiза. В I дослiднiй групi порiвняно з контролем - на 2,42, II - 1,29, III -5,16, IV - 8,9%; порiвняно з початком дослщу: у ЫТ групах - на рiвнi початку досшду, в III - 3,66, IV - 7,42%
Шсля 6 мюящв проведення дослiду концентращя залiза найвищою була в IV дослщнш груш i становила бшьше, порiвняно з контролем на 16,6% i початком дослiду - на 11,85%.
212
По зaкiнченнi до^ду y бугайщв I дослщнох' групи концентpaцiя зaлiзa y кpовi стaновилa 7,03±0,082 мкмоль/л, що Ha 10,1% бшьше, поpiвняно з контpолем, тa Ha 11,41% - поpiвняно з почaтком дослiдy.
У II дослщшй rpyni вмiст зaлiзa в кpовi стaновив 6,54±0,034 мкмоль/л, що e бiльшим, поpiвняно з контpолем, - Ha 2,5%, почaтком дослiдy Ha 3,48%.
Концентpaцiя зaлiзa y пщдослщних твapин III гpyпи стaновилa 7,42±0,037 мкмоль/л. Це вipогiдно вище щодо контpольноï гpyпи Ha 16,3% тa почaтком дослiдy - Ha 18,15%.
Шйвищою бyлa концентpaцiя зaлiзa y кpовi твapин IV дослiдноï rpyn^ що стaновилa 7,74±0,078 мкмоль/л. Його концентpaцiя бyлa Ha 21,31% вищою, поpiвняно з контpолем тa Ha 22,27% - поpiвняно з почaтком дослiдy.
Taблuця 3.
Bmíct залпа в кров1 пiддослiдниx тварин (мкмоль/л), M±m, n=10
Взяття чеpез: Кот^лью I II III IV
Почaток досладу 6,27±0,073 6,31±0,047 6,32±0,07 6,28±0,072 6,33±0,024
90 дшв 6,19±0,074 6,34±0,065 6,27±0,064 6,51±0,041 6,8±0,09
180 днiв 6,07±0,076 6,55±0,054 6,3±0,084 6,72±0,054 7,08±0,098
270 днiв 6,38±0,088 7,03±0,082 6,54±0,034 7,42±0,037 7,74±0,078
Рiвень кобaльтy Ha почaткy дослiдy в ycix rpynax 6ув y межaх 0,506±0,033 до 0,542±0,024 мкмоль/л.
Пiсля 3 мюящв пpоведення експеpиментy концентpaцiя кобaльтy y I дослщшй rpyni знaходилaся Ha piвнi контpолю тa бyлa вищою, поpiвняно з почaтком дослiдy Ha 4,94%.
У II дослщшй rpyni piвень кобaльтy стaновив 0,549±0,025 мкмоль/л, що Ha 3,78% бшьше, поpiвняно з контpолем, aле Ha piвнi почaткy дослiдy.
Концентpaцiя кобaльтy у III дослщшй rpyni стaновилa 0,569±0,056 мкмоль/л i бyлa Ha 7,56% бшьшою, поpiвняно з контpолем, тa Ha 10,27% -поpiвняно з почaтком дослiдy.
Haйвищий piвень кобaльтy спостеpiгaвся у кpовi твapин IV дослщш1' гpyпи - 0,581±0,09 мкмоль/л. Це Ha 9,82% вище щодо кошфолю тa поpiвняно з почaтком дослiдy - Ha 8,6%.
Шсля 6 мiсяцiв пpоведення експеpиментy тайвищою концентpaцiя кобaльтy пpодовжyвaлa зaлишaтися у IV дослщшй rpyni - 0,634±0,013 мкмоль/л, що Ha 26,04% вище щодо контpолю, поpiвняно з почaтком дослiдy -Ha 21,68%.
По зaкiнченнi дослiдy piвень кобaльтy у I дослщшй rpyni стaновив 0,591±0,042 мкмоль/л, що було Ha 9,3% бшьше у поpiвняннi з контpолем тa Ha 13,43% - поpiвняно з почaтком дослiдy.
У твapин II гpyпи концентpaцiя кобaльтy стaновилa 0,574±0,032 мкмоль/л, що Ha 7,08% бшьше поpiвняно з контpолем тa Ha 5,9% - поpiвняно з почaтком дослiдy.
213
Рiвень кобальту у III дослщнш груш становив 0,602±0,05 мкмоль/л i був вищим, порiвняно з контролем на 12,31% та початком дотду на 16,6%.
Найвищого рiвня досягла концентрацiя кобальту у кровi бугайцiв IV дослщно! групи, що отримували мiкроелементну пiдгодiвлю у виглядi хелатних сполук i становила 0,668±0,016 мкмоль/л. Концентрацiя вищезгаданого мшроелементу в них була вiрогiдно вищою, порiвняно з контролем на 24,62%, порiвняно з початком дослiду - на 24,86%.
Таблиця 4.
Концентращя кобальту в кров1 шддослвдних тварин (мкмоль/л), M±m,
n=10
Взяття кров1 через: Контрольна I II III IV
Початок дослщу 0,521±0,093 0,506±0,033 0,542±0,024 0,516±0,05 0,535±0,09
90 дшв 0,529±0,08 0,531±0,07 0,549±0,025 0,569±0,056 0,581±0,09
180 дн1в 0,503±0,051 0,598±0,027 0,532±0,054 0,588±0,065 0,634±0,013
270 дшв 0,536±0,031 0,591±0,042 0,574±0,032 0,602±0,05 0,668±0,016
Висновок. Отже, встановлено, що внесення до ращону дослiдним групам молодняку худоби мжроелеменив (мiдi, марганцю, залiза, кобальту) в оптимальних дозах сприяе зростанню !х вмiсту в кровi.
Л1тература
1. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Гаврилець С.С., Косенко О.В. Функцiональний стан оргашзму тварин i птицi в зош радiоекологiчного контролю. Вiсник Нащонального Аграрного Унiверситету. 1998. - Вип. 12. - С. 141-144.
2. Кравщв Р.Й., Салата В.З., Фреюк Д.В., Ярошович I.Г. Визначення закономiрностей м^аци та накопичення 137С8 в трофiчних ланцюгах зони укра!нського Полюся // Науковий вiсник Львiвсько! державно! академп ветеринарно! медицини iм. С.З Гжицького. - Львiв, 2003. - Т.5.
- Ч.1. - С. 52-56.
3. Кравщв Р.Й., Салата В.З., Тузяк С.О. Змши кшькост загального бшка та гематологiчних показниюв велико! рогато! худоби при постшному радiацiйному навантаженнi // Науковий вюник Львiвсько! нацiонально! академi! ветеринарно! медицини iм. С.З Гжицького. - Львiв, 2007. - Т.9.
- Ч.3. - С. 193-197.
4. Кравщв Р.Й., Салата В.З., Тузяк С.О. Змши бiохiмiчного складу кровi у худоби, яка вирощуеться у рiзних зонах радiоекологiчного забруднення навколишнього середовища // Науковий вiсник Львiвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. С.З Гжицького. - Львiв, 2007. - Т.9. - Ч.1. - С. 79-83.
5. Сироткин А.Н., Ильязов Р.Г. Радиоэкология сельскохозяйственных животных. - Казань, издательство "Фэн", 2000. - 384 с.
214
6. Маслянко Р. Основи iMyHo6^orii'. - Львiв. - 1999. - 471 с.
7. Кщно В.О., Полiщук С.В., Гудков 1.М. Основи радюбюлогп та радюекологи. Навчальний поабник. - К., «Хай - Тек Прес», 2008. - 316 с.
Summary Kravtsiv R.I., Salata V.Z., Tyzjak S.O. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytsky
TRACE ELEMENTS COMPLEXES IN BLOOD AT CATTLE WITCH IS RAISED IN ZONES RADIOECOLOGICAL ENVIRONMENTAL
As a result is conducted researches of the use of local forages in the stock-raising in different regions of country, especially in those, where the level of contamination by radionoclids is promoted, and concentration on trace elements is low, results in the increase of piling up of radionouclids in products in this industry of agriculture - meat. It is set, that brinding to the ration to the experimental groups in the sapling cattle of trace elements in optimum doses is instrumental to growth at their maintenance at a blood, and also improvement of exchange of matters, increase of productivity and getting radionuclides out of organism.
Стаття надшшла до редакцИ 6.03.2008
215
