CC BY
6
УДК: 636,085 :577,118
Кравщв Р. Й., акад. УААН, д. б. н., професор Микитин С.1. аспiрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
М1КРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД КОРМ1В, ГРУНТУ ТА ВОДИ У СФГ "КЛЕН" ЖОВК1ВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
В результатI проеедених дослгджень кормге, грунту та еоди було естаноелено дефщит зал1за, цинку, марганцю, кобальту. Нестача або надлишок тих чи ¡нших м1кроелемент1е е оргатзм1 теарин призеодить не тыьки до зниження гх продуктиеност1, а й може еикликати захеорюення -мжроелементози, що найчастше еиникають у пеених бюгеох1м1чних зонах I проетщях.
Ключовi слова : мжроелементи, зал1зо, мгдь, цинк, марганець, кобальт.
Вступ. На мшеральш речовини припадае 4 - 5 % живо! маси тварин, з них на макроелементи - 99,6 %, а на мжроелементи - тшьки 0,4 %. Мжроелементи, становлячи лише тисячш i меншi частки процента, а в деяких випадках - сои i десят частки процента маси, вдаграють роль каталiзаторiв бiохiмiчних реакцш в оргашзм^ входять до складу гормошв, в^аммв, ферменив або ж е активаторами !х. Щоб тварини нормально росли i розвивалися, щоб формувалася !х продуктивнiсть, в !х органiзм повиннi постiйно надходити поряд з основними поживними речовинами мжроелементи. Основне джерело мжроелеменив для рослин i тварин - грунт. Вмкт мжроелеменив у грунтi залежить вщ складу материнсько! породи й вщ процессу грунтоутворення. До найбiльш вивчених життево необхщних мiкроелементiв належать залiзо, цинк, марганець, кобальт, мiдь, молiбден, селен. Нестача або надлишок тих чи шших мiкроелементiв в органiзмi може стати причиною захворювання тварин на мжроелементози, яю характернi для певних бiогеохiмiчних зон Укра!ни. Грунти захщно! зони Укра!ни характеризуються недостатшстю рухомих форм йоду, кобальту, цинку, марганцю, мда [5,1].
Мiкроелементна недостатшсть може виникати у тварин не тшьки в певних бiогеохiмiчних провшщях, а й при пiдвищеннi потреб оргашзму пiд час вагiтностi, лактаци, при порушеннi обмiну мiкроелементiв у високопродуктивних тварин, при штенсивному використанш тварин в умовах промислово! технологи виробництва тваринницько! продукци [6].
Залiзо. Важливе фiзiологiчне значення залiза в органiзмi тварин полягае в тому, що воно входить до складу гемоглобшу й багатьох окисно-вщновних i дихальних ферментiв - пероксидази, каталази, цитохромних ферментiв, що
© Кравщв Р. Й., Микитин С.1., 2009
89
беруть участь у бюлопчному окисненш. З^зо входить до складу трансферину - глобулшу плазми кров^ який виконуе функцш транспортування залiза [1].
Основна ознака дефщиту залiза в усiх тварин - анемiя. Високий вмiст залiза в рослинних кормах, його непогана засвоювашсть i здатнiсть до реутилiзаци не викликае у дорослих тварин анеми.
Високi дози залiза токсичнi. Його надлишок погiршуе засвоення фосфору i мiдi, зменшуе кiлькiсть вiтамiну А в печшщ молодняку, знижуе прирости живо! маси.
Мвдь - незамшний елемент в органiзмi тварин. Вмкт мiдi у рослинах залежить вщ кiлькостi И у грунтi, виду рослин, стади вегетаци i внесення добрив. Бобовi i рiзнотрав'я мктять бiльше мiдi, нiж злаковi.
Мщь бере участь у процесах кровотворення. Пщ И впливом прискорюеться утворення гемоглобшу. Вона сприяе дозрiванню еритроциив на раннiх стадiях розвитку, збшьшенню !х кiлькостi i розмiру, переходу мшеральних форм залiза i перенесенню його до кiсткового мозку.
Мщь - компонент багатьох ферментних систем. Вона необхщна для нормально! тгментаци i кератинаци шерстi, зв'язана з гормонами, особливо шсулшом, адреналiном i з гормоном гiпофiза, що регулюють функци статевих залоз i процеси розмноження, бере участь в обмм в^аммв А i С, тдвищуе засвоення солей кальцiю i фосфору [3].
Цинк. Функци цинку в органiзмi рiзноманiтнi. Вiн е одним iз структурних компонентiв ферменту карбоангщрази, яка зумовлюе швидке розщеплення в легенях вуглекислоти на двоокис вуглецю i воду. Вiн входить до складу гормону гiпофiзу, який визначае функщональну активнiсть щитовидно! залози.
Вмiст цинку в зелених кормах значно змшюеться i залежить, насамперед, вiд типу грунив: кислi мiстять бiльше цинку, шж лужнi.
Нестача цинку в ращонах жуйних тварин супроводжуеться затримкою !х у ростi, ураженням шюри (дерматити, облисiння), огрубiнням волосяного покриву, попршенням апетиту, зниженням вiдтворних функцш, особливо у самщв. Суглоби стають малорухливими, кiнцiвки набрякають.
Пiдгодiвля тварин солями цинку, що добре засвоюються, запоб^ае виникненню цих порушень або вилжовуе захворювання.
При гострих отруеннях цинком збшьшуеться його вмiст у печшщ i молоцi, у тварин спостер^аеться кволiсть, зниження апетиту, проноси, анемiя (внаслiдок порушення обмiну мщГ). Цi ознаки зникають при введенш цинку i додатковому включеннi в ращон солей мiдi й залiза [2].
Марганець дуже потрiбний рослинам i тваринам. У рослинах вш прискорюе утворення хлорофiлу, стимулюе дихання, тдсилюе синтез аскорбiново! кислоти. Вмют його у рослин залежить вщ !х виду та вiку, рН грунту, удобрення.
В оргашзм тварин марганець надходить з кормами. Вш всмоктуеться у верхнiх вiддiлах кишечнику, а поим по кров'яному руслу надходить у печшку i розподшяеться мiж рiзними органами i тканинами.
90
З участю марганцю вщбуваеться багато важливих процеЫв в оргашзмг Вiн зв'язаний з ферментами, гормонами i вiтамiнами, активуе фосфатази кровi i тканини, фосфоглюкомутазу, пролщазу, карбоксилазу та iншi ферменти, посилюе дiю вiтамiнiв С i В1 [4].
Марганець стимулюе дiю шсулшу та адреналiну, регулюючи iнтенсивнiсть вуглеводного обмшу. Крiм того, вiн впливае на рiвень бiлкового, жирового, мшерального i вiтамiнного обмiнiв. При нестачi марганцю в рацiонi порушуеться овулящя i припиняться еструс, у самщв настають дегенеративнi змiни в тестикулах.
Кобальт належить до найважливiших мжроелеменив, що входять до складу рослин i тварин. Потрапляе вiн в оргашзм з кормами та рiзними пiдгодiвлями. Його вмiст в кормах залежить вiд запасiв кобальту в грунту виду рослин, стади вегетаци, величини рН грунту. На нейтральних i лужних грунтах споживання кобальту рослинами утруднене.
Кiлькiсть рухомого кобальту в грунтах захщно! бiогеохiмiчноl зони значно понижений, що позначаеться на концентраци його в складi кровi тварин. Нестача кобальту проявляеться, насамперед, у попршенш або спотворенш апетиту, прогресуючому схудненнi тварин, зниженш 1х продуктивностi, сухостi i втрат блиску шкiри, анемiчностi видимих слизових оболонок.
Надлишок кобальту в практичних умовах малоймовiрний, оскiльки дiапазон мiж бiотичною i отруйною дозами кобальту широкий. Однак пероральне або парентеральне введення кобальту в дозi 1 мг/кг живо! маси викликае у тварин полщитемш, яка супроводжуеться збшьшенням об'ему кровi i гiперплазiею ккткового мозку [7,8].
Постановка завдання 1 мета. Метою нашо! роботи було вадбрати проби кормiв, грунту та води в СФГ "Клен" Жовювського району Львiвськоl областi
Матер1ал 1 методи. Дослщження мiнерального складу кормiв пiсля !х мiнералiзацil проводили на атомно - абсорбцшному спектрофотометрi типу ААS-30 за методикою Прайса.
Результати дослщжень. Виходячи з отриманих даних (табл. 1), ми бачимо, що у коренебульбоплодах дослщжуваного господарства дефщит залiза становить 83,73%; цинку 39,08%; марганцю 62,89%; кобальту 13,13%; купруму 66,68%. Нжелем даш корми забезпечеш на 100%. Рiвень кадмiю i плюмбуму не перевищуе ГДК.
Таблиця 1.
Вмкт м1кроелемент1в у коренебульбоплодах, п=5, М±т, мг/кг
Назва Fe гп Мп Со Си РЬ № Cd
корму
Буряк 5.56 0.08 0.51 0,02 0.17 0,001 0,02
кормовий ±0.98 ±0.03 ±0.03 ±0.005 ±0.04 ±0.0002 ±0.005
Буряк 5,43 2,40 1,96 0,02 0,05 0,02 0,06 0,01
столовий ±0.04 ±0.02 ±0.01 ±0.005 ±0.01 ±0.005 ±0.002 ±0.004
Картопля 20,16 2,55 2,14 0,04 0,62 0,04 0,11 0,01
±2.28 ±0.01 ±0.01 ±0.01 ±0.01 ±0.01 ±0.02 ±0.004
Морква 6,32 3,47 0,82 0,03 0,39 0,04 0,10 0,01
±0.01 ±0.01 ±0.02 ±0.013 ±0.04 ±0.01 ±0.02 ±0.004
91
В грубих i соковитих кормах (табл. 2) е дефщит з^за, що становить 84,27%. Найменше з^за е в сiнажi - 1,54% вiд потреби, також е дефщит марганцю (46,37%), цинку (20,81%), кобальту (19,17%), купруму (67,91%). Нкелем данi корми забезпеченi на 100%. Вмют кадмiю i плюмбуму достатнiй, не перевищуе
гдк.
Таблиця 2.
Вмкт м1кроелемент1в у грубих 1 соковитих кормах, п=5, М±т, мг/кг
Cd
0,03 ±0.013
0,02 ±0.005
0,01 ±0.004
Назва корму Силос кукурудзя ний Сшаж
Оно багатор1ч них трав Солома пшенична
Fe гп Мп Со Си РЬ №
30,73 ±1.98 10,25 ±1.82 7,72 ±2.52 0,02 ±0.013 0,93 ±0.02 0,80 ±0.02 0,22 ±0.019
11,59 ±2.95 7,48 ±2.22 12,42 ±2.52 0,05 ±0.013 0,40 ±0.04 0,08 ±0.01 0,31 ±0.018
13,32 ±3.21 16,90 ±2.80 12,47 ±3.17 0,10 ±0.023 0,39 ±0.07 0,08 ±0.01 1,07 ±0.02
14,26 ±3.51 9,27 ±3.29 3,57 ±2.99 0,07 ±0.018 0,40 ±0.04 0,15 ±0.018 0,26 ±0.03
Концентроваш корми (табл. 3) забезпеченi залiзом на 44,97%, найменше 1х спостер^аеться у кукурудзi, вiвсi. Цинком, кобальтом, марганцем i мiддю корми забезпечеш вiдповiдно на 60,3%; 97,11; 85,8 i 43,89%. Рiвень нiкелю, кадмш i плюмбуму не перевищуе ГДК.
Таблиця 3.
Вмкт м1кроелемент1в у концентрованих кормах, п=5, М±т, мг/кг
Назва корму Макуха
Виавки пшеничн 1
Горох 38,73 73,76 14,56 0,11 2,67 0,16 1,39 0,01
±2.59 ±3.12 ±1.77 ±0.02 ±0.05 ±0.02 ±0.017 ±0.004
Fe гп Мп Со Си РЬ № Cd
42,70 56,08 20,86 0,08 0,14 0,17 1,00 0,05
±2.87 ±4.47 ±2.69 ±0.01 ±0.06 ±0.02 ±0.03 ±0.01
54,79 61,72 74,93 0,04 0,05 0,11 0,19 0,01
±3.11 ±3.61 ±2.62 ±0.01 ±0.01 ±0.02 ±0.02 ±0.004
Пшени- 45,25 47,18 34,41 0,04 0,17 0,09 0,17 0,01
ця озима ±3.05 ±4.63 ±2.08 ±0.01 ±0.005 ±0.02 ±0.02 ±0.004
Кукуру- 11,29 20,99 3,60 0,05 0,08 0,06 0,15
дза ±3.03 ±2.56 ±2.75 ±0.01 ±0.004 ±0.01 ±0.017
Овес 12,06 15,42 16,80 0,12 0,22 0,11 0,30
±3.44 ±2.43 ±2.38 ±0.01 ±0.004 ±0.02 ±0.02
Ячмшь 40,97 53,93 16.71 0,05 0,09 0,21 0,32 0,01
±2.45 ±3.43 ±2.80 ±0.01 ±0.01 ±0.01 ±0.02 ±0.004
92
Таблиця 4.
Вмкт м1кроелемент1в у грунт1 та водь n=5, M±m, мг/кг
Назва Fe Zn Mn Co Cu Pb Ni Cd
корму
Грунт 10,23 19,91 121,59 2,13 1,10 5,32 10,93 0,09
±0.01 ±0.01 ±0.01 ±0.001 ±0.01 ±0.009 ±0.01 ±0.01
Вода 10,96 63,29 1,94 1,44 3,79 0,90 2,87
±0.02 ±0.019 ±0.009 ±0.001 ±0.011 ±0.01 ±0.01
Грунт забезпечений 3ani30M на 33,33%, цинк - 86,56%, кобальт - 42,6%, купрум - 36,66%. PiBeHb марганцю, шкелю, кaдмiю i плюмбуму знаходиться в межах норми.
Вода забезпечена зaлiзом на 32,66%, цинком 42,0%, купрумом 18,5%. PiBem марганцю, кобальту, шкелю, кадмш i плюмбуму не перевищуе ГДК.
Висновок. Одержaнi результати узгоджуються з наявними в лiтерaтурi даними про нестачу дослщжуваних мiкроелементiв у захщному регiонi Укра!ни. Виявлений дефщит мiдi, марганцю, цинку, зaлiзa i кобальту в кормах вимагае розробки багатокомпонентних мжроелементних премiксiв з метою оптимiзaщ! рaцiонiв ВРХ, що сприятиме тдвищенню !х продуктивностi та якост продукци[2,8].
Л1тература.
1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. М.: « Медицина », 1999.- 495 с.
2. Георгиевский В. И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. - М., Колос, 1979. - 471 с.
3. Кравщв Р.Й.Проблеми мжроелементного живлення тварин i птищ, якостi вироблено! продукци, профилактики мiкроелементозiв та шляхи !х виршення //Науковий вiсник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини.Львiв-2000.Т.2, ч.4.-С. 86-91.
4. Кравщв Р. Й., Новiков В. П., Стадник А. М. Синтез, метaболiчний та продуктивний вклад координацшних сполук мiкроелементiв з метiонiном у корiв i бичкiв // Науково-техшчний бюлетень 1БТ. Львiв-2001. Вип. 1-2.-С. 87-92.
5. Паенок С.М., Калачнюк Г.1., Лагодюк П.З. та ш. Кормовi i бiологiчно активш добавки для сiльськогосподaрських тварин - Львiв .: Каменяр, 1983. С 73-82.
6. Судаков М.О. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1991. - С. 5-9.
7. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин // М.О.Судаков, В.1.Береза, 1.Г.Погурський та iн.; За ред. М.О.Судакова.-2-е вид., перероблене i доп. К.: Урожай,1991.-141 с.
8. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие (А. П. Калашников, Н. И. Клейменов, В. Н. Баканов и др.). М, 1985.
93
Hayxoeuu eicnux flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого Tom 11 № 2(41) ^acmuna 4, 2009
Summary.
Kravtsiv R. I., Mykytyn S. I. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named
after S. Z. Gzhytskyj TRACE ELEMENT STRUCTURE OF FORAGES, GROWTH, WATER IN VFO "KLEN" v. RICHKU GOVKVA DISTRICT OF LVIV AREA.
As a result of the lead researches of forages, ground, water and of animals, deficiency of iron, zinc, manganese, cobalt is established.
Failing or surplus of one or another trace elements in the organism of animals draws not only to the decline of their productivity, and can cause the diseases, that more frequent than all cause at some biogeochemical areas and provinces.
Cmammx nadiumna do peda^ii 1.04.2009
94
