CC BY
10
УДК: 636.085
Кравщв Р.Й., академш УААН, д.б.н., професор, Дубшяк Н.С., астрант ® Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт iмет С.З.Гжицького
М1КРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД КОРМ1В "ПЛЕМПТАХОРЕПРОДУКТОР ЕГО" с. ГРЯДА ЖОВК1ВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
В результатi проеедених дослiджень mpMie естаноелено дефщит Midi, кобальту, марганцю та йоду. Дефщит або надлишок тих чи тших мiкроелементiе е органiзмi призеодить не тыьки до зниження продуктиеностi теарин, а й сприяе еиникненю ряду ахеорюеань(анемiя, дерматози, пероз), що еиникають здебыьшого у пеених бiогеохiмiчних зонах i проетщях у тих м^цееостях, Трунти i еодш джерела яких значно еiдрiзняються за складом мiкроелементiе. В результатi цього е дощльним ееедення еищезгаданих мiкроелементiе е рацюни у спещальних мшеральних добаеках.
Ключовi слова: мкроелементи, йод, затзо, кобальт, марганець, цинк, птиця.
Вступ. Визначення наявност рухомих форм мшроелеменив у грунтах Укра!ни, проведене 1нститутом фiзiолоril рослин НАН (акад. П. А. Власюк i ствр.), дало можливють розподшити всю територш кра!ни на чотири геохiмiчнi зони: захщну, твшчно-схщну, центральну i пiвденну. Грунти захвдно! геохiмiчноl зони, до яко! входять Рiвненська, Волинська, Львiвська, Закарпатська, Тернопiльська, Iвано-Франкiвська i Чернiвецька областi, характеризуються дефiцитом йоду, кобальту, цинку, марганцю i в окремих мюцях (Рiвненська i Волинська обласи) — мiдi. Воднi джерела ще! зони бiднi на йод, особливо в Закарпатськш областi.
Птиця займае особливе значення серед тварин за потребою в мшеральних речовинах, необхщних для побудови шкарлупи яйця та скелету. Тому виникае актуальна потреба в збалансованому мшеральному живленш птищ.
У свiтовiй i в^чизнянш практицi висока продуктивнiсть тваринництва забезпечуеться повноцiнною, тобто збалансованою годiвлею тварин та птищ. Для збалансування ращошв використовують рiзнi бiлковi, вiтамiннi i мiнеральнi добавки та премiкси. Пщ 1хшм впливом полiпшуеться бiлковий, вуглеводний, мшеральний i жировий обмiн, що сприяе тдвищенню продуктивностi та зниженню витрат кормiв на одиницю отримано! продукцп.
Критерiями повноцiнностi мiнерального живлення служить: iнтенсивнiсть росту, продуктивнiсть, яюсть продукци, затрати корму на одиницю продукци, стан скелету, загальний стан здоров'я, окремi характернi бiохiмiчнi показники.
Одшею з основних функцiй мвд - кровотворна. Сполукам мiдi належить друге мiсце пiсля сполук залiза в ролi каталiзаторiв окисно-вiдновних процеав. Мiдь необхiдна для здiйснення процеав онтогенезу, захисних функцiй
® Кравщв Р.Й., Дубшяк Н.е., 2008
63
оргашзму, тгментаци тр'я, входячи до складу мщьвмюних бшюв з ферментативною функцieю.
Бiологiчний ефект дп кобальту зумовлений, в основному, вмiстом трьохвалентного кобальту в молекулi вiтамiну В12.
Характернi ознаки нестачi кобальту у птицi не проявляються однак його дефiцит посилюе нестачу вiтамiну В12 з негативним наслiдком для птищ. Особливо це стосуеться кл^кового утримання птицi, коли вона не мае змоги скльовувати пiдстилку, що е джерелом вiтамiну В12.
Роль марганцю дуже рiзноманiтна. Разом iз залiзом, мiддю i кобальтом вш впливае на кровотворення, обмiн вуглеводiв, бере активну участь в окисно-вiдновних процесах, тканинному диханнi, функци ендокринних залоз (стимулюе дiю iнсулiну та адреналiну), посилюе дiю в^амшв С i В1 та цшого ряду ферментiв (фосфатази, карбоксилази).
Йод е складовою частиною тиро1дних гормошв, що регулюють основнi процеси обмiну речовин i енерги. Нестача йоду викликае гiпофункцiю щитовидно! залози та зниження функцп тироксину, що негативно впливае на несучють i продуктивш якостi птицi. Вмiст йоду в тЫ тварин у середньому становить 0,4 мг/кг маси.
Недостатне споживання мшеральних речовин та мжроелеменив, пов'язане з !х дефiцитом, призводить до напруження обмiну речовин в органiзмi тварин
Постановка завдання, мета статть Завданням наших дослiджень було встановлення мжроелементного складу кормiв у КТ "Племптахорепродуктор ЕГО" с. Гряда Жовювського району Львiвськоl областi.
Матер1ал 1 методи. Мшроелементний склад у кормах визначали методом кiлькiсного атомно-абсорбцiйного спектрохiмiчного аналiзу на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi типу АА8-30, визначення йоду -методом спектроколориметрп за В.М.Раковою.
Результати дослщженя. Вмiст дослiджуваних мiкроелементiв наведений в таблиц 1.
Таблиця 1.
_Р1вень м1кроелемент1в у пробах р1зних кормив, мг/кг _
Назвакорму | Бе | Си | ¿п | Мп | С^ | N1 | РЬ | С^ | 1 1
Зернов1 та концкорми
Кукурудза 161,84 8,09 29,6 14,002 0,27 1,7(5 0,08 0,08 0,005
Пшеницяозима 35,15 1,95 35,0 17,46 0,14 - 1,4 0,01 0,01
Пшеницяярова 27,87 8,42 23,0 18,7 0,11 0,2 1,01 - 0,003
Комб1корм 218,9 14,13 151,42 224,43 0,06 3,64 4,36 0,4 0,008
Концентрат 10% 1690,9 69,12 636,28 572,75 1,25 2,33 16,9 0,05 0,12
Кукурудз. фосфат. концентрат 56,92 8,57 41,67 2,08 0,07 0,34 0,23 0,02 0,104
Кукурудзяний глютен 182,46 17,64 100,98 25,832 0,02 0,34 0,23 0,02 0,017
Л1пот 46,15 6,06 79,79 56,932 0,51 2,11 1,89 0,04 0,02
Соя 44,92 5,28 23,65 11,338 0,13 1,01 0,09 0,02 0,02
Соевий шрот 87,25 7,32 69,8 29,86 0,01 1,08 1,24 - 0,09
Пшенична дерть 43,03 3,14 79,27 18,81 0,01 0,11 0,14 0,03 0,9
Назвакорму Бе Си ¿п Мп Со N1 РЬ Са 1
64
В1дходи виробництва та ммеральна пщгод1вля
Соняшниковий шрот конц. 179,88 11,22 12,41 31,77 0,12 4,27 2,29 0,03 0,35
Соняшниковий шрот 127,33 2,26 8,24 28,74 0,1 1,03 1,12 — 0,25
Макуха 156,75 10,76 29,97 29,01 0,05 1,74 1,83 - —
Кормов1 др1ждж1 28,62 8,35 13,99 23,46 1,0 1,09 0,34 0,02 —
Крейда 1368,5 26,23 75,81 120,38 0,68 41,68 0,24 0,01 —
Вапнякове борошно 1027,4 8,55 144,81 — 4,13 — — 0,15 —
Результати дослщжень по даному господарству показали, що корми, яю згодовують птицi на 97% забезпечують !х залiзом, 93%- цинком, спостер^аеться низький вмiст кобальту - 10,47%,мангану - 65,93%, мвд -46,41%, йоду - 11,9%.
Ншелем даш корми забезпеченi на 99%, а рiвень кадмiю та свинцю не перевищуе ГДК.
1з даних таблицi видно, що корми даного господарства, яке знаходиться в захщнш геохiмiчнiй зонi, мiстить дефiцит мщ^ кобальту, марганцю, йоду. Всi корми дослщжуваного господарства недостатньо забезпеченi мжроелементами.
Висновок. Отриманi результати узгоджуються з наявними в лiтературi даними про нестачу дослiджуваних мiкроелементiв у захщному регiонi Украши. Виявлений дефiцит мвд, марганцю, кобальту та йоду в кормах. Внесення до рацiону вищезгаданих мiкроелементiв ляже в основу подальших розробок кормових добавок для птищ з метою пiдвищення !х продуктивност та якостi продукци.
Л1тература
1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. - М., Медицина, 1991. - 237с.
2. Бабенко Г. А. О влиянии микроэлементов на обмен веществ и реактивность организма // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине / Под. ред. Я. В. Пейве, Г. Ф. Хайлова. - М.: Наука, 1974. - С. 61-76.
3. Бабин Я.А., Латышев В.Ш., Васюнин В.В. Применение парных сочетаний солей микроэлементов в рационе цыплят // Химия в животноводстве.- 1982.- N2.- С.44-47.
4. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. - М., Колос,1979. - 471с.
5. Георгиевский В. И., Полякова Е. П. Влияние разных доз меди на отложение микроэлементов в печени и мышцах кур - несушок. - Вып.260.-М.:ТСХА. -1980. 25-29с.
6. Кирилiв Я.1., Ратич 1.Б. Методи контролю повнощнност комбiкормiв для птищ та ощнка кшькосп i якост И продукци. - Львiв, 2004. - 186с.
7. Кравщв Р.Й., Зшкевич В.Я. Вмiст мiкроелементiв в кормах i кровi птицi рiзних природньо - географiчних зон дiяльностi птаходержгоспiв Львiвськоl областi (Збiрник наукових праць до 100 - рiччя кафедри фiзiологil Львiвського медичного шституту) -Львiв - 1995. - 191с.
65
8. Кравщв Р.Й., Кудла О.1., Макроелементний i мжроелементний склад KopMiB i води господарств люостепово! зони захiдного perioHy Украши // Науковий Вiсник ЛДАВМ - Лгав 1998.-Вип.1 - ст.18-21.
9. Парибок Т. А. О роли цинка в метаболизме // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине / Под ред. Я. В. Пейве, Г. Ф. Хайлова. - М.: Наука, 1974. - С. 306-319.
10. Пахомов И. Я. Влияние сульфата цинка на продуктивные качества кур и цыплят: Автореф. дис.... канд. с.-х. наук: 551 / Витеб. вет. ин-т. - Витебск, 1971. - 19 с.
Summary Kravtsiv R., Dubinyak N.
Lviv National University of Veterinary medicine and biotechnology named after S.Z.Gzhytskyy TRACE ELEMENT COMPOSITION OF FORAGES OF CT "PLEMPTAKHOREPRODUCTOR EGO" v. GRYADA ZHOVKVA DISTRICT, LVIV REGION
As a result conducted researches of forages the deficit of iron, cobalt, manganese, zinc and iodine is set. A deficit or surplus of those or other trace elements in an organism leads not only to the decline of productivity of animals, but also is instrumental in the appear row of disease (anemia, dermatitis, peruses), that arise up mostly in certain biogeochemical areas and provinces in those localities, ground and the water sources of which differ after composition of trace elements considerably. As a result of it there is expedient introduction of afore-mentioned microelements to the rations in the special mineral additions.
Keywords: trace elements, iodine, iron, cobalt, manganese, zinc, bird.
Стаття надшшла до редакцИ 17.03.2008
66
