CC BY
14
УДК 330.342: 303.725.2 Доц. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
ТИПОЛОГВАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У СУЧАСН1Й АМЕРИКАНСЬКШ I ЗАХЩНОСВРОПЕЙСЬКШ ЕКОНОМ1ЧН1Й ДУМЦ1
Аналiзуються методолопчш пiдходи зарубiжних дослiдникiв ХХ - початку ХХ1 ст. до проблеми типолопзацп економiчних систем суспiльства. Здшснено спро-бу виявити спiльнi та вщмшш ознаки рiзних пiдходiв. При цьому автор висловлюе власну наукову позищю.
Ключов1 слова: економiчнi системи суспшьства, методологiчнi пiдходи, типо-лопзащя економiчних систем, критерп типолопзацп.
Doc. B.V. Kul'chyts'kyi - Lviv National University after Ivan Franko
Typologization of economic systems in modern American and West-European thought
Analyse methodological approaches of foreign naturalists of ХХ-ХХ1 beginning a. to problem of typologization of economic society systems. Effectuated attempt to express the joint and excellent signs of different approaches. Under this author gives voice to own scientific position.
Keywords: economic society systems, methodological approaches, typologization of economic systems, criterions of typologization.
Проблема типолопзацп економ1чних систем е одшею з найбшьш акту-альних i важливих методолопчних проблем сучасноi економiчноi теорп. До ii виршення рiзними авторами пропонуються рiзнi тдходи, проте спiльним для бшьшос^ з них е те, що реалii суспiльноi практики, утвердження цивш-зацiйноi парадигми прогресу на порозi третього тисячолiття вимагають адек-ватних змiн у категорiйному апаратi сучасно!" економiчноi науки, зумовлюють пошук нових концептiв i формування нових концепцш типологiзацii систем.
Свiй погляд на проблему типолопзацп економiчних систем обгрунто-вуе сучасний зарубiжний дослiдник Р. Карсон. Вш вважае, що право власнос-тi дае змогу ... вщносити економiчну систему до того чи шшого типу", при цьому суспшьна власнiсть дае змогу розглядати питання обмеженос^ ре-
суршв i довкiлля [1, с. 9]. На думку цього автора, змют i динамiка економiч-но1 системи суспшьства визначаються у сферi полггики: "З точки зору еконо-мiчного феномену, полiтичнi рiшення суспiльства е такими, що формулюють соцiоекономiчнi цш як безпосередньо, так i опосередковано, й такими, що зумовлюють природу економiчноl системи", адже "вс ршення, пов,язанi з прийняттям i трактуванням закошв щодо права власностi, вже е пол^ичними ршеннями" [1, с. 73].
Незважаючи на запропонований критерш типолопзаци економiчних систем - право власносп, Р. Карсон, видiляючи юторичш типи сощалютич-них економiчних систем, застосовуе як критерш особливост поеднання плану i ринку. Так, вiдповiдно до цього критерiю сощалютичш економiчнi системи, на думку автора, подшяються на такi три типи: центрашзовано-адмшю-тративна (командна) економiчна система; децентралiзовано-адмiнiстративна (марксистська) система; ринковий сощаизм [1, с. 193].
Необхщно зазначити, що нинi спостерiгаемо зниження уваги у зару-бiжнiй наущ до методолопчно1 проблеми типолопзаци економiчних систем або, принаймнi, якiснi змши у поглядах на цю проблему. Переважна бшь-шiсть сучасних зарубiжних дослiдникiв, особливо пiсля розпаду сощалютич-ного табору та СРСР, в основному зосереджують свою увагу на часткових, емтричних питаннях, на класифжащях всерединi кашталютично1 ринково! економiчноl системи та анашзують хiд економiчних трансформацш у постсо-цiалiстичних крашах [3-6, 9-14, 18].
Серед сучасних американських дослщниюв економiчних систем видь ляеться М. Шнщер. Так, цей автор прихильно характеризуе концепщю Л. Ту-роу, згiдно з якою можна видшити такi рiзновиди капiталiзму, як: шдивщу-алiстичний англосаксонський капiталiзм; комуштарний капiталiзм у Gвропi та Япони [18, с. 23]. При цьому вказаш типи економiчних систем мають сво! особливостi. Зокрема, для шдивщуалютичного капiталiзму властивi значнi вiдмiнностi у доходах, розвиток шдприемництва, вiдповiдальнiсть кожно1 особи за свiй власний усшх. У суспiльнiй свiдомостi пануе принцип, за яким життя - це конкурентна боротьба, де перемагае сильшший, а не слабший; люди не зобов'язаш бути вiрними компани, вони мають право залишити и зара-ди роботи з вищою оплатою. I навпаки, компани не почуваються зобов'язани-ми щодо сво1х працiвникiв - !х можуть звшьнити з настанням скрутних часiв: т власники, нi працiвники не винт один одному шчого [18, с. 24].
Домшуючою цiннiстю комунiтарного кашташзму е почуття задово-лення вщ участi у спiльному процесi на противагу шдивщуальному. Як пише М. Шнщер, "за комуштарно1 щеологи роль держави значно розширюеться: вона бере участь у стимулюванш економiчного зростання i забезпеченнi програм соцiального захисту, а також у суспшьних швестицшних проектах на зразок професiйного навчання. У таких крашах рiдше змшюють мiсце роботи й частше залишаються вiрними працедавцям, якi, у свою чергу, бшьше дбають про професшне перенавчання i колективну працю. Компани опрацьо-вують довготермiнову стратегш i часто функцiонують як частина групи. Мо-же iснувати також тюна спiвпраця мiж компанiями й державою. Комуштар-
ний катташзм е наслiдком своерiдного культурно-iсторичного розвитку Свропи та Япони, де держава традицшно мае важливе значення в економiч-ному розвитковГ [18, с. 24-25].
Як ми зазначали, М. Шнщер прихильно характеризуе розглянуту концепщю Л. Туроу, проте вщдае перевагу шшому шдходу, що подшяе кашта-лiстичнi системи на три рiзновиди. Отже, на думку М. Шнщера, сучаснi каш-талiстичнi економiчнi системи можна подiлити на таю основш типи: вщнос-но вшьна ринкова система США; соцiально-ринковий каппашзм Свропи; державно-керований капiталiзм Япони та ш. кра1н Схщно1 Ази [18, с. 25].
Для ринкового капiталiзму США властива менша роль федерального уряду, нижчi податки та державш витрати по вiдношенню до ВНП, шж у ш-ших кашталютичних крашах, незначною е державна власшсть у промисло-востi. Водночас уряд шдтримуе приватну власнiсть, свободу шдприемництва, забезпечуе належне цивiльне законодавство, що створюе сприятливi переду-мови для функщонування тако1 системи приватного планування, коли окремi особи, а не уряд, оргашзовують i спрямовують виробництво товарiв i послуг вiдповiдно до потреб споживачiв.
Соцiально-ринковому капiталiзму на зразок шмецького властива роз-винена система програм сощального забезпечення - вщ державного страху-вання здоров'я до грошово1 допомоги родинам. Цiльовi державнi виплати ста-новлять вищий вiдсоток вiд загальних урядових видатюв, нiж у США. Цi виплати надходять особам, ко^ не дають натомють жодних товарiв чи послуг: це витрати на допомогу безробггним, пшьги пенсiонерам тощо. Крiм того, як зазначае М. Шнщер, компани мають набагато бшьше обмежень у сво1х стосунках з пращвниками: "У Шмеччиш принцип сшввизначення дае робiт-никам право обирати сво1х представникiв до рад директорiв багатьох нiмець-ких компанiй. Вплив держави у Шмеччиш та шших захщноевропейських кра1нах поширюеться кiлькома шляхами - через володшня акцiями приват-них компанiй, субсидil галузям виробництва та часткове володшня шд-приемствами. 1снуе також певна довiра до економiчного планування iндика-тивного типу" [18, с. 26].
На думку М. Шнщера, у таких крашах, як Япошя та Швденна Корея сшвпраця мiж державою й бiзнесом далеко тiснiша, нiж у США i Gвропi, особливо у розмщенш капiталiв та застосуваннi промислово1 полггики в еко-номiцi. Далi американський економют пiдкреслюе: "Культурнi вiдмiнностi мiж Японiею та Сполученими Штатами i ввропою спричинилися до утворен-ня переважно групово1 форми капiталiзму, що грунтуеться на консенсусi по-мiж рiзними японськими групами, на вщмшу вiд iндивiдуалiстичнiшого капi-талiзму на Заходь Державне соцiальне забезпечення в Япони вщсутне - цю функщю виконують бiзнесовi фiрми. 1ндикативне планування застосо-вуеться, але воно базуеться на консенсуЫ уряду та основних груп. Насамю-нець, згiдно з промисловою полгтикою, представники промисловостi спшьно з японським мiнiстерством мiжнародноl торгiвлi та промисловостi опрацьо-вують питання стратеги, визначаючи напрями розвитку економши та ключовi галузi для вкладання капiталiв" [18, с. 27].
Як бачимо, запропонована М. Шнщером типолопзащя економiчних систем суспiльства досить повно й аргументовано характеризуе економiчнi системи розвинутих кра!н свiту. Справдi, за ключовими ознаками сучаснi на-щональш економiки можна згрупувати у три описаш типи: вiдносно вiльна ринкова система США; сощально-ринковий капiталiзм Свропи; державно-ке-рований капiталiзм Японп та ш. кра!н Схщно! Азп. Хочемо зауважити, що основою наведено! типолопзацп економiчних систем фактично е, на наш пог-ляд, панiвнi щнносл й форма полiтичного правлiння, хоча сам автор жодного разу не тдкреслюе цього.
Водночас запропонована М. Шнщером типолопзащя економiчних систем не позбавлена недолтв. Насамперед поза увагою залишилася значна група постсоцiалiстичних краш, як характеризуються перехiдною економь кою, глибокими системними суспiльними змiнами, а школи й становленням власно! державност (зокрема, незалежнi держави, що постали пiсля розпаду СРСР) i перебувають у пошуку оптимально! соцiально-економiчно! моделi свое! стратегiчно! трансформацi!. Крiм того, дана типолопзащя не охоплюе чимало менш розвинутих кра!н з ринковою системою, а також кра!ни "третього свiтум.
Сучасний зарубiжний дослiдник Р. Гштн обгрунтовуе три критерi! типолопзацп економiчних систем. Зокрема, вш зазначае: "Три принципових компоненти нащональних суспiльств вiдрiзняють !хнi економiчнi системи у сучасному свт. Першим компонентом нащонально! економiчно! системи е сощальна i полiтична мета або цш, якi економiка намагаеться досягти... Другим компонентом е роль держави в економщ... Тре^м компонентом е система корпоративного управлшня i промислово! структури" [6, с. 414]. Проте, на жаль, згаданий автор не розвивае свш методолопчний тдхщ i не пропонуе конкретного варiанту типологiзацi! економiчних систем, а обмежуеться загаль-ною характеристикою американсько! та японсько! економiчних моделей [6].
Сучасш зарубiжнi економiсти П. Холл та Д. Соскайс, дослщжуючи '^зновиди капiталiзму", видiляють три типи кашталютичних економiчних систем: лiберальна ринкова економша; узгоджена ринкова економiка; "про-мiжний" тип капiталiзму [13, с. 19-21]. Зокрема, вони зазначають: "Серед велико! кшькост кра!н ОБСС шiсть кра!н можуть бути визначеш як лiберальнi ринковi економiки (США, Велика Бриташя, Австралiя, Канада, Нова Зелан-дiя, Iрландiя), iншi десять - як узгоджеш ринковi економжи (Нiмеччина, Япо-нiя, Швейцарiя, Нщерланди, Бельгiя, Швецiя, Норвегiя, Данiя, Фiнляндiя, Австрiя) та залишаеться шiсть кра!н, у яких важко визначити тип ринково! економiки (Францiя, Iталiя, 1спашя, Португалiя, Грецiя, Туреччина). При цьому досвщ останнiх рокiв показуе, що виходячи з ознак iнституцiй, можна видшити ще один тип капiталiзму, який деколи називають "промiжним", що характеризуеться великим аграрним сектором i екстенсивним державним втручанням. Вiн вщзначаеться неринковою координацiею у сферi корпора-тивних фiнансiв, але бiльш лiберальною органiзацiею в сферi трудових вщно-син" [13, с. 19-21].
П. Холл та Д. Соскайс, обгрунтовуючи головний критерш запропоно-вано! ними типолопзаци сучасних кашталютичних систем, пишуть: "Присут-шсть iнституцiйного доповнення визначае рiзницю мiж лiберальною i узгод-женою ринковою економiкою" [13, с. 17]. Як випливае 3i слiв згаданих дос-лiдникiв, крiм трьох тишв капiталiстичних економiчних систем, вони видшя-ють ще шiсть кра!н, для яких !м "... важко визначити тип ринково! економiки (Францiя, Гташя, Iспанiя, Португалiя, Грецiя, Туреччина)" [13, с. 21]. А в щ-лому П. Холл та Д. Соскайс нагадують М. Шнщера у тому сенЫ, що вони також залишили поза увагою значну групу постсощалютичних кра!н з перехщ-ною економiкою, де вiдбуваються докоршт системнi змiни.
Сучаснi зарубiжнi дослщники Б. Еббiнгхаус та Ф. Манов видшяють два основнi "рiзновиди каппашзму": узгоджена ринкова економiка (головнi приклади: Нiмеччина, Японiя); неузгоджена ринкова економжа (головнi приклади: США, Велика Бриташя) [3, с. 5]. При цьому визначальними крите-рiями запропоновано! типолопзаци кашталютичних економiчних систем зга-даш автори вважають: фiнансове i економiчне управлiння; виробничу систему; менеджмент i трудовi вiдносини; набуття квалiфiкацil i працевлаштуван-ня [3, с. 5]. Водночас, як шдкреслюють Б. Еббшгхаус та Ф. Манов, "на прак-тицi деякi економiчнi системи е пбридними випадками, якi розмщет мiж або навiть осторонь двох концептуальних полюсiв узгоджено! та неузгодже-но! ринково! економiки" [3, с. 6].
Розглянута концепщя типолопзаци економiчних систем нагадуе про-аналiзований вище методологiчний пiдхiд П. Холла i Д. Соскайса, хоча Б. Еббшгхаус та Ф. Манов спираються на специфiчний набiр критерив свое! типолопзаци. Зокрема, обидвi концепци видiляють "промiжний" (П. Холл, Д. Соскайс) чи "пбридний" (Б. Еббшгхаус, Ф. Манов) тип кашталютично! економiч-но! системи i, на жаль, повшстю залишають поза увагою постсощалютичш кра!ни з перехiдною економжою.
Л1тература
1. Carson R. Comparative Economic Systems. - 2nd ed. - Armonk, N.Y., London: M.E. Sharpe, 1997. - Vol. 1. - 269 p.
2. Comparative Economic Systems: Models and Cases/ Ed. by M. Bornstein. - 6th ed. -Homewood; Boston: Irwin, 1989. - 499 p.
3. Comparing Welfare Capitalism. Social Policy and Political Economy in Europe, Japan and the USA/ Ed. by B. Ebbinghaus and Ph.Manow. - London: Routledge, 2001. - 284 p.
4. Estrin S., Rosevear A. Enterprise Performance and Corporate Governance in Ukraine// Journal of Comparative Economics. - 1999. - Vol. 27. - Issue 3. - P. 442-458.
5. Fan Ch., Overland J., Spagat M. Human Capital, Growth, and Inequality in Russia// Journal of Comparative Economics. - 1999. - Vol. 27. - Issue 4. - P. 618-643.
6. Gilpin R. Economic Evolution of National Systems// International Studies Quarterly. -1996. - Vol. 40. - Issue 3. - P. 411-431.
7. Kocenda E. Macroeconomic Convergence in Transition Countries// Journal of Comparative Economics. - 2001. - Vol. 29. - Issue 1. - P. 1-23.
8. Lenel H.O. Walter Eucken (1891-1950)// Klassiker des oeconomischen Denkens. -Munchen, 1989. - Band 2. - S. 292-311.
9. Li Sh., Li S., Zhang W. The Road to Capitalism: Competition and Institutional Change in China// Journal of Comparative Economics. - 2000. - Vol. 28. - Issue 2. - P. 269-292.
10. Reforming the State: Fiscal and Welfare Reform in Post-Socialist Countries/ Ed. by J. Kornai, S. Haggard, R. Kaufman. - Cambrige: Cambrige University Press, 2001. - 284 p.
11. Seligar B. Toward a More General Theory of Transformation// Eastern European Economics. - 2002. - Vol. 40. - No. 1. - P. 36-62.
12. Spulber N. Redefining the State: Privatization and Welfare Reform in Industrial and Transitional Economies. - Cambrige: Cambrige University Press, 1997. - 254 p.
13. Varieties of Capitalism: The Institutional Foundations of Comparative Advantage/ Ed. by P. Hall and D. Soskice. - N.Y., Oxford: Oxford University Press, 2001. - 540 p.
14. Аслунд А. Розбудова каппашзму: Пер. з англ. - К.: Дух i Лггера, 2003. - 636 с.
15. Бласко Г. Економ1чне диво чи економ1чна загадка? Сощальне ринкове господар-ство та його застосування: Теор1я А. Мюллер-Армака: Пер. з шм. - К.: Св1товид, 1992. - 59 с.
16. Злупко С. Основи юторп економ1чно'1 теорп: Навч. поаб. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 628 с.
17. Полулях I. Економ1чна пол1тика в рамках сощального ринкового ладу Кмеччи-ни. - Льв1в: ВМС, 2003. - 160 с.
18. Шшцер М. Пор1вняння економ1чних систем. - К.: Основи, 1997. - 519 c.
УДК336.767:504.062 Доц. С.О. Козловський, канд. екон. наук;
ст. викл. М.М. Якуба - УкрДЛТУ
СТРАТЕГ1ЧН1 ПАРАМЕТРИ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПОРТФЕЛЯ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГ1ЧНОГО 1МПЕРАТИВУ
Розглядаються питання швестицшно'1 привабливосп галузевих деревообробних та целюлозно-наукових тдприемств як ем1тенпв цшних папер1в. Поставлена проблема взаемозв'язку м1ж р1внем еколопзацп виробництва та розвитком шформадшно" шфраструктури ринку катталу в Укршш. Анал1зуеться модель розвитку нащональ-ного ринку цшних папер1в.
Doc. S.O. Kozlovs'ky; senior teacher M.M. Yakuba - USUFWT Investment Portfolio Strategy Characteristics an Ecology Imperative Considered
The aspects of woodworking and pulp and paper enterprises investment attractiveness like security issuers are considered. The problem of interdependence between the manufacture ecology levels and Ukrainian capital market information infrastructure development is considered. The national security market developing model is analyzed.
З точки зору швестора, проблема управлшня швестицшними процеса-ми полягае у формуванш швестицшного портфеля, який вщповщае певним критерiям (дохiднiсть, ризик, лжвщшсть, тривалiсть iнвестицiйного горизонту, контроль над шдприемством тощо). Анашз iнвестицiйного середовища та, зокрема, фшансових ринкiв у цьому випадку проводиться для оцшки можли-востi сформувати такий портфель.
Для ем^ента цшних паперiв торгувати ними на фондовш бiржi е справою випдною та престижною. Вигiдною, бо бiржовий обiг цiнних паперiв вiдбуваеться значно швидше, анiж на позабiржовому ринку. Престижно, бо об^ цiнних паперiв емiтента на фондовiй бiржi свщчить про "х якiсть.
На фондових бiржах торгують цiнними паперами, кращими з кращих. Механiзм допуску цшних паперiв до торгiв називаеться лютингом i е дуже жорстким. Ось, наприклад, якi вимоги висувають до емггенпв, котрi прагнуть допуску сво"х цiнних паперiв до торгiв на Нью-Йоркськш фондовiй бiржi:
• число ос1б, що волод1ють не менше нiж 100 акциями - 2 тис. ос1б;
• середньом1сячний об1г торг1вл1 акц1ями - 100 тис. шт.;
