CC BY
28
сектор, а через нього й на реальну економжу. Маючи в руках знаряддя реаль зацп грошово-кредитно! полiтики, мехашзми 11 передавально! ди тiльки цен-тральний банк може забезпечити своечасне та обгрунтоване прийняття рь шень монетарного характеру i забезпечити 1х належне виконання.
Таким чином, прюритетшсть Нацiонального банку Укра!ни щодо пи-тань розробки й реалiзацil основних засад грошово-кредитно! полггики Украши зумовлена самою природою його виникнення та функщонування, його завданнями та функщями, притаманним тiльки йому iнструментарiем грошо-во-кредитного регулювання.
Лiтература
1. Конституц1я Укра1ни.
2. Закон УкраУни "Про Нацюнальний банк Украши" вщ 20.05.1999 року № 679-XГV (з1 змшами 1 доповненнями).
3. Адамик Б.П. Нацюнальний банк 1 грошово-кредитна пол1тика: Навчальний поаб-ник. - Тернопшь: Карт-бланш, 2002. - 278 с.
4. Козюк В.В. Сучасш центральш банки: середовище функщонування та монетарш р1шення. - Тернопшь: Астон, 2001. - 300 с.
5. Пас1чник В. Закон "Про Нацюнальний банк Украши": здобутки 1 втрати// Вюник НБУ. - 1999, № 8. - С. 18-20.
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
ЛНУ M. I. Франка
ТИПОЛОГВАЦШ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВ1 УТОЧНЮЮЧИХ ОБ'СКТИВНИХ КРИТЕРПВ
Аналiзуються методологiчнi проблеми типолопзацп економiчних систем сус-пiльства. Автор обгрунтовуе власну наукову концепцiю, яка передбачае пошук i вра-хування уточнюючих об'ективних критерпв типолопзацп систем. Це дозволяе розши-рити варiативнiсть типолопзацп та повшше охопити усю палiтру рiзних типiв систем.
Doct. B.V. Kul'chyts'kyi - Ivan Franko LNU
Typologization of economic systems on base of specifying objective
criterions
In article analyse the methodological problems of typologization of economic society systems. Author substantiate own scientific conception, which provides for search and taking account of specifying objective criterions of typologization of systems. This allows to widen variance of typologization and more full to overcome all palette of different systems types.
Методолопчна проблема типолопзацп економ1чних систем суспшьства в умовах початку третього тисячолггтя ще бшьше актуал1зуеться. Особливо важливою вона е для Украши та шших постсощалютичних держав, як намага-ються знайти свою оптимальну економ1чну модель. Це яскравий приклад взаемодп та взаемовпливу теорй i практики, науки й реальних економ1чних процес1в, коли методолопчш дослщження спрямоваш на виявлення парамет-р1в i вектора об,ективноi трансформацii суспшьних економ1чних систем. Те-оретичними причинами особливо!" актуал1зацп методолопчно!" проблеми типо-
лопзацй економiчних систем е намагання упорядкувати понятшний апарат су-часно! економiчноl теорй, зафiксувати основнi типи суспшьних економiчних систем на порозi ХХ1 ст., виявити фундамент i головш чинники трансформацй економiчних систем та закласти методологiчнi пiдвалини !х порiвняння.
Необхiдно пiдкреслити, що незважаючи на значну актуальшсть мето-долопчно1 проблеми типолопзацй економiчних систем суспiльства, у зару-бiжнiй та вiтчизнянiй економiчнiй теорй практично вiдсутнi глибокi й фунда-ментальнi И дослiдження. Серед украшських економiстiв цю проблему найширше проаналiзував класик теорй економiчних систем Б. Гаврилишин [3]. Що стосуеться сучасних вггчизняних учених молодшо1 генерацй, то найбiльша увага до методолопчно1 проблеми типолопзацй економiчних систем придшена у працях засновника львiвськоl школи економiчних систем Г. Башнянина. Так, у 1999 р. за його редакщею виходить друком колективна монографiя мЕкономiчнi системи: проблеми структуризацй i типолопзацй" (Львiв: Коопосвiта, 1999. - 220 с.), де викладено розгорнуте трактування ок-реслено1 проблеми. У 2001 р. цей автор доповнюе та уточнюе свою концеп-цiю з урахуванням реалiй початку ХХ1 ст. [2].
На наше переконання, сучасна типолопзащя економiчних систем сус-пiльства повинна передбачати застосування щлого спектру об'ективних прь оритетних i уточнюючих критерйв та проектування на цiй основi значно1 ва-рiативностi конкретних концепцiй типолопзацй. При цьому ми повшстю по-дшяемо, по-перше, методологiчну позицiю В. Черняка, зпдно з якою у сучас-ному свiтi iснуе безлiч перехщних, симбiозних форм, якi вiдрiзняються мiж собою насамперед ступенем присутностi i роллю держави у ринковiй еконо-мiцi [4]. По-друге, ми дотримуемося двох методологiчних пiдходiв Г. Башнянина, що мають, на нашу думку, важливе концептуальне значення, а саме: з принципу системност випливае, що економжа в iсторичному розрiзi може бути типологiзована (подiлена на етапи розвитку, типи свого юнування) з рiз-них позицiй, кшьюсть яких теоретично необмежена; нинi iснуючi у свiтi еко-номiчнi системи необхщно розглядати як перехiднi, оскшьки вони завжди пе-ребувають у сташ переходу вiд одте1 свое1 юторично1 форми до шшо1 (нап-риклад, мае мiсце протилежна спрямовашсть подальшого iсторичного розвитку перехщних систем постсоцiалiстичного i посткапiталiстичного тишв: першi посилено капiталiзуються, приватний сектор економжи у них розши-рюеться, а другi, навпаки, посилено соцiалiзуються й у них суспiльний сектор економжи розширюеться, а приватний звужуеться [1].
Типолопзащя економiчних систем тшьки на основi прiоритетних об'ективних критерйв (панiвнi форми власност на основш засоби виробництва, сту-тнь i методи втручання держави в економ^ i т.д.), на наш погляд, потребуе свого розвитку й доповнення шляхом пошуку так званих уточнюючих об'ективних критерйв, як уточнюють i розширюють варiативнiсть типолопзацй еконо-мiчних систем i тим самим дозволяють повнiше охопити усю пал^у рiзних ти-пiв систем, якою характеризуемся сучасна економiчна еволющя.
На нашу думку, найважливiшими уточнюючими об'ективними крите-рiями типолопзацй економiчних систем сучасностi виступають: сшввщно-
шення мюького i сiльського населення; спiввiдношення джерел ВВП; частка вшськових витрат у ВВП (стушнь мiлiтарностi економiчноï системи); стушнь самодостатностi в економiчному розвитку (частка власного кашталу у струк-турi джерел фiнансування).
Отже, на основi зазначених найважливiших уточнюючих об'ективних критерiïв можна запропонувати такi варiанти типологiзацiï економiчних систем сучасность Так, за спiввiдношенням мiського i сшьського населення усi економiчнi системи сусшльства доцiльно подiлити на таю типи:
• аграрш економiчнi системи сусшльства;
• квазиндустр1альш економiчнi системи сусшльства;
• щдустр1альш економiчнi системи сусшльства;
• квазннформацшш економiчнi системи сусшльства;
• шформацшш економiчнi системи сусшльства;
• постшформащйш економiчнi системи сусшльства.
За сшввщношенням джерел ВВП, ус економiчнi системи суспiльства можна типолопзувати таким чином:
• економiчнi системи суспiльства переважно сировинного спрямування;
• економiчнi системи суспiльства переважно аграрного спрямування;
• економiчнi системи сусшльства переважно промислового спрямування;
• економiчнi системи сусшльства переважно "обслуговуючого" спрямування;
• економiчнi системи сусшльства переважно шформащйного спрямування.
При цьому економiчнi системи суспiльства переважно "обслуговуючого" спрямування, насамперед, мають джерелами власного ВВП таю види економiчноï дiяльностi, як туризм та обслуговування капiталiв. Очевидно, що мiж цими джерелами ВВП е досить iстотна рiзниця i вiдповiдно до даного типу економiчних систем можуть належати якiсно вiдмiннi нацiональнi еконо-мiчнi системи, наприклад, Ямайки, Бразили, Хорватiï, Болгарiï, частково Ук-раши та, з iншого боку, Швейцари, Люксембургу, якi, крiм туризму, у першу чергу, вибудовують сво1' ВВП на основi обслуговування свiтових капiталiв.
Економiчнi системи суспiльства переважно шформащйного спрямування мають джерелами власного ВВП рiзного роду "know-how", винаходи, патенти, лщензи, наукомютю технологи i т.п. Традицшно прикладом такого типу економiчних систем називають економiку Японп, яка пiсля нищiвноï по-разки у Другш свiтовiй вiйнi, ще й пов'язано1' iз значними фшансовими втра-тами, сплатою контрибуций спромоглася вийти на передовi позици економiч-ного розвитку у свiтi.
Актуальною, на наш погляд, е типолопзащя економiчних систем сусшльства за таким уточнюючим об'ективним критерiем, як частка вшськових витрат у ВВП (стушнь мштарност економiчноï системи). Звичайно, краще було б, якби економiчнi системи сучасних держав св^у вщзначалися гумашс-тичною полiтикою i вщповщно витрачали власнi кошти не на "гармати", а на "масло" (за вщомим навчальним прикладом П. Семюелсона), що ютотно впливало б на стратепчний вектор економiчноï трансформацй", яюсть життя, соцiальну спрямованiсть економiчноï полггики, зайнятiсть i т.п. Проте, як св^ить практика, наразi у свггових стосунках часто роль своерiдного еконо-мiчного лоббi виконуе фактор сили i, на жаль, доводиться говорити про "жи-
вучють" вiдомого афоризму римлян: "хочеш миру. - готуйся до вшни", або сентенцй Наполеона: "хто не хоче годувати свою армiю. - буде годувати чу-жу". У цьому контекст типологiзацiя економiчних систем суспшьства за час-ткою вiйськових витрат у ВВП (ступенем мiлiтарностi економiчноl системи) не позбавлена аргументiв ^ на нашу думку, матиме такий вигляд:
• иейтральш (пацифштсвш) екоиом1чш системи сустльства;
• мштаризоваш у межах розумио! достатиост! екоиом1чш системи суспшьства;
• мштарт (агресивио зор1еитоват) екоиом1чш системи суспшьства. Очевидно, що до нейтральних (пацифiстських) суспiльних економiч-
них систем ми можемо вщнести небагато нацiональних економiчних систем. Серед таких, у першу чергу, необхщно назвати економжи традицiйно миро-любних i позаблокових держав - Швейцарй, Швецй та iн. До речi, 1хш еконо-мiчнi успiхи значною мiрою пояснюються вiдсутнiстю витрат на вiйськовi щ-лi з уЫма благотворними соцiально-економiчними наслiдками, якi з цього випливають. Навпаки, мiлiтарнi (агресивио зорiентоваm) економiчнi системи iснують у тотал^арних державних режимах, що вщразу негативно позна-чаеться на рiвнi життя громадян, ринковi механiзми не можуть працювати на-лежним чином, вщсутнш привабливий iнвестицiйний клiмат, порушуються права людини (1рак, Куба, Швшчна Корея та iн.).
Серед важливших уточнюючих об'ективних критерйв типолопзацй економiчних систем сучасностi можна, на наш погляд, назвати стутнь само-достатност в економiчному розвитку (частку власного катталу у структурi джерел фшансування). Як вiдомо, значне зростання частки шоземного кашта-лу у структурi джерел фiнансування у масштабах уше! економiчноl системи суспiльства може, за певних обставин, породити економiчну i навiть полiтичну залежнiсть держави вщ бiльш розвинутих краш. При цьому важливим е те, яких полiтико-економiчних i гуманiтарних принципiв i стратегш дотримують-ся цi розвинутi краши, адже це впливатиме на ставлення до держав, в економь ку яких швестуються кошти. Таким чином, типолопзащя економiчних систем суспiльства за ступенем самодостатност в економiчному розвитку (часткою власного катталу у структурi джерел фiнансування) може мати такий вигляд:
• иесамодостатш (залежт) економ1чт системи суспшьства;
• квазшамодостатш екоиом1чш системи сустльства, приваблив1 для зовтшшх швестор1в;
• самодостатш екоиом1чш системи сустльства.
При цьому хочемо зазначити, що привабливими для зовтшшх швес-торiв можуть бути як несамодостатт (залежш) економiчнi системи суспшь-ства, так i самодостатнi економiчнi системи суспшьства. Св^ова практика свiдчить, що несамодостатт (залежт) економiчнi системи можуть за певних сприятливих фшансових обставин, при дотриманш вiдповiдних прогресив-них гуматстичних принципiв згодом трансформуватися у самодостатт сус-пiльнi економiчнi системи. Прикладом таких реалш е шслявоенний стрiмкий розвиток Нiмеччини.
Проведене нами дослщження дозволяе зробити висновок про те, що в умовах полiфонiчностi сучасно! свгтово! економiчноl еволюцй виршення ме-тодолопчно! проблеми типолопзацй економiчних систем суспiльства можли-
ве тшьки на основi своерiдного синтезу прюритетних i уточнюючих об'ективних критерйв. 1накше кажучи, типологiзацiя суспiльних економiчних систем виключно з урахуванням одного критерш, нехай i важливого, не враховуе реалй свiтовоï економiчноï практики та ютотного "пом'якшення" або й повно-го зникнення iдеолого-полiтичного антагошстичного протистояння на мiжна-роднiй ареш.
Концепцй типологiзацiï економiчних систем сусшльства, як побудо-ванi на основi двох-трьох об'ективних критерйв, очевидно, можуть в основному бути прийнятними. Проте вони також не дають вичерпно1' вщповщ на поставлену актуальну методолопчну проблему.
На наше переконання, ключем до вирiшення проблеми типолопзацй суспiльних економiчних систем е пошук об'ективних критерйв, якi б у комплекс^ у поеднаннi, взаемодоповненш дозволили б чiткiше розмежувати, ди-ференцiювати самi системи. Такий методолопчний пiдхiд дае змогу виявити характерш риси нацiональних економiчних систем окремих держав i на цш основi простежити спiввiдношення i головнi тенденцй економiчних тран-сформацiй у сучасному свт.
Л1тература
1. Ващишим А.М. Наукова д1яльнють професора Г.1. Башнянина. - Льв1в: Каменяр, 2001. - С. 21-22.
2. Ващишим А.М. Наукова д1яльнють професора Г.1. Башнянина. - Льв1в: Каменяр, 2001. - С. 21-22, 193-217.
3. Башмямим Г.1., Копич 1.М., Слюсарчик М.П. Ринков1 економ1чн1 системи: проблеми становлення функщонально'1 структуризацп i типолопзаци. - Льв1в: ЛКА, 2001. - 212 с.
4. Башмямим Г.1., Копич 1.М., Чупик 1.О. М1кроеконом1чш ринков1 системи: мет-ролопчш проблеми анашзу ефективност функщонування. - Льв1в: ЛКА, 2001. - 182 с.
5. Гаврилишим Б. Дороговкази в майбутне: до ефективтших суспшьств. Доповщь Римському клубовк Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
6. Чермяк В. Модель економ1ки: виб1р Украши// Економка Украши. - 1995, № 9. - С. 32.
УДК 331.5 Асист. О.М. Мартин - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИХОВАНОГО БЕЗРОБ1ТТЯ НА РИНКУ
ПРАЦ1 В УКРА1Н1
Розкрито одну i3 проблем функцiонування ринку пращ в Укрш'ш, яка сто-суеться значно'1 частини населення держави. Мехашзм функцiонування ринку працi сформував певний рiвень безробiття. Це негативне явище, проте на ринку пращ ви-никло приховане безробiття. У статп проаналiзовано приховане безробiття у пере-хiднiй економiцi Украши.
Assist. O.M. Martin - USUFWT The features of the latent unemployment of labour market in Ukraine
The article touches upon the problems of labour market in Ukraine, which affects the interests of considerable part of the country's population. By means of the mechanism of labour market the level of unemployment is formed. It is a negative phenomenon but the latent unemployment of labour market is arised. In the article the latent unemployment of labour market is analyzed.
