CC BY
49
I. Lyutyy, Doctor of Sciences (Economics), Professor, A. Karpych, Assistant Professor
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INITIAL COIN OFFERING (ICO): THE CASE OF UKRAINE
Modern global tendencies show the increasing usage of digitalization in economy. This state of affairs along with unstable macroeconomic situation in Ukraine stimulates national corporations to apply new disruptive instruments of financing, such as ICO. Consequently, the development of Ukrainian ICO market is taking place.
It is clarified that the procedure of ICO implies that the companies sell their issued tokens to the general public and that the tokens may grant their owners different rights, e.g. an access to the company's products and services, a right for dividends receiving, etc.
The ontology of the research is internal realism, while the epistemology of the given study is constructivism. The main strategy is induction. The qualitative and quantitative methods were adopted analysing secondary data. The statistical analysis was applied for structuring data covering the time period until May 30, 2018.
On the basis of the conducted analysis, the paper identifies the main characteristics of ended Ukrainian ICOs, including the number of rounds, timelines, currencies accepted for investment, the characteristics of tokens issued, soft caps and hard caps, etc. As of May 30, 2018, 18 Ukrainian companies already launched ICO, and 11 companies intended to do so in the near future, and the study shows that ca 40 % of all ended national ICOs may be scams.
It is emphasized that the Ukrainian corporate sector may use ICOs for financing its activities quite successfully provided that ICO is supported by the state and the national legislation for it is created and implemented.
Keywords: initial coin offering, token, financing, investment, Ukraine.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Kondrashov, V., 2018. Ukraine may launch the first state ICO in the world for building the Broadband Internet Access network [Ukraina mozhet provesti pervoe v mire gosudarstvennoe ICO dlia stroitelstva seti ShPD] [in Russian], Internetua.com, [online]. URL :<http://internetua.com/index.php/ukraina-mojet-provesti-pervoe-v-mire-gosudarstvennoe-ico-dlya-stroitelstva-seti-shpd> [Accessed 30 May 2018].
2. Ukrainian Internet Association, 2018. Policy studies data regarding the Internet audience on results of the year 2017 announced [Oglasheny dannye ustanovochnykh issledovanii internet-auditorii Ukrainy po itogam 2017 g.] [in Russian], Inau.ua, [online]. URL : <http://inau.ua/news/oglasheny-dannye-ustanovochnyh-yssledovanyy-ynternet-audytoryy-ukrayny-po-ytogam-2017-g> [Accessed 30 May 2018].
3. Soslovskyi, V. and Kosovskyi, I., 2017. Cryptocurrencies as a system of investment projects [Kryptovaliuty yak systema investytsiinykh proektiv] [in Ukrainian]. The Banking University Bulletin, 1(28), pp.103-109.
4. Adhami, S., Giudici, G. and Martinazzi, S., 2018. Why do businesses go crypto? An empirical analysis of initial coin offerings, Journal of Economics and Business, [online]. URL :<https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3046209> [Accessed 30 May 2018]. DOI: 10.1016/j.jeconbus.2018.04.001
5. Catalini, C. and Gans, J., 2018. Initial Coin Offerings and the Value of Crypto Tokens, SSRN Electronic Journal, [online]. URL : <http://www.nber.org/papers/w24418.pdf> [Accessed 30 May 2018]. DOI: 10.2139/ssrn.3137213
6. Conley, J., 2017. Blockchain and the Economics of Crypto-tokens and Initial Coin Offerings, Vanderbilt University Department of Economics Working Papers, VUECON-17-00008, [online]. URL : <http://www.accessecon.com/pubs/VUECON/VUECON-17-00008.pdf> [Accessed 30 May 2018].
7. Hibi, M., 2018. Accounting Aspects of ICO. [online] Deloitte.com. URL : <https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/il/Documents/financial-services/events_ppt/2017/Accounting_Aspects_of_ICO.pdf> [Accessed 30 May 2018].
8. EY, 2018. Initial Coin Offering (ICO). [online] Ey.com. URL : <http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-ico-research/SFILE/EY-ico-research.pdf> [Accessed 30 May 2018].
9. Momtaz, P., 2018. Initial Coin Offerings, SSRN Electronic Journal, [online]. URL : <https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3166709> [Accessed 30 May 2018]. DOI: 10.2139/ssrn.3166709
10. Zetzsche, D., Buckley, R., Arner, D. and Fohr, L., 2017. The ICO Gold Rush: It's a Scam, It's a Bubble, It's a Super Challenge for Regulators, SSRN Electronic Journal, [online]. URL : <https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3072298> [Accessed 30 May 2018]. DOI: 10.2139/ssrn.3072298
11. ICO Tracker 2018, Icotracker.net. URL : <https://icotracker.net/> [Accessed 30 May 2018].
12. ICObench 2018, Icobench.com. URL : <https://icobench.com/> [Accessed 30 May 2018].
13. ICOholder 2018, Icoholder.com. URL : <https://icoholder.com/> [Accessed 30 May 2018].
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 6(201): 26-35 УДК 339.9
JEL classification: F23
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/201-6Z4
I. Софщенко, канд. екон. наук, доц. ORCID iD 0000-0001-6465-8272, С. Кириченко, економют
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ТИПОЛОГ1Я ОРГАН1ЗАЦ1ЙНИХ ФОРМ М1ЖНАРОДНО1 ВИРОБНИЧО1 КООПЕРАЦИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ П1ДХОД1В ДО II РЕГУЛЮВАННЯ
Досл/'джено oсoбливoстi економ/'ко-орган/'зац/'йних форм MimHapodHoi виробничоi коопераци, зокрема, автори удоскона-лили типoлoгiчнi пдходи, узагальнили дoсвiд нтеграци втчизняних пдприемств у систему мiжнapoднoi виробничоi коопераци, розробили пдходи для заохочення залучення втчизняних виробникв тoвapiв i послуг у сферу мiжнapoдних коопе-рацйних вiднoсин, а також навели рекомендаци щодо критерив aнaлiзу нструмеютв сприяння коопераци при розробц державно!" економ/'чно/ политики. Узагальнення економто-органзацшних особливостей дозволило удосконалити типоло-г'1чн'1 пдходи до класифтаци форм мiжнapoднoi виробничо'!' коопераци, визначити фактори, що суттево впливають на розвиток мiжнapoднoi виробничо)' коопераци, пригнчуючи або посилюючи ефективнсть iiрозвитку та функцюнування.
Ключoвi слова: мiжнapoднa виробнича кооперация, органза^йн форми, типoлoгiчнi пдходи, IT-аутсорсинг, економi-чна пол тика.
Постановка проблеми. Вщкритють економмчних систем нацюнальних економк свпу та зростаюча ктькють pi-зномаытних репональних Ытеграцмних сок^в актуалiзуe проблематику процеав iнтеpнацiоналiзацií в ^CTeMi мiж-народних eкономiчних вщносин. Серед piзноманiття ix форм мiжнаpодна виробнича кооперация виступае каталь затором процеав поглиблено''' Ытеграцп свппвого госпо-
дарства. Рeалiзуючи сво''' стратеги, транснацюнальы ком-пани, як найпотужнiшi актори мiжнаpодноí економки, ге-нерують новi форми оргаызаци виробничого процесу та виробничо'' коопераци з метою диверсифкаци власно''' дь яльносц збтьшення масштабiв виробництва, оптимiзацií виробничого процесу, що мае наслщком якюы зрушення свплво''' виробничо' системи. ОцЫювання напpямiв та перспектив цих зрушень потребують розробки вщповщного
© Софщенко I., Кириченко С., 2018
наукового iнструментарiю дослiдження сучасноТ природи мiжнародноí виробничоТ кооперацiТ.
Одночасно мiжнародна виробнича кооперацiя мае значний потенциал для розвитку нацiональноТ економки. Включення нацiональних виробникiв у транснацюнальы виробничi ланцюги може бути каталiзатором структур-них зрушень через сприяння поглибленню спецiалiзацiТ виробництва, рацiональному використанню економiчних ресурсiв, вiдкривае доступ до Ыновацм, сприяе зрос-танню продуктивности працi та, в пiдсумку, пщвищенню ефективностi виробництва. У мiжнародному бiзнесi за умови наявностi торгових бар'ерiв виробнича кооперацiя е методом виходу на зарубiжнi ринки.
Проте рiзноманiття форм мiжнародноТ виробничоТ коопераций якi напрацьованi учасниками мiжнародноТ еко-номiки, Тх неоднаковий потенцiал реструктуризаци наць ональноТ економiки, актуалiзують проблему Тх типолоп-зацiТ для об^рунтування управлiнських рiшень. Важли-вою прикладною проблемою економiчноТ науки також е удосконалення регуляторного середовища для сприяння розвитку певних форм кооперацп, реалiзацiТ мож-ливостi використання потен^алу мiжнародноТ виробничоТ кооперацiТ виходячи з потреб розвитку прюритетних галузей, визначених нацюнальною промисловою полiти-кою. Розробка промисловоТ полiтики та вибiр найбiльш ефективних iнструментiв досягнення ТТ цiлей та завдань потребуе виокремлення критерпв для об^рунтування Тх вибору, виходячи з необхщност досягнення балансу н тересiв суспiльства та бiзнесу.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публкацш. Особли-востi мiжнародноТ виробничоТ кооперацiТ, ТТ форми та фактори розвитку розглядаються у роботах Семека Г.В. [1], Шовкун I.A. [2], БогомазовоТ К.К. [3], Гордiець В.В. [4], Шталя Т.В. [5], Доброскока Ю.Б. [5], Коць I.I. [6] та Ыших. Дослiдники вiдмiчають значний потен^ал виробничоТ ко-операцiТ для розвитку транзитивних економк, зокрема, Шовкун I.A. виокремлюе такi чинники сприяння: синерге-тичнi ефекти мiжнародноТ кооперацiТ дозволяють поси-лити конкурентоспроможнiсть перехiдних краТн; спро-щення доступу до закордонних ринюв, включення до складу транснацюнальних ланцюжкiв створення доданоТ вартостi, а також спрощення використання каналiв пере-дачi навичок i технологiй виробництва, оргаызаци управ-лiння, залучення квалiфiкованих фахiвцiв тощо [2].
Варто зазначити, що попри значну увагу дослщниюв цього явища, проблематика факторiв розвитку мiжнаро-дноТ виробничоТ кооперацiТ потребуе подальшого розвитку. На нашу думку, заслуговуе на увагу класифка^я, за-пропонована Семеком Г.В., однак вона потребуе допов-нення та уточнення [1]. Незважаючи на достатнш рiвень розробленостi проблеми, структурнi зрушення в сучас-ному виробництвi, Ытенсифка^я iнновацiй та Тхня дифу-зiя змiнюють органiзацiйно-економiчнi форми мiжнарод-ного виробництва, що потребуе удосконалення устале-них пiдходiв до типологiзацiТ форм мiжнародноТ виробничоТ кооперацiТ. Транзитивний характер нацюнальноТ економiки, зрушення в ТТ структурi пiд впливом як внутрь шнiх, так i зовшшшх чинникiв потребують подальшоТ ро-зробки проблематики впливу мiжнародноТ кооперацiТ на ТТ розвиток для виршення проблем реалiзацiТ ТТ потенць алу в мiжнародному середовищi.
Метою статт е визначення особливостей економко-органiзацiйних форм мiжнародноТ виробничоТ кооперацiТ у в^чизняшй економiцi в сучасних умовах та розробка пiдходiв для заохочення залучення втизняних вироб-никiв товарiв i послуг у сферу мiжнародних кооперацй них вiдносин.
Вiдповiдно постають тага завдання:
- удосконалити типолопчш пщходи у класифiкацiT форм мiжнародноT виробничоТ коопераци;
- узагальнити досвiд Ытеграци вiтчизняних пщпри-емств у систему мiжнародноT виробничоТ кооперацiT;
- розробити рекомендаци щодо критерiTв аналiзу н струментiв сприяння кооперацiT при розробц державноT економiчноT полiтики.
Основний матерiал i результати. Мiжнародна виробнича коопера^я (international industrial cooperation) е динамiчним явищем, форми прояву якого зазнають змiн пiд впливом чисельних економiчних, виробничо-техно-логiчних та полiтичних факторiв сучасного мiжнародного середовища. Процеси економiчноT глобалiзацiT супрово-джуються лiбералiзацiею та унiфiкацiею органiзацiйних форм виробничоТ' дiяльностi на основi запровадження мiжнародноT стандартизацп та сертифiкацiT продукци, мiжнародноT гармошзацп облiку та фшансовоТ звггно-CTi, пiдходiв до оцiнювання ефективностi виробничого процесу. Водночас процеси концентраци капiталу, зни-ження бар'ерiв входу до мiжнародного бiзнесу сприяють посиленню глобальноT конкуренци та спонукають до розвитку стратегш зниження витрат, як наслщок - пошуку форм економiчноT взаемодiT зi спецiалiзованими партнерами, спроможними пщвищити ефективнiсть використання ресурав. Процеси транснацiоналiзацiT виробництва виступили потужним каталiзатором розвитку мiжна-родноT кооперацiT та ускладнення TT форм, тому особли-вост економiчних вiдносин мiж материнськими та пов'я-заними учасниками кооперацiT дозволяють виокремити внутрiшньофiрмову та мiжфiрмову мiжнародну вироб-ничу кооперацiю. Вiдмiннiсть полягае у бтьш тiсному зв'язку кооперан^в за умови внутрiшньофiрмовоT кооперацп, на основi включення в корпоративну стратегю, за-лежностi вiд внутрiшньофiрмового ринку.
Процеси дiджиталiзацiT сучасного виробництва виступили потужним чинником розвитку форм мiжнародноT виробничо! кооперацп. Вони виявили переваги мереж-них форм оргаызацп економiчних вiдносин, якi супрово-джуються переходом до зв'язкiв горизонтального типу мiж учасниками процесу виробництва ганцево! продукци, передачею повноважень прийняття тактичних управлн ських рiшень. Як наслщок, на сучасному етат розвитку мiжнародноT економiки динамiчно розвиваються форми мiжфiрмовоT виробничоT кооперацп.
Усталена типолопя форм виробничоT кооперацп сформувалася упродовж розвитку процеав шдуст^аль зацiT у св^овому господарствi у II половин ХХ ст., що було закртлено нормами мiжнародних документiв та вь тчизняного законодавства. Перелiк форм мiжнародноT кооперацп, як взаемоди двох або бтьше суб'ектiв госпо-дарськоT дiяльностi, серед яких хоча б один е шоземним, наведено Свропейською економiчною комiсiею ООН при визначеннi форм мiжнародного промислового ствробп"-ництва як вщносин, пов'язаних зi створенням довготрива-лоT спiльностi iнтересiв мiж юридично незалежними nidn-риемствами рiзних краж. Як форми було виокремлено тага: надання лщензм, поставка пщприемств або виробни-чих лiнiй; розвиток нових видiв технологiй та надання н формацп, яка належить до цих видiв технологiй; виробни-цтво, маркетинг, спшьы проекти або спiльна заявка на пщ-ряд [7]. Подiбний пiдхiд був реалiзований у класифкацп ЮНКТАД, яка виокремлюе спiльне виробництво; пщряд; постачання за лiцензiйними угодами; взаемне допов-нення виробничих потенцiалiв; розподiл виробничих про-грам у виглядi спецiалiзацiT; спiльне пiдприемництво.
У Закон Украши "Про зовнiшньоекономiчну дiяль-нють" формами мiжнародноT кооперацп виокремлено: сптьне розроблення або спiльне виробництво, сптьна
реалiзацiя кiнцевоï продукц^' та iнших TOBapiB на ochobî спецiалiзацiï у виробниф^ промiжноï продукцiï (деталей, вузлiв, матерiалiв, а також устаткування, що вико-ристовуеться у комплектних поставках) або спецiалiзацiï на окремих технолопчних стадiях (функцiях) науково-до-слiдних роб^, виробництва та реалiзацiï з координа^ею вiдповiдних програм господарськоï дiяльностi [8]. Таким чином, традицшний типологiчний пщхщ при системати-зацiï форм мiжнародноï виробничоï кооперацiï передба-чае виокремлення видiв виробництва та реалiзацiï, проте характер узгодження дш у процес прийняття управлiнських рiшень залишаеться поза увагою.
Зростання впливу технологiчних чиннигав на розвиток мiжнародноï економти зумовлюе необхiднiсть удосконалення усталених типолопчних пiдходiв. Сучасне
виробництво е глибоко спецiалiзованим та фрагменто-ваним i продукуе техшчно складнi вироби, його техноло-гiчний ланцюг характеризуеться множиннютю ланок. Во-дночас диференцшованють попиту диктуе вимоги щодо високого рiвня гнучкостi та швидких темтв переналаго-дження виробничого процесу. Узгодженють та передба-чуванiсть дiй учаснигав процесу на всiх етапах його здш-снення е необхiдною умовою досягнення виробничого результату, його ефективностк Зважаючи на особливо-стi розподту мiж учасниками кооперацiï виробничих фу-нкцiй, управлiнських повноважень та отриманих резуль-татiв, бiльш доцiльно, на нашу думку, типолопзувати форми мiжнародноï виробничоï кооперацiï за функцюналь-ною ознакою щодо розподiлу виробничих завдань, що виникають мiж суб'ектами мiжнародних економiчних вщ-носин, виокремивши такi основнi форми (рис. 1).
Форми мiжнародноï виробничоТ кооnерацiï
Виробництво
промiжноï продукци для подальшого випуску кiнцевого продукту
На основi договiрноï спецiалiзацil
На основi органiзацiï спшьного виробництво
На основi спiльних проеклв
На основi передачi прав користування без передачi прав власностi
Рис. 1. Типолопчна схема форм мiжнародноï виробничоТ коопераци
Джерело: складено авторами.
За такого пщходу потребують бiльш детального роз-гляду функцiональнi характеристики виокремлених форм та характер ефетв як для бiзнесу, так i для еко-номiки. Виробництво промiжноï продукцИ' для подальшого випуску Kiнцевого продукту може вважатися тра-дицшною формою мiжнародноï виробничоï коопераци, яка започаткована за умов iндустрiалiзацiï на основi розвитку подетально! та технологiчноï спецiалiзацiï виробництва. Виробниче ствроб^ництво здiйснюеться на ос-новi пiдрядноï кооперацiï, що передбачае виготовлення певного виду продукци пщприемством-субпщрядником за дорученням пщприемства-замовника [9]. Рiзновидом такоï форми кооперацiï, що виникае на основi домовле-ностi про виробництво товарiв одним пiдприемством iз сировини або напiвфабрикатiв, що належать шшому пщ-приемству (давальницька сировина), е толiнг та операци' з давальницькою сировиною. Толшг та операци з да-вальницькою сировиною за сутнютю мiжнародноï коопе-рацшно! дiяльностi у сферi виробництва е переробкою сировини та матерiалiв замовника виконавцем, зi збере-женням права власност замовника на сировину, та передачею йому результа^в переробки. Втизняш дослщ-ники пропонують вважати основною вщмшнютю толiнгу вiд операцш з давальницькою сировиною його виключно зовнiшньоекономiчний характер. Водночас, визначають операци з давальницькою сировиною пщвидом пщряду як мiжнародного характеру, так i внутршнього. Нормами Податкового кодексу Украши операци з давальницькою сировиною визначен як "переробка (обробка, збагачення чи використання) давальницьш сировини (незалежно вщ ктькосп замовникiв i виконавцiв, а також етатв (опера-цiй)) iз метою одержання готовоï продукцiï за вщповщну плату". Норми Цивiльного кодексу Украши (ст. 840) операци з давальницькою сировиною трактують як пщряд iз виконання роб^ iз матерiалу замовника [10, 11].
Узагальнення св^ово! та вiтчизняноï практики використання толшгу дозволило вiтчизняним дослщникам мiжнародноï кооперацiï виокремити низку ефею1в для його учасникiв та запропонувати типолопю толiнгових
операцiй на засадах уведення низки типолопчних ознак: за мюцем у дiяльностi пiдприемства - основы, домшу-ючi, другоряднi; за рiвнем впливу на розвиток дiяльностi пiдприемства - тi, що зумовлюють прогресивний розвиток дiяльностi пщприемства, тi, що зумовлюють регреси-вний розвиток дiяльностi пiдприемства, тi, що не зумовлюють розвитку дiяльностi пщприемства; за збалансова-нiстю впливу на дiяльнiсть контрагентiв - збалансован та нерiвномiрнi; за мотивами здшснення - виробничо-мотивуючi, матерiально-мотивуючi, фшансово-мотиву-ючi, майново-мотивуючi, кадрово-мотивуючi, маркетин-гово-мотивуюч^ логiстично-мотивуючi, зовшшньоеконо-мiчно-мотивуючi, комбiновано-мотивуючi [3, 4, 6, 12].
Рiзноманiття мотивiв учасникiв, яке зокрема знай-шло вiдображення i у запропонованiй типологи, демон-струе унiверсальнiсть вiдносин пщряду, можливють ïх широкого застосування на рiзних стадiях виробничого процесу, залучення учаснигав iз рiзними можливостями та цтями. За умови модифiкацiï традицшних форм пщ-ряду його використання е перспективним з огляду на ефекти симбюзу великого та малого бiзнесу, вщкривае перспективи успiшного штегрування останнього у мiж-народнi ланцюги додано! вартостi. Вiдповiдно регуля-торний вплив повинен сприяти розвитку пщряду з т. зв. пщтримки малого бiзнесу.
На основi договiрноï спецiалiзацiï мiжнародна коопе-рацiя складаеться переважно мiж конкуруючими фiр-мами та е наслщком домовленостi про розмежування асортименту продукцiï, виключення або зменшення дуб-лювання виробництва з урахуванням основно! спе^аль зацiï кожного з учаснигав, та як наслiдок, передачею окремих виробництв, вщповщних рингав, а iз часом й ш-фраструктури ринку. Розвиток такоï коопераци мае поте-нцiал погiршення конкурентного середовища, тому потребуе регуляторного впливу, спрямованого передуам на пщтримку конкуренцiï на ринку.
На основi органiзацiï спльного виробництва функ-цюнуе форма поглибленоï виробничоï кооперацiï, яка
передбачае об'еднання рiзних в^в ресурсiв коопера-нтiв та розподт управлiнських повноважень iз метою здмснення виробництва та отримання економiчного результату. У мiжнароднiй практицi сптьш виробництва дозволяють знизити ризики мiжнародного бiзнесу, ко-мерцiйнi та шновацшш ризики. Сприяння спiльному ви-робництву реалiзуеться у створеннi спецiальних режи-мiв виробничо! та iнвестицiйноí дiяльностi, просторо-вих зон зi спе^альними режимами.
На основi спльних прое^в кооперацшна спiвпраця мае визначений термш (вiдповiдно до цiлей проекту) та передбачае об'еднання фшансових, науково-технiчних, матерiальних i трудових ресурсiв партнерiв-кооперантiв й закртлення за кожним iз них повно! вiдповiдальностi за виконання певних завдань щодо реалiзацií проекту [13]. Оргашзацмними формами, якi набули поширення, е стратегiчнi альянси компанiй та 1хш рiзновиди - шновацшш стратегiчнi альянси. У свiтовому господарст^ на-була поширення практика реалiзацií капiталомiстких со-цiально значимих проек^в на засадах державно-приватного партнерства з участю iноземних учасникiв, що до-зволяе визначити його як форму мiжнародноí виробничо!' коопераци, у межах яко!' застосовуеться спецiальний комплекс заходiв державного сприяння.
На основi надання прав користування без передачi права власностi набули розвитку рiзноманiтнi форми мiжнародноí виробничо' коопераци. МНжнародне вироб-ниче спiвробiтництво може здшснюватися у формi кон-цесш, лiцензингу, франчайзингу як його рiзновиду, що передбачае надання партнеру права користування ви-робничою технологiею, товарним знаком, торговою маркою, надання ноу-хау, консультацш та здiйснення контролю за процесом виробництва. Надання лщензш розг-лядаеться дослiдниками як форма мiжнародного виробничого кооперування за умови налагодження сптьного виробництва. Перехресний лщензинг е також формою виробничого мiжнародного кооперування, якщо передбачае довготермшову передачу та обмш науково-техшч-ними знаннями, авторськими правами, винаходами i патентами на них, ноу-хау мiж партнерами; сптьний контроль; довготермiнову пiдтримку розвитку виробництва продукци [13]. Сприяння розвитку подiбних форм дозволить прискорити процеси модершзаци нацiональноí еко-номки, вiдкриваючи доступ до нових виробничих та управлшських технологiй.
На основi аутсорсингу мiжнародна виробнича коо-пера^я генеруе додатковi ефекти для и учасникiв.
Аутсорсинг пов'язуе учасникiв коопераци спiльним виро-бничим процесом, проте на вщмшу вiд пiдряду передбачае не тшьки iнтегрованiсть у виробничий процес за те-хнолопчним ланцюгом, а й пiдтримку процесу бiзнесу в цiлому. Тому фахiвцi виокремлюють виробничий аутсорсинг, за якого частина виробничих функцш передаеться стороннш органiзацiï; аутсорсинг бiзнес-процесiв (BPO); як окрему форму визначають IT-аутсорсинг, який передбачае пщтримку 1Т-середовища виробництва [13, 14, 15].
Процеси формування цифровой' економiки, розвиток та поширення 1КТ, прискорена цифровiзацiя бiзнесу привели до стрiмкого розвитку та якюних змiн у ВРО та lT-аутсорсингу. Вiдбуваеться трансформацiя ВРО в аутсорсинг управлшня знаннями (Knowledge Process Outsourcing, KPO), як комплекс наукомютких високоте-хнологiчних послуг. Основними сегментами ринку виокремлюють таю: анал^ика та ринковi дослiдження (ана-лiтика клiента та маркетингу, аналiз операцш та ланцю-гiв постачання, аналiз конкурентоспроможностi та виробництва), шжишринг та дизайн, аутсорсинг фшансо-вих процеав, аутсорсинг юридичного процесу, видав-ничий аутсорсинг, R&D аутсорсинг. Якюш зрушення у характерi вiдносин мiж кооперантами за умов переходу до цифровой' економiки роблять доцiльним у перспек-тивi виокремлення КРО як окремоТ форми мiжнародноï виробничо!' коопераци.
У 2016 роц обсяг глобального ринку KPO оцшювався у $28,94 млрд, аналiтики прогнозують зростання свпл-вого ринку KPO до $124,29 млрд до 2025 року. Серед факторiв зростання - ст^мке нагромадження даних у га-лузi шформацшних технологiй та телекомунiкацiй, якi по-требують спецiальних аналiтичних iнструментiв досль дження та вузькоспецiалiзованих фахiвцiв, та процеси економiчного розвитку у крашах iз транзитивною еконо-мiкою та зростаючими ринками. Наприклад, обсяг реаль заци послуг в iндустрiï KPO 1нди протягом 2000-2007 ро-ш зрiс на порядок - iз $260 млн до $3,05 млрд [16]. Якюы зрушення у хараю^ вiдносин мiж кооперантами за умов переходу до цифровой' економiки роблять доцть-ними в перспективi виокремлення КРО як окремоТ форми мiжнародноï виробничо!' коопераци.
Провiдними факторами, що впливають на вибiр форми мiжнародноï виробничо!' коопераци ïï учасниками, е характер виробничих процеав у галуз^ рiвень розвитку економiки краТни та провiднi мотиви учасникiв (табл. 1).
Форми Мета коопераци Особливостi вщносин кооператив у процесi виробництва Сфери економiчноï дiяльностi
Виробництво промiжноï продукци для подальшого випуску кшцевого продукту отримання ефекту в1д масштабу виробництва, стабтьнють збуту, завантаження виробничих потужностей, вихщ на зовн1шн1 ринки узгодження та розподт виробничих завдань у межах технолопчного ланцюга, п1дрядне кооперування: виготовлення та постачання комплектуючих, переробка сировини машинобудування, електротехн1ка, приладобудування, нафтопереробка
На основi договiрноï спецiалiзацiï зменшення дублювання продукци, розподт асортименту та часток ринку субпщрядж взаемн1 поставки, сптьы науков1 розробки, обм1н техн1чною документац1ею, ноу-хау 1 л1ценз1ями в межах програм обробна промислов1сть, машинобудування
На основi органiзацiï спiльного виробництва створення та впровадження у виробництво нового продукту, Ыновацм утворення новоТ юридичноТ особи на основ! часток кап1талу учасниив, права та обов'язки, визначен1 уставом СП та засновницькою угодою р1зноман1тн1 сектори економ1ки
На основi спiльних проектiв створення Ыновацмних продукт1в та технолог1й об'еднання ресурав на визначений термш, узгодження дш ¡з метою досягнення цтей та результат1в проекту, розпод1л функцм при зд1йсненн1 1нновац1йного процесу створення шновацшних стратег1чних альянс1в виробництво електронних пристроТв, нап1впров1дник1в
Таблиця 1. Форми мiжнародноï виробничо! коопераци
Зашнчення табл. 1
Форми Мета коопераци Особливостi вщносин кооператив у процесi виробництва Сфери економiчноí дiяльностi
На 0CH0Bi передач* прав користування без передачi прав власностi отримання доступу до розробки корисних копалин, технолопй, торговоТ марки, товарного знаку передача у тимчасове використання технолопй, здшснення контролю виробничого процесу видобувна галузь
На 0CH0Bi аутсорсингу залучення бтьш дешевоТ або вузькоспецiалiзованоТ робочоТ сили, доступ до Ыновацмних технологiй виконання виокремлених виробничих функцм, пiдтримка бiзнес процесiв 1Т, фармацевтика, бiотехнологiя, послуги data mining, проектування, маркетинг, дизайн, легка промисловiсть
Джерело: складено авторами.
1нтегрованють вiтчизняних виробникiв товарiв та по-слуг у вiдносини млжнародноТ виробничоТ кооперацií вщ-бувалася протягом формування нацюнальноТ економiки, цей процес набув специфiчних рис на окремих етапах ТТ формування, якi сприяли виявленню порiвняльних пере-ваг вп"чизняних виробникiв у мiжнароднiй економiцi. Од-ночасно якiснi зрушення в системi вiдносин мiжнародноТ виробничоТ кооперацiТ зумовили i структурнi зрушення у вп"чизняних практиках. Серед особливостей участi у мiж-народнiй виробничiй коопераци можна виокремити:
• нерiвномiрнiсть галузеву - активiзацiя виробникiв окремих галузей вщповщно до виявлених порiвняльних переваг;
• нерiвномiрнiсть регiональну - активiзацiя окремих репоыв краТни у сферi мiжнародноТ виробничоТ коопераци;
• нестабiльну динамку обсяпв виробництва та ЗЕД на засадах мiжнародноТ коопераци;
• рiзноманiття економiко-органiзацiйних форм мiж-народного кооперування.
Вiтчизнянi промисловi пiдприeмства активно викори-стовують можпивосл мiжнародноТ коопераци на засадах пщряду. Серед мотивiв Тх участi привертають увагу заць кавленiсть у доступ до стабiльного ринку збуту виробле-ноТ продукцп та бiльш повному завантаженн виробничих потужностей, що дозволяе пiдвищити ефективнiсть виробництва, нагромадити необхщш ресурси для його мо-дернiзацiТ. Використання мiжнародноТ коопераци оптимь зуе структурнi процеси i у просторовому вимiрi нацюна-льноТ економки. Наприклад, у захiдних регiонах нашоТ краТни на основi мiжнародноТ виробничоТ коопераци за останнi 15 рогав виник виробничий кластер автокомпоне-н^в у скпадi 35 пiдприемств, на яких створено 35 тис. ро-бочих мюць. Досить дослiдженою е проблематика спець альних режимiв функцюнування виробничих кпастерiв та Тх роль у структурних зрушеннях виробничого та екс-портного потенцiалу нацiональноТ економки (наприклад досвiд китайських ВЕЗ, мексиканських "магаладорос"). Тому, розробку дiевих заходiв сприяння мiжнароднiй ко-операцiТ на основi пiдрядних форм можна вважати iмпе-ративом сучасноТ промисловоТ полiтики. Важливо зорiе-нтувати iнструменти пщтримки передусiм на стимулю-вання використання потен^алу пiдряду для вирiшення проблем завантаження втьних виробничих потужностей, розвитку та використання науково-техшчного поте-нцiалу вiтчизняних виробникiв.
В УкраТн накопичено значний досвiд використання вщносин пiдряду органiзацiйно оформлених як операци з давальницькою сировиною.
За даними Держкомстату протягом 2010-2016 рогав iм-порт давальницькоТ сировини стабiльно складав 5-6 % за-гального iмпорту, експорт товарiв, виготовлених з давальницькоТ сировини зрю - iз 7,5 до 9,5 % загального експо-рту. Статистика участ вп"чизняних виробникiв у операцiях з давальницькою сировиною вщображае Тх стабiльну за-цiкавленiсть у виробничiй коопераци з Ыоземними партнерами, через можливють виходу на зарубiжнi ринки,
отримання нових технолопй, можливiсть завантажити на-явнi виробничi потужностi та подолати вузьгасть внутрш-нього ринку. Приклад вггчизняноТ легко!' промисловостi демонструе значний адаптацмний потенцiал таких вщно-син за умови руйшвноТ трансформацiйноТ кризи.
Органiзацiйно-економiчнi ознаки пiдряду мiстять вщ-носини, якi в УкраТнi здмснюються на основi правовоТ форми угод про розподт продукцп [17]. Учасниками, вщповщно до нацюнального законодавства, виступають ук-раТнська держава, Ытереси якоТ представляе КМУ, та н вестори. lноземнi iнвестори залучаються до пошуку, ро-звiдки та видобутку корисних копалин iз наступним вщш-кодування понесених витрат через отримання частини продукцп. Так, у 2012 р. угода про розподт продукцп була укладена з Royal Dutch Shell, провщним виробни-ком у сферi видобутку енергоносив, щодо видобутку газу на Юзiвському родовищi. Компаыя володiе сучасними технологiями у сферi розробки родовищ та видобутку енергоносив, що дозволило б забезпечити розвиток та модерызацю вiтчизняноТ видобувноТ галузк Проте Royal Dutch Shell у 2014 р. оголосила про форс-мажор i за-крила цей проект через високий ризик - через попр-шення iнвестицiйного клiмату, унаслщок военних дiй в регiонi, кооперацшну взаемодiю було припинено. Таким чином, як функцюнальна форма мiжнародноТ швестицм-ноТ дiяльностi виробнича кооперацiя е надзвичайно чут-ливою до ризигав краТни, полiтичноТ стабiльностi.
Ознаки коопераци на основi договiрноТ спецiалiзацiТ демонструе дiяльнiсть автомобiлебудiвного пщприемс-тва "еврокар", яке виробляе готову продукцiю великову-зловим методом iз комплектуючих, яга постачае автомо-бiлебудiвна фiрма Sk^. Пiдприемство спiвпрацюе iз глобальним автоконцерном VW Group на основi контракту, за яким здмснюються аудит, контроль якост1, використання технолопй. Налагодження коопераци було ро-зраховано на поставку 100 тис. авто визначених моделей на внутршнм ринок та на експорт на ринок Роси, але агреая та розрив економiчних вщносин, виступили провщним чинником зменшення очкуваноТ ефективност цiеТ кооперацiТ. За 2017 рк виготовлено 6145 од., план на 2018-ий - 9400, але для повного завантаження потужностей заводу рiчний обсяг виробництва повинен ста-новити як мУмум 25 тис. На сучасному етат пщприемс-тво переналагоджуе виробництво для виходу на евро-пейський ринок з окремими моделями автомобов [18].
Водночас необхщно зазначити, що дослiдження про-цеав iнтегрованостi у систему на засадах Ыших форм мiжнародноТ виробничоТ Ытеграци ускладнюються особ-ливостями статистичного облку, зумовленого змiнами законодавства щодо Ыоземних iнвестицiй. Мiжнародна кооперацiя на основi спiльного виробництва в^чизня-ного виробника та шоземного учасника була визначена у формi спiльних пiдприемств за участю iноземного капь талу Законом "Про режим Ыоземного iнвестування" 1996 року. Господарський кодекс УкраТни (ГКУ) визначае
за економiко-органiзацiйною формою сптьне пщприем-ство як пiдприeмство з Ыоземною iнвестицieю, у статутному каппам якого не менше 10 % становить Ыоземна iнвестицiя [19]. Проте за даними Державно! податково! служби в 2012 роц у кра!ш налiчувалося 43 тис. пщпри-емств з iноземними iнвестицiями, платниюв податкiв [20]. Нинi статистика подае офщшы данi щодо прямого Ывестування та iноземних пiдприемств, якi не е спть-ними, тому що повнютю належать iноземним власникам. Проте, як зазначають вiтчизнянi дослiдники вщсутнють у перелiку ГКУ економiко-органiзацiйно! форми пщпри-
емств "сптьне пщприемство" ускладнюе визначення кть-KOCTi спiльних пщприемств i3 вiтчизняними та iноземними учасниками. Водночас, узагальнюючи данi офiцiйноí статистики, визначають такi тенденцií, як значне скорочення ктькост спiльних пщприемств протягом 1997-2012 рогав - майже вдвiчi (з 9901 до 4823 од.) - та нерiвномiрний ре-гiональний розподiл ix розташування та дiяльностi [21].
Водночас аналiз показниюв iнвестицiйноí дiяльностi iноземниx iнвесторiв дозволяе констатувати стабтьну Тхню залученiсть до процеав виробничоí дiяльностi через каттальш вкладення (табл. 3).
Таблиця 3. Каштальж iнвестицiT iноземних iHBecTopiB (у фактичних цiнах, млн грн)
Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Каттальш швестицп Ыоземних iнвесторiв 4068 7196 5041 4881 5640 8185 9831
Частка у загальнш cyMi капiтальних iнвестицiй , % 2,1 2,8 1,7 1,8 2,6 3,0 2,7
Джерело: розраховано за Статистичним щорiчником УкраТни за 2011 рiк (за ред. О.Г. Осауленка) та даними Державно' служби статистики УкраТни. - К. : Август Трейд , 2012. - С. 84.
У сучасних умовах провщним мотивом участ у мiжна-роднш кооперацп для виробнигав е використання вщно-син мiжнародноí кооперацií для забезпечення потреб ЫновацшноТ дiяльностi кооперантiв. При розробц сучасних стратегiй нацiонального розвитку дослщжуються мо-жливостi мiжнародноí ствпрац для поеднання Ыновацй ного потенциалу учасникiв, отримання доступу до нових науково-техычних розробок, зниження iнновацiйниx та ко-мерцiйниx ризикiв на стадп комерцiалiзацií iнновацiй [22]. Мiжнародна виробнича коопера^я у формi проектноí кооперацп поширена у цiй сферi через можливiсть поеднати спецiалiзованi ресурси та спецiалiзованиx виконавцiв для досягнення чпжо визначених цiлей iнновацiйноí дiяльностi та завдань кожного етапу Ыновацшного процесу.
Окремi проекти пiдтверджують перспективнють мiж-народноí кооперацií для в^чизняноТ економiки iз точки зору трансферу технолопй, зокрема показовим е укра-Тно-американський проект в атомнiй енергетицк Проект iз побудови сховища для вщпрацьованого ядерного палива за участю американськоí компанií Holtec International та
державного пщприемства НАЕК "Енергоатомом" започа-тковано у 2005 роцi. Передбачаеться поставка компа-нiею Holtec International спе^ального обладнання для зберiгання вщпрацьованого ядерного палива i його тра-нспортування, а також надання УкраТн теxнологiй, якi будуть застосованi як на енергоблоках АЕС, так i пщ час перевезення палива з АЕС та у сxовищi. Америка-нська компанiя поставить у межах проекту 94 системи збер^ання вщпрацьованого ядерного палива, подальше виробництво цих систем вщбуватиметься в Укра-М Наслiдком реалiзацií проекту буде модершза^я вь тчизняноТ атомноТ промисловостк
Нинi масштаби мiжнародноí кооперацií втизняних виробникiв в iнновацiйнiй дiяльностi не можна визначити як таю, що е каталiзаторами структурних зрушень у вп"-чизнянiй економiцi на основi трансферу теxнологiй. Опо-середковано це пщтверджуе статистика обсягiв фЫансу-вання Ыновацш на пiдприемстваx за рахунок Ыоземних учасникiв, вони свiдчать про невисоку якють П11 (рис. 2).
Рис. 2. Частка шоземних iHBecTopiB у загальних витратах на шновацшну дiяльнicть у 2000-2016 рр., млн грн*
*Дан1 за 2014 р. наведено без урахування тимчасово окуповано! територп Автономно! Республ1ки Крим, м. Севастополя та час-тини зони проведення антитерористично! операцп. Дан1 наведено за результатами державного статистичного спостереження за формою № Ын "Обстеження Ыновацмно! д1яльност1 п1дприемств за 2014-2016 рр." (за м1жнародною методолог1ею)
Джерело: розраховано за даними Державно! служби статистики Укра!ни: https://ukrstat.org
Частка шоземних iнвесторiв протягом 2010-2016 ро-кiв слабко корелюе з обсягами фшансування iнновацiй, коливаеться в межах 2-3 % вщ загальноТ суми витрат на шноваци та демонструе значну нестабтьнють, навiть з урахуванням валютного фактора, через незначну галь-гасть проектiв. Фрагментарний характер взаемоди демонструе, що проектна коопера^я не стала значимим фактором модерызаци вiтчизняноТ економiки, потенцiал мiжнародноТ коопераци залишаеться нереалiзованим. Необхiдно зазначити, що це е наслщком високого рiвня ризикiв та поеднання рiзних видiв ризикiв для iноземного
1500 -
швестора такого виду дiяльностi, як шновацшна. Тому йдеться не ттьки про покращення iнвестицiйного сере-довища, але i розробку спецiальних заходiв сприяння ш-новацiйнiй дiяльhостi, яга знижують ïï ризики.
Традицiйhою формою мiжhародhоï виробhичоï коо-перацiï, виокремленою у документах ООН, е надання ль цеhзiй на виробництво. Статистика пла^жного балансу дозволяе у вартюному вимiрi оцihити обсяги участi у то-ргiвлi лiцеhзiями на осhовi платежiв за користування ш-телектуальною власhiстю (рис. 3).
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
експорт 22 32 53 72 112 132 107 124 167 118 85 73
чл^Чмпорт 421 428 577 754 644 744 746 727 1072 552 358 358
^—сальдо -399 -396 -524 -682 -532 -612 -639 -603 -905 -434 -273 -285
Рис. 3. Платежi за користування штелектуальною власшстю за КПП6 (роялт та лщензшж послуги за КПП5) у 2005-2016 рр. (млн дол США)
Джерело: складено за даними статистики Пла^жного балансу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art id=65613&cat id=44446
Протягом дослiджуваного перiоду залучення украТн-ських учасникiв здiйснювалося переважно у формi iмпо-рту лiцензiй, сальдо за цим видом торгiвлi було завжди вiд'емним. Проте використання статистики платежiв для оцiнювання лiцензингу в УкраТн потребуе певного засте-реження - операци, якi передбачають сплату лщензм-них платежiв, активно використовуються для виведення капiталу. У 2014 роц посилено контроль за дотриманням норми "бенефiцiарного власника доходу" при сплат резидентом роялтi нерезиденту, що зменшило привабли-вiсть використання офшорних юрисдикцiй для виведення капралу iз застосуванням роялтi. Як наслщок, платежi за кордон за користування штелектуальною вла-снiстю зменшилися вдвiчi - iз 1,07 млрд дол у 2013 роц до 552 млн дол у 2014 роцк
Одшею з поширених форм мiжнародноТ виробничоТ коопераци, у межах якоТ вiдбуваеться виробництво на основi використання технологiй без отримання права власносп е франчайзинг як споаб ведення бiзнесу через використання торгових знагав, ноу-хау, навчання та консалтингу. У законодавствi УкраТни поняття франчайзингу не використовуеться, а вщносини визначаються як "комерцiйна концеая". Як модель ведення бiзнесу франчайзинг поширений у сферi послуг - ресторанному бiз-несi, роздрiбнiй торгiвлi. За оцiнками у 2017 роц оборот украТнського ринку франшиз становить 52 млрд грн на рк (65-80 млрд грн. до кризи), частка шоземних учасни-гав складае 34 % украТнського ринку франшиз - це 191 компашя iз ЗахiдноТ та СхiдноТ Свропи, Китаю, РосiТ,
США та шших краïh [23]. Франчайзинг приваблюе мож-ливiстю генерувати ефект вiд масштабiв виробництва, зменшувати операцiйhi ризики, пщвищувати стiйкiсть у довготермihовiй перспективi за рахунок стаhдартизацiï техhологiï. За статистикою 77 % приватних пiдприемцiв щуть з ринку пiсля 7 рогав роботи, а пiсля 10 рогав роботи на ринку фуhкцiоhують ттьки 18 %, Водночас, бiзhес-мо-дель франчайзингу демонструе своТ' переваги - ттьки 8 % пщприем^в, яга працюють за договорами франчайзингу, щуть з ринку через п'ять рогав, i 90 % збер^ають позици на ринку пюля 10 рогав роботи. МНжнародний характер вщно-син учасhикiв франчайзингу зумовлюе чутливiсть бiзhесу до валютних ризикiв - девальвация гривhi у 2014 роцi при-звела до зростання вартостi закордонних франшиз майже у три рази. Опитування, проведене в межах сптьного до-слiджеhhя Комерцiйhоï службою США i компашею Franchise Group свщчить, що серед факторiв, якi вплива-ють на активhiсть учасhикiв цiеï форми мiжhародhоï виро-бhичоï коопераци, превалюють фактори валютhо-фihаh-сового та регуляторного середовища [24].
ПорiвhЯhо з шшими формами мiжhародhоï коопераци, особливо спiльhого пiдприемhицтва у традицмних га-лузях, диhамiчhий розвиток украшського 1Т-сектора еко-hомiки став вагомим чинником ihтеграцiï вiтчизhяhих ви-робнигав у сферу мiжhародhого 1Т-аутсорсингу. У 2017 роц IT-ihдустрiя показала зростання близько 20 %, а ïï обсяг експорту за даними PwC досяг $3,6 млрд - зрю за 2014-2017роки з 1 до 3 % ВВП. За прогнозами за сприятливих умов до 2025 року IT-галузь може зрости до $8,4 млрд (майже у 2,5 рази), а гальгасть робочих
мюць збiльшиться до бшьш 240 тис. [25]. У 2017 роц британська галузева асоцiацiя Global Sourcing Association (GSA UK) визнала Украшу кращою краТ'ною року з 1Т-аутсорсингу [26]. У 2018 роц Мiжнародна асо-цiацiя професiоналiв аутсорсингу (International Association of Outsourcing Professionals) зарахувала 12 украТ'нських компанiй та 6 мiжнародних, якi мають своТ' пiдроздiли в Украïнi, до топ-100 кращих постачальникiв послуг. Асоцiацiя складае щорiчний перелiк компанiй за такими критерiями, як розмiр та динамка зростання, ре-комендаци клiентiв, отриман нагороди та сертифiкати, наявнiсть шновацм та проектiв корпоративно! соцiальноï вщповщальност [27]. Характерно, що за останн роки кь лькiсть украТ'нських виробниюв, якi зарахованi до топ-100 кращих постачальнигав послуг, зросла майже вдвiчi. Ук-раТ'на входить до Т0П-30 кращих локацiй для передачi замовлень на розробку програмного забезпечення.
Динамка украТ'нського 1Т-аутсорсингу зумовлена пе-редуам якiстю людського капiталу краТ'ни. В lндексi люд-ського капiталу УкраТ'на займае 26-те мiсце i 31-ше мiсце в lндексi освiти оОн. Щороку украïнськi вишi випускають близько 140 тис. фахiвцiв з шформацшних технологiй. Як
наслiдок, УкраТна посщае четверте мiсце у свiтi за ктькь стю сертифiкованих IТ-фахiвцiв (пюля США, lндiТ, РосiТ), входить у тршку краТн цСе за цим показником, що й обу-мовлюе порiвняльнi переваги нашоТ краТни з точки зору мiжнародних партнерiв.
1ншим фактором формування переваг е штегрова-нiсть галузi у вiдносини мiжнародноТ кооперацiТ - за да-ними украТнськоТ 1Т АсоцiацiТ, тiльки 10 % виробникiв IТ-компанiй працюють на внутршшй ринок. Тому подiТ 2014 року продемонстрували, що штегра^я у мiжнароднi ланцюги виступила потужним чинником стабшьного роз-витку сфери 1Т. У 2014 роцi сумарний спад внутршнього 1Т-ринку досяг 50 % - на 40 % скоротився загальний 1Т-бюджет пщприемств основних галузей промислово-стi, на 47 % зменшився 1Т-бюджет чотирьох провiдних операторiв зв'язку, на 32 % скоротився сумарний 1Т-бюджет 10 найбiльших бангав [28]. Проте галузь за таких несприятливих умов продовжила розвиватися висо-кими темпами, нарощуючи свм потенцiал. Наявнiсть перспектив подальшого розвитку пiдтверджуе зростання оптимiстичних очкувань щодо розвитку галузi ТТ учасни-кiв - за даними опитування протягом 2017 року (рис. 4).
80 70 60 50 40 30 20 10 0
Надзвичайно швидке Попршення бiзнес-зростання компанп клiмату
Загострення конкуренцп'
Пол^ична нестабiльнiсть
Перегрiтий ринок працi
'j Оцiнка значимостi фактора Сiчень 2017 р. ■ Оцiнка значимостi фактора &чень 2018 р.
Рис. 4. Оцшка перспектив галузi 1Т-аутсорсингу и учасниками
Джерело: Т0П-50 1Т-компаний Украины, январь-2018: рост 13 % за год и переход порога "5000 специалистов"; https://dou.ua/ 1е^а/агйс^Лор-50^ап-2018/.
Потужним фактором розвитку галузi е використання сучасних мережних форм економiчноí дiяльностi. Розви-ток екосистеми IТ-бiзнесу ^рунтуеться на економко-ор-ганiзацiйних перевагах кластеризаци - у краíнi функцю-нують 16 IT-кпастерiв. За оцiнкою KPMG, крiм Киева та Харкова, традицмних центрiв науково-технiчного потен-цiапу кра'ни, одним i3 найперспективнiших мiст для розвитку 1Т-аутсорсингу стае Львiв - у 192 компанiях зай-нято понад 15 тис. пра^вниюв, галузь генеруе 7,2 % ре-гiонапьного ВВП [29].
Одночасно з 1Т-аутсорсингом на основi мiжнародноí коопераци вiдбуваеться створення передумов для розвитку шдустри KPO в Украшк Запучення у вiтчизняний сектор дшових послуг технопогiй Вепикоí четвiрки на ос-новi кооперацiйних механiзмiв взаемоди дозволяе ix ук-ра'нським партнерам отримати доступ до сучасних шно-вацм у сферi управпiння знаннями. Ф^вц прогнозують дедапi ширше використання компашями Велико' четвь рки при наданн дiповиx послуг сучасних технолога big data теxнопогiй прогнозування на основi iсторичниx да-них за допомогою виконання сценарив типу "що-якщо" (what-if analysis), машинного навчання та штучного ште-лекту [30]. Наприклад, компанiя PwC, незважаючи на зростання доxодiв вiд основних видiв дiяльностi - ауди-торських послуг на 6 % у 2016 роц (до 15,3 млрд дол),
для виконання замовлень у сферi управлшня ризиками та безпеки даних, уже оголосила набiр близько 1000 те-хшчних спецiалiстiв для своТх британських офiсiв. Deloitte на 8 % збшьшила доходи (до 36,9 млрд дол) у 2015 роц завдяки послугам iз кiбербезпеки й дата менеджменту [31]. Ведення спшьного бiзнесу iз цими ауди-торськими компаыями створюе можливостi диверсифь каци бiзнесу у сферi дiлових послуг, пщвищення загаль-ного рiвня шновацмност галузi за рахунок дифузiй шно-вацiй та, як результат, формування нових порiвняльних переваг на мiжнародному ринку дiлових послуг.
Висновки та дискуЫя. Узагальнення економко-ор-ганiзацiйних особливостей дозволило вдосконалити ти-пологiчнi пщходи до класифiкацiТ форм мiжнародноТ ви-робничоТ коопераци, визначити фактори, що суттево впливають на розвиток мiжнародноТ виробничоТ коопераци, пригнiчуючи або посилюючи ефективнiсть ТТ розвитку та функцюнування. Вивчення вiтчизняноТ практики особливостей штеграци вiтчизняних виробникiв у системi мiж-народноТ виробничоТ коопераци дозволяе визначити, що регуляторы норми у сферi мiжнародних кооперацiйних вь дносин повиннi оцiнюватися на основi таких критерив: вплив коопераци на пщвищення шновацмноТ активностi вiтчизняних та шоземних учасникiв, вплив коопераци на
ефективнiсть використання капiталу вiтчизняних пщпри-емств, со^альы ефекти кооперацiйних вiдносин.
Дискусшним е питання факторiв регуляторного сере-довища, якi впливають на ефективнють проектiв мiжна-родноT виробничоT коопераци, можливостей його розви-тку за умов поглиблення штеграцмного спiвробiтництва Украши та СС. Перспективою подальших дослiджень е визначення проблем здiйснення мiжнародноT виробни-чоT кооперацiT мiж економiчними суб'ектами та шляхiв 1х подолання на основi розробки комплексу заходiв державного сприяння селективного характеру.
Список використаних джерел:
1. Шовкун 1.А. М1жнародна виробнича кооперац1я в систем! зовшш-ньсУ торг1вл1 УкраУни / I. А. Шовкун // Зб1рник наукових праць Нацюналь-ного ушверситету кораблебудування. - 2014. - № 2. - С. 112—117 [Еле-ктронний ресурс] Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znpnuk_2014_2_21
2. Семеко Г.В. Совместное предпринимательство : учебное пособие / Автор-создатель Г.В.Семеко. - М. : ИКД "Зерцало-М", 2004. - 120 с.
3. Economic Commission for Europe (ECE): Analytical Report on Industrial Co-operation among ECE Countries, Geneva 1973, p. 2.
4. Закон УкраTни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" [Електрон-ний ресурс] Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/959-12.
5. Лейнерт Е.А. Международная производственная кооперация / Е.А. Лейнерт [Електронний ресурс] Режим доступу : http://ekonomic.narod.ru/nbene/econom/feconom17.htm.
6. Податковий Кодекс УкраTни, п.п. 14.1.134 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
7. Цивтьний кодекс УкраTни вщ 16.01.2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
8. Богомазова К.К. Сутшсть операцш з давальницькою сировиною та ■|х значення / К.К. Богомазова // Ефективна економка. - 2013 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=2182.
9. Гордiець В.В. Теоретико-методолопчш засади реалiзацN толЫго-вих операцм в УкраTнi в сучасних умовах / В.В. Гордiець, Л.М. Римарева // Украина Наукова. Економка, 16-18 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://int-konf.org/ru/2014/ukrajina-naukova-16-18-12-2014/954-gordiets-v-v-rimareva-l-m-teoretiko-metodologichni-zasadi-realizatsiji-tolingovikh-operatsij-v-ukrajini-v-suchasnikh-umovakh.
10. Коць 1.1. Двопозиц1йна типолопя толiнгових операцiй на пщпри-емствах / 1.1. Коць // Науковий вюник Ужгородського унiверситету. - 2016. - С.227-232.
11. Кузьмш О.6. Планування, оргашзування та мотивування зовш-шньоекономiчноT дiяльностi / О.6. Кузьмiн, А.О. Босак, Р.З. Дармщь. // Львiв : Видавництво Нацюнального унiверситету "Львiвська полп"ех-шка". - 2009.
12. Шталь Т.В. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть Укра^ни : курс лекцм / Т.В. Шталь, Ю.Б. Доброскок, О.О. Тищенко. - Харш : Форт, 2014. - 199 с.
13. Кошкарьова 6.Л. Сучасш тенденцп свiтового ринку 1Т-аутсорсингу// Вюник Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразiна. Серiя "Економiчна" - Вип. 91, 2016, с.153-161.
14. Тонюк М.О. 1Т-аутсорсинг в УкраTнi: тенденцп i прогнози розвитку / М.О. Тонюк //Ефективна економка [Електронний ресурс] Режим доступу :: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4723
15. Knowledge Process Outsourcing (KPO). Industry Report, 2025. URL : https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/knowledge-process-outsourcing-kpo-market/request
16. Knowledge Process Outsourcing: Market & Opportunities. A report by Evalueserve for IBEF. URL : : https://www.ibef.org/download/ Knowledge_Process_0utsourcing_170708.pdf
17. Закон УкраTни "Про угоди про розподт продукцп" // Вщомост ВерховноT Ради Укра^ни (ВВР), № 44, ст. 391. - 1999 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1039-14.
18. Кацило Д. Для Украины есть два пути на рынок электрокаров в ЕС / Д. Кацило, О. Боярин [Електронний ресурс] Режим доступу : http://biz.liga.net/all/avto/intervyu/3729403-oleg-boyarin-dlya-ukrainy-est-dva-puti-na-rynok-elektrokarov-v-es.htm.
19. Господарський кодекс УкраTни вщ 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
20. В Украине насчитали 43 тыс. предприятий с иностранным капиталом [Електронний ресурс] Режим доступу : http://biz.liga.net/ ekonomika/all/novosti/2318402-v-ukraine-naschitali-43-tys-predpriyatiy-s-inostrannym-kapitalom.htm.
21. Фукс А.Е. Форми залучення шоземного кашталу в нацюнальну економку / А.Е. Фукс, К.С. Малько // ФЫанси Укра1ни. - 2016. - С. 98-110.
22. Харламова Г. Перспектива 2030 для УкраTни : безпека майбут-нього // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка, 2017, 1(190), c. 51-57. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/ 190-1/8
23. Ресторанный франчайзинг станет самым перспективным бизнесом в Украине [Електронний ресурс] Режим доступу : https://ubr.ua/ business-practice/own-business/restorannyj-franchajzinh-stanet-samym-perspektivnym-biznesom-v-ukraine-3856851.
24. Ukrainian franchises resilient in turbulent times. Franchise Sector Overview and Indicator. URL : https://2016.export.gov/ukraine/build/ groups/public/@eg_ua/documents/webcontent/eg_ua_097192.pdf
25. Украинский IT-рынок : итоги 2017 и перспективы 2018 . [Електронний ресурс] Режим доступу : https://dou.ua/lenta/articles/2017-summary/.
26. GSA Names Ukraine as UK's Offshoring Destination of the Year 2018.- 2018. URL : http://emerging-europe.com/in-brief/gsa-names-ukraine-uks-offshoring-destination-year/
27. The 2017 Global Outsourcing 100 / 1АОР [Електронний ресурс] Режим доступу : https://www.iaop.org/Content/19/165/4701
28. 1Т-ринок УкраTни // Асоц1ац1я 1Т в УкраTнi [Електронний ресурс] Режим доступу : http://itukraine.org.ua/it-rynok.
29. 1нвестицшний портал ЛьвiвськоT облас^ [Електронний ресурс] Режим доступу : https://www.invest-lvivregion.com/%D1%96%D1%82-%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_ua_426cms.htm
30. Прошлое, настоящее и туманное будущее большой четверки аудиторских компаний [Електронний ресурс] Режим доступу : http://big4.com.ua/news/future-of-big-four-audit-firms.html.
31. Deloitte опережает PwC в роли самой большой аудиторской компании в мире [Електронний ресурс] Режим доступу : http://big4.com.ua/big4/deloitte-over-pwc.html.
Received: 28/10/2018 1st Revision: 02/11/2018 Accepted: 23/1 1/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Софищенко, канд. экон. наук, доц., Е. Кириченко, экономист
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ТИПОЛОГИЯ ОРГАНИЗАЦИОННЫХ ФОРМ МЕЖДУНАРОДНОЙ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ КООПЕРАЦИИ И ОБОСНОВАНИЕ ПОДХОДОВ К ЕЕ РЕГУЛИРОВАНИЮ
Исследуются особенности экономических и организационных форм международной производственной кооперации, в частности, авторы усовершенствовали подходы к типологии организационных форм, обобщили опыт интеграции отечественных предприятий в международную систему промышленного сотрудничества, выделив при этом его проблемы. Авторами предложены подходы к содействию международному сотрудничеству отечественных предприятий, а также даны рекомендации по критериям анализа инструментов государственной экономической политики для содействия международной кооперации. Обобщение экономико-организационных особенностей позволило усовершенствовать типологические подходы к классификации форм международной производственной кооперации, определить факторы, которые существенно влияют на развитие международной производственной кооперации, подавляя или усиливая эффективность ее развития и функционирования.
Ключевые слова: международная промышленная кооперация, организационные формы, типология, IT-аутсорсинг, экономическая политика.
I. Sofishchenko, PhD in Economics, Associate Professor, Ye. Kyrychenko, economist
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INTERNATIONAL PRODUCTION COOPERATION ORGANIZATIONAL FORMS TYPOLOGY AND REASONING FOR APPROACHES TO ITS REGULATION
The article investigates the features of economic and organizational forms of international industrial cooperation, in particular, the authors improved the typological approaches, summarized the experience of domestic enterprises integration into international industrial cooperation system, developed the approaches for encouraging domestic producers' interaction in the international cooperation relations, as well as provided recommendations on the criteria for analyzing the tools of cooperation assistance in state economic policy development. The generalization of economic and organizational features allowed to improve typological approaches to the classification of international industrial cooperation forms, as well as to determine the factors significantly affecting the international industrial cooperation development, suppressing or enhancing its effectiveness and functioning.
Keywords: international industrial cooperation, organizational forms, typology, IT- outsourcing, economic policy.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Shovkun I.A., 2014. Mizhnarodna vyrobnycha kooperatsiia v systemi zovnishnoi torhivli Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu korablebuduvannia, № 2, pp.112-117. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnuk_2014_2_21
2. Semeko H.V., 2004. Sovmestnoe predprynymatelstvo: Uchebnoe posobye. M.:YKD "Zertsalo-M".
3. Economic Commission for Europe (ECE): Analytical Report on Industrial Co-operation among ECE Countries, 1973. Geneva, p. 2.
4. Zakon Ukrainy "Pro zovnishnoekonomichnu diialnist" vid 25.04.2008 p. № 959-XII. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/959-12.
5. Leinert E.A. Mezhdunarodnaia proyzvodstvennaia kooperatsyia. URL : http://ekonomic.narod.ru/ nbene/econom/feconom17.htm.
6. Podatkovyi Kodeks Ukrainy, 2011, pp.14.1.134. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
7. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
8. Bohomazova K.K., 2013. Sutnist operatsii z davalnytskoiu syrovynoiu ta yikh znachennia. Efektyvna ekonomika. URL : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2182.
9. Hordiiets V.V., 2014. Teoretyko-metodolohichni zasady realizatsii tolinhovykh operatsii v Ukraini v suchasnykh umovakh. Ukraina Naukova, Ekonomika, 16-18. URL : http://int-konf.org/ru/2014/ukrajina-naukova-16-18-12-2014/954-gordiets-v-v-rimareva-l-m-teoretiko-metodologichni-zasadi-realizatsiji-tolingovikh-operatsij-v-ukrajini-v-suchasnikh-umovakh.
10. Kots I.I., 2016. Dvopozytsiina typolohiia tolinhovykh operatsii na pidpryiemstvakh. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, pp.227-232.
11. Kuzmin O.Y., 2009. Planuvannia, orhanizuvannia ta motyvuvannia zovnishnoekonomichnoi diialnosti. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". 2009.
12. Shtal T.V., Dobroskok Y.B., Tyshchenko O.O., 2014. Mizhnarodna ekonomichna diialnist Ukrainy: kurs lektsii. Kharkiv: Vydavnytstvo Fort.
13. Koshkarova Y.L., 2016. Suchasni tendentsii svitovoho rynku IT-autsorsynhu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia "Ekonomichna", v. 91, pp.153-161.
14. Toniuk M.O., 2017. IT-autsorsynh v Ukraini: tendentsii i prohnozy rozvytku. Efektyvna ekonomika. URL : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4723
15. Knowledge Process Outsourcing (KPO). Industry Report, 2025. URL : https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/knowledge-process-outsourcing-kpo-market/request
16. Knowledge Process Outsourcing: Market & Opportunities. A report by Evalueserve for IBEF. 2008. URL : https://www.ibef.org/download/ Knowledge_Process_0utsourcing_170708.pdf
17. Zakon Ukrainy "Pro uhody pro rozpodil produktsii". Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), № 44, st.391., 1999. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1039-14.
18. Katsylo D., 2018. Dlia Ukrayny est dva puty na rynok эlektrokarov v ES. URL : http://biz.liga.net/all/avto/intervyu/3729403-oleg-boyarin-dlya-ukrainy-est-dva-puti-na-rynok-elektrokarov-v-es.htm.
19. Hospodarskyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 № 436. URL : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
20. V Ukrayne naschytaly 43 tys. predpryiatyi s inostrannym kapytalom. URL : http://biz.liga.net/ekonomika/all/novosti/2318402-v-ukraine-naschitali-43-tys-predpriyatiy-s-inostrannym-kapitalom.htm.
21. Fuks A.E., Malko K. S., 2016. Formy zaluchennia inozemnoho kapitalu v natsionalnu ekonomiku. Finansy Ukrainy, № 9, pp.98-110.
22. Kharlamova G., 2017. Outlook for Ukraine: safety for the future. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, #1(190), pp. 5157. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8
23. Restorannyi franchaizynh stanet samym perspektyvnym byznesom v Ukrayne. 2017. URL : //ubr.ua/business-practice/own-business/restorannyj-franchajzinh-stanet-samym-perspektivnym-biznesom-v-ukraine-3856851.
24. 24. Ukrainian franchises resilient in turbulent times. Franchise Sector Overview and Indicator. 2016. URL : https://2016.export.gov/ukraine/ build/groups/public/@eg_ua/documents/ webcontent/eg_ua_097192.pdf
25. Ukraynskyi IT-rynok: itohy 2017 y perspektyvi 2018. URL : https://dou.ua/lenta/articles/2017-summary/.
26. GSA Names Ukraine as UKs Offshoring Destination of the Year 2018. URL : http://emerging-europe.com/in-brief/gsa-names-ukraine-uks-offshoring-destination-year/
27. The 2017 Global Outsourcing 100. IAOR. URL : https://www.iaop.org/Content/19/165/4701
28. IT-rynok Ukrainy. Asotsiatsiia IT v Ukraini. 2017. URL : http://itukraine.org.ua/it-rynok.
29. Investytsiinyi portal Lvivskoi oblasti. URL : https://www.invest-lvivregion.com/%D1%96%D1%82-%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0% BE%D1%80_ua_426cms.htm
30. Proshloe, nastoiashchee y tumannoe budushchee bolshoi chetverky audytorskykh kompanyi. 2016. URL : http://big4.com.ua/news/future-of-big-four-audit-firms.html.
31. Deloitte operezhaet PwC v roly samoi bolshoi audytorskoi kompanyy v myre. 2016. URL : http://big4.com.ua/big4/deloitte-over-pwc.html.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 6(201): 35-41 УДК 336.7
JEL classification: M2; M4
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/201-6Z5
N. Baltes, PhD, Professor ORCID iD 0000-0002-7546-6978, A.-G.-M. Dragoe, PhD ORCID iD 0000-0002-9138-2678, M.-D. Cozma, PhD ORCID iD 0000-0001-8242-6483 Lucian Blaga University of Sibiu, Sibiu, Romania
THE ASSESSMENT OF THE INSOLVENCY RISK AT THE COMPANIES FROM THE MANUFACTURING INDUSTRY, LISTED ON THE BUCHAREST STOCK EXCHANGE
The paper presents both theoretically and empirically the insolvency risk for 35 companies from the manufacturing industry in Romania, listed on the Bucharest Stock Exchange, at premium and standard categories, during 2007-2016, through four models: Springate, Taffler, Altman, and French Commercial Credit. The results of the research have revealed that during the period 20072016, over 50% of the companies were facing a high insolvency risk, the most risky of them being Cemacon S.A. and Prefab S.A. The less risky companies during the mentioned period of time were Aerostar S.A. and Conted S.A.
Key words: insolvency risk, Springate model, Taffler model, Altman model, French Commercial Credit model.
Introduction. The insolvency risk is widely developed and debated in many researches, most of the studies aiming to identify the endogenous and exogenous factors that contribute to the triggering of the insolvency. The economic and financial crisis has significantly contributed to the increase of the number of Romanian companies that have declared insolvency. Over the period 2011-2015, Romania registered over 100.000 insolvent companies, with an
incidence at 1.000 active companies of four times above the average from Central and Eastern Europe [12]. Only maximum 3% from the financial recovery plans have been successfully completed, ten times below the average from the developed countries of the European Union. This is the reason why it was necessary to modify the legislative framework, by adopting the Law no. 85/2014, according to which "insolvency is the state of the debtor's patrimony
© Baltes N., Dragoe A.-G.-M., Cozma M.-D., 2018
