CC BY
0den Weg der Hauptfigur zu den Gewissensbissen und zur Buße [1].
Im Allgemeinen gibt es bei W. Kosheljano drei Typen des Romangestaltungens. Der erste Roman des Autors Defilee in Moskau gehört nach Ansichten vieler Literaturwissenschaftler zum Genre Alternativweltgeschichte. Im Mittelpunkt des Romans stehen die irrealen historischen Ereignisse. Sie dienen auch zum Hintergrund der Gestaltung von Hauptfiguren im Roman. W. Kosheljanko entlarvt die negativen Eigenschaften der Ukrainer. Auf solche Weise lehrt der Schriftsteller seine Leser über sich selbst lachen.
Der Roman Die silberne Spinne (die zweite Romangestaltung) ist durch die eigenartige Atmosphäre des Lebens in Tschernowitz gekennzeichnet. Die Gestalten des Romans erregen die Aufmerksamkeit der Leser. Im Sujet des Werkes (zwischen den Zeilen) spürt man den Geist jener Zeit und der Stadt, ihre nationalen und kulturellen Besonderheiten. Es sei zu erwähnen, dass viele moderne deutschsprachige Schriftsteller (Peter Handke, Tanja Dückers, Jörg Mehjard, Tobias Hülswitt) in ihren Prosawerken die Gestalt der Stadt präsentiert haben. W. Kosheljanko gehört aber zu den Persönlichkeiten, die nach Prof. P. Rychlo dazu beitragen, dass die Menschen aus anderen Städten und Ländern Tschernowiz besuchen wollen. Die Analyse seiner Werke zeigt nicht nur die Entwicklungstendenzen in W. Kosheljanko-Prosa, sondern auch in der europäischen Literatur im Allgemeinen.
Zusammenfassend kann man feststellen, dass das Schaffen von W. Kosheljanko und neumoderne deutschsprachige Literatur aspektisch untersucht wurde. Die Frage Was als Leitmotiv des europäischen Neuromans dient? ist teilweise beantwortet.
Es ist die deutsche Literatur der Jahrhundertwende und ihre innere Spannung, Antinomie, ungelöste inner-
gesellschaftliche Konflikte und schon geschaffene kulturelle Pathologien, die zu einer außergewöhnlichen Produktivität des intellektuellen Diskurses geführt haben.
Die österreichische Literatur bewegt sich mehr im Bereich der nationalen und europäischen Traditionen. Die schwedische Literatur geht aus der Quelle der Kinderliteratur und Mythoskonzepten. Was die ukrainische Literatur anbetrifft, präsentiert ihre Entwicklung das Schaffen von W. Kosheljanko. Es sei zu erwähnen, dass W. Kosheljanko selbst eine besondere Nische in der modernen Literatur finden wollte und es ist ihm gelungen, seine Ideen zu verwirklichen und die eigenartigen Werke zu schaffen.
Literarische Quellen
1. Anistratenko A. Mista i liudy (konteksty tvorchosti V. Kosheljanka: prosa pysmennykiv-urbanistiv Nimechyny // Materialy studentskoyi konferencii ChNU im. Y. Fedkovycha, prysvyachenoyi 135-richu Chernivetskoho nacionalnoho uniiiversytetu imeni Y. Fedkovycha 13-14 travnia 2010 roku. Filolohichni nauky. - Chernivtsi: Chernivetsky. nac. un-t, 2010. - S. 295.
2. Bolz N. Theorie der Müdigkeit - Theoriemüdigkeit // Neumoderne Ästetik. - Link: http://neuemodern.com/(22.11.14).
3. Freund W. Der deutsche Roman der Gegenwart / Hrsg.: Wieland Freund; Winfried Freund. - München: Fink, 2001. - S. 183.
4. Handke, Peter: Leben ohne Poesie, Gedichte; Hrsg. v. Ulla Berkewicz; Suhrkamp Taschenbuch Verlag, 2007; 237 S.
5. Literarische Moderne. Begriff und Fänomen // Herausgegeb. S. Becker, H. Kiesel. - Berlin - New York, 2007. - S. 150.
Сухова А.В.
(старший викладач кафедри dïnoeoï 1ноземно1 мови та перекладу Нацюнального техтчного унгвер-
ситету «Хартвський полтехнгчний iнститут»)
ТИПИ ВИСУНЕННЯ В АНГЛОМОВН1Й НОВЕЛ1
TYPES OF FOREGROUNDING IN ANGLOPHONE SHORT STORY
Sukhova A. V., senior lecturer of Business Foreign Language and Translation Department at National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute "
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаються стилютичш i прагматичш особливосп титв висунення на матерiалi англомо-вних новел. Безпосередня увага придметься аналiзу взаемоди стилютичних засобiв на лексичному i син-таксичному рiвнях тексту. В процес дослвдження титв висунення, а саме конвергенцп, зчеплення та ошу-каного оч^вання, виявляеться експресивний i прагматичний потенщал англомовно1 новели.
ABSTRACT
The article deals with stylistic and pragmatic features of the types of foregrounding on the material of Anglophone short stories. Special attention is paid to the analysis of the stylistic means interaction on the lexical and syntactical levels of the text. On studying the types of foregrounding, namely convergence, coupling and defeated expectancy, the expressive and pragmatic potential of an Anglophone short story is revealed.
Ключовi слова: типи висунення, конвергенщя, зчеплення, ошукане очжування, англомовна новела, прагмастилютичний аспект.
Keywords: types of foregrounding, convergence, coupling, defeated expectancy, Anglophone short story, pragmastylistic aspect.
Англомовна новела являе собою тип худож-нього тексту, основним лексичним корпусом яко! е автологiчна лексика, тобто стилютично немарко-ванi слова, вжип в своему прямому значенш. Однак це не свiдчить про ввдсутнють в англомовнiй новелi експресивного потенцiалу. Навпаки, стилiстичнi за-соби виразносп, як1 функцiонують на та нейтрально! лексики, створюють з нею контраст i набувають ще бшьшо! експресивностi.
Пiд час дослщження англомовно! новели ми застосовували комплексний шдхвд, який включав у себе аналiз основного корпусу лексики, експресив-них засобiв, зокрема лексичних та синтаксичних за-собiв виразностi, а також вивчення типiв вису-нення. Проведений нами аналiз англомовно! новели е системним, осшльки вiн передбачае розгляд лексичних одиниць та стилютичних засобiв i прийомiв не пльки незалежно один вiд одного, але й у взае-модп в межах тексту з метою виявлення характер-них для англомовно! новели ознак. Основна наша увага спрямована на вивчення англомовно! новели щд прагмастилiстичним кутом зору, що штеграти-вно окреслюе експресивно-емоцiйний змiст тексту, iнтенцi! автора i потенцiйний вплив на читача. Таким чином, осшльки одним iз прюритетних напря-мiв дослщження художнього тексту е вивчення його стилю та мови i з огляду на вiдсутнiсть праць, присвячених дослiдженню саме англомовно! новели шд окресленим ракурсом, всi вищезазначеш фактори зумовлюють актуальнiсть обрано! проблематики.
Об'ектом дослiдження е англомовна новела як тип тексту, предметом - прагмастилютичш особ-ливостi типiв висунення.
Мета дослвдження полягае у вивченш способiв реалiзацi! експресивного потенцiалу англомовно! новели через типи висунення. Для досягнення мети передбачаеться виконання низки завдань: розгляд лексичного i синтаксичного рiвня англомовно! новели; виявлення лексичних стилютичних засобiв, синтаксичних засобiв виразностi i синтаксичних стилiстичних прийомiв у досл1джуваному типi тексту; аналiз функцiонування типiв висунення на ма-терiалi англомовно! новели.
Як вже було зазначено, основним корпусом лексики англомовно! новели е нейтральш лексичш одинищ, тобто стилютично немарковаш елементи, як1 створюють навмисну простоту тексту. Нейтра-льну лексику англомовно! новели розглядаемо як основу для реалiзацi! засобiв виразностi. Аналiз показав, що авторське мовлення англомовно! новели здебшьшого представлено нейтральною лексикою, в той час як чуже мовлення насичено, як правило, стилютично забарвленими словами. Зауважимо, що автолопчний стиль мовлення виконуе прагматичну функцiю, що сприяе бiльш легкому та швидкому сприйняттю iнформацi! адресатом ^ ввдповвдно, бiльш ймовiрному здшсненню впливу, який вщпо-вiдае задуму адресанта.
Експресивнiсть англомовно! новели забезпечу-еться рiзноманiтними засобами як на лексичному, так i на синтаксичному рiвнi. Дослвджуючи англо-
мовну новелу як цiлiсний зв'язний текст, ми вважа-емо недоцiльним обмежуватися вивченням окре-мих лексичних або синтаксичних засобiв вира-ження експресивносп, натомiсть пропонуемо про-аналiзувати взаемодш певних елементiв, як1 функцiонують у межах едино! системи. Для досягнення поставлено! мети передбачаеться розгляд ти-тв висунення англомовно! новели.
Тип висунення як суб'ективний лшгвютичний фактор текстотворення вiдображае специфiчний характер розгортання тексту, який визначае рiзнi способи надання iнформацi! та рiзнi шляхи i засоби впливу на адресата i залучення його до змютового плану тексту [2, с. 283].
Розробка проблеми типiв висунення вщбува-лася впродовж тривалого часу в рiзних кра!нах, зокрема феномен дослщжувався празькою школою, в англшському, американському мовознавствi. Типи висунення розроблялися окремо i незалежно один ввд одного та позначалися рiзними термiнами. Шз-нiше по вщношенню до типiв висунення почали за-стосовувати системний пiдхiд i вивчати !х у сукуп-ностi та вщносити до особливого бiльш високого рiвня тексту. Ми спираемося на роботу I. В. Арнольд, у яшй системно, упорядковано i детально ро-зглянуто три основш типи висунення: конверген-цiю, зчеплення i ошукане очiкування.
Щд висуненням, услад за I. В. Арнольд, розумь емо способи формально! оргашзацп тексту, як1 фо-кусують увагу читача на певних елементах повадо-млення i встановлюють семантично релевантш вад-носини мiж елементами одного або частше рiзних рiвнiв. Загальш функцй' типiв висунення полягають у наступному [1, с. 51]:
1) встановлення iерархi!' значень i елеменпв у межах тексту, тобто висунення на перший план особливо важливих частин повадомлення;
2) забезпечення зв'язностi та цiлiсностi тексту i одночасно сегментацiя тексту для б№ш зруч-ного сприйняття, i встановлення зв'язку м1ж части-нами тексту та мiж цiлим текстом i його окремими складовими;
3) захист повiдомлення вад перешкод i полег-шення декодування, створення упорядкованосп ш-формацп, завдяки як1й читач може розшифрувати ранiше невiдомi йому елементи коду;
4) створення естетичного контексту i виконання цшо! низки смислових функцiй, однiею з яких, на додаток до вже перелiчених, е експресив-нiсть.
Отже, надамо огляд кожного iз зазначених ти-пiв висунення та проаналiзуемо цi явища на матерь алi англомовно! новели шляхом виявлення способiв !х реалiзацi!' в дослiджуваному тит художнього тексту.
Конвергенцiею називаеться скупчення в одному мiсцi групи стилiстичних прийомiв, як1 прий-мають участь у единiй стилiстичнiй функцп. Шляхом взаемодй' стилiстичнi прийоми вадпняють, ви-свiтлюють один одного, i сигнал, який вони передають, не може залишитися непомiченим. Таким чином, конвергенщя виявляеться одним iз важливих засобiв забезпечення стшкосп до перешкод.
Цей тип висунення e особливо виразним за умови зосередження на коротких вiдрiзках тексту. Конвергенщя цiкава не тiльки тим, що видiляe найважли-вiше в тексп, але й тим, що на основi зворотного зв'язку може слугувати критерieм наявностi стиль стично! значущосл в тих чи iнших елементах тексту [1, с. 51-52].
Мала мюце спроба виокремлення рiзновидiв конвергенцп, зокрема сконцентровано! конвергенцп (передбачае взаемодш експресивних синтакси-чних конструкцiй на основi функцп, яка викону-еться ними в межах одше! комушкативно! одиницi - речення) i розконцентровано! конвергенцп (передбачае взаемодш таких конструкцiй на основi виконання ними едино! функцп в межах дешлькох речень, об'еднаних композицшно) [4, с. 204-205].
Варто зазначити, що шд згаданою вище функ-цieю, на нашу думку, мають на увазi прагматичну, яка е загальною, тобто об'еднуе всi iншi функцЦ, як1 виконують типи висунення, осшльки результатом устшно! реалiзацi! кожно! з них е вплив на читача, який вiдповiдаe iнтенцiям автора.
Наведемо уривок англомовно! новели для того, щоб продемонструвати функцiонування типу висунення «конвергенщя» в зазначеному типi тексту:
It opened on a long, commodious ante-room, of which the only arresting features, ordinarily speaking, were the rows of tall half-human mechanical figures that stood up on both sides like tailor's dummies. Like tailor's dummies they were headless; and like tailor's dummies they had a handsome unnecessary humpiness in the shoulders, and pigeon-breasted protuberance of chest; but barring this, they were not much more like a human figure height. They had two great hooks like arms, for carrying trays; and they were painted pea-green, or_ vermilion, or_ black for convenience of distinction; in every other way they were only automatic machines and nobody would have looked twice at them. ("The Invisible Man" Г. К. Честертон)
Конвергенщя полягае у вживанш велико1 шль-косп лексичних i синтаксичних засобiв виразносп. В приклащ наявш: еттети (long, commodious, arresting, tall half-human mechanical, handsome unnecessary, pigeon-breasted, great); вставна конструкщя (ordinarily speaking); порiвняння (like tailor's dummies, like a human figure height, like arms); анадшло-зю i анафора, виражеш порiвнянням (like tailor's dummies); часткова шверая (Like tailor's dummies they were headless); полюиндетон, виражений спо-лучником (or). Уа зазначеш стилютичш засоби i прийоми нацшет на здшснення одного ефекту, на створення певного образа. Запропонований уривок е описом, який детально змальовуе робопв, що справляють враження натвлюдей-натвмашин. За-вдяки лексичним засобам опис стае б№ш наочним, у читача виникае певна метальна картина. Синтак-сичнi засоби допомагають сконцентрувати увагу читача на окремих предметах, яш за авторським за-думом потребують висвiтлення. Таким чином, ску-пчення велико! шлькосп стилiстичних засобiв i прийомiв, рiзних за своею природою, надае тексту експресивносп та справляе бiльший вплив на адресата.
Наступний тип висунення - зчеплення - являе собою появу подiбних елеменпв у подiбних пози-цiях, що надае тексту цшсносп. Велике значення зчеплення полягае в тому, що воно допомагае розк-рити характер i сутнiсть едносп форми та змiсту в художньому текстi в цiлому, переходячи вщ деко-дування на рiвнi значення окремих форм до розк-риття структури i смислу цiлого, допускаючи уза-гальнення великих сегментiв цшого. Зчеплення з'являеться на будь-яких рiвнях i на рiзних за обся-гом вiдрiзках тексту. Подiбнiсть елеменпв у пара-дигматицi може бути фонетичною, структурною або семантичною. Подiбнiсть позицiй е категорieю синтагматичною i може мати синтаксичну природу або основуватися на мющ елемента в мовленне-вому ланцюзг Структурна подiбнiсть вщобража-еться в схожостi морфологiчних конструкцш i в синтаксичному паралелiзмi, а семантична - у вжи-ванш синонiмiв, антонiмiв, гiпонiмiв i ^в, як1 належать до одного семантичного поля [1, с. 53-54].
Приклад iз англомовно! новели демонструе особливостi вживання типу висунення «зчеплення»:
He stood behind his desk in the far end of the dim room. The wife liked him. She liked the deadly serious way he received any complaints. She liked his dignity. She liked the way he wanted to serve her. She liked the way he felt about being a hotel-keeper. She liked his old, heavy face and big hands. ("Cat in the Rain" Е. Хе-мшгуей)
У прикладi на синтаксичному рiвнi зчеплення проявляеться у виглядi паралельних конструкцш з прямим порядком ^в i однаковою видо-часовою формою присудив. На семантичному рiвнi - у ви-глядi синонiмiчних повторiв (тдмет, вжитий у пер-шш паралельнш конструкцп, замiнюeться на вщпо-в1дний займенник у вах наступних реченнях). Ефект пiдсилюeться стилютичним засобом анафорою (повторення She liked на початку кожного ре-чення в паралельному рядi).
Зчеплення слугуе засобом, який забезпечуе ед-нiсть змiсту i форми. В наведенш надфразовiй ед-носп речення в паралельному рядi надають усебiч-ний огляд гiдних якостей одного з персонаж1в новели, яш е подставою для н1жного почуття з боку його дружини. Так, окремi елементи розкривають смисл цшого i сприяють формуванню единого образа.
В англомовнш новелi прослвдковуеться тенде-нцiя до зосередження двох титв висунення (зчеплення i конвергенцi!) в однiй надфразовiй едносп. Це можна простежити й у попередшх прикладах, але ми детально не зупинялися на аналiзi взаемоввд-носин цих типiв висунення. Отже, проiлюструeмо це явище на такому прикладг
Among the musical disciples who assembled, one evening in each week, to receive his instructions in psalmody was Katrina Van Tassel, the only child of a substantial Dutch farmer. She was a blooming lass of fresh eighteen, plump as a partridge, ripe and melting and rosy-cheeked as one of her father's peaches, and universally famed, not merely for her beauty, but her vast expectations. She was withal a little of a coquette,
as might be perceived in her dress. She wore ornaments of pure yellow gold to set off her charms, and a provok-ingly short petticoat to display the prettiest _ foot and ankle in the country round. ("The Legend of Sleepy Hollow" В. 1рвшг)
Наведена надфразова едшсть е наочним прикладом поеднання зчеплення i конвергенцп в одному короткому вiдрiзку тексту. Зчеплення представлено розташуванням подiбних елеменпв у подiбних по-зищях, тобто речениями паралельного ряду, два з яких починаються з анафоричного повтору. Конве-ргенцiя мае такi складовi: еттети, як1 характеризу-ють певний бгк означуваного об'екта i прикраша-ють мовлення; вставна конструкцiя, яка уточнюе i доповнюе предметний змiст речення; метафора, яка сприяе естетичнiй цшносп поввдомлення; порiв-ияния, як1 створюють яскравi образи; синекдоха, яка вщтворюе цiле i загальне через конкретне. Вс елементи, що несуть експресивний потенцiал, видь ленi в текст шляхом пiдкресления.
Ще одним типом висунення е ошукане очшу-вання, сутнiсть якого полягае в наступному: безпе-рервнiсть, лiнiйнiсть мовлення означае, що поява кожного окремого елемента тдготована поперед-нiми i сама готуе наступнi, тобто наступне частково подаеться в попередньому. При такому зв'язку переходи ввд одного елемента до шшого е малопомгг-ними. Однак якщо на цьому тлi з'являються елементи невелико! ймовiрностi, то виникае порушення безперервносл, яке дiе подiбно поштовху: нетдго-товлене та неочiкуване створюе отр сприйняттю, подолання якого вимагае зусиль з боку читача, i тому сильшше на нього впливае. Важливим фактором е посилення оч^вання безпосередньо перед появою елемента мало! передбачуваносп, тобто посилення впорядкованосп елементiв контексту. Звiдси виникають розмщення послiдовностей слiв у лiнi! найвищо! та найменшо! ймовiрностi [1, с. 56].
Застосування прийому ошуканого очiкувания вiдповiдае iнтенцiям автора: збудити в читача ште-рес до ввдтворюваних подiй, апелюючи не лише до його розуму, але й до чуттево! складово!, що, в свою чергу, допомагае реалiзувати прагматичний компонент. Свiдоме моделювання ситуацш «ошуканого очшування» е особливою комушкативною страте-гiею, яка сприяе пвдвищенню експресивностi [3, с. 62].
Ефект ошуканого очшування спостерiгаемо на такому прикладi з англомовно! новели:
"Miss Leslie, " he began hurriedly, "I have but a moment to spare. I want to say something in that moment. Will you be my wife? I haven't had time to make love to you in the ordinary way, but I really do love you. Talk quick, please - those fellows are clubbing the stuffing out of Union Pacific. "
"Oh, what are you talking about? " exclaimed the young lady. She rose to her feet and gazed upon him, round-eyed.
"Don't you understand? " said Maxwell restively. "I want you to marry me. I love you, Miss Leslie. I wanted to tell you, and I snatched a minute when things had slackened up a bit. They're calling me for the
'phone now. Tell 'em to wait a minute, Pitcher. Won't you, Miss Leslie?"
The stenographer acted very queerly. At first she seemed overcome with amazement; then tears flowed from her wondering eyes; and she smiled sunnily through them, and one of her arms slid tenderly about the broker's neck.
"I know now, " she said softly. "It's this old business that has driven everything else out of your head for the time. I was frightened atfirst. Don't you remember, Harvey? We were married last evening at eight o 'clock in the Little Church Around the Corner." ("The Romance of a Busy Broker" О. Генр^
Наведений фрагмент тексту е сценою з життя брокерських пращвнишв, б№шу частину яко! зай-мае робота, тому часу на особисте життя майже не залишаеться. Читач стае сввдком ситуаци, в яшй один iз представнишв тако! професп намагаеться осввдчитися сво!й стенографютщ тд час невелико! перерви на робоп. Спочатку автор налаштовуе читача на вщмову з боку пат Лесл^ осшльки !! реак-щя е досить недвозначною. Попм вона опановуе свш подив, але дае волю шшим емощям: розчулю-еться щею пропозищею, плаче i посмiхаеться вод-ночас. Читач ввдчувае зм^ в настро! дшово! особи, !! схильшсть погодитися вийти зам1ж за колегу. Проте шнщвка фрагменту вражае своею непередба-чувашстю, осшльки виявляеться, що закохаш вже одружилися напередоднi, а заклопотаний поточ-ними проблемами чоловiк просто забув про цей факт. Вщтак, тд час усiе! сцени осввдчення ввдбу-ваеться налаштування на певний результат, а саме спочатку на ввдмову, а попм на згоду стати дружиною цього чоловша, але iсторiя зашнчуеться зовсiм малоймовiрним фiналом. Важливо зауважити, що ефект неочiкуваностi стае тим сильшшим, чим бь льше автор спрямовуе думки читача в шше русло, а потiм раптово розкривае щось зовсiм непередбачу-ване.
Таким чином, доходимо висновку, що проана-лiзованi типи висунення сприяють реалiзацi!' екс-пресивностi англомовно! новели: в певних випад-ках функцюнуючи в рiзних надфразових едностях або фрагментах, в шших - нашаровуючись один на одного, але в будь-якому випадку вони виявля-ються в межах одного тексту i щiльно взаемодшть, виконуючи едину прагматичну функцiю.
Перспективу нашого подальшого досль дження вбачаемо у вивченш типiв висунення в си-нергетичному аспектi.
Список лггератури
1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : учебник для вузов / И. В. Арнольд. - [5-е изд., испр. и доп.] - М. : Флинта, Наука, 2002. - 384 с.
2. Болотнова Н. С. Коммуникативная стилистика текста : Словарь-тезаурус / Н. С. Болотнова. -Томск, 2008. - 384 с.
3. Крижановська В. П. Типи висунення як стилютичш прийоми (на матерiалi шмецькомовно! новели) / В. П. Крижановська // Зап. з ром.-герм. фь лол. : зб. наук. пр. - 2012. - Вип. 1. - С. 60-66.
The scientific heritage No 6 (6),2016 79
4. Сковородников А. П. Экспрессивные син- литературного языка / А. П. Сковородников. - То-таксические конструкции современного русского мск : Изд-во Томского университета, 1981. - 255 с.
Шевелёва А. С.
ФГБОУ ВПО «Кемеровский государственный университет», студент
РЕЧЕВОЙ ПОРТРЕТ ЛИНГВОКУЛЬТУРНОГО ТИПАЖА «KIDULT» НА МАТЕРИАЛЕ АМЕРИКАНСКОГО СЕРИАЛА «THE BIG BANG THEORY»
SPEECH PORTRAIT OF LINGUOCULTURAL ARCHETYPE «KIDULT» ON THE BASE OF THE AMERICAIN SERIAL «THE BIG BANG THEORY»
Sheveleva A.S., Kemerovo State University, student
АННОТАЦИЯ
Речевой портрет представляет собой одну из важнейших составляющих облика говорящих в формировании целостного образа, как отдельной личности, так и совокупности личностей, составляющих социальную группу. В настоящее время, психологи, социологи, лингвисты все чаще уделяют внимание такому актуальному явлению, как синдром Питера Пэна или кидалту, одновременно проявляющему себя как современный лингвокультурный типаж. В данной работе рассматривается речевой портрет кидалта на материале популярного американского сериала «The Big Bang Theory».
ABSTRACT
Speech portrait represents one of the main components of the speaker's image in the formation of the whole character sketch, whether we take a person individually or a group of individuals, who basically form a social unit. Nowadays, psychologists, social scientists, linguists more often pay attention to such actual phenomenon as the syndrome of Peter Pan or kidult, which can be proved out as a lunguocultural archetype at the same time. This article elaborates on the speech portrait of kidult on the ground of popular American serial «The Big Bang Theory».
Ключевые слова: Лингвокультурология, лингвоперсонология, речевой портрет, языковая личность, лингвокультурный типаж, синдром Питера Пена, кидалт,
Keywords: Linguoculturology, linguopersonology, speech portrait, linguistic identity, linguocultural archetype, Peter Pan's syndrome, kidult.
Для современной науки в целом характерно активное развитие антропоцентрического направления, т. е. усиление роли «человеческого фактора», которое «приводит к перемещению фокуса сосредоточения исследовательских усилий с проблем описания языковой структуры в область, центром которой становится человек говорящий. Комплекс научных направлений, осененных пафосом антропологического подхода -психо-, прагма-, социо-, онтолингвистика и т. п. - объединены общностью объекта исследования — «языковой личностью человека», понимаемой как «совокупность способностей и характеристик человека, обусловливающих создание и восприятие им речевых произведений...» [4]
Отношения между языком и речью складываются так, что в систему языка включаются только наиболее устойчивые и неслучайные компоненты речи. Исходя из этого, мы можем предположить, что для наиболее полного и точного описания языковой личности (индивидуальной или коллективной) требуется, в первую очередь, реконструкция и анализ ее речевого портрета.
По мнению С.В. Леорды, «речевой портрет -это воплощенная в речи языковая личность» а проблема речевого портрета является частным направлением исследования языковой личности. [5] Е.В. Осетрова отмечает большую роль речевого портрета как составляющей облика говорящего в формировании целостного образа личности. [6] Изуче-
ние понятия «речевой портрет» исторически начинается с фонетического портрета, важные приемы описания которого разрабатываются в середине 60-х годов ХХ века М.В. Пановым. Анализируя произношение отдельных личностей, М.В. Панов дает характеристику литературной нормы в диахроническом аспекте и создает ряд фонетических портретов политических деятелей, писателей, ученых. [7]
По мнению ученых, одним из самых важных моментов в описании речевого портрета является фиксация наиболее ярких элементов; в связи с этим описание всех уровней языка не является обязательным, а основополагающей является характеристика языковых особенностей и особенностей речевого поведения. В структуре описания речевого портрета Ю. Н. Караулова, который представляет ее как «трехуровневую модель языковой личности», присутствует взаимообусловленность таких понятий как «язык» и «речь»:1) вербально — семантический уровень; 2) когнитивный уровень; 3)лексикон языковой личности — уровень, который отражает владение человеком лексико-грамма-тическим фондом языка. То есть при создании речевого портрета данного уровня языковой личности необходимо проанализировать запас слов и словосочетаний, которым пользуется конкретная языковая личность.[2]
Речь персонажа с позиции лексики и синтаксиса рассматривает Е.А. Гончарова: «<...> лексический состав фразы дает представление об образно-понятийной сфере персонажа, а ее синтаксическая
