CC BY
22УДК 821.112.2.7.08'06
1стомша О. М.,
старший викладач кафедри шмецько'Т фтологп та методики викладання шмецько'Т мови Мелтопольського державного педагогiчного унiверситету
iменi Богдана Хмельницького
Особливост використання графо-стилiстичних засобiв у творах ^юнтера брасса
Проблема графiчного оформлення лiтературного твору завжди викликала у дослiдникiв певний штерес. I це не випадково, бо сприйняття тексту, як вщомо, вщбуваеться перш за все вiзуально. Використання автором рiзноманiтних графiчних стилiстичних засобiв, особливо нетипових для мовних норм, привертае увагу читача до форми написання. Саме за допомогою цих засобiв письменник мае змогу повщомити адресату те, що в усному мовленн передаеться просодичними елементами (наголосом, штона^ею, паузами тощо). Як зазначае I. Дегтярьова, «окрiм формально'' функци (власне текстове оформлення), система графiчних засобiв пов'язана зi змiстом i розширюе семантику висловлювання додатковими конота^ями, емоцiйними вщтшками» [3, с. 27]. Тобто, графiчнi компоненти комушкацп е ноаями стилютично'Т шформацп i надають тексту емоцiйного, експресивного та стилютичного забарвлення.
Серед багатьох дослiдникiв юнуе досить поширена думка про те, що графiчна форма тексту мае додаткове семантичне значення при з'ясуванн щейного плану твору письменника, при визначенн авторського стилю. «Аналiзуючи художнш твiр, - зауважуе росiйський л^ературознавець В. Д. Семенов, - необхщно враховувати можливостi свiдомого прояву письменником творчо'Т iндивiдуальностi у вiдборi графiчних засобiв i композицп графiчних елеменлв» [5, с. 1].
Варто наголосити на тому, що питання, пов'язане з використанням Г1. Грассом графiчних засобiв для бiльш ефективного виявлення творчого задуму, дониш не отримало належного вщображення у працях науков^в. Саме цим визначаеться актуальнiсть нашоТ' роботи.
Предметом даного дослiдження стали твори Г. Грасса, якi складають так звану «Данцизьку трилогiю», та роман «1з щоденника равлика». Об'ектом дослщження е система авторських графiчних стилiстичних засобiв i Т'х експлка^я у названих творах.
Мета роботи - дослщити функцюнально-стилютичне значення роздтових знамв та iнших графо-стилютичних 3aco6iB на матерiалi творiв Г1. Грасса.
У своТ'х творах письменник застосовуе рiзноманiтнi графiчнi засоби для вираження певних стилютичних функцiй. До них вщносяться, насамперед, пунктуацiйнi знаки: три крапки, двi крапки, дужки. Особливо' уваги заслуговуе також використання автором стилютичного прийому «Zusammenschreibung» (написання разом). В украТ'нськш мовi не юнуе вiдповiдного термiну на позначення цього графо-стилютичного прийому. За визначенням самого Гюнтера Грасса «Zusammenschreibung» це «утворення зi стереотипних фраз або висловлювань розповiдача за допомогою формальних ознак одного поняття» [8, с. 44].
У художньому л^ературному текст графiчнi стилiстичнi засоби виконують ряд прагматичних функцш. Однiею з них е функ^я привернення уваги адресата. В одному iз своТ'х штерв'ю Г. Грасс повiдомляе, що «написання разом» вш використовуе цiлком свщомо. Завдяки цьому письменник вражае читача, змушуе його зупинитися i ще раз переглянути прочитане [8, с. 44]. Це пояснюеться тим, що на перший погляд читачевi важко визначити меж1 окремих слiв, навпъ у заучених до автоматизму фразах. Вш змушений звернути ще раз увагу i усвiдомити, про що йдеться, уникнути бездумного, монотонного бурмотшня.
Особливо часто використовуе Г. Грасс цей графiчний зааб у «Данцизькш трилоги». Так, наприклад, у «Бляшаному барабанi» написання разом перших рядюв трьох найпопулярнiших рiздвяних пiсень «Ohtannenbaumоhtannenbaumwiegrunsinddeinek lingglockchenklingelingelingallejahrewieder...» [6, с. 423] («Oh, Tannenbaum, oh Tannenbaum, wie grun sind deine...», «Kling Glockchen, klinge-linge-ling...», «Alle Jahre wieder...» [O.I.]) виконуе критичну, викривальну функцiю. Кожного Рiздва постiйно лунають лише цi шсш саме у такiй послiдовностi. Автор натякае на те, що зазвичай Т'х ствають не задумуючись про слова, Т'х змiст та значення, чим надае цьому звичному рiздвяному ритуалу сатиричночрошчного забарвлення. З фею ж метою у роман «Собачi роки» Г. Грасс об'еднуе формально в одне поняття початковi рядки пюень, якi постiйно були на вустах у тогочасно'Т молодi: «Nicht alle Jungs haben Uniform an, aber alle singen mit [...]. „Wirliebendiesturme..." singen alle [...]. Jetzt singen sie: „Unddiemorgenfruhedasistunserezeit". Danach was Lustiges: „Einmanndersichkolumbusnannt"» [9, с. 295].
1роычний пщтекст вбачаемо у автоматизованому читаны молитви на шч. Як точно в^^чае Г1. Грасс вустами Оскара Мацерата (головного персонажа роману «Бляшаний барабан»), молитва деяких, навпъ глибоко вiруючих людей, перетворилася на звичку, безглуздий ритуал. Таким, позбавленим сенсу, вечiрнiм (або ранковим) заняттям е молитва в оточены Оскара:
«Sie ... betete mit mir, obgleich sie protestantisch war, ein „Vaterunser", drei „Gegru?etseistdumaria", auch dann und wann: „Jesusdirlebichjesusdirsterbich" ...» [6, c. 236]. („Vater unser", „Gegru?et seist du Maria", „Jesus dir leb' ich Jesus dir sterb' ich") [O.I.]. («Вона, хоча i була протестанткою, один раз читала зi мною „Отче наш" , три рази „Благословенна будь, Mарiе", а iнодi ще й „1сус тобою живу я, 1сус для тебе вмираю"...» [переклад наш - О.1.])
Те ж саме спостерiгаемо у повют «Кiшки-мишки», коли молиться головний персонаж Мальке:
«Herrichbinnichtwurdigda?dueingehstuntermeindach» [9, с. 159]. («Herr, ich bin nicht wurdig, da? du eingehst unter mein Dach» [О.1.]). Таке графiчне оформлення вказуе на те, що вс молитви схожi мiж собою i набувають таким чином одного значення.
На вщмшу вщ творiв «ДанцизькоТ трилогiй» у роман «1з щоденника равлика» Г. Грасс використовуе двi форми написань разом. У першому випадку йдеться про написання разом готових мовленневих конструкцш без змш: «Spater mal, Franz, wenn du enttauscht bist, wenn du den Kehrreim des Liedchens „Zwecklos", der die Zeile „Hatjadochkeinenzweck" wiederholt ... » [10, с. 289]. („Hat ja doch keinen Zweck" [О.1.]).
«Half sofort und hie?: Wei?nichtmehrwie» [10, c. 520]. (Wei? nicht mehr wie [О.1.]). У шших випадках складовою новоутворених iменникiв шляхом написання разом е початкова форма дiеслова:
«Dieses sich offentlich Mitteilenkonnen, dieses Zuwortkommen. ... Dieses Infragestellendurfen, dieses Nocheinmaldaraufhinweisenwollen» [10, c. 471].
Ц поняття походять вiд звичних висловлювань, якими користуються пiд час офщшних виступiв, промов, у дискусiях тощо, наприклад, «Ich will noch einmal darauf hinweisen ...» («Я хочу ще раз наголосити на тому ...») i Тхфункцiя полягае в тому, щоб показати психолопчне напруження, яке вщчувае промовець пщ час виступу або дискусiТ.
Для того, щоб виразити, насктьки набридли аптекарю Аугсту постшш автопереТзди пщ час виборчоТ кампанiТ, письменник знову використовуе графiчний засiб написання разом i цим самим
акцентуе увагу читача. HaBiTb жарти не приносять йому задоволення, бо вже Bei i'x не раз чули, бтьше того, вони дратують i напружують Аугста:
«Alles, besonders das Witzewissenerzahlenschonkennen strengt an: ich kann nicht mehr lachen und mit den Ohren wackeln» [10, c. 347].
У порiвняннi з «Данцизькою трилопею» у романi «1з щоденника равлика» Г1. Грасс рщше використовуе даний графiчний стилiстичний зааб i функцiя його теж е шшою: надати бiльш поетизованого зображення предмету чи поняттю (наприклад: Witzewissenerzahlenschonkennen, Nocheinmaldaraufhinweisenwollen тощо). У «Данцизькiй трилоги» автору вдаеться таким способом передати певний часовий колорит нацистсько''' доби.
^м описаного нами графiчного засобу написання разом, творчш манерi Г. Грасса притаманне також досить рiзноманiтне використання роздтових знакiв. Разом iз функцiею членування речення та тексту на складов^ пунктуацiя вказуе на iншi елементи, якi надзвичайно важливi у емоцiйно-експресивному планi, наприклад емоцшш паузи, iронiю тощо. Погоджуемося з думкою Н.Г. Гольцово''' [2], яка стверджуе, що у структурi художнього тексту роздiловi знаки набувають особливого, функцюнально-стилiстичного значення. Визначення ролi певного роздiлового знаку у контекст дае змогу проникнути у змютовну, емоцiйну та iнтонацiйну площину художнього тексту, тобто точшше зрозумiти, оцшити прочитане, максимально наблизитися до авторського задуму.
Одним iз найпоширенiших засобiв вираження авторського задуму у творах Г. Грасса е використання роздтового знаку «...» (Gedankenpunkt). Три крапки використовуються письменником для рiзних цтей - на позначення незакшчено''' думки, для паузацп у мовленнi, для показу неочкуваного переходу вiд одше''' думки до шшоТ тощо.
Часто письменник вживае три крапки у кшц речення, яке е синтаксично завершеним, але наявнють цього пунктуацшного знаку подумки змушуе читача розвивати вже ыби то завершену ситуацш далi:
«Mein Ruhm, lieber Kind, ist jemand, fur den ich um Nachsicht bitte ...» [10, c. 337];
«Unterwegs nach Burgsteinfurt legte ich mich im VW-Bus lang, machte ich Sehschlitze, horte ich nicht mehr Kurzberichte im Mittagsmagazin, sondern, je mehr ich mich dem Haus Schichaugasse 6 naherte, Worte und Widerworte ...» [10, c. 370].
Отже, наявнють роздтового знаку у кшщ фасавського речення дае 4MTa4eBi можливють долучитися до процесу творення, стати ствавтором твору. Кожен читач, залежно вщ мipи poзумiння тексту, вщ власного дoсвiду, може розвинути oбipвaну, незавершену думку на свiй розсуд i вже пoтiм сам поставити мнцеву крапку.
Прикладом майстерного використання гpaфiчних зaсoбiв оформлення тексту з метою емоцшного впливу на читача може слугувати повють Г. Грасса «Юшки-мишки». Особливо часто автор використовуе тут три крапки на початку речення/абзацу, починаючи його з маленько!' л^ери.
«... und einmal, als Mahlke schon schwimmen konnte, lagen wir neben dem Schlagballfeld im Gras.» [7, c. 5], - таким незвичним способом розпочинае Г. Грасс свш твip. Три крапки на початку речення у поеднанн з елттичним формулюванням «und einmal» вказують на те, що Птенц (вiд його iменi ведеться розповщь) викладае факти з життя Йoaхiмa Мальке фрагментарно, не пoвiдoмляючи передюторю, тим самим зосереджуючи всю увагу читача на головному, не розпорошуючи увагу на другорядне.
Так само Птенц повщомляе наступний важливий ешзод. За допомогою «... und einmal» розпочинаеться опис того, як Мальке шукав англшську викрутку:
«... und einmal - ein doppelschornsteiniges Lazarettschiff war eingelaufen, [...] ging Joachim Mahlke ohne Schraubenzieher in den Bugraum [...]» [7, c. 15].
Остання зустpiч Мальке з Тулою Пoкpiфке зображена aнaлoгiчнo: «. und einmal kam eine Bahn - oder hatte eine Bahn kommen konnen, in der Tulla Pokriefke, die seit Wochen Kriegshilfsdienst leisten musste, als Schaffnerin mit schiefem Kappi sa?» [7, c. 158].
Пoдiбне оформлення тексту виконуе суто прагматичну функцю руйнуе автоматизм сприйняття звичного, очкуваного початку i таким чином створюе вiдчуття тривоги, переживання, змушуе зробити певн зусилля для сaмoстiйнoгo вщтворення початку описувано! ситуаци, тобто вимагае вщ читача не пасивного, а активного сприйняття л^ературного тексту.
Хоча у роман «1з щоденника равлика» автору вдаеться так закодувати передюторш, що читaчевi дуже важко, а то й зовам неможливо, здогадатися, що могло б бути на початку:
«... oder wollen wir Leine ziehen?» [10, c. 293] - початок роздту 4; «... und gratuliere euch zum Geburtstag.» [10, c. 510] - початок роздту 26;
«... und bringe am Wochenende in meiner Reisetasche nur wenig Gewi?heit mit [...]» [10, c. 289];
«... denn als wir uns [...] in der Niedstra?e vor einem Jahr zu treffen begannen [...]» [10, c. 290].
Таким чином, три крапки на початку тексту вказують на те, що продовжуеться якась рашше розпочата подiя, або мiж подiями, що описуються, пройшов певний промiжок часу.
Не менш поширеним графiчним засобом, яким користуеться Г1. Грасс у своТх творах, е двокрапка (Doppelpunkt). У його творчостi зустрiчаються як нормативне вживання цього знаку, так i випадки, не регламентован правилами пунктуацп.
Однiею з найважливiших функцiй двокрапки у митця е «функ^я компресп iнформацiТ» [4, с. 2]. На думку 1.М. Микитюка, графiчнi стилютичы засоби можуть бути прикладом мовноТ економп. У деяких випадках шформа^я, що передаеться графiчно, в уснш мовi може бути виражена лише описово за допомогою вербальних засобiв [4, с. 2]. У Гюнтера Грасса така економiя вiдбуваеться за рахунок замши деяких лексичних одиниць роздтовим знаком - двокрапкою. Наприклад:
«Hermann Ott [...] war drei?ig Jahre alt, als er sich [...] mit dem deutschnationalen Gemusehandler Isaak Laban [...] am Gartenzaun befreundete: sogleich Streit und Besserwissen» [10, c. 311];
«Sich entscheiden: schwierig fur Zweifel» [10, c. 375];
«Zweifel nahm den mit und den: so viele Rollen» [10, c. 456].
«Tagsdrauf: Eibelstadt - Weinprobe mit geladenen Gasten -Ochsenfurt auf dem Marktplatz - dann kirchenreich Wurzburg» [10, c. 519].
У такий споаб автору вдаеться стиснути мовне оформлення тексту за рахунок замши двокрапкою надмiрних граматичних функцюнальних ^в, таких як дiеслово-зв'язка, сполучники, вставн слова. Як бачимо в останньому приклада тенден^я звуження проявляеться у скороченн головного речення до одного компоненту. Разом з цим пропуск таких лексичних елементв як «namlich», «denn» надае реченню структурноТ вщкритосп, яка вимагае вщ читача самостшно визначити причинно-наслiдковi зв'язки.
Переконатися в тому, що Г. Грасс е справжшм майстром графiчного оформлення л^ературного твору, дозволяе наступний приклад:
«Augst war kein Schlager. Nur einmal, am Ende, wurde er aggressiv: gegen sich» [10, c. 493] («Аугст не був забiякою. Лише одного разу, в кшф, вш проявив агресю проти себе») [переклад наш - О. I. ].
За вщсутносл двокрапки речення «Nur einmal, am Ende, wurde er aggressiv gegen sich» («Лише одного разу, в кшщ вш проявив агреаю проти себе») також було б граматично коректним, проте мало б додаткову iмплiкацiю. Альтернативний варiант без двокрапки так само вказуе на одноразовють прояву агресп Аугста проти себе, але не виключае агресивноТ поведiнки по вiдношенню до шших. Запропонована автором версiя напроти фокусуе увагу на тому, що агресивним Аугст був взагалi лише один раз у своему житп. Отже, наявнють двокрапки надае певноТ виразносл, несе додаткову уточнюючу змiстову шформацш, тобто «Nur einmal, am Ende, wurde er aggressiv, namlich/und zwar gegen sich» («Лише одного разу вш проявив агреаю, а саме проти себе»). З огляду на це можна стверджувати, що найважливш стилютична i прагматична функцiя фасавськоТ двокрапки полягае як в ущтьнены мовного оформлення твору, так i акцентуе увагу читача на особливо важливих моментах оповiдi.
Таким чином, графiчне оформлення тексту слугуе первинним засобом досягнення прагматичноТ мети автора. Вщ графiчного оформлення залежить взаеморозумЫня з читачем, здiйснення впливу на нього та актуалiзацiя авторських штенцш.
Лiтература
1. Артемова О. Г. Использование графических и паралингвистических средств в создании семантики художественного образа персонажа (на материале рассказов Р. Брэдбери) / О. Г. Артемова // Язык, коммуникация и социальная среда. - Воронеж: ВГТУ, 2002. - Вып.2. - С. 164-177.
2. Гольцова Н. Г. «Есть нечто в стихах, что важнее их смысла -их звучание...»: Авторская пунктуация в произведениях М.Цветаевой / Н. Г. Гольцова // Русский язык в школе. - 2001. - №3. - С. 63-67.
3. Дегтярьова I. О. Стилютичний синтаксис украТнськоТ постмодернютськоТ прози / I. О. Дегтярьова // УкраТнська мова. -2009. - № 3. - С. 27-38.
4. Микитюк I. М. Графiчнi засоби як носи прагматичного значення у текст [Електронний ресурс] / 1.М.Микитюк // Режим доступу до статп: http://www.rusnauka.com/SND/Philologia/7_mikitjuk.doc.htm.
5. Семенов В. Д. Поэтическая графика / В. Д. Семенов // Введение в литературоведение [под ред. Л. В. Чернец] - М.: Высшая школа, 2004. - С. 467 - 477.
6. Grass G. Die Blechtrommel: [Roman] / Gunter Grass. - Munchen: Deutscher Taschenbuch Verlag, 2006. - 782 S.
7. Grass G. Katz und Maus: [Eine Novelle] / Gunter Grass. -Gottingen: Steidl, 1997. - 330 S.
8. Grass G. Vom Abenteuer der Aufklarung: Werkstattgesprache / Gunter Grass, Harro Zimmermann. - Gottingen: Steidl, 1999. - 330 S.
9. Grass G. Werkausgabe in zehn Banden [Text] / G. Grass. -Darmstadt; Neuwied: Luchterhand, 1987. - Bd. 3: Katz und Maus: [Eine Novelle]. Hundejahre: [Roman]. - 865 S.
10. Grass G. Werkausgabe in zehn Banden [Text] / G. Grass. -Darmstadt; Neuwied: Luchterhand, 1987. - Bd.4: Ortlich betaubt: [Roman]. Aus dem Tagebuch einer Schnecke: [Roman]. - 588 S.
