Научная статья на тему 'ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ і ДОКУМЕНТіВ: ПРОБЛЕМНі ПИТАННЯ ПРАВОЗАСТОСОВНОї ПРАКТИКИ'

ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ і ДОКУМЕНТіВ: ПРОБЛЕМНі ПИТАННЯ ПРАВОЗАСТОСОВНОї ПРАКТИКИ Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
167
48
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ПОТЕРПіЛИЙ / ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ і ДОКУМЕНТіВ / ПРАВОЗАСТОСОВНА ПРАКТИКА / УХВАЛА СЛіДЧОГО СУДДі / ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ / ПОТЕРПЕВШИЙ / ВРЕМЕННЫЙ ДОСТУП К ВЕЩАМ И ДОКУМЕНТАМ / ПРАВОПРИМЕНИТЕЛЬНАЯ ПРАКТИКА / ОПРЕДЕЛЕНИЕ СЛЕДСТВЕННОГО СУДЬИ / МЕРЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ / VICTIM / TEMPORARY ACCESS TO THINGS AND DOCUMENTS / LAW ENFORCEMENT PRACTICE / DECISION OF INVESTIGATING JUDGE / SECURITY MEASURES

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Капліна Оксана Володимирівна, Маринів Володимир Іванович, Демура Марина Ігорівна

Досліджено питання участі потерпілого в процесі отримання тимчасового доступу до речей і документів. На підставі проведеного узагальнення судової практики зроблено висновок про відсутність єдності у підходах до надання потерпілому дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів. Аргументовано, що порушені у статті проблемні питання теоретичного і практичного характеру надання потерпілому дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів потребують свого законодавчого вирішення

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по праву , автор научной работы — Капліна Оксана Володимирівна, Маринів Володимир Іванович, Демура Марина Ігорівна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

TEMPORARY ACCESS TO THINGS AND DOCUMENTS: PROBLEMATIC ISSUES OF LAW ENFORCEMENT

The article explores the issues of the victim's involvement in the process of obtaining temporary access to things and documents. The current legislative provisions were analyzed, according to it only the parties to criminal proceedings have the right to appeal to the investigating judge during the pre-trial investigation or the court during the court proceedings requesting temporary access to things and documents. It is established that when a victim is not a part of the criminal proceedings, he is not empowered to apply to the investigating judge with a request for temporary access to things and documents. However, the practice of applying the law evidences about application another one approach to the solution of this issue, in particular, the existing court decisions on granting the investigative judge permission to the victim to temporary access to things and documents. This practice has led the Supreme Court to find that there is a lack of clarity, uncertainty about the legal rules regarding the victim's status and his rights in criminal proceedings, which constitutes an exclusive legal problem...The article explores the issues of the victim's involvement in the process of obtaining temporary access to things and documents. The current legislative provisions were analyzed, according to it only the parties to criminal proceedings have the right to appeal to the investigating judge during the pre-trial investigation or the court during the court proceedings requesting temporary access to things and documents. It is established that when a victim is not a part of the criminal proceedings, he is not empowered to apply to the investigating judge with a request for temporary access to things and documents. However, the practice of applying the law evidences about application another one approach to the solution of this issue, in particular, the existing court decisions on granting the investigative judge permission to the victim to temporary access to things and documents. This practice has led the Supreme Court to find that there is a lack of clarity, uncertainty about the legal rules regarding the victim's status and his rights in criminal proceedings, which constitutes an exclusive legal problem. In order to resolve this issue and to ensure the development of the law and the formation of a single law enforcement practice, the panel of judges concluded that it was necessary to refer the criminal proceedings to the Grand Chamber of the Supreme Court. In order to resolve this problem and to ensure the development of law and the formation of a uniform law enforcement practice, the panel of judges concluded that it was necessary to refer criminal proceedings to the Grand Chamber of the Supreme Court and to ask questions for clarification of the legislative provisions. On the basis of the generalized case law, it was concluded that there is no unity in approaches to granting the victim permission for temporary access to things and documents. It is concluded that the issues raised in the article are theoretical and practical issues of granting the victim permission for temporary access to things and documents which need their legislative solution

Текст научной работы на тему «ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ і ДОКУМЕНТіВ: ПРОБЛЕМНі ПИТАННЯ ПРАВОЗАСТОСОВНОї ПРАКТИКИ»

КРИМ1НАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Каплша Оксана Володимирiвна,

докторка юридичних наук, професорка, завдувачка кафедри кримнального процесу, Нацональний юридичний ун'/верситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/на, м. Харюв e-mail: o-kaplina@ukr.net ORCID 0000-0002-3654-673X

Маришв Володимир 1ванович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри крим'/нального процесу, Нацональний юридичний ун'/верситет iменi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харюв e-mail: fjust@nulau.edu.ua ORCID 0000-0002-4806-4105

Демура Марина IropiBHa,

кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри крим'/нального процесу, Нацональний юридичний ун'/верситет iменi Ярослава Мудрого, Укра/на, м. Харюв e-mail: tlepova.dem ura.marina@gmail.com ORCID 0000-0002-5637-3290

doi: 10.21564/2414-990x.149.201401 УДК 343.13 (477)

ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ I ДОКУМЕНТ1В: ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ПРАВОЗАСТОСОВНО1

ПРАКТИКИ

Дослгджено питання участ1 потершлого в процеа отримання тимчасового доступу до речей i документю. На тдстав1 проведеного узагальнення судовог практики зроблено висновок про вгд-сутнсть eдностi у шдходах до надання потертлому дозволу на тимчасовий доступ до речей i документiв. Аргументовано, що порушен у статтi проблемт питання теоретичного i практичного характеру надання потерпглому дозволу на тимчасовий доступ до речей i документю потребують свого законодавчого виршення.

Ключовi слова: потерпший; тимчасовий доступ до речей i докуменпв; правозастосовна практика; ухвала слдаого судд^ заходи забезпечення.

Каплина О. В., доктор юридических наук, профессор, заведующая кафедрой уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.

e-mail: o-kaplina@ukr.net ; ORCID 0000-0002-3654-673X

Марынив В. И., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.

e-mail: fjust@nulau.edu.ua ; ORCID 0000-0002-4806-4105

Демура М. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.

e-mail: tlepova.demura.marina@gmail.com ; ORCID 0000-0002-5637-3290.

Временный доступ к вещам и документам: проблемные вопросы правоприменительной практики

Исследуются вопросы участия потерпевшего в процессе получения временного доступа к вещам и документам. На основании проведенного обобщения судебной практики сделан вывод об отсутствии единства в подходах к предоставлению потерпевшему разрешения на временный доступ к вещам и документам. Аргументируется, что поднятые в статье проблемные вопросы теоретического и практического характера предоставления потерпевшему разрешения на временный доступ к вещам и документам требуют законодательного решения.

Ключевые слова: потерпевший; временный доступ к вещам и документам; правоприменительная практика; определение следственного судьи; меры обеспечения.

Постановка проблемы. Одним i3 елеменив системи гарантш реал1зацп завдань кримшального провадження е система заходiв забезпечення кримЬ нального провадження, аналiз елеменпв яко! дозволяе видшити рiзну щльову спрямовашсть цих заходiв [1, с. 293]. Тимчасовий доступ до речей i докуменпв е одшею зi складових ще! системи.

Аналiз остантх дослiджень i публшащй. Питання застосування тимчасового доступу до речей i докуменив вивчали зокрема С. В. Андрусенко

(8. V. Ап^шепко), А. П. Бущенко (А. Р. ВшЬсЬепко), I. В. Гловюк (I. V. Ы1оушк), Ю. М. Грошевий (Уи. М. ЫговЬеуу!), М. А. Погорецький (М. А. Pohoretskyi), О. Тищенко (О. Tyshchenko), А. Р. Туманянц (А. Я. Tumaniants), Л. Д. Удалова (Ь. Э. Ша1оуа), В. I. Фаринник (V. I. Рагуппук), О. Г. Шило (О. Ы. 8Ьу1о). У !х працях розглянуто окремi аспекти правово! природи тимчасового доступу до речей i документiв, його мiсце у системi заходiв забезпечення кримiнального провадження, особливостi розгляду клопотань про застосування тимчасового доступу до речей i документа, деяю питання оскарження ухвал слiдчого суддi за наслiдками розгляду таких клопотань. Однак, на наш погляд, малодослщженими залишилися проблеми, пов'язанi iз участю потерпiлого у процесi iнiцiювання, розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей i документа. Це набу-вае актуальностi у контекстi законодавчих проце^в, що вiдбуваються у нашш державi, а також практики застосування вщповщних положень кримiнального процесуального законодавства.

З огляду на викладене, метою статтi е дослвдження питання участi потерпiлого в процесi отримання тимчасового доступу до речей i документiв.

Виклад основного матерiалу. Кримшальний процесуальний кодекс Укра-!ни (далi - КПК) у системi заходiв забезпечення кримiнального провадження передбачае такий захщ, як тимчасовий доступ до речей i документа. Вщповщно до ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей i документа полягае у наданш сторош кримiнального провадження особою, у володшш яко! знаходяться таю речi i документи, можливостi ознайомитися з ними, зробити !х копи та вилучити !х (здiйснити 1х ви!мку).

Сторони кримiнального провадження мають право звернутися до слiдчого суддi пiд час досудового розслiдування чи суду шд час судового провадження iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i документiв, за винятком зазна-чених у ст. 161 КПК. Слщчий мае право звернутися iз зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 160 КПК).

Здавалось би, мова викладення цитованих законодавчих приписiв е чггкою та однозначною. Тобто у випадках, коли потершлий не е стороною кримшаль-ного провадження, вш не надшений правом звернутися до слщчого суддi з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i документа. З моменту прийняття КПК у 2012 р. учет намагаються з'ясувати: чому потершлого, котрим е фiзична особа, якш кримшальним правопорушенням завдано морально'!, фiзично! або майново! шкоди, а також юридичну особу, якш кримшальним правопорушенням завдано майново! шкоди, позбавлено подiбного права? [1, с. 294]. Це питання залишаеться досi без вiдповiдi, хоча, на нашу думку, потре-буе законодавчого виршення.

Таку спробу було здiйснено у проект закону «Про внесення змш до Кри-мiнального процесуального кодексу Укра'ни (щодо посилення гарантiй потер-пiлих осiб на збирання доказiв у кримiнальному провадженнi)» № 2530-1 вщ 06.02.2020 р. [2]. Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальнш записщ до нього, е забезпечення сторош кримшального провадження - потершлому,

гарантованого права на звернення до суду з метою збирання доказiв вщповщно до гл. 15 КПК Украши.

Для досягнення вказано1 мети у законопроект пропонуеться внести змши до КПК i викласти ч. 1 ст. 160 у такш редакцп: «Сторони кримшального провадження (в тому числ потершлий, його представник) мають право звернутися безпосередньо до слвдчого суддi шд час досудового розслiдування чи суду шд час судового провадження iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i докумен^в, за винятком зазначених у ст. 161 цього Кодексу. Слщчий мае право звернутися iз зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором».

Загалом позитивно сприймаючи прагнення законодавця щодо удоскона-лення процесуального статусу потершлого, вважаемо, що розглядуваний проект закону лише точково виршуе законодавчi прогалини, пов'язаш iз реалiзацiею потерпiлим свого права на збирання доказiв, i без суттевого доопрацювання даний проект закону не може бути прийнято.

Поява названого проекту закону пов'язана, в тому числ^ з неоднозначним тлумаченням правозастосовниками положень ч. 1 ст. 160 КПК у чиннш редакцп. Зокрема, мова йде про судову практику виршення питання про задоволення або вщмову у задоволенш клопотання потершлого про надання тимчасового доступу до речей i докуменпв.

Варто зауважити, що незважаючи на ч^ы законодавчi приписи, судова практика неоднаково виршуе питання про задоволення або вщмову у задоволенш клопотання потершлого про надання тимчасового доступу до речей i докуменпв.

Для наочноТ шюстрацп неоднозначного тлумаченням судами рiзних шстан-цш положень ч. 1 ст. 160 КПК вiзьмемо декiлька справ i простежимо, як саме судами рiзних шстанцш вирiшуеться питання про надання потершлому тимчасового доступу до речей i докуменив.

Так, у справi № 757/18471/18-к Печерський районний суд м. Киева в ухвалi вщ 15 червня 2018 р. задовольнив клопотання представника потершлого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до речей та докуменпв з огляду на наявшсть достатшх пiдстав вважати, що вказаш данi можуть мати суттеве значення для встановлення обставин у кримшальному провадженш, а також можливiсть ïx використання як доказiв, неможливiсть шшим способом довести обставини, що шдлягають доказуванню в кримшаль-ному провадженш [3]1. Однак Апеляцiйний суд м. Киева в уxвалi вiд 12 липня 2019 р. виршив скасувати ухвалу слвдчого суддi Печерського районного суду м. Киева вщ 15 липня 2018 р. i постановив нову ухвалу, якою в задоволенш клопотання представника потершлого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про надання адвокату ОСОБА_5 тимчасового доступу до речей та докуменив вщмовити з огляду на те, що слщчий суддя, на думку колегп суддiв, надаючи адвокату

1 Також клопотання потершлого про надання тимчасового доступу до речей i докуменпв було задоволено в ухвал1 Шевченювського районного суду вщ 06.03.2019 р. у справ1 № 761/7079/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80919723.

ОСОБА_5 тимчасовий доступ до речей та документа, не звернув увагу на Bei обставини справи та в шдсумку за результатами розгляду клопотання сторони кримшального провадження не дотримався вимог, передбачених КПК [4].

Протилежну практику застосування положень КПК в частиш надання потершлому тимчасового доступу до речей i документа можна зауважити у справi 753/16298/19. Так, слщчий суддя Дарницького районного суду м. Киева, розглянувши клопотання адвоката в штересах ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей i документа, установив, що захисник помилково визначив процесуальний спосiб збирання доказiв, i збирання доказiв потершлим допус-каеться лише шляхом звернення з вщповвдним клопотанням до слщчого або прокурора, який у свою чергу мае звернутись до слщчого суддi [5]1. Кшвський апеляцiйний суд, перевiривши змiст апеляцiйноï скарги та дослвдивши матерР али провадження за клопотанням адвоката про тимчасовий доступ до речей та документа, вщмовив у вщкритл провадження з огляду на приписи ч. 4 ст. 399 КПК Украши, вщповвдно до яко1 суддя ввдмовляе у вщкритл провадження, якщо апеляцiйна скарга подана на судове ршення, яке не шдлягае оскарженню в апеляцiйному порядку [6]. Аналопчш рiшення було прийнято Дншровським районним судом м. Киева 15.08.2019 р. [7] i Кшвським апеляцшним судом 1 жовтня 2019 р. у справi № 755/12918/19 [8].

Дослiдження касацiйноï практики виршення цього питання дае пiдстави стверджувати, що вона також е неоднозначною. Спершу зазначимо про резуль-тати розгляду цього питання судами першо1 та апеляцшно1 iнстанцiï. Так, слщчий суддя Луцького мiськрайонного суду Волинсько1 областi в ухвалi вiд 19 ачня 2018 р. у справi № 161/19398/17 надав потерпiлiй ОСОБА_2 дозвiл на тимчасовий доступ до документа з можливктю отримання ïx копiй [9]. Апеляцiйний суд Волинсько1 областi, розглянувши апеляцiйну скаргу прокурора на наведену вище ухвалу, дшшов висновку про те, що прокурор оскаржив судове ршення, яке не шдлягае оскарженню в апеляцшному порядку, тому у вщкрита апеляцшного провадження за апеляцiйною скаргою слщ вiдмовити, а апеляцiйну скаргу повернути скаржнику [10]. У подальшому Верховний Суд колепею суддiв Першо1 судово1 палати Касацiйного кримiнального суду в уxвалi вiд 5 грудня 2019 р. встановив, що кнуе нечпысть, невизначенiсть правових норм, якi стосуються статусу потерпiлого та його прав у кримшальному процесi, що становить винятково правову проблему. Для виршення ще'1 проблеми та з метою забезпечення розвитку права й формування едино1 правозастосовно1 практики колегiя суддiв дiйшла висновку про необxiднiсть передати кримР нальне провадження на розгляд Велико1 Палати Верховного Суду2 та поста-

1 Так само виршено питання i в ухвал1 Голоспвського районного суду м. Киева ввд 4 липня 2018 року справа № 752/16488/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75184881.

2 Пояснимо, що Велика Палата в ухвал1 ввд 23.03.2019 р. зазначила, що вважае, що поставлен!

колепею судд1в питання зводяться до перев1рки правильносп застосування норм КПК, що е

обовчязком касацшного суду згвдно з ч. 1 ст. 433 КПК, i перешкод цьому матер1алп кримшального провадження не мктять. Тому кримшальне провадження шдлягае поверненню колеги судд1в для подальшого розгляду URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86607548.

вити таю питання: 1) чи е потершлий стороною кримшального провадження i чи мае право користуватись усiма процесуальними правами, передбаченими КПК Укра!ни для сторони кримшального провадження? 2) чи юнують обме-ження для прав потершлого як сторони кримшального провадження i у яких випадках, передбачених КПК Укра!ни? 3) чи мае право потершлий як сторона кримшального провадження звернутися до слщчого суддi з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i докумен^в? 4) чи входить до компетен-цп слвдчого суддi надання такого дозволу потершлому? 5) чи шдлягае ршення слщчого суддi про надання такого дозволу апеляцшному оскарженню? [11].

З метою поглибленого аналiзу дослiджувано! у статт проблеми спробуемо вiдповiсти на щ питання.

1. Чи е потершлий стороною кримшального провадження i чи мае право користуватись уйма процесуальними правами, передбаченими КПК, для сторони кримшального провадження?

Насамперед варто зосередитися на шдходах законодавця щодо унормування процесуального становища потершлого та ввднесення його до сторш кримЬ нального провадження у ст. 3, яка визначае основш термши КПК. Вщповвдно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК учасники кримшального провадження - сторони крим^ нального провадження, потершлий, його представник та законний представник, цившьний позивач, його представник та законний представник, цившьний вщповщач та його представник. Зпдно з п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК учасники судового провадження - сторони кримшального провадження, потершлий, його представник та законний представник, цившьний позивач, його представник та законний представник, цившьний вщповщач та його представник.

Законодавчою техшкою розроблеш певш правила формулювання норми права, чггке дотримання яких зумовлене метою досягнення точности ясност тексту, можливост безперешкодного його з'ясування суб'ектом правотлума-чення i правозастосування. При тлумаченнi наведених пункпв слiд звернути увагу на те, що законодавець використав кому мiж однорщними синтаксичними компонентами речення, вщдшяючи !х один вiд одного. Така побудова речення в межах норми права означае самостшшсть нормативного змюту використову-ваних понять.

Зпдно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторонами кримшального провадження з боку обвинувачення е: слщчий, керiвник органу досудового розслщування, прокурор, а також потертлий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.

Складний сполучник «а також» - це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорвдних члешв речення та частин складного речення, вш не мае власного лексичного значення i не виконуе у реченш граматичну роль. Буквальне тлумачення стати КПК дозволяе зробити висновок, що потершлий е стороною кримшального провадження з боку обвинувачення тшьки у прямо передбачених випадках, якими е: 1) вщмова прокурора вщ шдтримання державного обвинувачення в суд^ коли потершлий висловив згоду на шдтри-

мання обвинувачення в суд! (ст. 340 КПК); 2) змша прокурором обвинувачення i поставлення питання про застосування закону Украши про кримшальну ввд-поввдальшсть, який передбачае ввдповвдальшсть за менш тяжке кримшальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потершлий висловив згоду на шдтримання обвинувачення у рашше пред'явленому о6сяз! (ст. 338 КПК).

В у^х шших випадках потерпiлий не е стороною кримшального провадження i займае самостшну позищю.

Потерпiлий мае право користуватися у^ма процесуальними правами, передбаченими КПК для сторони кримшального провадження, зокрема сторони обвинувачення, лише у названих вище випадках. Кримшальним процесуаль-ним законом прямо передбачено, що потершлий, який погодився шдтримувати обвинувачення в суд! шсля ввдмови прокурора ввд шдтримання державного обвинувачення, користуеться в^ма правами сторони обвинувачення пвд час судового розгляду (ч. 4 ст. 340 КПК). Водночас КПК не регламентуе можли-вкть для потершлого користування в^ма правами сторони обвинувачення у разу змши прокурором обвинувачення за ст. 338 КПК, як це передбачено у ч. 4 ст. 340 КПК. Однак використання законодавцем конструкцп «роз'яснення потершлому його права шдтримувати обвинувачення у рашше пред'явленому обсязЬ» у ч. 3 ст. 338 КПК дае пвдстави вважати, що у разi змши прокурором обвинувачення потершлий користуеться всiма правами сторони обвинувачення шд час судового розгляду.

Разом з тим слвд звернутися до постанови ВС у справi № 754/14281/17 (постанова ввд 27 с!чня 2020 р.) [12]. У наведеному ршенш Суд зазначае таке: «на пiдставi статей 3, 56 КПК потертла е стороною кримшального провадження i мае право подавати докази не тшьки суду, але й слвдчому».

У даному випадку Верховний Суд, на наш погляд, вийшов за межi сво1х повноважень i створив норму права.

2. Чи юнують обмеження для прав потершлого як сторони кримшального провадження i у яких випадках, передбачених КПК?

Розв'язуючи питання про кнування обмежень для прав потершлого як сторони кримшального провадження, слвд зазначити, що у випадках, передбачених статтями 338 та 340 КПК, потершлий е стороною кримшального провадження i користуеться всiма правами сторони обвинувачення пвд час судового розгляду. Жодних винятыв для прав потершлого як сторони обвинувачення КПК не передбачае. Однак позаяк таы випадки можлив! лише на стадп судового розгляду, вважаемо, що потершлий - сторона обвинувачення - може користуватися лише тими правами, реалiзацiя яких можлива на цш стадп провадження.

3. Чи мае право потерпший як сторона кримшального провадження звернутися до слщчого суддi з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i докуменпв?

Згвдно з ч. 1 ст. 160 КПК «сторони кримшального провадження мають право звернутися до слвдчого судд! пвд час досудового розслвдування чи суду

шд час судового провадження iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i докумен™...». У цитованш нормi законодавець надшяе правом звернутися до слгдчого суддг шд час досудового розслщування iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i докуменив виключно сторони кримшального провадження. Потершлий може набути прав сторони обвинувачення тшьки шд час судового розгляду, та, як було зазначено, у випадках, передбачених законом, отже, з таким клопотанням вш зможе звернутися лише до суду.

Буквальне тлумачення ч. 1 ст. 160 КПК дае шдстави для висновку, що потершлий не мае процесуального права звертатися до слвдчого суддi з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i докуменив. У разi виникнення у потершлого необхвдност отримати тимчасовий доступ до речей i докуменив вш може шщшвати це питання перед слщчим, прокурором у порядку, передбаченому ст. 220 КПК. Зараз це единий можливий варiант отри-мання доступу до речей i докуменив для потершлого.

Однак не виключаемо, що найближчим часом порядок отримання тимчасо-вого доступу до речей i докуменпв може змшитися з огляду на проект закону Украши «Про внесення змш до Кримшального процесуального кодексу Украши (щодо посилення гарантш потершлих осiб на збирання доказiв у кримшальному провадженш)» (реестр. № 2530 вщ 04.12.2019). Метою законопроекту, як зазна-чено у пояснювальнш записцi до нього, е забезпечення сторош кримiнального провадження - потершлому гарантованого права на звернення до суду з метою збирання доказiв ввдповщно до глави 15 КПК Украши. Для досягнення вка-зано1 мети у законопроект запропоновано змшити редакцiю ч. 1 ст. 160 КПК на таку: «Сторони кримшального провадження (в тому числ потершлий, його представник) мають право звернутися безпосередньо до слщчого суддi шд час досудового розслщування чи суду пiд час судового провадження iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i докуменив, за винятком зазначених у ст. 161 цього Кодексу. Слвдчий мае право звернутися iз зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором».

Не вдаючись до оцшки окремих положень указаного законопроекту, вважа-емо, що слвд пiдтримати в щлому iдею надiлення потерпiлого правом збирати докази шляхом отримання тимчасового доступу до речей i докуменив. Зазна-чене Грунтуеться на положеннях КПК, яю закрiплюють право потершлого збирати докази (ч. 3 ст. 93). Надшення потершлого таким правом, на наш погляд, вимагае послщовносп вщ законодавця в аспект закршлення в КПК положень, яю б дозволили реалiзувати це право.

Щлком очевидно, що виконуючи завдання кримшального провадження, визначеш у ст. 2 КПК, а також вимоги ст. 92 КПК слвдчий, прокурор як учасники кримшального провадження з боку обвинувачення зобов'язаш здшснювати доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК. Однак на сьогодш, на жаль, спостериаються випадки низько!" мотивацп щодо розслвдування злочинiв, що виявляеться у низькш процесуальнiй активностi щодо збирання доказiв. Отже, в разi зайняття потерпiлим активно! правово! позицп, вiн мае бути надiлений

ввдповвдними правами. 1накше надшення потерпiлого правом збирати докази в певнш частинi залишиться декларативним положенням i не сприятиме захисту прав та законних iнтересiв.

Ще у 60-х роках минулого столптя О. М. Ларш (A.M. Larin) дов!в, що дока-зування - це не тшьки здiйснювана у встановлених законом формах д!яльшсть слвдчого, прокурора, але й шших учасниюв (суб'екта) кримiнального процесу, яка полягае у дослвдженш фактiв про вчинений злочин i пов'язаних ¡з ним обставин з метою досягнення поставлених законом завдань кримшального судочинства [13, с. 9]. Вважаемо, що одним ¡з таких учасниюв е потершлий. Також слвд навести позищю С. В. Давиденко, яка, аналiзуючи питання участ потершлого в доказу-ванш, наголошуе, що кримшальне процесуальне законодавство мае гарантувати не тшьки дотримання прав потершлого на своечасне ввдшкодування (компенса-цш) завдано!" кримiнальним правопорушення шкоди, а i його актившсть задля встановлення обставин, що входять до предмета доказування шд час досудового i судового провадження [14, с. 5].

Наведеш положення уможливлюють висновок, що кримшальне процесуальне законодавство мае гарантувати не тшьки дотримання прав потершлого на своечасне ввдшкодування (компенсащю) завдано!" кримшальним правопорушення шкоди, а i його актившсть щодо встановлення обставин, що входять до предмета доказування шд час досудового i судового провадження. Гарантувати дотримання прав потершлого в процес отримання тимчасового доступу до речей i документа, на наш погляд, можливо шляхом прийняття ввдповвдних законодавчих змш, як б закршили вказане право потершлого.

Таке твердження Грунтуеться в тому числ й на положеннях мiжнародниx документа. Так, Директива бвропейського парламенту i Ради бвропейського Союзу 2012/29/EU про встановлення мтмальних стандарта щодо прав, пвд-тримки та захисту потершлих ввд злочину, а також замшу Рамкового Ршення Ради бвропейського Союзу 2001/220/JHA ввд 25 жовтня 2012 р. встановлюе, що держави-члени повинт гарантувати потертлим право бути вислуханим пвд час кримшальних проваджень та право надавати докази (ст. 10). Однаково важ-ливим е забезпечення шанобливого поводження з потершлими та можливост1 реал1зацй ними свогх прав (п. 34) [Наведено за: 15].

4. Чи входить до компетенцй' слвдчого суддi надання такого дозволу потертлому?

Оскшьки чинш норми КПК не закршлюють право потершлого на звернення до слвдчого судд! ¡з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i документа, вважаемо, що слвдчий суддя не уповноважений надавати такий дозвш потершлому. Наше твердження Грунтуеться на тому, що для кримшального процесуального права як галуз! публ!чного права характерним е спещ-ально-дозвшьний тип правового регулювання, в основ! якого лежить формула «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Д!яльшсть слвдчого судд! суворо регламентуеться законодавчими актами, i використання повноважень, як! не встановлеш чинними нормами КПК, не передбачено.

5. Чи шдлягае ргшення слщчого судд1 про надання такого дозволу апеля-цшному оскарженню?

Вiдповiдаючи на це питання, слвд звернутися до постанови ВС у cnpaBi № 5-142кс (15) 17 (постанова вщ 12 жовтня 2017 р.). Так, Суд дiйшов висновку, що у разi постановлення слщчим суддею ухвали, що не передбачена кримшаль-ними процесуальними нормами, до яких ввдсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляцшно! шстанцп не вправi вiдмовити у перевiрцi !! законностi, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляцшне оскарження такого судового ршення шдлягае забезпеченню на пiдставi п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК, яка вста-новлюе, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримшального провадження, застосовуються загальш засади кримшального провадження, визначенi ч. 1 ст. 7 КПК.

Екстраполюючи цитовану позищю ВС на ситуацiю, що розглядаеться у справi 161/19398/17, слвд зазначити, що фактично слiдчий суддя Луцького мюькрайонного суду Волинсько! област ухвалив рiшення, яке не передбачене кримшальним процесуальним законом, адже зпдно з ч. 1 ст. 160 КПК правом звернутися до слщчого суддi пiд час досудового розслщування iз клопотанням про тимчасовий доступ до речей i документiв надшеш виключно сторони кри-мiнального провадження, i в даному провадженнi потершлий не належить до сторони кримшального провадження. Оскшьки винесення такого ршення не передбачено чинним кримiнальним процесуальним законодавством, суд апеляцшно! шстанцп не вправi вщмовити у перевiрцi !! законностi, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК, i мае забезпечити апеляцшне оскарження такого судового ршення на пiдставi п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як його гаран-тують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК.

Висновки. Резюмуючи дослщжеш у стати проблемш питання надання потерпiлому дозволу на тимчасовий доступ до речей i докуменпв, акцентуемо на нагальнш потребi законодавчого !х вирiшення. Адже зараз норми КПК не закршлюють право потершлого на звернення до слщчого суддi з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей i докуменпв. Це питання передано на розгляд Верховного Суду. Однак навггь як вища судова ланка Верховний Суд не може створювати у своему ршенш норму права, таи дп е виходом за межi сво!х повноважень. Отже, щоб забезпечити право потерпiлого на збирання доказiв, саме законодавець мае виршити питання про отримання потерпiлим тимчасового доступу до речей i докуменив.

Список л1тератури

1. Гловюк I. В., Андрусенко С. В. Тимчасовий доступ до речей i докуменпв як захвд забез-печення кримшального провадження, спрямований на збирання та перев1рку доказ1в. Поргвняль-но-аналтичне право. 2013. № 3-2. С. 293-297.

2. Проект закону про внесения змш до Кримшального процесуального кодексу Укра!ни (щодо посилення гарант1й потертлих ос1б на збирання доказ1в у кримшальному ировадженн1). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68076 (дата звернення 04.04.2020).

3. Ухвала Печерського районного суду м. Киева ввд 15 червня 2018 р., судова справа № 757/18471/18-к. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74743634

4. Ухвала Апеляцшного суду м. Киева ввд 12 липня 2019 р., судова справа № 757/18471/18-к. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75370848 (дата звернення 14.04.2020).

5. Ухвала Дарницького районного суду мкта Киева ввд 20.08.2019 р., справа № 753/16298/19. URL: http://www.reyestr.court.govua/Review/83842726# (дата звернення 04.04.2020).

6. Ухвала Ктвського апеляцшного суду ввд 15 жовтня 2019 р. у справi № 753/16298/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84975052 (дата звернення 04.03.2020).

7. Ухвала Дшпровського районного суду м. Киева ввд 15.08.2019 р., судова справа № 755/12918/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83918019 (дата звернення 03.04.2020).

8. 8. Ухвала Ктвського апеляцшного суду ввд 1 жовтня 2019 р., судова справа № 755/12918/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83918019 (дата звернення 03.04.2020).

9. Ухвала Луцького мкькрайонного суду Волинсько1 обласп ввд 19 ачня 2018 р., судова справа № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71699713 (дата звернення 04.03.2020).

10. Ухвала Апеляцшного суду Волинсько1 област ввд 5 лютого 2018 р., судова справа № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72010431 (дата звернення 04.04.2020).

11. Ухвала Верховного Суду ввд 5 грудня 2019 р., судова справа № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86310169 (дата звернення 05.03.2020).

12. Постанова Верховного Суду ввд 27 ачня 2020 р., судова справа № 754/14281/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87211870 (дата звернення 04.04.2020).

13. Ларин А. М. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 1962. 15 с.

14. Давиденко С. В. Потершлий як суб'ект кримшально-процесуального доказування : моно-графiя. Харюв : Ф1НН, 2008. 296 с.

15. Ввдшкодування потерпшим ввд насильницьких злочитв : европейсью стандарта i зару-бiжне законодавство. О. А. Банчук, I. О. Дмитрiева, Б. В. Малишев, З. М. Савдова ; за заг. ред. О. А. Банчука. Ктв, 2015. 268 с. URL: https://www.pravo.org.ua/img/books/files/14586540832015_ compensation_for_victims_pf_violent_crimes.pdf (дата звернення 20.03.2020).

References

1. Hloviuk, I.V., Andrusenko, S.V. (2013). Tymchasovyi dostup do rechei i dokumentiv yak zakhid zabezpechennia kryminalnoho provadzhennia, spriamovanyi na zbyrannia ta perevirku dokaziv. Porivnialno-analitychne pravo, 3-2, 293-297 [in Ukrainian].

2. Proiekt zakonu pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (shchodo posylennia harantii poterpilykh osib na zbyrannia dokaziv u kryminalnomu provadzhenni). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68076 [in Ukrainian].

3. Ukhvala Pecherskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 15 chervnia 2018 r., sudova sprava № 757/18471/18-k. URL:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74743634[in Ukrainian].

4. Ukhvala Apeliatsiinoho sudu m. Kyieva vid 12 lypnia 2019 r., sudova sprava № 757/18471/18-k. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75370848 [in Ukrainian].

5. Ukhvala Darnytskoho raionnoho sudu mista Kyieva vid 20.08.2019 r., sprava № 753/16298/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83842726# [in Ukrainian].

6. Ukhvala Kyivskoho apeliatsiinoho sudu vid 15 zhovtnia 2019 r. u spravi № 753/16298/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84975052 [in Ukrainian].

7. Ukhvala Dniprovskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 15.08.2019 r., sudova sprava № 755/12918/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83918019 [in Ukrainian].

8. Ukhvala Kyivskoho apeliatsiinoho sudu vid 1 zhovtnia 2019 r., sudova sprava № 755/12918/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83918019 [in Ukrainian].

9. Ukhvala Lutskoho miskraionnoho sudu Volynskoi oblasti vid 19 sichnia 2018 r., sudova sprava № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71699713 [in Ukrainian].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Ukhvala Apeliatsiinoho sudu Volynskoi oblasti vid 5 liutoho 2018 r., sudova sprava № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72010431 [in Ukrainian].

11. Ukhvala Verkhovnoho Sudu vid 5 hrudnia 2019 r., sudova sprava № 161/19398/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86310169 [in Ukrainian].

12. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 27 sichnia 2020 r., sudova sprava № 754/14281/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/872118 [in Ukrainian].

13. Larin, A.M. (1962). Dokazyvanie na predvaritelnom rassledovanii v sovetskom ugolovnom processe. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].

14. Davydenko, S.V. (2008). Poterpilyi yak subiekt kryminalno-protsesualnoho dokazuvannia. Kharkiv: FINN.

15. Banchuk, O.A., Dmytriieva, I.O., Malyshev, B.V., Saidova, Z.M. (Eds.). (2015). Vidshkoduvannia poterpilym vid nasylnytskykh zlochyniv: yevropeiski standarty i zarubizhne zakonodavstvo. Kyiv [in Ukrainian].

КарНпа O., Doctor of Law, Full Professor, Head of the Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine.

e-mail: o-kaplina@ukr.net ; ORCID 0000-0002-3654-673X

Maryniv V., PhD in Law, Associate Professor of the Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Docent, Kharkiv, Ukraine.

e-mail: fjust@nulau.edu.ua ; ORCID 0000-0002-4806-4105

Demura M., PhD in Law, Assistant of the Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine.

e-mail: tlepova.demura.marina@gmail.com ; ORCID 0000-0002-5637-3290

Temporary access to things and documents: problematic issues of law enforcement

The article explores the issues of the victim's involvement in the process of obtaining temporary access to things and documents. The current legislative provisions were analyzed, according to it only the parties to criminal proceedings have the right to appeal to the investigating judge during the pretrial investigation or the court during the court proceedings requesting temporary access to things and documents. It is established that when a victim is not a part of the criminal proceedings, he is not empowered to apply to the investigating judge with a request for temporary access to things and documents. However, the practice of applying the law evidences about application another one approach to the solution of this issue, in particular, the existing court decisions on granting the investigative judge permission to the victim to temporary access to things and documents. This practice has led the Supreme Court to find that there is a lack of clarity, uncertainty about the legal rules regarding the victim's status and his rights in criminal proceedings, which constitutes an exclusive legal problem. In order to resolve this issue and to ensure the development of the law and the formation of a single law enforcement practice, the panel of judges concluded that it was necessary to refer the criminal proceedings to the Grand Chamber of the Supreme Court. In order to resolve this problem and to ensure the development of law and the formation of a uniform law enforcement practice, the panel of judges concluded that it was necessary to refer criminal proceedings to the Grand Chamber of the Supreme Court and to ask questions for clarification of the legislative provisions. On the basis of the generalized case law, it was concluded that there is no unity in approaches to granting the victim permission for temporary access to things and documents. It is concluded that the issues raised in the article are theoretical and practical issues of granting the victim permission for temporary access to things and documents which need their legislative solution.

Keywords: victim; temporary access to things and documents; law enforcement practice; decision of investigating judge; security measures.

Рекомендоване цитування: Каплша О. В., Маришв В. I., Демура М. I. Тимчасовий доступ до речей i докуменпв: проблемы питання правозастосовно'1 практики. Проблеми законность 2020. Вип. 149. С. 200-212. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.201401.

Suggested Citation: Кар1ша, O., Maryniv, V., Demura, M. (2020). Tymchasovyi dostup do rechei i dokumentiv: problemni pytannia pravozastosovnoi praktyky [Temporary access to things and documents: problematic issues of law enforcement]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 149, 200-212. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.201401 [in Ukrainian].

Надшшла до редколегй 23.04.2020 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.