CC BY
22
Крицька 1рина Олександрiвна,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри крим¡нального процесу, На^ональний юридичний ушверситет ¡мен¡Ярослава Мудрого, Украна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-3676-4582
doi: 10.21564/2414-990x.146.162446 УДК 343.1(477)
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТ1 П1Д ЧАС В1ДКРИТТЯ 1НШ1Й СТОРОН1 РЕЧОВИХ ДОКАЗ1В У ПОРЯДКУ СТАТТ1 290 КРИМИНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО
Стаття присвячена особливостям процедури вгдкриття речових доказ1в сторон захисту на emani зактчення досудового розсл{дування перед направленням обвинувального акта до суду. Означене питання дослужено у трьох аспектах: de jure (формально, згiдно з правом), de facto (фактично, як це мае мкце на практиц) та de lege ferenda (з погляду закону, прийняття якого бажано).
Основними напрямками досл{дження е: 1) аналгз можливосmi кнування виняткв is загаль-ного правила щодо обов'язковосmi вiдкриmmя речових докaзiв, регламентованого ст. 290 КПК. На niдсmaвi аналщ правозастосовних позицш зроблено висновок, що сторон захисту мають бути вiдкриmi вй рeчовi докази, як знаходяться в розпорядженш сторони обвинувачення. Коли ж вони передан на вйповйальне збериання приватним особам, достатньо щоб сторон захисту було повхдомлено про сам факт кнування в кримтальному провадженн таких речових доказгв; 2) визначення особливостей процесуального та оргатзацшного порядку вiдкриmmя речових дока-зiв. Зокрема доцыьним е складання стороною обвинувачення протоколу надання доступу до мате-рiaлiв ¡з додатком до нього у виглядi опису наданих мameрiaлiв, оскшьки в такому рaзi навряд чи кнуватиме ризик того, що miдчий не зазначить mi рeчовi докази, якх зберггалися не серед мameрiaлiв кримтального провадження, а в тших мгсцях. Але з урахуванням ч. 1 ст. 104 КПК для забезпечення правовог визнaчeносmi сл^д внести вiдnовiдш зaконодaвчi корективи; 3) з'ясу-вання процесуальних на^дтв нeвiдкриmmя речових доказгв тшш сторож у порядку ст. 290 КПК. У цьому aсneкmi у стammi акцентуеться на тому, що метою нормативних припиав, закртлених у ст. 290 КПК, е гарантування того, щоб сторон захисту було вгдомо про вй фактичн дат, з^ан стороною обвинувачення тд час досудового розсл{дуватя, якх вона бажае використову-вати в судовому розглядi, i вона мала можливкть гх до^джувати, оспорювати в судi нaрiвт зi стороною обвинувачення.
Ключовi слова: досудове розслвдування; докази; pe40Bi докази; визнання доказiв недопу-стимими; ввдкриття матерiалiв шшш сторот.
КОДЕКСУ УКРА1НИ
Крицкая И. А., кандидат юридических наук, ассистент кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-3676-4582
Обеспечение законности во время открытия другой стороне вещественных доказательств в порядке статьи 290 Уголовного процессуального кодекса Украины
Статья посвящена особенностям процедуры открытия вещественных доказательств стороне защиты на этапе окончания предварительного расследования перед направлением обвинительного акта в суд. Указанный вопрос исследуется в трех аспектах: de jure (формально, по закону), de facto (фактически, как это имеет место на практике) и de lege ferenda (с точки зрения закона, принятие которого желательно).
Основные направления исследования: 1) анализ возможности существования исключений из общего правила об обязательности открытия вещественных доказательств, регламентированного ст. 290 УПК. Основываясь на анализе правоприменительных позиций, автор делает вывод о том, что стороне защиты должны быть открыты все вещественные доказательства, которые находятся в распоряжении стороны обвинения. Когда же они переданы на ответственное хранение частным лицам, достаточно, чтобы стороне защиты было сообщено о самом факте существования в уголовном производстве таких вещественных доказательств; 2) определение особенностей процессуального и организационного порядка открытия вещественных доказательств. В частности, целесообразно составление стороной обвинения протокола предоставления доступа к материалам с приложением к нему в виде описания предоставленных материалов, поскольку в таком случае вряд ли будет существовать риск того, что следователь не укажет те вещественные доказательства, которые хранились не среди материалов уголовного производства, а в других местах. Но с учетом ч. 1 ст. 104 УПК для обеспечения правовой определенности предложено внести соответствующие законодательные коррективы; 3) выяснение процессуальных последствий неоткрытия вещественных доказательств другой стороне в порядке ст. 290 УПК. В этом аспекте в статье делается акцент на том, что целью нормативных предписаний, закрепленных в ст. 290 УПК, является обеспечение того, чтобы стороне защиты было известно о всех фактических данных, собранных стороной обвинения во время досудебного расследования, которые та желает использовать в судебном разбирательстве, и она имела возможность их исследовать, оспаривать в суде наравне со стороной обвинения.
Ключевые слова: досудебное расследование; доказательства; вещественные доказательства; признания доказательств недопустимыми; открытие материалов другой стороне.
Постановка проблемы. Системний анал!з правових позицш бвропейського суду з прав людини (далi - 6СПЛ або Суд) свщчить про те, що одним iз аспек-пв права особи на захист у кримшальному провадженш е надання !й доступу до матерiалiв справи, оскшьки це необхвдна гарания належно! шдготовки особи до ввдстоювання свое! позицГ! в судовому розгляд^ а отже, впливае i на забезпечення права на справедливий суд у розумшш ст. 6 Конвенцп про захист прав людини та основоположних свобод. Водночас, ознайомлення з правозасто-совною практикою дае шдстави констатувати наявшсть значно! кшькост пору-шень законодавчо! вимоги, закршлено! у ст. 290 КПК, у тому числ i стосовно недотримання припису щодо вщкриття сторон захисту речових доказiв, яы е у розпорядженш слщчого, прокурора. Деяю з цих порушень викликаш свщомими або несввдомими помилками у правозастосуванш, а iншi пов'язаш з правовою невизначешстю окремих нормативних положень з цього питання. Зважаючи на це, видаеться актуальним i дощльним запропонувати у робой ще!, спрямоваш
на вдосконалення процедури здшснення вщкриття речових доказiв у порядку ст. 290 КПК, а також визначити процесуальш наслвдки !! недотримання.
Аналiз остантх до^джень i публтащй. Окремi аспекти питання сто-совно вщкриття матерiалiв шшш сторонi були предметом наукових розвщок Ю. П. Аленiна (Yu. P. Alenin), А. В. Паново! (A. V. Panovа), С. Б. Фомша (S. B. Fomin) та ш. Безпосередньо деякi особливостi вщкриття речових доказiв шшш сторонi дослвджеш в роботах С. О. Ковальчука (S. O. Kovalchuk). Але дос не проводилося комплексного дослiдження проблематики забезпечення законной пiд час ввдкриття шшш сторонi речових доказiв у порядку ст. 290 КПК Укра!ни.
Зважаючи на це, метою статт е наукове осмислення нормативних положень вггчизняного законодавства, а також правових позицш нащональних судiв та 6СПЛ стосовно порядку здшснення вiдкриття речових доказiв сторонi захисту, що дасть можливкть виявити проблеми, пов'язанi iз забезпеченням законно-стi проведення ще! процесуально! дп, та на пiдставi проведеного дослiдження сформулювати науково обгрунтоваш пропозицп та рекомендаций
Виклад основного Mamepiany. З метою забезпечення повного та всебiчного розкриття визначено! нами проблематики видаеться дощльним систематизувати коло питань, пов'язаних iз дотриманням законной пiд час вiдкриття речових доказiв у порядку ст. 290 КПК Укра!ни, таким чином: 1) чи можуть юнувати якiсь винятки iз загального правила щодо обов'язковостi вщкриття речових доказiв; 2) як саме процесуально та оргашзацшно повинно здшснюватися вiдкриття речових доказiв; 3) яы процесуальнi наслiдки невiдкриття речових доказiв шшш сторонi у порядку ст. 290 КПК Укра!ни?
Спробуемо вщповкти на окресленi нами питання у трьох аспектах: de jure (формально, зпдно з правом), de facto (фактично, як це мае мюце на практищ) та de lege ferenda (з погляду закону, прийняття якого бажане).
1. Процесуальний порядок вщкриття матерiалiв шшш сторош регламенто-ваний ст. 290 КПК. Зокрема, вимога щодо речових доказiв закршлена у ч. 3 цiе! стагл, вiдповiдно до яко! прокурор або слщчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливють скошювати або вiдобразити вiдповiдним чином будь-яю речовi докази або !х частини, документи або копи з них, а також надати доступ до примщення або мюця, якщо вони знаходяться у володшш або шд контролем держави, i прокурор мае намiр використати вiдомостi, що мютяться в них, як докази у судь
Буквальне тлумачення вказано! норми сввдчить про те, що сторош захисту мають бути надаш всi речовi докази, якi сторона обвинувачення плануе дослвд-жувати пiд час судового розгляду, незалежно вщ характеристик самих матерiаль-них об'ектiв, а також способу та мкця !х зберiгання. Водночас постае питання про те, чи потрiбно, наприклад, надавати для ознайомлення речовi докази, яы були переданi на вiдповiдальне збериання власнику, в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 100 КПК. З приводу зазначеного дощльно звернутися до практики Верховного Суду Укра!ни (далi - ВС). Так, у постановi Касацшного кримiнального
суду (далi - ККС) вщ 6 листопада 2018 р. вказуеться на вщсутшсть порушень стороною обвинувачення вимог процесуального закону у зв'язку з невщкриттям сторош захисту предметiв, визнаних речовими доказами, оскшьки вилучеш речi було визнано речовими доказами та вщповщно до ст. 100 КПК передано на збериання потершлому, при цьому iз постановою про визнання !х речовими доказами та передачу на вщповщальне зберiгання сторону захисту було озна-йомлено пiд час ввдкриття матерiалiв кримiнального провадження в порядку ст. 290 КПК [1].
Тобто, виходячи з наведено! правово! позицп, сторош захисту мають бути вщкрит всi речовi докази, якi знаходяться в розпорядженш сторони обвинувачення, якщо вони зберiгаються разом з матерiалами кримiнального провадження в шдивщуальному сейфi (металевiй шафi) слiдчого, у спещальних примiщеннях органу, у складi якого функцiонуе слiдчий пiдроздiл, у режимно-секретному шдроздШ органу, у складi якого функцiонуе слiдчий пiдроздiл, у спещальних установах та шдприемствах [2]. Коли ж вони передан на вщповщальне збер^ гання приватним особам, достатньо щоб сторош захисту було поввдомлено про сам факт кнування в кримшальному провадженш таких речових доказiв.
У свiтлi вказаного певний штерес викликае правова позицiя 6СПЛ, наведена у п. 149 Ршення у справi «Матанович проти Хорватп». Так, Суд вказуе на те, що ст. 6 § 1 Конвенцп вимагае вщ оргашв прокуратури вiдкриття захисту всiх речових доказiв, якi вони мають, на користь або проти обвинуваче-них. Однак у п. 150 цього ршення 6СПЛ звертае увагу на те, що право на вщкриття вщповвдних доказiв не е абсолютним, але при цьому на думку суду будь-яю труднощi, яы виникають у захисту через обмеження права, повинш бути достатньо врiвноваженi процедурами, якi виконують судовi органи. Шд час оцiнювання вiдповiдних процесуальних гарантш суд повинен також враховувати важливють нерозголошеного матерiалу i його використання в судi (п. 153) [3].
2. Виходячи з положень ч. 9 ст. 290 КПК, сторони кримшального провадження зобов'язаш письмово шдтвердити протилежнш сторонi, а потершлий, представник юридично! особи, щодо яко! здiйснюеться провадження, - прокурору - факт надання !м доступу до матерiалiв iз зазначенням найменування таких матерiалiв.
Слiд зазначити, що закон не встановлюе особливих вимог щодо змюту протоколу про надання доступу до матерiалiв, вщкритих у порядку ст. 290 КПК, та додатюв до нього. Бшьше того, у ч. 9 ст. 290 КПК навггь не зазначено про необхщшсть складання такого протоколу. По суп, з урахуванням положення ч. 1 ст. 104 КПК шд час проведення розглядувано! процесуально! дп складання протоколу законом взагалi не передбачено.
На шдтвердження вiдсутностi чiтко! законодавчо! регламентацп порядку процесуального оформлення надання доступу до матерiалiв наведемо приклад iз правозастосовно! практики ККС. Зокрема, вщповщно до постанови вiд 22 лютого 2018 р. захисник у касацшнш скарзi вказав на вiдсутнiсть у протоколах доступу до матерiалiв та додаткових матерiалiв досудового розслщування
перелжу окремо кожного з документ, з якими ознайомлювалася сторона захисту, як на шдставу для визнання цих документа недопустимими. Водночас ККС констатував, що протоколи вщповвдають визначеним у закош ре^зитам та вимогам, передбаченим ст. 104 КПК. У вказаних протоколах вщображено, що сторона захисту ознайомлювалася з матерiалами, сформованими у трьох томах, iз зазначенням юлькост аркушiв кожного, яы надавалися у шдшитому та про-нумерованому виглядь Водночас, як вказав суд, вимоги викладати в протоколi про надання доступу до матерiалiв досудового розслщування перелiку кожного процесуального документа кримшальний процесуальний закон не мiстить [4].
По суп, de facto кнуе два основних варiанта письмового шдтвердження протилежнiй сторонi факту надання доступу до матерiалiв: 1) складання протоколу iз додатком до нього у виглядi опису документiв та речових доказiв, якi були ввдкритц або 2) складання так званих графМв ознайомлення, в яких зазначаеться з якими томами чи аркушами тому особи ознайомилися за пев-ний перюд, найчастiше день. На наш погляд, ККС у зазначенш вище правовiй позицп вiд 22 лютого 2018 р. допустив можливкть юнування обох наведених пiдходiв. Однак видаеться, що бшьш «стратегiчно правильним» е саме складання стороною обвинувачення протоколу надання доступу до матерiалiв iз додатком до нього у виглядi опису наданих матерiалiв, оскшьки в такому разi навряд чи юнуватиме ризик того, що слщчий не зазначить тi речовi докази, яю зберiгалися не серед аркушiв матерiалiв кримiнального провадження, а в шших мiсцях. Але з урахуванням ч. 1 ст. 104 КПК для забезпечення правово!' визна-ченост доцiльним е внесення вiдповiдних законодавчих коректив.
До того ж видаеться неправильною практика тих слщчих та прокурорiв, яю, складаючи протокол про результати надання доступу до матерiалiв сторош захисту в порядку ст. 290 КПК, роблять вказiвку на факт вщкриття матерiалiв досудового розслщування в повному обсязi, не зазначаючи конкретнi матерiали. Подiбна позицiя може бути шдтверджена вiдповiдною судовою практикою. Зокрема, у вироку Арбузинського районного суду Микола1всько1 област вiд 27 лютого 2018 р. зазначаеться, що саме по собi його письмове шдтвердження у протоколi про факт вщкриття матерiалiв досудового розслiдування в повному обсязi не може свщчити про дотримання слiдчим прав i гарантш, передбаче-них ст. 290 КПК, при проведенш цiеï процесуально!" дп, так як вказаний протокол складений всупереч iмперативнiй вимозi ч. 9 ст. 290 КПК, оскшьки не мiстить найменування тих матерiалiв, до яких надано доступ [5].
Розкриваючи особливост нормативно!' регламентацп процедури вiдкриття речових доказiв сторош захисту, звертаемо увагу на те, що у КПК, зокрема у ст. 290, майже немае деталiзацiï цього питання, за винятком вказiвки на те, що таке ввдкриття може ввдбуватися або шляхом надання безпосередньо самих речових доказiв, або шляхом надання доступу до примщення чи мкця, якщо вони знаходяться у володшш або шд контролем держави, де збериаються речовi докази. Водночас деяка специфша органiзацiï цього процесу може бути розкрита шляхом звернення до окремих ввдомчих нормативно-правових акта.
Насамперед контекстно зазначимо, що безпосередне надання речових доказiв можливе, коли вони збертаються в шдивщуальному сейфi слвдчого, а також у раз^ якщо !х можна тимчасово отримати з мюця !х зберiгання. Так, згiдно з п. 13 Порядку збертання речових доказiв стороною обвинувачення, !х реалiзацi!, технологiчно! переробки, знищення, здiйснення витрат, пов'язаних з !х зберiганням i пересиланням, схоронностi тимчасово вилученого майна шд час кримiнального провадження, затвердженим Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 19 листопада 2012 р. № 1104 (далi - Порядок збертання речових доказiв), у разi виникнення необхвдност у проведеннi процесуальних дш з вилученими (отриманими) речовими доказами слщчий, який здiйснюе кри-мшальне провадження, отримуе з обладнаного примщення чи спецiального сейфа необхiдну упаковку з речовими доказами чи безпосередньо речовi докази з прикршленою биркою. У книзi облiку робиться ввдмггка про видачу речових доказiв та про щшсшсть упаковки чи бирки, що засвщчуеться пiдписом слщ-чого. Шсля закiнчення процесуальних дiй речовi докази в належнiй упаковцi або з прикршленою биркою мають бути повернув на збертання до обладнаного примщення чи спецiального сейфа протягом встановленого строку [2]. Таким чином, у разi виникнення необхщност у проведенш вiдкриття речових доказiв сторош захисту слщчий, який здiйснюе кримшальне провадження, може отримати !х з обладнаного примiщення чи спещального сейфа. Очевидно, що таке вщкриття може бути пов'язано не лише iз спiвставленням само! упаковки речо-вого доказу з iнформацiею про нею, яка закршлена у вщповщних процесуальних документах (протоколах слiдчих (розшукових) дiй, постановi про визнання матерiального об'екта речовим доказом, висновках експертизи), але й безпосе-реднiм дослвдженням зовнiшнiх ознак такого матерiального об'екта, доступних для вiзуального спостереження особою. Тому шд час вiдкриття речових доказiв у порядку ст. 290 КПК юнуе можливiсть порушення !х упакування. Уявляеться, що цi дп повиннi мати мiсце вже пiд час процедури вiдкриття у присутност сторони захисту лише пiсля !! ознайомлення з належним чином запакованим предметом, яке повинно передувати огляду самого речового доказу. Шсля проведення процедури ввдкриття речовий доказ мае бути заново упакований, що повинно вщображатися у протокол^ який складаеться за результатами ще! процесуально! дп та засвiдчуватися пiдписами пiдозрюваного та його захисника.
Стосовно друго! ситуацп, тобто у випадках, коли слщчий забезпечуе ввд-криття речових доказiв сторонi захисту шляхом надання доступу до примщення чи мюця, де вони збертаються, слiд зазначити, що Порядок збертання речових доказiв допускае таку можливiсть. Зокрема, у п. 15 лише зазначаеться, що доступ до обладнаного примщення чи спещального сейфа можливий тшьки у присутност вщповщально! особи, а в разi !! тривало! вiдсутностi - особи, яка !! замiщуе [2]. Тобто вказаним приписом не встановлюеться обмежень щодо кола осiб, яы можуть мати доступ до ввдповщного примщення, а також стосовно шдстав i причин для надання такого доступу. Видаеться, що надання доступу до примщення чи мюця, де збертаються речовi докази, для забезпечення !х
вщкриття сторош захисту у порядку ст. 290 КПК е найбшьш дощльним у раз^ якщо через специфiчнi характеристики матерiального об'екта (наприклад, його розмiри) ознайомлення з ним в кабшет слщчого е неможливим.
3. Розглядаючи процесуальш наслiдки невiдкриття речових доказiв у порядку ст. 290 КПК Украши, доцiльно звернути увагу на ч. 12 вказано1 норми, якою встановлено, зокрема, що у раз^ якщо сторона кримшального провадження не здшснить вiдкриття матерiалiв вщповщно до положень цiеï статтi, суд не мае права допустити вщомоси, що мютяться в них, як докази.
На думку Ю. П. Аленша, цей припис фактично е передбаченою кримшаль-ною процесуальною санкщею стосовно сторiн кримiнального провадження, яка реалiзуеться в разi невиконання ними обов'язку щодо вщкриття матерiалiв [6, с. 573]. За переконанням А. В. Паново'1, невiдкриття матерiалiв сторонами одна однш в порядку ст. 290 КПК шсля закiнчення досудового розслщування е безумовною пiдставою визнання фактичних даних недопустимими як докази [7, с. 120].
Водночас, виходячи зi змюту загально1 норми - ст. 86 КПК, - доказ визна-еться допустимим, якщо вш отриманий (курсив наш - I. К.) у порядку, встанов-леному цим Кодексом. Неввдкриття ж речових доказiв у порядку ст. 290 КПК Украши, на наш погляд, не впливае на порядок отримання речового доказу, оскшьки знаходиться поза межами ще'1 дiяльностi. Тому слвд погодитися з позищею С. О. Ковальчука про те, що невщкриття речових доказiв призводить до неможливост ïx використання при прийнятт процесуальних рiшень не внаслщок втрати властивостi допустимостi, а у результат незабезпечення права iншоï сторони на ознайомлення з речовими доказами [8, с. 337].
Правозастосовне тлумачення наведених приписiв ст. 290 КПК метиться у постановi Верховного Суду Украши ввд 16 березня 2017 р. № 5-364кс16, в п. 11 яко1 наголошуеться на тому, що невщкриття матерiалiв сторонами в порядку ще'1 статтi е окремою шдставою для визнання таких матерiалiв недопустимими як докази. Суд зауважуе, що чинний КПК не мктить заборони для сторш кримiнального провадження представляти в судi матерiали, не ввдкрит одна однiй. Заборона адресована суду, який зпдно з ч. 12 ст. 290 КПК, не мае права допустити вщомосп, що мютяться в них, як докази. Надання стороною обви-нувачення у судi матерiалiв, до яких не було надано доступ сторош захисту, i долучення ix як доказiв на стадiяx судового розгляду порушуе право обвинува-ченого на захист, оскшьки змушуе його захищатися вщ так званих нових доказiв без надання достатшх можливостей i часу для ïx спростування [9].
Пункт 54 постанови Велико1 Палати ВС вщ 16 сiчня 2019 р. також акцентуе на тому, що законодавець встановив процедуру, яка забезпечуе реалiзацiю права на справедливий суд у його процесуальному аспект^ тобто надае можливкть сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитись iз доказами кожно1 iз них i шдготувати правову позищю, що буде ними обстоюватись у змагальнш процедурi судового розгляду [10]. У свiтлi вказаного також наведемо окремi правовi позицй' з цього питання, сформульоваш в ршеннях 6СПЛ. Зокрема,
право на судовий розгляд, на думку 6СПЛ, за принципом змагальност означае, що сторонам обвинувачення i захисту повинна бути надана можливють ознайо-митися iз зауваженнями та доказами, наданими шшою стороною, i вiдповiсти на них (ршення у справi «Джеват Сойсал проти Туреччини» вiд 23 грудня 2014 р.) [11]. Вщмова розкрити захисту матерiали, якi мктять такi подробицi, якi б могли дозволити обвинуваченому звшьнити його або и, або пом'якшити вирок, складатиме вiдмову в можливостях, необхiдних для шдготовки захисту, i тому становитеме порушення права, гарантованого ст. 6 Конвенцп. При цьому 6СПЛ шдкреслюе, що право на справедливий суд також передбачае право доступу до матерiалiв справи. Необмежений доступ до матерiалiв справи та необмежене використання будь-яких записiв, у тому чисш, якщо це необхiдно, можливiсть отримання копш вiдповiдних документiв, е важливими гаранпями справедливого судового розгляду (п. 155, п. 157 ршення у справi «Матанович проти Хорваты» вщ 4 квiтня 2017 р.) [3].
Розглядаючи питання про процесуальнi наслвдки невiдкриття речових доказiв у порядку ст. 290 КПК de facto, тобто з точки зору вггчизняно! право-застосовно! практики, наведемо окремi судовi рiшення.
Так, в ухвалi Комiнтернiвського районного суду вiд 5 вересня 2017 р., зазна-чаеться, що захисник обвинуваченого заперечував проти вщкриття речових доказiв, оскiльки вважала !х не додатковими матерiалами, а доказами, отри-маними пiд час досудового розслщування, якi мали бути вщкрит слiдчим при завершеннi досудового розслщування. Однак, на думку суду, сторона захисту не заперечували проти того, що !м були ввдкрит матерiали досудового розси-дування, а також не зазначили щодо ввдмови слвдчим у наданнi можливостi ознайомитись з речовими доказами по справу що ввдповвдно до принципу диспозитивност е правом сторони кримiнального провадження [12]. Подiбний пiдхiд мае мкце i в ухвалi Сколiвського районного суду Львiвсько! областi вiд 16 серпня 2018 р., зi змюту яко! вбачаеться, що прокурором було вщкрито сторонi захисту матерiали досудового розслщування в одному томi, серед яких мктилась i постанова слщчого про визнання вiдповiдних предметiв речовими доказами. Таким чином, на думку суду, сторош захисту було вщомо про наяв-шсть указаних речових доказiв, оскiльки прокурором повiдомлено про наявшсть таких та надано доступ, а в матерiалах провадження також е квитанцп про передачу речових доказiв у камеру зберiгання Сколiвського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львiвськiй областi. До того ж обвинувачений, а в подальшому його захисники, не заявляли клопотання про ознайомлення безпосередньо з такими доказами на вщповщнш стадп. Отже, речовi докази у кримшальному провадженнi стороною обвинувачення вiдкрито сторош захисту вщповвдно до вимог ст. 290 КПК [13].
Цiкавою з погляду розумшня суддiвського пiдходу до ще! проблеми вида-еться i позицiя, викладена в ухвалi Самбiрського мiськрайонного суду Львiв-сько! обласи 6 грудня 2016 р. Зокрема, у вказаному ршенш розглядалося клопотання захисника про визнання недопустимими доказiв через те, що шд час
виконання вимог ст. 290 КПК слщчий та прокурор не надали сторош захисту доступ до речових доказiв, суд в резолютивнш частиш не зазначив про визнання речових доказiв недопустимими, а лише постановив припинити дослщження цих речових доказiв у кримшальному провадженш [14]. Натомкть в уxвалi Апеляцiйного суду Донецько'1 област вiд 5 травня 2018 р. колепя суддiв судово'1 палати у кримшальних справах та справах про адмшстративш правопорушення визнала речовi докази, яю не були вiдкритi сторош захисту вщповщно до вимог ст. 290 КПК, недопустимими [15].
Аналiзуючи наведенi вище, iнколи по сут протилежнi, позицп правоза-стосовникiв, дощльно звернутися до телеологiчного тлумачення нормативних припи^в, закрiплениx у ст. 290 КПК, а саме з'ясувати: передбачена в закош процедура вщкриття зiбраниx доказiв протилежнiй сторонi зумовлюе можли-вiсть сторони захисту безпосередньо оглянути речовi докази або принципове значення мае саме шформування про наявшсть у розпорядженнi сторони обви-нувачення вщповщних матерiальниx об'ектiв. У контекст зазначеного додатково зауважимо, що доказове значення не обов'язково можуть мати зовшшш ознаки матерiальниx об'ектiв (розмiр, видимi слiди, форма, колiр тощо), а внутршш властивостi (як, наприклад, xiмiчний склад, вага, латентнi, невидимi звичайному оку слiди тощо), яю недоступнi для безпосереднього спостереження.
Уявляеться, що з урахуванням наведених вище правових позицш 6СПЛ, метою нормативних приписiв, закрiплениx у ст. 290 КПК, е гарантування того, щоб сторош захисту було вщомо про всi фактичш данi, зiбранi стороною обви-нувачення пiд час досудового розслщування, якi вона бажае використовувати в судовому розгляду i вона мала можливкть ïx дослiджувати, оспорювати в судi нарiвнi зi стороною обвинувачення. Для цього важливо, щоб сторона захисту знала, за яких умов вщповщний матерiальний об'ект був вилучений, чи було накладено на нього арешт, яю зовшшш ознаки вш мае, яы внутршш властивосп були встановленi пiд час проведення вщповщно'1 експертизи. Однак звертаемо увагу на те, що всi щ вiдомостi зазвичай можуть бути встановлеш з цiлого комплексу процесуальних документа, яы також надаються для ознайомлення (протоколи, ухвали, постанова, висновок експерта). У контекст зазначеного дощльно звернути увагу на таю особливосп речових доказiв порiв-няно з шшими процесуальними джерелами, як комплексшсть та визначенiсть ïx процесуально'1 форми. На наш погляд, комплексний характер процесуально'1 форми речових доказiв проявляеться як раз у тому, що на ввдмшу вщ iншиx процесуальних джерел доказiв, ïx формування у кримшальному провадженш завжди супроводжуеться складанням щлого комплексу процесуальних документа, перелш яких залежить вщ конкретного способу отримання. При цьому, доповнюючи попередню ознаку, варто зазначити, що наведеш процесуальш документи повинш максимально повно характеризувати процес отримання матерiального об'екта та його залучення до матерiалiв кримшального провадження. А шформащя про речовий доказ у цих процесуальних документах мае носити максимально деталiзований, вичерпний характер, iз конкретним
зазначенням ycix iндивiдуалiзуючих ознак та властивостей матерiального носiя, що робить !х доступними для спостереження учасниками кримшального провадження, розкриваючи змiст речового доказу [16, с. 55-57].
De lege ferenda, «з погляду закону, в якому е потреба», вбачаемо дощльним запропонувати низку нормативних коректив, яы б дозволили надалi уникнути правово! невизначеностi при вирiшеннi зазначено! нами проблематики:
- по-перше, викласти ч. 3 ст. 290 КПК у такш редакцп: «Прокурор або слщчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до yсix докyментiв, що шдтверджують факт наявностi у кримшальному провадженнi речових доказiв, мiстять вщомосп щодо ix ознак, мiсця збертання тощо. За клопотанням сторони захисту, потершлого, представника юридично! особи, щодо яко! здiйснюеться провадження, прокурор або слвдчий зобов'язаний надати доступ до речових доказiв, в тому числ надати доступ до примiщення або мюця, якщо вони зна-ходяться у володшш або пiд контролем держави», а також забезпечити мож-ливють скопiювати або вiдобразити вщповщним чином бyдь-якi речовi докази або 1х частини»;
- по-друге, уточнити чинну редакщю ч. 9 ст. 290 КПК наступним чином: «Факт надання доступу до матерiалiв сторош захисту, потершлому, представ-нику юридично! особи, щодо яко! здiйснюеться провадження, шдтверджуеться складанням вiдповiдниx протоколiв iз додатком у виглядi опису наданих для ознайомлення матерiалiв. У разi вiдмови зазначених yчасникiв кримiнального провадження шдписати протокол, факт тако! вщмови мае бути посвiдчений пiдписами не менше нiж двох понятих. Прокурор або слщчий зобов'язанi пись-мово шдтвердити сторонi захисту факт надання !м доступу до матерiалiв iз зазначенням найменування таких матерiалiв».
Висновки. У результат системного аналiзy нормативних положень втиз-няного законодавства, а також правових позицш нацiональниx сyдiв та 6СПЛ стосовно порядку проведення вщкриття речових доказiв сторонi захисту вста-новлено особливостi процесуального порядку надання сторош захисту доступу до речових доказiв, яю е в розпорядженш слiдчого або прокурора, що в свою чергу дозволило сформулювати науково обгрунтоваш пропозицп, спрямованi на вдосконалення чинного кримшального процесуального законодавства та практики його застосування.
Список л^ератури
1. Постанова колегп судд1в Друго! судово! палати Касацшного кримшального суду Верховного Суду ввд 6 листопада 2018 р., судова справа № 760/16409/16. URL: http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/77720634.
2. Порядок зберкання речових доказ1в стороною обвинувачення, !х реал1зацй, технолопч-но! переробки, знищення, здшснення витрат, пов'язаних з !х зберканням i пересиланням, схо-ронност тимчасово вилученого майна пiд час кримшального провадження : затв. постановок) КМУ ввд 19.11.2012 р. № 1104 (у ред. постанови КМУ ввд 09.11.2016 р. № 795). URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF.
3. Справа «Матанович проти Хорватп» (заява № 2742/12): ршення 6СПЛ ввд 04.04.2017р. URL:http://unba.org.ua/assets/uploads/publications/Pereklad_rishennya_evr_sudu_13072017.pdf.
4. Постанова колегп суддiв Другш судово1 палати Касацiйного кримiнального суду Верховного Суду ввд 22 лютого 2018 р., судова справа № 697/849/15-к. URL: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/72460236.
5. Вирок Арбузинського районного суду Микола1всько1 област вiд 27 лютого 2018 р., судова справа № 467/318/l7. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72462512.
6. Аленiн Ю. П. Особливосп вiдкриття матерiалiв iншiй сторош за новим КПК Украши. Актуальт проблеми криминального права, процесу та кримталктики : матерiали IV мiжнародноi науково-практично1 конференцп, присвяченоi 95-рiччю з дня народження професора М. В. Сал-тевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 р.). Одеса : Феткс, 2012. С. 237-240.
7. Панова А. В. Визнання доказiв недопустимими у кримшальному провадженш : моногра-фiя. Харюв : Право, 2017. 256 с.
8. Ковальчук С. О. Вчення про речовi докази у кримшальному процеск теоретико-правовi та практичш основи : монографiя. Iвано-Франкiвськ : Супрун В. П., 2017. 618 с.
9. Постанова Верховного Суду Украши ввд 16.03.2017 р. № 5-364кс16. URL: http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS170204.html.
10. Постанова Вели^ Палати Верховного Суду ввд 16 ачня 2019 р., судова справа № 751/7557/15-к. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79298340.
11. Справа «Джеват Сойсал проти Туреччини» (заява № 17362/03) : ршення 6СПЛ вiд 23.12.2014 р. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-146403&filename=001-146403.pdf.
12. Ухвала Комiнтернiвського районного суду м. Харкова ввд 5 вересня 2017 р., судова справа № 641/2992/16-к. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71008870.
13. Ухвала Сколiвського районного суду Львiвськоi обласп вiд 16 серпня 2018 р., судова справа № 453/1142/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75905104.
14. Ухвала Самбiрського тськрайонного суду Львiвськоi областi ввд 6 грудня 2016 р., судова справа № 452/1541/16-к. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63238705.
15. Ухвала Апеляцшного суду Донець^ обласп вiд 5 травня 2018 р., судова справа № 266/1510/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73805748.
16. Крицька I. О. Речовi докази у кримшальному провадженш : монографiя [за наук. ред. А. Р. Туманянц]. Харюв : Право, 2018. 280 с.
References
1. Postanova kolehii suddiv Druhoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 6 lystopada 2018 r., sudova sprava № 760/16409/16. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/77720634.
2. Poriadok zberihannia rechovykh dokaziv storonoiu obvynuvachennia, yikh realizatsii, tekhnolohichnoi pererobky, znyshchennia, zdiisnennia vytrat, poviazanykh z yikh zberihanniam i peresylanniam, skhoronnosti tymchasovo vyluchenoho maina pid chas kryminalnoho provadzhennia: zatv. postanovoiu KMU vid 19.11.2012 r. № 1104 (u red. postanovy KMU vid 09.11.2016 r. № 795). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF.
3. Sprava «Matanovych proty Khorvatii» (zaiava № 2742/12): rishennia YeSPL vid 04.04.2017 r. URL:http://unba.org.ua/assets/uploads/publications/Pereklad_rishennya_evr_sudu_13072017.pdf.
4. Postanova kolehii suddiv Druhoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 22 liutoho 2018 r., sudova sprava № 697/849/15-k. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/72460236.
5. Vyrok Arbuzynskoho raionnoho sudu Mykolaivskoi oblasti vid 27 liutoho 2018 r., sudova sprava № 467/318/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72462512.
6. Alenin, Yu.P. (2012). Osoblyvosti vidkryttia materialiv inshii storoni za novym KPK Ukrainy. Aktualni problemy kryminalnoho prava, protsesu ta kryminalistyky: materialy IV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 95-richchiu z dnia narodzhennia profesora M.V. Saltevskoho
(m. Odesa, 2 lystopada 2012 roku). Actual problems of criminal law, process and forensics: materials of the IV International Scientific and Practical Conference devoted to the 95th anniversary of the birth of Professor M.V. Saltevsky Odesa: Feniks, 237-240 [in Ukrainian].
7. Panova, A.V. (2017). Vyznannia dokaziv nedopustymymy u kryminalnomu provadzhenni. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
8. Kovalchuk, S.O. (2017). Vchennia pro rechovi dokazy u kryminalnomu protsesi: teoretyko-pravovi ta praktychni osnovy Ivano-Frankivsk: Suprun V.P. [in Ukrainian].
9. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 16.03.2017 r. №5-364ks16. URL: http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS170204.html.
10. Postanova Velykoi Palaty Verkhovnoho Sudu vid 16 sichnia 2019 r., sudova sprava № 751/7557/15-k. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79298340.
11. Sprava «Dzhevat Soisal proty Turechchyny» (zaiava №17362/03): rishennia YeSPL vid 23.12.2014 r. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-146403&filename=001-146403.pdf.
12. Ukhvala Kominternivskoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 5 veresnia 2017 r., sudova sprava № 641/2992/16-k. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71008870.
13. Ukhvala Skolivskoho raionnoho sudu Lvivskoi oblasti vid 16 serpnia 2018 r., sudova sprava № 453/1142/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75905104.
14. Ukhvala Sambirskoho miskraionnoho sudu Lvivskoi oblasti vid 6 hrudnia 2016 r., sudova sprava № 452/1541/16-k. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63238705.
15. Ukhvala Apeliatsiinoho sudu Donetskoi oblasti vid 5 travnia 2018 r., sudova sprava № 266/1510/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73805748.
16. Krytska, I.O. (2018). Rechovi dokazy u kryminalnomu provadzhenni. A.R. Tumaniants (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Krytska I. O., PhD in Law, Teaching Assistant of the Department of Criminal Process, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-3676-4582
Ensuring of legality during disclosure other party evidence in accordance with article 290 Criminal processual code of Ukraine
The article is devoted to the consideration of the issue regarding the specifics of the procedure for the disclosure of physical evidence to the defense at the end of the preliminary investigation before sending the indictment to the court. This question is investigated under three points of view: de jure (formally, by law), de facto (in fact, as is the case in practice) and de lege ferenda (from the point of view of the law, the adoption of which is desirable).
The main areas of research are: (1) analysis of the possibility of the existence of exceptions from the general rule on the mandatory disclosure of physical evidence, regulated by Art. 290 of Criminal Procedural Code of Ukraine. Based on the analysis of law enforcement positions, the author concludes that all material evidence that is at the disposal of the prosecution should be disclosed to the defense. When they are transferred for safekeeping to individuals, it is enough that the defense side is informed of the fact of the existence of such physical evidence in criminal proceedings; (2) determination of the peculiarities of the procedural and organizational order for disclosure of material evidence. In particular, according to the author, it is advisable for the prosecution to draw up a protocol providing access to the materials with an attachment to it in the form of a description of the materials provided, since in such a case there is hardly a risk that the investigator will not indicate the material evidence that was not stored among the sheets criminal proceedings, and in other places. But taking into account Part 1 of Art. 104 of the CPC, to ensure legal certainty, the author proposes the introduction of appropriate legislative amendments; (3) clarification of the procedural consequences of non-disclosure of material evidence to the other party in accordance with Art. 290 Criminal Procedural Code. In this aspect, the article focuses on the fact that the purpose of the regulatory requirements set forth in Art. 290 of the Criminal
Procedural Code, is to ensure that the defense is aware of all the factual data collected by the prosecution during the pre-trial investigation that she wishes to use in court proceedings, and she had the opportunity to investigate and challenge in court on a par with the prosecution.
Keywords: pre-trial investigation; evidence; physical evidence; recognition of evidence as inadmissible; disclosure of materials to another party
Рекомендоване цитування: Крицька I. О. Забезпечення законносп тд час ввдкриття шшш сторош речових доказiв у порядку статт 290 Кримшального процесуального кодексу Украши. Про -блеми законность 2019. Вип. 146. С. 203-215. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.162446.
Suggested Citation: Krytska, I.O. (2019). Zabezpechennia zakonnosti pid chas vidkryttia inshii storoni rechovykh dokaziv u poriadku statti 290 Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy [Ensuring of legality during disclosure other party evidence in accordance with article 290 Criminal processual code of Ukraine]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 146, 203-215. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.162446 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 04.04.2019 р.
