CC BY
9
Пукало Л.Я., асистент © Маслянко Р.П., д.б.н., професор Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
СТАН ЗДОРОВ'Я ТА РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ПОРОСЯТ В1ДЛУЧЕНИХ В1Д СВИНОМАТОК З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ ЗАЛ1ЗА В
ОРГАН1ЗМ1
Наведено дат про еплие корекцп залiзодефiцитних рацютв поросних i тдсисних свиноматок сполуками залiза на резистенттсть оргатзму еiдлучених еiд них поросят.
Ключовi слова: поросята, залiзо, свиноматки, гемоглобт, еритроцити, лейкоцити, Т^мфоцити, Т-гелпери, Т-супресори, В- лiмфоциmи, бактерицидтсть кроеi.
Вступ. CTpecoBi явища та захворювання поросят тсля вщлучення !х вщ свиноматок завдають значних економiчних збитюв у свинарствi [1-3]. Останнiм часом багато повщомлень зарубiжних кра1н присвячено появi так званого мультисистемного синдрому виснаження - "postweening multisystemic wasting syndrom" (PMWS) у вiдлучених поросят рiзних порiд. В оглядових статтях [4, 5] докладно описано епщемюлопю та патологш цього синдрому. В бшьшосп випадкiв [6-11] зниження життездатност та продуктивностi поросят при (PMWS) супроводжуеться захворюваннями, збудником якого е circovirus-2; в iнших випадках збудниками е сальмонела [5] або E. соН [8].
В наших дослщах подiбних ускладнень у вiдлучених поросят обох груп не вiдмiчено. Метою наших дослщжень було вивчити стан резистентност та показники бiлкового обмiну в органiзмi поросят, вiдлучених вщ свиноматок, яким проводили корекцiю залiзодефiцитних рацiонiв.
Матер1али i методи. Дослщження виконували у ННВЦ «Комаршвський» Городоцького району Львiвськоl областi. Для до^ду пiдiбрано чотири групи поросят вщлучених вiд свиноматок у 45-денному вщ. Тварини першо! (контрольно!) групи одержат вщ свиноматок залiзодефiцитнi рацiони яких не корегували сполуками залiза. Свиноматкам поросят дослщних груп, до основного ращону щоденно додавали рiзну кшьюсть сполук залiза: другiй - по 1,4 мг/кг до опоросу та по 2,8 мг/кг маси тша Ырчанокислого залiза пiд час 45 дшв пiдсисного перiоду; третiй i четвертiй групам - вiдповiдно по 0,5 i 1,0 та 0,7 i 1,4 мг/кг маси тша метюнату залiза.
Умови утримання тварин вщповщали зальноприйнятим зоогiгiенiчним нормам. Тип годiвлi - концентрований, корми згодовувались в сухому виглядi при вщповщному доступi до корму та води.
Впродовж дослiду - в 45-, 60- i 90- денному вщ проводили зважування поросят з метою визначення штенсивност !х росту. У вказаному вiцi вiд
© Пукало Л.Я., Маслянко Р.П., 2008
258
поросят отримували зразки кров1 з крашально! порожнисто! вени для лабораторних дослщжень. У цшьнш кров1 визначали гемограму, фагоцитарну актившсть, кшьюсть Т- I В-л1мфоцит1в, у сироватщ кров1 - бшковий склад I батерицидну актившсть. Отримаш результати опрацювали статистично.
Результати дослщжень. На шдстав1 проведених дослщжень кров1 поросят р1зних груп отримано неоднозначш результати (табл. 1).
Таблиця 1.
ГематолоНчш та iмунологiчнi показники поросят тсля вiдлучення
Г руп а тва-рин В1к тва- да Гемог ло-б1н, г% Еритро- цити, Лейкоци -ти, г/л Загаль-ний бшок, г% ФАЛ, % Ф.1., один. БАСК, %
1 45 9.85±0 .3 5.28±0.1 14.82±0. 4 5.28±0. 3 76.82± 3.1 7.62± 0.3 56.31± 2.7
2 45 10.14± 0.4 6.12±0.2 15.64±0. 5 5.44±± 0.2 79.61± 3.2 7.80± 0.3 56.67± 2.2
3 45 11.12± 0.4 6.48±0.2 16.12±0. 4 5.7±0.4 80.42± 3.1 7.88± 0.2 57.82± 2.3
4 45 11.18± 0.4 6.82±0.2 16.76±0. 5 5.92±0. 2 81.54± 3.4 7.92± 0.3 58.34± 2.3
1 60 8.67±0 .3 5.62±0.2 13.35±0. 3 5.47±0. 2 75.21± 3.1 7.14± 0.2 57.42± 3.4
2 60 9.24±0 .4 5.96±0.2 16.10±0. 4 5.86±0. 2 78.16± 3.2 7.61± 0.2 58.22± 3.2
3 60 10.86± 0.4 6.13±0.2 16.24±0. 4 6.02±0. 2 79.22± 3.1 7.68± 0.2 58.67± 3.3
4 60 11.24± 0.4 6.27±0.2 16.81±0. 4 6.24±0. 2 79.46± 3.1 7.82± 0.2 58.96± 3.1
1 90 9.74±0 .3 6.04±0.2 14.16±0. 3 6.12±0. 2 75.16± 3.4 7.14± 0.3 57.82± 3.4
2 90 9.89±0 .3 6.12±0.2 15.81±0. 3 6.36±0. 2 76.18± 3.5 7.61± 0.3 58.36± 3.5
3 90 10.14± 0.3 6.86±0.2 16.22±0. 3 6.38±0. 2 78.63± 3.5 7.70± 0.3 58.95± 3.5
4 90 10.18± 0.4 6.92±0.2 16.96±0. 3 6.72±0. 2 79.12± 3.8 7.88± 0.3 59.14± 3.4
Пор1вняльний анал1з показуе, що за ознаками еритропоезу та природньо! резистентност поросята р1зних груп штотно не вщр1знялися. Деяке зростання
259
досл1джень показниюв у поросят третьо1 та четверто1 груп виявилось статистично не достов1рним. Bei показники коливалися в межах ф1зюлопчних норм.
При дослiдженнi клiтинних факторiв iмунiтету (табл. 2) встановлено, що загальне число iмунокомпетентних лiмфоцитiв (СД3) у переферичнiй кровi поросят четверто! грури порiвняно з першою групою протягом всього перiоду спостережень достовiрно зростало (Р<0.05). Подiбне зростання вiдмiчено i числа Т-гелперiв-iндукторiв у тварин ще! ж групи. В той же час кшьюсть Т-супресорiв-кiлерiв у кровi поросят всiх груп ютотних змiн не зазнавала, а у 3-мiсячних тварин навт дещо знизилась.
Особливо! уваги заслуговуе аналiз B-лiмфоцитiв - основних антитшоутворюючих клiтин. Загальне число B-клiтин знаходилась на високому рiвнi у кровi всiх дослiдних поросят в день 1х вiдлучення вiд свиноматок; при цьому тварини четверто! групи за цим показником вiрогiдно вiдрiзнялися вщ iнших груп. Надалi число В^мфоциив достовiрно змешувалося до кiнця дослщного перiоду.
Паралельно до B-клiтин у сироватщ кровi поросят усiх дослщних груп змiнювалася концентрацiя iмуноглобулiнiв.
Таблиця 2.
Показники Т- i В-клггинного iMyrnTeTy поросят (M±m; n=8).
Група твари н Вж твари н (дн0 Загал ьш СД3+, % Т- гелпери СД4,% В- кштини СД18 IgG, г/л
1 45 38.4±1.1 10.2±0.4 1 8.7±0.2 17.3±0.8 11.2±0.2
2 45 40.6±1.2 11.7±0.5 10.3±0.3 18.9±0.9 13.4±0.3
3 45 44.2±1.4 13.5±0.5 9.2±0.2 21.6±0.9 15.6±0.3
4 45 48.8±1.6 * 17.4±0.7 * 8.9±0.2 23.4±1.1 * 17.9±0.4 *
1 60 39.2±1.7 11.1±0.3 9.3±0.3 10.8±0.3 * 8.4±0.2
2 60 43.8±1.9 12.5±0.4 10.8±0.4 12.4±0.4 * 9.3±0.2
3 60 45.5±2.1 14.3±0.5 * 9.1±0.3 18.2±0.7 * 10.8±0.3 *
4 60 47.4±2.2 * 18.6±0.9 * 8.9±0.3 21.3±0.9 * 12.5±0.3 *
1 90 38.6±1.2 10.7±0.3 8.9±0.2 11.4±0.3 * 10.3±0.2
260
2 90 40.6±1.3 10.7±0.3 9.9±0.3 12.6±0.4 * 11.5±0.3
3 90 41.2±1.3 12.2±0.4 10.1±0.2 18.7±0.5 * 14.7±0.3 *
4 90 47.9±1.4 * 16.7±0.5 * 8.4±0.3 19.8±0.5 * 15.6±0.4 *
1з табл. 2 видно, що bmíct головного фактора гуморального ÍMyHÍTeiy
iмyноглобyлiнiв класу G в сироватщ кровi поросят дослщних груп в момент вiдлyчення вщ свиноматок спочатку знижувався, а через 45 дтв зростав але не досяг вихщного рiвня. Зниження основних механiзмiв гуморального iмyнiтетy в органiзмi поросят могло бути наслiдком стресових факторiв, пов'язаних з процесом вщлучення вiд свиноматок. Нашi данi узгоджуюються з результатами дослiджень [12] , в яких було виявлено iмyносyпресiю в органiзмi вiдлyчених поросят з наявшстю мультисистемного синдрому виснаження.
Таким чином, проведет дослщження показали, що тд впливом стресових чинникiв у вщлучених поросят пригнiчyeться кiлькiсть та функщональна активнiсть В- лiмфоцитiв i !х продyктiв. Як видно з отриманих резyльтатiв, корекцiя залiзодефiцитниx ращошв свиноматок забезпечуе пiдвищення рiвня iмyнного статусу в органiзмi поросят в рiзнi перiоди пiсля вiдлyчення. В цьому вiдношеннi найбiльш вiрогiдно вiдрiзнялися поросята одержанi вiд свиноматок, яким щоденно до залiзодефiцитниx рацiонiв додавали метюнату залiза 0,7 та 1,4 мг/кг маси тша тварин до опоросу та тд час тдсисного перiодy.
Висновок. Вiдлyченi поросята, незалежно вiд рiвня залiза в ращонах ix свиноматок, характеризуються пригнiченням гуморально! ланки iмyнноi системи, зокрема зниженням кiлькостi В-лiмфоцитiв i ix продукив -iмyноглобyлiнiв. Стан гемограми, загального бiлка та природно! резистентностi поросят при цьому штотно не змшюються.
Л1тература
1. Вiщyр О.1. Вплив препарату «Антоксан» на показники Т- i В-кл^инного iмyнiтетy в кровi поросят пiсля вiдлyчення вiд свиноматок // Бюлопя тварин. - 2006., т. 8., №1-2, С. 241-246.
2. Данчук В.В. Шляхи пщвищення продуктивной свинарства // Тваринництво Укра!ни. - 2000. - № 7-8. - С. 2-3.
3. Данчук В.В. Профшактика анеми у новонароджених поросят // Тваринництво Укра!ни. - 2002. - № 2. - С. 23-25.
4. Chae C. Postweaning MWS - a review of a etiology, diagnosis and pathology // Vet. J. - 2004. - v. 168. - P. 41-49.
5. Cbark E.G. Post weaning multisystem wasting syndrome // Anim. Health Res. Rev. - 2005 - v. 6., P. 119-142.
6. Dorr P. Epidemiologic assessment of porcine circo-virus type-2 coinfection with other pathogens in swine // JAVMA. - 2007., v. 230. - P. 244-250.
261
7. Grasland B., Loizel C. Reproduction of PMWS in immunostimulated SPF piglets trans fered with infections cloned genomic DNA of type-2 porcine circovirus // Vet. Res. - 2005. - v. 36. - P. 685-697.
8. Harding J.C., Clark E.R. PMWS: epidemiology and clinical presentation // Swine Health Prod. - 1998 - v. 6. - P. 249-254.
9. Jung K., Kim J., Ha Y. et. al. The effects of transplacental porcine cirkovirus type-2 infection on porcine epidemic diarrhea virus-induced entidis in piglets // Vet. J. 2006. - v. 171. - P. 445-450.
10. Krakowska S., Ellis J.A. Activation of the immune system in the pivotal event in the production of wasting disease in pigs infected with porcine circovirus-2 // Vet. Immunol. Immunopathol. 2001., v. 38., P. 31-42.
11. Nielsen J. Association of lymphopenia with porcine circovirus type-2 induced postweaning multisystemic wasting syndrome // Vet. Immunol. Immunopathol. 2003., v. 92., P. 97-111.
12. Segales J. Immunosuppression in postweaning multisystemic wasting syndrome effected pigs // Vet. Microbiol. - 2004. - v. 98. - P. 151-158.
Summary Pukalo L.Y., Maslianko R.P.
Lviv National university of veterinary Medicine and Biotechnology named
after S.Z. Gzhytskyj The study was made of humoral and cellular immunological response in
piglets derived from sows after the administration of ferum methionate in
ferumdefeciency rations.
Cmammx nadiumna do peda^ii 15.03.2008
262
