CC BY
6ОРН1ТОЛОПЧШ ТА Ф1ТОН1М1ЧН1 ОБРАЗИ У ФРАЗЕОЛОГИ ЗАХ1ДНОГО
ПОЛ1ССЯ
Зоряна Мацюк,
кандидат фiлологiчних наук, доцент кафедри фшологгг та методики початковог освти педагогiчного нституту Схiдноeвропейський нацюнальний ушверситет iMeHi Леа Украгнки
Mapin Фенко, кандидат фiлологiчних наук, доцент кафедри фшологгг та методики початковог освти педагогЫного тституту Схiдноeвропейський нацюнальний ушверситет меш Леа Украгнки THE NAMES OF BIRDS AND THE PLANTS NAMES WITHIN PHRASEOLOGICAL UNITS OF WESTERN POLESIA Zoriana Matsyuk, Ph. D. in Philology, assistant professor, head of the department of philology and methodology of primary education, Lesya Ukrainka Eastern European National University
Maria Fenko, Ph. D. in Philology, assistant professor, head of the department of philology and methodology of primary education, Lesya Ukrainka Eastern European National University АНОТАЦ1Я
Розвiдку присвячено актуальному питанню комплексного аналiзу фразеологЫного фонду украгнськог мови. Адже про-блеми спiввiдношеннямови й духовног культури, мови та менталтету, гхньог взаемозалежностi, культурно-нацюналь-ног семантики одиниць та увага до динамiчних процеав, лшгвокра'гнознавчих можливостей фразем, як акумулюють та зберкають знання про навколишнш свт, спонукають до пошутв нових аспектiв до^дження фразеологп. Установлено символiчну обумовлешсть семантики фразеологiчних одиниць i взаемозв'язок гх конотацп та специфти нацюнального менталтету украгнського народу.
ABSTRACT
This investigation is dedicated to the important topical issue of formulating an all-embracing analysis of the complete stock of Ukrainian-language phraseological units. As the end product of this structural and semantic analysis of phraseologisms, it was ascertained that their signification is determined by the conditions of life and existence of a people in different historical periods, and within the entities of the designated level the perceptive capacity of the Polesian people was effectuated. The symbol-related conditionality of the semantics of phraseological units was also determined, as well as the interconnection between their connotations and the peculiarities of the national mentality of the Ukrainian people.
Ключовi слова: фразеосистема, символ, ареальна фразеологiя, захiднополiськi фраземи, символiчний аналiз. Key words: phraseological system, symbol, areal phraseology, western Polesian phraseological units.
Постановка проблеми. Фразеосистема укра!нсько! мови - це досить вагома лшгастична спадщина, у якш вщображено бачення свпу та всесвпу, нащональну культуру, звича! й вiрування, фольклорну та ^торичну спад-щину. Фразеологп належить домшантний внесок у форму-ванш образно! картини наци та свггу загалом, адже мовш образи, збережеш у фразеолопзмах, - глибоко нащональш й м^тять те символiчне багатство, яке слугуе тд1"рунтям не лише амейного устрою, а й державного.
Жива народна мова надшена величезними внутршшм потенщалом, що вщображено в ареальнш фразеологп. Ця динамiчна система мови постшно розвиваеться та збага-чуеться фразеолопчними одиницями рiзних структурних титв i семантичних полiв.
Аналiз останшх дослщжень та публжацш. Фразеоло-пзми, як належать рiзним ареалам одше! й пе! ж мови, виявляють передуам вщмшносл семантичного плану, а структурш типи залишаються единими для вах и варiантiв. На думку О. I. Чередниченка таке спостереження щнне, оскшьки надае можлив^ть стверджувати, що нащо-нальне (етшчне) метиться саме в смисловому наповнен-ш фразеолопзму [8, с. 17]. У семантищ захвднопол^ького фразеолопчного фонду ввдтворено сощально-культурну самобутшсть мовного колективу народу - ноая мови, що викликана умовами його життя та особливостями розвит-ку.
На сучасному етат розвитку лшгвктично! науки спо-стернаемо тенденцш до активiзащi уваги системного вив-чення фразеолопчного складу мови та його тематичного опису. Зоокрема зроблено акцент на нащонально-куль-турнш специфщ фразеолопчних одиниць, яка зумовле-на екстралшгвальними та мовними чинниками. Система образiв, закршлених у мов^ нерозривно пов'язана з ма-терiальною, сощальною та духовною культурами мовно! спшьноти, а це свiдчить про !! культурно-нацiональний досвiд i традицii.
Проблематищ ареально! фразеологii присвяченi ро-боти багатьох дослщниюв, зокрема: Г. Аркушина, Л. Да-ниленка, В. Жайворонка, С. брмоленко, В. Коваль, Н. Коваленко, В. Моюенка, О. Назаренко, Л. Скрипник, В. Ужченка, Д. Ужченка i ш. Однак потребуе уваги питання взаемовпливу i взаемодп людини та мови у процеа !! тво-рення й тзнання свiту. Закономiрним вважаемо видшен-ня та аналiз у структурi мовно! картини свпу !! основи й першоджерела - фразеологiчноi картини, вербальними за-собами реалiзацii яко! е фразеолопчш одиницi, що всебiч-но ввдображають дiйснiсть, iснуючу культурну традицш, звича! та ментальнiсть.
Мета роботи - здшснити символiчний аналiз захщно-полiських фразем, акцентуючи увагу на орштолопчних та фiтонiмiчних образних конкретизаторах; проаналiзувати фразеологiчнi одиницi iз погляду нащонально! свiдомостi.
Виклад основного матерiалу. Фразеолопзм - це не просто сполучення ^в iз певним значенням, а одиниця з глибоким символiчним змiстом, що через систему образiв вiдображено у свйосприйнятт народу.
Осмислення символу як категорп пiзнання, мислення, мови i художньо! творчостi сягае ще антично! фшософп. Мудрецi вважали що думка зароджуеться та передаеться в образах i символах. Звiдси виникае потреба у ф^урах i складних образах, i в образах як едносл кiлькох фiгур [5, с. 303].
Актуальшсть наукового пошуку вбачаемо в осмислен-нi та розкриттi орштолопчно! та фiтонiмiчноi системи символiв, представлених у фраземщ Захiдного Полiсся.
Орштолопчш символи виникли з найдавнiших мiфо-логiчних уявлень про свiтобудову й виражають загаль-нолюдськi та нацюнальш архетипи. У мiфологii багатьох народiв птахи е творцями всесвiту. Шким не народженi, вони вже ^нували, коли не було ще ш неба, нi землi, а ли-шень одне «широке море» [10, с. 301].
Вагомим вважаемо саме образ птаха - символу люд-сько! душi, посередника мiж небом i людьми. Найчаслше вживанi образи таких птахiв, як: лелека, журавель, зозуля, горобець тощо, що безпосередньо залежать вщ звичаево-го права украшського народу. Жш^ Зах1дного Полiсся вiрили, що лелека приносить дггей у дзьобi, хоча шхто не може сказати, чому саме цього птаха почали асощювати з народженням дитини. На нашу думку причину слщ шу-кати в релМйност украiнцiв i сакральносл аналiзовано-го символiчно-образного конкретизатора. 1снуе прадавне повiр'я, що лелеки вщносять в Iрiй (Рай) душi померлих предюв, а вертаючись назад, приносять дггей, тому навесш !х нетерпляче чекали [6, с. 140-144]. Через те найбшьше дь тей народжувалося на початку весни, коли прщщтали лелеки: бусли|н'етко вру|дилос' 'про немовля' (Мац'2013, с. 304). Люди вважали, що навесш душi померлих в образi птах1в повертаються на землю, а восени - у рай. Очевидно, з цих двох ств утворилося «Вирш». Клкта вщ Вирiю Бог доручив зозуль Вщкривае його та випускае птахiв на землю. А ще Бог доручив зозулi кувати довгi роки життя людям. На Захщному Полка цей птах також знаменуе по-яву дгтей: зо|зул'а пуд|к'енула (Мац'2013, с. 304) / наш|ли в гн!з|д! (Мац'2013, с. 303) та !х втрати - |викинула йак зо|зул'а 'зробити аборт' (Мац'2013, с. 300). Мотиващя оз-начених фразем глибоко символiчна. За повiр'ям, зозуля вщлйае ранiше, щоб вiдкрити рай, тому не встигае виси-дии пташенят i пiдкидае яйця в чужi гнiзда.
Таемничiсть свiту птахiв беззаперечна. Людина по-своему осмислюе незрозумше, намагаеться наблизи-ти до себе недосяжне, тому майже весь життевий досввд народу, його мрп та сждовання, прагнення та вiдчуття можна «прочитати» за тим чи тим орштолопчним образом. Досить поширеним знаком вважаемо горобця, яко-му притаманна шлюбна символжа - гороб|ц'а с'п'iй|мав 'отримати вiдмову пiд час сватання' (Мац'2013, с. 320). У грецькш мiфологii горобцi були присвячеш Афродiтi й постiйно супроводжували !! пiд час прогулянок: у поезп Сапфо «Гiмн Афродiтi» бачимо колкницю богинi кохання, у яку запряжет горобщ. В украшському фольклорi горобець пов'язаний iз коханням i одруженням. Так, за народ-
ними прикметами: ловити увi снi горобця - мати любовш стосунки; горобець, що сниться жшщ, вiщуе !й вагiтнiсть [1, с. 403].
Фразеолопчш одиницi - вагома частка нацюнально! культури, що так чи так вщображае етнокультурнi, народ-но-психологiчнi й мiфiчнi уявлення, переживання, свиос-прийняття. За !х допомогою формуеться образ реального чи уявного свгту, яким його бачить носш. Багато фразе-ологiзмiв передае асоцiативнi враження вщ побаченого, тому ходу вагiтних жшок на основi атрибутивних характеристик з^тавляли зi свiйською птицею, напр.: |ходит' йак |гуска, йак |качечка || |ходит' йак |качечка (Мац'2006; Мац'2013, с. 294).
Аналiз фразеологiчноi символiки засвiдчуе, що один i той же фразеологiчний символ може вщповщати струк-турним частинам рiзних концептiв. Доведено, що фразе-ологiчна символiка навiть близькоспорiднених мов мае значш етномаркованi масиви, а звщси - висновок, що й концептам притаманна нацюнальна специфiка [4, с. 242245].
Семантичне поле символжи створюе «альтернативний простiр - буття в символ^ символiчне буття» [7, с. 43], i побудовою нових цшшсних вертикалей, iз новою спробою «закоршення» - пошуком чи творенням традицш через плетiння павутини значень, зав'язаних у вузлики сим-волiв.
Людина повинна жити в гармони з природою, оберь гати та доповнювати п. Iндивiдуальнi знання символжи фiтонiмiв формуються переважно на пщсввдомому рiвнi пiд впливом мiфiв, легенд, тсень, фразеологiзмiв, лiте-ратурних творiв, звичаiв, обрядiв, ритуалiв тощо. Г^х -це i дерево, i деревина, i плiд, тому символжа його бага-тозначна. Горiх (плвд) - емблема людини у християнськш лiтературi: шкiрка - тiло, шкаралупа - косп, солодке ядро - душа [3, с. 283]. Означене образно-символiчне потракту-вання горiха реалiзовано у фразеологiзмi з го|р'iха в|пала 'дитина народилася' ((Мац'2006; Мац'2013, с. 302), оскшь-ки новонароджене дитя асоцшвалося з плодом. Водночас побутуе низка украшських народних традицiй, пов'язаних з горiхом: зернами злакiв i горiхами обсипали молодих у весшьному обрядi; горiхами прикрашали весiльне гшьце; горiхи символiзували добрий урожай, багатство i плодю-чiсть [2, с. 145].
Назви рослин у фразеосистемi Захвдного Полiсся е носiями символiчного змiсту завдяки таким !х семантич-ним ознакам, як багатозначнiсть, образшсть та iмплiцит-нiсть змiсту, ушверсальшсть та символiчна близькiсть зi словами украшсько1' мови, семантична багатоварiантнiсть за рахунок шдиввдуальних особливостей носiiв мови та дуалiзм символiчного значення. У фразеолопчнш одини-цi пус|та йак вер|ба 'про жiнку, яка не може заваптшти' (Мац'2013, с. 300) символiчнiсть вбачаемо в тому, що верба не дае жодного плоду, тому вона - символ неплщность Коли ми чуемо на вербi грушки ростуть, то це кажуть про людину, що оповщае неймовiрнi речь Сюди ж ввдноситься й приповвдка: гарбуза на1'сися, на вербу подивися, то й зараз знову будеш голодний. Однак у фраземi ховатись пщ вербами, означае вести розпусне життя, тому верба - символ небезпечного чи незаконного кохання.
Уам ввдомо, що кульбаба - бур'ян, який росте с^зь, i його неможливо позбутися. Зафiксовано жартавливу захвд-нополiську фразему зале|т'iла йак су|ха кул'|баба в ст|р'iху 'небажана вагiтнiсть' (Мац'2013, с. 295), у якш утiлено асо-цiативного бачення носив: насшня кульбаби летять туди, куди дуе вiтер i дають нове життя будь-де.
У захвднопол^ькш фразеосистемi простежуемо зне-важливе ставлення до жшок, якi позбулися ненароджено! дитини (зробили аборт). Такi фраземи також глибоко сим-волiчнi й м^тять компонент-фiтонiм. Кропива в народнш культурi надiлена лихою силою, оскшьки 11, за повiр'ями, спiввiднесено iз «чужим свiтом» та здавна вважають м^-цем перебування нечисто:' сили [2, с. 317]. Означене вь дображено в дiалектнiй фразеологп: |с'ша на кру|пиву, в кро|пиву |вик'шула || |викинула в кро|пиву || в кро|пиву |висц'ала 'позбутися ненароджено! дитини' (Мац'2013, с. 300). У народних повiр'ях кропива - вияв i притулок зло!' сили (у давнину вважали, що саме у кропивi любить хова-тися все нечисте, а в окремих регюнах стверджують, що и посiяв сам сатана i вона проклята Богом) [2]. Однак, у дослщжуваному дiалектному лiнгвiстичному полi ввдбува-ються семантичш зрушення, що пiдтверджуе фразеолопч-на одиниця з протилежним значенням - заваптшти: |с ша на кру|пиву 'про дiвчину/жiнку, яка завагiтнiла та прихо-вуе батька дитини' (Мац'2013, с. 297).
Украшщ здавна вiдомi як охайш та працьовитi го-сподарi. Наявшсть бур'янiв на присадибних дiлянках викликало осуд та розумшося як запустшня. Виникнення бур'янiв украшська мiфологiя пов'язуе з дiями лихо!' сили. У легендах оповвдаеться, що кориснi рослини посадив Бог, а бур'яни - лукавий, щоб люди кололися та лихословили (гршили). Згвдно з бiблiйними догмами бур'ян - це але-горичний образ, який утiлюе нечесшсть i людськi пороки. Безсумшвно, фразеологiчнi одиницi iз компонентом бур'ян глибоко символiчнi з негативною конотащею: |ви-кинула в буд'а|ки || в |з'iл':а |вик'iнула || |векинула в |з'iл':а (Мац'2013, с. 300), загу|била в бурйа|ах 'позбутися нена-родженоi дитини' (Мац'2013, с. 300).
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, ареальна фразеологiя е фрагментом мовно! карти-ни свiту, у якш ввдтворено своерiднiсть нацп. Семантика фразеолопчних одиниць безпосередньо пов'язана зi зви-чаевим правом, культурно-iсторичними традищями та практичним досвiдом мовно! особистость У структурi фразеологiзму домiнантними е компоненти - виразники образно-символiчного сприйняття свиу та осмислення мiсця людини в ньому. Зокрема такими компонентами слугують орштошми та фiтонiми, яю надають фраземi культурно-нацiонального колориту та символiчноi зумов-леностi. В аналiзованих одиницях утiлено досвiд народу,
його традицп та систему табу. Дослщжуючи природу фра-зеологiчних одиниць та особливосл 1х ареального поход-ження, можна стверджувати, що мова ^нуе лише в актив-нiй мовленневш практицi ii носив.
Перспективними вважаемо розвiдки спрямованi на фiксацiю, систематизацш та семантико-символiчну характеристику фразем i3 ентокомпонентами, оскiльки вони становлять вагомий корпус у фразеологп украшсько! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Войтович В. М. Украшська мiфологiя / В. М. Вой-нович. - [вид. 2-е, стереотип]. - К. : Либщь, 2005. - 662, [4] с. - С. 403.
2. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етнокуль-тури : словник-доввдник / В. В. Жайворонок - К. : Довiра, 2006. - 703 с. - С. 317.
3. Kopalinski W. Slownik symboli / W. Kopalinski. -Warszawa, 1997. - С. 283.
4. Левченко О. П. Когштивний аспект аналiзу фразе-олопчно! символiки / О. П. Левченко // Slowo. Tekst. Czas. Materialy z II Mi^dzynar. konf. nauk., Szczecin 16-17.10.1997 / ^od red. M. Aleksiejenki i E. Siekierzyckiego]. - Szczecin, 1997. - S. 242-245.
5. Мацько Л. I. та ш. Стилiстика украшсько! мови: Пiдручник / Л. I. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько / [За ред. Л. I. Мацько]. - К. : Вища школа, 2003. - С. 303.
6. Мацюк З. С. То ж зввдки беруться дии на Захщно-му Пол^а? / З. С. Мацюк // Науковий в^ник Волинського нащонального ушверситету iменi Лесi Укра1нки. - Луцьк : РВВ «Вежа», 2009. - С. 140-144.
7. Полщук Я. Мiфологiчний горизонт украшського модернiзму. Монографiя / Ярослав Полiщук. - Вид. друге, доповнене i перероблене. - 1вано-Франювськ: Лiлея-НВ, 2002. - 392 с. - С. 43.
8. Чередниченко О. I. Фразеолопя мови як джерело фонових знань / О. I. Чередниченко // Мовознавство. -1987. -№ 5 . - С. 17.
9. 100 найвщомших образiв укра1нсько1 мiфологii / [пщ заг. ред. О. Таланчук, Ю. Бедрика]. - 2-е вид., виправ. й допов. - К. : Автограф, Орфей, 2006. - 460 с. - С. 301.
ДЖЕРЕЛА
(Мац'2006) Мацюк З. С. Ь народу не викинеш : дiалект-ний словник фразеологiзмiв / З. С. Мацюк. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту iм. Леа Украшки, 2006. - 134, [2] с.
(Мац'2013) Мацюк З. Що сшьце, то нове ствце [Текст] : слов. фразеологiзмiв Захвдного Полiсся / Зоряна Мацюк. -Луцьк : Вежа-Друк, 2013. - 476 с.
